Демський Е. Ф. Адміністративне процесуальне право: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 495 с


Скачати 8.53 Mb.
Назва Демський Е. Ф. Адміністративне процесуальне право: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 495 с
Сторінка 5/94
Дата 24.04.2013
Розмір 8.53 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   94

що порушують права і законні інтереси фізичних чи юридич-

них осіб; д) створенням умов і порядку судового захисту прав,

свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних

осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку

органів владних повноважень при здійсненні ними владних уп-

равлінських функцій на основі законодавства.

Юридичний зміст зазначеного принципу полягає в розме-

жуванні на законодавчому рівні компетенції уповноважених

органів (посадових осіб) щодо розгляду і вирішення індивіду-

альних адміністративних справ.

6. Принцип відповідності норм адміністративного процесуаль-

ного права України положенням міжнародно-правових актів.

Конституційне закріплення тези (ст. 9), що чинні міжнародні

договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Ра-

дою України, є частиною національного законодавства Украї-

ни, є тим підґрунтям, на підставі якого система норм ад-

міністративного процесуального права буде поновлюватися

нормами світової цінності. Характерно, що останнім часом уже

зроблені певні кроки щодо застосування норм міжнародно-

правових актів у законодавстві України. Наприклад, ч. 6 ст. 9

КАСУ закріплено: «Якщо міжнародним договором, згода на

обов’язковість якого дана Верховною Радою України, встанов-

лені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосо-

вується правило міжнародного договору». Проте, якщо міжна-

родний договір не відповідає Конституції України повністю чи

частково і ця невідповідність визнана Конституційним Судом

України, як, наприклад, зазначено у Висновку Конституційно-

го Суду України від 11 липня 2001 р., справа № 1-35/2001 про

Г л а в а 1

32

Римський Статут , то такий договір або його частина не підля-

гають застосуванню в Україні.

Юридичний зміст цього принципу полягає в імплементації

світових правових цінностей, досягнутих людством, у правову

тканину України.

Всі принципи тісно пов’язані між собою, постійно взає-

модіють, але кожний із них зберігає свою власну цінність для

побудови і перебігу процесу, свій юридичний зміст. Будучи у

тісній взаємодії, взаємозв’язку, одні принципи сприяють здій-

сненню інших, але це не означає, що одні принципи підкоря-

ються іншим, що існують принципи які є тільки гарантіями

здійснення інших принципів, а тим більше — такими, що випливають

із інших принципів . Отже, може йтися не про про-

сту сукупність, а про систему принципів адміністративного

процесуального права, до якої, як зазначалося вище, входять й

адміністративно-процесуальні принципи.

Принципи адміністративного процесу, на яких базується про-

цесуальна діяльність суддів, органів (посадових осіб), уповно-

важених розглядати і вирішувати індивідуальні адміністративні

справи, за визначенням В. К. Колпакова, являють собою пози-

тивні закономірності, пізнані наукою і практикою, закріплені у

правових нормах, або є узагальненням діючих у державі юри-

дичних правил .

В юридичній літературі є різноманітні підходи до класифі-

кації процесуальних принципів. Так, деякі автори виділяють

загальні, міжгалузеві та галузеві принципи , інші такого поділу

взагалі не роблять , ще інші автори поділяють їх на конститу-

Див.: Вісник Конституційного Суду України. — 2001. — № 4. —

С. 35—44.

Михеєнко М. М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Ук-

раїні: Вибрані твори. — К.: Юрінком Iнтер, 1999. — С. 225.

Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: Мо-

нографія. — К.: Юрінком Iнтер, 2004. — С. 394.

Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Моно-

графія. — К.: Атіка, 2005. — С. 147—155; Чорнооченко ____________С. I. Цивільний про-

цес України: Навч. посібник. — К.: Центр навч. літератури, 2004. —

C. 29;

Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України: Навч. посібник. — К.:

Юрінком Iнтер, 2003. — С. 47.

Адміністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук,

О. В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. — К.: Юрінком Iнтер,

2005. — С. 207—209; Бандурка О. М., Тищенко М. М. Адміністративний

процес: Підручник для вищих навч. закладів. — Рос. мовою. — К.: Літера

ЛТД, 2001. — С. 33—37; Колпаков В. К., Кузьменко О. В. Адміністративне

право України: Підручник. — К.: Юрінком Iнтер, 2003. — С. 272—274.

33

Поняття адміністративного процесуального права України

ційні та інші принципи . Отже, як бачимо, в юридичній літера-

турі дослідженню процесуальних принципів приділена значна

увага, оскільки вони закріплені в законі та відображають панів-

ні в державі політичні, соціальні і правові ідеї побудови ад-

міністративного процесу.

На нашу думку, оскільки кожний адміністративно-проце-

суальний принцип має свою власну цінність, є самостійним

юридичним утворенням, то особливої потреби в класифікації їх

за якісними відмінностями немає. Достатньо було б обмежити-

ся суто кількісною їх характеристикою. Однак різноманітність

проваджень у адміністративному процесі обумовлює й наяв-

ність принципів, які підкреслюють певні особливості ад-

міністративного провадження та впливають на побудову ад-

міністративно-процесуальної форми (режиму). Наприклад, не

у всіх провадженнях можуть застосовуватися принципи безоп-

латності адміністративних проваджень, швидкості та економіч-

ності розгляду справи, добровільності звернення громадян до

органів, уповноважених розглядати адміністративні справи,

етичності у стосунках, підконтрольності тощо.

Отже, з метою більш повного пізнання наукою системи

принципів доцільніше розглядати їх через призму завдань, які

вони виконують для забезпечення здійснення адміністративно-

процесуальної діяльності, тобто за предметом правового регу-

лювання. Усі принципи за такими ознаками умовно можна

поділити на: функціональні та організаційні.

До функціональних ______________належать принципи, які визначають

спрямованість адміністративного процесу, форму і зміст його

інститутів. Це принципи: законності; гласності; об’єктивної іс-

тини; перегляду рішень органу, уповноваженого розглядати ад-

міністративні справи; обов’язковість виконання прийнятого

рішення та ін.

Принцип законності є найважливішим принципом адміністративного

процесу, характеризується неухильним виконан-

ням, дотриманням усіма учасниками суспільних відносин вимог

нормативно-правових актів. Законність як стан (режим) сус-

пільства передбачає: а) наявність досконалого законодавства;

б) повне і неухильне виконання нормативних актів державними

органами, посадовими особами, організаціями та громадянами

за біблейським правилом «гріх є беззаконіє»; в) верховенство

Михеєнко М. М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Ук-

раїні: Вибрані твори. — К.: Юрінком Iнтер, 1999. — С. 224—225.

Г л а в а 1

34

закону щодо всіх інших правових актів; г) єдність розуміння і

застосування законів на всій території України; ґ) рівність усіх

громадян у правовому захисті й у виконанні громадянами пра-

вових приписів; д) невідворотність юридичного реагування,

впливу на осіб за вчинені ними правопорушення; е) здійснення

державного нагляду і громадського контролю за дотриманням,

виконанням і використання норм законодавства.

Правове закріплення положень про те, що: органи держав-

ної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і служ-

бові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повно-

важень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами

України (ст. 9 КАСУ); провадження в справах про адміністра-

тивні правопорушення здійснюються на основі суворого додер-

жання законності (ст. 7 КУпАП); процесуальні дії та прийняття

рішень уповноваженим суб’єктом здійснюються виключно на

підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Кон-

ституцією та законами України; додержання вимог закону за-

безпечується систематичним контролем з боку вищестоящих

органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом ос-

карження встановленими законом способами (ст. 7 КУпАП),

підкреслюють специфічність принципу законності. Ця спе-

цифічність характеризується наступним: а) усі органи, уповно-

важені розглядати адміністративні справи, створюються лише

відповідно до закону. Наприклад, порядок утворення судів рег-

ламентується ст. 20 Закону України «Про судоустрій України»,

утворення адміністративних комісій для розгляду справ про ад-

міністративні правопорушення — ст. 215 КУпАП. Законом ус-

тановлюються і відповідні повноваження щодо розгляду ад-

міністративних справ; б) при застосуванні своїх повноважень

чи виконанні своїх обов’язків вони (органи) мають діяти від-

повідно до закону. Відоме положення «дозволено все, що не

заборонено законом» може бути використане лише громадяна-

ми і не може бути застосоване органом владних повноважень

чи його посадовою особою. Для органів владних повноважень,

їх посадових осіб діє правило «дозволено тільки те, що перед-

бачено законом». Отже, рішення або дія, що порушують закон,

не мають юридичної сили. Наприклад, не може бути накладене

адміністративне стягнення пізніш як через два місяці з дня вчи-

нення правопорушення (ст. 38 КУпАП), у протилежному ви-

падку постанова про накладення стягнення не буде мати юри-

дичної сили; в) у всіх випадках рішення органів владних повно-

35

Поняття адміністративного процесуального права України

важень, їх посадових осіб має бути відкритим для перевірки

вищестоящим органом, судом чи прокуратурою як за заявою чи

скаргою особи, так і з власної ініціативи.

Виходячи з викладеного, принцип законності реалізується

шляхом: 1) установлення Конституцією і законами України, а

також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких

надана Верховною Радою України, правових основ діяльності

органів владних повноважень, їх посадових осіб, громадян, під-

приємств, установ і організацій; 2) створення організаційно-

правового механізму, що забезпечує неухильне виконання чин-

ного законодавства всіма суб’єктами адміністративного проце-

су та установлення процесуальної процедури розгляду

адміністративних справ; 3) закріплення адміністративного, су-

дового, апеляційного та касаційного порядку перевірки закон-

ності та обґрунтування прийнятих рішень органами владних

повноважень; 4) здійснення судового конституційного контро-

лю, контролю з боку законодавчої та виконавчої влади, нагляду

прокуратури, судового контролю за законністю актів органів

законодавчої і виконавчої влади, органів місцевого самовряду-

вання, громадських організацій, підприємств, установ і органі-

зацій та їх посадових осіб.

Така значна увага до характеристики принципу законності

пояснюється тим, що, незважаючи на широке й досить повне

дослідження його змісту у філософській, соціологічній, полі-

тичній, юридичній літературі та інших наукових джерелах, його

значення невичерпне для затвердження вищої соціальної ідеї

справедливості як регулятора суспільних відносин і загаль-

нолюдських вимірів права.

Разом із тим, варто звернути увагу на те, що з розбудовою

громадянського суспільства відповідним чином поповнюється

зміст і якісна сутність засадничих ідей держави. Йдеться про ви-

падки, коли процесуальні процедури неврегульовані, нечітко

визначені: підвідомчість справ; строки й місце розгляду справи;

перелік належних доказів у справі; коло осіб, які можуть бути

допитані як свідки, та ін. В умовах такої невизначеності не

виключене порушення прав та інтересів громадян чи юридичних

осіб. З метою уникнення помилок у правозастосовчій практиці

на основі вивчення і узагальнення судової практики, аналізу су-

дової статистики Пленум Верховного Суду України та Пленум

Вищого адміністративного суду дають роз’яснення з питань за-

стосування законодавства, норм процесуального права та органі-

Г л а в а 1

36

зації судової діяльності. Ці роз’яснення хоча й не є нормами

права, але, враховуючи ту обставину, що постанови Пленуму відображають

позицію Верховного Суду України з певних питань,

нижчі суди не можуть їх ігнорувати, вже хоча б тому, що при

оскарженні їх рішень Верховний Суд, очевидно, матиме ту саму

позицію . Отже, адміністративний прецедент в Україні не визнається,

а фактичне використання роз’яснень Верховного Суду

містить елементи адміністративного чи судового прецеденту.

Крім цього, ч. 7 ст. 9 КАСУ встановлено можливість застосу-

вання судом аналогії закону та аналогії права. У разі відсутності

закону, що регулює відповідні відносини, суд застосовує закон,

що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за від-

сутності такого закону суд виходить із конституційних принци-

пів і загальних засад права (аналогія права). Отже, законодавець

покладає обов’язок на суд розглянути справу по суті, застосову-
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   94

Схожі:

Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Рекомендовано...
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Яцківський Л. Ю., Зеркалов Д. В. З57 Транспортне забезпечення виробництва. Навчальний посібник
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів напряму “Транспортні технології” вищих навчальних...
БІРЖОВЕ ПРАВО Рекомендовано Міністерством освіти і науки України...
...
Реферат На тему: СВIДОК У КРИМIНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВI
Тертишник В. М. Кримінальне-процесуальне право України : Навч. Посіб. К.: Юрінком інтер, 1999. 576 с
О. С. Мазур ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для вищих навчальних закладів
П. С. Дудик Комунікативно- стилістичні якості мовлення
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
КОНКУРЕНТНЕ
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Й як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів ^ (лист №14/18....
В.І., Слободяник Н. П. ЛОГІСТИКА Рекомендовано Міністерством освіти...
Викладення теоретичного матеріалу підкріплюється прикладами, контрольними запитаннями, тестами, термінологічним словником
ББК Ш 141. 14 9
...
Робоча Програма та методичні рекомендації з педагогічної практики...
Поло­ження про проведення практики студентами вищих навчальних закладів України, на підставі Програми педагогічної практики для педагогічних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка