Які основні завдання сучасної педагогічної психології як науки?


Скачати 84.44 Kb.
НазваЯкі основні завдання сучасної педагогічної психології як науки?
Дата15.03.2013
Розмір84.44 Kb.
ТипВопрос
bibl.com.ua > Психологія > Вопрос
Запитання на екзамен з педагогічної психології


  1. Проаналізуйте вітчизняні підходи до визначення предмета педагогічної психології.

  2. Які основні завдання сучасної педагогічної психології як науки?

  3. Обґрунтуйте доцільність виділення поняття „соціалізація” як базового терміну системи категорій педагогічної психології.

  4. Охарактеризуйте спрямовану соціалізацію як процес, укажіть його внутрішні і зовнішні механізми.

  5. Які між предметні зв’язки педагогічної психології з іншими науками?

  6. Визначте специфіку розуміння основних методологічних принципів психологічної науки в педагогічній психології.

  7. Які переваги, вади й складності застосування організаційних методів у психолого-педагогічному дослідженні?

  8. Покажіть принципову розбіжність між дослідницьким і випробувальним експериментом, дайте стислу характеристику їхніх різновидів і перерахуйте основні вимоги до організації їх з позиції педагогічної психології.

  9. Назвіть умови ефективного застосування опитувальних методів у психолого-педагогічних дослідженнях.

  10. Обґрунтуйте доцільність широкого застосування в педагогічній психології праксометричних методів збирання фактологічної інформації.

  11. Відтворіть принципи застосування малюнка в дитячій психологічній діагностиці.

  12. Спираючись на власне уявлення про особливості психолого-педагогічних проблем особистості та на розуміння специфіки синтетичного методу дослідження, наведіть приклади ситуації застосування його як провідного методу обстеження.

  13. Розкрийте сутність категорії навчання через порівняння з суміжними поняттями.

  14. Проаналізуйте існуючі у психологічній літературі підходи до можливого співвідношення навчання й розвитку. За яких обставин навчання виступає умовою розвитку?

  15. Дайте характеристику методів і форм організації навчання в історичному контексті. Покажіть їхню соціокультурну зумовленість та часову динаміку.

  16. Відтворіть психологічні моделі основних типів навчання, які діють в сучасній школі.

  17. Покажіть специфіку традиційного навчання через характеристику основних компонентів його психологічної моделі.

  18. Розкрийте психологічну суть моделі вільного навчання.

  19. Систематизуйте власні уявлення про теорії сучасного навчання відповідно до критеріїв їхньої класифікації, що виділяються психолого-педагогічною наукою сьогодні.

  20. Опишіть різновиди програмованого навчання.

  21. Охарактеризуйте особливості дистанційного навчання.

  22. Розкрийте принципи організації сугестопедичного навчання.

  23. Обґрунтуйте перспективність застосування знаково-контекстного навчання в умовах вищих навчальних закладів.

  24. Який дидактичний потенціал модельної організації навчання у сучасній освіті?

  25. Які чинники сприяють впровадженню новітніх навчальних технологій у навчально-вихований процес?

  26. Дайте характеристику поняттю, механізмам і законам научіння.

  27. Визначте відмінність розуміння в педагогічній психології категорій научіння й учіння.

  28. Наведіть класифікацію видів навчальної діяльності.

  29. Дайте перелік провідних вітчизняних концепцій учіння. Систематизуйте їхні основні положення.

  30. Охарактеризуйте основні психологічні теорії учіння зарубіжних авторів.

  31. Поясніть відмінність термінів учіння і цілеспрямована навчальна діяльність.

  32. Обґрунтуйте роль навчальної діяльності у формуванні теоретичного мислення як вершини розвитку людського розуму й духовних потреб.

  33. У чому суть рівневого аналізу навчальної діяльності? Відтворіть склад кожного рівня навчальної активності учня.

  34. Відтворіть логіку розвитку мотивів учіння в ході шкільного навчання.

  35. Що таке пізнавальні інтереси? Укажіть психолого-педагогічні умови формування мотиваційного компонента навчальної діяльності.

  36. Охарактеризуйте орієнтовний компонент діяльності. Поясніть роль орієнтування у розвитку психіки дитини.

  37. За якими критеріями виділяються основні типи орієнтовної основи дій? Проілюструйте вплив типу орієнтовної основи дії на ефективність навчання учнів.

  38. Охарактеризуйте види самоконтролю й самооцінки в навчальній діяльності.

  39. Розкрийте психологічні умови цілеспрямованого формування дій самоконтролю й самооцінки учнів у навчанні.

  40. Дайте психологічну оцінку сучасній системі шкільного оцінювання, яка діє в Україна.

  41. Розкрийте психолого-педагогічні умови ефективного засвоювання знань.

  42. Дайте характеристику етапам формування навички. Які основні педагогічні технології формування їх ви знаєте?

  43. Визначте психолого-педагогічні умови, створення яких забезпечує швидке й міцне становлення навички.

  44. Яка вікова динаміка становлення окремих компонентів навчальної діяльності за умов цілеспрямованого розвитку?

  45. Укажіть психологічні принципи й методичні прийоми ефективного формування системи компонентів навчальної діяльності учня.

  46. Охарактеризуйте структуру, вікові особливості й типи навчальності.

  47. Відтворіть психологічні умови навчання дітей з різними здібностями до навчання.

  48. Систематизуйте власні психолого-педагогічні знання про причини неуспішності навчання.

  49. Проаналізуйте діагностично-корекційні прийоми роботи з учнями, що демонструють відставання в темпах навчання.

  50. Дайте психологічний аналіз діяльності самоосвіти. Які її основні відмінності від інших видів активності учня?

  51. Методологічні (моделі, стилі, ефекти) принципи виховання

  52. Методичні (методи, прийоми, засоби) принципи виховання.

  53. Проблеми виховання: формування спрямованості особистості та особистісних новоутворень, проблема механізмів засвоєння моральних норм, вплив структури дитячих та юнацьких груп на формування особистості учня.

  54. Цілі виховання: критерії вихованості та виховуваності учня та навчальної групи.

  55. Рівні морального виховання.

  56. Особливості виховання характеру й довільності.

  57. Моделі виховання: ідеалістична, реалістична, прагматична, антропоцентрична, соцієтарна, гуманістична, технократична.

  58. Класифікації типів виховання: історичні типи виховання (природне та цивільне), соціокультурні типи виховання – спартанське й афінське, лицарське, схимницьке, джентльменське, колективістичне й індивідуалістичне, чоловіче та жіноче.

  59. Стилі виховання (демократичне, авторитарне, ліберальне).

  60. Методи виховання: методи виховання свідомого ставлення до діяльності, методи виховання послідовності та бажаності поведінки в процесі діяльності, методи виховання ставлення до результату діяльності.

  61. Методи самовиховання: самопізнання, самостимулювання, самовладання.

  62. Прийоми самовиховання: самозобов’язання, самопереконання, самонавіювання, самотренування, самопримус.

  63. Засоби самовиховання: рефлексування, самоспостереження, самоорганізування, самопроектування.

  64. Ефекти виховання та самовиховання внаслідок соціалізації та персоналізації особистості.

  65. Девіантна та адитивна поведінка учнів. Поняття девіантної та делінквентної поведінки.

  66. Причини девіантної поведінки: конформність, нездатність прогнозувати наслідки вчинків, нестійкість духовних потреб.

  67. Характеристики агресивної та егресивної поведінки.

  68. Соціальні, психологічна та біологічні фактори трансформації адиктивної поведінки у залежну поведінку. Соціальні – мода, ступінь відповідальності, вплив групи підлітків; психологічні – тип акцентуації характеру, привабливість нових відчуттів та переживань, домінування гедоністичної установки, низький рівень соціальних інтересів, прагнення самоствердитись, слабкість „Я”; біологічні – ступінь толерантності до дії алкоголю чи психофармакологічних речових, обтяжена спадковість, хронічні хвороби, органічні ураження кори головного мозку.

  69. Функції залежної поведінки: пізнавальна, гедоністична, психотерапевтична, компенсаторна, стимуляційна, адаптаційна, анестетична.

  70. Напрями профілактики залежної поведінки у підлітків: формування установки ментального здоров’я, формування стратегічної мотивації, заохочення про соціальної активності, інформування щодо причин та наслідків адикцій.

  71. Специфіка педагогічного спілкування. Функції спілкування.

  72. Види спілкування та стилі педагогічного спілкування.

  73. Поняття суб’єкта утрудненого спілкування та бар’єри педагогічного спілкування. Механізми соціальної перцепції.

  74. Поняття педагогічного спілкування. Методи активної інтеракції.

  75. Зрілість як критерій розвитку та саморозвитку особистості. Основні напрямки розвитку та саморозвитку: фізичний, психологічний (вольовий, естетичний, інтелектуальний), соціальний, професійний.

  76. Види зрілості – фізіологічна, психологічна, соціальна, професійна, особистісна, духовна.

  77. Поняття саморозвитку особистості. Рівні саморозвитку: когерентність (рівень дій), компетентність (рівень думок), самоефективність (рівень почуттів).

  78. Особистісна та професійна зрілість вчителя. Риси особистісної зрілості: синергічність, автономність, контактність, само прийняття, креативність, толерантність, відповідальність, глибинність переживань, децентрація, життєва філософія.

  79. Формування професійної компетентності вчителя: здібності, мотивація, компенсації, професійна компетентність.

  80. Фасцинативні здібності: креативність, афіліативне прагнення, мотивація досягнення успіху, вміння пояснювати поняття).

  81. Компетенції: особистісна зрілість (здатність до самореалізації та долання кризових ситуацій) та навчально-інформаційна компетенція (уміння організовувати системність засвоєння учнями знань з предмету).

  82. Професійна компетентність (уміння самонавчання (самомотивування, визначення конструктів систематизації інформації, визначення цілей навчання), знання індивідуальної техніки роботи, уміння визначати локус контролю (оцінювання) знань учнів, уміння добирати відповідні меті уроку методи пояснення, знання індивідуальних особливостей научіння учнів, уміння актуалізувати знання та формувати компетенції в учнів).

  83. Соціальна та учнівська/студентська зрілість. Характеристики соціальної зрілості: відповідальність, толерантність, саморозвиток, позитивне мислення та позитивне ставлення до світу. Складові учнівської зрілості: уміння вчитись самостійно, відкритість розуміння, професійна ініціативність.

  84. Критерії самовдосконалення учнів: прагнення успіху, сподівання на успіх, оцінювання ймовірності власного впливу на ситуації, еталони порівняння досягнутого результату.

  85. Мета психолого-педагогічної характеристики учня/студента – визначення його психологічних особливостей в контексті навчальної діяльності та надання рекомендацій щодо оптимізації стилю научіння та ефективних методів гармонійного розвитку особистості.

  86. Критерії психолого-педагогічної характеристики старшокласника (студента) – психологічна, соціальна, особистісна, учнівська/студентська зрілість.

  87. Структура психолого-педагогічної характеристики на учня (студента): 1. пізнавальна сфера (особливості сформованості вияву пізнавальних психічних процесів); 2. особистісна сфера (особливості характеру, самооцінки, мотивації, цінностей, емоційно-вольової сфери); 3. міжособистісна сфера (особливості спілкування, рівень конфліктності, асертивності, товариськості); 4. особливості навчання, що пов’язані з особистісними, пізнавальними й інтераційними властивостями учня/студента; 5. психолого-педагогічні рекомендації щодо соціально-психологічних умов ефективного навчання, методів виховання та самовиховання, гармонійності розвитку та напрямків і методик саморозвитку учня/студента.

  88. Мета психолого-педагогічної характеристики навчальної групи – визначення характеру впливу особливостей інтеракцій членів навчальної групи на рівень ефективності їхнього навчання.

  89. Критерії психолого-педагогічної характеристики навчальної групи – солідарність, конструктивність інтеракції, прийняття членами групи своєї ролі в групі, незалежність окремих членів групи від групи в цілому.

  90. Структура психолого-педагогічної характеристики на навчальну групу: 1. особливості складу групи; 2. рівень згуртованості (рівень взаємодовіри і солідарності, розшарування на угрупування, рівень конфліктності); 3. ефективність застосування старостою та/або іншими лідерами групи стилів керівництва; 4. спрямованість групи (спільні цінності у групі, рівень виховуваності, громадська активність, можливість реалізації у групі інтересів кожного з її членів, вплив психологічного клімату групи на навчання учнів (студентів); 5. особливості прийняття групових рішень (ефект популяризації, рівень конформізму, визнання наявності конфліктів у групі та способи їхнього розв’язання, наявність мобінгу); 6. рекомендації щодо оптимальності розвитку групи (формування командного духу, тренінг розв’язання конфліктів, тренінг толерантності).

Схожі:

1. Психологія як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «психологія»,...
Предмет, функції психологічної науки і практики в суспільному розвитку. Історія розвитку психологічної науки. Галузі психології....
Напрями наукової психології. Основні завдання психології на сучасному етапі
...
ОРІЄНТОВНІ ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ
Поняття педагогічної творчості. Педагогіка творчості як галузь педагогічної науки, об’єкт вивчення, завдання
Шановні науковці!
РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта) приймає наукові статті до друку у фаховому збірнику «Проблеми сучасної педагогічної...
Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: основні положення: Навч посібник...
Тема Цілі та завдання психолого-педагогічної підготовки фахівця. Психологія та педагогіка як науки
ПИТАННЯ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ІСПИТ З „ЗАГАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
Розвиток психології як науки в історичному аспекті. Формування засад розвитку наукової психології
Предмет психології ВШ, її завдання та категорії
Об’єктом психологічної науки є соціальні суб’єкти, їх діяльність, зв’язки і відношення. «Сукупність процесів побудови образу світу...
Була представлена спеціалістами Головного управління освіти і науки,...
Безпечний та професійний освітній простір як актуальне завдання психологічної служби області
Основні категорії дидактики
Сутність педагогічної діяльності. Структура педагогічної діяльності. Специфіка педагогічної діяльності
Технологія спільного проектування як прийом педагогічної техніки навчання
Так і технологія спільного проектування є синтез позитивних напрацювань шкільного виховання, допомагає вирішувати актуальні завдання...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка