5. Методичні рекомендації щодо удосконалення психологічного супроводу діяльності педагогічних колективів. 38


Скачати 2.38 Mb.
Назва 5. Методичні рекомендації щодо удосконалення психологічного супроводу діяльності педагогічних колективів. 38
Сторінка 6/13
Дата 20.02.2016
Розмір 2.38 Mb.
Тип Методичні рекомендації
bibl.com.ua > Психологія > Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Психологічні аспекти запобігання конфліктам в закладах освіти



Укладачі: Романовська Д.Д., завідувач НМЦ ППСР ІППО ЧО, Кирилецька Л.В., методист-психолг НМЦ ППСР ІППО ЧО

Поняття про конфлікт та основні типи конфліктів в освітніх організаціях

У найбільш загальному значенні поняття «конфлікт» у перекладі з латинської означає «зіткнення». Якщо конкретизувати це значення, то конфлікт можна визначити як зіткнення протилежно спрямованих, несумісних одна з одною, тенденцій у свідомості окремого індивіда, у міжособистісних стосунках індивідів чи груп людей, яке (зіткнення) супроводжується негативними емоційними переживаннями. Під несумісними тенденціями в даному випадку розуміють протилежно спрямовані, але рівні за значущістю потреби, інтереси, ціннісні орі­єнтації, соціальні настанови, плани як окремих працівників осві­тянських установ, так і формальних чи неформальних груп, які функ­ціонують у цих установах.

За своєю філософською сутністю конфлікт означає граничне загострення протиріч.

У процесі управління освітніми організаціями найчастіше виника­ють такі типи конфліктів:

  • внутрішньоособистісні (інтраперсональні), які виникають на рівні однієї особистості (наприклад, на рівні безпосередньо директора школи або конкретного вчителя);

  • міжособистісні (інтерперсональні), які виникають між двома особистостями (наприклад, між двома вчителями, між директором та його заступником);

  • внутрішньогрупові – конфлікти, які виникають всередині гру­пи, зокрема між конкретною особою й групою (наприклад, між новим директором школи й «старим» педагогічним колективом);

  • міжгрупові (інтергрупові), які виникають між соціальними гру­пами, причому як усередині певної організації, так і за її взаємодії з оточенням (наприклад, конфлікт між двома неформальними групами вчителів в одній школі або конфлікт між гімназією та «звичайною» школою в мікрорайоні).


Причини виникнення конфліктів в освітніх організаціях

За причинами, які їх породжують, усі конфлікти можна, класифікувати так:

  • конфлікт ролей – зіткнення різних соціальних ролей, які вико­нуються однією людиною або кількома людьми (групами);

  • конфлікт бажань – зіткнення кількох бажань у свідомості од­нієї людини або зіткнення свідомостей кількох людей (груп) із при­воду того самого бажання;

  • конфлікт норм поведінки – зіткнення цінностей, норм пове­дінки, життєвого досвіду при взаємодії та спілкуванні людей (груп).

Усі зазначені конфлікти, які в реальному житті часто сполучають­ся один з одним, мають об 'єктивно-суб 'єктивну природу. Це озна­чає, що, з одного боку, вони зумовлюються зовнішніми об'єктивними факторами (соціально-політичною та економічною ситуацією в су­спільстві, станом розвитку та матеріального забезпечення певної галузі народного господарства, особливостями функціонування кон­кретної організації тощо), а з іншого – внутрішніми, суб'єктивними факторами (психологічними характеристиками учасників конфлік­ту, їхніми потребами, інтересами, мірою значущості для них кон­фліктної ситуації, особливостями характеру, мірою толерантності в спілкуванні тощо. Інша річ, що залежно від конкретного типу конфлікту на перший план виступають ті чи інші причини. За конфлікту ролей провідними є соціальні причини. За конфлікту бажань спостерігається збалансованість соціальних і психологічних причин, за конфлікту норм поведінки головними є психологічні фактори.

Розглянемо, як конкретно виявляють себе названі причини за різ­них типів конфліктів, які можна об'єднати, враховуючи їхню природу, у два основні класи.

Перший клас становлять внутрішньоособистісні конфлікти; друг­ий — міжособистісні, внутрішньогрупові, міжгрупові.

Що стосується внутрішньоособистісних конфліктів, то кон­флікт ролей (тип 1) може спостерігатися тоді, коли від тієї самої лю­дини очікують несумісних одна з одною рольових дій. Такий конфлікт може виявляти себе на двох рівнях — соціальному (макрорівні) та управлінсько-виробничому (мікрорівні).

У першому випадку конфлікт виникатиме тоді, коли соціально-по­літична та економічна ситуації зумовлюють необхідність виконан­ня людиною несумісних одна з одною соціальних функцій. Так, нині в Україні у багатьох учителів виникає потреба в одночасному виконанні кількох соціальних функцій: з одного боку, безпосередньо професійних, педагогічних, а з іншого – функцій, реалізація яких дає змогу «вижи­ти» в ситуації економічної кризи, забезпечити хоч якісь умови життя для своєї сім'ї. Досить часто такі функції можуть бути вкрай суперечли­вими, оскільки вимагатимуть від людини великих енергетичних витрат та затрат часу, а іноді й відмови від засвоєних нею моральних цінностей та норм. Зіткнення таких протилежно спрямованих соціальних ролей і може стати причиною внутрішньоособистісного конфлікту.

У другому випадку внутрішньоособистісний конфлікт можуть зу­мовлювати фактори, які виникають безпосередньо в організації, де працює людина, через помилкові управлінські дії керівника. Спо­стерігаються два основні вияви таких конфліктів. По-перше, коли од­ному працівнику дають суперечливі завдання й вимагають від нього результатів, що виключають один одного. Так, директор школи може вимагати від одного вчителя одночасно підготовки та проведення «відкритого» уроку для учасників районного семінару й відвідування вдома батьків учнів того класу, де він є класним керівником.

По-друге, коли різні керівники, порушуючи принцип єдиноначаль­ності, дають суперечливі накази, або один керівник скасовує наказ ін­шого. Наприклад, директор школи дає завдання вчителю-предметнику підготувати учнів до участі в районній олімпіаді, а його заступник скасовує це рішення на тій підставі, що серед учнів немає таких, які можуть достойно представляти школу.

Конфлікт бажань за внутрішньоособистісного конфлікту (тип 2) можна спостерігати тоді, коли у свідомості однієї людини відбуваєть­ся «зіткнення» кількох бажань. Причому ці бажання можуть бути або тільки особистими, або й особистими, і пов'язаними з виконанням професійної діяльності. Прикладом такого своєрідного психічного розладу, який часто спостерігається в учителів, є конфлікт між при­родним бажанням професійного зростання, професійного вдоскона­лення й не менш природним бажанням кожної жінки піклуватися про свою сім'ю, коли поєднати ці два бажання з різних причин немає ні сил, ні часу.

Розв'язання внутрішньоособистісного конфлікту бажань дося­гається в результаті подолання протиріччя між двома реальними ба­жаннями (або свідомим і рішучим вибором одного з них, або комп­ромісним, частковим задоволенням обох, або в результаті створення адміністрацією належних умов для повної реалізації кожного з них). За несприятливих умов (коли конфлікт бажань набрав великої сили і людина не здатна сама або за допомогою близьких родичів чи друзів подолати це протиріччя) внутрішньособистісний конфлікт може при­зводити до справжніх трагедій і навіть в окремих випадках до суїциду. Тому один із важливих аспектів управлінської діяльності керівників освітянських установ полягає в умінні своєчасно помітити внутрішньоособистісні конфлікти своїх підлеглих, надати працівникам відпо­відну допомогу й підтримку Це дуже важливий аспект забезпечення психічного здоров'я членів педагогічного колективу.

Якщо аналізувати причини виникнення міжособистісних, внутрішньогрупових та міжгрупових конфліктів, то конфлікт ролей (тип 4) може виникати тоді, коли учасники управлінської взаємодії не дотримуються адекватного виконання тих соціальних ролей, які зумовлюються змістом спільної діяльності й особли­востями управлінських стосунків (як вертикальних, так і горизон­тальних).

Наприклад, міжособистісний вертикальний конфлікт («зверху донизу») може виникати тоді, коли керівник школи в когось з учителів помічає навіть найдрібніші «провини» й заплющує очі на серйозні по­рушення іншого.

Міжособистісний горизонтальний конфлікт може виникнути тоді, коли, наприклад, двоє інспекторів виконують спільне зав­дання з перевірки якогось конфліктного випадку в школі, причому один із них ставиться до виконання завдання серйозно й відпові­дально, а інший – працює байдуже, аби тільки швидше завершити справу.

Причиною внутрішньогрупового конфлікту ролей («знизу довер­ху») може бути, наприклад, така ситуація. Члени педагогічного колек­тиву виявляють ініціативу в пошуках нових підходів до організації навчального процесу, проте директор школи не бажає їх слухати, орі­єнтуючись на застарілі догми.

Міжгруповий конфлікт ролей може розпочатись і між двома під­розділами районного відділу освіти, коли один із них не виконує ре­тельно своїх обов'язків, унаслідок чого блокується можливість ефек­тивного виконання взаємозалежних завдань.

Конфлікт бажань у міжособистісних, внутрішньогрупових і між­групових конфліктах (тип 5) найбільш яскраво, «рельєфно», виявля­ється за міжособистісної конкуренції, причому бажаною метою може бути не тільки престижна посада, а й пільгова путівка, дачна ділянка тощо. Частіше за все такі конфлікти («жорсткої» конкуренції) вини­кають між людьми, які займають однаковий ранг в ієрархії управлін­ських стосунків (горизонтальний конфлікт), але не виключається він і між керівником та підлеглим (вертикальний конфлікт).

Що стосується конфлікту норм поведінки, то він притаманний в основному міжособистісним, внутрішньогруповим та міжгруповим конфліктам (тип б), оскільки він здебільшого виникає в процесі соці­альної взаємодії та спілкування між людьми і значно менше стосуєть­ся внутрішньоособистісних конфліктів (тип 3).

Найчастіше конфлікти такого типу виникають через різницю в уяв­леннях і цінностях людей (груп), у їхній манері поведінки, у життєво­му досвіді.

Наприклад, виявом внутрішньогрупового конфлікту такого роду може бути конфлікт, який розгортається між творчими вчителями оскільки він здебільшого виникає в процесі соціальної взаємодії та спілкування між людьми, для яких цінним, значущим є можливість самостійно працювати, і директором школи, який найбільш важливим у процесі управління вважає можливість суворо контролювати дії сво­їх підлеглих.

Міжособистісний конфлікт такого роду може виникати, напри­клад, між двома вчителями з різними стилями спілкування, один з яких орієнтується на відкритість, щирість, емоційність, а інший — на стриманість, холодність, «дистанцію». Прикладом міжгрупового конфлікту, основою якого є різний життєвий досвід, може бути кон­флікт, що виникає між двома неформальними групами вчителів – «досвідченими» й «молодими», котрі працюють в одному педагогіч­ному колективі.

Подолання або запобігання внутрішньоособистісним, міжособистісним, внутрішньогруповим та міжгруповим конфліктам можливе, якщо керівник уміє ефективно впливати на перебіг конфліктів.
Функції конфліктів в освітніх організаціях

Маючи значний енергетичний потенціал, конфлікт відіграє велику роль у регуляції поведінки та діяльності працівників освітніх органі­зацій. Він виконує як негативні, так і позитивні функції.

Виходячи з того, що конфлікт, як правило, супроводжують гострі негативні емоційні переживання, найчастіше наголошують на його негативних функціях.

До негативних (деструктивних) функцій конфлікту, належать такі. У галузі внутрішньоособистісних конфліктів та­кий конфлікт призводить до:

  • психологічного дискомфорту особистості;

  • її емоційної нестабільності, знервованості, невпевненості в собі;

  • відсутності позитивної життєвої програми, перспективної лінії життя й навіть до «ламання» особистості в цілому (в останньому ви­падку йдеться про крайні вияви конфлікту).

Міжособистісні та внутрішньогрупові конфлікти супроводжу­ються такими негативними виявами:

  • порушують систему комунікацій та взаємин між людьми;

  • заважають досягненню цілей організації;

  • послаблюють групову єдність;

  • ставлять під загрозу інтереси конкретних учасників конфлік­ту;

  • підривають їхній авторитет і позбавляють підтримки оточення;

  • призводять до нерезультативного витрачання енергії й ресур­сів;

  • спричиняють появу нових конфліктів;

  • сприяють виникненню ворожості, насилля й жорстокості;

  • акцентують увагу на необхідності досягнення «перемоги» в кон­флікті, а не на розв’язанні проблеми;

  • знижують ефективність виконання завдань і планів;

  • підвищують плинність кадрів;

  • викликають почуття незадоволення й негативний емоційній стан в учасників конфлікту тощо.

Міжгрупові конфлікти мають такий вплив:

  • ставлять під загрозу стабільність певного соціального об'єд­нання (чи то окремо взята освітянська структура, чи суспільство в цілому);

  • змінюють пріоритети певних соціальних груп;

  • заважають упровадженню нововведень і реформ;

  • сприяють виникненню кризових ситуацій;

  • можуть призводити навіть до жертв і кровопролиття (соціально-політичні та військові конфлікти) тощо.

Проте конфлікту як психологічному феномену притаманні й пози­тивні (конструктивні) функції. На цей момент слід звернути особливу увагу, оскільки аналіз лише негативних функ­цій не вичерпує суті багатьох конфліктів.

Внутрішньоособистісний конфлікт виконує такі позитивні функ­ції;

  • сприяє самоаналізу особистості;

  • забезпечує самоосмислення своїх потреб, інтересів та виокрем­лення найбільш пріоритетних із них;

  • усвідомлення своїх стосунків із людьми;

  • самовдосконалення особистості (на основі почуття невдоволен­ня собою) та ін.

Позитивне значення міжособистісних та внутрішньогрупових конфліктів виявляється в тому, що ці конфлікти:

  • часто виконують функції так званого запобіжного клапана, що дозволяє звільнитися від негативних емоцій і діяти конструк­тивно;

  • сприяють осмисленню різних скарг і претензій;

  • виявляють різні погляди на проблему;

  • дають змогу ефективніше приймати групові рішення;

  • сприяють впровадженню певних норм поведінки;

  • обєднують людей, які мають спільні погляди й інтереси;

  • дають змогу людям висловити свої думки, сприяючи їхній самореалізації та самоствердженню.

Міжгрупові конфлікти сприяють:

  • здійсненню соціально-політичних та економічних реформ;

  • установленню нових підходів до розв'язання певних соціальних проблем;

  • змушують шукати нові способи взаємодії між людьми та вико­нання спільної діяльності в організації та ін,

Отже, можна стверджувати, що конфлікт – це психічне явище, що характеризується, як правило, двома аспектами й розгортається між двома полюсами. Яким буде конфлікт у кожній конкретній ситуації (чи переважатимуть у ньому негативні аспекти, чи він відіграватиме позитивну роль) значною мірою залежить від того, наскільки керівник усвідомлює значущість конфлікту й наскільки здатний керувати ним.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Схожі:

Методичні рекомендації з формування позитивного психологічного мікроклімату...
Соціально-психологічний клімат це якісний бік міжособистісних стосунків, що виявляється у сукупності психологічних умов, які сприяють...
Л.І. Тихончук на конференції педагогічних
Розділ ІV. Забезпечення психологічного супроводу процесу адаптації дітей до нових умов навчання, робота з дітьми з особливими освітніми...
ЛЕКЦІЯ №8 ТЕМА: МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ФОРМУВАННЮ ФІЗИЧНОГО ТА...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ФОРМУВАННЮ ФІЗИЧНОГО ТА ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ ТУРИСТИЧНОЇ ГРУПИ
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку
Співає сонячні пісні уся моя родина, бо ми родились на землі, що зветься Україна: Методичні рекомендації щодо Першого уроку в 2012–2013...
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку
Незалежності України: шлях до створення гуманного світу для дітей”: Методичні рекомендації щодо проведення Дня Знань і Першого уроку...
Методичні рекомендації Щодо дотримання вимог до оформлення протоколу м. Луцьк 2013 р
Методичні рекомендації розроблені з метою підвищення ефективності управлінської діяльності головного та територіальних управлінь...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо організації
Матеріали до серпневих конференцій педагогів області (методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах...
Методичні рекомендації щодо викладання предмету «Захист Вітчизни»
А. К. Кравцов, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
Стратегії соціально-психологічного супроводу учнів з девіантною поведінкою....
Стратегії соціально-психологічного супроводу учнів з девіантною поведінкою. Методичний посібник / авт упорядники
Методичні рекомендації щодо удосконалення підготовки соціальних педагогів...
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка