РОЗГЛЯНУТО


Скачати 0.75 Mb.
Назва РОЗГЛЯНУТО
Сторінка 4/7
Дата 21.02.2016
Розмір 0.75 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Психологія > Документи
1   2   3   4   5   6   7

Додаткова література

  1. Бабарицька В. Екскурсознавство і музеєзнавство : [навч. посібн.] / Бабарицька В., Короткова А., Малиновська О. – К. : Альтерпрес, 2007. – 264 с.

  2. Науково-дослідницька діяльність учнів. 5–11 класи / [Нікітіна І. П., Нікітін Ю. О., Шеліхова В. В., Кожем’яка О. Л.]. – Х. : Основа, 2003. – 144 с.

  3. Соломонова Т. Шкільні музеї в Україні : тенденції і проблеми розвитку / Т. Соломонова // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2006. – № 18. – С. 3–4.

  4. Треф’як Я. Методика краєзнавчої роботи в школі / Я. Треф’як // Історія в школах України. – 2002. – № 1. – С. 33–37.

  5. Юренева Т. Ю. Музееведение : [учеб. для высш. шк.] / Т. Ю. Юренева – М. : Академ. проект, 2004. – 560 с.



ПСИХОЛОГІЯ
Психолого-педагогічні підходи до управління класом

Григор’єва О.В.
Основні поняття: управління, психологія, педагогіка, проблемна поведінка, інклюзія.

Короткий зміст.

Учителям доводиться використовувати окремий набір методів і прийомів для забезпечення організованої роботи учнів над поточними навчальними завданнями на всіх етапах шкільної освіти. Така практика отримала назву управління класом. Вона має вагоме значення, адже процес навчання значно ускладнюється або взагалі стає неможливим у хаотичному середовищі, де учні й дорослі не поважають навчальної праці одне одного та заважають їй своєю поведінкою. Проблемна поведінка є результатом конфлікту учня із середовищем. Коли таке трапляється, реакція учня на середовище суттєво відрізняється від очікуваної для такої вікової групи та ускладнює його власну навчальну діяльність чи навчальну діяльність оточуючих. Безумовно, проблемна поведінка має широкий спектр проявів: від тимчасових і порівняно незначних, наприклад, коли учень говорить під час пояснення учителем нового матеріалу, до більш серйозних і тривалих патернів поведінки. Щоб успішно формувати у дітей поведінку, яка сприятиме ефективній навчальній діяльності, спершу необхідно зрозуміти причини виявлення деякими учнями неприйнятної поведінки. Розроблення плану дій для окремих учнів. Визначення поведінкових проявів, визначення причин, визначення рішень, визначення наслідків і винагород. Насилля і фізичний контакт. Формування класного колективу. Збори класу. Ефективні методики управління класом. Засоби педагогічної рефлексії. Значення рефлексивної практики для викладання.
Питання для самоконтролю

1. Розкрийте поняття «проблемна поведінка» та «мінімальне втручання».

2. Поведінка, яка в деяких контекстах вважається абсолютно неприйнятною (наприклад лайка), в інших контекстах сприймається як така, що майже не вартує уваги. Чи існує універсальний критерій для визначення того, що є поганою поведінкою, а що ні?

3. Як відрізнити поведінку, орієнтовану на пошук уваги, від поведінки уникання невдачі? Як щодо поведінки помсти й поведінки демонстрації сили? Чому це важливо?

4. Запропонуйте методи формування класного колективу.

5. Яких конкретних заходів ви можете вжити для того, щоб ваша практика викладання і ваші ставлення залишалися сучасними й продуманими?

6. Як змінилася роль учителя в контексті задоволення потреб розмаїтого учнівського колективу порівняно з часом, коли Ви самі ходили до школи?
Тестові завдання

1. Визначте причини проблемної поведінки:

А) пошук уваги та уникнення невдачі;

Б) неналежне виховання батьків та поганий приклад;

В) демонстрація сили і помста;

Г) бажання виділитись між однолітків.

2.Оберіть відомі вам засоби педагогічної рефлексії:

А) відеозаписи;

Б) розробка методичних рекомендацій;

В) рефлексивні щоденники;

Г) аналіз педагогічної літератури.

3. В який спосіб обираються шляхи подолання проблемної поведінки:

А) «мозковий штурм»;

Б) за порадою батьків;

В) відповідно до наукових положень;

Г) визначення найболючіших точок учня.

4. Чи припустимі насилля та фізичний контакт до учнів?

А) не припустимі;

Б) припустимі у випадку необхідності рятувати життя вчителя;

В) припустимі при порятунку життя учнів;

Г) припустимі за згодою з батьками.

5. Які переваги отримує вчитель у результаті роботи над формуванням класного колективу?

А) економія навчального часу;

Б) повага учнів;

В) вдосконалення педагогічного досвіду;

Г) визнання колег.
Основні напрямки для самоосвіти

  1. Стратегії управління інклюзивним класом.

  2. Перспективні методи корекції проблемної поведінки.

  3. Організація позитивного середовища навчально-виховного процесу.


Рекомендована література

  1. Коваль Л Т. Соціальна педагогіка / Л.Т. Коваль, І.Д. Зверева, С.Р. Хлебік. – К., 1997. – 325с.

  2. Лихачёв Б.Т. Педагогика. Курс лекций: Учеб. пособие для студ. пед. учеб. заведений и слушателей ИПК и ФПК / Б.Т. Лихачёв – М.: Прометей, 1992. – 628 с.

  3. Соціальна педагогіка: Підручник. – К.: Центр навч. л-ри, 2003. –266 с.

  4. Харламов И.Ф. Педагогика: Учеб. пособие. 2-е изд., перераб. и доп. / И.Ф. Харламов. – М.: Высш. шк., 1990. – 676 с.


Додаткова література

1. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи (модульний курс дистанційного навчання) / А.Й. Капська, О.В. Безпалько, Р.Х. Вайнола; заг. ред. А.Й. Капської. – К., 2002. – 164 с.

2. Зверева І.Д. Професійний етичний кодекс – нагальна вимога часу / І.Д. Зверева // Соціальна робота в Україні. – 2003. – № 3. – С 33-39.

3. Касьяненко М. Д. Педагогіка співробітництва / Навч. посіб. / М. Д. Касьяненко. – К.: Вища шк., 1993. – 320 с.

Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю в дітей дошкільного та початкового шкільного віку

Григор’єва О.В.
Основні поняття: дефіцит уваги, гіперактивність, біологічні причини, соціально-психологічний клімат, методичні рекомендації.

Короткий зміст

Серед дітей з розладами поведінки можна виділити особливу групу без виражених органічних ушкоджень мозку. Мова йде про дітей, у яких поступово кількісно наростають відхилення в окремих психічних функціях, що виражаються головним чином у зміні поведінки. Розлад присутній у 3-5% людей, враховуючи як дітей, так і дорослих. складність проблеми полягає в тому, що вона є комплексною: медичною, психологічною й педагогічною. Аналіз діагностичних критеріїв ряду педіатричних програм вказує, що частота симптомів розподіляється в такий спосіб:

порушення уваги – 96% ,

емоційна активність – 83%,

гіперактивність – 80%,

легкі неврологічні ознаки – 70% .

перцептуальні порушення – 67%,

імпульсивність – 63%.

Виділяють 3 блоки причин:

1. Причини біологічного характеру: генетичні, неврологічні, ушкодження в пре- та пренатальний періоди, вік батьків.

2. Вплив навколишнього середовища.

3. Психосоціальні впливи.

Діагностика синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю. Прогноз. Рекомендації з оптимізації навчання дітей зі СДУГ. Загальний принцип роботи з дітьми, що мають легкі функціональні порушення в роботі мозку, полягає в тому, що при навчанні й організації їхньої діяльності, потрібно максимально враховувати й обходити їхній дефект.
Питання для самоконтролю

1. Розкрийте поняття «Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю».

2. Назвіть причини розвитку СДУГ.

3. Які рекомендації Ви можете дати педагогу, що має в класі учня зі СДУГ?
Тестові завдання

1. Визначте причини розвитку СДУГ:

А) негативний соціально-психологічний клімат середовища виховання,

Б) внутрішньоутробні травми,

В) зростання швидкості розвитку суспільства,

Г) вплив сучасної комп’ютерної техніки.

2.Оберіть відомі вам ознаки поведінки характерної для СДУГ:

А) надмірна рухливість, неслухняність, швидке сприйняття інформації,

Б) надмірна говірливість, нестриманість, емоційність, потреба у додатковому навантаженні на уроці,

В) імпульсивність, надмірна емоційність, нестримна рухливість, труднощі у навчанні.

3. Який прогноз для дітей, що страждають синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю?

А) цілком негативний

Б) позитивний для більшості дітей,

В) позитивний за умови госпіталізації.

4. Чому СДУГ ускладнюється у соціально неблагополучних родинах?

А) діти погано харчуються;

Б) відсутній позитивний психологічний клімат,

В) не отримують належного медикаментозного лікування.

5. Яка частка дітей, на вашу думку, не позбувається симптомів СДУГ?

А) 25%,

Б) 50%,

В) 75%.
Основні напрямки для самоосвіти

  1. Методика роботи з дітьми, які володіють симптомами СДУГ.

  2. Управління класом, учні якого проявляють симптоми СДУГ.


Рекомендована література

  1. Заваденко Н. Н. Гиперактивность и дефицит внимания в детском возрасте. – М.: Издательский центр «Академия», 2005.

  2. Заваденко Н. Н. Как понять ребёнка: дети с гиперактивностью и дефицитом внимания. – Школа-Пресс, 2001

  3. Заваденко Н. Н., Суворинова Н. Ю., Румянцева М. В. Гиперактивность с дефицитом внимания: факторы риска, возрастная динамика, особенности діагностики // Дефектология. – 2003. – № 6.

  4. Монина Г. Б., Лютова-Робертс Е. К., Чутко Л. С. Гиперактивные дети. Психолого-педагогическая коррекция. – СПб.: Речь, 2007

  5. Мурашова Е. В. Дети-«тюфяки» и дети-«катастрофы». Гиподинамический и гипердинамический синдром. – Екатеринбург: У-Фактория, 2004.

  6. Рассел А. Баркли, Кристина М. Бентон. Ваш непослушный ребёнок. – СПб.: Питер, 2004

  7. Чутко Л. С., Пальчик А. Б., Кропотов Ю. Д. Синдром нарушения внимания с гиперактивностью у детей и подростков. – СПб.: Издательский дом СПбМАПО, 2004

  8. Чутко Л. С. Синдром дефицита внимания с гиперактивностью и сопутствующие расстройства.- СПб.: Хока, 2007.



Додаткова література

  1. Альтхерр П., Берг Л., Вельфль А., Пассольт М. Гиперактивные дети. Коррекция психомоторного развития. – М: Издательский центр «Академия», 2004

  2. Брязгунов И. П., Касатикова Е. В. Непоседливый ребёнок или все о гиперактивных детях. – М.: Издательство института Психотерапии, 2002.

  3. Брязгунов И. П., Касатикова Е. В. Дефицит внимания с гиперактивностью у детей. – М.: Медпрактика-М, 2002.



Психологія особистості

Руда Г.В.
Основні поняття: особистість, потреби, мотиви, структура особистості, Я-концепція, вікові особливості розвитку особистості.

Короткий зміст

Поняття особистості в психології. Теорії особистості в зарубіжній психології: 1) традиційні(З. Фройд, К.-Г. Юнг, К Левін, В. Штерн та ін.); 2) нові (А. Адлер, К. Хорні, Г. Олпорт, К. Роджерс, А.-Х. Маслоу, Г.-Ю. Юнг та ін.); 3) новітні (Е. Фромм, Е.-Х. Еріксон, К. Леонгард, Е. Берн та ін.).

Проблема особистості у вітчизняній психології: Л. Виготський, Б. Ананьєв, С. Рубінштейн, Г. Костюк, О. Леонтьєв, А. Петровський, К. Платонов та ін.

Співвідношення понять: «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність». Вроджене та набуте. Рушійна сила особистості. Ієрархія потреб А. Маслоу. Структура особистості (К. Платонов): 1) підструктура спрямованості; 2) підструктура досвіду; 3) підструктура форм внутрішнього відображення; 4) біологічна підструктура. Самосвідомість. Я-концепція особистості. Позитивна та негативна Я-концепція. Шляхи формування позитивної Я-концепції. Вікові особливості розвитку особистості. Особистісний підхід до дитини у навчально-виховному процесі.
Питання для самоконтролю


  1. Дайте визначення понять «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність».

  2. Чи можна до будь-якої людини з Вашого оточення вжити термін «особистість»?

  3. Охарактеризуйте значення Я-концепції для досягнення успіху в особистій та діловій сферах.


Тестові завдання

1. Провідним у розвитку особистості є:

а) спадковість;

б) спадковість і оточення;

в) виховання;

г) оточення.

2. Основна соціальна риса особистості:

а) активна життєва позиція;

б) виваженість;

в) творче мислення;

г) відповідальність.

3. Вкажіть найбільш повне визначення вимог особистісного підходу до учня:

а) врахування індивідуальних особливостей вихованця;

б) врахування вікових особливостей у вихованні;

в) участь школярів у спільному обговоренні програми виховання;

г) побудова виховного процесу на основі врахування стрижневих рис особистості – спрямованості особистості, її життєвих планів і ціннісних орієнтацій, опора на вікові та індивідуальні особливості учнів.

4. Розвиток особистості гальмує:

а) активне використання захисних механізмів;

б) усвідомлення деструктивних елементів в особистості та поведінці;

в) адекватна самооцінка;

г) усі відповіді неправильні.

5. Щоб розвинути гармонійну особистість, потрібно:

а) формувати в дитини базову довіру до світу;

б) розвивати в дитини впевненість у своїх силах, самостійність, спокій, активність;

в) допомагати в опануванні нових знань і вмінь, організовуючи діяльність дитини, сприяти її саморозкриттю;

г) усі відповіді правильні.
Основні напрями для самоосвіти

1. Пізнавальна сфера особистості.

2. Індивідуально-типологічні властивості особистості.

3. Емоційно-вольова регуляція у розвитку особистості.
Рекомендована література

  1. Вітенко І.С. Основи психології / І. С. Вітенко, Т. І. Вітенко.– К., 2001. – С. 131 – 143, 152 – 178.

  2. Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: основні положення / В. С. Лозниця. – К., 2000. – С. 24 – 59, 146 – 149.

  3. Максименко С. Д. Загальна психологія: Навчальний посібник / С. Д. Максименко, В. О. Соловієнко. – К., 2000. – С. 197 – 219.

  4. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посіб./ П. А. М’ясоїд. – К., 2000. – С.188 – 206, 357 – 394.

  5. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. – СПб., 2001. – С. 295 – 414.


Додаткова література

  1. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. – 2-е изд. – СПб.: Питер, 2001. – 263 с.

  2. Вітенко І.С. Основи психології / І. С. Вітенко, Т. І. Вітенко.– К., 2001. – С. 131 – 143, 152 – 178.

  3. Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: основні положення / В. С. Лозниця. – К., 2000. – С. 24 – 59, 146 – 149.

  4. Лукьянова М.И. Психолого-педагогическая компетентность учителя / М. И. Лукьянова // Педагогика. – 2001. – №10. – С. 56–61.

  5. Маклаков А. Г. Общая психология / А. Г. Маклаков. – СПб., 2001. – С. 283 – 353.

  6. Максименко С. Д. Загальна психологія: Навчальний посібник / С. Д. Максименко, В. О. Соловієнко. – К., 2000. – С. 197 – 219.

  7. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посіб./ П. А. М’ясоїд. – К., 2000. – С.188 – 206, 357 – 394.

  8. Психологічна енциклопедія / Автор-упорядник О. М. Степанов. – К., 2006. – 424 с.

  9. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. – СПб., 2001. – С. 295 – 414.

  10. Семиченко В. А. Психологія особистості / В. А. Семиченко. – К.: Вид. О. М. Ешке, 2001. – 427 с.


Психологія важковиховуваності

Руда Г.В.
Основні поняття: важка дитина, девіантна поведінка, асоціальна поведінка, антисоціальна поведінка, аутодеструктивна поведінка, агресія.
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

The cycle of Kuznets and basic phases of cycles of business activity...
В статті розглянуто сутність терміну «цикл», проаналізовано тенденції розвитку машинобудівної галузі України за 25 років. Розглянуто...
РОЗГЛЯНУТО

ЗАТВЕРДЖЕНО                                      УЗГОДЖЕНО                        РОЗГЛЯНУТО

ЗАТВЕРДЖЕНО                                      УЗГОДЖЕНО                        РОЗГЛЯНУТО

Перелік завдань до кваліфікаційних пробних робіт
ЗАТВЕРДЖЕНО УЗГОДЖЕНО РОЗГЛЯНУТО
РОЗГЛЯНУТО
Засоби створення електронного документа. Автоматизація введення інформації в комп'ютер
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри бухгалтерського обліку від 8 лютого 2012 р.‚ протокол №20
Розглянуто та схвалено методичною радою Українського державного центру...
Розглянуто та схвалено методичною радою Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді (протокол від 13....
Розглянуто та схвалено методичною радою Українського державного центру...
Розглянуто та схвалено методичною радою Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді (протокол від 13....
Львів 2012
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри кримінального процесу та криміналістики Львівського державного університету внутрішніх...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка