МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ КАФЕДРА ЮРИДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни


Скачати 1.94 Mb.
Назва МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ КАФЕДРА ЮРИДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни
Сторінка 2/15
Дата 09.07.2013
Розмір 1.94 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Психологія > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА СХЕМА МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ЗВ'ЯЗКІВ



Загальна психологія




4. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Дисципліна “Психодіагностика” вивчається курсантами за спеціальністю „Психологія” після базових навчальних дисциплін (таких, як основи математичної статистики, психофізіологія, загальна, диференціальна, експериментальна, соціальна психологія) як професійно орієнтована.

Метою цієї дисципліни є озброєння майбутніх психологів вмінням самостійно проводити психодіагностичну роботу в органах та підрозділах внутрішніх справ, робити висновки та пропозиції щодо психологічного супроводження оперативно-службової діяльності, консультаційної роботи, а також закладення теоретичного підґрунтя професійного використання психометричних методів, навчання курсантів самостійному проведенню психодіагностичних обстежень за допомогою основних методик сучасної психодіагностики, методично та науково вірному інтерпретуванню зібраних даних з урахуванням знань, отриманих в з інших дисциплін.

Курсанти мають знати предмет, завдання та сфери застосування психодіагностики, її історичний розвиток та зв’язок з іншими галузями психології, загальну методологію та основні методи роботи, уміти планувати та проводити спостереження, бесіду, інтерв’ю, фокус-групу, контент-аналіз текстів, планувати та здійснювати професійну діагностику, володіти методами виявлення особливостей ВНД обстежуваних, оцінки рівня сформованості пізнавальних процесів, інтелекту, особистості, взаємин з оточуючими, описувати та узагальнювати результати психодіагностики, складати психологічні характеристики, портрети окремих осіб та груп, робити прогнози та виробляти рекомендації.

Фахова спрямованість вивчаючих дисципліну врахована у структурі залікового кредиту, окремих розділів і тем. Ефективність засвоєння знань, вироблення умінь та навичок забезпечується семінарськими, практичними заняттями, індивідуальною роботою з викладачем. Значна увага приділяється сучасним методикам та інформаційним технологіям (комп’ютерна діагностика, використання поліграфу, інших приладів), узагальненню результатів психодіагностичного обстеження. Завдяки цього курсанти знатимуть теорію і методи психодіагностики.

Методичні рекомендації. Теоретичні знання надаються під час лекції і закріпляються на семінарах, практичні навички формуються в процесі виконання лабораторно-практичних занять та самопідготовки.

Форма контролю - експрес-опитування на семінарах та практичних заняттях, взаємна оцінка курсантами якості виконання вправ, модульний контроль. Проміжний контроль – залік, підсумковий – екзамен.

Примітка. На останньому семінарському занятті кожного змістового модулю здійснюється модульний контроль.

Знання та уміння, отримані при вивченні психодіагностики, використовуються при підготовці дипломних робіт.

Вид контролю: іспит.

5. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

1-Й МОДУЛЬ

ПСИХОДІАГНОСТИКА ЯК НАУКА
Тема 1.

Історія, предмет та завдання психодіагностики
Практичне людинознавство: донауковий період розвитку психодіагностики. Візуальна та ситуативна психодіагностика, його відлуння у сучасності. Новий час: вплив медицини та фізіології на психологію. Розвиток експериментального методу В.Вундтом та його послідовники. Тестування та застосування статистичних методів (Ф.Гальтон, Д.Кеттелл, АБіне). Клінічний метод в психопатології та психоаналізі (Е.Крепелін). Запити практики та психологія: впровадження психодіагностики в промисловості, сфері освіти, медицини, військовій справі тощо.

Вітчизняна практична психологія ХІХ-ХХ ст. Використання досягнень практичної психології в правоохоронних органах: історія, сьогодення та перспективи на майбутнє. Предмет та завдання психодіагностики. Міждисциплінарні зв’язки психодіагностики. Сфери застосування методів психодіагностики. Типи психодіагностичних ситуацій, професійних позицій (науковця, “відомчого” чи “практикуючого”) психолога, способів використання отриманих результатів. Вимоги до опису психодіагностичних методик. Вимоги до користувачів психодіагностичних методик. Етичні норми в психодіагностиці. Відмінності психологічної діагностики від діагностики в медицині та техніці. Поняття психологічного тесту. Теорія рис та психологічних типів. Класифікація психодіагностичних методик.
Тема 2.

Психометрика. Поняття про надійність та валідність.
Вимірювання кількості (рахування) та фізичних властивостей речей. Еталони та інструменти вимірювання. Вплив на точність вимірювання особливостей об’єкту та суб’єкту вимірювання. Психометрика.

Вимірювання в психології: пряме й опосередковане; інтроспекція, експеримент, експертна оцінка, тести досягнень. Похибка вимірювання та шляхи її мінімізації. Типи шкал вимірювання (номінальні, порядкові, інтервалів, відношень). Артефакти. “Т”, “L” і “Q” дані. Об’єктивні та суб’єктивні підходи в психодіагностиці.

Поняття про статистичну та “ідеальну норму”. Генеральна сукупність та вибірка стандартизації, репрезентативність. Використання методів математичної статистики в психології. Нормальний розподіл та його міри: мода, медіана, стандартне відхилення тощо. Кореляційний, регресивний, факторний аналіз.

Валідність: теоретичні та емпіричні підходи. Прогностична валідність. Дискримінантність методу.

Надійність вимірювань: тест-ретест, однорідність тесту та метод розщеплення. Складність завдань.
Тема 3.

Чинники успішності застосування психодіагностичних методів
Психологічні властивості людини: якісний і кількісний підходи до інтерпретації даних. Планування психодіагностичної роботи. Стандартизація умов та процедур психодіагностики. Постановка та операціоналізація завдань психодіагностики. адекватних поставленим завданням та особливостям респондентів. Встановлення контакту з респондентом. Мотиви симуляції та дисимуляції. Етапи збору, обробки та інтерпретації емпіричних даних за допомогою формалізованих та мало формалізованих методик. Діагноз і прогноз: алгоритми психодіагностичного мислення. Діагностичний висновок, психологічна характеристика тощо. Межі компетенції та вимоги професійної етики психолога.
2-Й МОДУЛЬ

МЕТОДИ ПСИХОДІАГНОСТИКИ. ЗДІБНОСТІ ТА ІНТЕЛЕКТ
Тема 4.

Метод спостереження та методика проведення бесіди
Спостереження як загальнонауковий метод. Види спостереження (пряме, опосередковане, “включене”, суцільне, вибіркове). Вплив присутності спостерігача на поведінку досліджуваних. Фіксація результатів спостережень та аналіз його результатів. Типові помилки при проведенні спостереження. Стандартизації процедури спостереження та шляхи підвищення надійності висновків. Шкала Скотта, схема спостереження Бейлза. Розвиток спостережливості. Використання методу спостереження психологом в ОВС.

Бесіда: індивідуальна, групова: вислуховування, переконування, навіювання. Інтерв’ю, стандартизоване інтерв’ю. Групова дискусія, фокус-група, дебрифінг. Етапи, прийоми, чинники успішного проведення бесіди.

Тривалість та етапи проведення бесіди: знайомство, розминка, основна частина, завершення та вихід з контакту.

Феномени довіри, засоби встановлення психологічного контакту. Феномен трансферу. Чинники, що впливають на успішність проведення бесіди.

Фіксація результатів бесіди. Види запитань, використання пауз, перефраз тощо. Контент-аналіз текстів.

Підвищення комунікативного потенціалу психолога.

Використання методу бесіди в практиці роботи психолога МВС.
Тема 5

Дослідження психодинамічних властивостей людини. Поліграф.
Фізіологічні основи психічної діяльності. Основні властивості ВНД та їх дослідження. Вимірювальні та апаратурні методи (швидкість реакції, працездатність, лабільність, витривалість) дослідження ВНД.

Тести досягнень (тепінг-тест і т. ін.). Спостереження, експертна оцінка, самооцінка функціональних станів (САН Доскіна), застосування опитувальників (Айзенка, Стреляу, Русалова та ін.).

Прогнозування психічної стійкості працівників МВС.

Феномен брехні та нещирості та його значення для юридичної психології. Візуальна діагностика ознак нещирості та неправди.

Психофізіологічні кореляти брехні. Детектор брехні: історія та сучасний стан – технічні, юридичні та психологічні аспекти.

Тактика проведення поліграфного опитування при кадровій роботі (кадровий скринінг) та розкритті злочинів. Особливості складання поліграфних тестів.

Проведення перед тестової бесіди, самого опитування, оформлення явки з повинною або планування подальших слідчих дій для отримання матеріальних доказів у справі.

Порівняльна характеристика поліграфів різних виробників (США, РФ, Україна). Перспективи використання поліграфних пристроїв в Україні.
Тема 6.

Дослідження пізнавальних процесів. Тести загальних здібностей та інтелекту.

Пізнавальні процеси (відчуття, сприймання, увага, пам’ять, мислення) та їх експериментальне вивчення. Лабораторний та природний експеримент, апаратурні методи, тести “олівця й паперу”.

Прикладне значення виявлення індивідуальних відмінностей у розвитку пізнавальних процесів для психології праці, юридичної психології тощо. Тренування вищих психічних функцій.

Задатки та здібності – загальні та спеціальні. Теоретичні моделі (Спірмена, Тернстоуна, Гілфорда, Кеттелла та ін.) та тести інтелекту (шкала Біне-Сімона, тести Векслера, Айзенка, Амтхауера, Равена, КОТ, ШТУР тощо). Тести шкільної зрілості, ситуативні тести, дослідження креативності та розумова обдарованість. “Практичний” та “соціальний” інтелект. Креативність. Та інтуїція .Методи розвитку інтелекту
3-Й МОДУЛЬ

ПСИХОДІАГНОСТИКА ОСОБИСТОСТІ
Тема 7.

Метод опитування. Стандартизовані психологічні опитувальники
Довільні та стандартизовані опитувальники. Переваги та недоліки методу опитування. Види опитувань: стандартизоване інтерв’ю, аудиторне, телефонне, поштове. Розробка програми та організація опитування. Засоби мінімізації витрат на проведення опитування та забезпечення достовірності висновків.

Репрезентативність вибіркової сукупності. Вимоги до формулювань запитань. Відкриті та закриті запитання. Експертна оцінка. Засоби статистичного аналізу даних опитування та їх інтерпретації. Вихідна документація (звіт, довідка, проект наказу). Перетворення “пробного” опитувальника на стандартизований.
Тема 8.

Проективні методи. Малюнкові методики.
Принцип проекції особистості за Френком. Класифікація проективних методик за особливостями вербальних чи невербальних стимулів і реакції респондента.

Стимуляція самопрезентації особистості: асоціативний експеримент, метод незакінчених речень, оповідань; метод піктограм.

Слабо структуровані стимули: чорнильні плями Роршаха, ТАТ, МАТ, ДАТ, мотиваційний тест Хекхаузена, фрустрації Розенцвейга, “тест руки” тощо.

Проективні тести “другого покоління” (Сонді, Люшера тощо).

Аналіз продуктів діяльності з врахуванням механізму проекції. Психографічні методи: графологія, міокінетична психодіагностика Міра-Лопеса, малюнкові методики.

Образотворче мистецтво дітей, психічно хворих та розумово відсталих людей. Татуювання.

Довільне та тематичне малювання. Малюнок сім’ї, автопортрет, малюнок людини, “дім-дерево-людина”, “неіснуюча тварина” тощо.

4-Й МОДУЛЬ.

КОМПЛЕКСНА ПСИХОДІАГНОСТИКА
Тема 9.

Діагностика міжособових стосунків
Згуртованість та сумісність групи. Соціометрія та референтометрія. Психологія лідерства, відчуження, поведінки в конфліктних ситуаціях. Тести Лірі, Томаса, шкала маккіавелізму, КОЗ, РСК тощо. Вивчення міжособових стосунків в колективі. Моделювання групової динаміки.
Тема 10.

Комп’ютерна психодіагностика
Комп’ютеризація психодіагностичних методик і процедур, створення психодіагностичних систем збору, обробки, збереження і інтерпретації даних. АРМ психолога, СУБД, експертні системи. Обмеження і недоліки комп’ютеризації психодіагностичної роботи. Перспективи комп’ютеризації психодіагностичних методик і процедур. Огляд існуючих комп’ютеризованих діагностичних методик, комплексів та систем.
Тема 11.

Біографічні методи. Узагальнення результатів психодіагностичного обстеження
Життєвий шлях особистості, його етапи; «нормальні кризи» життя. Подія і вчинок як поворотні пункти життя.

Вивчення біографії особистості та життєвого задуму.

Каузометрія, “LifeLine”, “Персоплан” та інші нові методи психологічного дослідження життєвого шляху.

Психологічний вік людини.

Психологічна допомога в складних життєвих ситуаціях. Уроки життєтворчості. Біографічний тренінг.

Конструювання батарей психодіагностичних методик. Проведення комплексного психологічного обстеження, психологічної експертизи.

Узагальнення та перевірка результатів обстеження. Психологічний профіль особистості. Діагноз і прогноз.

Обладнання кабінету практичного психолога. Планування та організація психодіагностичної роботи. Оформлення звітної документації, ведення архіву (бази даних).
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Схожі:

Міністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх...
«Диференційна психологія» перезатверджені на засіданні кафедри психологічних дисциплін (протокол № від 2013 року) для студентів третього...
Національна академія внутрішніх справ Навчально-науковий інститут...
Схвалено на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін Навчально-наукового інституту права та психології Національної академії...
Марчук А. І. МЗО Судова психіатрія. Навчальний посібник
Міністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх справ України
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ...
Плани обговорені і схвалені на засіданні кафедри філософії та соціальних дисциплін
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ...
Братасюк М. Г. – професор кафедри загальноправових дисциплін ННІПП НАВС, доктор філософських наук, професор
Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет...
Робоча навчальна програма з дисципліни «Міжнародне право» для студентів за напрямом підготовки (спеціальністю) “Правознавство” 030401),...
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ...
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ МОРАЛЬНОСТІ ЯК ОБ’ЄКТА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ
Міністерство освіти і науки України Національна академія внутрішніх справ України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ХЕРСОНСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ...
Передумови утворення
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка