Рекомендації щодо розробки індивідуальних програм психолого-педагогічного супроводу учнів «групи ризику»


Скачати 83.41 Kb.
НазваРекомендації щодо розробки індивідуальних програм психолого-педагогічного супроводу учнів «групи ризику»
Дата23.02.2016
Розмір83.41 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Психологія > Документи
Рекомендації щодо розробки індивідуальних програм психолого-педагогічного супроводу учнів «групи ризику»
Існує низка визначень поняття «групи ризику». Нижче запропоновані можуть дати можливість сформувати загальне бачення на цю проблему.

Діти «групи ризику» - діти з різними формами психологічної і соціальної дезадаптації, що виражаються в поведінці, яка неадекватна нормам і потребам найближчого оточення.

В «групи ризику» традиційно включають дітей із неблагополучних сімей, дітей з відхиленням у поведінці, дітей з проблемами в навчанні і розвитку, а також дітей із хронічними захворюваннями, інвалідів.

“Групиризику” - цекатегоріїдітей, чий соціальний стан за тимиабоіншимиознаками не маєстабільності, які практично не можутьпоодинціпереборотитруднощі, щовиникли в їхньомужитті; все це в результатіможепризвести до втрати ними соціальноїзначущості, духовності, морального образу, біологічноїзагибелі.

До цієїгрупивідносятьтакікатегоріїдітей:

  • діти-сироти,

  • діти з девіантноюповедінкою,

  • діти з вадамифізичного та психічногорозвитку;

  • діти, якізазналинасильства,

  • обдарованідіти, яківідчуваютьтруднощі в спілкуванні.

Термін “група ризику” у педагогіці і психології вводиться для позначення осіб групи підлітків, у яких симптоматика, що відповідає категорії наркоманів, алкоголіків, тобто хворих, не виявлена, однак виховній роботі з ними варто приділити особливу увагу, щоб не допустити розвитку захворювання.

До числа найважливіших факторівризику відносяться:

• недолікисімейноговиховання: наявністьнегативнихприкладівзжиттябатьків, невизначеністьправилповедінки, відсутністьпозитивнихемоційусім’ї (відсутністьпохвали, поваги);

• ранняасоціальнаповедінка;

• раннєприлучення до одурманюючогоречовинам;

• такірисиособистості, як: агресивність, нервозність, імпульсивність, негативізм;

• поганауспішність;

• недостатнявключеність у суспільнісправи;

• наявністьдрузів, щоприбігають до одурманюючихречовин;

• байдужістьсім’ї і навчальноїгрупи до учня.

Основною задачею практичного психолога (соціального педагога) є виявлення дітей цієї категорії в дитячому середовищі та організація роботи з ними.

Комплексність проблем, які потребують вирішення в процесі соціально-педагогічної роботи з дітьми групи ризику, вимагає участі у цій діяльності різних фахівців.
Бесіда з учнем «групиризику»
Ким тихочеш стати післязакінченняшколи?
Якінавчальніпредметитилюбишбільше за інші?
Щочитаєш?
Твоїтовариші. Щоти про них думаєш?
Чизадоволенийтисвоїмнавчанням і поведінкою в класі, вшколі?
Твоясуспільна робота і їїрезультати.
Твоєулюбленезаняттявшколі і вдома.

Щотивважаєшнайцікавішим і важливішим в житті?
Як тиставишся до своїхбатьків і чому?
Твоєставлення до старших.
Чипам'ятаєштинайприємнішуподію в житті?
Чипам'ятаєштинайбільшнеприємнуподіюсвогожиття?
Чикривдив тебе хто-небудь?
А тичикривдив кого-небудь?

Бесіда про учня «групиризику» з вчителями:

Ваша думка про успішність і поведінкуучня на ваших уроках.
Найбільшхарактернівипадкийогонедисциплінованості і вашійомупоради (заходи, вказівки).

Йогоздібності в навчанні, вроботі. Йогоможливості.
Бесіда про учня з йоготоваришами

Чи давно ви дружите?

Вашіулюбленісуміснісправи, предмети, заняття?

Щотобіподобається у твоємудругові?

Щотобі не подобається у твоємудругові? Чому? Як
тийомудопомагаєш?

Вашіплани на майбутнє.
Бесідазі старостою класу про учня «групиризику»

Ваша думка про конкретногоучня.

У чомувиявляютьсянедолікийогоповедінки в ко¬лективікласу?
Йогоставлення до товаришів по класу.

Як ви і колективкласудопомагаєтейомустатизразковимучнем?

Йогоставлення до суспільнихдоручень, участь у колективномужиттікласу.
Бесіди з батьками

Чи задоволені ви навчанням і поведінкою своєї дитини?
Що вас турбує в її поведінці і навчанні? Як ви їй допомагаєте?
Режим дня і його дотримання.
Що він робить по дому, чи допомагаєдомашнім, у чому?
Вашіпорадисвоїйдитиніщодовиборумайбутньоїпрофесії.
Бесіди з класними керівниками

Бесіда з класним керівником
У чому полягає трудність у вихованні школяра?
Дисципліна школяра дома і в школі. Успішність.
Які конкретні факти говорять про його «труд¬ність»?
Які заходи застосовувалися до цього школяра для йоговиправлення і якіїхрезультати?

Корекційно-розвивальна робота з дітьми «групи ризику»


  1. Індивідуальна робота з учнем:

Надання психологічних консультацій

Здійснюванняконтролюзавідвідуваннямучнемшколи.

Ураховування інтересів учня та залучення його до суспільно-корисної діяльності колективу классу, діючих гуртків, творчих об’єднаннях, спортивних секціях, клубах за інтересами школи, позашкільних закладах.


  1. Підготовкавчителя до роботи з дітьми « групиризику»

Надання психологічних консультацій

Озброєння класних керівників методикою роботи з важковиховуваними учнями, неблагонадійними сім’ями.

Залучення вчителів до здійснення пропаганди здорового способу життя.

Заслуховування і аналізування роботи класнихкерівників з учнями « групиризику». 


  1. Групова робота з учнями «групи ризику»

Читання циклу лекцій і проведеннябесід зі збереження здорового способу життя.

Розробка і проведення тренінгових занять


  1. Спільна робота зі службою у справах неповнолітніх.

Підтримкатісногозв'язку з інспекцією у справах неповнолітніх.


  1. Робота з батьками:

Надання індивідуальних консультацій та бесід

Проведення виступів на батьківських зборах з приводу попередження фізичного, морального, психологічного насильства дітей у сім'ї, ведення здорового способу життя, пропаганду кращих зразків сімейного виховання.

Пам’ятайте! Проведення діагностичних досліджень накладає на класного керівника обов’язок дотримання строгої конфіденційності.

Форми корекційної роботи з дітьми девіантної поведінки:

  • індивідуальні:ігротерапія, робота з малюнками, корекція через творчість дитини, індивідуальні бесіди з дитиною;

  • групові: тренінги в межах програм «Рівний-рівному», «Діалог»; рольові ігри та вправи на зменшення агресивності, тривожності, гіперактивності; проведення виховних годин в формі тренінгу за сценаріями, які пропонуються програмою «Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учня»; організація спільних позаурочних заходів з батьками (турпоходи, відвідування музеїв, вечори поезії, спортивні змагання, КВК тощо)

Рекомендації класному керівнику

  1. Вплив на дитину без роботи з виявлення причин буде ситуативний, його ефективність низька.

  2. За ряду причин необхідно впливати не на девіантного учня, а на його оточення (батьків, осіб які їх замінюють та інших родичів або друзів).

  3. У плануванні виховної роботи з класом класному керівнику необхідно продумати індивідуальну, групову або колективну діяльність.

  4. З метою залучення девіантного учня до організації та проведення творчих заходів, спортивно-змагальної, громадської або соціально-корисної діяльності необхідно спланувати корекційно-виховний процес через групові форми роботи з іншими учнями (обов’язково беручи до уваги результати попередньої діагностики) Завдяки такої діяльності в проблемного учня буде можливість самоствердитися та завоювати авторитет однолітків соціально-прийнятними засобами.

  5. Важливо огородити девіантного учня від деструктивного впливу або максимально його послабити.

  6. Причиною асоціальної поведінки може бути складне фізичне або психічне порушення. В цьому випадку необхідно звернутися до батьків учнів з пропозицією обстеження або лікування (навчання) у спеціалізованих установах.



Поради в роботі класного керівника з батьками дитини девіантної поведінки

Причини відхилень в поведінці дитини виникають як результат політичної, соціально-економічної і екологічної нестабільності суспільства, посилення впливу псевдокультури, змін в змісті ціннісних орієнтацій дітей і підлітків, несприятливих сімейно-побутових відносин, відсутність контролю за поведінкою, надмірній зайнятості батьків, епідемії розлучень.

Виховно-профілактична робота класного керівника може бути побудована на постійній підтримці і стимулюванні позитивної поведінки дитини і зведення до мінімуму попереджувально-каральних заходів у відповідь на різні форми поведінки, що відхиляється від норм.

У організації виховної роботи з важкими дітьми велику роль грає індивідуальна робота з батьками. Успішна робота з сім'ями учнів обов'язково припускає особисті контакти батьків з вчителем, індивідуальну роботу з сім'ями. Не все можна і потрібно широко обговорювати на батьківських зборах, але про багато що можна поговорити в бесіді віч-на-віч. Між вчителем і батьками повинні встановитися добрі, довірчі відносини.

Добре, коли кожен з батьків відчуває у вчителеві людину, яка так само, як і він, зацікавлену в тому, щоб дитина виросла доброю, розумною, такою, що знає, щоб розкрилися всі його можливості.

Індивідуальні бесіди вчителя з батьками важких дітей, консультації допомагають встановити безпосередній контакт з кожним членом сім'ї що вчаться, добитися більшого взаєморозуміння в пошуку шляхів сумісного впливу на дитину. Щоб бесіди класного керівника досягали цілі, а його слова сприймалися як керівництво у вихованні дітей, треба не тільки вчасно дати потрібну раду батькам і підказати, як його виконати, не тільки знайти правильну форму спілкування під час бесіди, але і заздалегідь продумати її проведенні, передбачити для бесіди час і місце.

Практика показує, що розмовляти з батьками треба, не поспішаючи. Краще це робити після уроків, коли в класі немає дітей, коли вся обстановка розташовує до бесіди. І розмову починати (якщо він буде і не зовсім приємним) з позитивних моментів. Розповідаючи батькам про ситуацію, причиною їх виклику, що послужила, в школу, попросити батьків порадити, що, на їх думку, повинен зробити вчитель, як краще поступити, а потім дати раду батькам. У такій бесіді природно виникає питання про повторну зустріч для того, щоб з'ясувати, як допомагають прийняті спільно заходи, знову намітити шляхи подальшої роботи. Так поступово, діючи весь час разом з батьками, слід знімати негативні моменти в поведінці або навчанні дитини.

Вчитель зобов'язаний допомогти батькам розкрити можливості їх важкої дитини, його позитивні риси, переконати в необхідності спиратися саме на них. При цьому вчитель прагне не зловживати численними вказівками, а говорити просто, доступно, переконливо, завжди з відчуттям турботи про дитину. Зауваження, що зачіпають самолюбність, постійні скарги на дитину, зосередження уваги на його недоліках – цим можна лише відштовхнути від себе батьків, а значить і віддалити виконання бажаної мети.

Схожі:

Системне дослідження статусу учнів 3(7)-А, 3(7)-Б класів за сукупністю...
Системне дослідження статусу учнів 3(7)-А, 3(7)-Б класів за сукупністю психолого-педагогічних вимог(підсумкова робота творчої групи...
Матеріали педагогічного практикуму для батьків першокласників
В навчально-виховному процесі важливою ланкою психолого-педагогічного супроводу є просвіта батьків з питань організації сімейного...
Питальник аналізу стану моніторингового дослідження
Забезпечення психолого-педагогічного супроводу впровадження Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»
Створення консольних програм
Консольна програма не має інтерфейсу користувача. Такі програми використовуються для розробки системних програм, автоматизованих...
«Культура Київської Русі» Виконала: студентка 44 групи психолого-педагогічного...
То була одна з найбільших монархій раннього Середньовіччя, яку можна порівняти хіба що з імперією Карла Великого. В часи свого найвищого...
Індивідуальна карта психолого-педагогічного вивчення особи учня

РЕКОМЕНДАЦІЇ круглого столу вихователів дошкільних навчальних закладів...
«група ризику», обов’язковості дошкільної освіти для дітей старшого дошкільного віку, забезпечення необхідних умов функціонування...
5. Методичні рекомендації щодо удосконалення психологічного супроводу...
Романовська Д. Д., завідувач науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи Інституту післядипломної педагогічної...
Особливості застосування методів поведінкової терапії у соціально-педагогічній...
Особливості застосування методів поведінкової терапії у соціально-педагогічній роботі з дітьми «групи ризику»Вступ
Методичні рекомендації щодо облаштування і використання
Розроблено на замовлення НМЦ організації розробки та виробництва засобів навчання Міністерства освіти i науки України
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка