 Київський національний університет 
імені Тараса Шевченка
Юридичний факультет
м. Київ, вул. Володимирська, 60. Тел/факс 234-32-37
ВИСНОВОК
щодо проекту Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення»
Дотримання розумних строків розгляду судами кримінальних справ
Метою проекту Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» є узагальнення судової практики у кримінальному провадженні щодо застосування на практиці розумних строків, які визначені у пункті 1, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року та статтею 28 Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 року, забезпечення дотримання судами процесуальних строків (розумних строків) розгляду кримінальних справ, роз’яснення питань про застосування деяких норм процесуального законодавства.
Відповідно у даному проекті Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановляє дати судам слушні і на мою думку дуже суттєві роз’яснення щодо:
Поняття розумного строку та критерії для визначення розумності строків при розгляді кримінальних справ;
Обчислення розумного строку з урахуванням процесуальних строків;
Врахування судами України правової позиції та рішень Європейського суду з прав людини стосовно розумного строку;
Персональної дисциплінарної відповідальності суддів за не дотримання встановлених законом процесуальних строків розгляду кримінальних справ, необґрунтованого зволікання та затягування процесуальних строків;
Контролю за дотриманням процесуальних строків та строків розгляду кримінальних справ;
Виконання судових рішень.
Разом з тим, за результатами розгляду проекту хочу висловити наступні зауваження і пропозиції:
До пункту 1 роз’яснень при обчисленні розумного строку у кримінальних справах з врахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини доцільно зазначити специфіку кожного випадку обчислення процесуального строку тобто відповідного моменту. Наприклад моменту затримання, моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, моменту пред’явлення обвинувачення, моменту взяття під варту, моменту направлення до суду обвинувального акта та інше. Тобто не враховувати процедуру досудового розслідування і судового розгляду загалом, а обов’язково визначати відповідний процесуальний момент при обчисленні специфіки кожного процесуального строку.
Потребує подальшого удосконалення абзац 4, пункту 1 роз’яснень, особливо хочу звернути увагу на речення «згідно зі статтею 6 Конвенції виконання судового рішення є складовою судового розгляду». Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод говорить про «Право на справедливий суд» і не включає в себе виконання судових рішень. Також хочу зазначити, що відповідно до глави 28 Кримінального процесуального кодексу України судовий розгляд не включає в себе виконання судових рішень.
Потребує додаткового обґрунтування абзац 2 пункт 3 роз’яснень, оскільки питання про розумний строк не виникає лише у разі, якщо суд виходить за межі строків, встановлених процесуальним законом. Відповідно до статті 28 Кримінального процесуального кодексу України розумні строки не можуть перевищувати передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень, а зазначені критерії для визначення розумності строків при розгляді кримінальних справ у абзаці 4 пункту 3 роз’яснень не можна використовувати для зволікань і необґрунтованого затягування судового розгляду кримінальних справ.
Узагальнюючий висновок. Загалом поняття «розумний строк» не просте поняття, яке залежить від багатьох чинників, більше того судова практика в Україні реально ще не сформувалася з цього питання, коли можна було б впевнено говорити про порушення розумних строків при прийнятті процесуальних рішень чи при виконанні процесуальних дій. На мою думку поняття «розумний строк» загалом ускладнює саме поняття процесуальних строків і я вважаю, що найбільш оптимальним при роз’ясненні цього питання та узагальнення судової практики треба використовувати рішення Європейського суду з прав людини. При узагальненні судової практики поняття «розумний строк» доцільно трансформувати в поняття найкоротший строк розгляду кримінальних справ або найкоротший строк прийняття процесуальних рішень та виконання процесуальних дій, звісно без невиправданих зволікань.
Незважаючи на висловлені пропозиції та зауваження, слід відмітити актуальність та нагальну необхідність такої постанови щодо належного роз’яснення, узагальнення практики та правильного застосування розумного строку при розгляді кримінальних справ.
В цілому проект Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» потребує доопрацювання з урахуванням висловлених пропозицій і зауважень.
Асистент кафедри правосуддя
кандидат юридичних наук Плахотнік О.В.
|