|
|
Скачати 91.69 Kb.
|
|
УДК 159. 922. 761 Бойко Т.П., аспірантка кафедри загальної та соціальної психології Волинського національного університету імені Лесі Українки, викладач психології Луцького педагогічного коледжу ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ТРИВОЖНОСТІ У СЛАБОЗОРИХ ПІДЛІТКІВ У статті висвітлюються особливості прояву тривожності слабозорих підлітків та фактори, що зумовлюють її виникнення. З’ясовується сутність та зміст поняття тривожність. Ключові слова: тривожність, тривога, підлітковий вік, апатія, психічний стан. Постановка наукової проблеми. Різнобічний розвиток і виховання підростаючого покоління є не лише одним із завдань, а й обов’язкова умова побудови нового демократичного суспільства. Вирішення цього питання реалізується через формування духовно та фізично здорової людини. У зв’язку з цим у психолого-педагогічній науці особливо актуальними на сьогоднішній день залишаються прикладні дослідження, спрямовані на подолання негативних явищ, які супроводжують розвиток особистості. Формування та розвиток гармонійної, соціально активної особистості - важливий напрямок освітньої політики України. Підвищена увага вчених до психологічних механізмів та закономірностей становлення особистості є не випадковою, оскільки вона знаходиться у безпосередньому зв’язку із тією специфічною для сучасного українського суспільства ситуацією, яка й формує наукове замовлення та спрямовує дослідницький інтерес. За умов нестабільного сьогодення з його соціально-економічними негараздами, невпевненістю в завтрашньому дні, ростом насилля, у суспільстві все частіше розвиток дитини супроводжується переживаннями негативної модальності і, перш за все, високою тривожністю, що дисгармонізує формування особистості, високий рівень якої може стати причиною розвитку неврозу як у фізично здорових так і у дітей, що мають дефекти зору, які практично весь час перебувають у цьому стані. Саме тому необхідним є вивчення та визначення особливостей прояву тривожності у таких підлітків. Метою статті є аналіз особливостей прояву тривожності у слабозорих підлітків як підґрунтя їхнього психічного життя. Проблема тривожності особистості посідає важливе місце у психологічній та педагогічній науці і на сьогодні є достатньо розробленою. На загально-психологічних засадах тривожність визначається як багатопланове системне явище, що проявляється на всіх рівнях психічної активності особистості й може бути охарактеризоване кількісно (за рівнем інтенсивності прояву: висока, помірна, низька тривожність), якісно (за різновидами, тобто, залежно від того, який аспект особистості фрустрований з боку соціального оточення: шкільна (гностичний), самооцінна (афективний), міжособистісна (поведінковий)) і, нарешті, змістовно (за детермінантами: ситуаційна та особистісна тривожність). Аналіз останніх досліджень цієї проблеми. Разом із тим багатоаспектність наукового дослідження даного стану, як системного явища та властивості особистості, здійснювались такими науковцями, як Ю. М. Антонян, В. М. Астапов, Л. І. Божович, Ж. М. Глозман, М. С. Корольчук, Б. І. Кочубей, М. Д. Левітов, Л. В. Марищук, Н. І. Наєнко, Г. М. Прихожан, Ч. Д. Спілбергер, Т. М. Титаренко та ін. Проте тривожність у дітей з вадами зору у психолого-педагогічній літературі вивчена недостатньо [8]. Виклад основного матеріалу. Тривожність, як індивідуально-психологічна особливість, розглядалась науковцями, як схильність людини до частих або інтенсивних переживань стану тривоги, як особистісне переживання, що зумовлене слабкістю нервових процесів. Тривожний стан людини характеризується стурбованістю, побоюваннями, сумом. У сучасній науково-психологічній літературі цей стан пов’язують насамперед з емоцією страху [3]. Трактування явища тривожності у психологічній літературі пов’язане із ім’ям З. Фрейда, який розглядав тривожність як стан, що виникає внаслідок витіснення потягів, а саме сексуального. К. Хорні, реформуючи концепцію Фрейда, створила оригінальну теорію розвитку тривоги, згідно з якою будь-який потяг (а не тільки сексуальний чи агресивний), здатний викликати тривогу за умови, що його реалізація (задоволення) означатиме порушення інших життєвих інтересів чи потреб. Лише сильний потяг, що являє собою загрозу іншим потребам (наприклад, який знаходиться в протиріччі з соціальними нормами і загрожує задоволенню соціальних потреб і цілісності особистості) здатний спричинити тривогу. У процесі вивчення питання тривожності підлітків з вадами зору значна увага у тифлопсихології приділяється саме глибоким зоровим порушенням, що негативно впливають на стан емоційно-вольової сфери, спричиняючи психологічний дискомфорт (М. І. Земцова, А. І. Каплан, В. Ф. Матвєєва, Л. О. Новікова, М. І. Певзнер, Н. І. Пільман, Л. І. Солнцева), а у подальшому житті порушують функціональні можливості психіки (занижена самооцінка, рівень научуваності через ригідність мислення, відсутність креативу уяви, продуктивності пам’яті) та стають причиною деструкцій і гальмувань розвитку особистості. Підлітковий вік є важливим періодом у житті дитини і, зокрема, з дефектами зору. Він характеризується доволі довгим і проблемним переходом від дитинства до дорослості, упродовж якого відбувається подальше становлення особистості та бурхливий розвиток емоційної сфери. Основним новоутворенням у сфері переживань підлітка стає “почуття дорослості”. Воно виявляється як суб’єктивне переживання готовності бути повноправним членом колективу дорослих, прагненні до самостійності, бажанні продемонструвати свою “дорослість”, отож підлітки наполягають, щоб старші поважали їх особистість, зважали на систему їхніх поглядів [9]. Розвиток емоційності й уяви пояснює той факт, що підлітковість – це перш за все вік почуттів, гострота переживань в якому набуває дуже високого рівня. Психологи-дослідники зазначають, що, з одного боку, підлітковий вік характеризується доволі близькою до дефінітивного типу організацією активаційних процесів, а з іншого – у зв’язку із зростанням ролі факторів зовнішнього середовища – він постає періодом становлення стійких індивідуально-особистісних властивостей 4. Діти цього віку дуже емоційні, однак у слабозорих підлітків рівень розвитку сенсорно-візуальної сфери може бути нижчим, що є загрозою виникнення психоемоційних розладів. В наслідок окремих очних захворювань, спостерігаються зміни в активності, пригніченість у стосунках з оточенням. Оцінюючи емоційні стани людини, діти з обмеженими можлтвостями виділяють і адекватно оцінюють насамперед такі якості співрозмовника, як активність, домінантність, тривожність. Причиною виникнення тривожності у дітей підліткового віку з вадами зору є те, що вони змушенні докладати багато зусиль для того, щоб набути таких самих знань, досвіду, що і зрячі. У них зазвичай занижена самооцінка, вони повинні значно більше працювати над собою, що є причиною виникнення у більшості з них різних емоційних реакцій, відповідно до індивідуального типу нервової діяльності, сили втомлюваності та системи взаємостосунків з мікро– і макросоціумом [8]. Потрібно розрізняти тривогу і тривожність. Тривога – це епізодичний прояв неспокою, хвилювання дитини, а тривожність виступає стійким станом. Слід погодитись із тим, що запропоновані на сьогодні визначення тривожності як психічного утворення, дуже різноманітні, кожне із них зосереджується на тому чи іншому її структурному компонентові, залишаючи поза увагою ті складові, що не постали предметом наукового аналізу [1]. Навідміну від тривоги як стану, тривожність як риса особистості притаманна не кожному і вона немає постійного джерела. Тривожні підлітки, що мають порушення зору: невпевнені в собі, а також у рішеннях, котрі приймають, постійно очікують неприємностей, емоційно нестійкі, недовірливі. Переживання того стану, в якому вони перебувають, суттєво блокує всі форми людської діяльності. Будь-яка невдача може стати для них психотравмуючою, супроводжуючись тривожністю на соматичному й поведінковому рівні. Соматичні прояви стосуються змін у внутрішніх органах, системах організму дитини: прискорене серцебиття, нерівне дихання, тремтіння верхніх та нижніх кінцівок, скутість рухів, підвищення тиску, виникнення розладів шлунку тощо. Тривога оцінюється як психічний стан, причиною виникнення якого є можливі, або ймовірні неприємності, зміна звичних обставин і діяльності, що супроводжується специфічними переживаннями (побоюванням, хвилюванням, порушення спокою) та відповідними реакціями. На поведінковому рівні прояви тривожності різноманітні та непередбачувані. Вони можуть коливатись від повної апатії та безініціативності до демонстративної жорстокості. Тривожні діти переконані: щоб нічого не боятись, потрібно зробити так, щоб боялися їх, саме тому тривожність є одним із основних джерел підліткової агресії та заниження самооцінки. Маскуючи свою тривогу, приховуючи її від дорослих та однолітків і навіть від себе, вони зазвичай самі не знають, що їм потрібно, не можуть звернутись за допомогою, провокують негативне ставлення до себе оточуючих. Це ускладнює і без того важкий внутрішній стан дитини в період підліткової кризи, підкріплюючи впевненість у тому, що шляхи до “нормального” життя для неї закриті. У цьому випадку важлива реакція дорослих, яким у жодному разі не потрібно відповідати на агресію агресією. Доречно виражати незадоволення, образу, подив, але максимум зусиль потрібно докласти для того, щоб підвищити самооцінку тривожно-агресивного підлітка [5]. Найпоширенішими проявами тривожності, що спостерігаються у підлітків з вадами зору є апатія, млявість, безініціативність тощо. Розуміння і переживання своєї неповноцінності, усвідомлення обмежень і проблем у житті викликає стійкі переживання, негативні настрої, напруження, які з часом переростають в афективні стани. Сучасні дослідження тифлопсихологів (В. П. Єрамкова, Г. А. Якуніна, А. Г. Литвака, І. М. Некрасова та інших) показали, що в емоційному аспекті сліпі та слабозорі діти перебувають у значно несриятливішому становищі, ніж зрячі, переважна більшість таких дітей напружені, занепокоєні, заглиблюються в пасивність або фантазії. Це зумовлено тим, що у повсякденному житті вони зустрічаються з великою кількістю малознайомих предметів, які бояться ідентифікувати і виявляють страх. В умовах зорової недостатності через психофізичні особливості, а також через надмірну опіку дорослих (що зумовлена недостатньою обізнаністю про потенційні можливості й резерви дітей з порушенням зору і шляхи реалізації цих можливостей) у сліпих і слабозорих дітей вже з раннього віку втрачається природне бажання до трудової діяльності (Н. Г. Морозова, Л. І. Солнцева, С. М. Хорош, Л. І. Плаксина та ін.), усвідомлюється власна малоцінність, розуміння неадекватного ставлення зрячих свого стану. Великі ускладнення в задоволеності особистих потреб викликає у підлітка відчуття напруги, занепокоєння, непотрібності, віддчаю, а в поведінці – агресивності [6]. Отже, тривожність як один із основних параметрів індивідуальних розбіжностей є невід’ємним фактором розвитку особистості як феномен емоційної сфери, посів свого часу провідне місце в екзістенціальній філософії та, отримав подальший розвиток в галузі психіатрії, і наразі привертає увагу дослідників насамперед в психологічному аспекті. Вікова специфіка тривожності як особистісна властивість обумовлюється змістом переживань, формами прояву та захисними механізмами. Наприкінці підліткового віку стає стійким індивудуальним утворенням хоча до цього виступала лише функцією ситуації, що опосередковувалась Я-концепцією дитини. Висновки і перспективи подальших досліджень. Можемо констатувати, що саме підліток з порушенням зору постійно перебуває в тривожному стані, який є властивістю особистості і багато в чому визначає поведінку, а глибокі депресії, часті та тривалі фрустрації знижують рівень когнітивних процесів, провокують виникнення неадекватності і таким чином ускладнюють психологічну адаптацію особистості з вадами зору. Перспективу подальших досліджень вбачаємо у розробці індивідуальних корекційних програм щодо подолання тривожності у слабозорих підлітків. Література
В статье освещаються особенности проявления тревожности незрячих подростков и обусловливающие её возникновение. Объясняется сущность и содеражние тревожности. Ключевые слова: тревожность, тревога, подростковый возраст, апатия, психическое состояние. In the article the feauters of display the dullsighted teenager’s anxiety and the conditions that them cause are presented. The essence and concept of notions anxiety. Keywords: anxiety, alarm, teens, apathy, mental condition. |
|
СЄНУ імені Лесі України (м. Луцьк), викладач психології Луцького... ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ СЛАБОЗОРИХ ПІДЛІТКІВ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ В УМОВАХ ДЕПРИВАЦІЇ |
ПСИХОЛОГІЯ Петросян Р. А ВПЛИВ ТРИВОЖНОСТІ ТА АГРЕСІЇ НА ПРОЯВ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ З ПОВНИХ ТА НЕПОВНИХ РОДИН |
|
2. Засади конкурентоспроможності банку Тема Сутність банківської конкуренції та особливості її прояву на вітчизняному фінансовому ринку |
Тренінг «Стать і статеві стосунки» Мета: підвищити рівень знань підлітків про особливості статі, статеві стосунки, сформувати у підлітків коректне ставлення до цих... |
|
РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ ДІТЕЙ З ВАДАМИ ЗОРУ У статті розкриваються проблеми спілкування слабозорих дітей, особливості формування комунікативних умінь |
"Реклама як засіб маніпулювання свідомістю підлітків" Аналіз особливостей маніпулятивного впливу реклами на підлітків на основі проведеного дослідження |
|
Тренінгове заняття Зростаємо без насильства Мета: сприяти формуванню правового світогляду підлітків і на цій основі формувати відповідну активну позицію підлітків у реалізацій... |
Тест для батьків РІВЕНЬ ТРИВОЖНОСТІ ТА ПСИХІЧНОГО НАПРУЖЕННЯ ДИТИНИ (за О. Захаровим) |
|
Профілактика девіантної поведінки підлітків у процесі самовиховання... РОЗДІЛ ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОФІЛАКТИКИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ |
ВСТУП РОЗДІЛ Специфіка і форми прояву девіантної поведінки у підлітковому віці як соціальна проблема |