Міністерство освіти і науки України Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Волошенко О. В. СемилітЛ. Г Ліворука дитина: яка вона? ББК 88,8


Скачати 316.51 Kb.
НазваМіністерство освіти і науки України Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Волошенко О. В. СемилітЛ. Г Ліворука дитина: яка вона? ББК 88,8
Сторінка1/2
Дата15.03.2013
Розмір316.51 Kb.
ТипДиплом
bibl.com.ua > Психологія > Диплом
  1   2


Міністерство освіти і науки України

Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників

Волошенко О.В. СемилітЛ.Г



Ліворука дитина: яка вона?

ББК 88,8

УДК 37.015.3

В69
У методичному посібнику розглянуто сучасні погляди на проблему ліворукості, запропоновано аналіз проявів асиметрії головного мозку, описано методи та прийоми навчання ліворуких дітей письму, знайомство з якими дозволяє вчителям, психологами і батькам сприйняти, зрозуміти і прийняти ліворуку дитину та ефективніше взаємодіяти із нею.


Рецензенти:

Карікаш В.І., кандидат психологічних наук, директор україно-німецького Центру позитивної психотерапії, професор.

Мохнєва Л.П., медичний психолог обласного психоневрологічного диспансеру

Затверджено до друку рішенням Вченої ради ЧОІПОПП

Протокол № 2 від 23.05.2002р.

Сучасні погляди на проблему ліворукості


Проблема ліворукості є однією із найменш досліджених та найскладніших для педагогів-практиків. Тривалий час вважалося, що дітей, які користуються лівою рукою активніше ніж правою, необхідно перевчати, керуючись при цьому загальними вимогами до навчально-виховного процесу. Але, перевчаючи ліворуких дітей, педагоги зіткнулися із надзвичайними труднощами, наслідки яких, як правило, мали прояви і у подальшому житті таких дітей: ліворукі діти переучувалися важко, без бажання, у них часто з’являлися невротичні реакції.

Сучасні наукові дослідження дозволили обгрунтувати труднощі у переучуванні ліворуких дітей. З’ясовано і доведено, що ліворукість – це не примха дитини, а психофізіологічне явище, що зумовлено відмінностями у розподілі функцій між півкулями мозку. У медичній енциклопедії ліворукість розглядається як переважне користування лівою рукою при виконанні різноманітних дій. Як правило, ліворукість генетично зумовлена, але може бути пов’язана із враженнями головного мозку в антенатальному періоді, під час пологів та бути наслідком порушення нормального розвитку центральної нервової системи. Ліворукість є результатом одного із варіантів структурно-функціональної асиметрії мозку на кірковому та підкірковому рівнях організації функцій. [15] Отже, примушувати ліворуку дитину писати правою рукою – означає пряме втручання у вже сформовану, побудовану складну функціональну систему. Якщо дитина пише лівою рукою, це означає, що процес писання (малювання) регулюється (хоча б частково) правою півкулею головного мозку. Тому, наполягаючи на тому, щоб вона писала правою рукою, дорослі створюють додаткове навантаження для систем лівої півкулі, які у процесі розвитку мозкових структур у такої дитини відповідають за інші функції та процеси.

Працюючи із вчителями області на курсах підвищення кваліфікації нами виявлено, що у 70-75% із них у класах є ліворукі діти. При цьому більшість із вчителів зазначили, що крім того, що діти пишуть лівою рукою, інших особливих проявів вони не мають. Хоча деякі вчителі відмітили, що ліворукі діти більш обдаровані.

Перевіряючи за допомогою загальновідомих вправ (поплескання у долоні, складання рук на грудях, крок вперед, згорнути папір у трубочку й подивитись через неї обома очима на певний предмет, а потім заплющити по черзі очі й виявити ведуче око, скласти пальці у замок тощо) особливості проявів діяльності півкуль головного мозку у вчителів, нами виявлено, що лише у третини із них дійсно є домінування лише однієї півкулі, а у 2/3 такого домінування не має. Все це викликало у нас бажання дослідити практичні шляхи розв’язання проблем ліворуких дітей й познайомити із цими матеріалами вчителів, батьків та інших людей, що зацікавлені даною проблемою.
Теоретичні аспекти асиметрії мозку

В історії фізіології тривалий час вважалося, що із двох півкуль мозку людини одна (ліва) є домінантною. Оскільки існує перехрест нервових шляхів, що ведуть від кінцівок до півкуль мозку, то при домінуванні лівої півкулі, ведучою, у більшості випадків, є права рука. Домінування лівої півкулі пояснювали тим, що в ній зосереджувалося керування важливими психічними функціями свідомості, контролю, мовою, абстрактним мисленням, а також ведучою правою рукою. Вчені ХІХ століття називали ліву півкулю великою півкулею, а праву - малою...

Проте, розвиток науки свідчить, що права півкуля зумовлює підсвідомі, інтегруючі психічні процеси, наочно-практичну діяльність, інтуїцію, музичну та художню творчість, образне мислення. Крім того, доведено, що мозок працює не за стереотипом, а динамічно, “керуючись ситуацією”. У процесі обробки інформації однією півкулею, інша на певний час зменшує свою активність, начебто пригальмовує. Взаємодоповнюючий й одночасно синхронний режим діяльності півкуль створює умови для повноцінної, гармонічної психічної діяльності.

Наукові дослідження Д. Леві та Р.У. Сперрі дозволили стверджувати, що німа мала півкуля спеціалізується на гештальт-сприйманні, і є, насамперед, синтезатором по відношенню до інформації, що надходить. Вербальна, велика півкуля переважно працює у логічному, аналітичному режимі, подібному до комп’ютерного. Мова лівої півкулі не адекватна швидкому й складному синтезу, що здійснюється правою півкулею. [16]

У сучасних психофізіологічних дослідженнях подаються суперечливі дані:

  • Вважається, що у кожної третьої людини взагалі немає домінування однієї із півкуль. Говорячи про інших людей, можна стверджувати лише про відносно більшу функціональну активність тієї чи іншої півкулі. Саме тому, поділ людей на “лівопівкульних” та “правопівкульних” певною мірою спрощує реальність. Але це спрощення дозволяє значно ясніше бачити особливості людини та її поведінки [13].

  • У дітей віком 6-16 років ліворукість зустрічається у 1,5-6%, амбідекстрія – 4-5%, праворукість – 84-95% випадків.[15]

  • Існує широкий діапазон людей від повних “лівшей” та повних “правшей” і тих, хто однаково вільно володіє обома руками. Більшість із нас знаходиться десь посередині, при цьому приблизно 90% людей віддає перевагу правій руці, а 10% - лівій.[16]

Ліворукість, як правило, виявляється у ранньому дитинстві. Так, у ліворукої дитини у перші 3 місяці життя на лівій руці відбувається більш швидка втрата рефлексів новонародженого (міостатичного, хватального, рефлексу Бабкіна тощо) у порівнянні із правою рукою.

Результати багаточисельних досліджень переконують, що центри, відповідальні за усне мовлення, у більшості ліворуких людей, як і у праворуких, знаходяться у лівій півкулі. Таким чином, диференціація функцій у півкулях ліворуких виражена не так чітко, як у праворуких. Так, наприклад, здатність до створення одно– та багатозначного контексту у ліворуких не так чітко латералізована (Латералізація функцій головного мозку найчастіше розуміється як процес виділення домінантної півкулі (у праворуких – лівої), яка відіграє провідну роль у виконанні зовнішніх психічних функцій, пов’язаних із мовою або як міра, якою певні функції виконуються виключно однією півкулею). Це приводить до цілого ряду цікавих і важливих наслідків.[11]

Так, вважається, що ліва півкуля головного мозку відповідає за здатність до мовного спілкування та оперування іншими строго формалізованими знаками. Робота означеної півкулі дозволяє людині: розуміти як усну, так і писемну мову; давати граматично правильні відповіді; вірно оперувати цифрами і математичними формулами у межах формальної логіки. Проте, активність лівої півкулі, на відміну від правої, не сприяє розпізнаванню інтонації мови та модуляцій голосу. Крім того, ліва півкуля нечуттєва до музики (хоча і реагує на певний стійкий ритм у звуках), досить важко здійснює розпізнавання складних образів, які не підлягають розподілу на прості складові елементи. Робота лише однієї лівої півкулі не дозволяє ідентифікувати зображення людського обличчя і не забезпечує естетичного сприймання витворів мистецтва.

Проте, лівші, як правило, менш латералізовані, ніж правші. Бетті Едвардс вважає, що правопівкульні частіше обробляють мовну та просторову інформацію в обох півкулях. Вона наводить такі дані: мовна інформація у 90% “правшей” та у 70% “лівшей” обробляється у лівій півкулі. Із 10% правшей, що залишилися, приблизно у 2% мовна інформація обробляється у правій півкулі мозку, а у 8% - в обох півкулях мозку. Із 30% лівшей приблизно 15% обробляють мовну інформацію у правій півкулі мозку, а 15% - в обох півкулях.[16]

Важливо відмітити і той факт, що внаслідок припинення зв’язку між півкулями (за результатами досліджень американського вченого, лауреата Нобелівської премії Р. Сперрі) права рука анатомічно пов’язана із лівою півкулею та функціонально їй підвладна, і зберігає здатність не лише до спонтанного малювання, а й до копіювання досить простих зображень. Права рука, яка для більшості людей є першим помічником у повсякденній діяльності, втрачає уміння складати із кубиків елементарні фігури та вибирати на дотик (із заплющеними очима) конкретний, добре знайомий предмет із групи інших знайомих предметів. Проте, з усіма завданнями такого типу легко впорається ліва рука, якою керує права півкуля.

Адже, в свою чергу, людина в цій ситуації (хоча і не завжди) називає предмет, до якого дотикається лівою рукою, із великими труднощами. Адже права півкуля “розуміє” мову, хоча і в обмеженому обсязі, але майже не здатна до утворення речень і погано розв’язує аналітичні задачі (наприклад, пов’язані із розв’язанням математичних і формально-логічних задач).

Клінічна практика свідчить про високу пластичність мозкових півкуль у ранньому віці. Якщо у немовлят (за медичними рекомендаціями) видаляють ліву півкулю, розвиток мови не припиняється, а йде без особливих порушень. Тобто відбувається перенесення центрів мовлення у праву півкулю. При цьому дитина не виявляє істотних розбіжностей у вербальних здібностях.[13]

У процесі дозрівання мозкових структур пластичність мозку знижується, а потім настає період, коли заміна сформованих у півкулях центрів стає неможливою.

У сучасних наукових дослідженнях зазначається, що:

  • Дозрівання правої півкулі здійснюється більш швидкими темпами, а тому у ранній період розвитку її “внесок” у забезпечення психологічного функціонування людини є більш вагомим, ніж у лівої півкулі.

  • У переважної більшості лівшей, так само як і у правшей, домінантною стосовно мовлення є ліва півкуля мозку, проте участь правої півкулі у здійсненні мовних функцій у ліворуких значно вище, ніж у праворуких.

  • До 9-10 років дитина є “правопівкульною” істотою. Це твердження зумовлено певними особливостями психічного розвитку дітей у дошкільному віці й (частково) у молодшому шкільному віці (для дітей цього віку характерні мимовільність, невисока усвідомленість поведінки, вони дуже емоційні, пізнавальна діяльність має більш безпосередній, цілісний та образний характер).

  • Поштовхом до активізації діяльності лівої півкулі вважається усвідомлення дитиною самої себе.

  • У хлопчиків процес розділення функцій відбувається швидше, ніж у дівчат.

Спілкуючись із дітьми, важливо пам’ятати, що на 3-4 роках життя відбувається дозрівання аналізатора руху, і тому більшість дітей нерідко діють обома руками. Отже, у цьому віці можна зробити спробу обережно сформувати праворукість. Але такі спроби повинні відбуватись без будь-якого насилля, криків та погрожувань. У наукових дослідженнях зазначається, що, якщо ліворукість не виражена, і дитина без ускладнень переходить до дій правою рукою, її обережно вчать діяти правою рукою. Проте, якщо ваші спроби зазнають опору та перешкод – не наполягайте. Все це означає, що дитина – виражена лівша і обмежувати її дії лівою рукою не потрібно і шкідливо. [15]

Експериментальні дослідження вчених Каліфорнійського технологічного інституту виявили цікаву особливість, що «кожна із півкуль сприймає, у деякому сенсі, свою власну реальність, тобто сприймає дійсність по-своєму. Якщо мозолисте тіло не ушкоджено, зв’язок між півкуліми поєднує та узгоджує обидва види сприймання, створюючи певну цілісність. Крім того, згадані вище режими обробки інформації мають тенденцію заважати один одному, не дозволяючи досягнути максимального результату. Отже, використовуючи образне порівняння Б.Едвардс, кожна людина має два розуми, дві свідомості, які спілкуються і співпрацюють за допомогою сполучного «кабеля» (мозолистого тіла) між півкулями. [16]

Таким чином, якщо дорослі намагаються досягнути найкращих результатів у розвитку та навчанні дітей, вони мають враховувати специфіку діяльності кожної півкулі головного мозку дитини, розуміти своєрідність і неповторюваність індивідуальних проявів кожної дитини, щоб створити умови для ефективної діяльності усього мозку. Саме тому ми пропонуємо познайомитися із проявами асиметрії головного мозку в процесі життєдіяльності людини, але розуміти, що все це умовно, через те, що мозок людини працює цілісно.

Прояви асиметрії головного мозку

Ліва півкуля

Права півкуля

Особливості психіки

Шляхи пізнання

  • Інтелект

  • Цифрове

  • Вторинне

  • Абстрактне

  • Спрямоване

  • Логічне

  • Аналітичне (розуміння речей крок за кроком, частина за частиною)

  • Лінійне

  • Раціональне

  • Послідовне

  • Розділене

  • Об’єктивне

  • Почергове

  • Аналізує час

  • Інтуїція

  • Аналогове

  • Первинне

  • Конкретне

  • Вільне

  • Образне

  • Синтетичне (поєднання речей, формування цілісної картини світу)

  • Нелінійне

  • Інтуїтивне

  • Різноспрямоване

  • Цілісне

  • Суб’єктивне

  • Одночасове

  • Синтезує простір

Сприймання

  • Дискретне (по частинах)

  • Аналітико-розсудливе

  • Мовлення (смислового аспекту)

  • Високих звуків

  • Аудісти (слухове)

  • Цілісне

  • Комплексне

  • Емоційно-чуттєве

  • Сприймання ознак кольору та форми..

  • Музики, а також шумів

  • Низьких звуків

  • Інтонаційний аспект мовлення

  • Візуалісти (зорове)

Обробка інформації

  • Повільніша

  • У поняттях

  • Словесно-знаково-логічно послідовна

  • Швидша

  • В образах

  • Миттєвий, чуттєвий аналіз складних сигналів, інтуїтивна орієнтація у навколишньому середовищі

Емоції

  • Хвилювання, почуття насолоди, щастя

  • Переважно внутрішнього імпресивного плану

  • Інтровертованість

  • Страх, сум, гнів, та інші негативні емоції

  • Переважно зовнішнього експресивного плану

  • Екстравертованість

Свідомість

  • Центр свідомості і контролю, керування довільними психічними процесами

  • Почуття індивідуальності, усвідомлення та відокремлення себе із навколишнього середовища (“я”)

  • Центр підсвідомих, неусвідомлюваних психічних процесів

  • Почуття єднання, спільності, злиття з природою та людьми (“ми”)

  • Регулювання біоритмів, здатність “створювати” сновидіння й витісняти із свідомості неприємні переживання (одна із форм створення психічного захисту)

  • Здатність збуджувати активність лівої півкулі, визначати тривалість сну, навіювання

Мова

  • Центр мови і мовлення, знакових систем

  • Смисловий бік мовлення

  • Читання, лічба, орієнтація на приголосні

  • Інтонаційний бік мовлення

  • Міміка, жестикуляція під час мовлення, орієнтація на голосні

Мислення

  • Більш раціональне

  • Абстрактно-логічне, формальне, програмоване

  • Індукція (виокремлення часткового)

  • Оперування цифрами, математичними формулами та іншими знаковими системами

  • Двовимірне (на площині)

  • Більш емоційне, інтуїтивне

  • Наочно-образне, спонтанне

  • Оперування образами

  • Дедукція (створення загального)

  • Використання відчуттів, уявлень, передчуттів, наочних життєвих прикладів

  • Тривимірне (у просторі)

Пам’ять

  • Знакова (на цифри, формули, слова)

  • Довільна

  • Послідовність подій та їх вірогідні властивості

  • Прогнозування майбутнього (екстраполяція)

  • Наочно-образна, емоційна

  • Мимовільна

  • Теперішній, реальний час, інформація про минуле

Інтелект

  • Вербальний (словесний) – використання слів для опису, визначення, назв

  • логічний компонент

  • прихильність до теорії

  • Невербальний – розумінні речей при мінімальному зв’язку зі словами

  • інтуїтивний компонент

  • прихильність до практики

Діяльність

  • Велика рухова активність

  • Орієнтація в часі

  • Інтровертований (спрямований на себе) характер спілкування

  • Схильність до теорії

  • Невелика рухова активність

  • Орієнтація у просторі, слідкування за рухомими предметами, керівництво рухами, відчуття тіла

  • Екстравертований (спрямований у навколишнє) характер спілкування

  • Схильність до практики

Організація навчання

Просторова організація

  • Робоча півсфера - праворуч

  • Робоча півсфера – ліворуч

Кольорова організація

  • Темна дошка – світла крейда

  • Світла дошка – темна крейда

Умови, що необхідні для успішної навчальної діяльності

  • Технологія

  • Деталі

  • Абстрактний, лінійний стиль викладу інформації

  • Неодноразове повторення навчального матеріалу

  • Тиша на уроці

  • Гештальт (образи)

  • Контекст

  • Зв’язки інформації з реальністю, практикою

  • Творчі завдання

  • Експерименти

  • Музичний фон

  • Мовний та музичний ритми

Реалізація диференційованого підходу до навчання

Математика

  • Аналіз

  • Завдання позачасові

  • Робота на самоті

  • Доведення теорем

  • Оперування знаками на площині

  • Завдання у вигляді символів

  • Алгебра (логічне послідовне мислення на площині)

  • Багаторазове повторення

  • Синтез

  • Завдання на певний час

  • Робота у групі

  • Формулювання теорем

  • Оперування просторовими зв’язками

  • Завдання на картинках

  • Геометрія (просторове мислення)

  • Схеми, таблиці, карточки




Природничі науки

  • Аналітична робота

  • Аналіз результатів

  • Логічні завдання

  • Знаходження розбіжностей

  • Виокремлення деталей

  • Утворення категорій

  • Узагальнення

  • Алгоритми

  • Багаторазове повторення

  • Лінгафонна система

  • Передбачення результатів

  • Творчі завдання

  • Знаходження спільного

  • Співставлення фактів

  • Виявлення сутності

  • Виявлення найважливіших моментів

  • Використання мовних та музичних ритмів

  • Перегляд фільмів, відеоматеріалів

  • Екскурсії, подорожі

Словесність

  • Аналіз розповіді

  • Розбір слів і речень за будовою

  • Прослуховування текстів

  • Навчання інших

  • Завдання щодо знаходження помилок

  • Використання правил

  • Точність вживання слів

  • Понятійне розуміння слів

  • Багаторазове повторення

  • Складання творів

  • Побудова слів і речень із частин

  • Читання-переказ

  • Читання в особах

  • Завдання на правопис

  • Знаходження взаємозв’язків

  • Знаходження уривків у тексті

  • Швидкість усного та писемного мовлення

  • Екскурсії

Характерні помилки

  • Ненаголошені голосні у корені

  • Пропуск м’якого знаку

  • Написання зайвих букв

  • Заміна одних приголосних іншими

  • Закінчення у відмінках

  • Наголошені голосні

  • Помилки у словарних словах

  • Пропуск букв, описки

  • Власні імена пишуть з маленької букви

Особливості самоконтролю

  • Високий рівень самоконтролю мови та викладення матеріалу

  • Не контролюють правильність мови, вільне вживання, перетворення значень окремих слів

Іноземна мова

  • Раціонально-логічний спосіб

  • Засвоєння вокабуляра шляхом вивчення слів

  • Засвоєння правил та граматичних конструкцій

  • Навчання інших

  • Інтуїтивний спосіб вивчення

  • Засвоєння вокабуляра методом “острівків”

  • Поєднання образних уявлень та конкретних ситуацій

  • Рольові ігри




  • Лінгафонна система, сприймання слуховим каналом

  • Перевірки після уроків

  • Індивідуальна робота

  • Діяльність, що потребує нешвидкої реакції

  • Завдання щодо знаходження помилок

  • Співставлення текстів

  • Поділ текстів і слів на частини

  • Робота з наочністю, відеоматеріалом, карточками

  • Перевірки на уроці

  • Групові завдання

  • Діяльність, що потребує швидкої реакції

  • Завдання на правопис

  • Інтерв’ю

  • Інсценування

  • Синтез текстів і слів із запропонованих частин

Формування мотиваційної спрямованості

  • Прагнення до самостійності

  • Глибина знань

  • Висока потреба у пізнавальній та розумовій діяльності

  • Потреба у освіті

  • Набуття авторитету

  • Престижність положення у колективі

  • Встановлення нових контактів

  • Соціальна значущість діяльності

Методи перевірки

  • Розв’язання задач

  • Письмове опитування із необмеженим строком виконання

  • Питання “закритого” типу (вибрати готову відповідь)

  • Усне опитування

  • Завдання із обмеженим строком виконання

  • Питання “відкритого” типу (власна розгорнута відповідь)
  1   2

Схожі:

Міністерство освіти і науки України Головне управління освіти і науки...
А. К. Кравцов, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, підполковник
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників...
Добровольська Людмила Насибівна, методист лабораторії дошкільної та початкової освіти Черкаського обласного інституту післядипломної...
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників...
Ю. В. Лєснікова, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників

ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
Підоплічко М. Д., завідувач відділу інновацій та перспективного педагогічного досвіду Черкаського обласного інституту післядипломної...
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаси 2008
Укладачі: С. А. Гаряча, завідувач лабораторії дошкільної та початкової освіти ЧОІПОПП
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ
Месевря О.І., завідувач лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних...
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Підготувала С. Г. Мойсеєва, завідувач лабораторії природничо-математичних дисциплін ОІПОПП, директор Черкаського Центру економічної...
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Підготувала С. Г. Мойсеєва, завідувач лабораторії природничо-математичних дисциплін ОІПОПП, директор Черкаського Центру економічної...
“Виховувати, граючи
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників, завідувач лабораторії виховної роботи
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка