СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН СТАЛОГО РОЗВИТКУ МІСТА НІКОПОЛЯ


НазваСТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН СТАЛОГО РОЗВИТКУ МІСТА НІКОПОЛЯ
Сторінка2/11
Дата14.03.2013
Розмір1.35 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Спорт > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

ВСТУП


Стратегія розвитку територіальної громади (Стратегічний план) є найважливішим документом в процесі творення власного соціально-економічного розвитку із системним та скерованим на відповідні пріоритети (напрями розвитку) та цілі використанням внутрішнього та зовнішнього потенціалів.

Стратегія розвитку – це документ, який містить принципи (припущення), прийняті під час реалізації процесу планування. Стратегічне планування в місцевому самоврядуванні є процесом постановки цілей, з різним терміном реалізації та вибором засобів для їх досягнення.

Для органу місцевого самоврядування, а також партнерів   підприємців та громади – стратегія розвитку міста стає основою при прийнятті рішень. Тому Стратегію розвитку Нікополя необхідно розуміти як довготерміновий план, який окреслює загальний напрям дій місцевої влади та її партнерів (сектор підприємництва, громадські організації, мешканці міста), а також представляє способи та знаряддя для його втілення. Розроблені завдання обґрунтовують рішення методичного, фінансового та організаційного характеру, які приймаються владою.

«Стратегічний план сталого розвитку м. Нікополя» характеризується кількома суттєвими рисами:

·   зосереджується на тих напрямах розвитку громади, які становлять для неї найбільший шанс в майбутньому;

·  характеризується точною, логічною структурою, яка випливає зі стратегічних напрямів розвитку в системі: стратегічних та оперативних цілей, завдань для реалізації;

·   окреслює конкурентні переваги громади у відношенні до ближнього і дальнього оточення – створює стратегію динамічного розвитку;

·   є результатом праці представників всіх груп міської громади, починаючи з місцевої влади, через сектор бізнесу, неурядові та громадські організації, і завершуючи мешканцями. Це дозволяє отримати пропозиції цілей та завдань від усіх зацікавлених сторін, а також сприйняття представниками місцевої спільноти рішень та завдань, які приймаються в рамках стратегії;

·   пов’язаний з іншими документами стратегічного характеру;

·   відзначається еластичністю, для того, щоб використати нові корисні обставини та уникати загроз, які виходять із зовнішнього оточення – це дозволяє здійснювати постійну перевірку та актуалізацію стратегії.

2. ОПИС СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ
2.1 Загальне та адміністративне розташування міста

Нікополь – найстаріше місто у Дніпропетровській області, яке відзначило свій ювілей в 2009 році - 370-у річницю заснування, і має статус історичного. Історія Нікополя нерозривно пов'язана з історією запорізького козацтва. Це єдине місто в Україні, яке веде свій початок від запорізької Січі - Микитинської Січі.

Нікополь - місто обласного підпорядкування і районний центр, розташований на правому березі Каховського водосховища на 121 км. на південний захід від обласного центру міста Дніпропетровськ. Регіон розташований у степовій зоні, у межах північно-середньостепової ландшафтної підзони. Заплавна тераса Дніпра затоплена водами Каховського водоймища.

Територія міста складає 5,0 тис. га.


Нікополь



Місто має вигідне економіко-географічне положення та знаходиться в центрі України. Нікополь забезпечений усіма видами транспортної інфраструктури – залізничним, автомобільним і водним, і є одним із найбільших індустріальних центрів Придніпров'я України.


Москва


Оттава
Астана

Вашингтон






Нікополь

Кишинів

Бухарест
Токіо

Пекін

Тсване Багдад

2.2 Історія міста Нікополя
У кінці V ст. до н.е. - ІІ ст. до н.е. на лівому березі Дніпра знаходився адміністративний і торгово-ремісничий центр першої на території України держави - Скіфії, відомий в науковій літературі як Кам’янське городище (тепер знаходиться на території міста Кам’янка-Дніпровська Запорізької області у 8-ми кілометрах на південь напроти Нікополя). У другій половині І тисячоліття н.е. по правому березі Дніпра через наш край проходив знаменитий шлях «з варягів у греки», який поєднував країни Північної Європи, Київську Русь з Візантійською імперією. На місці сучасного Нікополя був перетин грецького шляху з Солоним, який йшов з Криму на Київ.

З середини ІХ ст. до середини ХІ ст. територія краю входила до володінь печенігів, з середини ХІ століття до 1240 року - половців, з 1240 до 1395 року - монголо-татар.

Перше документальне свідчення про місцевість, де знаходиться сучасне місто Нікополь - Микитин Ріг та Лиса Гора відбулося у 1594 р.

У 1639 р. на Микитиному Розі була збудована запорізькими козаками Запорізька Січ, яка була захоплена польськими військами; у січні 1648 р. повстанський загін козаків на чолі з Богданом Хмельницьким звільнив Микитинську Січ і перетворив її у центр підготовки Визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої; у квітні 1648 р. на козацькій раді у Січі Богдан Хмельницький був обраний гетьманом і отримав клейноди Війська Запорізького; у кінці XVII – на початку XVIII ст. на основі Микитинської Січі, що називалась тоді «Старою», утворилось поселення Микитин Перевіз - важливий прикордонний піст Війська Запорізького Низового; у 1780 році Микитин Перевіз перейменований на Нікополь. У другій половині ХІХ століття в Нікополі з’явились перші промислові підприємства, у 30-ті роки у місті збудовано найпотужніший в СРСР Південнотрубний завод, значно розширили виробництво інші 23 промислових підприємства. У 50-80 рр. Нікополь став центром промислового вузла, основу якого становили підприємства металургії (Південнотрубний завод та з 1966 року завод феросплавів), машинобудування, будівельних матеріалів, легкої і харчової промисловості та ін.; у 1980 р. Президія Верховної Ради СРСР нагородила місто Нікополь Орденом Трудового Червоного Прапора за високі досягнення у розвитку народного господарства та у зв’язку з 200-річчям заснування.

У 1921 році Нікополь став центром однойменного повіту, з 1923 року - райцентром Криворізької округи. У 1928 році йому надано статус міста і утворено міську раду.

26 липня 2001 р. Кабінет Міністрів України своєю постановою за № 878 затвердив список історичних населених місць України, в якому місцевість на якій знаходиться місто Нікополь вперше згадується в 1594 році (щоденник Еріха Лясоти).

У 2006-2008 рр. згідно грандової угоди між урядом США та Нікопольським державним краєзнавчим музеєм у парку Перемоги проведено розкопки та досліджено залишки цитаделі Микитинської Січі, Нікопольської Свято-Покровської церкви та дослідження берегового укріплення Микитинської Січі і залишків церкви преподобного Іоанна Дамаскіна.
2.3 Аналіз демографічної структури населення міста

Станом на 01.09.2010 року чисельність наявного населення міста становила 122,7 тис. чол., з них в працездатному віці - 73,1 тис. чол., старше за працездатний вік - 32,3 тис. чол., молодше за працездатний вік – 17,3 тис. чол. Із загальної кількості населення чоловіки складають 55,2 тис. осіб (45%), жінки – 67,5 тис. осіб (55%).

Аналізуючи демографічну ситуацію у місті, слід відзначити, що середньорічна чисельність наявного населення міста поступово зменшується з кожним роком за рахунок змін природного та міграційного руху.

Чисельність новонароджених, осіб



Природний рух населення по м. Нікополю за період 2004-2010рр. характеризується такими даними:



Показники

Всього осіб

2004р.

2005р.

2006р.

2007р.

2008р.

2009р.

7 міс. 2010р.

























Кількість народжених

1148

1117

1275

1327

1370

1375

756

























Кількість померлих

2458

2492

2398

2378

2423

2292

1307

























Природне скорочення

1310

1375

1123

1051

1053

917

551

























Кількість шлюбів

785

1022

1078

1207

895

828

404

























Кількість розлучень

641

676

659

645

545

445

307


2.4 Стан та структура зайнятості населення
В місті працює міськрайонний центр зайнятості, основним завданням якого є працевлаштування безробітних громадян.

Для вирішення проблеми працевлаштування щорічно розробляється та виконується Програма зайнятості населення, метою якої є вирішення проблем безробіття та ліквідація негативних соціальних явищ.

Аналіз стану працевлаштування свідчить про те, що більш за все працевлаштовуються особи, які мають робочі спеціальності з вищим рівнем кваліфікації. Найгірший стан працевлаштування спостерігається серед жінок. Головною причиною залишається незначна кількість вакансій для жінок.

Світова економічна криза значною мірою вплинула на скорочення виробництва, в результаті чого зросла кількість осіб, які втратили роботу у зв’язку із вивільненням. З початку 2009 року на 72 підприємствах, закладах та організаціях міста передбачалось вивільнення працівників у зв’язку із ліквідацією та скороченням штатів в кількості 4115 чоловік. Фактично вивільнення відбулося на 64 підприємствах у кількості 1640 чоловік, з них 1255 осіб із промислових підприємств.

Реалізація політики щодо сприяння зайнятості населення та забезпечення соціального захисту громадян від безробіття здійснювалась на основі виконання нормативно-правових вимог у сфері зайнятості населення.

Створення нових робочих місць протягом 2004-2009 років та за 6 міс. 2010 року відображено у діаграмі.





У загальній чисельності безробітних на 01.08.2010р. жінки склали 58,5%, особи віком до 35 років – 39,7%.

Переважає попит на громадян робітничих професій, для яких призначалось 62,7% вільних робочих місць, ще 23,7% - для громадян без спеціальної підготовки, або взагалі без професії та 13,6% - для керівників, фахівців, спеціалістів.

Співвідношення між попитом і пропозицією робочої сили у місті станом на 01.08.2010р. склало майже 7 осіб (у відповідному періоді 2009р. – майже 21 особа).
2.5 Аналіз промисловості міста
Як і усі місцеві бюджети України, бюджет міста напряму залежить від діяльності міських промислових підприємств, частка надходжень яких у бюджеті міста складає 50%.

У промисловий комплекс міста входить 27 великих та середніх промислових підприємств, на яких працює близько 19 тис. осіб, що становить 16% міського населення, або 26% працездатного населення.

Базовою галуззю промисловості є металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів. По виробництву металургійної продукції Нікополь знаходиться в числі лідерів по Дніпропетровській області, обсяг якої становить близько 98% від загального обсягу промислового виробництва міста.

Аналізуючи обсяг реалізованої промислової продукції, спостерігалось його зростання з 2004 року (3882,0 млн.грн.) до 2008 року (11986,8 млн.грн.).

Світова економічна криза, яка відбилася на економіці України, значною мірою вплинула на промисловість міста Нікополя. Протягом 9 місяців 2008 року в місті стабільно працювала промисловість. Однак, починаючи вже з жовтня 2008 року, почалось різке скорочення попиту на українську готову продукцію та зниження цін на світових ринках, що відобразилось і на ситуації в нашому місті. Таким чином, обсяг реалізованої продукції за 2009 рік становив 8137,1 млн.грн. Враховуючи те, що з 2-го півріччя 2009 року обсяги промислового виробництва поступово нарощувались, і протягом поточного року підприємства міста вийшли практично на 100% загрузку виробничих потужностей, вже за 8 місяців 2010 року цей показник становив 8098,4 млн. грн.

Обсяг реалізованої промислової продукції, млн. грн.


Продукція підприємств міста конкурентоздатна на світовому ринку. Про це свідчить щорічне зростання обсягів експорту при позитивному зовнішньоторговельному сальдо. Підприємства Нікополя входять у число основних експортерів області. Переважна більшість продукції експортується в Росію, США, Канаду, Францію, Германію, Японію, Болгарію, Єгипет, Ізраїль, Білорусь, Латвію, Естонію, Туркменістан, Азербайджан, Казахстан, Узбекистан, ЮАР, Ірак, Іран, Словакію, Венгрію та інші країни.

Обсяг експорту товарів поступово збільшувався з 2004 року до 2008 року. Так, у 2004 році цей показник складав 474,0 млн. дол. США, у 2008р. – 1365,4 млн. дол. США. За підсумками 2009 року цей показник становив 590,4 млн. дол. США. Зменшення експорту відбулось у зв’язку з нестабільною економічною ситуацією в місті. Але вже за 8 місяців 2010 року обсяг експорту склав 654,9 млн. дол. США.



Обсяг експорту товарів, млн.дол.США



Обсяг імпорту товарів у 2004р. становив 272,0 млн. дол. США, у 2008р. - 1567,2 млн. дол. США. У 2009 році цей показник зменшився до 460,3 млн. дол. США. За 8 місяців 2010 року обсяг імпорту становив 564,9 млн. дол. США.
Обсяг імпорту товарів, млн.дол.США



Чисельність штатних працівників підприємств міста

та працюючих у промисловому секторі, осіб



Середньомісячна заробітна плата працівників по місту

та на промислових підприємствах, грн.



Аналіз роботи промислових підприємств міста за останні роки свідчить про стійкий попит на їхню продукцію як в Україні, так і за кордоном. При сприятливому політичному й економічному кліматі ці підприємства можуть щорічно збільшувати обсяги виробництва і реалізації своєї продукції.

Таким чином, можна констатувати, що основним виробником промислової продукції в місті залишаються підприємства металургійної галузі. А прибутковий податок з громадян – робітників цих підприємств, та плата за землю залишаються основними джерелами надходжень до бюджету міста, тому сприяння модернізації і розвитку цієї галузі – запорука фінансової стабільності в місті.
2.6 Підтримка бізнесу
В місті діє „Програма розвитку малого та середнього бізнесу в м. Нікополі на 2009-2010рр.”.

Станом на 01.09.2010р. в місті зареєстровано 6 крупних і 2190 малих та середніх підприємств. Всього офіційно в малому та середньому бізнесі зайнято 22620 осіб, що складає 18,4% від всього населення міста (122,7 тис. осіб).

Кількість приватних підприємців станом на 01.09.2010р. становить 10822 осіб та збільшилась у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 0,6%.

Частка підприємств малого та середнього бізнесу, які одержали прибуток у звітному періоді 2010 року складає 97,4%, а збиток – 2,6%.

В місті діє 13 супермаркетів, 2 відкрито в 2010 році. Розпочали роботу 45 нових суб’єктів господарювання у сфері торгівлі з реалізації промислових товарів, 5 магазинів з реалізації продовольчих товарів, 2 об’єкти ресторанного господарства та 20 об’єктів, що надають різні послуги населенню.

Малим та середнім бізнесом міста здійснюється виробництво товарів народного споживання, а саме:

  • хліб, хлібобулочні та кондитерські вироби;

  • виробництво олії, муки, круп, макаронних виробів;

  • виробництво пива «Аристократ»;

  • виробництво квасу;

  • виробництво морозива;

  • переробка риби;

  • виробництво текстильних виробів;

  • виготовлення пластикових труб;

  • виробництво меблів.

Серед виробників пріоритетне місце займає галузь з виробництва меблів (в місті існує 2 фабрики м’яких меблів та 17 виробництв різних видів меблів).

Також в місті забезпечено ефективну прозору процедуру входження в бізнес: працює система єдиного реєстраційного офісу для проведення державної реєстрації суб’єктів господарювання та Дозвільний центр «Партнери», в якому суб’єкти господарювання отримують консультації та документи дозвільного характеру. Щоденно до центру звертається близько 30 суб’єктів господарювання для отримання дозволів.
2.7 Охорона здоров’я
Лікарсько-оздоровчий потенціал міста включає 12 лікувально-профілактичних установ з поліклініками на 1910 відвідувань у зміну і стаціонарами на 900 ліжок, з них:

      • травматологічні 50

      • хірургічні 60

      • нейрохірургічні 20

      • отоларингологічні 30

      • гінекологічні 60

      • урологічні 35

      • терапевтичні 90

      • неврологічні 80

      • інфекційні 50

      • офтальмонологічні 35

      • ендокринологічні 20

      • дерматовенерологічні 20

      • кардіологічні 60

      • психоневрологічних 50

      • дитяче стаціонарне відділення 45

      • пологовий будинок 80

      • протитуберкульозний диспансер 115

Дитячий будинок розрахований на 80 місць, дитячий санаторій – на 40 місць.

Відділення анестезії та інтенсивної терапії - 12 ліжок.

Денний стаціонар у міських лікарнях № 1, №3, №4 розрахований на 250 ліжок, денний стаціонар при жіночій консультації на 6 ліжок, денний стаціонар при психоневрологічній лікарні на 30 ліжок.

Лікувально-профілактичними установами місцевого підпорядкування є:

  • міська лікарня №1;

  • міська лікарня №3;

  • міська лікарня №4;

  • дитяча міська лікарня;

  • пологовий будинок з жіночою консультацією;

  • стоматологічна поліклініка;

  • станція швидкої медичної допомоги;

  • психоневрологічна лікарня.

Установами обласного підпорядкування є:

  • протитуберкульозний диспансер;

  • станція переливання крові;

  • дитячий санаторій;

  • будинок дитини.

Також надання лікувально-профілактичної допомоги здійснюється медико-санітарною частиною ВАТ «НЗФ» та амбулаторією залізничної лікарні, де обслуговуються як працівники даних підприємств, так і мешканці міста Нікополя.
2.8 Освіта



  • Дошкільні навчальні заклади (4191 вихованець) 25

  • Середня освіта:

  • середні загальноосвітні школи (10632 учня) 24

  • гімназії (883 учня) 2

  • вечірня школа (185 учня) 1

  • навчально-виховний комплекс (66 учень) 1

  • школа-інтернат „Гармонія” (109 дітей) 1

  • позашкільні навчально-виховні заклади (2612 дітей) 4

  • дитячо-юнацькі спортивні школи №№1,2 (1261 дітей) 2

  • дитячий будинок (81 дітей) 1

    • Вища, середньо-спеціальна та професійна освіта:

  • Нікопольський економічний університет

  • Нікопольський інститут Запорізького національного університету

  • Нікопольський факультет Одеської національної юридичної академії

  • Нікопольська філія Міжрегіональної академії управління персоналом

  • Нікопольська філія Приватного вищого навчального закладу “Європейський університет”

  • Нікопольське училище Криворізького державного педагогічного університету

  • Нікопольський коледж Дніпропетровського державного аграрного університету

  • Нікопольський технікум національної металургійної академії України

  • Нікопольське медичне училище

  • Нікопольський центр професійної освіти

  • Нікопольський професійний ліцей


2.9 Культура та мистецтво
Заклади культури Нікополя:

  • Палац культури «Електрометалург» ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»:

    • кіноконцертний зал (350 місць) 1

    • танцювальні зали 2

    • спортивні зали 2

    • заводський музей 1

  • Культурно-розважальний центр «Еліт-клуб»:

      • парк атракціонів 1

  • спортивні зали 4

  • басейн, баня, джакузі 1

  • готель 1

  • ресторан 1

  • нічний клуб 1

  • 19 комунальних закладів культури:

    • палац урочистих подій 1

    • музей 1

    • клуби 4

    • бібліотеки 11

    • школа мистецтв 2


2.10 Фізична культура та спорт


    • Спортивна база Нікополя включає:

  • стадіони 2

  • спортивні зали 36

  • легкоатлетичні криті манежі 2

  • спортивні майданчики 114

  • футбольні поля 7

  • стрілковий тир 1

  • приміщення для фізкультурно-оздоровчої роботи 56




    • Фізкультурно-оздоровчу та спортивно-масову роботу в місті забезпечують:

    • спортивний клуб «Електрометалург» 1

    • КЗ «Спорт для всіх» 1

    • ДЮСШ 4

    • дошкільні навчальні заклади 26

    • загальноосвітні школи 26

    • ПТУ 2

    • вищі навчальні заклади I та ІІ рівнів акредитації 4

    • вищі навчальні заклади ІІІ та IV рівнів акредитації 6

З населенням міста в сфері фізичної культури і спорту працюють 93 тренери, які культивують 26 видів спорту. Всіма формами фізкультурно-оздоровчої роботи на кінець 2009 року охоплено 18 тис. чоловік або 14,5% від населення міста.
Щорічно в місті проводиться більше 100 міських спортивно-масових заходів, вікові категорії від 5-6 років до 50-60 років. Сюди входять:

  • змагання «Веселі старти» серед дитячих дошкільних закладів;

  • ступеневі спартакіади серед школярів, студентів, дітей та підлітків за місцем проживання, працівників підприємств та організацій;

  • змагання серед ветеранів з 8 видів спорту.

Існуюча спортивна база дозволяє проводити в місті обласні, Всеукраїнські та міжнародні змагання, такі як:

    • Всеукраїнські змагання з бально-спортивних танців, художньої гімнастики, легкої атлетики, волейболу, боротьби самбо, вітрильного спорту;

    • щорічний міжнародний турнір з футболу «Кубок мерії» за участю команд з Польщі, Угорщини, Молдови, Росії та обласних центрів України, більше 400 юних спортсменів приїжджають до нашого міста.


Переможці та призери олімпійських ігор, чемпіонатів світу та Європи:

        • Гончаренко Олександр (карате WKF)– Чемпіонат Європи, Сербія, м. Белград;

        • Авдащенко Юлія (кікбоксінг та теквандо) – Кубок СНД, м. Харків;

        • Гонтарик Ярослав (скелелазіння) – Кубок Європи;

        • Стенковой Максим (скелелазіння) – Всесвітні ігри, Тайвань; Кубок світу, Італія;

        • Симашко Костянтин (футбол) – параолімпійські ігри, Голландія;

        • Валькова Анжеліка (шахи) – Міжнародний щорічний турнір. В категорії «OPEN» Міжнародний турнір «Кобрин-2009».

Місто є незаперечним лідером у змаганнях міст області на юнацьких, молодіжних та спортивних обласних іграх, за що неодноразово нагороджувалося дипломами і кубками облспортуправління.


3. ОЦІНКА ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ ЖИТЕЛІВ

SWOT-аналіз - це оцінка стартових можливостей перед розробкою практичних кроків по реалізації Стратегічного плану.

Практичне застосування методик SWOT-аналізу показало, що найкраще визначення для сильних та слабких сторін, це   певні реально існуючі на момент здійснення аналізу фактори, які громада отримала від природи чи історії   кліматичні умови, географічне розташування, стан економіки, інфраструктура та природне середовище, склад населення, а також існуючих передумов для позитивних чи негативних процесів.

Можливості та загрози   фактори, які можуть (хоча і не обов’язково) виникнути незалежно від громади як наслідок її зусиль чи бездіяльності, а на момент здійснення аналізу вони або взагалі не існують, або дають про себе знати у вигляді тенденцій, несуттєвих проявів.

За підсумками проведеного аналізу всі фактори зведені в таблиці згідно пріоритетних напрямків та проставленого опитуваними їх рейтингу

УЗАГАЛЬНЕНИЙ SWOT-АНАЛІЗ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ АНКЕТУВАННЯ
НАПРЯМОК 1: СТВОРЕННЯ УМОВ ДЛЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Сильні сторони

Великий та потужний промисловий потенціал міста

Зручне географічне розташування міста

Кваліфіковані трудові ресурси

Потужна сировинна база

Історичний статус міста

Розвинутий підприємницький потенціал

Наявність міжнародних зв’язків

Слабкі сторони

Відходи виробництва, що шкідливо впливають на екологічний стан міста

ЗАЕС у 8-км від міста

На виробництві діють застарілі енергозатратні технології

Нерозвинутість транспортної мережі

Незадовільний демографічний стан

«Зайняті» площі в центрі міста не використовуються для його розвитку

Непрацюючі виробництва (Нитковий комбінат…)

Можливості

Створити дієвий стратегічний план сталого розвитку міста до 2020 року

Перепрофілювання депресивного виробництва

Розвиток незадіяних територій та виробничих площ

Розвиток незадіяних територій в центрі міста

Переробка відходів

Перекваліфікація трудових ресурсів (формування муніципального замовлення)

Впровадження закордонного досвіду партнерських міст

Створення комплексного інвестиційного плану

Розвиток спортивних комплексів

Загрози

Погіршення здоров’я населення та екологічного стану міста

ЗАЕС у 8-км від міста

Прогресуюче підтоплення міста

Погіршення якості водних ресурсів каховського водосховища

Руйнування дамби та водозахисних споруд

Руйнування житла та мереж

Моральний розклад громади

Руйнування історичного надбання


НАПРЯМОК 2: ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ В МІСТІ

Сильні сторони

Компактність міста

Сприятливі кліматичні умови

Самодостатнє інженерне забезпечення

Високий відсоток забезпечення житлом

Мережа закладів освіти та охорони здоров’я

Відкритість та прозорість місцевого самоврядування

Забезпечення мешканців виробництвом сільськогосподарських продуктів

Мережа закладів базової та вищої освіти

Високе інформаційне забезпечення

Мережа закладів розвитку культури та спорту

Слабкі сторони

Незадовільний стан інженерних комунікацій, доріг та шляхопроводів

Застарілий житловий фонд

Незадовільний стан дощової каналізації

Складні ґрунти

Вузькі напрямки підготовки спеціалістів

Складна демографічна ситуація

Відсутність альтернатив існуючому громадському транспорту

Відсутність об’їзної дороги

Низьке технічне забезпечення комунальних підприємств

Можливості

Розширення доходних джерел міського бюджету

Поліпшення екологічного стану міста

Розвиток туристичної інфраструктури

Відродження зон відпочинку городян

Створення історично-туристичного кластеру

Покращення ландшафтного дизайну

Відродження Микитинської січи

Розвиток телекомунікацій

Створення агроцентру та технопарку

Розвиток та підтримка народно-прикладного мистецтва та сувенірного виробництва

Створення та розвиток культурно-патріотичних закладів і організацій

Загрози

Демографічна «старілість» міста

Дефіцит коштів в міському бюджеті для розвитку міста

Розширення підтоплення та просадочних ґрунтів

Загрози існування ЗАЕС

Забруднення ґрунтових вод

Накопичення відходів без їх утилізації

Неможливість працевлаштування молоді та придбання житла для молодих сімей


НАПРЯМОК 3: РОЗВИТОК ГРОМАДИ ТА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ

Сильні сторони

Зворотній зв'язок з органами влади в місті

Членство в асоціації міст та громад України

Мережа ОСББ (180 будинків, 25% від загальної кількості будинків)

Координаційні та галузеві ради підприємців

Мережа квартальних комітетів – 40%

Партнерство з USAID

Відкритість та прозорість влади

Громадські організації

Слабкі сторони

Недосконалість законодавства

Незадовільне фінансування ОМС щодо делегованих повноважень

Пасивність громади в управлінні містом

Неактуальність генплану забудови міста

Незручність міста для проживання людей з обмеженими можливостями

Відсутність взаємодії між ОСББ

Відсутність статуту міста

Можливості

Створення асоціації органів самоорганізації населення

Розширення міжнародного та регіонального партнерства

Оновлення генплану забудови міста як джерела розвитку громади

Участь у європейській асоціації міст стійкого розвитку

Затвердження статуту міста

Удосконалення міського сайту

Загрози

Морально-етична деградація населення

Політична та фінансова нестабільність в державі

Залучення до системи управління некваліфікованих спеціалістів

Нездатність протидіяти розміщенню «СВЯП» на території ЗАЕС

Недовіра до дій влади



1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН СТАЛОГО РОЗВИТКУ МІСТА НІКОПОЛЯ
ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ МІСТА НІКОПОЛЯ ДО 2020 РОКУ
СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ м. Луцька до 2020 року
Стратегічний план розвитку м. Луцька – це необхідність сьогодення. Не можна організовувати роботи по соціально-економічному розвитку,...
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
Стратегічного плану, з метою підвищення конкурентоспроможності міста Нікополя, залучення інвестицій, забезпечення сталого екологічного...
СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності...
України (Проект МЕРМ), що впроваджується Федерацією канадських муніципалітетів (ФКМ) за фінансової підтримки уряду Канади через Канадське...
ПРОТОКОЛ
Гонтаренко А. Ф. – Почесний громадянин міста Нікополя, Воловик В.І. – Почесний громадянин міста Нікополя, Ткач М. А. – Почесний громадянин...
Парадигма сталого розвитку. Історія розвитку концепції сталого розвитку
Таке тлумачення терміну розкритиковане Ґ. Дейлі і є не лише грубою помилкою, але і його профанацією
ПРОГРАМА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МІСТА НІКОПОЛЯ
Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2010 рік, управлінням економічної політики підготовлено основні...
Правила благоустрою території міста Нікополя Відповідальна особа...
Порядок внесення змін та доповнень до правил благоустрою території міста Нікополя
План роботи Нікопольської міської ради VI скликання на ІІ півріччя...
Про підсумки виконання Програми соціально-економічного розвитку міста Нікополя за І півріччя 2011 р
Вступ
Матеріали до Стратегічного плану економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності міста Нікополя до 2015 року
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка