ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з особовим складом 1-го караулу ПДПЧ-36. Тема №3. 7 «Індивідуально-психологічні властивості. Темперамент, характер»


Скачати 95.35 Kb.
Назва ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з особовим складом 1-го караулу ПДПЧ-36. Тема №3. 7 «Індивідуально-психологічні властивості. Темперамент, характер»
Дата 06.04.2013
Розмір 95.35 Kb.
Тип План-конспект
bibl.com.ua > Психологія > План-конспект
«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Начальник Жовтневого РВ

ГУ МНС України

в Миколаївській області

майор служби ц.з.

А.С. Криворучко

“___” лютого 2010 р.

ПЛАН-КОНСПЕКТ

проведення заняття з психологічної підготовки

з особовим складом 1-го караулу ПДПЧ-36.


Тема №3.7 « Індивідуально-психологічні властивості. Темперамент, характер».

Навчальна мета: ознайомити працівників з основними індивідуально-психологічними властивостями, як темперамент, характер.
Час: 1 година.

Місце проведення: учбовий клас.



Навчально-методичне забезпечення: план-конспект.
Література:
1. Годфруа Ж. Что такое психология? – М., 1992.

2. Введение в психологию / Под ред. А.В.Петровского. – М., 1996.

3. Реан А.А., Бордовская Н.В., Розум С.И. Психология и педагогіка. – СПб., 2000.

4. Психологія / За ред. Ю.Л.Трофімова. – К., 1999.
Порядок проведення заняття :


  1. Організаційний момент - 2 хв.

  • перевірка присутніх ;

  • оголошення теми і мети заняття, питання, які вивчатимуся.

2. Контроль знань - 3 хв.

  • перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.

3.Викладення матеріалу теми - 30 хв.
Питання, які вивчатимуся :
3.1.Зміст понять темперамент.

3.2.Зміст понять холерик.

3.3.Зміст понять сангвінік.

3.4.Зміст понять флегматик.

3.5.Класифікація основних типів вищої нервової діяльності.

3.6.Шляхи виховання характеру.

3.7.Основні риси характеру.

К о р о т к и й з м і с т


Методичні

вказівки

Зміст понять темперамент, холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік, лекстраверт, лінтроверт, невротизм характер, лсензитивність, реактивність. Темперамент. Якості темпераменту (сензитивність, реактивність, темп реакції, екстраверсія, інтроверсія, невротизм). Темперамент у професійний діяльності пожежників. Характер, його визначення, основні риси. Психологічні типи акцентованих характерів. Формування характеру.

Термін темперамент входить до наукових знань про природу індивідуально-психологічних відмінностей. Давньогрецька медицина в особі найвідомішого її представника Гіппократа (V ст. до н.е. вважала, що стан організму залежить головним чином від кількісного співвідношення рідин, що є в організмі (кров, лімфа, жовч). Пропорція в змішанні цих соків називалася грецьким словом лкрасис. Римські лікарі, що працювали декількома сторіччями пізніше, визначили це поняття латинським словом "temperamentum", що означає належне співвідношення частин, від якого і утворився термін темперамент. Римський анатом і лікар Гален, який жив у II ст. до н. е., дав уперше розгорнену класифікацію темпераментів: вона включала 13 типів. Згодом представниками античної медицини число типів темпераменту було зведене до чотирьох. Протягом багатьох сторіч, що пройшли з часів античної науки, висувалися різні нові гіпотези, що мали на меті пояснити причину відмінностей за динамічними виявами психіки. Про вплив учення давніх лікарів можна судити по тому, яке значення і надалі надавалося гуморальним (від лат. "humor" - волога, сік) системам організму. Так, німецький філософ І. Кант (кінець XVIII ст.) вважав, що природною основою темпераменту є індивідуальні особливості крові. Близька до такої точки зору ідея російського педагога, анатома та лікаря П. Ф. Лесгафта, який писав (у кінці XIX - на початку XX ст.) про те, що в основі темпераменту лежать властивості кровообігу (зокрема, товщина і пружність стінок кровоносних судин, діаметр їх просвіту, форма серця і т. інше). Згідно з цією теорією, від швидкості та сили кровотоку залежать індивідуальні характеристики, збудливість організму і тривалість реакцій у відповідь на різну стимули. Німецький психіатр Е. Кречмер обґрунтував (20-ті роки нашого століття) уявлення про те, що психічний склад індивіда відповідає статурі, загальний тілесний конституції.

Зв'язок між типом статури і деякими психічними властивостями, за Е. Кречмером, слід пояснювати тим, що як тип будови тіла, так і психічні особливості зумовлені хімічним складом крові, гормонами, що виділяються залозами внутрішньої секреції. Американський учений У. Шелдон (40-ві роки нашого століття) також ставив у пряму залежність індивідуально-психологічні межі відрегульованих гормональною системою тілесних особливостей (співвідношення різних тканин організму).

Темперамент (від лат. "temperаmentum" - змішую в належному співвідношенні) - біологічний фундамент особистості; сукупність індивідуальних особливостей, що характеризують динамічну та емоційну сторону поведінки людини, її діяльність і спілкування. У науку міцно увійшов термін "темперамент" і до наших днів зберегло значення розподілу людей залежно від їх темпераменту на чотири групи: холеричний, сангвінічний, флегматичний, меланхолічний.

Холеричний тип - сильний, неврівноважений тип темпераменту, що виявляється у загальній рухомості та здатності віддаватися справі з особливою пристрастю, в емоційності, зміні настрою тощо. Сангвінічний тип - сильний, врівноважений, рухливий тип, характеризується високою психічною активністю, багатою мімікою, чуйністю, товариськістю. Флегматичний тип - сильний, врівноважений, інертний тип, характеризується повільністю, слабким зовнішнім вираженням емоцій, низьким рівнем психічної активності. Меланхолічний тип - слабкий, гальмівний тип темпераменту, якому притаманні уповільненість рухів, стриманість моторики і мовлення, легка ранимість, схильність глибоко переживати незначні події, сензитивність.

Якості темпераменту: сензитивність - особливість людини, що виявляється у виникненні чутливості на зовнішній подразник найменшої сили; реактивність - особливість людини, що пов'язана із силою емоційної реакції на зовнішні та внутрішні подразники; активність - здатність людини подолати зовнішні та внутрішні перешкоди; темп реакції - швидкість протікання психічних процесів, деякою мірою психічних станів; ригідність - особливості людини, що виявляються у здатності її пристосування до нових умов; екстраверсія - виявляється в активній спрямованості особистості на світ об’єктів, людей, подій, предметів; інтроверсія - виявляється у активній спрямованості особистості на явища власного суб’єктивного світу, на свої переживання.

Справді поворотним пунктом в історії природничо-наукового вивчення темпераментів стало вчення І.П. Павлова про типи нервової системи, або, що те ж саме, про типи вищої нервової діяльності (загальні для людини і вищих тварин-ссавців). Це вчення було сформульоване великим фізіологом на заключному етапі його наукової діяльності

( в 20-30-ті рр.). У лабораторіях І.П. Павлова, поряд із закономірностями роботи кори великих півкуль головного мозку (досліди проводилися на собаках), були відкриті та вивчені відмінності в нервовій діяльності, пов’язані з індивідуальністю тварини. Було помічено, що своєрідності поведінки собаки (наприклад, жвавість або повільність, сміливість або лякливість) закономірно відповідали деякі особливості основних нервових процесів збудження і гальмування. Внаслідок багаторічних досліджень було встановлено, що в основі індивідуальних відмінностей, якi вивчалися, лежать такі фізіологічні властивості: сила збудження і гальмування, їх рухливість, тобто здатність швидко змінювати одне одну, врівноваженість між збудженням і гальмуванням. Те чи інше поєднання цих властивостей і становить тип вищої нервової діяльності.

І.П. Павловим була створена класифікація основних типів вищої нервової діяльності:

1) сильний урівноважений швидкий (живий),

2) сильний урівноважений повільний (спокійний),

3) сильний неврівноважений (нестримний) і

4) слабий тип.

У працях психологів Б.М. Теплова, В.Д. Heбиліцина уточнювалися і доповнювалися дослідження про властивості типу вищої нервової діяльності людини. Були відкриті нові властивості нервової системи. Одне з них динамічність (від цієї властивості залежить легкість, швидкість утворення тимчасових зв’язків у корі мозку). Інше -лабільність (від цієї властивості залежить швидкість виникнення і припинення нервового процесу, на відміну від рухливості, що характеризує швидкість зміни одного процесу іншим).

З'ясувалося, що властивості типу вищої нервової діяльності можуть бути більш загальними, що виявляються в динамічній стороні психіки, і більш конкретними, з більш обмеженою сферою дії. Було показано, що психічна активність як межа темпераменту безпосередньо залежить від особливої властивості типу нервової системи (відомості О.А. Голубєвої). Кожна з властивостей нервової системи впливає на різні сторони темпераменту, а кожна з динамічних особливостей активності, емоційності та моторики залежить не просто від тієї чи іншої властивості нервової системи, а й від типу нервової системи загалом (дослідження В.С. Мерліна). Разом з тим у деяких видах діяльності від властивостей темпераменту може залежати не тільки хід їх виконання, а певною мірою і результат. У тих галузях праці, тих видах занять, де висуваються досить жорсткі вимоги до темпу або інтенсивності дій, індивідуальні особливості динамічних виявів психіки можуть стати чинником, що впливає на придатність до діяльності.

У деяких професіях вимоги до динамічних властивостей настільки високі, що виникає потреба в попередньому відборі людей за такими властивостями. Наприклад, тим, хто хоче стати льотчиком-випробувачем, диспетчером на деяких виробництвах рятівником, пожежником або оволодіти деякими видами циркового мистецтва, треба мати жвавий і сильний тип нервової системи. Емоційна збудливість як сторона темпераменту необхідна в діяльності актора і музиканта.

Але в більшості професій властивості темпераменту, позначаючись на динаміці процесу діяльності, не впливають на її кінцеву продуктивність.

Недоліки темпераменту можуть компенсуватися за рахунок захопленості, підготовки, вольових зусиль.

У перекладі з грецької характер - це карбування, прикмета.

Дійсно, характер ї прикмети, яких набуває людина, живучи в суспільстві. Подібно тому як індивідуальність особистості виявляється в особливостях проходження психічних процесів (хороша пам'ять, багата уява, кмітливість і темперамент), вона виявляє себе і в рисах характеру. Характер - це сукупність стійких індивідуальних особливостей особистості, що виявляється в діяльності та спілкуванні, зумовлюючи типові для індивіда способи поведінки. Характери поділяються на сильні та слабкі, діяльні та бездіяльні, суспільно спрямовані та егоїстичні, цілісні та суперечливі. У структурі характеру виділяють: інтелектуальні риси (глибоке мислення, кмітливість, винахідливість тощо), моральні риси (переконаність, принциповість, почуття обов'язку, патріотизм), вольові риси (самостійність, наполегливість, мужність, цілеспрямованість), емоційні риси (врівноваженість, пристрасність, вразливість, поривчастість).

Дослідник в галузі пожежної психології О.П. Самонов виді­ляє в структурі характеру пожежного чотири групи рис.

Перша група - ставлення до оточуючого середовища, якi виявляються у спрямованості особистості, діях, вчинках, поведінці пожежного і визначається його потребами, світоглядом.

Друга група рис - ставлення до діяльності, службових обов’язків.

Позитивні риси: любов до праці, рішучість, хоробрість, енергійність, стриманість, охайність тощо. Негативні риси: нерішучість, недисциплінованість, неорганізованість, лінь і т.і.

Третя група рис - ставлення пожежних до інших людей, до товаришів по службі, до начальників, що виявляється у повазі до співробітників, відвертості, вихованості або ж у грубості, недовірливості, замкненості.

Четверта група - ставлення пожежного до самого себе. До цієї гру­пи рис характеру відносяться: самокритичність, почуття особистої гідності, скромність, а також негативні риси: егоїзм, зверхність. Акцентуація - це ті індивідуальні риси, якi мають тенденцію до переходу в патологічний стан. За більшого прояву вони накладають відбиток на особистість. Класифікація типів акцентуації характеру ї доволі складною і не співпадає за номенклатурою найменувань у різних авторів (К. Леонгард, А Лічко). Однак опис акцентуйованих меж значною мірою виявляється ідентичним. Це дає змогу дати перелік акцентуацій, запо­зичуючи найбільш вдалі терміни з обох класифікаційних схем.

( Основні напрямки розвитку темпераменту: комплектування підроз­ділів з урахуванням психологічної сумісності; згуртованість колективів, розвиток оптимізму, створення життєрадісних, бадьорих обставин; формування твердого характеру, професійної спрямованості; виховання вміння оволодіти собою, навиків та зви­чок правильної поведінки; постійне спонукання до самовдосконален­ня свого темпераменту.

Шляхи виховання характеру: систематичне та цілеспрямоване роз­криття значення плідної праці для підвищення бойової готовності; формування та активізація позитивних мотивів поведінки; цілеспрямоване накопичення досвіду моральної поведінки у процесі навчання та служби; вміле використання виховних можливостей колективу; регулярні зустрічі з ветеранами; використання позитивних прикладів історичної, художньої літератури, кінофільмів, телебачення та радіопередач; самовиховання характеру.






  1. Закріплення вивченого матеріалу - 5 хв.


Питання для закріплення :


  1. 1. Дайте загальну характеристику темпераменту.

  2. 2. Які основні типи вищої нервової діяльності ви знаєте.

  3. 3. Які шляхи виховання характеру ви знаєте.

  4. 4. Які ви знаєте риси характеру?

5. Підбиття підсумків - 5 хв. :

  • вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги ;

  • оголосити оцінки ;

  • відповісти на запитання.


План-конспект склав :
Начальник 1-го караулу ПДПЧ-36

ст. л-т служби

цивільного захисту Ю.Ф. Георгієв

Схожі:

ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття з особовим складом 3-го караулу СДПЧ-25
Тема №7: Індивідуально-психологічні властивості особистості. Темперамент. Характер
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з особовим...
Тема Соціально-психологічні причини травматизму і загибелі людей на пожежах
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з особовим...
Тема 10. Психологічні особливості діяльності пожежних під час виконання функціональних обов'язків
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з особовим...
Навчальна мета: Вивчити з особовим складом види конфліктів з метою їх попередження
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з психологічної підготовки з...
ЛІТЕРАТУРА: Котик М. А. Психологія та безпека. Таллін, 1987. Китаев-Смик Л. А. Психологічні стреси. М., 1983. Пожежна тактика / Під...
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з особовим...
Мислення, його основні форми і види. Інтелект та оцінка інтелекту. Особливості професійного мислення
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять із психологічної підготовки з...
Темперамент поділяється на чотири типи : холеричний,сангвінічний, флегматичний, меланхолічний
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з особовим...
Навчальна мета: ознайомити з основами формування спеціально-психологічної стійкості особового складу
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з особовим...
Тема: : Психологічна етика та культура поведінки працівників при виконання службових обов’язків
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття з психологічної підготовки з особовим...
ГУ МНС України в Миколаївській області Соціально-психологічні причини травматизму і загибелі людей на пожежах
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка