План. Педагогічна освіта батьків Залучення батьків до виховної роботи


Скачати 250.21 Kb.
НазваПлан. Педагогічна освіта батьків Залучення батьків до виховної роботи
Сторінка1/3
Дата19.04.2013
Розмір250.21 Kb.
ТипЛекція
bibl.com.ua > Психологія > Лекція
  1   2   3
Лекція 4. Сім’я як провідний компонент системи соціального формування особистості.

План.

1. Педагогічна освіта батьків

2. Залучення батьків до виховної роботи

3. Взаємодія соціального педагога з батьками

4. Організація роботи з батьками. Цілі і завдання спільної діяльності педагогів і батьків

5. Методи вивчення сім'ї.

6. Зміст і форми роботи з батьками
Завдання для самостійної роботи: Підготувати доповідь на тему “Виховання дітей у сім’ї” за творами одного з учених:

Х.Дж. Джайнотт, Я. Корчак, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський, Р. Кембл, Л.А. та Б.П.Нікітіни, Б.Спок, К.Д.Ушинський (чи на вибір студентів).

1. Педагогічна освіта батьків

Рівень педагогічної освіченості батьків залежить від традицій у сім’ях, в яких виросли вони, набутих знань, життєвого досвіду, здатності до саморозвитку. Майже завжди, на сучасному етапі особливо, у зв’язку з переходом до нового типу суспільства, утвердження нових суспільних, етичних цінностей, а також із процесами глобалізації, одним із свідчень якого є Інтернет, педагогічна освіченість батьків нерідко відстає від реальної педагогічної ситуації, суспільних потреб, очікувань дитини. Тому школа має дбати про постійний розвиток їх педагогічних знань, вдаючись до різних методів роботи, найпоширенішими серед яких є:

Педагогічний лекторій. Передбачає надання батькам систематизованих знань з теорії виховання, привернення їх уваги до актуальних проблем виховання з допомогою лекцій, бесід.

Позакласний педагогічний всеобуч. Спрямований на ознайомлення батьків з проблемами виховання дітей різних вікових груп, починаючи роботу з першого класу. Заняття проводять керівники школи.

Університет педагогічних знань. Передбачає більш серйозну підготовку з теорії виховання. Заняття відбуваються у формі лекцій та семінарів. Батьки беруть участь в обговоренні проблем.

Підсумкова річна науково-практична конференція батьків з проблем виховання. Учасники визначають найактуальнішу проблему сімейного виховання ("Трудове виховання”, "Найкоротший шлях до добра – через прекрасне” тощо), протягом року вивчають її. У виступах батьки підбивають підсумки теоретичних і практичних досліджень, діляться особистим досвідом.

День відчинених дверей. Головна мета – показати роботу школи, привернути увагу батьків до проблем виховання. Вимагає серйозної підготовки: оформлення школи, організації програми свята (концерту, зустрічей у класах, відвідання виставок, спортивних змагань тощо). Відвідування батьків вдома. Це сприяє налагодженню контактів із сім’єю, з’ясуванню її загальної та педагогічної культури, умов життя учня, консультуванню щодо єдиних вимог до дитини, обговоренню відхилень в її поведінці, вжиттю необхідних заходів щодо їх запобігання, залученню батьків до участі в роботі школи тощо. Відвідувати батьків учнів можна, маючи запрошення від них або домовившись заздалегідь. Несподіваний прихід учителя викликає ніяковість, збентеження батьків. Під час зустрічі педагог має підкреслити позитивне в дитині, тактовно звернути увагу на недоліки, разом поміркувати над тим, як усунути їх. Дуже важливо створити атмосферу довіри і доброзичливості.

Листування. Передбачає періодичне надсилання батькам литсів про успіхи учня в навчанні, старанність, уважність та відповідальність за доручення. Можна повідомити про певні його труднощі, попросити про зустріч. Варто висловити щиру подяку за хороше виховання дитини. Лист передають батькам через їх дитину, попередньо ознайомивши з її змістом. Найчастіше листування використовують, коли класний керівник не може зустрітися з батьками вдома або запросити їх до школи.

Консультації батькам. Передбачають надання конкретних рекомендацій, порад з актуальних для батьків питань.

Запрошення батьків до школи. Найчастіше це роблять для конфеденційної розмови про шкільні проблеми дитини (погана поведінка, неуспішність тощо). Під час бесіди важливо дотримуватися педагогічного такту,створити атмосферу довіри. Педагог висловлює свої міркування, відповідає на запитання батьків, надає корисні поради. Нобхідно пам’ятати, що надмірне звертання уваги на недоліки викликає в батьків неприязнь, насторогу, навіть якщо учитель має рацію.

Тематичні вечори запитань і відповідей. Сприяють глибокому пізнанню методики сімейного иховання. На них запрошують працівників правоохоронних органів, лікарів, психологів, соціальних працівників, фахівці, які опікуються проблемами виховання молоді.

Ознайомлення батьків з психолого-педагогічною літературою. Передбачає відбір і надання рекомендацій щодо психолого-педагогічної, науково-популярної літератури для батьків відповідно до проблеми, які є в учнів певного класу, чи в окремої дитини.

Для забезпечення форм і змісту співпраці школи і батьків використовують усні журнали; педагогічний десант (виступи педагогів на підприємствах). Ефективними є спільні тематичні заходи "дерево родоводу” – зустріч поколінь; "у сімейному колі” (індивідуальні консультації, зустрічі з лікарями, психологами, юристами); "родинний міст” – зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання;”народна світлиця” – звернення до народних традицій у сімейному вихованні; "день добрих справ” – спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей; "дискусійний клуб” – обговорення проблемних питань виховання; "аукціон ідей сімейного виховання”, "батьківський ринг”, "дні довіри”,”сімейні дні в класі” тощо.

Класні батьківські збори.Традиційна форма роботи. Один з варіантів – формування проблемної тематики ("Чи можна спізнитися з вихованням у дитини доброти, чуйності?” тощо). Проведенню зборів допомагає заздалегідь складений питальник ("Пригадайте, які життєві труднощі загартовували Ваш характер, зміцнювали волю”, "Охарактеризуйте стан Вашої дитини (мовлення, вчинки, почуття, настрій, результати дій), коли вона зустрілася зі справжньою трудністю”, "Чи часто ви спостерігаєте за дитиною під час подолання труднощів?”, "Які труднощі найчастіше вдається подолати дитині, а які їй не під силу?” та ін.)

Батьківські збори — одна з форм педагогічного та навчального впливу на батьків, традиційна форма спілкування з ними.

Протягом року відбуваються загальношкільні та класні збори. На загальношкільних, які проводяться двічі на рік, батьків ознайомлюють з планом навчально-виховної роботи школи, заслуховують звіти про роботу ради голів батьківських ко­мітетів, окреслюють заходи з поліпшення виховної діяльності школи і сім'ї. Класні збори проводяться щочверті. Вони мають на меті аналіз підсумків навчання і виховання учнів, обговорення шляхів впливу учителів і батьків на дітей.

За змістом батьківські збори поділяють на:

  • організаційні ;

  • підсумкові ;

  • тематичні

Тематичні батьківські збори можуть проводитись у формі лекції, бесіди, диспуту, круглого столу тощо.

Практикується проведення спільних зборів батьків і учнів. Планувати збори потрібно так, щоб батьки мали можливість засвоїти систематичний курс знань про виховання дітей у сім'ї, щоб збори стали для батьків уроками родинного виховання. Тематика їх доводиться до відома батьків заздалегідь.

Нині справедливо критикують формальний характер батьківських зборів, присвячених, здебільшого, підбиттю підсумків успішності за чверть. Зміст зборів — турбота не тільки класних керівників, а й батьків. Вони повинні готувати свої зустрічі разом, як зацікавлені союзники.

Збори треба готувати заздалегідь. Учитель підбирає статті, педагогічні завдання, пропонує іншим поділитись досвідом виховання, готує необхідні виставки, анкети тощо. Поточні оцінки, зошити з контрольних робіт та іншу інформацію про учня радимо покласти батькам на парту. Наприкінці кожного зібрання доцільно підбити підсумок і дати рекомендації.

Рекомендації щодо проведення батьківських зборів

Батьківські збори мають допомагати батькам, а не акцентувати увагу на напрямках та невдачах дітей у навчанні.

Під час вибору тематики зборів потрібно враховувати вікові особливості дітей.

Збори повинні мати як теоретичний, так і практичний характер:розбір ситуацій, тренінг, дискусія тощо.

Під час зборів має існувати атмосфера співробітництва школи та сім'ї з реалізації програми посилення плюсів та ліквідації мінусів.

Під час проведення зборів використовувати дані психолого-педагогічної діагностики.

Збори не треба перетворювати на обговорення і осудження особистості учня. Головні показники ефективності зборів — активна участь батьків, атмосфера активного обговорення поставлених питань, обмін досвідом, поради.

Як успішно провести зустріч з батьками

Щоб створити комфортну, невимушену атмосферу, використовуйте нетрадиційні методи. Виявляйте творчість у пошуках цих методів, намагайтеся їх урізноманітнювати

Заохочуйте батьків до активного обговорення.

Проводьте зустрічі у затишному і зручному приміщенні.

Використовуйте наочні засоби, відео, роздатковий матеріал для підкріплення свого виступу.

Надсилайте батькам запрошення і звертайтеся персонально до кожного.

Завжди передбачайте час для того, щоб родини могли поспілкуватися.

У виборі тематики зборів враховуйте потреби та інтереси родин.

Обов'язково включайте в роботу зборів розважальні ігрові моменти.

Програма вивчення сім’ї

1. Прізвище, ім'я учня.

2. Адреса.

3. Освіта і місце роботи батьків.

4. Структура сім'ї.

5. Житлові умови (кількість кімнат, наявність окремої кімнати або дитячого куточку).

6. Матеріальна забезпеченість.

7. Моральна спрямованість (позитивна чи негативна).

8. Педагогічна культура (врахування вікових особливостей, відвідування батьківських зборів, здійснення вимог до дітей).

9. Трудове виховання у сім'ї.

10. Ставлення сім'ї до підлітка (приділяють увагу постійно, час від часу або зовсім не цікавляться).

11. .Найбільш характерні морально-психологічні умови виховання у сім'ї (розумова праця, увага; турбота, розбещеність, бездоглядність). 12. Ставлення підлітків до батьків: (поважає обох батьків чи тільки одного, ставиться байдуже, ненавидить).

13. Які газети чи журнали виписують та читають?

14. Наявність домашньої бібліотеки.

15. Хобі всіх членів родини.

16. Труднощі виховання, основні способи подолання труднощів.

17. Які труднощі, в який період розвитку дитини виникали?

18. Допомога, порада щодо виховання.

2. Залучення батьків до виховної роботи

У виховному процесі школи, крім педагогів, беруть участь батьки, працюючи в класних та загальношкільних батьківських комітетах, виконуючи рекомендації, прохання вчителів.

Батьківський комітет класу. Створюють з метою демократизації управління виховним процесом, налагодження зворотного зв’язку сім’я – школа, для поточного коригування управлінських рішень, забезпечення єдності педагогічних вимог до учнів, надання допомоги сім’ї у вихованні та навчанні дітей. Діє відповідно з положенням про батьківські комітети загальноосвітніх шкіл. До роботи в ньому залучають найактивніших батьків, авторитетних людей з високою громадянською свідомістю, які виявляють інтерес до справ класу, школи. Їх обирають на батьківських зборах класу. На засіданні батьківського комітету обирають голову, відповідальних за окремі види роботи. Батьківський комітет працює у тісному контакті з класним керівником.

Загальношкільний батьківський комітет. Обирають на загальношкільних батьківських зборах із представників батьківських комітетів класів. Тоді ж обирають голову батьківського комітету школи, створюють комісії: навчальну, культурно-масової роботи, господарську, трудового виховання і професійної орієнтації, педагогічної пропаганди. Комітет пропонує рішення, які потім обов’язково розглядаються адміністрацією школи. До сфери його діяльності входять піклування про групи подовженого дня, санітарний стан школи, допомога в ремонті школи, організація літнього відпочинку дітей, їх харчування та інше.

У роботі з батьківськими комітетами вчителі, адміністрація школи повинні виявляти тактовність, доброзичливе, уважне ставлення до їх пропозицій, своєчасно реагувати на них, розуміти, що їх діяльність сприяє спілкуванню, зближенню педагогів з батьками і на цій основі успішному вирішенню багатьох складних питань вихованя.

Виконання батьками практичних рекомендацій, прохань. Сприяє підвищенню культури батьків, озброєнню їх педагогічними знаннями і досвідом. Налагодження контактів, спілкування батьків з дітьми, класним керівником у процесі виконання педагогічних рекомендацій сприяє зближенню дітей з батьками.

Адресовані батькам рекомендації, прохання найчастіше стосуються таких аспектів шкільного життя:

- проведення безпосередньої роботи з дітьми: індивідуальної (наставництво, шефство), групової (керівництво гуртком за інтересами);

- надання організаційної допомоги вчителю: наприклад, сприяння в проведенні екскурсій (надання транспорту, забезпечення путівками), організація зустрічей з цікавими людьми, комплектування класної бібліотеки, клубу аматорів книги тощо;

- участі у зміцненні матеріальної бази школи, вирішення господарських питань (допомога в обладнанні кабінетів, виготовлення обладнання, приладів, ремонт школи тощо).

В організації такої роботи з батьками важливо знайти їх можливості (чим вони можуть допомогти школі), коректно висловити свої пропозиції у письмовій формі (найкраще це робити на класних батьківських зборах).

3. Взаємодія соціального педагога з батьками

Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, учитель повинен враховувати важливість таких чинників:

1. Запрошення батьків до співробітництва. Часто вчитель вважає, що батьки перебувають в опозиції до нього. Намагаючись запобігти можливим запереченням з їх боку, він починає розмову в директивному тоні замість того, щоб зрозуміти їх почуття, виявивши стриманість, відкритість. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками – перший крок до співпраці з ними.

2. Дотримання позиції рівноправності. Об’єднання зусиль учителя та сім’ї школяра можливе за взаємного визнання ними рівноправності. Перший крок має зробити вчитель, оскільки до цього його зобов’язує професійний обов’язок.

3. Визнання важливості батьків у співпраці. Учитель повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку дитини.

4. Вияв любові, захопленість їх дитиною. Психологічний контакт із батьками виникає одразу, як тільки вчитель виявляє розуміння дитини, симпатизує їй, бачить позитивні та негативні риси. Батьки, відчувши доброзичливість учителя, більш охоче спілкуються з ним, налаштовуються на співпрацю.

5. Пошук нових форм співпраці. Учитель може запропонувати одному з батьків організувати батьківські збори, разом визначивши їх тематику, структуру тощо. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.

Процес налагодження взаємодії з батьками ефективний за дотримання педагогом психолого-педагогічних правил та вимог.

До них належать:

- використання заходів, спрямованих на підвищення авторитету батьків. У спілкуванні з батьками слід уникати категоричного тону, який може спровокувати образи, роздратування. Нормою мають стати стосунки, засновані на взаємоповазі. Цінність їх полягає у розвитку почуття власної відповідальності, вимогливості, громадянського обов’язку як учителів, так і батьків;

- довіра до виховних можливостей батьків, підвищення рівня їх педагогічної культури й активності у вихованні. Психологічно батьки готові підтримати потреби школи. Навіть ті батьки, які не мають педагогічної підготовки і освіти, з розумінням і відповідальністю ставляться до виховання дітей;

- педагогічний такт, неприпустимість необережного втручання в життя сім’ї. Класний керівник – особа офіційна, але за специфікою своєї роботи може стати свідком стосунків, які приховуються від сторонніх. Якою б не здавалася йому сім’я, учитель повинен бути тактовним, ввічливим, інформацію про сім’ю використовувати лише для допомоги батькам у вихованні дитини;

- життєстверджуючий, мажорний настрій при вирішенні проблем виховання, опора на позитивні риси дитини, орієнтація на успішний розвиток особистості. Формування особистості дитини передбачає подолання труднощів, протиріч у її житті. Важливо, щоб це сприймалося як вияв закономірностей розвитку (нерівномірність, стрибкоподібний характер, причинно-наслідкова обумовленість, вибіркове ставлення дитини до виховних впливів), тоді складнощі, протиріччя, несподівані результати не викликатимуть розгубленості у педагога.
  1   2   3

Схожі:

ПЛАН Вступ 3 Особисті немайнові права та обов’язки батьків і дітей...
Найважливішою характеристикою сім’ї є її повнота, під якою розуміється наявність у дітей обох батьків. На жаль, на Україні велика...
Словник термінів соціального педагога Авторитет батьків
Авторитет батьків визнаний вплив батьків на переконання й поведінку дітей, який грунтується на глибокій повазі до батьків, довірі...
ТЕСТ «ПІДЛІТКИ ПРО БАТЬКІВ» (за методикою Шафера)
Мета: виявити установки, поведінки й методи виховання батьків так, визначити, як бачать своїх батьків діти підліткового віку
АНКЕТА «ГОЛОС БАТЬКІВ»
Мета: через батьків зібрати й уточнити більш докладні відомості про учнів: їх ставлення до школи, пріоритетність тих чи інших навчальних...
АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ
Мета. Довести до свідомості батьків, що дитина – це індивідум, який потребує з їхнього боку великої уваги і поваги, як до особистості,...
МЕТОДИКА ТА ФОРМИ РОБОТИ З БАТЬКАМИ УЧНІВ
...
Планування виховної роботи класного керівника
Основним документом класного керiвника  є план виховної роботи. Вiн вiдображає змiст, форми та методи виховної роботи
Лекція для батьків
Першим університетом життя для дитини є та сім'я, в якій народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, щоб створити в...
Матеріали педагогічного практикуму для батьків першокласників
В навчально-виховному процесі важливою ланкою психолого-педагогічного супроводу є просвіта батьків з питань організації сімейного...
В. С. Кудін, завідувач лабораторії виховної роботи Черкаського ОІПОПП
Учнівське самоврядування доцільно розглядати як форму творчої співдружності вчителів, учнів, батьків, як спосіб вияву організаторських...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка