|
|
Скачати 8.53 Mb.
|
падках при розгляді й вирішенні конкретної адміністративної справи і, навпаки, провадження за заявою чи скаргою суб’єкта звернення або за позовом чи в справах про застосування заходів примусу ґрунтуються на певних, відповідних доказах. Ті самі приклади можна навести з дотримання процесуальних строків, принципів провадження, застосування заходів процесуального примусу, встановлення наявності правовідносин та ін. 47 Поняття адміністративного процесуального права України Разом із тим, норми адміністративного процесуального пра- ва взаємодіють і з нормами інших процесуальних і матеріальних галузей права. 1.6. Взаємодія адміністративного процесуального права з іншими галузями права Адміністративне процесуальне право, як і будь-яка інша га- лузь права, має власний предмет правового регулювання — суспільні відносини, що забезпечують реалізацію та захист прав, свобод і інтересів фізичних і юридичних осіб в публічній сфері та відповідне нормативне врегулювання цих відносин. Однак, як зазначає О. В. Кузьменко, наявність двох об’єктивних ознак галузі права — предмета регулювання та певної системи органі- зації — ще не дає підстав для твердження про можливість виокремлення певної групи норм в окрему галузь права. Для цьо- го треба підтвердження щодо здатності цієї групи норм взає- модіяти не тільки з нормами однойменної матеріальної галузі права, а й з матеріальними нормами інших галузей . Системний підхід до вивчення юридичних явищ, аналіз чин- ного законодавства показують, що норми адміністративного про- цесуального права тісно пов’язані з норами інших галузей права. З конституційним правом. Конституція України визначає, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є голо- вним обов’язком держави (ст. 3); кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29); право громадян на участь в управлінні державними справами (ст. 38), право на мирні збори (ст. 39), право на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і служ- бових осіб (ст. 40); права і свободи людини і громадянина за- хищаються судом (ст. 55); кожен зобов’язаний не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині (ст. 66); кожен зобов’ язаний сплачувати податки і збори (ст. 67); кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів Ук- раїни, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст. 68); юрисдикція судів поширюється на всі правовід- носини, що виникають у державі (ст. 124). Ці та інші матеріаль- ні норми Конституції України тісно пов’язані з адміністратив- Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Моно- графія. — К.: Атіка, 2005. — С. 131. Г л а в а 1 48 ними процесуальними нормами при реалізації і захисті зазна- чених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Норми адміністративного процесуального права мають тіс- ний зв’язок з нормами цивільного права. Так ч. 2 ст. 11 ЦК Ук- раїни встановлено, що у випадках, визначених актами цивіль- ного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади та місцевого са- моврядування. Цивільним кодексом України встановлюється державна реєстрація фізичних осіб (ст. 49) і правові форми участі держави і у цивільних відносинах (ст. 167); розмежуван- ня відповідальності за зобов’язаннями держави (ст. 176); право на особисту недоторканність (ст. 289); умови викупу пам’ятки історії та культури з ініціативи державного органу (ст. 352); реквізиція з ініціативи державного органу в разі виникнення певних надзвичайних обставин (ст. 353); відшкодування шко- ди, завданої органами держави (статті 1173—1177); державна реєстрація права на спадщину (ст. 1299) тощо. Реалізація цих прав тісно пов’язана з адміністративними провадженнями. Через норми адміністративного процесуального права ре- алізуються певні сімейні правовідносини. Наприклад, соціальна і економічна підтримка та розвиток сім’ї; державна допомога сім’ям з дітьми; реєстрація актів цивільного стану; усиновлен- ня; підтримка прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу; нагляд за дотриманням прав дітей та ін. За допомогою норм адміністративного процесуального права значною мірою реалізуються відносини у сфері дії господарського права. Господарським кодексом України передбачено обмеження конкуренції (ст. 26), монополізму (ст. 27); заборона неправомір- них угод між суб’єктами господарювання (ст. 30), дискримінації суб’єктів господарювання (ст. 31), недобросовісної конкуренції (ст. 32), неправомірного використання ділової репутації суб’єкта господарювання (ст. 33), створення перешкод суб’єктам господа- рювання у процесі конкуренції (ст. 34) та інші, відповідальність за порушення яких передбачена Кодексом України про ад- міністративні правопорушення (статті 1643, 1661, 1662, 1663), а розгляд справ і притягнення до відповідальності здійснюється саме через адміністративно-процесуальні норми. Господарським кодексом України передбачена державна реєстрація суб’єктів господарювання (ст. 58), ліцензування, патентування та квоту- вання у господарській діяльності (ст. 14), процедури визнання суб’єкта підприємництва банкрутом (гл. 23) та інші відносини 49 Поняття адміністративного процесуального права України регулюються шляхом здійснення адміністративних проваджень. Крім цього, главами 27 та 28 ГК України передбачено застосу- вання адміністративно-господарських санкцій та відповідальності за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, що також потребує застосування адміністративних процесуаль- них норм при розгляді і вирішенні справи про спір чи спору про право в адміністративному чи судовому порядку. З кримінальним правом. Частиною 2 ст. 38 КУпАП передба- чено, що у разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушни- ка ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше як через місяць із дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття. Статтею 253 КУпАП установлено, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) дійде виснов- ку, що в порушенні є ознаки злочину, він передає матеріали прокурору, органу досудового слідства або дізнання. Отже, при- тягнення до адміністративної відповідальності певним чином пов’язане і з матеріальними нормами кримінального права. Адміністративні процесуальні норми взаємодіють з норма- ми у сфері: фінансового права, наприклад, щодо обігу цінних паперів та діяльності фондового рину, банківської діяльності тощо; трудового права — щодо адміністративної відповідаль- ності за порушення законодавства про працю та охорону праці; земельного права, житлового права, природоохоронного права, лі- сового права, водного права — щодо правил використання зе- мельних, лісових, водних ресурсів та житлового фонду і від- повідальності за їх порушення; податкового права, митного права — щодо сплати податків і зборів; транспортного права — щодо правил безпеки перевезень пасажирів, пошти, багажу, вантажів та відповідальності у разі їх порушення. 1.7. Адміністративне процесуальне право як самостійна галузь у системі права України Iсторія розвитку і становлення адміністративного процесуального права України характеризується неоднозначністю і супереч- ливістю в розумінні науковцями поняття, змісту та юридичної природи адміністративного процесу зокрема, та адміністративного процесуального права в цілому. В юридичній літературі викорис- товуються різноманітні підходи до усвідомлення і визначення Г л а в а 1 50 цього цілком матеріального, реально існуючого юридичного яви- ща: від визнання адміністративного процесу як засобу розв’язання суперечок між сторонами адміністративних правовідносин — «вузької» концепції адміністративного процесу до управлінської «широкої» концепції адміністративного процесу, якою охоп- люється вся діяльність суб’єктів владних повноважень із приводу реалізації матеріальних норм не тільки адміністративного права, а й інших галузей права та визнання адміністративного процесу лише виключно діяльністю органів судової влади . Поява в правовій системі нового правового інституту, підга- лузі чи галузі права обумовлюється багатьма чинниками еконо- мічного, соціального, політичного, юридичного характеру, потребами будівництва громадянського суспільства та є об’єктивною закономірністю розвитку держави. Соціальна спільність держави має якісно нову правову систему забезпечення і захис- ту прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Проте і на сьогодні провідні науковці у галузі дослідження процесуальних відносин — Ю. П. Битяк, I. П. Госніченко, В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко, М. М. Тищенко та інші — під адміністративним процесом розуміють: порядок, правила, за якими реалізуються матеріальні норми адміністративного пра- ва; діяльність виконавчих органів щодо реалізації адміністра- тивного та інших галузей права; щодо адміністративних про- ваджень належать нормотворчі, установчі, дисциплінарні, ви- конавчі, контрольні провадження та провадження з діловодства тощо; що провадження у справах про адміністративні правопо- рушення є різновидом виконавчо-розпорядчої діяльності . Детальніше див.: Кузьменко О. В., Гуржій Т. О. Адміністративно-про- цесуальне право України: Підручник / За ред. О. В. Кузьменко. — К.: Аті- ка, 2007. — С. 5—14. Комзюк А. Т., Бевзенко В. М., Мельник Р. С. Адміністративний процес України: Навч. посібник. — К.: Прецедент, 2007. — С. 6—7. Адміністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. — К.: Юрінком Iнтер, 2005. — C. 210—212; Голосніченко I. П., Стахурськаий М. Ф. Адміністратив- ний процес: Навч. посібник / За заг. ред. I. П. Голосніченка. — К.: ГАН, 2003. — С. 7—25; 21. Колпаков В. К., Кузьменко О. В. Адміністративне право України: Підручник. — К.: Юрінком Iнтер, 2003. — С. 266, 278—279, 296; Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Монографія. — К.: Атіка, 2005. — С. 101, 130—131; Бандурка О. М., Тищенко М. М. Адміністративний процес: Підручник для вищих навч. закладів. — Рос. мо- вою. — К.: Літера ЛТД, 2001. — С. 14, 17—20; Кузьменко О. В., Гуржій Т. О. Адміністративно-процесуальне право України: Підручник / За ред. О. В. Кузьменко. — К.: Атіка, 2007. — С. 126, 132. 51 Поняття адміністративного процесуального права України Величезна сила історичної традиції «широкого» і «вузького» розуміння адміністративного процесу тримає дослідників у по- лоні віднесення всієї управлінської діяльності до сфери адміністра- тивного процесу. За такого підходу можна дійти висновку, що вся сфера публічних відносин є суцільним адміністративним проце- сом, а норми, що його регулюють — адміністративним процесу- альним правом. Якщо пов’язувати адміністративний процес зі всією управлінською діяльністю адміністративних органів, вклю- чаючи як внутрішньоорганізаційні питання, завдання, функції, форми і методи управлінської діяльності, так й розгляд і вирішен- ня адміністративних справ, втрачається головна соціальна цін- ність адміністративного процесуального права — це визнання та забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, фізичних і юридичних осіб. Адже головне призна- чення адміністративного процесуального права — регулювання публічних і приватних інтересів у сфері публічних відносин, а не процеси державного управління. Разом із тим, згадані дослідники погоджуються в тому, що адміністративне процесуальне право має право на існування як самостійне юридичне утворення. В. К. Колпаков ще у 1999 р. у підручнику «Адміністративне право України» виділив окрему главу «Адміністративно-процесуальне право» . Традиційно в теорії права вважається, що головними озна- ками будь-якої галузі права є: — певний масив як кодифікованих, так і некодифікованих правових норм; — чітко визначені предмет та метод правового регулювання; — правові принципи, притаманні лише конкретній галузі права; — власна внутрішня структура (система) цих норм, об’єднана в правові інститути і підгалузі; — наявність взаємодії з іншими галузями права; — власні джерела галузі права. Попередній аналіз соціального призначення адміністратив- ного процесуального права, його предмета, методу, принципів, системи норм та порівняння з наведеними вимогами до галузі права дає всі підстави вважати, що адміністративне процесуаль- не право є самостійною, однією з провідних галузей права у |
| Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Рекомендовано... Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів |
Яцківський Л. Ю., Зеркалов Д. В. З57 Транспортне забезпечення виробництва. Навчальний посібник Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів напряму “Транспортні технології” вищих навчальних... |
| БІРЖОВЕ ПРАВО Рекомендовано Міністерством освіти і науки України... ... |
Реферат На тему: СВIДОК У КРИМIНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВI Тертишник В. М. Кримінальне-процесуальне право України : Навч. Посіб. К.: Юрінком інтер, 1999. 576 с |
| О. С. Мазур ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для вищих навчальних закладів |
П. С. Дудик Комунікативно- стилістичні якості мовлення Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів |
| КОНКУРЕНТНЕ Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Й як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів ^ (лист №14/18.... |
В.І., Слободяник Н. П. ЛОГІСТИКА Рекомендовано Міністерством освіти... Викладення теоретичного матеріалу підкріплюється прикладами, контрольними запитаннями, тестами, термінологічним словником |
| ББК Ш 141. 14 9 ... |
Робоча Програма та методичні рекомендації з педагогічної практики... Положення про проведення практики студентами вищих навчальних закладів України, на підставі Програми педагогічної практики для педагогічних... |