|
|
Скачати 0.88 Mb.
|
|
Міфи тих, хто вже згорів Щоб не стати жертвою синдрому, потрібно, перш за все, правильно відноситися до себе, до інших людей та до своєї роботи. Найчастіше емоційно згорають люди, що випробовують поширені міфи. Міф другої: "Якщо не я, то хто ж?" Така людина відчуває себе в своїй тарілці, лише, коли когось рятує. Одні роблять це професійно, вибираючи спеціальність педагога, медсестри, соціального працівника. Інші рятують "на громадських засадах": у них обов'язково є купа знайомих-невдах - друг з проблемами, нещасна подруга, чоловік-алкоголік... Подібні люди здатні довести кого завгодно до «сказу» своєю турботою і порадами з будь-якого приводу. Але якщо заглянути глибше, опиниться, що "порятунок потопаючих" для них - єдино доступний спосіб відчути себе потрібним і знайти деяку владу над іншими. Поради для "рятівників": З'ясуйте раз і назавжди: якщо ви живете тільки життям інших, то ризикуєте ніколи не прожити своє власне. Якщо ви "професійний рятівник ", візьміть за правило давати поради і опікати людей тільки на роботі. Кращий спосіб поклопотатися про людину - допомогти їй зрозуміти, що вона може вирішувати проблеми самостійно. Спробуйте діяти саме так, а не звалюйте на себе вантаж чужих турбот. Кожного разу, коли вам хочеться кого-небудь врятувати, ставте собі два питання: "Чи так вже їй це потрібно?" і "Може, людина справиться сама?". Міфи тих, хто вже згорів Щоб не стати жертвою синдрому, потрібно, перш за все, правильно відноситися до себе, до інших людей та до своєї роботи. Найчастіше емоційно згорають люди, що випробовують поширені міфи. Міф третій: "Я повинен бути для всіх хорошим" Про таких людей говорять: "Хоче бути червонцем". Вони м'які і податливі, підстроюються до кожного аж до повного розчинення в інших. Для них важко, майже неможливо відмовити кому-небудь в проханні, сказати "ні": адже люди можуть образитися! Оточуючі цим із радістю користуються, і поступово під усмішкою "червонця" розгораються образа і гнів, що випалюють людину зсередини. Втілення цього міфу - герой фільму "Осінній марафон". Він боїться образити стару знайому і редагує її бездарний текст, коли "горить" власний переклад; боїться образити і дружину, і коханку... Підсумок - все горить синім полум'ям. Поради для "червонців": Є чудовий афоризм: "Заспокойся: ти не можеш бути лицем до всіх, комусь дістаються і інші сторони!" Крупними буквами напишіть його на листі і повісьте на тій стіні, куди найчастіше звертається ваш погляд. Добре вивчите не тільки свої обов'язки, але і права. Пам'ятаєте: у вас є право бути собою і діяти в своїх інтересах, право говорити і бути почутим і ще безліч інших прав. Навчитеся говорити "немає!", не відчуваючи при цьому ні роздратування, ні провини. Якщо зробити це самостійно не виходить, зверніться до психолога. Не бійтеся, що на вас образяться: ображається той, кому вигідно, - таким чином, людина маніпулює вами. Міфи тих, хто вже згорів Щоб не стати жертвою синдрому, потрібно, перш за все, правильно відноситися до себе, до інших людей та до своєї роботи. Найчастіше емоційно згорають люди, що випробовують поширені міфи. Міф четвертий: "Робота над усе!" Прихильники цього міфу будують життя по відомій пісні: "Все вище, і вище, і вище...". Завершивши одну справу, не дають собі можливості зупинитися, озирнутися, порадіти, а без передиху відшукують і штурмують ще вищу гору. Справа ускладнюється тим, що трудоголіки дуже серйозно ставляться до роботи і переконані, що краще ніхто її не зробить. Особлива прикмета: довго затримуються в офісі і бояться піти у відпустку, якщо ж йдуть, то не знають, чим зайнятися. Поради для трудоголіків: Пам'ятаєте: "Безсердечні до себе - це теж каліцтво". Ви маєте право на вільний час! Йдучи з роботи, не тільки гасіть світло, але і залишайте в офісі всі ділові папери і думки. Прийшовши додому, відразу прийміть душ і переодягніться. Так ви психологічно розмежуєте дві різні сфери життя: роботу і відпочинок. Знайдіть собі захоплення і жорстко забийте час на нього в органайзер. Наприклад: "Субота, 19.00 - театр (або фитнес-клуб, або піша прогулянка)". Строго контролюйте виконання. Якщо ви жінка, перед виходом з офісу користуйтеся іншими, легковажнішими, ніж зазвичай, духами: вони додадуть відповідний внутрішній настрій. Практичні поради Що робити, якщо ви помітили перші ознаки вигорання? Деякі захищаються від своїх власних важких станів і проблем за допомогою уходу в активність, вони прагнуть не думати про них і повністю віддають себе роботі, допомозі іншим людям. Блокування своїх почуттів, понад міру, можуть уповільнити процес відновлення. По-перше, ваш стан може полегшити фізична та емоційна підтримка від інших людей. Не відмовляйтеся від неї. Обговоріть свою ситуацію з тими, хто, маючи подібний досвід, відчуває себе добре. Для професіонала при цьому доречна і корисна робота з супервізором – професійно досвідченішою людиною, яка при необхідності допомагає менш досвідченому колезі в професійно-особистісному вдосконаленні. У запланований період часу професіонал і супервізор регулярно спільно обговорюють виконану роботу. В ході такого обговорення здійснюється навчання і розвиток, які допомагають вийти з вигорання. По-друге, в неробочий час вам потрібна самотність. Для того, щоб справитися зі своїми відчуттями, вам необхідно знайти можливість побути одному, без сім'ї або близьких друзів. Що потрібно та чого не потрібно робити при вигоранні? НЕ приховуйте своїх відчуттів. Проявляйте ваші емоції і давайте можливість вашим друзям обговорювати їх разом з вами. НЕ уникайте говорити про те, що трапилось. Використовуйте кожну можливість переглянути свій досвід наодинці з собою або разом з іншими. НЕ дозволяйте вашому відчуттю утруднення зупиняти вас, коли інші надають вам шанс говорити або пропонують допомогу. НЕ чекайте, що важкі стани, характерні для вигорання, пройдуть самі по собі. Виділяйте достатньо часу для сну, відпочинку, роздумів. Висловлюйте ваші бажання прямо, ясно і чесно, говорить про них сім'ї, друзям і на роботі. Намагайтесь зберегти нормальний розпорядок вашого життя, наскільки це можливо. Що робити, якщо ви розумієте, що вигорання вже відбулося та досягло глибоких стадій? Пам'ятаєте: необхідна спеціальна робота по реагуванню травматичного досвіду і відродженню почуттів. Не намагайтесь провести цю роботу самі з собою – таку складну (та хворобливу) роботу можна виконати тільки разом з професійним психологом-консультантом. Справжня мужність полягає в тому, щоб визнати що вам необхідна професійна допомога. Спочатку йде важка робота, мета якої - «зняти панцир бездушності» та дозволити своїм відчуттям вийти назовні. Це не веде до втрати самоконтролю, але подавлення цих відчуттів може призвести до неврозів та фізичних проблем. При цьому важлива спеціальна робота з руйнівними «отруйними» відчуттями (зокрема, гнів, образа). Результатом цієї підготовчої роботи стає «розчищення» внутрішнього простору, що вивільняє місце для приходу нових, відроджених почуттів. Наступний етап професійної роботи – перегляд ваших життєвих міфів, цілей і цінностей, своїх уявлень та відношення до себе самого, іншим людям і до своєї роботи. Тут важливо прийняти і укріпити своє «Я», усвідомити цінність свого життя; прийняти відповідальність за своє життя і здоров'я і зайняти професійну позицію в роботі. І лише після цього крок за кроком змінюються відносини з навколишніми людьми і способи взаємодії з ними. Відбувається освоєння по-новому своєї професійної ролі і інших своїх життєвих ролей та моделей поведінки. Чоловік знаходить упевненість в своїх силах. А значить - він вийшов з-під дії синдрому емоційного вигорання і готовий успішно жити і працювати. Експрес-діагностика рівня емоційного вигорання (за В. Бойко) Інструкція: Дайте відповідь «так» чи «ні» на поставлені запитання.
Бланк
Ключ
Результати: 9 балів і менше – симптом не склався; 10-15 – симптом складається; 16 і більше – симптом склався. Нс. Симптом «незадоволеності собою»: людина не задоволена рівнем докладених зусиль та результатом власної діяльності, вважає, що здатна на більше, але через власні лінощі або малодушність виявилася неспроможною. Причиною НС може бути внутрішній моральний конфлікт між загальнолюдськими цінностями та принципами особистості або між останніми та вимогами дійсності. Відчуття НС може виникати у творчих особистостей, людей, чий розум потребує інтелектуально складних завдань, коли вони тривалий час опиняються у «простої». Таким чином, НС такого ґатунку характерна для особистостей, що самоактуалізуються, вона є імпульсом для внутрішньої роботи над собою та самовдосконалення. НС може бути фоном негативної самоконцепції – негативних установок щодо себе, які склалися під виливом думок, висловлювань значущих для особистості людей. В такому випадку НС являє собою неадекватну занижену самооцінку, що спричиняє негативне ставлення до себе, а загалом і до світу. Характерна для людей, які знаходяться у депресивному стані. Рекомендації: час, робота з супервізором, перегляд рейтингу цілей, позитивна психотерапія, тренінг спілкування у групі, робота над Я – концепцією. ЗК. Симптом «загнаності у клітку»: людина реально оцінює обставини, що склалися, але и вважає, що не здатна щось змінити і в результаті досягти бажаної мети. У особи виникає почуття фатуму – нездатності на хід подій. Характерно для станів, що передують афекту, або після шокових станів (залежно від домінування симпатичної або парасимпатичної НС у людини). За наявності симптому ЗК, рівень працездатності та ефективності праці значно знижується. Можливе загострення хронічних захворювань. Більш яскраво виявляються психосоматичні ознаки. У чоловіків ЗК частіше виявляються за несприятливих економічних умов або/та в ситуаціях цейтноту на робочому місці. У жінок симптоми ЗК частіше виявляються з негативними емоційними переживаннями у зв’язку з конфліктною сімейною ситуацією. ЗК властива для людей пенсійного та перед пенсійного віку, що може тягнути за собою неадекватність поведінки, оцінки намірів оточуючих, нівелювання цінностей прожитого життя, «безперспективний трудоголізм». Рекомендації: зміна зовнішніх обставин, тривалий (достатній) відпочинок, переведення на посаду експерта, яка не передбачає необхідності прийняття рішень в екстремальних ситуаціях, але має ореол загального визнання. РПО. Симптом «редукція професійних обов’язків»: часто викликана «паперовою тяганиною», непродуктивною організацією робочого місця та/або робочого дня. У деяких випадках РПО може бути пов’язана з несприятливим психологічним кліматом у колективі або мікро групі, в якій працює людина. Спостерігаються за сімейних негараздів, що не дають сконцентруватись на роботі. РПО можлива за асинхронності темпів професійного росту працівника та темпів його кар’єри, за відсутності виконання значущості особистого внеску у загальну справу. Рекомендації: аналіз ставлення індивіда до групи, перегляд системи стимулів та заохочень працівника, реорганізація умов праці. ЕВ. Симптом «емоційна відчуженість»: спостерігається ефект «кам’яного обличчя», людина справляє враженість над ділової та зібраної. Високий рівень самоконтролю. ЕВ властива для осіб, що займають керівні посади: необхідність приймати «об’єктивні рішення» змушує не звертати увагу на «людський фактор». Людина з симптомами ЕВ відчуває себе ніби чаша, наповнена негативними емоціями. Захисні механізми психіки запобігають психічному «згоранню», тому людина закривається, замикається у собі, відгороджуючись від будь-яких емоційних подразників. Наслідки – психосоматичні хвороби, між особисте відчуження, відчуження дистрес, депресія. Рекомендації: емоційно-раціональна психотерапія, тренінг організаційних умінь для управлінців, арттерапія. ОВ. Симптом «особистісна відстороненість/деперсоналізація»: людина відчуває себе спостерігачем, глядачем, а «справжнє життя » відбувається не за її участю, а ніби на сцені чи на екрані. Відчуття власної відсутності у житті близьких людей, зокрема, збідніння емоційної насиченості стосунків («мене не розуміють»). За духовної кризи – відчуття відсутності власного Я. Симптом ОВ спостерігається за деяких акцентуацій характеру та/або хронічних психічних станів, що межують з психопатологією. Людина не спроможна приймати рішення. «Сильні» особистості наполегливо, іноді нав’язливо займаються самоаналізом. «Слабкі» виявляють схильність до втечі від самого себе за допомогою алкоголю, наркотиків, самообману. Рекомендації: елементи психоаналізу, трудотерапія, сімейна психотерапія, опіка супервізора. Використана література:
|
| Е С Е Л К А Наприклад, частину з них Ви зможете використати для загального активного відпочинку дітей на уроках, а з іншими – ще й повторити... |
Дитяча література XX XXI ст. (Огляд). Найвідоміші письменники та найпопулярніші твори для дітей Та чи не занадто поспішають песимісти зі своїми висновками? Сьогоднішній урок допоможе певною мірою з’ясувати питання про роль літератури... |
| ЩО ТАКЕ ЛЮБОВ? Любов – це гріх, але такий ніжний, що заради нього варто пожертвувати власним німбом. Любов – благодать, яку потрібно з вдячністю... |
Королів виховували з пелюшок Звичайно, всі королями бути не можуть, але мати красиву душу, яка допоможе стати дитині успішною, щасливою, самодостатньою, повинен... |
| «Штучні квіти з тканини» Виконала Обрала один із модулів свого проекту «Штучні квіти», який входить до інваріативної складової частини програми для 10-11 класів. Сподіваюсь,... |
Шкільна математична олімпіада – 2011 Кожного року ми проводимо шкільні олімпіади з математики. Кожен вчитель повинен підібрати завдання для шкільного туру. Пропоную вашій... |
| Впроваждення ідей національного виховання на уроках української літератури України активні настанови національного менталітету. Потрібно виховувати національний характер українця. І в цьому процесі найбільше... |
Програма вивчення дисципліни „ Сходинки до інформатики” /2 4 Техніка безпеки при роботі з комп’ютером і правила поведінки в комп’ютерному класі. Перегляд комп’ютерного мультфільму |
| Зміст дисципліни розкривається в темах ВНЗ з конфліктними ситуаціями; оволодіння практичними навичками врегулювання конфліктів різних рівнів та видів, включаючи наслідки... |
Моя Україно, колиско-калино, пізнати тебе мені щастя дано! Тому дарую вам цього метелика і бджілку. Нехай вони стануть вашими талісманами. Бажаю, щоб навчання вам давалося так легко, як літає... |