|
|
Скачати 0.71 Mb.
|
|
ЗАДАЧА При вирішенні спору між акціонерним товариством та інженером Романовою про поновлення на роботі останньої та стягнення заробітної плати за вимушений прогул суду слід врахувати, чи проводилось звільнення Романової із дотриманням вимог ст.ст.40 ч.1, 40-2 КЗпПУ, згідно якої про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці. Якщо звільнення працівників, в тому числі і Романової у зв”язку із організацією було здійснене з дотриманням вимог ст.40-2 КЗпПУ (скорочення чисельності чи штату працівників) і на реорганізованому підприємстві була відсутня робота за відповідною професією чи спеціальністю, позовна заява Романової не підлягає задоволенню. Якщо вимоги ст.40-2 КЗпПУ були дотриманні, якщо свільнення Романової було проведено не у зв”язку із скороченням чисельності чи штату працівників, а на реорганізованому підприємстві була наявна вакансія за відповідною професією чи спеціальністю позовна заява Романової підлягає задоволенню Прийнявши до уваги другий варіант Романова підлягає поновленню на роботі, що зазначено в пункті 9 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.1992р., згідно якого при реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи. Пунк 34 вищевказаної постанови передбачає випадки стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу (ст.113 КЗпПУ), згідно якого в зв’язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. ВИСНОВОК Конституція України значно розширила коло питань суспільного життя, що визначаються чи встановлюються виключно законами України як актами вищої після Конституції України юридичної сили в системі нормативно-правових актів. Відповідно до статті 92 Конституції України законами України мають регламентуватися найважливіші суспільні та державні інститути (права, свободи та обов’язки людини і громадянина; вибори, референдум; організація і діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади тощо). Визнаючи важливість права на працю як основи життєдіяльності людини, Конституція України закріплює та гарантує основні трудові права громадян (статті 43, 44, 45, 46) і встановлює, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, засади регулювання праці і зайнятості визначаються виключно законами України (пункт 6 частини першої статті 92). Разом з тим особливістю правового регулювання трудових відносин є те, що вони регламентуються розгалуженою системою нормативних актів, прийнятих органами різних рівнів, у тому числі за участю трудових колективів та профспілок. Розгалужена і багаторівнева система джерел трудового права дістала своє відображення у термінах, що використовуються в Кодексі законів про працю України. Зокрема, такі терміни, як “закони”, “законодавчі акти”, “законодавство”, “міжнародні договори”, “договір”, “угода”, “колективний договір” тощо, що вживаються у Кодексі, визначають певний вид нормативних актів, які залежно від предмета регулювання трудових відносин регламентують інститути трудового права, конкретні трудові відносини чи їх окремі елементи. Відповідно до частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір — це індивідуальна угода між працівником і роботодавцем. Контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватись угодою сторін (частина третя цієї статті). Шляхом укладення трудового договору з роботодавцями громадяни реалізують своє конституційне право на працю, добровільно вступають у трудові правовідносини, набуваючи конкретних трудових прав і обов’язків. Трудовий договір є основним юридичним фактом, з яким пов’язано виникнення, зміна чи припинення трудових правовідносин. Саме тому основні елементи інституту трудового договору (порядок укладення трудового договору, його зміст, гарантії працівникам при укладенні, зміні та припиненні трудового договору, підстави припинення договору тощо) як такі, що мають засадничий характер, повинні врегульовуватись лише законом. Зміст права на працю полягає у можливості кожної особи заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується (стаття 43 Конституції України). Це право забезпечується обов’язком держави створювати громадянам умови для повного його здійснення, гарантувати рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовувати програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. В контекстів курсової роботи неодноразово нагрлошувалось на тому, що трудова угода, в якій би формі вона не укладалась, повинна мати сталий характер. Проте, рухливісь сучасного суспільного життя, часті зміни у економіці країни, нестабільне фінансове становище громадян України, штовхає працівників шукати кращого місця роботи, більшого заробітку, що створює підгрунтя для швидкоплинного руху кадрів. Унеможливлює створення на багатьох підприємствах міцного, професійного колективу. В сучасних умовах трудове законодавство повинно вдорсконалюватись. Українські законотворці з кождним роком незалежності все більше і більше оновлюються нормативно-правову базу нашої держави: прийнято нові Цивільний та Кримінальний кодексми, прийнято Господарський кодекс, Кодекс України про адмінітративне судочинство, новий Цивільний процесуальний кодекс тощо. А трудове законодавство лише поповнюється все більшою кількістю підзаконних нормативно-правових актів. Метою даної курсової роботи було дослідження інституту розірвання трудововго договору з ініціативи роботодавця. Наприкінці даного дослідження вважаю за необхідне наголосити на тому, що на даному етапі розвитку трудових правовідносин в наший країні інститут звільнення працівника з роботи потребує серьозного вдосконалення, нормативна база потребує приведення у відповідність до Конституції України, потебують більш чіткого та обгрутованого закріплення гарантії для вивільнюваних працівників, так як згідно Конституції Українип людина є основною соціальною цінністю нашої держави. ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
10.Закон України від 15 грудня 1992 року „Про статус суддів”. 11.Закон України від 19 грудня 1992 року „Про адвокатуру”. 12.Закон України від 1 грудня 1994 р. "Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" Відомості Верховної Ради України. — 1995. — №1 13.Положення про порядок проведення атестації державних службовців органів виконавчої влади, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 p. №950 Урядовий кур'єр. - 1996. - №176-177; 14.Положення про порядок проведення атестації керівних, інженерно-технічних працівників і інших фахівців підприємств і організацій залізничного транспорту України, затверджене наказом Міністерства транспорту України від 16 квітня 1996 p. №127 Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1998. — №12; 15.Положення про порядок проведення атестації лікарів, затверджене наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 грудня 1997 p. №359 Юридичний вісник України. — 1998.— №15. — 15 квітня; 16.Положення про порядок атестації працівників керівного складу державних підприємств, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1999 p. №1571 Праця і зарплата. - 1999. - №22. – Вересень 17.Закон України "Про статус народного депутата України" Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №3 18. Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами трудових спорів” від 6 листопада 1992 № 4 // Законодавство України про працю: Збірник нормативно-правових актів. –Х., ТОВ „Одисей”, 2003р. 1 Болотіна Н.Б. „трудове право України”. – К.: Вікар, 2003 – стор. 213. 2 Прокопенко В.І. „Трудове право України: Підручник.” – Х.: Фірма „Консул”, 1998 - стор. 236. 3 Шпиталенко Г.А., Шпиталенко Р.Б. „Трудове право: Навч. посіб.” – Житомир: ЖІТІ, 2000р. – стор.236. 4 Болотіна Н.Б. „Трудове право України”. – К.: Вікар, 2003 – стор. 220. 5 Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №3. - Ст. 18. 6 Відомості Верховної Ради України. — 1994. — №24. — Ст. 180. 7 Голос України. — 1998. — №91. — 16 травня. 8 «Цивільне право україни: Підручник” / Є.О. Харитонов, Н.О. Саніахметова. – К.: Істина, 2003 . – 133. 9 Шпиталенко Г.А., Шпиталенко Р.Б. „Трудове право: Навч. посіб.” – Житомир: ЖІТІ, 2000р. – стор.240. 10 Відомості Верховної Ради України. — 1995. — №1. — Ст. 1 11 Стичинський Б.С., Зуб І.В., РотаньВ.Т. „Науково-практичний коментар до законодавства про працю України” – К.:А.С.К., 2003 – стор. 230. 12 Урядовий кур'єр. - 1996. - №176-177. 13 Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1998. — №12. — С. 108. 14 Юридичний вісник України. — 1998.— №15. — 15 квітня. 15 Праця і зарплата. - 1999. - №22. – Вересень. 16 Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств СРСР. — 1980. — №8; 1987. - №2. 17 Прокопенко В.І. „Трудове право України: Підручник.” – Х.: Фірма „Консум”, 1998, - стор. 406. 18 Прокопенко В.І. „Трудове право України:Підручник.” – Х.: Фірма „Консум”, 1998, - стор. 258. 19 Стичинський Б.С., Зуб І.В., РотаньВ.Т. „Науково-практичний коментар до законодавства про працю України” – К.:А.С.К., 2003 – стор. 235. 20 Болотіна Н.Б. „Трудове право України”. – К.: Вікар, 2003 – стор. 245. 21 Стичинський Б.С., Зуб І.В., РотаньВ.Т. „Науково-практичний коментар до законодавства про працю України” – К.:А.С.К., 2003 – стор. 239. 22 Шпиталенко Г.А., Шпиталенко Р.Б. „Трудове право України: Навч. посіб.” – К.: Юрінком Інтер, 2002 – стор. 258. 23 Прокопенко В.І. „Трудове право України:Підручник.” – Х.: Фірма „Консум”, 1998, - стор. 273. 24 Прокопенко В.І. „Трудове право України:Підручник.” – Х.: Фірма „Консум”, 1998, - стор. 274. |
| ПЛАН Вступ Поняття припинення трудового договору, підстави його припинення, їх класифікація Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця за підставами, що не грунтуються на винних діях працівника |
Зміст трудового договору Зміст Вступ Розділ III. Поняття припинення трудового договору, підстави його припинення |
| План Вступ Зміст та поняття трудового договору. Загальний порядок прийняття на роботу Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу |
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» Рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки або припинення права постійного користування земельною ділянкою |
| 2. ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ, РОБОЧИЙ ЧАС І ВІДПОЧИНОК, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ... |
Питання з навчальної дисципліни „Трудове право ” Підстави припинення трудового договору за ініціативи власника або уповноваженого ним органу |
| КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР Закон Окремим видом трудового договору є контракт. Під контрактом сучасна теорія права розуміє угоду, що викликає виникнення, зміну або... |
Термін дії та умови розірвання договору За згодою Сторін, про що інша Сторона має бути повідомлена не менш ніж за 15 (п’ятнадцять) діб |
| КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 19 березня 1993 р. № 203... Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності |
Авторський договір може бути змінений тільки за взаємною згодою сторін.... В авторському договорі може бути передбачена умова про його конфіденційність, за якою сторона зобов'язується не розголошувати інформацію... |