Захарченко П. П. З 38 Історія держави та права України: Навч посіб для дист навч

Скачати 2.93 Mb.

Назва	Захарченко П. П. З 38 Історія держави та права України: Навч посіб для дист навч
Сторінка	3/25
Дата	15.03.2013
Розмір	2.93 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Право > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 25

18

б) втеча залежної особи від свого господаря;

в) самопродаж у рабство;

г) військовий полон.

9. Знайдіть відповідник до терміну „пелат".

а) представник залежного землеробського населення;

б) чиновник при дворі Боспорського царя;

в) військовий начальник у Скіфському царстві;

г) охоронець порядку в грецькому полісі.

10. Яке із нижчеперелічених античних міст Північного Причорномор'я за фо
рмою правління було демократичною республікою?

а) Фанагорія;

б) Херсонес;

в) Пантікапей;

г) Гермонасса.

МОДУЛЬ №2

Формування Руської держави та її права. Особливості політичного розвитку Галицько-Волинської держави (VI ст. — пер. пол. XIV ст.)

Зміст дидактичної одиниці

Формування державності у східних слов'ян. Характеристика центральних і місцевих органів державної влади, системи управління, судових установ. Політичні, адміністративні, фінансові реформи перших київських князів. Суспільний лад. Джерела та основні риси руського права. Правові інститути окремих галузей права. Судовий процес.

Причини розпаду Руської держави. Державний устрій та суспільний лад Галицько-Волинської держави, їх особливості. Основні пам'ятки права.

Анотація

Навчальний модуль присвячений проблемі формування державності у східних слов'ян, процесу її становлення та розпаду. Значна увага приділяється механізмам функціонування центральної та місцевої влади, розкривається принцип сюзеренітету-васалітету. Соціальне розшарування суспільства визнається закономірним підсумком утвердження феодальних відносин у державі.

Характеризуються основні правові пам'ятки епохи. їх поділено на джерела місцевого походження та рецептовані (запозичені) з інших правових систем. Визначаються особливості суспільно-політичного розвитку Галицько-Волинської держави як спадкоємиці України-Руси. Аналізуються основні риси кримінального та цивільного права.

Джерела

Законодательство Древней Руси. — М., 1984.
Российское законодательство X — XX веков (тексти и комментарии): в 9-
ти томах /под ред. О.И. Чистякова/. — М., 1984. — Т.1.

3. Хрестоматія з історії держави і права України: у 2-х томах. — Київ,
1997. —Т.1.

20

Основна література

Історія держави і права України: У 2-х томах /за ред. В.Я. Тація /. — К.,
2000.— Т.1.
Історія держави і права України /за ред. А.С. Чайковського/. — К., 2001.
Капелюшний В.П., Кудін С.В. Історія держави і права України (у схемах) —
К., 2001.

5. Музиченко П.Д. Історія держави і права України. — К., 2001.

Додаткова література

Х.Брайчевський М.Ю. Походження Русі. — К., 1968.

Греков Б.О. Киевская Русь. — М, 1956.
Костомаров Н.И. Князь Данило Романович Галицкий // Исторические про-
изведения. — К., 1990. — С. 238-262.

Котляр М.Ф. Данило Галицький. — К., 1979.
Кріт 'якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. — К., 1984.
Толочно П.П. Древняя Русь. — К., 1987.
ФрояновИ.Я. Киевская Русь. — Л., 1980.

10. Юшков С.В. Общественно-политический строй и право Киевского госу-
дарства. — М., 1949.

Факультативна література

Х.Дубровіна А.Б. Государственньїй строй Киевской Руси // Советское госу-дарство и право. — 1982. -№6.

Захарченко П.П. Київська Русь: державний устрій, суспільний лад та осно
вні риси права // Історія України. -2002. -№7, 10.
Ричка В.М. Шлюб і подружнє життя у Київській Русі //Український істори
чний журнал (УІЖ).-1992.-№1.-С. 131-142.

ТЕСТ-ДОПУСК

1. Хто із князів прибив свій щит на "вратах Царьграда"?

а) Ігор;

б) Володимир Мономах;

в) Олег;

г) Святослав.

21

2. Який із варіантів твердження є правильним? — "Першим руським князем,
що прийняв християнство, був (-ла)

а) Ольга;

б) Володимир;

в) Ярослав;

г) Аскольд."

3. Визначте дійсні роки правління Володимира Святославовича.

а) 978-1015;

б) 1019-1054;

в) 1113-1125;

г) 945-962.

4. В якій річці відбулося хрещення киян у 988 році?

а) Хрещатик;

б) Почайна;

в) Десна;

г) Прип'ять.

5. Виберіть твір, який не належить до літературних пам'яток Руської держави.

а) "Слово о полку Ігоревім";

б) "Ключ царства небесного" Мелетія Смотрицького;

в) "Слово про закон і благодать" митрополита Іларіона;

г) "Повість минувших літ" Нестора-Літописця.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

При опрацюванні теми слід з'ясувати умови формування державності у східних слов'ян, її державно-політичний устрій та функціонування органів центральної та місцевої влади. Розглядаючи структуру органів влади слід звернути увагу на умови, в яких відбувалося зародження десяткової (чисельної) та двірсько-вотчинної системи управління.

Вивченню суспільних відносин та їх тривалішій фіксації в пам'яті студента, безумовно, сприятиме схема суспільного ладу, яку кожен може відтворити самостійно, або, в разі появи проблемних питань, необхідно звернутись до рекомендованого посібника С. Кудіна і В. Капелюшного.

22

Знайомлячись із правовою системою Руської держави, потрібно з'ясувати не тільки способи формування місцевих джерел, а насамперед причини значного поширення римського, візантійського, канонічного права, яке врегульовувало прогалини руського законодавства.

При розгляді процесуальних питань необхідно розібратися у формах досу-дового процесу ("звід", "заклич", "гоніння сліду"), з'ясувати роль позивача, відповідача, очевидців, послухів у судовому засіданні.

Аналіз особливостей суспільно-політичного життя Галицько-Волинської держави, порівняно з тими князівствами, що утворилися після розпаду Руської держави, дає найкраще уявлення про тяглість державно-правових традицій, успадкованих від своєї авторитетної попередниці. Державний устрій, адміністративно-територіальна організація влади базувалися на тих самих принципах, що і в Київській Русі. Однак, Галицько-Волинське князівство потрапило під потужніший політичний вплив європейської цивілізації, ніж Руська держава.

Знайомлячись із станом суспільних відносин, варто визначити причини економічного та політичного посилення ролі галицького боярства. Саме воно у середині XIV ст. зіграло роль руйнівного чинника, що призвів до загибелі Галицько-Волинської держави.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ

Вітчизняна наука про виникнення Руської держави. Сучасні дослідники обстоюють думку, що Руська держава у своєму формуванні пройшла кілька етапів. Вихідним пунктом утворення державності були племінні об'єднання східного слов'янства. "Повість минулих літ" зафіксувала їх близько 15-ти. Поступово вони видозмінюються і перетворюються на племінні князівства із власною територією, притаманною їм культурою, побутом, звичаями, зрештою, із зародками

державності.

Другим етапом формування держави стало виникнення ранньодержавних об'єднань у дніпровських та ільменських слов'ян, відповідно з центрами у Києві та Новгороді. Консолідація кожного з них відбувалася в різних політичних умовах. У кінці VIII — на початку IX ст. на Подніпров'ї, раніше за інші східнослов'янські землі, складається утворення з виразними ознаками державності. Первісним територіально-політичним ядром "Руської землі" було полянське племінне князівство на чолі з місцевою правлячою династією. Єдність території

23

князівства базувалася вже не на родоплемінній спільності, а на політичній. "Руська земля" була самодостатнім утворенням державного типу.

Важливим кроком на шляху розширення кордонів "Руської землі" стало об'єднання новгородських і київських земель. Його здійснив у 882 році князь Олег із династії Рюриковичів, підступно знищивши місцевих правителів і захопивши Київ. Політичний переворот та зміна правлячих династій сприяла розвитку об'єднавчих процесів. Київ був проголошений "матір'ю градів руських", а його влада поширилася далеко на північ, включивши в свою орбіту як слов'янські, так і не слов'янські племена і народності.

Схема 1. Державний устрій Київської Русі.

За формою правління Руську державу відносять до монархії. Великий князь був старшим (сюзереном) стосовно місцевих князів (васалів). Він володів найбільшим і наймогутнішим князівством — Київським, тому й носив титул Великого князя Київського. Взаємини з іншими князями врегульовувалися договорами, в яких, з одного боку, визначалися права і обов'язки великого князя, а з іншого — його васалів.

У зв'язку з тим, що впродовж усього періоду існування єдиної Руської держави рівень повноважень центральних інститутів влади не був сталим, розглянемо кожен із них окремо (див. схему 1):

- Великий князь Київський очолював державу. На стадії її формування функції князя полягали головним чином в організації збройних сил, командуванні ними, збиранні данини, налагодженні зовнішньої торгівлі. У цей час утво-

24

рюсться князівський домен (маєток із землями та обслугою), в якому князі змушені були вести господарство на зразок бояр. Пізніше його діяльність ускладнюється, а функції розширюються. У великого князя зосереджуються законодавчі (прийняття законів), виконавчі (призначення та контроль за органами місцевої влади), судові (здійснення верховного правосуддя) функції.

Рада при князі — дорадчий орган князя. До нього входили дружинники,
бояри, духовенство. Разом з князем розглядалися питання зовнішньої політики,
укладення союзів, видання нових законів;
віче — збори жителів міста та приміської округи чоловічої статі з метою
вирішення найважливіших питань внутрішнього життя. Скликалися з ініціативи
князя, правлячої верхівки чи народу;
князівські з'їзди — орган державної влади, що вийшов на провідне місце
в період розпаду Київської Русі (кінець XI — поч. XII ст.). З'"їзди мали загально
державний характер, на них збиралися князі, бояри, інколи церковна знать. Вони
вирішували питання припинення міжусобних воєн, організації опору зовнішнім
ворогам, ухвалювали нові закони.

Місцеві органи влади. Повноважними представниками князівської влади на місцях були посадники у містах і волостелі у сільській місцевості.

У Руській державі склалися наступні соціальні групи, які умовно можна поділити на: 1) аристократичну верхівку, до якої входили київські князі, місцеві (удільні) князі, бояри, дружинники, священики; 2) вільних общинників; 3) напівзалежне населення (смерди, рядовичі, закупи); 4) залежне населення (холопи челядь) тощо. Провідне місце в ієрархічній піраміді займали (див. схема 2):

а) князі київські— перебували на вершині влади у Х-ХІІІ ст.. Великий Київ
ський князь був не тільки верховним правителем країни, землі чи волості, але й во
лодарем міста, розпорядником усього місцевого життя. Йому належало право роз
поділу і перерозподілу земельного фонду, контролю за державними податками;

б) місцеві (удільні) князі — це переважно представники київської князівсь
кої династії, що перебували у васальній залежності від Великого князя. Місцеві
князі очолювали адміністрацію, військо, здійснювали судочинство в уділі само
стійно чи через своїх уповноважених тіунів;

в) бояри — це великі землевласники. Наявність великої власності була пе
редумовою для того, щоб стати боярином. Виникли із основного ядра родових
старійшин;

г) дружинники. Спочатку військові, згодом стали отримувати від князя зе
млю, осідати на ній і зливатися з боярством;

д) священики поділялися на "білих", тобто парафіяльних священиків, котрі
не давали обітниці не вступати до шлюбу (целібат), та "чорних" — ченців, з яких
обиралися вищі духовні владики. Вони проживали в монастирях.

До категорії вільних общинників або (люди) належали як сільський, так і міський елемент — ремісники, купці.

До напівзалежного населення належали:

а) смерди, тобто основна група сільського населення, що мала свій будинок,
вела власне господарство, мала в користуванні ділянку землі. Вони були зо
бов'язані сплачувати податки, але не були особисто прикріплені до землі;

б) рядовичі — особи, які перебували у тимчасовій економічній чи особистій
залежності внаслідок укладення договору — "ряду";

в) закупи — це одна із категорій рядовичів, що на умовах особистої застави
брала в борг "купу", тобто позику грошима. Закуп працював лише на полі госпо
даря і не мав права його покинути доти, поки не повертав борг. Якщо він цього
не робив — перетворювався на раба.

Окремо виділяється група осіб, яка перебувала під патронатом церкви. До неї належали:

26

а) задушні люди — холопи, яких господар за заповітом відпустив на свободу;

б) прощеники — колись вільні люди, що стали холопами, а потім господа
рем були прощені;

в) ізгої— вихідці із різних соціальних груп, які з одного стану вийшли, а до
іншого не потрапили.

У князівських та боярських господарствах мешкали і працювали вотчинні ремісники. їхнє життя "Руська правда" оцінює у 12 гривень.

У найбільш пригнобленому становищі перебувало повністю залежне населення, яке поділялося на дві категорії:

а) холопи — це люди, які ставали невільниками внаслідок скоєного злочи
ну, неповернення боргу, самопродажу, одруження на рабині. Холопами також
ставали закупи-утікачі;

б) челядь — особи, що потрапили в рабство внаслідок полону. Також були
абсолютно безправні.

Джерела права. Ними в Київській Русі були як звичай, так і закон. Найдавнішим джерелом права будь-якого народу, у тому числі й українського, був звичай. У IX ст. він набув значення неписаної правової норми. У цей час звичаєве право позначалося такими староруськими термінами як "правда", "покон", "закон". Неписане звичаєве право знайшло своє місце у перших актах князівського законодавства, які скоріше фіксували звичаєві норми, ніж створювали нові.

Першою писаною збіркою права, яка, на жаль, не дійшла до нас, був "Устав і закон руський". На його існування вказує згадка, що міститься у статті 6 русько-візантійського договору 945 року.

Писані норми права на Русі зустрічаються також у формі договорів. В історичних та правових пам'ятках того часу вони мають назву "миру", "ряду". Відомі наступні договори:

договір князя з народом. Укладався в разі обрання князя на віче або в ра
зі самовільного захоплення князівського столу. В період становлення держави
(IX — XI ст.) укладалися як усно, так і письмово. З XII ст. договори стали офор
млятися лише в письмовій формі. У них зазначалися умови, на яких князь мав
здійснювати свою владу. Договір скріплювався взаємною присягою народу і об
раного князя. Вона складалася обома сторонами у формі хресного цілування;
міжкнязівські договори. Відомі з XII ст., мали на меті запобігти чи при
пинити міжусобні війни, розв'язати існуючі суперечності. Зазвичай називалися

"хрестовими грамотами";

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 25

Схожі:

Формування особистості дитини Помчалова О. Г Навч посіб для вищ навч закл. / Валентина Тарасун, Ганна Хворова; Ін-т спец педагогіки АПН України. – К.: Наук світ, 2004. – 98,...	Одягайло Б. М. Міжнародна економіка: Навч посіб Одягайло Б. М. Міжнародна економіка: Навч посіб. – К.: Знання, 2006. – 407 с. (ст. 257-290)
Григорія Сковороди "ПОГОДЖЕНО" Робоча програма складена на основі: Блуда А. А. Практична підготовка вчителя історії в пед навч закладах України: Етапи і особливості.—К.,...	Л. Е. Акпинар; Республ вищ навч закл. "Кримський інжен педагог ун-т". К. Слово, 2014. 288 с Акпинар, Лємара Енверівна. Інтерактивні технології навчання в початковій школі : навч посіб для студ вищ навч закл. / Л. Е. Акпинар;...
Основи інформаційного права України: Навч посіб. B. C. Цимбалюк,...	Мацько Л. І., Кравець Л. В. Культура української фахової мови: Навч посіб Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови: Навч. Посібник. – Львів: Світ, 2003. – 432 с
Шквір В. Д., Загородній А. Г., Височан О. С. Інформаційні системи... Література: Шквір В. Д., Загородній А. Г., Височан О. С. Інформаційні системи і технології в обліку: Навч посіб. 3-тє вид., перероб....	Реферат На тему: СВIДОК У КРИМIНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВI Тертишник В. М. Кримінальне-процесуальне право України : Навч. Посіб. К.: Юрінком інтер, 1999. 576 с
Хриков Є. М. Х95 Управління навчальним закладом: Навч посіб Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист №14/18. 2-751 від 24 березня 2006р.)	Петрушенко В. Л. Філософія : Навч посіб для студ вищ закл освіти I-IV рівнів акредитації Проблеми людини і науки в західноєвропейській філософії ХVII ст Емпіризм та раціоналізм

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання