ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Скачати 202.43 Kb.

Назва	ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Дата	16.03.2013
Розмір	202.43 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Туризм > Документи

5 лекц.

ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Загальні відомості про забруднення.
Характеристика забруднення атмосфери.
Характеристика забруднення гідросфери.
Характеристика забруднення літосфери.
Енергетичне забруднення середовища.
Наслідки забруднення довкілля.

Із ПС людина отримує їжу, одежу, енергію, буд. матеріали, що по-своєму впливає на здоров’я, настрій, духовний світ людини. Тобто, ПС є необхідною умовою існування і розвитку суспільства, хоча воно і не є вирішальним фактором його розвитку. Однак, в розміщенні деяких галузей господарства і виробництва приорітет може належати і ПС.

Між ПС і суспільством існують складні взаємодії, обмін речовин і енергією. Але з кожним роком ці впливи значно ускладнюються. Тому, на сьогодні проблема забруднення набула великої актуальності.

ЗАБРУДНЕННЯ– внесення в середовище, або виникнення в ньому, як правило, не характерних для нього фізичних, хімічних, інформаційних, біологічних агентів (чи перевищення в даний момент середнього багаторічного рівня концентрації), що нерідко приводять до негативних наслідків.

ДЖЕРЕЛА ЗАБРУДНЕННЯ

1. Природні - гази вулканічного, космічного походження;

туман;
дим від лісових та степових пожеж;
продукти рослинного, тваринного, мікробіологічного походження.

Вони можуть бути постійні у часі та просторі, короткочасними, стихійними.

2. Антропогенні – автотранспорт;

- енергетика (тепло-);

- промисловість;

- с \ г.
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАБРУДНЕННЯ:

1. (за виникненням):

Катастрофічне (природне, антропогенне).
Випадкове.
Природне.
Антропогенне.

(за розповсюдженням):

Глобальне.
Регіональне.
Локальне.

(за походженням):

Фізичне – пов’язане із змінами параметрів середовища.

а) радіаційне - викликане дією іонізуючого випромінювання.

б) радіоактивне – перевищення природного рівня вмісту радіоактивних речовин у середовищі.

в) світлове – порушення природного освітлення місцевості в результаті дії штучних джерел світла, що може привести до аномалій у житті рослин і тварин.

г) теплове - виникає в результаті підвищення температури середовища, головним чином у зв’язку із промисловим викидами нагрітого повітря, відпрацьованих газів, води.

д) шумове – перевищення природного рівня шуму і ненормальні зміни звукових характеристик на робочих місцях, населених пунктах тощо, в результаті роботи транспорту, промислових установок, побутових приладів, поведінки людей.

е) електромагнітне – виникає в результаті зміни електромагнітних властивостей середовища, призводить до порушення роботи електронних систем і зміни в тонких клітинах і молекулах біологічних структур.

є) механічне – засмічення території.

2.Фізико – хімічне – (аерозольне) забруднення повітря дрібнодисперсними рідкими і твердими речовинами.

3. Хімічне – проникнення в середовище хімічних речовин, що не були в ньому раніше, або змінюють природну концентрацію до рівня, що перевищує норму (важкими металами, пестицидами).

4. Біологічне – внесення в середовище і розмноження в ньому небажаних для людей організмів. Воно буває:

а. біотичне – (біогенне) розповсюдження певних небажаних, з т. з. людини біогенних речовин на території, де раніше не спостерігались;

б. мікробіологічне – (мікробне) поява в середовищі надзвичайно великої кількості мікроорганізмів, пов’язаних з масовим їх розмноженням на антропогенних субстратах, або середовищах, змінених у ході господарської діяльності людини.

(по об’єктах): 1. Космосу.

Атмосфери.
Води.
Гідросфери.
Світового океану.
Підземних вод.
Ґрунту.
Гідгрунту.
Міського середовища.
Внутрішньо квартирне.

2. Джерела забруднення:

Виробники енергії.
Промисловість.
С \ г.
Військова промисловість і військові об’єкти.
Транспорт (особливо авто -).
Комунально-побутовий сектор.

Наслідки:

парниковий ефект;
смог;
ядерна ніч та ядерна зима;
кислотні опади;
руйнування озонової оболонки.

Шляхи вирішення проблеми:

Штрафи (система санітарних станцій стежить за небезпечними виробництвами).
Зменшення кількості ТЕС за рахунок вводу в дію більш потужних, з ефективними системами очищення газових і пилових відходів (заміна мазуту на чистіше пальне - газ).
Розвантаження ефіру від засмічення радіохвилями.
Регулювання двигунів внутрішнього згорання в авто установках.
Збільшення площ озеленення міст та ін. населених пунктів.
Відмова від гонки озброєнь і роззброєнь.
Використання при будівництві звукопоглинаючих матеріалів.
Правильне планування житлових і промислових районів у містах.
Впровадження мало - та безвідходних процесів.
Вести суворий міжнародний контроль по забрудненню атмосфери.

3.

Джерела забруднення:

Відходи деревини при заготівлі, обробці, сплаві лісових матеріалів.
Стічні води промислових та комунальних підприємств; води шахт, рудників, нафтопромислових об’єктів.
Змивання міндобрив і отрутохімікатів із с \ г угідь; стоки тваринницьких ферм.
Радіоактивні відходи.
Викиди транспорту (особливо авто -, водного, залізничного).

Види забруднення:

Хімічне – при надходженні лугів, кислот, нафти і нафтопродуктів; солей важких металів; отрутохімікатів і міндобрив (особливо солі ртуті, свинцю, міді, хрому, кадмію – із целюлозо-паперової, металургійної, коксохімічної промисловості та тваринницьких комплексів).
Фізичне – пов’язане із зміною фізичних властивостей води: прозорості; наявності суспензій (пісок, частинки глини, радіоактивні речовини), температурного режиму – сповільнюють фотосинтез водних рослин, забруднюють зябра риб, погіршують смак води.
Біологічне – мікроорганізми (віруси та бактерії); енергетично-комунальні стоки; стоки підприємств мікробіологічної, м’ясо-молочної продукції і цукрових заводів. Таке забруднення поширене у зонах відпочинку.
Теплове – в результаті викидів теплових вод із енергетичних установок (АЕС, ТЕС) – підвищується температура і гине риба, загнивають водорості і мікроорганізми.

Наслідки:

забруднення Світового океану ;
вододифіцит;
зміна хімічного складу води;
відмирання водної рослинності і живих організмів води;
несприятливі рекреаційні ресурси;
захворювання людей і тварин;
погіршується стан водостоків, родючість і стан ґрунтів.

Шляхи вирішення проблеми:

Раціональне використання водних ресурсів (сувора економія водовитрат; ефективне очищення стічних вод; санітарна охорона вод від виснаження та забруднення).
Заміна на підприємстві водоємких технологій на більш прогресивні малоємкі.
Ефективне очищення і широке використання для зрошування і для виробництва стічних вод.
Заміна старої аварійної водогінної системи водопостачання населених пунктів на сучасну і надійну.
Встановлення водолічильників.

4. Джерела забруднення:

Ерозія (водна, вітрова).
Комунально-побутовий сектор та механічне забруднення (упаковочні матеріали, непридатна побутова техніка, скло, старі авто, поліетилен).
С \ г (використання техніки, міндобрив та іншої хімізації: азот, фосфор, залізо, солі важких металів, стронцій, уран, радій; пестициди).
Промисловість (гірничодобувна, заготівка лісу та ін.).
ГЕС, ТЕС.
Меліорація чи перезволоження
Транспорт та прокладання доріг.
Накопичення радіоактивних речовин.
Наслідки стихійних лих.

Наслідки:

Засолення ґрунтів – утвор. осушення ґрунтів.
Забруднення твердими відходами великих площ.
Зменшення врожайності.
Виснаження ґрунту.
Радіоактивне забруднення.
Руйнація грунту під впливом гірничодобувної промисловості.

Шляхи вирішення проблеми:

Досконалість технологічних процесів у виробництві.
Раціональне використання земель.
Розумна технологія обробітку грунту.
Ефективніша утилізація твердих відходів.
Суворий контроль за використанням грунту для різних цілей.

Основна риса розвитку людства на сьогоднішній день – енергетика, яка впливає на виробництво, життя, рівень суспільства. Це енергія сонця, вітру, гідроенергія рік, ядерна, термоядерна. Людина лише перетворює одну енергію на іншу.

Найактуальніший вплив мають електростанції.

ТЕС: 1. виділяє багато тепла – виділяю СО₂ (призводить до парникового ефекту), оксид сірки та азоту, спричинюють кислотні опади (гине флора і фауна, знижується врожайність, руйнуються споруди, вплив на людей).

Радіаційне забруднення – вплив радіонуклідів на ґрунти.

3. Забруднення земної поверхні шлаками і золою, що може негативно відобразитись на с \ г угіддях та шламами – вплив на водойми.
АЕС: 1. Забруднення відбувається ще на стадії видобування сировини – утворюються відвали пустих уранових порід, які згодом виділяють радіоактивний газ – радон.

Переробка – все, що стикається із радіоактивними речовинами заражене.
Відходи – смертельно небезпечні.

Через певний проміжок часу (30 років) самі АЕС потрібно законсервовувати.

ГЕС: 1. Затоплюють рівнинні родючі ґрунти.

2. Гине флора і фауна, а рештки планктону гниють і отруюють воду.

6. Парниковий ефект: діє як скло в парнику.

Джерела: утворюється на основі збільшення вмісту СО₂ (оксиду вуглецю) в повітрі внаслідок: техногенних викидів в атмосферу; вирубування лісів; розширення пустель; зменшення рослинного покриву, внаслідок будівництва населених пунктів, промислових підприємств, шляхів, полігонів.

Водяна пара і СО₂ створює ефект парника – підвищує температуру приземного повітря. Енергія сонця випромінюється, поглинаючи інфрачервоне теплове випромінення земної поверхні і атмосфери. Підвищення в атмосфері СО₂ на 13 % - збільшує температуру на 0,5 ⁰ С.

Наслідки: Якщо темпи видобування кам. вугілля, нафти та газу і вирубування лісів значно зростуть – то через кілька десятків років зріст середньорічної температури приведе до:

1. катастрофічних змін клімату;

2. танення льодовиків;

3. підняття рівня Світового океану;

4. затоплення суші.

Зріст температури передбачається нерівномірний, залежно від загальної циркуляції атмосфери (великі квітучі території перетворяться в пустелю). На сьогодні, рухаючись від Пн. Полюсу до Пн. Америки зафіксовані місця де лід відсутній.

Кислотні опади. Джерела: промисловість, атомні двигуни, ТЕС. В результаті їх дії у НС надходить значна кількість сірки та азоту. Вони сполучаються із водяною парою, що міститься у атмосфері та утворюють оксид сірки, оксид азоту. Ці сполуки формуються у хмари та випадають у вигляді опадів – дрібних крапельок сірчаної та азотистої кислоти. Існують, так звані кислотні сніги, вони являються „бомбою сповільненої дії”, тому, що лежачи тривалий час на полях вони весь час підживлюють грунт кислотою.

Наслідки: 1. пониження врожайності у с \ г;

2. вплив з грунту кальцію, калію, магнію – що може деградувати флору і фауну;

3. отруєння всіх водних об’єктів – відбиток буде помітний на рибі та ін водних організмах;

4. зникнення лісів – спричинить утворення зсувів, селів, зникнення комах та в кінцевому результаті птах;

5. знищення людей (вплив на дихальні шляхи, очі, шкіру, волосяний покрив...).

Смог: це явище характерне для великих індустріально розвинутих міст, де велике зосередження людей, значна кількість транспорту; функціонує багато підприємств. Джерела: викиди промисловості; вихлопи транспорту; туман; дим пожеж чи при спалюванні побутового сміття.

Ця сукупність формується у хмару і зависає над містом. Особливо це помітно, якщо погана циркуляція повітря.

Наслідки: 1. перекривається доступ кисню;

2. можуть відбуватися фотохімічні реакції (під дією УФ);

3. інтенсивне підвищення радіації;

4. виникнення ряду захворювань (в основному пов’язаних із органами дихання та С – С С).

Озонові діри: виникають в результаті руйнування озонової оболонки. Вперше таке явище було зафіксоване над о. Шпіцбергеном (на сьогодні зафіксовано і над Австралією).

Джерела: транспорт; промисловість; виробники енергії; побутовий сектор (використання продуктів, які містять речовини, що руйнують озон); при запуску ракет у космос із їх пального виділяються і надходять ШР.

Так, як озон виконує захисну функцію (захищає планету від прямого сонячного тепла та надходження радіації; від бомбардування метеоритними тілами тощо), то коли в атмосферу надходять різними шляхами шкідливі речовини, вони вступають в реакцію із озоном і розкладають його на кисень.

Наслідки: 1. збільшення надходження сонячного тепла – парниковий ефект;

2. підвищення рівня радіоактивного випромінення;

3. зростання захворювань, як серед людей, так і серед тварин і рослин;

4. генетичні зміни у живих організмів, що може привести до утворення різних мутацій;

5. вимирання всього живого та планети в цілому.

6 лекц.

НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА.

Стандартизація в галузі охорони повітряного середовища.
Нормування домішок в атмосфері.
ГДВ та вимоги до них.
Поняття про розсіювання викидів в атмосфері.
Санітарно – захисні зони підприємства.
Нормування якості води у водоймах.

Екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов’язкових норм, правил і вимог що до охорони НПС, використання природних ресурсів та гарантування екобезпеки.

Екобезпека – такий стан НПС при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення загрози для здоров’я людини.

Державні стандарти в галузі охорони НПС визначають:

поняття і терміни;
режими використання і охорону природних ресурсів;
методи контролю за станом НПС;
вимоги що до запобігання шкідливого впливу забруднення НС на здоров’я людини;
інші питання, пов’язані з охороною НС і використання природних ресурсів.

Система державних стандартів включає в себе такі групи:

гідросфера;
атмосфера;
ґрунти;
флора;
фауна;
надра.

І кожна ця група включає деякі види стандартів:

Основні положення.
Терміни, визначення, класифікація.
Показники якості середовища, параметри викидів, скидів, показники інтенсивності використання природних ресурсів.
Правила охорони природи і раціонального використання природних ресурсів.
Методи визначення параметрів стану природних об’єктів.
Вимоги до засобів контролю і вимірювань стану НПС.
Вимоги до пристроїв, споруд по захисту НС.

Ці державні стандарти є обов’язковими для виконання.

Система екобезпеки включає в себе нормативи екобезпеки, до яких відносять:

ГДК забруднюючих речовин в НПС.
ГДР (рівні) акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого впливу на НПС.
ГД вміст ЗР (забруднюючих речовин) в продуктах харчування.
ГДВ та ГДС (скиди) у НС забруднюючих хімічних речовин.
Граничні нормативи утворення ЗР, які відводяться у НПС при експлуатації технологічного чи іншого обладнання, споруди, об’єктів.
Нормативи використання окремих ресурсів, як сировини останнього виробничого процесу.
Нормативи вмісту ЗР у відпрацьованих пересувних джерел.

Нормативи ГДК забруднюючих речовин у НПС та рівні шкідливих фізичних впливів на нього є єдиним для всієї території України.

Пріоритет обґрунтування ГДК належить радян. вченому проф.. В. Я. Рязанову – в 1971 році ним складено список для 120 речовин. Він обґрунтував критерії шкідливості забруднення:

Допустимою є та концентрація, яка не викликає у людини прямої чи не- шкідливої дії, не знижує її працездатності, не впливає на самопочуття і настрій.
Звикання до ШР (шкідливі речовини) повинне розцінюватись як несприятливий момент і доказ недопустимості цієї концентрації.
Недопустимі такі концентрації, які шкідливо впливають на рослинність, клімат, прозорість атмосфери і побутові умови населення.

Основною фізичною характеристикою домішок в атмосфері є їх концентрація – маса речовини в одиниці об’єму при нормальних умовах (мг \ м³).

ГДК- максимальна концентрація домішок в атмосфері в певний проміжок часу, яка періодично, або на протязі життя людини не має негативного впливу на неї і на НС.

Якщо речовина має негативний вплив на НС в менших концентраціях, ніж на організм людини, то при нормуванні виходить з порога дії речовини на НС.

Види ГДК:

Максимально разова ГДК (ГДК_max) – концентрація, яка викликає рефлекторні реакції у людини при короткочасній дії на неї – 20 хв. (відчуття запаху, тепла, світлова чутливість).
Середньодобова ГДК (ГДК_{С. Д.}) – встановлена для попередження загально токсичного, канцерогенного та ін. впливу на організм людини. Ця ГДК не має шкідливого впливу на людину у разі тривалої дії (24 год.).

Найбільша концентрація (С) кожної шкідливої речовини над поверхнею грунту не повинна перевищувати максимально разової дії ГДК , тобто С ≤ ГДК_max _, при тривалості дії не більше 20 хв. якщо час дії ШР більше 20 хв, то С ≤ ГДК_{С. Д.}

При одночасній присутності в атмосфері декількох ШР одно направленої дії , їх сумарна концентрація задовольняється умовою:

С₁ С₂ С_n

─ + ─ + ─ ≤ 1, де С – концентрація речовини.

ГДК₁ ГДК₂ ГДК_n

У відповідності з вимогами ГОСТУ 17.2.3.02 – 78 для кожного промислового підприємства встановлюється ГДВ ШР в атмосфері при умові, що викиди ШР від даного джерела забруднення разом з ін. джерелами не створюють наземну концентрацію, що перевищить ГДК.

При визначенні ГДВ від розрахункового джерела необхідно врахувати їх концентрацію в атмосфері, обумовлену викидами від ін. джерел за умови: С_і + С_ф ≤ ГДК, де С_і – концентрація ШР в наземному шарі повітря; С_ф – фонова концентрація речовини.
Контроль ГДВ беруть в середньому за добу, місяць, квартал, рік.
ГДВ встановлюють для кожного джерела викиду.
Для неорганізованих джерел викидів, а також для сукупності дрібних джерел встановлюють сумарний ГДВ.
Якщо на певному виробництві ГДВ не може бути досягнуте відразу, то по за домовленістю з комітетом Мінохорони природи можливе поетапне зниження викидів до величини ГДВ. Цей комітет встановлює тривалість кожного етапу.
Паралельно з цим встановлюють значення – тимчасово погоджувального викиду ТПВ із врахуванням технології даного виробництва.
ГДВ і ТПВ встановлюють не рідше 1 разу \ рік.

ТПВ – викид забруднюючих речовин у повітрі, що встановлюється на відповідний термін на рівні викидів аналогічних за потужностями і технології до досягнення ГДВ.

ГДВ – науково – технічний норматив, який встановлюється за умови, щоб вміст ЗР в приземному шарі повітря від джерела, або їх сукупності не перевищував норматив якості повітря для населення, тваринного і рослинного світів.

Розповсюдження в атмосфері ЗР, котрі викидаються із труб і вентиляційних пристроїв відбуваються за законами турбулентної дифузії.

На процес розсіювання викидів мають вплив:

стан атмосфери (вітер, вологість, атм. тиск);
розміщення підприємств і джерел викидів;
характер місцевості (рівнина, степ, гори, ліс);
хімічні та фізичні властивості речовини, що викидається;
висота джерела викиду (за рахунок більш інтенсивного потоку повітряних мас);
діаметр труби і т. д.

Горизонтальне переміщення домішок визначається в основному швидкістю вітру, а вертикальне – розподілом температури у вертикальному напрямку.

По мірі віддалення від труби у напрямку розповсюдження промислових викидів можна умовно виділити 3 зони забруднення атмосфери:

Перекид факела викидів – характеризується невисоким вмістом ШР в приземному шарі атмосфери.
Задимлення з максимальним вмістом ШР.
Поступове зниження рівня забруднення.
- 2 – найбільш небезпечна зона для населення. Її розміри залежать від метеоумов.
- При викидах через високі труби в безвітряних умовах розсіювання ШР здійснюється під дією вертикальних потоків.
- Великі швидкості вітру сприяють розбавленню шкідливих домішок, що зумовлює зниження їх концентрації у напрямку вітру. На основі цього вводять поняття для джерел викидів – небезпечна швидкість вітру.
- Швидкість викинутого газу повинна вдвічі перевищувати небезпечну швидкість вітру на рівні горловини труби.
- Саме ж розсіювання домішок залежить від розмірів частинок; впливу температури на НС (якщо t⁰ НС ▼ із h – повітряний газовий потік ▲, а на його зміну опускаються холодні повітряні маси – ці умови назив. конвективні) (якщо ж t⁰ із h ▲ – з-газоповітряний потік, що має нижчу t⁰ вверх не піднімається, а затухає – це інверсійні умови).
- Тумани –негативно діють на процес розсіювання викидів. Краплини туману поглинають забруднюючі частинки. В результаті цього концентрація токсичних речовин дуже зростає в шарі туману і зменшується над ним. Розчинення двоокису сірки в краплинах туману призводить до утворення сірчаної кислоти та випадання кислотних опадів.
- Опади – очищають повітря від домішок. Після тривалих інтенсивних опадів високі концентрації домішок в атмосфері практично не спостерігаються.
- Сонячна радіація – обумовлює фотохімічні реакції в атмосфері з утворенням вторинних речовин більш токсичних, ніж вихідні продукти, що викидаються джерелами забруднення. Більшість газоподібних домішок, що викидаються в атмосферу знаходяться в відновленій формі, або у вигляді окислів з низьким ступенем окислення, а повертаються на землю сполуками з високим ступенем окислення. Таким чином тропосфера відіграє роль окислювального середовища. В ролі окислювача може бути кисень, озон та ін. саме в цій сфері проходять безперервні процеси, що викликають зміни концентрації домішок в атмосферному повітрі.

5. Важливе місце в системі охорони атмосферного повітря займають роботи планувальної забудови, що дозволяє при постійних викидах знизити вплив забруднення НС на людину. Особливе значення мають взаємне розміщення промислових об’єктів і населених масивів. Площадки для розміщення промислових об’єктів необхідно вибирати із урахуванням: -- аеродинамічної характеристики і рельєфу місцевості (на рівному підвищеному місці із достатнім продуванням вітру);

-- рози вітрів.

Об’єкти, які являються джерелами викидів у НС ШР слід відділити від місць проживання населення С –З З підприєм. Розміри цих зон до межі жилої забудови встановлюють в залежності від:

потужності підприємства;
умов здійснення технологічного процесу;
характеру і кількості викинутих у НС ШР.

Підприємства за санітарними критеріями діляться на 5 класів для яких встановлені розміри:

1кл. – дії на НС – 1000 м (хімічні, нафтопереробні, металургійні з-ди, целюлозно-паперові комбінати);

2кл. – 500 м (цементні, гіпсові, азбестові, вапнякові з-ди);

3 кл. – 300 м (залізобетонні, асфальтобетонні з-ди, ТЕЦ);

4 кл. - 100 м (м \ б, металообробні, ел-монтажні з-ди);

5 кл. – 50 м ( харчова промисловість).

--- Підприємства, що не виділяють в атмосферу ШР, можуть бути розміщені в межах житлових районів.

При наявності несприятливих кліматичних умов С –З З-у можна збільшити в 3 рази, якщо:

Розміри зони можуть бути зменшенні при: - зміні технології;

-вдосконаленні технологічного процесу;

- впровадженню високоефективних і

надійних в експлуатації споруд.

С – З З не можна розглядати як резервну територію підприємства і використовувати під розширення промислової діяльності.
На території С –З З можна розміщувати об’єкти нижчого класу шкідливості, ніж саме ви-во: гаражі, склади, медпункт, їдальня, депо, адміністративний корпус...
Територія С –З З із сторони житлового масиву повинна бути засаджена – не менше 10 м, а при ширині зони 100 м- не менше 20 м.
На території С –З З не можна розміщувати: дитсадки, парки відпочинку, дит. майданчики, навчальні заклади, заклади громадського харчування, профілакторії, розважальні заклади тощо.

6. Нормування якості води рік, озер, водосховищ проводять відповідно до санітарних правил і норм охорони поверхневих вод від забруднення.

--- Згідно документації розрізняють 2 категорії водойм:

– водойми питного і культурно побутового призначення.
– водойми рибогосподарського призначення.

--- Склад і властивості води в об’єктах 1 категорії повинні відповідати нормам на відстані 1 км вище по течії, в непроточних водоймах – в радіусі 1 км від пункту водокористування.

--- Склад і властивості води в об’єктах 2 категорії повинні відповідати нормам в місцях випуску стічних вод при наявності течії, а при її відсутності – не далі, ніж на 500 м від місця випуску.

--- Правила встановлюють нормативні значення для таких параметрів води:

вміст плаваючих домішок і завислих речовин;
запах;
присмак;
забарвлення і температура води;
значення pH;
склад і концентрація мінеральних домішок і розчиненого у воді кисню;
біологічна необхідність води в кисні;
склад ГДК отруйних і ШР і хвороботворних мікроорганізмів.

--- Шкідливі та отруйні речовини різні за складом, тому їх нормують за принципом лімітую чого показника шкідливості – найбільш ймовірна шкідлива для кожної речовини. При нормальній якості води у водах 1-ої категорії використовують 3 види лімітую чого показника шкідливості:

санітарно – токсичний;
загально санітарний;
органолептичний.

Для водойм 2-ої категорії крім цих 3-х ще + 4. токсикологічний

--- нормами встановлено ГДК більше 400 ШР у водоймах 1 категорії, а також більше 100 ШР – для водойм 2-ої категорії. ГДК у водоймах 2-ої категорії як правило менші, ніж 1-ої, тому що 1 категорія проходить перед вживанням додаткове очищення.

--- Підприємство веде контроль за якістю води, тому і здійснює технічні та ін. заходи для запобігання забруднення.

--- Щоб гарантувати якість води для кожного підприємства встановлюють ГДС (скид).

ГДС – маса ШР в стічних водах, що є максимально допустимою встановленим режимом в даному пункті водного об’єкту за одиницю часу з метою забезпечення нормальної якості води в контрольному пункті.

--- При надходженні декількох речовин з однаковим лімітуючим показником шкідливості сума відношень фактичних концентрацій цих речовин і відповідність ГДК повинна перевищувати 1.

--- Речовини, що знаходяться в стоках здатні окислюватись, що пов’язано з споживанням розчиненого у воді кисню. Нестача кисню – веде до явища автофікації.

Існують випадки, коли забороняється скидання у водойми стічних вод:

Якщо цього можна уникнути, використовуючи більш раціональну технологію, системи оборотного водозабезпечення.
Якщо стічні води містять цінні відходи котрі можна утилізувати.
Якщо стічні води містять у собі сировину, реагенти і продукцію підприємств у кількостях, що перевищують технологічні витрати.
Якщо стічні води містять речовини для яких не встановлені ГДК.

Схожі:

ДО АНТРОПОГЕННИХ НАВАНТАЖЕНЬ УРОК КАТЕГОРІЯ «ЗАБРУДНЕННЯ». ОСНОВНІ АНТРОПОГЕННІ ДЖЕРЕЛА ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА	Р І ШЕНН Я Кабінету Міністрів України від 01. 03. 99р. №303 Про затвердження порядку встановлення нормативів збору та забруднення навколишнього...
ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ НІКОПОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Кабінету Міністрів України від 01. 03. 99р. №303 Про затвердження порядку встановлення нормативів збору та забруднення навколишнього...	ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області
Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» У Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст ст. 31-33) визначено, що мірилом сполучення екологічних інтересів...	ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми Неможливість одностороннього розв’язання екологічних проблем будь-якою країною та транскордонний характер забруднення навколишнього...
Рецензент В. В. Горбенко Кафедра охорони праці та навколишнього середовища Методичні вказівки до виконання розділу “Охорона праці та навколишнього середовища” у випускних роботах бакалаврів для студентів...	Програма охорони навколишнього природного середовища у місті Синельниковому... Керуючись статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про охорону навколишнього природного...
Модифікаційна мінливість мінливість, що характеризується зміною фенотипу... Самі зміни у фенотипі не успадковуються. Норма реакції визначається неповним домінуванням алелів у онтогенезі та можливим спектром...	Підсумки роботи із запитами на інформацію у Держуправлінні охорони... ...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання