МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до організації самостійної роботи з курсу Практична діяльність юриста (Практичне право) Для підготовки фахівців заочної форми навчання за ОКР (бакалавр) галузь знань (напрям підготовки) 0304 «Право»


Скачати 1.77 Mb.
Назва МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до організації самостійної роботи з курсу Практична діяльність юриста (Практичне право) Для підготовки фахівців заочної форми навчання за ОКР (бакалавр) галузь знань (напрям підготовки) 0304 «Право»
Сторінка 5/11
Дата 23.04.2013
Розмір 1.77 Mb.
Тип Методичні рекомендації
bibl.com.ua > Право > Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11



  1. Завершення консультування. Студент повинен бути впевнений в тому, що клієнт розуміє значення консультації та наслідків обраного варіанту. Якщо необхідне звернення до суду та складання позовних заяв, тоді на цьому етапі відбувається планування дій юриста і клієнта щодо співпраці, збору документів та доказової інформації для звернення в суд та інші державні органи за потреби.

Рекомендована література:

[2 ]; [4 ]; [ 5 ]; [7]; [ 10 ]; [12 ]; [28]; [ 34].

Нормативно-правові акти – [ 1] ; [ 2 ] ; [ 3 ] ; [ 4]; [ 5]; [ 6]; [ 7] ; [ 8]; [9]; [ 13 ]; [ 14 ] ; [ 17] ; [25] ; [ 28] ; [ 34]; [ 35 ]; [ 36 ] ; [ 38 ] ; [42 ] ; [ 43 ] ; [ 48 ]; [ 49 ] .
ЗМ 3 Альтернативні способи вирішення справи клієнта.

Особливості представлення інтересів клієнта в справах цивільного та адміністративного провадження.
Тема 3. 1. Альтернативні способи вирішення справи клієнта


  1. Значення та види альтернативних способів вирішення справи.

  2. Переговори, як особливий вид альтернативного способу вирішення справи.

  3. Медіація.

  1. Альтернативні способи вирішення правових конфліктів - це сукупність прийомів і методів позасудового врегулювання суперечок, в результаті застосування яких сторони, що сперечаються, укладають взаємоприйнятну угоду [2, c. 298] з врахуванням інтересів кожної сторони.

До альтернативних способів вирішення суперечок відноситься:

• переговори (між сторонами, що сперечаються);

• медіація (переговори сторін за участю нейтрального посередника);

• третейський розгляд;

• міні-суд;

• незалежну експертизу по встановленню фактичних обставин справи;

• омбудсмен;

• приватна судова система

Інші автори виділяють такі альтернативні способи вирішення конфлікту:

  1. Переговори;

  2. Фасилітація;

  3. Посередництво/медіація;

  4. Примирення/човникова дипломатів;

  5. Рішення третейського суду;




  1. Переговори. Студенти звернути увагу на види альтернативних способів, та їх переваги над судовим та адміністративним при вирішенні справи. Повинні розуміти значення переговорів, як одного з розповсюдженних альтернативних способів у вирішенні справи їх стиль, етапи та техніку ведення.

Суть переговорів полягає не в тому, аби перемогти суперника, а в тому, щоб досягти рівноправної угоди, вигідної для обох сторін.

Агресивний стиль ведення переговорів

Позитивний аспект

Негативний аспект

Ознаки стилю

Ви домагаєтеся свого

Ви зміцнюєте впевненість в собі.

Люди намагаються не сперечатися з вами

Вас не критикують.

Ви змушуєте зважати на себе.

Ви робите несприятливе враження на партнера.

Партнер відмовляється надалі мати справу з вами.

Ви налаштовуєте людей проти себе.

Домігшись чогось сьогодні, ви ризикуєте назавжди зіпсувати відносини з партнером

Ви провокуєте інших на відповідну агресивність.

1.Ігнорування інтересів партнера.

2.Використовується тон, що не терпить заперечень.

3.Основний упор на власне "Я".

4.В голосі різка інтонація.

5.Не вислуховує партнера, перебиває його.

6.Ніяких компромісів.

7.Не дає партнеру жодного шансу

8.Кінцевий результат: головне перемога за будь-яку ціну

Пасивний стиль ведення переговорів

Позитивний аспект

Негативний аспект

Ознаки стилю

Вас сприймають як милу людину, з якою приємно мати справу.

Уступаючи в чомусь сьогодні, ви зможете відігратися завтра.

Усе вирішується дуже швидко

Вас не сприймають серйозно і в наступний раз постараються вичавити з вас ще більше.

Ви втрачаєте впевненість у собі.

Ви уступаєте по всіх позиціях без виключення.

1.М’який голос.

2.Поступка навіть в елементарних речах, з шкодою власним інтересам.

3.Млявість.

4.Врахування тільки інтереси партнера.

5.Невпевненість

Стиль співробітництва

Позитивний аспект

Негативний аспект

Ознаки стилю

Можна досягти своєї мети з врахуванням потреб іншої сторони

Бажання слухати і розуміти інтереси іншої сторони

Пошук компромісного рішення яке б влаштовувало кожну сторону.

Завжди залишаються партнерські відносини

З вами надалі хочуть мати справу

Усе вирішується дуже швидко

Неможливо отримати максим бажаного результату

Повинен поступатися і обирати для себе не завжди бажані умови

1.Впевненість у собі

2.Пошук компромісів з врахуванням інтересів кожного з застосуванням методики «мозкового штурму».

3.Спокійній доброзичливий тон.

4.Відсутність агресії і кілких зауважень

5. Повага один до одного, партнерські відносини.

Кінцевий результат: перемога обох сторін

Перше правило: "Якщо ти не готовий до переговорів, то краще їх відкласти".

Друге правило: «Зробіть розмежування між учасниками переговорів, відокремте людину від проблеми».

Третє правило: «Сконцентруйтеся на інтересах, а не на позиціях».

Четверте правило: «Розробіть взаємовигідні варіанти».

П’яте правило: «Знайдіть об'єктивні критерії».

Етапи ведення переговорів

1. Підготовка до переговорів.

2. Погодження правил ведення переговорів

3. Виступ сторін

4. Прояснення інтересів сторін.

5. Висунення і обговорення пропозицій.

6. Вибір рішення і формулювання угоди.

7.Завершення переговорів.

8. пост – переговорний

1-й етап - підготовка до переговорів. По суті, цей етап знаходиться як би за рамками переговорів, тому психологи нерідко визначають його як нульовий етап.

Підготовка до переговорів включає два основні напрями роботи:

1) вирішення організаційних питань і 2) відпрацювання основного процесу переговорів.

Але, перш ніж визначати коло організаційних питань, треба дати собі відповідь:

  1. Чи є переговори єдиним способом досягнення моєї мети?

  2. Чи є у мене повноваження вести переговори?

  3. Що я хочу з'ясувати для себе?

  4. Яку головну мету я ставлю перед собою, приймаючи участь в цих переговорах?

  5. Чи впевнений я в сприятливому для мене результаті розмови?

  6. У чому мої сильні і слабкі сторони?

  7. Як продемонструвати свою силу і не показати слабкість?

  8. Як відреагує на прохання про зустріч мій співрозмовник?

  9. Чи володіє він достатніми повноваженнями для переговорів зі мною?

  10. Чи готовий він до обговорення теми?

  11. Чого, на мою думку, вони хочуть і чому?

  12. Що стане предметом його обговорення?

  13. Які його сила, слабкість, потенційна стратегія?

  14. Наскільки це важливо для нього? Що він втратить, якщо угода не буде досягнута?

  15. Який результат влаштує (чи не влаштує) мене, обох?

  16. Де допустима межа? Де я повинен зупинитися і припинити переговори?

  17. На які поступки я можу піти? Що для мене важливе?

  18. Що буде в самому гіршому випадку, якщо я не зумію добитися поставленої мети?

  19. Що для мене буде добрим результатом?

  20. Що буде задовільним результатом?

  21. Що я розціню як прийнятний результат?

  22. Які прийоми впливу на співрозмовника я використаю в розмові?

  23. Які питання я поставлю, для чого?

  24. Які питання може задати мені співрозмовник?

  25. Як я буду поводити себе, якщо мій співрозмовник:

  • в усьому зі мною погодиться;

  • рішуче заперечить;

  • перейде на підвищений тон;

  • не відреагує на мої доводи;

  • виявить недовіру до моїх слів, думок;

  • відповість, що не зацікавлений взагалі в темі розмови.

Після відповіді на ці питання, можна приступати до вирішення організаційних питань

До організаційних питань належать:

  1. визначення місця і часу проведення переговорів;

  2. отримання інформації про особу (осіб), які будуть представляти іншу сторону переговорів, та інформацію про організацію, яку вони представляють.

  3. вибір одягу та аксесуарів в якому ви підете на переговори;

  4. складання плану прийому учасників переговорів;

  5. формування групи учасників переговорів;

  6. складання порядку денного кожної зустрічі та погодження із зацікавленими організаціями певних організаційних питань.

Техніка веденні переговорів

  1. Активне слухання

  2. Перефразовування, "ехо-техніка"

  3. Вентилювання емоцій - якщо атмосфера розжарилася, дайте можливість вашому партнерові виговоритися

  4. Виявлення інтересів

  5. "Поза грою" або відділення проблеми від особи –

  6. Мозковий штурм

  7. Тест на реальність

  8. Дроблення проблеми

Медіація. Поняття, принципи та етапи медіації. Суб’єкти медіації. Функції медіатора. Значення медіації у вирішенні проблем клієнта.


Суд

Медіація

Процес примусовий.

Процес добровільний.

Суддя призначається.

Медіатор вибирається.

Рішення приймається з позиції права й закону.

Рішення прииммаюі самі сторони з позиції своїх інтересів







Суддя наділений відповідними повноваженнями.

Посередник рішення не приймає він лише сприяє виробленню

рішення.

Процес тривалий.

Більше швидкий дозвіл конфлікту в порівнянні із судом.

Публічна процедура.

Негласна процедура.

Процес вимагає значних засобів (мито, послуги юриста)..

Процес дешевше, чим судовий.

Змагальність,

Співробітництво.

Низьке виконання рішень. Однобічне задоволення

Виконання на досить високому рівні, сторони самі приходять до необхідного їх рішенню.Обопільне задоволення.


Розглянемо принципи медіації.

  1. Рівноправ'я сторін

  2. .Нейтральність посередники

  3. .Добровільність

  4. 4.Конфіденційність


Розглянемо функції, які виконує медіатор

  1. .Організація переговорів і створення атмосфери для досягнення угоди. Медіатор готує місце проведення переговорів

  2. Спонука сторони до аналізу конфлікту

  3. Активне слухання на всіх етапах проведення медіації.

  4. Генерація ідеї.

  5. Розширення ресурсів сторін

  6. .Навчання сторін переговорам

  7. Тестування на реальність

  8. Вентилювання емоцій

Етапи проведення медіації

1.Вступне слово медіатора.

2.Презентація сторін.

3.Дискусія.

4.Кокус.

5.Формування порядку денного.

6.Вироблення пропозицій.

7.Підготовка угоди.

8.Вихід з медіації.

Рекомендована література:

[2 ]; [4 ]; [ 5 ]; [ 6 ]; [7]; [ 9 ]; [ 10 ]; [12 ]; [14 ]; [15 ]; [ 16 ]; [17]; [18]; [19 ]; [20 ]; [ 22 ]; [ 24 ].

Нормативно-правові акти – [ 2 ] ; [ 4]; [ 5]; [ 6]; [ 8]; [9]; [9]; [ 12 ]; [ 14 ] ; [15]; [21] ; [ 22] ; [ 24]; [ 25 ]; [ 28 ]; [31 ] ; [ 34 ] ;[ 39 ]; [48 ] .
Тема 3.2. Складання юридичних документів (запитів, листів, позовних заяв, скарг та заяв).


  1. Поняття юридичних документів, їх види.

  2. Юридична техніка, та її правила.

  3. Обов'язкові та факультативні елементи юридичних документів

  4. Правила складання запитів, листів, позовних заяв, скарг, клопотань та заяв.

  5. Етапи складання документів. Робота з готовими документами.

  6. Пастки в юридичних документах.


1. Поняття юридичних документів.

Документ (від лат. – доказ, свідчення) – це:

1.Зафіксована на матеріальному носії інформація з реквізитами, що дозволяють її ідентифікувати;

2. письмове свідчення, доказ;

3. складений у порядку, передбаченому законом, акт, який засвідчує юридичний факт (народження, вступ у шлюб і т.ін.) або надання права на будь-що (диплом, заповіт, і т.ін.);

4.будь-який письмовий акт, що має юридичну чинність або носить службовий характер;

5. паспорт, посвідчення особи [4].

Як бачимо, термін досить багатозначний. Тому надалі під юридичним документом будемо розуміти офіційний письмовий документ, який тягне за собою певні юридичні наслідки, створює певні юридичні стани і спрямований на регулювання окремих відносин [5].

Існує велика кількість різних юридичних документів. Для зручності подальшого аналізу їх специфіки можна весь рупп юридичних документів згрупувати у такий спосіб:

1. нормативно-правові акти (закони, укази, постанови, інструкці і т.ін.);

2. акти правозастосування (рішення суду, постанова про призначення експертизи, протест прокурора і т.ін.);

3. договори (договір купівлі-продажу, шлюбний договір, трудова угода іт.н.);

4.інші акти (позовні заяви, претензії, скарги, заяви і т.п.).

Документи, що відносяться до кожної з названих рупп, мають свої особливості. Отже, і юридична техніка, яка застосована в них буде різною. Що ж є юридична техніка?

2. Юридична техніка та її правила.

Студенти повинні дати визначення поняттю «юридична техніка» вказати на її значення в процесі професійної діяльності юриста, окреслити види юридичних документів, зробити характеристику кожного виду. Знати правила юридичної техніки.

Юридична техніка - це сукупність правил, методів і прийомів розробки, оформлення і систематизації юридичних документів з метою надання їм зрозумілості та ефективності [6].

Юридична техніка обмежується питаннями, які визначають або уточнюють умови використання мови і структури юридичного міркування, а також різні правила, засоби і технічні прийоми.

Виділимо основні елементи юридичної техніки (див. схему "Елементи юридичної техніки"): сукупність правил найбільш раціонального складання й правильного викладу юридичних документів, сукупність засобів (юридична термінологія, юридичні конструкції) і сукупність прийомів (прийоми викладу юридичних норм, система відсилань і т.ін.). Об'єктом юридичної техніки є текст юридичного документа, по відношенню до якого застосовуються інтелектуальні зусилля особи, яка створює документ та використовує різні правила і прийоми підготовки такого документа.

Юридичну техніку варто відмежовувати від деяких явищ, таких, як прийняття (підписання) документа, експертиза документа, правозастосовча діяльність, тлумачення юридичного документа, розгляд юридичних колізій і т.ін. Однак знання правила юридичної техніки може допомогти і у цій діяльності, особливо в правозастосовчій практиці.

Правила юридичної техніки - це, крім того, правила гарного тону. Хтось від народження має гарні манери, інтуїтивно не вдягає до вечірнього плаття кросівки, а хтось учиться цьому поступово. Навчитися основам юридичної техніки можна. Найпростіший спосіб - зрозуміти, що це таке, запам'ятати і спробувати застосувати. Так поступово можна навчитися створювати не тільки правильно оформлені, але і красиві (у всіх аспектах) юридичні документи.

1. Повнота регулювання відповідної сфери відносин.

Це правило найчастіше стосується нормативно-правових актів або договорів. У юристів є навіть спеціальний термін - "предмет закону", або "предмет договору", - який фактично і характеризує сферу відносин, що регулюються. Звичайно, в ідеалі чим більш повно врегульовані відносини, тим краще. Однак передбачити абсолютно все неможливо, але найчастіше в цьому не має потреби. Автор документа виходить із своїх можливостей (таких, як рівень знання предмета, терміновість прийняття документа і т.п.), сам для себе визначає ступінь повноти регулювання відносин.

1.1. Повнота регулювання відповідної сфери відносин: конкретність регулювання, боротьба з декларативністю, правильне використання юридичних конструкцій;

1.2. системність побудови: цілісність, збалансованість, внутрішній зв'язок і взаємозалежність всіх частин, логічна послідовність викладу;

1.3. недоцільність повторення положень, викладених у нормативно- правових актах більшої юридичної сили; ясність і доступність мови для адресата;

1.4. точність і визначеність юридичної форми:

формулювань, виразів і окремих термінів; використання апробованих сталих термінів і виразів, які мають широке застосування; виправдане використання тих або інших способів викладення елементів правових норм; максимальна економічність, оптимальна ємкість, компактність формулювань; уніфікація, однаковість форми і структури юридичного документа, способів викладу правових розпоряджень.

2. Обов'язкові та факультативні елементи юридичних документів. Студенти повинні дати характеристику елементів юридичних документів. прийоми юридичної техніки по використанню елементів документів.

Обов'язкові елементи це ті без яких юридичний документ втрачає свою юридичн силу, тобто перестає нести виникнення, зміну та припинення парв та обовєєязків у субктів яких він стосується. Наприклад до обов’язкових елементів в договорах відноситься: дата, номер, предмет, сторони, права та обов’язки сторін, відповідальність, ціна, термін виконання, реквізити та підписи сторін.

Факультативні елементи це ті які не впливають на юридичну силу документу вони використовують або зазначаться за бажанням сторін. До них відноситься форс-мажорні обставини, уточнюючи умови виконання.

3. Правила складання запитів, листів, позовних заяв, скарг, клопотань та заяв. Студенти повинні дати характеристику кожного виду документу (запитів, листів, позовних заяв, скарг, клопотань та заяв), їх особливість і умови використання. правила написання. Яке значення має дотримання встановлених правил і наслідки їх недотримання.

Ірпінський міський суд у Київській області

Позивач: СПД Кирилішин Сергій Юрійович

юр.адреса: 08200 Київська обл., м. Ірпінь,

вул. ІІІ Інтернаціоналу 152, оф.308

тел. 045 97 54 261

Відповідач: Марисик Олександр Петрович

проживає: 08200 Київська обл., м. Ірпінь,

вул. З. Алієвой б.61, кв.44

про засоби зв’язку невідомо
Ціна позову: 11 002, 14 грн

(одинадцять тисяч чотириста дві грн., 14 коп)

ПОЗОВНА ЗАЯВА

Про стягнення суми богу, неустойки та відшкодування

моральної шкоди
28 вересня 2009 року між мною та Відповідачем було укладено договір № 1897/64 про продажу «віконних і дверних систем, склопакетів, з’єднувачів, підвіконня, відливів» (далі товар) на суму 16 617,14 грн (Копія договору додається), в кількості та якості відповідно до заявки-специфікації № 1897/64 (Копія додається).
При укладанні договору № 1897/64 та складані заявки-специфікації № 1897/64 Відповідач отримав інформацію про: якість товару та технологією його виготовлення, згідно з ДСТУ Б.В. 2.6.-23-2001, що підтверджують сертифікати та паспорти даного товару, з гарантійними умовами та умовами поставки товару.
Підписуючи договір Відповідач був попереджений, про те, що товар поверненню не підлягає, оскільки був виготовлений за індивідуальним замовленням, та про відповідальність за несвоєчасну сплату за отриманий товар (Копія договору). Під час укладання договору Відповідач сплатив 50% ціни товару у сумі 8 300 грн, що підтверджується товарним чеком № 1897/64 від 28.09.2009 року.
14 жовтня 2009 року мною був доставлений та інстальований товар Відповідачу на вказаній ним адресі в кількості та якості відповідно до заявки-специфікації № 1897/64 від 28.09.2009 року. Після інсталяції товару, Відповідач відмовився розрахуватись за товар, порушивши при цьому умови договору.

Таким чином, станом на 14 жовтня 2009 року відповідач заборгував 8 307,14 грн (вісім тисяч триста сім грн., 14 коп) (основної суми за договором)
19 жовтня 2009 року, мною був направлений лист з претензією про сплату суми боргу в розмірі 8 307,14 грн. відповідно до договору (Копія додається), Відповідач на даний лист ні як не відреагував.
29.10.2009 року, мною був направлений лист вдруге з вимогою погасити заборгованість по договору та акт прийому передачі товару (Копія додається), Відповідач також на даний лист ні як не відреагував.
Згідно зі ст. 526 ЦК України «зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору», тобто відповідно зі статтею 527 ЦК України, «боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок (це поставка та інсталяція товару з мого боку), а кредитор (Відповідач) – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом» (прийняти товар відповідно до заявки-специфікації і повністю розрахуватись з боржником).

Щодо підтвердження виконання зобов’язання, то відповідно до ст. 545 ЦК України, «кредитор повинен на вимогу боржника видати розписку про одержання виконання частково або в повному об’ємі. Якщо боржник видав борговий документ (накладну, акт-прийому передачі), то кредитор зобов’язаний його повернути». Я не одноразово звертався до Відповідача з вимогою підписати акт прийому-передачі і отримував відмову, тоді я направив 29.10 2009 року разом з претензією і акт прийому-передачі, але до сьогодні не отримав ні відповіді ні підписаного акту.
Таким чином, Відповідач: не розрахувався в повному обсязі за товар і його інсталяцію, згідно договору, не відповідав на претензії, не підписав акт прийому-передачі, саме в таких діях Відповідача я вбачаю порушення зобов’язання (ст. 610 ЦК України), що в свою чергу повинно потягти для Відповідача настання правових наслідків у відповідності до п. 3 ст. 611 ЦК України, стягнення неустойки, та п. 4 ст. 611 ЦК України, відшкодування моральної шкоди.
Для забезпечення виконання зобов’язання, в п.3.6. договору № 1897/64 була передбачена неустойка в формі пені в розмірі 0,1 % за кожний день прострочення, про що був повідомлений Відповідач під час підписання даного договору. Оскільки Відповідач прострочив виплату повної суми за договором, станом на 11.02.2010 року, 56 дні з дня поставки та виконання інсталяції товару ( з 14.10.09), то сума пені складає:
( з 14.10.09 по 11.02.2010)= 120 днів

О,1% від 8307,14 грн= 8,30

(8,30 х 120 днів) = 996 грн (дев’ятсот дев’яносто шість грн)
Крім того, під час неодноразового звернення до Відповідача з проханням владнати ситуацію та забезпечити повний розрахунок за договором, Відповідач поводив себе зухвало, брутально висловлювався в мій адрес в присутності моїх підлеглих, навіть доходило до погроз фізичної розправи та пошкодження мого особистого майна. (свідчення Свідків) Саме в цих діях я вбачаю нанесення мені моральної шкоди з боку Відповідача, оскільки в ст.23 ЦК України зазначено, що "особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав". Як випливає з роз'яснень Пленуму ВСУ, наведених в постанові № 4 від 31.03.1995, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з протиправними діями Відповідача. Саме тому, я звертаюсь до суду з вимогою зобов’язати відповідача відшкодувати нанесену ним, мені моральну шкоду. А оскільки законодавством не закріплений порядок вирахування розміру нанесеної моральної шкоди і невстановлений грошовий еквівалент, тим стражданням та негативним наслідкам, яких я зазнав в результаті вище описаних протиправних дій відповідача, я оцінюю нанесену мені моральну шкоду Відповідачем в розмірі 1 699 грн (одна тисяча шістсот дев’яносто дев’ять грн).
Виходячи з вище викладеного, керуючись ст.ст. 23, 526, 527, 545, 611, 613 ЦК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995, п. 18 ст 4 Декрету Кабінета Міністров України «Про державне мито», ст. ст. 3,30,80, 118, 119, 120 ЦПК України

ПРОШУ СУД:


  1. Зобов’язати Марисика Олександра Петровича виплатити мені у відповідності до договору, борг у сумі 8 307,14 грн. (вісім тисяч триста сім грн., 14 коп)

  2. Зобов’язати Марисика Олександра Петровича виплатити неустойку, за прострочення виконання договору, у сумі 996 грн (дев’ятсот дев’яносто шість грн.)

  3. Зобов’язати Марисика Олександра Петровича компенсувати нанесену мені моральну шкоду в сумі 1 699грн ( одна тисяча шістсот дев’яносто дев’ять грн., 00 коп)

  4. Судові витрати покласти на відповідача

ДОДАТКИ:

  1. 2 Копії позовної заяви

  2. 2 Копії паспорта

  3. 2 Копії посвідчення постраждалого від ЧАЕС

  4. 2 Копії Копія свідоцтва СПД

  5. 2 Копії договору № 1897/64 від 28.09.2009

  6. 2 Копії товарного чеку № 1897/64 від 28.09.2009

  7. 2 Копії заявки-специфікації № 1897/64 28.09.2009

  8. 2 Копії листа з квитанцією про відправку від 19.10.2009

  9. 2 Копії листа квитанцією про відправку від 29.10.2009

  10. 2 Копії акту прийому – передачі

  11. Квітанція про сплату держ мита

  12. Квітанція про сплату за інформаційні-технічні послуги



Дата________________ Підпис______________________

Судді Ірпінського міського суду

Київської області

Пархоменко О.В.

Позивача: СПД Кирилишина С.Ю.

За позовом про стягнення суми богу,

неустойки та відшкодування моральної

шкоди № 2-437/10 від 25.01.2010

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Методичні рекомендації до організації самостійної роботи з курсу...
Методична розробка складена на основі робочої навчальної програми курсу «Релігієзнавство» затвердженої у 2011 році
Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять, самостійної...
Кафедра управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності
ЗАТВЕРДЖУЮ
Методичні вказівки щодо виконання курсових робіт призначені для підготовки бакалаврів галузі знань «Право» з напрямом підготовки...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2-го КУРСУ ОКР «БАКАЛАВР»
Косьмій М. М., Мельник П. В., Острогляд О. В. Кримінальне право України. Загальна частина. Методичні рекомендації для написання курсових...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ КОНСТИТУЦІЙНЕ...
Формами проведення занять є такі: лекції, семінарські заняття, самостійна та індивідуальна робота. З даної дисципліни передбачено...
Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів заочної форми навчання
Створення та обробка даних на ПЕОМ: методичні рекомендації до самостійної роботи студентів заочної форми навчання / Укл. В. П. Ярцев...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ «АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО»
Він здійснюється у наступних формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота, практична підготовка,...
Методичні рекомендації щодо оформлення дипломних робіт для студентів напряму підготовки “
Підсумковим етапом навчання в університеті, що дає право на присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» з напряму підготовки...
Методичні рекомендації щодо оформлення дипломних робіт для студентів напряму підготовки “
Підсумковим етапом навчання в університеті, що дає право на присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» з напряму підготовки...
Методичні рекомендації для проведення навчальної практики студентам...
Методичні рекомендації для проведення навчальної практики студентам факультету обліку та аудиту денної форми навчання галузі знань...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка