|
|
Скачати 77.71 Kb.
|
|
ДО ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ Ільїна О.Ю. Студентка групи ПВШ-10А ІПО ІПП УМО (м. Донецьк) В статті розглядається феномен емоційного вигорання, його стадії, фази, такі як: застережлива, зниження рівня власної участі,емоційні реакції, фаза деструктивної поведінки, психосоматичні реакції, розчарування. Відображається прикладний аспект дослідження даного феномену. Ключові поняття: емоційне вигорання, професійне вигорання, фази розвитку синдрому вигорання. Б.Г. Ананьєв підкреслює, що «проблема особистості – одна з центральних в теоретичній та прикладній психології. Вона включає дослідження особливостей діяльності особистості, її психологічних властивостей і ролей». Останні декілька років увагу дослідників привертають такі особистісні зміни психіки індивіда, які несуть на собі знак традиційних порушень. Серед таких змін особливий інтерес викликає «синдром емоційного вигорання» [1, С.44]. Огляд робіт з проблеми емоційного вигорання в зарубіжній та вітчизняній психології показує досить глибоке теоретичне опрацювання цієї проблеми на різних рівнях. Серед авторів, що вивчають феномен емоційного вигорання можна назвати роботи Форманюк Т.В., Барабанової М.В., Рогинської Т.І, Орел В.Є., Румянцевої П.В., Безносова С.П. Проте, потрібно відзначити, що мало розроблен інструментарій, що дозволяє вивчити особливості прояву синдрому емоційного вигорання і причини, що його обумовлюють. Даний феномен виявляється в осіб, які за родом своєї діяльності постійно контактують з іншими людьми. Хоча останнім часом стали з'являтися роботи, в яких професійне вигорання розуміється як професійна криза, пов'язана з роботою в цілому, а не лише з міжособистісними стосунками. На сьогодні більшість дослідників даної проблеми прийшли до загальної точки зору на сутність емоційного вигорання і його структуру. Згідно з сучасними даними, під емоційним вигоранням розуміється багатовимірний конструкт, набір негативних психічних переживань, стан фізичного, емоційного і розумового виснаження від тривалої дії напруги, пов'язаної з інтенсивними міжособистісними стосунками, які супроводяться емоційною насиченістю і когнітивною складністю. У структурний склад феномену входять емоційне виснаження, деперсоналізація і редукція професійних досягнень. Під емоційним виснаженням розуміється відчуття емоційної спустошеності і втоми, викликане власною роботою. Деперсоналізація передбачає цинічне відношення до праці і об'єктів своєї праці. Зокрема, в соціальній сфері деперсоналізація передбачає бездушне, негуманне відношення до клієнтів, що приходять на лікування, консультації, здобування освіти і інших соціальних послуг. Клієнти сприймаються не як живі люди, і всі їх проблеми і біди, з якими вони приходять до спеціалісту, із його точки зору, є благо для них. Нарешті, редукція професійних досягнень – виникнення у працівників відчуття некомпетентності в своїй професійній сфері, усвідомлення неуспіху. Запропоновані три компоненти вигорання якоюсь мірою відображають специфіку тієї професійної сфери, в якій вперше був виявлений цей феномен. Особливо це стосується другого компонента вигорання, а саме, деперсоналізації, що відображає стан сфери соціального обслуговування людей і надання ним допомоги. Дослідження останніх років не лише підтвердили правомірність цієї структури, але і дозволили суттєво розширити сферу її поширення, включивши професії, не пов'язані з соціальною сферою. Це привело до деякої модифікації поняття «вигорання» і його структури. «Професійне вигорання» розуміється як професійна криза, пов'язана з роботою в цілому, а не лише з міжособистісними взаєминами. Таке розуміння змінило і деякі її компоненти: емоційне виснаження; цинізм; професійна ефективність. З цих позицій поняття деперсоналізації має ширше значення, і означає негативне відношення не лише до клієнтів, але і до праці і його предмету в цілому [2]. «Вигорання» розвивається раніше, якщо працівник: • оцінює свою роботу як незначну; • незадоволений професійним зростанням; • відчуває нестачу самостійності, вважає, що його надмірно контролюють; • повністю поглинений своєю роботою; • відчуває ролеву невизначеність унаслідок нечітких до нього вимог; • відчуває перевантаження або недовантаження (останнє породжує відчуття своєї непотрібності). Згідно концепції М. Буріша, в розвитку синдрому професійного вигорання можна виділити декілька головних фаз [3]. Таблиця 1 Фази розвитку синдрому професійного вигорання
Відомо також, що професійним вигоранням є вироблений особистістю психологічний механізм захисту у формі повного або часткового виключення емоцій у відповідь на психотравмуючі дії. Він проявляється як стереотип професійної поведінки і негативно впливає на виконанні професійної діяльності і стосункі з колегами. Окрім цього, вигорання традиційно розуміється як один з проявів деформації особистості. Симптоми професійного вигорання вказують на характерні межі тривалого стресу і психічного перевантаження, які приводять або можуть привести до повної дезінтеграції різних психічних сфер і перш за все, – емоційною. Сильна залежність від роботи на початкових етапах розвитку вигорання приводить до повного відчаю і екзистенціального вакууму [4]. Причини виникнення симптомів емоційного вигорання можуть бути самі різні. Це і особливості психічного стану людини, його особистісні стійкі конструкти, це і соціально-демографічні характеристики, і стаж роботи, і сімейний стан, але не лише від самого педагога залежить настання вигорання, важливе, а інколи і первинного значення набувають чинники організації праці фахівця і організації середовища самої діяльності [3]. Педагогічна діяльність має свій, особливий об'єкт діяльності, який, на відміну від інших професій володіє відповідною активністю і діяльність працівника сфери освіти пов’язана з високою емоційною напруженістю. Важко перерахувати всі емоційні чинники діяльності педагога, які за своєю природою можуть бути об'єктивними і суб'єктивними. Це і величина робочого тижня, і підвищена стресогенність педагогічної діяльності. Про типовість стресу для педагогічної діяльності із-за її насиченості такими стрес-агентами, як соціальна оцінка, невизначеність, повсякденна рутина говорять багато психологічних досліджень. Прояви стресу в роботі педагога різноманітні і численні. Так, в першу чергу виділяються фрустрірованість, тривожність, виснаження і вигорання. Не дивлячись на те, що в літературі останнім часом стали з'являтися публікації про синдром, взаємозв'язок його окремих симптомів з якостями особистості, про особливості прояву чинників, що їх детермінують, все ж дана проблема залишається маловивченою, таким чином теоретична цінність подібних досліджень полягає в розвитку наукових знань відносно даного феномену, причин, що впливають на розвиток синдрому професійного вигорання співробітників сфери освіти. Прикладне значення дослідження стосується безпосередньо можливості, надалі, на підставі діагностично обгрунтованих даних складати і здійснювати корекційно-реабілітаційні програми для педагогів, що вимагають психологічної допомоги. Крім того, результати досліджень з даної проблеми, відобразять необхідність зміни того або іншого аспекту організації професійної діяльності фахівців, конкретизують рекомендації по нормуванню і оптимізації професійної діяльності педагога. Література:
|
|
Сем інар-тренінг «Профілактика та подолання синдрому «професійного вигорання» Синдром професійного (емоційного) вигорання серйозна недуга, що загрожує представникам усіх професій, але найбільше від неї потерпають... |
Профілактика професійного вигорання В останні роки в Україні, так само як і в розвинених країнах, все частіше говорять не тільки про професійний стрес, але і про синдром... |
|
Діагностика рівня емоційного вигорання Діагностика рівня «Емоційного вигорання» (за В. Бойко) Водночас можуть виникнути його дисфункційні наслідки, коли вигорання спричиняє негативний вплив на професійну діяльність та стосунки... |
Тема: Предмет, структура, завдання й методи досліджень в юридичній психології Юридична психологія, метод спостереження (інтроспекція), метод бесіди, метод експерименту (законодавчий, природний, лабораторний,... |
|
«Як допомогти вчителю зберегти своє здоров’я та подолати стрес» Мета: підвищувати грамотність учителів із питань збереження та зміцнення їхнього професійного здоров’я; попереджати професійні деформації,... |
Урок світової літератури в 6 класі Чарльз Діккенс. «Різдвяна пісня у прозі» Вдосконалювати навички психологічного аналізу літературного твору і його героя, навички роботи з текстом |
|
Тренінг для педагогів «Впровадження інтерактивних технологій у педагогічну практику» Вня поінформованості педагогів щодо проблеми впровадження інтерактивних технологій; популяризація навичок співпраці, спілкування,... |
ЗНАЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО РІВНЯ... Можливостей, націлена на саморозвиток і самоосвіту впродовж усієї професійної діяльності. В розв’язанні цієї проблеми значна роль... |
|
Структура конфлікту Тому насамперед треба окреслити коло понять, важливих для соціально-психологічного аналізу конфлікту. Л. Петровська розглядає чотири... |
«Проблеми професійного становлення майбутнього фахівця в умовах сучасного освітнього простору» Яка відбудеться 18 квітня 2013 року на базі Кіровоградського державного педагогічного університету |