Методичні рекомендації методистів науково-методичного центру природничо-математичних дисциплін ІППОЧО щодо підготовки та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з математики,


Скачати 0.53 Mb.
Назва Методичні рекомендації методистів науково-методичного центру природничо-математичних дисциплін ІППОЧО щодо підготовки та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з математики,
Сторінка 3/4
Дата 22.02.2016
Розмір 0.53 Mb.
Тип Методичні рекомендації
bibl.com.ua > Спорт > Методичні рекомендації
1   2   3   4

Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з фізики у 2011/2012 н.р.


А.П. Андрух, методист з фізики та астрономії НМЦ природничо-математичних дисциплін ІППО Чернівецької області


Проведення змагань

Учасники олімпіад до початку змагань мають бути ознайомлені з порядком і умовами їх проведення, обладнанням, інструментами, матеріалами, характером і обсягом виконуваних робіт, видами і формами морального і матеріального заохочення.

Учасники олімпіад повинні суворо дотримуватися вимог їх проведення, норм і правил техніки безпеки, виконувати рішення оргкомітету і журі, виявляти бережливість у використанні обладнання, приладів, інструментів. У разі порушення цих вимог спільним рішенням оргкомітету та журі вони можуть бути усунуті від змагань та дискваліфіковані.

Категорично забороняється втручання батьків учасників та інших сторонніх осіб у перебіг змагань , перевірку робіт та розгляду апеляцій.

Перед початком олімпіад проводяться інструктажі щодо порядку і умов проведення. Виконання завдань організовується окремо для учнів кожної паралелі класів. Кожна з груп працює в окремих аудиторіях: дітьми у цей час опікуються педагоги-спостерігачі.

Робота журі

Перевірка завдань здійснюється журі, до складу якого входять вчителі шкіл району. Журі працює із зашифрованими роботами. Кожен член журі засвідчує оцінку підписом у роботі. Після розшифровки робіт кожен член журі підписує зведений протокол і має змогу перевірити за шифрами, чи правильно записані усі бали. Роботи перевіряються за критеріями, вказаними у завданнях, а за їх відсутності – журі розробляє свої критерії.

Результати перевірки робіт, питання щодо розв’язування завдань та критеріїв їх оцінювання аналізуються на консультаціях, які проводяться для учнів і керівників команд по закінченню перевірки робіт.

Порядок розгляду апеляцій

Учасники олімпіади та їх керівники, ознайомившись із розв’язками завдань, запропонованими журі, та з попередніми результатами, у разі незгоди з оцінкою роботи (до підбиття остаточних підсумків) мають право на подання апеляції.

Порядок її розгляду на олімпіаді наступний:

рішення про допуск до розгляду суті апеляції членами журі вирішується спільно представником оргкомітету, відповідальним за дотримання вимог чинного Положення та головою журі; дозволу одного з них достатньо для розгляду апеляції;

апеляція розглядається складом журі і приймається відповідне рішення, про що здійснюється відповідний запис у протоколі. Остаточні підсумки олімпіадних змагань підбиваються на заключному спільному засіданні оргкомітету та журі. Його рішення затверджується наказом по відділу освіти.

Аналіз результативності участі школярів в олімпіадах

З метою удосконалення проведення інтелектуальних змагань та підготовки до наступних олімпіад, ознайомлення педагогічної громадськості з досвідом роботи з обдарованою молоддю здійснюється аналіз результативності школярів в учнівських олімпіадах з фізики:

  1. Аналіз змісту завдань та їх виконання учасниками олімпіади .Він готується методистом відповідного предмету під керівництвом голови журі на основі аналітичних матеріалів.

  2. Загальний показник по школах, тобто рейтинг участі команд школярів визначається відповідно до протоколів, де враховується загальна кількість учасників по школах та кількість призерів.

ПАМ’ЯТКА УЧАСНИКА ОЛІМПІАДИ

Шановний друже!

Щиро вітаємо Вас – учасника учнівської олімпіади.

У олімпіаді беруть участь учні, які представляють школи району.
Інтелектуальні змагання будуть проходити протягом 3-х годин. Виконувати роботу Ви будете на розданих аркушах. Порядок виконання завдань можете обирати самостійно. Завдання записується за тим номером, за яким воно вказано. Писати можна тільки ручкою, розбірливо, акуратно, без виправлень. Внесення позначок, що можуть сприяти дешифровці роботи, не дозволяється.
Під час виконання завдань кожен учасник олімпіади має право вийти з класу після повернення учня, який виходив раніше. При цьому робота, на якій зазначається час відсутності, залишається в класі.

Категорично забороняється користуватися мобільними телефонами та іншими засобами зв’язку.

Для кожного завдання вказано максимальну кількість балів, яку Ви можете отримати за правильну відповідь. За сумою балів буде визначено переможців змагань.

Бажаємо Вам успіху!

Пам’ятка вчителя-спостерігача

У кожній групі учасників під час виконання завдань має знаходитися вчитель-спостерігач.
Перед початком спостерігачі мають перевірити присутність учасників зі своєї групи за списком.

Під час виконання завдань учні повинні сидіти за партами по одному.
Завдання виконуються лише ручкою. На всі запитання учнів необхідно відповідати вголос. Роботу кожного учасника слід приймати особисто.

Питання для підготовки до Всеукраїнської олімпіади з фізики охоплюють вивчений учнями матеріал з різних розділів курсу фізики відповідно до навчальної програми за попередні роки навчання та з розділів, тем, які учні повинні були опанувати до терміну проведення олімпіади, а саме:

7 клас. Розділ 1. «Починаємо вивчати фізику». Розділ 2. «Будова речовини» (з теми «Фізичне тіло і речовина» – по тему «Дифузія» включно).

8 клас. Розділ 1. «Механічний рух». Розділ 2. «Взаємодія тіл» (з теми «Взаємодія тіл» – по тему «Прості механізми» включно).
9 клас. Розділ 1. «Електричне поле». Розділ 2. «Електричний струм» (з теми «Електричний струм» – по тему «Закон Ома для однорідної ділянки електричного кола» включно).

10 клас. Розділ 1. «Кінематика». Розділ 2. «Динаміка» (з теми «Механічна взаємодія тіл» – по тему «Закон всесвітнього тяжіння» включно).
11 клас. Розділ 1. «Електромагнітна індукція». Розділ 2. «Механічні коливання і хвилі»

Завдання І етапу готуються окремо для кожного класу комісією, склад яких затверджується наказом керівника закладу освіти.

Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з астрономії у 2011/2012 н.р.


А.П. Андрух, методист з фізики та астрономії НМЦ природничо-математичних дисциплін ІППО Чернівецької області


Метою запровадження Всеукраїнської учнів­ської олімпіади з астрономії є пропаганда природ­ничо-наукових знань, формування в учнів інте­ресу та наукового підходу до вивчення астрономії і пов'язаних із нею наук; виявлення та розвиток в учнів творчих здібностей до науково-дослідницької діяльності, активізація всіх форм позакласної та по­зашкільної роботи з учнями; підвищення рівня фа­хової підготовки вчителів; відбір найбільш тала­новитих учнів до складу збірної команди Чернівецької області.

Всеукраїнська учнівська олімпіада з астрономії проводиться у двох вікових групах: для учнів 10 та 11 класів. Відповідно до Положення про Все­українські учнівські олімпіади з базових дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності (далі – Положення), участь в олім­піаді можуть брати й учні молодших (порівняно з класом фактичного навчання) класів. Залучення до участі в олімпіаді учнів 8-9 класів має важливе значення, оскільки сприяє розвитку пізнавального інтересу до вивчення астрономії учнів середнього шкільного віку, розкриття їхніх здібностей, набут­тя досвіду участі в змаганнях.

I етап олімпіади проводиться для всіх бажаючих учнів навчального закладу. Якщо астрономія в 10 класах навчального закладу не вивчається, то І етап можна проводити тільки з учнями 11 класу. ІІ етап олімпіади проводиться для переможців І етапу. На виконання завдань на кожному етапі має відводитися не більше 4-х астрономічних годин.

Завдання I і ІІ етапів олімпіади складається із 10 задач і виконуються в два тури.Перший тур містить 5 тестів з вибором однієї правильної відповіді, два питання з отриманням правильної відповіді, ІІ тур містить три питання, на розвязання яких відводиться дві години, завдання практичної спрямованості (зокрема, завдання на аналіз даних та обчислення певних величин за результатами спо­стережень, робота з картою тощо), якісні (на вміння пояснювати й аналізувати астрономічні явища, роз­пізнавати астрономічні об'єкти), які не виходять за рамки шкільної програми з астрономії та фізики, розв'язання яких базується на знаннях про методи і результати вивчення зако­нів руху, фізичної природи, еволюції небесних тіл та Всесвіту в цілому. На виконання тестів відводиться 45 хвилин. На виконання завдань другого туру відводиться дві години. У випадку проведення першого туру олімпіади в режимі онлайн між турами можна робити 10-хвилинну перерву. У разі неможливості використання комп’ютерів під час проведення першого туру олімпіади, виконання завдань в тестовій формі здійснюється письмово без перерви. Після 10 хвилинної перерви можна проводити другу частину теоретичного туру.

Потім проводится практичний тур на спостереження. Під час проведення практичного туру потрібно запропонувати завдання такої спрямо­ваності:

а) на розпізнавання астрономічних об'єктів та по­яснення астрономічних явищ і закономірностей за демонстраціями;

б) на виявлення навичок роботи з картою зоряного неба, каталогами щодо знаходження астроно­мічних об'єктів та їхніх характеристик (напри­клад, обчислення зоряних величин, радіусів, світності, нанесення на карту за ефемеридами об'єктів та ін.), передбачення певних астроно­мічних подій тощо. На виконання практичного туру затрачається до однієї години.

Кількість балів за кожне завдання: І туру-2, другого туру-10 балів, практичного-6.

Орієнтовний перелік теоретич­них питань, на основі яких складатимуться олімпіадні завдання з астрономії

1. Зоряне небо та рухи світил

1.1. Зоряне небо

Зоряне небо та небесна сфера. Сузір'я та най­яскравіші зорі на небі й у північній півсфері. Добове обертання небесної сфери. Зміна вигляду зоряного неба в різні пори року. Орієнтування за Сонцем, сузір'ями і Полярною зорею на місцевості і за часом. Одиниці відстаней в астрономії. Паралакс: річ­ний, добовий. Видима зоряна величина, абсолютна зоряна величина та зв'язок між ними.

1.2. Небесна сфера і добовий рух світил

Точки і лінії небесної сфери. Залежність ви­соти полюса світу від географічної широти місця спостереження.

Горизонтальна та екваторіальні системи ко­ординат. Явища, пов'язані з добовим обертанням Землі: схід та захід світил, кульмінації світил (мо­менти кульмінацій та висоти). Рефракція. Зоряні каталоги і карти.

Видимий рух Сонця. Екліптика.

1.3. Час та календар

Принципи вимірювання часу (шкали вимірю­вання і системи відліку). Зоряний час. Сонячний час: справжній і середній. Рівняння часу. Шкала всесвітнього часу. Шкала атомного часу. Координований всесвітній час. Системи відліку: місцевий, всесвітній, поясний час та зв'язок між ними. Лінія зміни дат. Літній та зимовий час. Календар. Сонячні, місячні та місячно-сонячні календарі. Юліанський та григоріанський календарі.

1.4. Закони руху небесних тіл

Закони Кеплера. Елементи небесних орбіт та їх геометричне подання. Узагальнення законів Кеплера. Космічні швидкості на поверхнях небесних тіл та у просторі. Рух штучних супутників і автоматичних міжпланетних станцій.

Видимий рух планет. Планетні конфігурації, синодичні та сидеричні періоди. Рух Місяця. Сонячні та місячні затемнення, частота і умови видимості. Припливні явища.

Використання законів руху для визначення відстаней до тіл Сонячної системи, а також розмірів і мас небесних тіл.

2. Методи та засоби астрономічних досліджень

2.1. Електромагнітне випромінювання небесних тіл

Електромагнітний спектр. Спектри небесних тіл. Поглинання світла в міжзоряному просторі та вікна прозорості атмосфери Землі.

Розвиток всехвильової астрономії: гамма, рент­генівська, ультрафіолетова, оптична, інфрачерво­на, радіоастрономія.

2.2. Засоби астрономічних досліджень

Оптичні телескопи. Формула збільшення теле­скопа, а також роздільна здатність та проникна сила. Недоліки оптичних телескопів. Радіотелескопи. Радіоінтерферометри з наддов­гою базою. Найбільші телескопи в Україні та у світі. Астро­номічні обсерваторії. Космічні телескопи та обсерваторії. Принцип реєстрації нейтрино. Нейтринні обсерваторії.

2.3. Методи астрономічних досліджень

Астрофотометрія. Основні поняття фотометрії. Зв'язок між освітленістю і видимою зоряною вели­чиною. Астроспектроскопія. Основні поняття спек­троскопії. Закон випромінювання Планка. Види спектрів космічних об'єктів. Спектральні прилади. Принцип визначення хімічного складу та темпера­тури космічних тіл. Ефект Доплера. Визначення променевої швид­кості за спектром. Приймачі випромінювання в астрономії.

3. Сонячна система

3.1. Планети Сонячної системи

Історія вивчення, склад і будова Сонячної си­стеми.

Подібність та відмінність між планетами зем­ної групи та планетами-гігантами. Планети земної групи. Фізичні та орбітальні характеристики.

Фізичні характеристики Землі. Внутрішня бу­дова Землі. Будова атмосфери. Рухи в оболонках Землі. Полярні сяйва на Землі та інших планетах. Клімат. Причини зміни пір року.

Місяць: фізичні характеристики та проблема походження. Рельєф та фізичні умови на поверхні. Планети-гіганти. Фізичні та орбітальні харак­теристики. Супутники планет. Кільця планет. Карликові планети.

3.2. Малі тіла Сонячної системи

Астероїди. Комети. Тіла з поясу Койпера. Мете­ори та метеорити. Метеорні потоки. Фізичні харак­теристики малих тіл Сонячної системи та гіпотези походження.

4. Зорі ·

4.1. Узагальнені характеристики стаціонарних зір

Хімічний склад зоряної речовини. Температури, світності, розміри, маси, густини зір. Взаємозв'язок між розміром, температурою, світністю та абсолютною зоряною величиною. Спектральна класифікація зір. Діаграма Герцшпрунга-Рессела. Джерела енергії зір. Температура у надрах зір. Внутрішня будова зір.

4.2. Сонце як зоря

Загальні характеристики Сонця, внутрішня бу­дова, атмосфера, обертання Сонця. Джерело сонячної енергії. Місце Сонця на діа­грамі Гершпрунга-Рессела. Сонячна активність, сонячно-земні зв’язки. Поняття геліосфери. Сонячний вітер та потік частинок від Сонця та їх вплив на інші тіла Соняч­ної системи.
Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з біології у 2011/2012 н.р.


С.В. Лазарєва, методист з екології НМЦ природничо-математичних дисциплін ІППО Чернівецької області


       
ІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології проводиться в три тури: тести, теоретичний та практичний.

З метою створення рівних умов для виконання завдань кожен учень повинен отримати примірник тестових завдань, завдань теоретичного туру та бланку практичної роботи тією мовою, яка для нього є мовою вивчення. Тому оргкомітету олімпіади під час визначення місця її проведення необхідно звернути увагу на наявність копіювальної техніки у закладі освіти, де вона буде проводитися. Тиражування завдань слід розпочинати в присутності голови та членів журі за годину до початку олімпіади. Учасники виконують завдання в два етапи, по дві години кожний, з перервою – 20 хвилин.

Тести складаються з двох груп завдань (залежно від складності): А, Б.

Група А – це завдання множинного вибору, тобто такі, в яких необхідно відмітити правильну відповідь із запропонованих п’яти варіантів.

Групу Б склали питання, де правильними можуть бути декілька відповідей. Всі частини тестового туру розпадаються на спеціальні розділи, співвідношення між якими визначається встановленим регламентом, який зазначено в таблиці 1.

Для ІІ (теоретичного) етапу олімпіади характерні такі типи завдань:
•   завдання, що мають, головним чином, мету відтворення знань, пояснення того чи іншого біологічного явища;

•   завдання, що вимагають від учасників залучення знань з інших навчальних дисциплін, та, на їх основі, формулювання власних висновків;
•   завдання, що вимагають від учасників уміння розмірковувати, зіставляти факти, висловлювати судження під час розгляду різних точок зору на предмет дослідження;
•   завдання, які передбачають формулювання гіпотези на основі експериментальних даних.

Наприклад. Запропонуйте гіпотезу, яка пояснює регуляцію дихання у людини за таких умов: а) під час глибокого тривалого дихання людина може знепритомніти і у неї зупиниться дихання; б) перша допомога потерпілому від електричного струму, обгорілому, утопленому – це вдихання через рот великої кількості повітря з легенів здорової людини.

Аналізуючи відповіді на такі питання, можна зробити висновки про вміння учнів порівнювати експериментальні дані, наведені в умовах завдань, використовуючи при цьому знання з інших розділів біології та з інших наук. Слід також звертати увагу на те, наскільки запропонована гіпотеза є біологічно можливою.

Практичний (ІІІ тур) складається із завдань, які мають на меті визначити практичні вміння учнів. Тому оргкомітету необхідно забезпечити всіх учасників обладнанням, яке необхідне для виконання завдань олімпіади, а саме:
•   живий та гербарний матеріал вищих рослин (листя, живці, квітки);

•   скелети різних хребетних тварин;

•   вологі препарати різних класів тварин;

•   постійні препарати тканин рослин та тварин;

•   мікроскопи, лабораторне обладнання та скальпелі.

Перед проведенням ІІІ туру необхідно провести з учасниками інструктаж з охорони праці, відповідно до виду роботи, та зафіксувати це в окремому протоколі. Звертаємо увагу, що діти мають право ставити свій розчерк тільки з 14 років; учні, які не досягли вказаного віку, пишуть своє прізвище повністю.

Перелік тем, за якими будуть складатися завдання:

8 клас.   Біологія рослин. Біологія тварин.

9 клас.   Біологія рослин. Біологія тварин.

  Людина. Організм людини як біологічна система.

10 клас.  Біологія рослин. Біологія тварин. Еволюція.

  Людина. Анатомія та фізіологія людини.

                Основні властивості організмів.

Універсальні властивості організмів (клітина). Вірусологія.
11 клас.   Біологія рослин.
                Генетика. Селекція. Генотип.
                Розмноження та індивідуальний розвиток організмів.
               Вірусологія.
               Екологія.
          Завдання кожного класу доповнені питаннями з курсу «Основи екології».
Методичні рекомендації щодо підговки та проведення І-ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології у 2011-2012 н.р.


С.В. Лазарєва, методист з екології НМЦ природничо-математичних дисциплін ІППО Чернівецької області


Мета проведення олімпіади з екології – привернення уваги учнів загальноосвітніх навчальних закладів до сучасних екологічних проблем та включення їх у безпосередню практичну екологічну діяльність.

Завдання олімпіади з екології:

  • оволодіння основами екологічних і природоохоронних знань;

  • висвітлення сучасних екологічних проблем та формування особистісного відповідального ставлення до екологічних проблем рідного краю;

  • формування чітких і обґрунтованих уявлень про взаємозалежність усіх компонентів у природі, подолання споживацького ставлення до природи;

  • опанування теоретичними знаннями, необхідними для розв’язання конкретного практичного завдання;

  • оволодіння самостійними дослідницькими навичками (постановка проблеми, збирання і обробка інформації, проведення експериментів, аналіз отриманих результатів;

  • оволодіння уміннями приймати відповідальні рішення щодо збереження навколишнього середовища;

  • формування екологічної культури школярів.

Учасником І-ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології може бути будь-який учень, який підготував проект та провів самостійно дослідження. Екологічний проект є індивідуальним і його може представляти тільки один учень.

В олімпіаді можуть приймати участь учні 10-11 класів.

Олімпіада проводиться у три тури: письмова робота, постерна сесія та оприлюднений захист. Письмова робота складається з тестових завдань, задач екологічної тематики та твір – ессе на запропоновану тему. На письмову роботу відводиться 3 астрономічих годин.

Теми, які входять до контрольної роботи:

  • Властивості складних систем. Біосфера, основні положення вчення В.І.Вернадського про біосферу. Еволюція уявлень про роль і місце природи у житті суспільства.

  • Ноосфера. Еволюція уявлень про місце людини у природі. Історичні етапи взаємодії суспільства і природи та їх екологічні особливості.

  • Екологічна криза. Техногенні катастрофи та надзвичайні ситуації. Стихійні лиха. Глобальні моделі і сценарії майбутнього.

  • Об’єкт і предмет природокористування. Загальні принципи використання і відновлення природних ресурсів, природних умов середовища життєдіяльності. Підтримання і відтворення, раціональні зміни екологічної рівноваги природних систем.


Проектна діяльність як одна з педагогічних технологій особистісно орієнтованого навчання спрямована на вироблення дослідницьких умінь і сприяє розвитку творчих здібностей і логічного мислення, об’єднує знання, отримані в ході навчального процесу, залучає школярів до необхідності вирішення життєво важливих проблем.

Екологічний проект – це завершена та належно оформлена розробка з екологічної тематики біологічного, фізичного, хімічного чи навіть математичного напрямку, в якій пропонуються науково обґрунтовані конкретні дії (коли говорять «проект», мається на увазі саме пропозиція певних дій), спрямовані на розв’язування конкретних екологічних проблем на регіональному чи локальному рівні. Якщо проект містить ще й результати певних практичних дій, то його автори мають додаткові шанси.

Вибір теми екологічного проекту. Тема проекту має бути спрямованою на вивчення взаємодії організмів (їх популяцій та угруповань) один з одним і з середовищем існування, присвячуватися вивченню екологічного стану навколишнього середовища та його компонентів, впливу на них різних факторів, у тому числі й антропогенних. Один з важливих напрямів діяльності в рамках проекту – збереження і відновлення природних екосистем чи їх окремих складових, розробка наукових основ раціонального природокористування.

Пріоритетні напрямки проектної діяльності:

  • роль живих організмів (бактерій, грибів, рослин і тварин) у екосистемах;

  • вивчення структури популяцій (вікової, статевої, генетичної, соціальної);

  • моніторинг міграцій тварин;

  • вивчення біології та екології рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин та розробка можливих шляхів їх охорони;

  • створення шкільних лісництв, екологічних стежинок, мікрозаказників;

  • вивчення екологічного стану навколишнього середовища з використанням біоіндикаторів;

  • вплив зовнішніх умов на продуктивність сільськогосподарських тварин і рослин;

  • екологічні аспекти регуляції чисельності шкідників сільськогосподарських і лісових культур;

  • вивчення ареалів та запасів лікарських рослин;

  • розробка технологій утилізації комунально-побутових відходів;

  • використання екологічно чистих джерел енергії;

  • вирішення екологічних проблем великих та малих міст;

  • вивчення впливу екологічних факторів на здоров’я людини;

  • забезпечення екологічної безпеки питної води та харчових продуктів;

  • проблеми енергозбереження;

  • раціональне використання людиною природних ресурсів;

  • альтернативні джерела енергії;

  • сталий розвиток суспільства;

  • безпечна хімічна промисловість;

  • формування екологічної культури людини.


Етапи виконання екологічного проекту:

  • організаційно-установочний: вибір теми, її наукове обґрунтування, складання плану роботи, огляд літератури;

  • конструкційний: активний пошук оптимальних рішень поставлених завдань, створення моделі;

  • практичний: реалізація проекту;

  • презентаційний: звіт про виконання проекту, оцінка й аналіз роботи


Структура написання проекту. Проект повинен містити такі розділи:

Вступ. Ця частина містить теоретичне обґрунтування проекту – його актуальність, мету та завдання, об’єкт і предмет дослідження. Необхідно чітко викласти нові наукові положення, запропоновані автором особисто, та показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше. Коротко подаються відомості про теоретичне значення результатів дослідження та практичне значення їх використання. Викладається на 1-2 сторінках.

Умови, матеріали та методи дослідження. Тут наводиться схема, карта еколого-географічну району проведення дослідження, загальна методика та окремі методи проведення досліджень, необхідні для досягнення поставленої мети та вирішення окреслених завдань. Викладається на 3-4 сторінках.

Огляд літератури. Розділ присвячений аналізу проведених наукових пошуків та отриманих результатів з обраної теми за літературними джерелами. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, слід вказати на питання, які залишаються невирішеними та визначити своє місце в розв’язанні даної проблеми. При цьому за текстом робляться посилання на використані джерела та в тексті списку використаних джерел вказуються автор, повна назва роботи та видання, де вона надрукована.

Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20% всього обсягу проекту.

Результати проведених досліджень. У цьому розділі із вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Автор повинен дати оцінку повноти вирішення поставлених задач та оцінку достовірності отриманих результатів.

Висновки. Викладаються найбільш важливі наукові та практичні результати, отримані під час виконання проекту.

Список використаних джерел. Список складають одним з способів: у порядку появи посилань у тексті (з наявністю наскрізної нумерації) або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів.

Проект може містити додатки, до яких за необхідністю включають допоміжний матеріал, необхідний для повного сприйняття роботи: проміжні математичні формули і розрахунки; таблиці допоміжних цифрових даних; протоколи і акти впровадження, розрахунки економічного ефекту та ін.; фотографії та інші ілюстрації допоміжного характеру.

Проект повинен мати титульний аркуш (див. зразок), зміст та основний текст за наведеною вище структурою.

Анотація (0,5 стор.) містить короткий, але змістовний виклад суті проекту.
.

Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з хімії у 2011/2012 н.р.


І.М.Ротар, методист з хімії НМЦ природничо-математичних дисциплін ІППО Чернівецької області


Метою проведення І – ІІ Всеукраїнських олімпіад з хімії є виявлення та розвиток обдарованих учнів, зацікавлення їх у поглибленому вивченні хімії, формування навичок дослідницької роботи, а також відбір команди для участі в ІІІ етапі.

Документом, що визначає завдання, структуру, технологію проведення Всеукраїнських олімпіад, є Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності (наказ Міністерства освіти України N 305 від 18.08.98 р.).

Основними завданнями олімпіади з хімії є:

  • стимулювання творчого самовдосконалення дітей, учнівської молоді;

  • виявлення та розвиток обдарованих учнів та надання їм допомоги у виборі професії, залучення їх до навчання у вищих навчальних закладах;

  • підвищення інтересу до поглибленого вивчення базових дисциплін;

  • підвищення рівня викладання базових дисциплін;

  • виявлення, поширення і впровадження в навчально-виховний процес сучасних прийомів і методів навчання.

Олімпіади з хімії проводяться в чотири етапи.

І етап –шкільні (училищні), ІІ етап - районні ( міські), ІІІ етап – обласні, ІV – етап на державному рівні.

У цьому навчальному році рекомендуємо провести Всеукраїнські учнівські олімпіади з хімії для учнів 8 – 11 класів у три тури: перший – тестування; другий – письмове розв’язування задач, третій – експериментальний.

Комплект завдань складається з теоретичних питань, ланцюгу перетворення, розрахункових та якісних задач. Питання охоплюють матеріал з різних розділів курсу хімії відповідно до програми для загальноосвітніх навчальних закладів за попередні роки навчання та з тем, які учні повинні були опанувати до терміну проведення олімпіади, а саме:



Класи

Тема

Типи задач


8


Початкові хімічні поняття.

Прості речовини метали і неметали (O,Fe).

Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами.

Основні класи неорганічних сполук.


Розрахунки за хімічними формулами.

Основні класи неорганічних сполук

(до кислот включно)

1. Обчислення відносної молекулярної маси речовини за хімічною формулою.

2. Обчислення масової частки елемента в речовині.

3. Обчислення числа атомів (молекул) у певній кількості речовин.

4. Обчислення маси речовини і кількості речовини за відомою масою речовини

5. Обчислення об’ємних відношень газів.

6. Обчислення об’єму газів за н. у.

7. Визначення відносної густини газів


9

Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами. Основні класи неорганічних сполук.

Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Будова атома.

Хімічний зв'язок і будова речовини. Розчини. Неметалічні елементи та їхні сполуки

8. Розрахунки за рівняннями хімічних реакцій.

9. Обчислення масової частки і маси розчиненої речовини в розчині.



10

Найважливіші органічні сполуки (9 клас). Неметалічні елементи та їхні сполуки.

Металічні елементи та їх сполуки (до лужних елементів включно)

10.Обчислення маси, об’єму, кількості речовини за відомими даними про вихідні речовини, одна з яких узята в надлишку.

11.Обчислення виходу продукту реакції від теоретичного.


11


Органічні сполуки (до жирів включно)

12. Обчислення за хімічними рівняннями маси одного з добутих продуктів за масою вихідної речовини, що містить певну частку домішок.

13. Виведення молекулярної формули органічної сполуки (за масовою часткою елементів, відносною густиною за воднем або повітрям)


І етап олімпіад з хімії проводиться у жовтні. Завдання готуються окремо для кожного класу комісією, склад якої затверджується наказом керівника закладу освіти. Перший тур може проводиться в режимі онлайн, тоді між турами можна робити 5-10-хвилинну перерву. У разі неможливості використання завдань в тестовій формі здійснювати письмово без перерви. Загальний час на проведення цього туру – 45 хвилин.

Рішення про проведення І і ІІ етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з використанням комп’ютерної перевірки приймають директори ЗНЗ, управління (відділи освіти міських) районних державних адміністрацій.

ІІ етап, районний, проводиться в листопаді. Початок олімпіади о 1000 год.

Завдання ІІ етапу олімпіад з хімії розроблені інститутом післядипломної педагогічної освіти, є обов’язковими для використання. Оргкомітет та журі ІІ етапу олімпіад не мають права змінювати (повністю або частково) завдання та оприлюднювати їх зміст раніше, ніж це визначено графіком та умовами проведення змагань.

Перед початком олімпіади проводяться інструктажі щодо порядку і умов проведення. Виконання завдань організовується окремо для учнів кожної паралелі класів. Кожна з груп працює в окремих аудиторіях, дітьми у цей час опікуються педагоги-спостерігачі.

Учасники олімпіади повинні суворо дотримуватися вимог їх проведення, норм і правил техніки безпеки, виконувати рішення оргкомітету і журі, виявляти бережливість у використанні обладнання, приладів, хімічних реактивів тощо. У разі порушення цих вимог спільним рішенням оргкомітету та журі вони можуть бути усунуті від змагань та дискваліфіковані.


Робота журі


Перевірка завдань здійснюється журі, до складу якого входять вчителі шкіл району. Журі працює із зашифрованими роботами. Кожен член журі засвідчує оцінку підписом у роботі. Після розшифровки робіт кожен член журі підписує зведений протокол і має змогу перевірити за шифрами, чи правильно записані усі бали. Роботи перевіряються за критеріями, вказаними у завданнях, а за їх відсутності – журі розробляє свої критерії.

Результати перевірки робіт, питання щодо розв’язування завдань та критеріїв їх оцінювання аналізуються на консультаціях, які проводяться для учнів і керівників команд по закінченню перевірки робіт.
Аналіз результативності участі школярів в олімпіадах


З метою удосконалення проведення інтелектуальних змагань та підготовки до наступних олімпіад, ознайомлення педагогічної громадськості з досвідом роботи з обдарованою молоддю здійснюється аналіз результативності школярів в учнівських олімпіадах з базових дисциплін.

  1. Аналіз змісту завдань та їх виконання учасниками олімпіади готується РМО відповідного предмета під керівництвом голови журі на основі аналітичних матеріалів.

2. Загальний показник по школах, тобто рейтинг участі команд школярів визначається відповідно до протоколів, де враховується загальна кількість учасників по школах та кількість призерів.

3. Загальні показники виступу учнів по окремих закладах освіти: враховується рівень викладання, професіоналізм вчителів, створення системи роботи з обдарованою молоддю.

Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з інформатики у 2011/2012 н.р.


Г.В.Скрипська, методист з інформатики НМЦ природничо-математичних дисциплін ІППО Чернівецької області



Сутність олімпіади з інформатики полягає в тому, що використовуючи засоби програмування, структури даних, необхідно написати оптимальні алгоритми розв’язання складних задач в обмежені терміни в атмосфері суперництва та реалізувати їх конкретною мовою програмування використовуючи комп’ютери, які зчитують з текстових файлів дані і у текстові файли виводять результат обробки цих даних реалізованим алгоритмом.

У шкільному курсі інформатики розділ алгоритмізація та програмування націлений на розвиток здібностей відповідної категорії учнів – підлітків з розвиненим логічним мисленням, підготовленим математичним апаратом, зацікавлених у формуванні себе як майбутніх програмістів. Саме такі учні, як правило, беруть участь в олімпіаді з інформатики.

На І-ІІ етапах Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформатики у 2011/2012 н.р. пропонуються єдині завдання для 8-11 класів, які охоплюють розділ “Основи алгоритмізації та програмування” державних програм “Інформатика. 10-11 класи” (для загальноосвітніх навчальних закладів) та “Інформатика (поглиблений курс). 8-11 класи” (для класів фізико-математичного профілю).

обов’язковими для участі в олімпіаді є знання з таких тем:

  1. Алгоритми.

  1. Програми.

  1. Мова програмування.

  1. Лінійні програми.

  1. Вказівки повторення й розгалуження.

  1. Табличні величини.

  1. Рядкові величини.

  1. Звернення до алгоритмів і функцій.


Основними результатами роботи учасника мають бути:

Під час проведення безмашинного туру:

  • стислий словесний опис алгоритму розв’язання задачі та призначення використаних змінних,

  • текст програми, що реалізує запропонований алгоритм, який може бути представлений блок-схемою, навчальною алгоритмічною мовою або мовою програмування.

Під час проведення машинного туру:

програма, що реалізує розроблений алгоритм розв’язку задачі на будь-якій мові програмування, передбаченій державною програмою курсу інформатики. Програма повинна бути збережена на зовнішньому носії. Для введення даних та виведення результатів можна використовувати як консоль (клавіатура, монітор), так і зовнішні файли.

Для об’єктивного оцінювання результатів виконання завдань за безмашинним варіантом, на І етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформатики, доцільно користуватися такими критеріями:


Відсоток від максимальної кількості балів за задачу

Критерії оцінювання


0

Задача не розв’язана

10-20%

Задача не розв’язана, але по ходу розв’язування учень зробив декілька вірних логічних кроків.

20-50%

Задача розв’язана, але в рішенні допущені грубі помилки або хід розв’язання вірний, але незавершений.

50-75%

Задача розв’язана, але в ній допущені дрібні помилки.

75-100%

Задача розв’язана повністю, помилок немає, але використано неоптимальний алгоритм.

100%

Задача розв’язана оптимальним способом, надається оригінальне рішення та програмна реалізація.


Основним критерієм при перевірці робіт за машинним варіантом є правильність роботи програми у різноманітних режимах.

Програма-розв’язок перевіряється за допомогою тестових наборів вхідних даних. Тести складаються журі олімпіади. Рекомендована кількість тестів – 5-10. Кількість балів за кожен із тестів визначає журі. Загальна оцінка за виконане завдання складається із суми балів по окремих тестах.

Тести можуть бути поділені на три групи:

  1. тести, які перевіряють правильність роботи програми на простих наборах даних;

  2. тести, які перевіряють правильність роботи програми у звичайних випадках;

  3. тести, які перевіряють програму на граничних значеннях та у вироджених випадках.

Якщо задача передбачає заздалегідь відомі варіанти відповіді (наприклад, “Так” або “Ні”, «NO SOLUTION» і т.і.), доцільно тричі запускати програму на простому тесті, який передбачає таку відповідь, і нараховувати бали за задачу тільки в разі однакових відповідей.

Згідно до «Положення про проведення I – ІІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін» олімпіада з інформатики проводиться у три етапи.

Процес підготовки учнів до олімпіад безпосередньо пов'язаний з наявністю у навчальному закладі вчителів, які готові і здатні взяти на себе відповідальність за роботу з обдарованими учнями. У педагогічній діяльності творчість вчителя займає особливе місце. Адже, лише неформальне, творче ставлення до своїх обов’язків може дати позитивні результати. Робота вчителя з обдарованими учнями не повинна носити хаотичний, епізодичний характер, а має бути системною, неперервною, спланованою на перспективу.
Підготовчий етап
Цей період починається на початку навчального року. Протягом цього часу передбачається робота безпосередньо в навчальних закладах, а також позашкільні форми занять (гуртки, заняття окремих груп тощо).

Підготовка включає:

  1. Вирівнювальні підготовчі заняття щодо повторення задач минулого олімпіадного сезону, уведення в групу олімпіадників нових учнів. Ця робота включає як індивідуальні, так і диференційовані форми. Обов’язковою є також робота в групах.

  2. Розв’язування завдань І та ІІ етапів попередніх олімпіад.

  3. Проведення занять у формі «міні олімпіад» для поступового психологічного налаштування учнів.

  4. Участь у майстер-класах провідних фахівців районів/міст.

Відповідно до «Дорожньої карти організації заходів з підготовки та проведення до І-ІІІ етапів Всеукраїнських олімпіад з інформатики» рекомендую на підготовчому етапі до олімпіади з інформатики скористатись посібником «Збірник завдань з інформатики для підготовки до І-ІІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад», а також методичними рекомендаціями щодо розв`язання олімпіадних задач з програмування

http://www.oblosvita.com/navigaciya/skrynka/informatyka/. Також немало важливим на цьому та на І-ІІ етапах проводити заняття з провідними фахівцями районів/міст щодо підготовки школярів до участі в олімпіаді з інформатики. Пропоную проводити такі заняття у вихідні дні(позаурочний час) та на базі тих шкіл, де краща технічна підготовка до виконання машинного варіанту.

І етап Всеукраїнської учнівської олімпіади

з інформатики

  1. Проводиться у навчальних закладах області у жовтні щороку.

  2. Склад оргкомітетів та журі, експертів-консультантів та апеляційної комісії олімпіади, а також рішення оргкомітету затверджуються наказом керівника навчального закладу.

  3. Завдання для учасників Олімпіад готують комісії, склад яких затверджується наказом керівника навчального закладу.

  4. Шкільна олімпіада з інформатики проводиться в один тур, який триває 3 астрономічні години. Форма проведення олімпіади (машинний або безмашинний тур), а також інші організаційні питання (місце проведення, розподіл учасників за робочими місцями, інсталювання необхідних пакетів програмного забезпечення, забезпечення учасників носіями, папером для чорнеток та ін.) вирішується заздалегідь оргкомітетом проведення олімпіади.

  5. Рекомендовано за основу при складанні варіантів завдань взяти орієнтовні завдання розміщені на сайті http://dist.cvoippo.edu.ua/. Доступ до цієї інформації має методист з інформатики ММК/РМК.

  6. Звіти про проведення та заявки на участь команд у ІІ етапі оргкомітети надсилають до районних (міських, методичного кабінету ПТНЗ) оргкомітетів до 1 листопада поточного року.


ІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади

з інформатики


  1. Районний, міський, серед закладів ПТО ІІ етап олімпіади з проводиться в межах певного регіону (району, міста), науково-методичного центру ПТО у листопаді-грудні щороку за графіком, затвердженим наказом ГУОН, та єдиними для всіх пакетованими завданнями, які затверджує директор ІППОЧО.

  2. Склад оргкомітетів і журі, експертів-консультантів і апеляційної комісії, а також рішення відповідних оргкомітетів затверджуються наказами відділів (управлінь) освіти районних державних адміністрацій (міських рад).

  3. Районна олімпіада з інформатики проводиться в один тур, який триває 4 астрономічних годин. Форма проведення олімпіади - машинний тур, інші організаційні питання (місце проведення, розподіл учасників за робочими місцями, інсталювання необхідних пакетів програмного забезпечення, забезпечення учасників носіями, папером для чернеток та ін.) вирішується заздалегідь оргкомітетом проведення олімпіади.

  4. Архів з завданням слід відкрити за 40 хвилин до початку олімпіади на засіданні журі олімпіади для можливості вибору завдань, тиражування та прийняття організаційних рішень, які оформляються відповідним протоколом.

  5. Звіт про проведення та заявки на участь у III етапі надсилаються до ІППОЧО до 27 грудня поточного року.
1   2   3   4

Схожі:

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо підготовки та проведення І-ІІ етапів...
Україні, основними цілями яких є виявлення обдарованих та здібних учнів. Тобто, більше як півстоліття поспіль олімпіади залишаються...
Методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації...
О. Я. Біляніна, завідувач науково-методичним центром природничо-математичних дисциплін ІППОЧО
Методичні рекомендації щодо підготовки і проведення І-ІІІ етапів...
Всеукраїнських учнівських олімпіад із суспільно-гуманітарних дисциплін у 2011/2012 навчальному році
Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення І-ІІ етапів...

Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення І-ІІ етапів...

ГРАФІК проведення он-лайн консультування щодо підготовки до І-ІІ...
Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін у 2012/2013 н р з 8 жовтня
НАКАЗ
Всеукраїнських учнівських олімпіад та фінальних етапів турнірів у 2012/2013 навчальному році та з метою підтримки, розвитку творчого...
НАКАЗ
Всеукраїнських учнівських олімпіад та фінальних етапів турнірів у 2012/2013 навчальному році та з метою підтримки, розвитку творчого...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо підготовки до І-ІІ етапів Всеукраїнських...
України до активної допомоги навчальним закладам у справі поліпшення стану викладання іноземних мов і підвищення рівня знань, умінь...
НАКА З
«Про затвердження графіка проведення IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад на 2012-2014 роки» та від 14 серпня 2012 року №916...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка