В. М. Синьов дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор


Скачати 4.19 Mb.
Назва В. М. Синьов дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор
Сторінка 2/30
Дата 17.06.2013
Розмір 4.19 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Психологія > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30
Тематичний план

(відповідно до навчальної програми дисципліни

«Основи корекційної педагогіки >, автордоктор

педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН

України В. М. Синьов. — К., 2006)



з/п

Назви модулів і тем

Кількість годин

Всьо­го

Сам. роб.

Аудиторні заняття

Лекц.

Сем.

Практ. і лаб.

Інд. роб.

1.

Модуль і. Загальні питання корекційної педагогіки та спеціальної психології

36

16













1.1.

Предмет і завдання корекцій­ної педагогіки та спеціальної психології. Особи з вадами психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання







2







2

1.2.

Види порушень психофізич­ного розвитку та їх причини (загальна характеристика). Загальні та специфічні зако­номірності розвитку, навчання і виховання дітей, які потре­бують корекції психофізично­го розвитку







2

2




2

1.3.

Комплексна диференціаль­на діагностика відхилень у психофізичному розвитку. Освітні установи для осіб з вадами психофізичного роз­витку та їх комплектування. Психолого-педагогічний моні­торинг розвитку дитини







2




4

4




Всього по модулю 1

36

16

6

2

4

8

11

Навчальна програма дисципліни «Основи корекціиног педагогіки >

2

Модуль 2. Психолого-педа-гогічна характеристика дітей з різними вадами психофі­зичного розвитку та особли­вості роботи з ними в умо­вах інклюзивного навчання (Диференціальна корекційна педагогіка)

36

16













2 1

Особливості розвитку, навчай ня та виховання особистості при глибоких порушеннях слуху (питання сурдопедаго­гіки)







2










2 2

Особливості розвитку, навчан­ня та виховання особистості при глибоких порушеннях зору (питання тифлопедаго-пки)







2




2

2

2 3

Особливості розвитку, навчан ня та виховання особистості при порушеннях інтелекту, за­тримках психічного розвитку, відхиленнях емоційно-вольової сфери та соціальної поведінки (питання корекцшноі психопе-дагопки)







4




2

2

24

Особливості розвитку, на­вчання та виховання особис­тості при тяжких порушеннях мовлення (питання логопеда-гопки)







1










25

Особливості розвитку, навчан­ня та виховання особис гості при порушеннях рухової сфери (питання ортопедагопки)







1







2

3

Всього по модулю 2

36

16

10

-

4

6

4

Разом по дисципліні

72

32

16

2

8

14

12

Модуль I

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ

КОРЕКЦІЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ

ТА СПЕЦІАЛЬНОЇ

ПСИХОЛОГІЇ

Тема 1.1

ДІТИ З ПОРУШЕННЯМИ

ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ

ЯК СУБ'ЄКТ КОРЕКЦІЙНОЇ ОСВІТИ

План

  1. Сутність та класифікація порушень психофізичного роз­
    витку

  2. Причини порушень психофізичного розвитку

  3. Особливості процесу аномального розвитку

Література

  1. Бородулина С Ю Коррекционная педагогика- психолого-
    педагогическая коррекция отклонений в развитии и поведении
    школьников /СЮ Бородулина — Ростов н/Д Феникс,
    2004 - 352 с

  2. Выготский Л С Собрание сочинений в 6-ти томах /
    Л С Выготский, под ред Т А Власовой — М Педагогика,
    1983 — Т 5 Основы дефектологии — 368 с

  3. Ефимова Л К Почему болеет ребенок / Л К Ефимова —
    К Здоров'я, 1984 - 70 с

  4. Лапшин В А Основы дефектологии учеб пособие для
    студ пед ин-тов / В А Лапшин, Б П Пузанов - М
    Просвещение, 1991 - 143 с

  5. Петрова В Г Кто они, дети с отклонениями в развитии? — 2-е
    изд В Г Петрова, И В Белякова - М Флинта , Мое
    ковский социально психологический институт, 2000 104 с

П

8.

Модуль 1

Синьов В. М. Основи дефектології : навчальний посібник В. М. Синьов, Г. М. Коберник. К. : Вища школа, 1994. 143 с.

Специальная педагогика : учебное пособие / под ред. Н. М. Назаровой. — М. : Академия, 2000. - 400 с. Спеціальна педагогіка : понятійно-термінологічний словник / за ред. академіка В. I. Бондаря. - Луганськ : Альма-матер, 2003. — 436 с.

1. Сутність та класифікація порушень психофізичного розвитку

Суб'єктом корекційної освіти, на який спрямоване вивчення, виховання, навчання й корекційна психолого-педагогічна допомо­га, є особистість дитини з вадами психофізичного розвитку.

У нормативно-правовій документації та практиці корекцій­ної освіти використовуються різні терміни для позначення цієї категорії учнів. Наведемо окремі з них.

У понятійно-термінологічному словнику зі спеціальної педагогіки дається наступне визначення: «Аномальні діти (діти з вадами психофізичного розвитку) — це діти, які мають суттєві відхиленні від нормального фізичного чи психіч­ного розвитку, зумовлені вродженими або набутими дефектами, і потребують спеціальних умов навчання й виховання» [8, с 25-26]. Зауважимо, що не кожна дитина з проблемами здоров'я чи порушеннями фізичного і (або) психічного розвитку вважається аномальною, а лише та, вади якої відображаються на усьому розвитку дитини (складна структура аномального розвитку за Л. С. Виготським) і перешкоджають засвоєнню культурного до­свіду (і традиційної освіти водночас) у звичайних умовах життя й виховання. Саме тому для цієї категорії дітей створені заклади системи корекційної освіти.

Найбільш поширеними синонімами до терміну «аномальні діти» на часі є такі: діти з вадами (порушеннями) психофізично­го розвитку; діти, що потребують корекції психофізичного розви­тку; діти з особливими освітніми потребами; діти з обмеженими можливостями життєдіяльності, неповносправні діги. У освітній галузі України найбільш прийнятними є два перших терміни.

Дітей з вадами психофізичного розвитку поділяють на де­кілька категорій. У науконій літературі існують різні класифіка-

14

Загальні питання корекцшноі педагогіки та спеціальної психологи

ції, наприклад, залежно від галузі застосування чи мети поділу. Найбільш поширеною у корекційній освіті є класифікація дитя­чих аномалій за видом порушення, оскільки саме з урахуванням цього визначаються зміст і методи роботи з дитиною, добираєть­ся заклад для неї та форма організації навчання і виховання. Відповідно виділяють наступні категорії порушень психо­фізичного розвитку у дітей:

S виразні та сталі порушення слухової функції (глухі, сла-бочуючі, пізно оглухлі діти);

S виразні порушення зору (сліпі, слабкозорі діти);

J важкі мовленнєві порушення (діти-логопати);

S стійкі порушення інтелектуального розвитку на основі органічного ураження центральної нервової системи (ро­зумово відсталі діти);

S затримка психічного розвитку (діти із ЗПР);

S порушення опорно-рухового апарату (діти з вадами онорно-рухового апарату);

S емоційно-вольові розлади (діти з вадами емоційно-во­льової сфери);

^ комплексні порушення декількох функцій (сліпоглухі діти; діти, в яких вади зору, слуху, опорно-рухового апарату поєднуються із розумовою відсталістю).

Порушення слухової функції

За ступенем виразності та складністю порушення слухової функції поділяються на такі види:

  • глухота — глибоке стійке двостороннє порушення слу­
    ху, вроджене або набуте у ранньому віці до того, як у
    дитини сформувалось мовлення;

  • туговухість - часткова слухова недостатність з різним
    ступенем виразності, яка є причиною порушень мовлен­
    нєвого розвитку;

• пізнооглухлість — втрата слуху після того, як мовлення було сформованим.

Порушення зорової функції

Відповідно до ступеня порушення функції зорового аналі­затора дітей із стійкими вадами зору поділяють на сліпих і слаб-козорих:

" сліпота- зорові відчуття у дітей або зовсім відсутні, або зберігається відчуття світла чи незначний залишковий зір, проте недостатній для звичайної життєдіяльності,

15

Модуль I.

слабкозорість — виразне зниження гостроти зору або значне порушення інших зорових функцій (наприклад, звуження меж поля зору), або прогресуюче захворю­вання. Проте навіть сильно порушений зір є провідним аналізатором.

Важкі мовленнєві порушення

Порушеннями мовлення вважаються відхилення від норми, загальноприйнятої у певному мовленнєвому середовищі, які пов­ністю або частково перешкоджають мовленнєвому спілкуванню та обмежують можливості соціальної адаптації людини.

Специфіка та ступінь відхилень залежать від часу їх виник­нення, рівня психічного та інтелектуального розвитку дитини, впливу соціального середовища. Порушення можуть виявлятись в усному чи писемному мовленні у різних його компонентах (звукова сторона, лексика, граматика та ін.) або функціях (ко­мунікативна, мотиваційна, регулююча тощо).

Порушення мовлення можуть бути самостійними, у різних сполученнях, а можуть проявлятись при інших аномаліях, як наслідок основного захворювання.

Порушення інтелектуального розвитку

Поняття «розумова відсталість» в українській спеціальній пси­хології розглядається як стійке порушення пізнавальної діяльності на основі органічного ураження центральної нервової системи.

Розумова відсталість поділяється на два види: олігофренія і деменція, що відрізняються за часом виникнення та протіканням.

За складністю й виразністю порушення розумову відста­лість поділяють на три ступені: ідіотія; імбецильність, де­більність.

Згідно сучасної міжнародної класифікації хвороб (МКХ — 10) розумова відсталість поділяється таким чином: розумова відсталість легкого ступеня (дебільність); помірна розумова від­сталість (легка імбецильність); важка розумова відсталість (ви­разна імбецильність); глибока розумова відсталість (ідіотія).

Затримка психічного розвитку (ЗПР)

ЗПР виражається в уповільненому темпі дозрівання різних психічних функцій. ЗПР може бути зумовлена як біологічними, так і соціальними факторами, а також різними варіантами їх по­єднання. Особливості психічного розвитку цієї категорії дітей пе­решкоджають повноцінному засвоєнню ними навчальної програми

16

Загальні питання корскцшног педагогіки та спеціальної психологи

загальноосвітньої школи без спеціально створених умов. Проте ці діти істотно відрізняються від розумово відсталих, оскільки здатні оволодіти ширшим і глибшим обсягом знань, є спромож­ними самостійно узагальнювати й застосовувати засвоєні знання, сприймають допомогу. Основними типами ЗПР є наступні:

• ЗПР конституційного походження (психічний та психофізичний інфантилізм);

  • ЗПР соматогенного генезу;

  • ЗПР психогенного генезу;

  • цереброастенічна ЗПР.

Ці типи є різними за характеристикою, а діти, відповідно, потребують неоднакової допомоги, часто водночас з педагогіч­ною - психологічної, медичної.

Порушення опорно-рухового апарату

До порушень опорно-рухового апарату призводять різні причини. А саме:

■ захворювання нервової системи:

  • дитячий церебральний параліч,

  • поліомієліт;

• вроджені патології опорно-рухового апарату:

  • вроджений звих стегна,

  • кривошия,

  • аномалії розвитку хребта (сколіоз),

  • клишоногість та інші деформації стоп,

  • недорозвиток і дефекти кінцівок,

  • аномалії розвитку пальців кисті,

  • артрогрипоз (вроджене каліцтво);

■ набуті захворювання і порушення опорно-рухового апарату:

  • травматичні ураження спинного і головного мозку, кін­
    цівок,

  • поліартрит,

  • захворювання скелету (туберкульоз, пухлини кісток, ос­
    теомієліт),

  • системні захворювання хребта (рахіт, хондродист-
    рофія).

Захворювання та порушення опорно-рухового апарату є до­сить різними, проте у більшості дітей спостерігаються подібні проблеми, зокрема, провідною вадою є рухова (затримка фор­мування, порушення або втрата рухових функцій).

17

Модуль 1

Порушення емоційно-вольової сфери

Відхилення у розвитку дітей, шкільна неуспішність, нега­тивні зміни у поведінці дітей можуть бути обумовлені тяжкими психічними переживаннями дитини, довготривалими несприят­ливими впливами, різними формами психопатій. До емоційно-вольових розладів, зокрема, відносяться:

  • ранній дитячий аутизм;

  • реактивні стани;

  • конфліктні переживання;

  • психопатичні форми поведінки.

Комплексні порушення декількох функцій

Ця категорія дітей характеризується поєднанням двох чи на­віть декількох виразних психофізичних порушень: зору, слуху, мовлення, рухового й пізнавального розвитку. Наприклад, слі­поглухі діти; діти, в яких вади зору, слуху чи опорно-рухового апарату поєднуються із розумовою відсталістю або затримкою психічного розвитку.

Класифікації дитячих аномалій набувають вагомого значен­ня для визначення закладу та планування індивідуальної про­грами спеціальної корекційно-педагогічної допомоги.

У всіх вище означених категорій дітей є специфічні труд­нощі й проблеми розвитку, обумовлені характером і ступенем виразності наявних відхилень, умовами соціально-педагогічного оточення дитини на ранніх етапах її розвитку. Водночас власти­вими для всіх категорій дітей з вадами психофізичного розвитку є наступні проблеми розвитку (О. Л. Венгер, О. А. Єкжанова, Н. М. Назарова, О. А. Стрєбелєва):

  • соціальна дезадаптованість дитини;

  • уповільнене й обмежене сприймання;

  • недоліки розвитку моторики;

  • вади мовленнєвого розвитку;

  • недоліки розвитку мислиннєвої діяльності;

  • недостатня у порівнянні із звичайними дітьми пізнаваль­
    на активність;

  • прогалини у знаннях і уявленнях про навколишній світ,
    міжособистісні стосунки;

  • недоліки у розвитку особистості (невпевненість у собі,
    невиправдана залежність від оточуючих, низька кому­
    нікабельність, егоїзм, песимізм, занижена або завищена
    самооцінка, невміння керувати власною поведінкою).

18

Загальні питання корекцгйнт педагогіки та спеціальної психологи

Ці особливості призводять до суттєвої затримки розвитку психічних новоутворень на кожному віковому етані і якісній своєрідності становлення особистості дитини. Вище означені не­доліки можуть проявлятись у дітей неоднаковою мірою, у різних комбінаціях.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30

Схожі:

Уроку
НАПН України, дійсний член Академії педагогічних і соціальних наук; Лисиченко Л. А., доктор філологічних наук, професор кафедри української...
Н. Г. Ничкало дійсний член Академії педагогічних наук України, доктор...
Н. Г. Ничкало – дійсний член Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки...
Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (зі змінами,...
НАПН України; І. Ю. Ненашев, учитель фізики, лауреат Всеукраїнського конкурсу "Учитель року-1996"; Н. А. Охрименко, методист Донецького...
Л. М. Кудояр, кандидат психологічних наук
...
СКЛАД викладачів відбірково-тренувальних зборів до Міжнародних учнівських...
Національної академії педагогічних наук, академік НАПН України, доктор технічних наук, професор
ПРАВОВА ДЕРЖАВА в контексті новітнього українського досвіду КИЇВ...
В. В. КОПЄЙЧИКОВ, доктор юридичних наук, професор М. І. КОЗЮБРА, доктор юридичних наук професор О. В. ЗАЙЧУК, доктор юридичних наук...
Місце роботи, навчання, контакти
...
Темур'янц Наталія Арменаковна
Дійсний член Європейського та Американського біоелектромагнітного товариств, Міжнародного товариства біометеорологія, член Українського...
Особливості проведення навчальних дискусій
Васянович Г. П., доктор педагогічних наук, професор, директор науково-практичного центру професійно-технічної освіти Національної...
Збірник наукових праць (навчальний посібник) За загальною редакцією...
Рецензенти: доктор філософських наук, професор Ю. С. Вілков; доктор філософських наук, професор В. В. Остроухов; кандидат філософських...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка