|
|
Скачати 102.93 Kb.
|
|
Тема : О.Довженко. „Зачарована Десна”. Автобіографічний характер твору. Джерела становлення особистості письменника та його таланту. Розповідь про перші радощі і уболівання, перші кроки пізнання життя, дитячі захоплення і переживання. Мета: ознайомити одинадцятикласників зі змістом автобіографічного твору, розкрити моральне багатство трудівників села, осмислити красу людини і природи у творі; прищеплювати любов до України та її природи; ознайомити із ознаками кіноповісті. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет О.Довженка, фотографічні матеріали, твори „Зачарована Десна”, виставка книжок. Епіграф уроку: В людських серцях незаймані глибини Своїм він серцем глибоко проник, Співець краси, природи і людини, Душі людської дивний чарівник. І.Гончаренко Хід уроку: І. Організація початку уроку. ІІ. Перевірка домашнього завдання. Літературний диктант за змістом твору „Зачарована Десна”.
(Від імені Сашка)
(На Бога)
(Пірат)
(Баба Марусина)
(Картину Страшного Божого Суду)
( Музику клепання коси)
(4 брати – Лаврін, Сергій, Василько і Іван)
(Народження дівчинки і смерть баби)
( Рятування корів, коней і людей)
( Велика Вітчизняна війна)
(„Україна в огні”)
(Сваркою і бійками між родичами)
(Ворона)
(Коні)
(Зачаровану Десну) Біографія О.Довженка: а) Розкажіть про сім”ю та дитячі роки Сашка. б) Шкільні та юнацькі роки. ІІІ. Оголошення нового матеріалу. ІV. Робота над новим матеріалом.
О.Довженка знають і високо пошановують у цілому світі, бо , як кожен геній, він належить всьому людству. Він висловлював своє розуміння світу всіма притаманними йому засобами:пером, пензлем, статтею, оповіданням, фільмом художнім і публіцистичним. Він був режисером – новатором, самобутнім прозаїком і драматургом, філософом, теоретиком мистецтва, полум”яним публіцистом, художником, невтомним громадським діячем, трибуном, військовим кореспондентом, одним із фундаторів світової кінематографії. Мало хто з людей мріє пов”язати своє життя із сферою архітектури, живопису, мореплавства, далекого плавання, розведення риб, з мистецтвом слова. Не кожен вчитель, маючи педагогічну освіту зможе викладати відразу фізику, природознавство, географію, гімнастику , малювання і керувати етнографічним хором, як зміг О.Довженко , працюючи уЖитомирському Вищому початковому училищі. 2.Перегляд документального фільму О.Довженко „Автобіографія”. 3.Розповідь вчителя. Після історичних подій 1917 року , проголошення перших Універсалів Центральної Ради О.Довженко переїздить до Києва, де з головою поринає у вир тодішнього бурхливого життя. Ці роки для О. Довженка були такими напруженими і багатими на перипетії, що про це можна написати велику книгу. Де і ким тільки він не був! Вчителював, навчався в Київському комерційному інституті й Академії мистецтв. Організовував мітинги і демонстрації. Працював завідувачем Житомирської партшколи, викладачем школи при штабі дивізії Миколи Щорса, секретарем губернського відділу народної освіти,, комісаром Київського театру ім. Т. Г. Шевченка. Служив добровольцем в армії Симона Петлюри. Потрапивши до чекістів, був підданий умовної му розстрілу і дивом уцілів. Як член партії українських есерів-боротьбистів влився разом з її лівим крилом на чолі з Василем Елланом-Блакитним до партії більшовиків (1920 р.), з якої його виключили 1923 року,; Після цього до кінця свого життя О. Довженко залишався безпартійним. У жовтні 1921 року Олександр Довженко з дипломатичною місією Наркомату закордонних справ УСРР виїхав за кордон. Спочатку працював у Варшаві, де завідував загальним відділом при українському посольстві і займався справами репатріації та обміну військовополоненими, а з весни 1922 року --в Берліні на посаді секретаря консульського відділу торгового представництва УСРР у Німеччині. Перебуваючи в Берліні, вступив до приватного художнього училища і навчався у відомого німецького художника-експресіоніста професора Ернста Геккеля, а також відвідував лекції в Берлінській академічній вищій школі образотворчого мистецтва, мріючи продовжити художню освіту в Берлінській або Паризькій академії мистецтв. Проте влітку 1923 року його відкликали до Харкова. Він стає художником-ілюстратором, автором політичних карикатур, що їх друкував у газеті "Вісті ВУЦВК" під псевдонімом "Сашко". Тут відвідує засідання "Гарту", невдовзі стає одним із засновників найпрогресивнішої на той час літературної організації письменників -ВАПЛІТЕ. Йому імпонує ідейно-естетична позиція її лідера М. Хвильового: вільний, самостійний шлях українського мистецтва, орієнтація на; здобутки світової культури, а не російської. Переломним у творчій долі О. Довженка став 1926 рік. Доля "посилає" його до Одеси, яка в ті роки була колискою українського кіномистецтва, що тільки-но народжувалося. Зачитати слова О.Довженка: „Я прийшов працювати в кінематографію в 1926 році. До цього я протягом чотирьох-п'яти років займався живописом... До мистецтва в мене був потяг з дитинства, і в мені жило переконання, що в цьому напрямі я й повинен будувати своє життя. В ті роки я ще не був майстром живопису. Та був глибоко переконаний, що за десять-п'ятнадцять років, приблизно до 1945 року, зумію достатньо оволодіти технікою живопису, щоб ті творчі сили, які я органічно відчував у собі, належно виявилися у сфері нового мистецтва.” Отже, якби не було Довженка-живописця, не було б і Довженка-кіномитця. Перехід художника в кіно зумовлений, насамперед, за його ж словами, бажанням бути максимально корисним своєму народові. Олександр Петрович переконався, що кінематографічні засоби вираження - найраціональніші: надто коли брати їхню масову ефективність та інтернаціональність. 4.Повідомлення учениці: „ Життя в кінематографі: тріумф і каскад трагедій”. 5.Теорія літератури: Кіноповість, кінороман, кіноепопея. Записати у зошити визначення Кіноповість – це специфічний літературний твір, якому притаманні всі якості повісті і в той самий час у ньому наявні драматичні елементи. Він створюється, щоб бути втіленим на екрані. 6.Вчитель: Уже 1926 року Довженко створив за своїми сценаріями перші фільми: короткометражні комедії "Вася-реформатор" і "Ягідка кохання". Це були ще учнівські роботи. А от "Сумка дипкур'єра" (1927) засвідчила про неабиякі мистецькі здібності режисера. У 1928 році з'явилася "Звенигора", яка принесла Довженкові визнання і світову славу. У фільмі поєдналися глибокий філософський епос про долю народу і потужний ліричний струмінь. Цей фільм започаткував українське поетичне кіномистецтво. Він з успіхом обійшов екрани багатьох країн світу — Голландії, Франції, Англії, Америки, Греції. На нього звернула пильну увагу тодішня мистецька зарубіжна громадськість. Наступний фільм "Арсенал" було створено вже на Київській кіностудії, куди О. Довженко перебрався 1929 року. Зараз вона носить його ім'я, там діє музей. І щороку квітне яблуневий сад, посаджений руками митця. Світову славу О. Довженку приніс його останній німий фільм "Земля" (1930). У 1958 році у Брюсселі цю картину було визнано однією з 12-ти найкращих у світі. У середині 1930 року О. Довженко знайомиться з кінематографією Німеччини, Чехословаччини, Франції, Англії. Відвідує Берлін, Гамбург, Амстердам, Прагу, Париж, Лондон. Лондонська преса писала, що "Земля" - один з найбільш хвилюючих радянських фільмів. В огляді підкреслювалося, що Олександр Довженко став у ряд найбільш уславлених кінематографістів світу. Тріумф цього геніального фільму у Москві був короткочасним. Партійцям його потрактували як націоналістичний, шкідливий, бо надавав перевагу біологічному над соціальним. З великими зусиллями створює О. Довженко свій перший звуковий фільм "Іван", який з'явився на екранах 1932 року. Хоча це був фільм на актуальну тоді тему індустріалізації, та автор зробився ще більш невгодним для партійних наглядачів за мистецтвом. . О. Довженко вирушає на Далекий Схід. Там збирає матеріал для майбутнього свого фільму: знайомиться із Сахаліном, тайгою, річкою Амур. Наслідком цієї романтичної подорожі став у 1935 році фільм "Аероград". У грудні 1935 року почалася його демонстрація у нью-йоркських кінотеатрах. Не сходив з екрана цей твір і в березні наступного року. Кінокритики відзначали, що своїми засобами використання звуку в "Аерограді" автор набагато років випередив усі існуючі фільми. Президія Центрального Виконавчого Комітету Союзу РСР ухвалює: нагородити О. Довженка орденом Леніна. Митець давно виношує план постановки фільму "Тарас Бульба", але отримує нове соціальне замовлення – створити фільм про українського Чапая. З”являється кіносценарій „Щорс”. З початком війни присвоюють звання полковника, , бере участь у визволенні Харкова і Києва, пише свої оповідання. 7.Повідомлення учениці „Довженко – літератор (1942-1956) 8.Вчитель : з”являються і інші твори. За твір „Україна в огні” відбулося „кремлівське розп”яття” О.Довженка. Ішов 1956 рік. Довженко звертається з проханням до Спілки письменників України з проханням надати йому невеличке житло в Києві, бо колись воно було забране. Але так і не дочекавшись виходу своєї першої книги, 25 листопада 1956 року О.Довженко помер. Фільм „Поема про море”, який тільки почав зніматися, довершила його дружина Юлія Солнцева. Юлія все життя була вірним другом і порадником Довженка. 9.Повідомлення учениці „Велично – трагічне кохання” 10.Вчитель: За своєю творчістю Довженко поділявся на „Першого Довженка” і „Другого Довженка”. Завдання – запишіть ознаки першого і другого Довженка, чим вони відрізняються, в чому протилежність. Перший Довженко:
Перший Довженко виявив себе у творах :”Арсенал” (1928), „Земля”(1930), „Щорс” (1939). Другий Довженко народився у „Щоденнику”, представлений у трьох своїх творах : „Повість полум”яних літ” (1945), „Зачарована Десна” ( 1955), „Поема про море” (1956).
11..АНАЛІЗ ТВОРУ „ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА” Задум написати такий твір виник у Довженка ще в роки Другої світової війни. Він обдумує свій твір багато років, говорить про це у листах до рідних, пише у своєму щоденнику. 30 березня 1948 року письменник заявляє про свій намір „написати докладно і абсолютно відверто”. Проте „Зачарована Десна” з”явилася лише в 1955 році, за рік до його смерті. „Світ дитячої чистоти і святості, що з такою силою вибухнув у „Зачарованій Десні”, він носив його , виявляється, в собі ціле життя, від батьківської Сосниці починалась його дорога до планети, до людства, про яке він так напружено думав, для якого так самовіддпно й еатхненно творив”. О.Гончар Проблеми твору: - висвітлення основних факторів формування людської особистості; - духовні джерела спрвжнього таланту; - роль праці в житті людини. „Зачарована Десна” – твір автобіографічний. Оповідач – сам письменник, який виступає у двох образах: і образ , і герой – сам Сашко. Твір має двоплановий характер:
Композиція . Це роздум літнього Довженка. Умовно твір можна поділити на окремі новели:”город”, „Смерть братів”, „Повінь”, „Коні”, „Хата”, „Смерть баби”, „Сінокіс”, „До школи”. Предмет оповідання – дитинство митця., подане у його спогадах. Основні образи – Сашко, природа. Тема: щира сповідь письменника про своє дитинство, про кровний зв”язок з народом і землею. Ідея – заклик любити життя, цінувати і берегти все те прекрасне, що робить людину духовно багатою та щасливою, не забувати, якого ти кореня і що дав тобі твій народ, батьки, щоб ти став їх гідним сином. Робота над змістом твору.
V. Домашнє завдання. 1. Розкрийте письмово автобіографізм кіноповісті. 2. Написати твір – мініатюру на тему: „Що означає бачити зорі в буденних калюжах на життєвих шляхах ?” 3. Прочитати твір „Україна в огні”. VІ. Підсумок уроку. |
| Уроку: комбінований Обладнання Обладнання: прислів’я, загадки, предлатні малюнки, картки з зашифрованими словами, таблиця, портрет Т. Г. Шевченка |
Уроку: комбінований. Хід уроку Тема: Засоби і методи ведення воєнних дій, що заборонені нормами Міжнародного гуманітарного права |
| Конспект відкритого уроку з англійської мови в 6 класі з теми «Погода. Одяг.» Тип уроку: комбінований (урок засвоєння нових знань та формування вмінь та навичок) |
Уроку: комбінований. Хід уроку Навчальна: ознайомити учнів з сучасними технологіями переробки відходів, з’ясувати необхідність спостереження та аналізу стану природи... |
| Уроку: комбінований. Методичне забезпечення уроку Тема: Завантаження операційної системи. Файлова система, каталоги. Кореневий, поточний та батьківський каталоги. Повне складене ім'я... |
Уроку української мови у 7 класі Тема Методи і прийоми: робота у групах, колективна робота, інтерактивні методи. Тип уроку: комбінований |
| Уроку: комбінований Методичне забезпечення Тема: Поняття архіву. Програми архіватори: функції та призначення. Робота з архіваторами WINRAR, WINZIP |
Уроку: комбінований. Структура уроку Мета: засвоєння учнями знань про сутність та етапи економічного аналізу проекту; формування вмінь визначати собівартість та ціну;... |
| Уроку: комбінований. Структура уроку Мета: засвоєння учнями знань про сутність та етапи економічного аналізу проекту; формування вмінь визначати собівартість та ціну;... |
Уроку: Щедрівки. Колядки. Мета уроку Обладнання: мультимедійне обладнання, презентація, підручник "Українська мова" О. Н. Хорошковська, Г.І. Охота, 2 клас; робочі зошити... |