Методичні рекомендації
щодо підготовки і проведення І-ІІІ етапів
Всеукраїнських учнівських олімпіад із суспільно-гуманітарних дисциплін у 2011/2012 навчальному році
Відповідно до вимог Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових і спеціальних дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 18.08.1998 № 305 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.09.1998 за № 598/3038, Положення про проведення I-III етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових і спеціальних дисциплін, затвердженого наказом Головного управління освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації від 02.08.2011 №384 «Про проведення I-III етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін» проводяться олімпіади з предметів суспільно-гуманітарного циклу.
З метою чіткої координації всіх структур, розроблено і розміщено на сайті ОІППОЧО дорожні карти підготовки і проведення І-ІІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад, започатковано рубрику «На допомогу учаснику олімпіади», видано збірники завдань та підготовлено методичні рекомендації.
ІСТОРІЯ
Учням 8-11 класів ЗНЗ, І-ІІ курсів ПТНЗ
Визначившись з пріоритетними навчальними дисциплінами, налаштуйтесь на серйозну роботу і свідомо обмежте свою участь у олімпіадному русі 1-2 спорідненими дисциплінами.
Наступним етапом роботи має стати ознайомлення з нормативно-правовою базою. Це програми з історії України та всесвітньої історії для 6-11 класів, та для поглибленого вивчення історії України і всесвітньої історії, програма для зовнішнього незалежного оцінювання з історії України.
Всі вони розміщені на сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
Важливе значення мають підручники. Важлива складова сучасного підручника з історії – письмові та візуальні джерела. Звертайте увагу і на них та виконуйте пропоновані у підручниках завдання до цих типів джерел.
Залучайте і посібники: хрестоматії, словники, довідники, енциклопедії, атласи, контурні карти, схеми, таблиці, електронні посібники, робочі зошити і збірники завдань. Найперш ми рекомендуємо ті з підручників та посібників, котрі мають гриф Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України і є в переліку, затвердженому МОНМС України на поточний навчальний рік.
Складайте конспекти. Пам’ятайте: будь-які події, явища і процеси можуть бути подані як сума простих частин. На рівні буденної свідомості вони мають відповідати на прості запитання: 1) Що відбувається? 2) Коли відбувається? 3) Де відбувається? 4) Яке значення має те, що відбувається?
Аналіз тексту параграфу або його фрагменту можна зробити і за такою схемою: 1) Дата/дати; 2) Історичні особи – учасники подій; 3) Історичні терміни.
Отримавши завдання на олімпіаді, уважно прочитайте його зміст. Якщо завдання сформульоване одним загальним реченням, наприклад «Київська Русь наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.», проаналізуйте проблему за такою схемою: 1) Політичне життя; 2) Економічне життя; 3) Соціальні відносини; 4) Духовна сфера (культура, релігія). Якщо у тексті завдання є кілька речень, тоді вони задають структуру відповіді. Відповідь повинна мати вступ, головну частину і висновки. Головна думка має бути викладена у перших двох-трьох реченнях.
Розпочинайте відповідь із завдання, яке добре знаєте. Це дозволить вам «розігрітись» і надасть впевненості у своїх силах. Крім того, ви виграєте час на продумування відповіді на складне для вас завдання.
Розраховуйте час. Найкраще робити це пропорційно до шкали оцінювання завдань.
Пам’ятайте, що краще дати невеликі за обсягом відповіді на всі завдання, аніж зосередитися на одному з них у надії на максимально можливу кількість балів.
Учителям/викладачам історії
Керуйтесь у роботі нормативно-правою базою освітньої галузі «Суспільствознавство». Зробіть порівняльний аналіз шкільних програм з історії для школи різних профілів. Збільшена кількість годин на вивчення теми у непрямий спосіб вказує на її пріоритетність. Опрацюйте разом з учнями і програму для зовнішнього незалежного оцінювання з історії України, адже вона є квінтесенцією шкільного курсу вітчизняної історії.
Інвестуйте у власний розвиток. Цікавтесь новинками наукової і навчально-методичної літератури і опрацьовуйте їх. Найпершими у цьому переліку стоять паралельні та альтернативні підручники з історії України та всесвітньої історії, рекомендовані Міністерством освіти і науки, молоді та спорту для 6-11 класів. Сьогодні достатньо і різноманітних збірників завдань для поточного, рубіжного та підсумкового контролю знань учнів, які теж варто використовувати. Орієнтиром у цьому інформаційному морі можуть бути збірники завдань для підсумкових контрольних робіт з історії у 5-8 класах та збірники завдань для державної підсумкової атестації у 9-х та 11-х класах минулих років. Підписуйте педагогічну пресу та фахові видання і читайте їх. Слідкуйте за історичним календарем, адже зв'язок із життям – один із базових принципів не тільки історичної освіти, але й педагогіки загалом. Більше спілкуйтеся з колегами – це відкриває приховані ресурси вашого розвитку.
Знайшовши обдаровану дитину, будьте готові вкласти у неї душу, не розраховуючи на вдячність.
Революцією у вашій роботі може стати перехід «на рейки» інформаційно-комунікаційних технологій: інакше нам за «цифровим поколінням» не встигнути. Відвідуйте сайти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, Головного управління освіти і науки облдержадміністрації, Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, інституцій, які працюють на нашу освітню галузь.
І-ІІІ етапи Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії проводиться для учнів 8-11 класів за орієнтовними завданнями, підготовленими Інститутом післядипломної педагогічної освіти. Під час складання завдань І етапу олімпіади береться до уваги обсяг вивченого матеріалу за І чверть, ІІ етапу – за І семестр, а ІІІ етапу – за весь навчальний рік. Виходячи з усталеної практики, до змісту завдань на олімпіаду будуть включатися і завдання за 6-7 класи, однак їхня питома вага у загальній сумі балів під час оцінювання не буде визначальною.
Головні змістові лінії завдань відповідатимуть провідним наскрізним ідеям змісту шкільного курсу історії. Серед них виділимо наступні:
проблема української державності у історичній ретроспективі;
соборність українських земель;
український національно-визвольний рух, його витоки, періодизація, течії, організації, діячі, проблеми та здобутки;
становлення сучасної світової цивілізації на етапах аграрного, індустріального та постіндустріального суспільства;
буденна історія та її особливості у різні періоди;
врахування гендерної рівноваги;
полікультурність суспільного життя;
окремі сюжети з регіональної історії різних періодів.
Згідно з п.2.12.1 Положення про проведення І-ІІІ етапів Всеукраїнських олімпіад з базових і спеціальних дисциплін, «Олімпіада з історії проводиться в один тур, який складається з двох форм виконання завдань:
а) тестової (завдання закритої форми – електронний варіант відповідей);
б) письмової (завдання з відкритою відповіддю)».
Завдання закритої форми різних форматів (електронний варіант відповідей), складені за зразком завдань на зовнішнє незалежне оцінювання:
з однією правильною відповіддю,
з двома або більше правильними відповідями,
на встановлення хронологічної послідовності,
на встановлення відповідності.
Відкриті питання будуть включати завдання таких типів:
Підготовка короткої (5-7 речень) та поширеної відповіді на запропоноване завдання;
Складання плану запропонованої теми;
Характеристика історичної особи;
Порівняльна характеристика подій, явищ, процесів;
Характеристика історичного джерела, висловлювання власного ставлення до наведених фактів;
Завдання з історії рідного краю.
Під час формування змісту завдань буде враховано принцип збалансованості вітчизняної та всесвітньої історії. Орієнтовний розподіл матеріалу: дві третини – матеріал з історії України, одна третина – всесвітня історія. Щодо принципу зв’язку з життям, то варто також враховувати події, відзначені у історичному календарі.
В.Ф.Федорак, методист історії
та політології ІППОЧО
правознавствО
Олімпіада з правознавства проводиться серед учнів 9,10,11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Олімпіада з правознавства проводиться в один тур, який складається з двох форм виконання завдань:
а) тестової (завдання з закритою відповіддю);
б) письмової (завдання з відкритою відповіддю).
Тривалість перерви між виконанням тестової та письмової частини завдань встановлюється оргкомітетом, але не може перевищувати однієї години.
Олімпіада – це захід, головною метою якого є пошук та підтримка обдарованої учнівської молоді, здатної продемонструвати глибокі теоретичні знання з різних галузей права, здатність до критичного мислення, уміння наводити переконливі аргументи і докази, висловлювати власну думку.
Надзвичайно важливу роль у системі підготовки школярів до подальших змагань відіграють шкільні олімпіади, що відбуваються в жовтні. Якщо вони підготовлені ретельно й творчо, проведені відповідно до Положення, то мають високі позитивні результати й допомагають якісно відібрати учасників районної й обласної олімпіад.
Готуючись до I етапу олімпіади треба враховувати те, що на цей час в 9-му класі буде закінчено вивчення I розділу «Правила і закони у суспільстві та твоєму житті».
Учні 10-го класу на час проведення I етапу олімпіади повністю вивчать частину першу «Основи теорії держави» і три теми з частини II «Основи теорії права та правовідносини», до теми «Правопорядок і правопорушення», та повторять матеріал, що вивчався у 9-му класі на уроках правознавства (практичний курс).
Завдання I етапу для 11-го класу складені за матеріалом усього курсу і передбачають знання учнями як загальнотеоретичних питань, так і питань з окремих галузей права.
Завдання I етапу складаються за схемою IV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з правознавства, але мають меншу кількість і понижену складність завдань. Час проведення I етапу олімпіади - 2 години.
Під час складання завдань для 9 класу враховано, що на час проведення ІІ етапу олімпіади учні, відповідно до вимог програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Правознавство» (практичний курс) 9 клас. Пометун О.І., Ремех Т.О., опанують навчальний матеріал у такому обсязі:
Розділ 1. Правила і закони у суспільстві та твоєму житті.
Розділ 2. Ти – людина, громадянин, значить маєш права.
Розділ 3. Ти і цивільно-правові відносини.
Зміст курсу для дев’ятикласників орієнтований переважно на життєві потреби та інтереси учнів 14-15 років, включає вивчення норм права, що стосуються малолітніх і неповнолітніх осіб, побудований на нерозривній єдності нових для учнів юридичних знань та їхнього соціального досвіду, практичних дій щодо вирішення конкретних життєвих проблем. Особлива увага буде звертатись на перевірку вміння учнів застосовувати набуті теоретичні знання у розв’язанні юридичних задач і вирішенні правових ситуацій, які побудовані на нормах права, що стосуються неповнолітніх осіб.
Для учнів 10 класу буде враховано те, що на час проведення II етапу олімпіади учні, відповідно до програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Правознавство (рівень стандарту, академічний рівень), Котюк І.І., Палійчук Н.Й. засвоять навчальний матеріал у такому обсязі:
Частина перша: Основи теорії держави.
Тема 1. Історичний аспект виникнення держави та права
|
Тема 2. Загальна характеристика держави та державної влади
|
Тема 3. Державний лад
|
Тема 4. Особа, суспільство, держава
|
Тема 5. Поняття і загальна характеристика права
|
Тема 6. Поняття і структура правової системи
|
Тема 7. Правовідносини
|
Тема 8. Правопорядок і правопорушення
|
Тема 9. Юридична відповідальність
|
|