ПЛАН-КОНСПЕКТ на проведення занять з тактичної підготовки з особовим складом 4-го караулу СДПЧ-1

“ЗАТВЕРДЖУЮ” Начальник СДПЧ – 1 Центрального РВ ГУМНС України в Миколаївській області капітан вн. сл. Ю.С.Лосяк “ _ ” ___________ 2007 року. ПЛАН-КОНСПЕКТ на проведення занять з тактичної підготовки з особовим складом 4-го караулу СДПЧ-1 ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Тактика дій при ліквідації НС ( НП: пожеж в лісах, степах, збирання врожаю, допомоги людям на воді.) НАВЧАЛЬНА МЕТА: підготовка відділень до ведення бойових дій на пожежах, прийомів і способів гасіння пожеж в лісах, степах, під час збирання врожаю, допомоги людям на воді. ЧАС ПРОВЕДЕННЯ: 1 година. МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: учбовий клас МЕТОД ПРОВЕДЕННЯ: лекція МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: план конспект, рятувальні засоби. ЛІТЕРАТУРА: 1.Учебник спасателя / С.К. Шойгу, М.И. Фадеев, Г.Н.Кириллов и др.: под общ. ред.Ю.Л. Воробьева. – 2-е изд.,перераб. и доп. – Краснодар: «Сов. Кубань», 2002. 2.Ю.М. Сенчихін, Кулаков С.В. Організація АРР на воді. 3. Практичний посібник – Харків, 2004. – 64 с. 4.Бойовий статут пожежної охорони України. К. – 1995. 5.Я.С. Повзик и др. Пожарная тактика. М. – Стройиздат, 1990. 6.П.П. Клюс, В.Г. Палюх, А.С. Пустовой, Ю.М. Сенчихін 7.Закон України „Про правові засади цивільного захисту”. Указ Президента України № 1859 – ІV від 24 червня 2004 року. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ: І. Організаційний момент – 2 хв. перевірка присутніх; оголошення теми і мети занять, питань, які мають вивчатися. ІІ. Контроль знань – 5 хв. перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу. ІІІ. Викладення матеріалу теми – 25 хв. Питання, які вивчатимуться: Гасіння пожеж в лісових масивах. Гасіння пожеж в степах. Допомога людям на воді. Питання та їх короткий зміст Методичні вказівки 1.Тушение пожаров в лесных степях Пожароопасный сезон в лесу длиться с момента схода снегового покрова, до наступления дождливой осенней погоды. К наиболее пожароопасным лесным насаждениям относятся: сосновые и лиственные леса, кедровые леса. Для локализации пожаров могут быть использованы следующие тактические способы: окружение пожара( для небольших пожаров); охват с фронта(применяется если в течении 1 часа невозможно осуществить окружение пожара); охват с флангов; охват с тыла. При тушении слабых низовых пожаров имеющие силы и средства распределяют на 3 группы: основная группа действует на решающем направлении, а две другие обеспечивают ограничение распространения горения на оставшиеся части периметра пожара. Как показывает практика тушения, большинство сильных и средних пожаров при недостаточном количестве сил и средств локализуется за счет пуска встречного огня от опорных полос. Опорными полосами могут являться естественные и искусственные преграды. При пуске встречного огня опорная полоса должна быть замкнутой. К числу способов, обеспечивающих локализацию и тушение всех низовых пожаров, относится тушение водой при помощи пожарных автомобилей и мотопомп. Первоочередной задачей при тушении подземных пожаров является остановка распространения низового пожара. В большинстве случаев подземные пожары ликвидируют, окапывая их канавой, кроме того, их тушат водой или растворами смачивателей. Особое внимание при тушении лесных пожаров должно быть обращено на соблюдение техники безопасности. Во время тушения лесных пожаров не разрешается: переходить за кромку горения; находиться в зоне между фронтом распространяющего пожара и встречного огня; оставлять свое место без разрешения РТП; оставлять перед фронтом пожара транспортные средства и агрегаты. Тушение пожаров в степях. Пожар в степи, а также на хлебных массивах, как правило обнаруживают поздно, в результате он охватывает большие площади в несколько сотен гектар. Основы организации и тактики тушения пожаров закладываются в областном или районном плане обеспечения пожарной безопасности на период уборки урожая. При начинающихся небольших пожаров хлебного массива или степных пожарах и слабом ветре силы и средства вводят по фронту распространения пожара с переходом на фланги. При больших площадях пожара организуют разведку с использованием транспорта. При пожарах, которые распространяются со скоростью больше 7 м/с и более, основными способами тушения являются создание оградительных преград полос с использованием естественных преград(дороги, реки, овраги), а также пуск встречного или опережающего огня, что позволит создать заградительную полосу. Основными способами тушения пожаров хлеба на корню, а также стенных пожаров являются: опашка местности; увлажнение растительности водой; устройство прокоса впереди фронта. При тушении степных пожаров и хлебных массивов необходимо соблюдать правила техники безопасности: не допускать людей на фронт пожара; не допускать самовольных переходов с участка на участок. З. Спасание людей на воде. У залежності від стану потерпілого застосовують різні транспортувальні захоплення. Потерпілому потрібно надати можливість дихати, а якщо він знаходиться в не­свідомому стані, йому потрібно зробити штучне дихання через рот або ніс. Захоплення бувають: захоплення, застосовувані для того, щоб штов­хати або тягти постраждалого (Рис. 9.) - використо­вуються при транспортуванні стомленого плавця, двох або трьох плавців; лицьове транспортувальне захоплення -використовується, якщо потерпілий спокійний. - морське транспортувальне захоплення пахвове транспортувальне захоплення транспортувальне захоплення притяганням транспортувальні захоплення на суші перенесення на боці слабких людей або дітей; пахвовий - (пожежне) захоплення; переносне захоплення за допомогою інших ряту­вальників . Рятувальні засоби, що використовуються для витягу. Спорядження для витягу при порятунку на воді - це засоби, за допомогою яких рятувальник витягає постраждалу особу з водного простору на берег або на борт пла­вального судна. До складу їх входять рятувальна мотузка і рятувальна куля. Рятувальна мотузка (Рис. 15.) виготовляється з не гниючого і міцного матеріалу, її довжина повинна складати від 80 до 100 м. З однієї її сторони утворене кі­льце за допомогою морського вузла, що надівається на рятувальника. Мотузка повинна бути оповита м'якою ма­терією, краще бинтом, щоб уникнути ушкодження тіла при витязі. З іншої сторони рятувальної мотузки теж за­в'язується кільце, але поменше. Воно використовується при витягу тіла. Практика показує, що коли до цього кін­ця мотузки прив'язані рятувальна куля або інший пред­мет, що плаває, вони не допомагають при витягу, а навпа­ки, служать за поплавець. Рятувальна мотузка приво­диться до готовності для вживання, якщо вона розташо­вана зигзагоподібна на землі. Другий засіб - намотати мотузку на котушку. Рятувальна куля - має велике значення при порятунку з плавального судна або з високого берега, її кидають, попередньо розгорнувши в повітрі, що додає йому прискорення. При киданні рятувальної кулі переслі­дується наступна мета: куля падає позад потопаючого і наближається до берега, потрапляючи до жертви в руки. Довжина мотузки повинна бути більше 25 метрів, а тов­щина не менш 6 мм. Використовують стандартні баскет­больні м'ячі, обплетені сіткою зі звичайної мотузки. Підтримуючі рятувальні засоби Це таке спорядження, яке можна використовувати, знаходячись на поверхні води, без здійснення плавальних рухів. Таким рятувальним спорядженням є рятувальні жилети, сорочки, кола. Рятувальна сорочка (Рис. 16.) - складається з ос­новного нагрудного блоку, блоку коміра і чохла для нагру­дного блоку. Цей вид забезпечує плавальні якості рятува­льної сорочки, а так само вагу того, хто її використовує. Вона кріпиться до тіла за допомогою пояса, прив'язується. До сорочки прикріплені сигнальні пристрої, щоб підтри­мувати контакт із плавальним судном або з берегом, - сви­сток і ліхтар (прикріплений до водонепроникної батареї). Зберігати рятувальну сорочку потрібно в сухому і чистому приміщенні без улучення прямих сонячних променів Рятувальний пакет - прикріплюється за допомо­гою пояса до попереку. У пластмасову коробку пакета вставлений патрон з концентрованим двоокисом вугілля і стиснутою гумовою кулею. При потраплянні у воду, пат­рон затримує, та починає діяти автоматично і зігріває кулю. Під впливом тепла куля надувається. Існують індивідуальні рятувальні засоби величиною з наручний годинник, він прикріпляється до руки й у разі потреби перетворюються в рятувальний балон. Рятувальне коло (рятувальний пояс) - його маса не повинна бути менше 2 кг, щоб його можна було кинути на визначену відстань. До рятувального кола прикріплюється рятувальний трос. Його довжина повинна бути не менше чотириразового зовнішнього діаметра кола і товщина 8 мм. Трос виконує функції рятувальної мотуз­ки. Зберігати рятувальне коло потрібно в сухому і чисто­му приміщенні без улучення прямих сонячних променів. Дати під запис,пояснити. Дати під запис, пояснити. Дати під запис, пояснити. 4. Закріплення вивченного матеріалу- 5 хв. Питання для закріплення: 1.Способи гасіння пожежі в лісах. 2.ТБ при гасінні пожеж в лісах. 3. Способи гасіння пожежі в степах. 4. Види транспортувальних захоплень 5.Рятувальні засоби, що використовуються для витягу. 6.Підтримуючи рятувальні засоби. 5. Підбиття підсумків - 3 хв. : вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги ; оголосити оцінки ; відповісти на запитання. План - конспект склав: начальник караулу лейтенант вн.сл. Є.Г. Іщенко

Схожі: