ПРОГРАМА КУРСУ Міжнародне публічне право для студентів юридичного факультету Львів 2012

Тема 9. Мирні засоби вирішення міжнародних спорів.

1. 
   Зміст, становлення і розвиток принципу мирного вирішення міжнародних спорів і його значення у сучасному світі.
   
2. 
   Поняття та види міжнародних спорів
   
3. 
   Безпосередні переговори – як головний засіб вирішення міжнародних спорів.
   
4. 
   Добрі послуги і посередництво.
   
5. 
   Слідча та примирна процедури.
   
6. 
   Міжнародний арбітражний (третейський) та судовий розгляд.
   

1. 
   Устав ООН // Действующее международное право. – М., 1996. –с.7-33.
   
2. 
   Устав Международного Суда ООН. // Действующее международное право. – М., 1996. –с.797-810.
   
3. 
   Манильская декларация о мирном разрешении международных споров от 15 ноября 1982 г.// Там же,с.811-816.
   
4. 
   Общий акт о мирном разрешении международных споров от 26 сентября 1928г.// Действующее международное право. – М., 1996. –с.788-796.
   

1. 
   Лазарев С Л. Международный арбитраж. –М., 1991. – 150с.
   
2. 
   Худойкина Т.В. Мирное урегулирование и разрешение споров. .//Московский журнал международного права, 1998., № 3. –с.52-60.
   
3. 
   Шатуновский С.В. Развитие средств и методов мирного урегулирования споров. // Московский журнал международного права, 1996., №1. –с.198-204.
   
4. 
   Шинкарецкая Г.Г. Международная судебная процедура. –М.. 1992. – 231с.
   
5. 
   Энтин М.А. Суд Европейских сообществ. – М., 1987. – 98с.
   
6. 
   Ясносокирский Ю.А. Миротворчество: некоторые концептуальные аспекты политического урегулирования конфликтов и крупных ситуаций. .//Московский журнал международного права, 1998., № 3. –с.46-52.
   

Тема 10. Відповідальність у міжнародному праві.

1. 
   Поняття, суть та особливості міжнародно-правової відповідальності.
   
2. 
   Підстави міжнародно-правової відповідальності.
   
3. 
   Види та форми міжнародно-правової відповідальності.
   
4. 
   Санкції та контрзаходи у міжнародному праві.
   

1. 
   Блатова Н.Т., Мельков Г.М. Международное право в документах. 5-е изд., перер.и доп. - М. 2004.- 880 с.
   
2. 
   Международное право в документах. – М., Юрид.лит., 1982. Раздел ХVІІІ, VІІІ.
   

1. 
   Вадапалас В.Д., Василенко В.А., Курис П.М. Ответственность в международном праве. Курс международного права. –М., 1990. Т.3.
   
2. 
   Вадапалас В.Д. Осуществление международно-правовых санкций. СЕМП, 1988. –М., Наука, 1989. – с. 71-86.
   
3. 
   Вадапалас В.Д. Развитие института международно-правовой ответственности. Международное право в современном мире. М., М/О, 1991.
   
4. 
   Василенко В.А. Международно-правовые санкции. – Киев. 1982. – 230с..
   
5. 
   Каламкарян Р.А. Юридические последствия некоторых видов правомерного поведения государств.// Советское государство и право. 1986
   
6. 
   Каламкарян Р.А. Юридические последствия правомерного поведения государств. М., Наука. 1987.
   
7. 
   Курис П. Международные правонарушения и ответственность государства. Вильнюс 1973. – 279с.
   
8. 
   Лукашук И.И. Концепция права международной ответственности.// Государство и право. № 4, 2003 г. – М., 2003. – с. 79-87.
   
9. 
   Манийчук Ю.В. Последствия международного правонарушения. Киев. Высшая школа. 1987.
   
10. 
    Мельников О.В., Пушмин Э.А. Международно-правовая ответственность: понятие, процесуальные вопросы реализации.// Советское государство и право. 1988 №8.
    
11. 
    Раскалей С Б. Объективная ответственность государств в международном праве. Киев.Наукова думка. 1985. – 120с.
    
12. 
    Решетов Ю.А. Борьба с международными преступлениями против мира и безопасности. М., М/О. 1983.
    
13. 
    Сперанская Л.В. Международно-правовая ответственность государств за загрязнение мирового океана. М., Наука 1984. – 112с.
    
14. 
    Ушаков Н.А. Основания международной ответственности государств. – М.,М/О 1983. – 181с.
    
15. 
    Щукин А.В. Ответственность государств за международно-противоправные деяния: механизм реализации.- Минск, Белорус. Наука, 2006.- 162 с.
    

Тема 11. Право міжнародних організацій.

1. 
   Поняття, суть та особливості міжнародних організацій.
   
2. 
   Історія утворення ООН. Цілі та мета діяльності ООН.
   
3. 
   Головні органи ООН:
   

1. 
   Блатова Н.Т., Мельков Г.М. Международное право в документах. 5-е изд., перер.и доп. - М. 2004.- 880 с.
   

1. 
   М.Захер. ООН и всемирная торговля.// Международное право, – № 3/2001/12. – М.,2002. – с.134 -146.
   
2. 
   Козырев А.В. Организация Объединённых наций: достижения и трудности // Вопросы истории. – 1986, №5. –с.3-20.
   
3. 
   ООН и современные международные отношения. – М., 1966.
   
4. 
   Кривчикова Э.С. Главные органы ООН. – М.: МГИМО., 1989.
   
5. 
   Крылов Н.Б. Принципы участия государств в системе ООН. – М., 1986.
   
6. 
   Крылов Н.Б. Правотворческая деятельность международных организаций. – М.,1988.
   
7. 
   Международные организации./ Под ред. И.П.Блищенко. М.,1994.
   
8. 
   Нешатаева Т.Н. Международные организации и право. Нове тенденции в международно-правовом регулировании. – М., 1998.
   
9. 
   Федоров В.В. К вопросу о повышении эфективности ООН // Советский ежегодник международного права 1985. – М., 1986. –с.196-202.
   

Тема 12. Міжнародне право в період збройних конфліктів

1. 
   Міжнародно-правова регламентація збройних конфліктів.
   
2. 
   Правовий режим учасників збройного конфлікту.
   
3. 
   Закони і звичаї ведення збройних конфліктів.
   
4. 
   Міжнародно-правовий захист жертв війни і цивільних об’єктів
   

1. 
   Женевские конвенции от 12 августа 1949 года и Дополнительные протоколы к ним. – М., 1994.
   
2. 
   Международное гуманитарное право в документах. – М., 1996.
   
3. 
   Международные акты ограничения и гуманизации средств ведения войны и защиты жертв // Международное право в документах. – М., 1982.
   

1. 
   Батырь В.А. Международное гуманитарное право.- М.: ЗАО Юстицинформ, 2006.- 336 с.
   
2. 
   Буше-Сольные Ф. Практический словарь гуманитарного права. М.:Изд-во "МИК", 2004.- 552 с.
   
3. 
   Стокгольмская декларация о предотвращении случайной ядерной войны // Международная жизнь. – 1991, №1.
   
4. 
   Арцибасов И.Н., Егоровс.А. Вооруженный конфликт: право, политика, дипломатия. – М., 1989.
   
5. 
   Богданов О.В. Запрещение оружия массового уничтожения. Международно-правовые проблемы. – М., 1985.
   
6. 
   Гассер Х.П. Международное гуманитарное право. Введение. – М., 1995.
   
7. 
   Ісакович С.В. Проблеми міжнародної безпеки в концепції нової Конституції України // Український часопис міжнародного права. К., 1992, №1.
   
8. 
   Кальсховен Ф. Ограничения методов и средств ведения войні. – М., 1994.
   
9. 
   Мелков Г.М. Нейтралитет в войне // СЕМП, 1978. – М., 1980.
   
10. 
    Мюррей К. Применение дополнительного материала протокола №1 к Женевским конвенциям в ЮАР // Московский журнал международного права.№ 3, 1994
    
11. 
    Пикте Ж. Развитие и принципы международного гуманитарного права. – М., 1993.
    
12. 
    Фуркало В.В. Гумманизация вооруженных конфликтов // Критерии запрещения и организации применения средств ведения войні. – Киев, 1990.
    
13. 
    Фуркало В.В. Международно-правовая защита гражданского населения в условиях вооруженных конфликтов. – Киев, 1981.
    
14. 
    Эмин В.Г. Региональные конфликты и международное право // Советское государство и право. – 1988, №11.
    
15. 
    Трибунский А.В. Защита гражданского населения во время вооруженных конфликтов.// Московский журнал международного права. – № 1/98/29. – М.,1998. – с.119-131.
    
16. 
    Ганюшкин Б.В. Вооруженные конфлыкты нового поколения.// Международное право. – № 3/2001/12. – М., 2001. – с.215-228.
    

Тема 13. Міжнародне морське право.

1. 
   Поняття і кодифікація міжнародного морського права. Конвенція ООН з морського права 1982 року.
   
2. 
   Правовий режим територіальних вод (територіального моря). Поняття і правовий режим прилеглої зони.
   
3. 
   Правовий режим відкритого моря. Свободи відкритого моря.
   
4. 
   Режим виключної (морської) економічної зони.
   
5. 
   Правовий режим континентального шельфу.
   
6. 
   Правовий статус міжнародного району морського дна (“Району”) за Конвенцією ООН 1982 року.
   

1. 
   Конвенция ООН по морскому праву 1982 г. Действующее международное право. В 3 т.М., 1997.Т.3.Разд. ХХ.
   
2. 
   Закон „Про виключну (морську) економічну зону України” .// ВВРУ, !995, № 21. – Ст.152.
   

1. 
   Авраменко И.М. Справочник. Международное морское право в документах. – Ростов-на-Дону, «Феникс», 2001, – 320с.
   
2. 
   Аджаров К.А. Мировой океан: правовой режим. – Краснодар, 1983. – 95 с.
   
3. 
   Аношкина И.А. Правовой режим территориального моря на примере законодательства ряда государств Балтийского и Черноморского регионов.// Московский журнал международного права. № 4/2001/44. – М., 2001. – с.188-199.
   
4. 
   Баймуратов М.А., Досковский В.Г Международно-правовой режим континентального шельфа - О.: Юридична література, 2001.- 72 с.
   
5. 
   Василенко В.А., Высоцкий А.Ф., Рыбальчик Д.Э. Международное морское право. – Киев. 1988. – 186с.
   
6. 
   Гаврилин Д.А. Теоретические проблемы имплементации Конвенции ООН по морскому праву 1982 года в правовой системе РФ.// Московский журнал международного права. № 4/2001/44. – М., 2001. – с.179-187.
   
7. 
   Головатыйс.П. 200 – мильная экономическая зона и Мировой океан. (международно-правовые проблемы). – К., Наукова думка, 1984. – 167с.
   
8. 
   Лазарев М.И. Теоретические вопросы современного международного морского права. –М., Наука, 1983. – 301с.
   
9. 
   Молодцовс.В. Международное морское право. – М., М/О, 1987. – 271с.
   
10. 
    Прусс В., Боевич В., Короткий Т. Международно-правовые аспекты безопасности мореплавания. – Одесса, ЛАТСТАР, 2001. – 132с.
    
11. 
    Сокиркин В.А., Шитарев В.С. Международное морское право.- М.: Изд-во РУДН, 2006.- 300 с.
    
12. 
    Шинкарецкая Т.Т. Международно-правовые аспекты делимитации морских пространств.// Советский ежегодник междунардного права. 1984. – М.,1986. – с.172-190.
    
13. 
    Яковлєв И.И. Международный орган по морскому дну. – М., М/О, 1986. – 157с.
    
14. 
    Шем’якін О., Короткий Т. Про делімітацію континентального шельфу між Україною і Румунією.// Право України. – 1998. – №9.
    

Тема 14. Міжнародне повітряне право.

1. 
   Поняття міжнародного повітряного права
   
2. 
   Міжнародні польоти і режим повітряного простору.
   
3. 
   Роль міжнародних організацій в галузі цивільної авіації в питаннях забезпечення безпеки польотів. ІКАО – міжнародна організація цивільної авіації.
   
4. 
   Співробітництво держав у боротьбі з незаконними втручаннями в діяльність цивільної авіації.
   

1. 
   Чиказька конвенція цивільної авіації 1944 р. Действующее международное право в 3 томах. – М., 1999г.
   

1. 
   Бордунов В.Д. Правовой механизм деятельности международной авиационной организации. – М., Наука, 1989. – 169с.
   
2. 
   Даниленко Г.М. Граница между воздушным и космическим пространством в современном меджународном праве.//Советское государство и право.№ 9.1984. – с. 71-79.
   
3. 
   Дежкин В.Н. Правовое регулирование международных воздушных сообщений. М., Ю/Л, 1987. – 191с.
   
4. 
   Малеев Ю.Н. Международное воздушное право: Вопросы теории и практики. М., М/О, 1986. – 239с.
   
5. 
   Международное воздушное право. Кн.. 1-2./ Отв. Ред А.П.Мовчан. М., 1980 -1981. – Кн., -1980 – 351с., Кн.. 2 – 1981 – 366с.
   
6. 
   Мезенцев А.В. Современные международно-правовые вопросы управления воздушным движением.// Московский журнал международного права. №2. 1997.
   
7. 
   Словарь международного воздушного права. – М., М/О, 1988. -190с.
   
8. 
   Товмасян М.Д. Международно-правовые вопросы национальной принадлежности (национальности) воздушного судна.// Московский журнал международного права. №3/2001/43. – М., 2001. – с.178-182.
   

Тема 15. Міжнародне космічне право.

1. 
   Загальна характеристика та джерела міжнародного космічного права.
   
2. 
   Міжнародно-правовий режим космічного простору та небесних тіл.
   
3. 
   Міжнародно-правовий режим космічних об’єктів.
   
4. 
   Правовий режим космонавтів.
   
5. 
   Діяльність міжнародних організацій в космічному просторі.
   

1. 
   Договор о принципах деятельности государств по ииследованию и использованию космического пространства, включая Луну и другие небесные тела 1967 г.//Международное публичное право. Сб.документов. Т.2. – М., 1996.
   
2. 
   Конвенция о регистрации обьектов, запускаемых в космическое пространство. 1974 г. Там же.
   
3. 
   Действующее международное право в 3 томах. – М., 1999г.
   
4. 
   Космічне право України. Збірник національних і міжнародних правових актів. – К.Юрінком Інтер.2001. – 352с.
   

1. 
   Даниленко Т.М. Граница между воздушным и космическим пространством в современном международном праве// Советское государство и право. – 1989, №9. – с.71-79.
   
2. 
   Деказонов Р.В. Юридическая природа космического пространства небесных тел и их ресурсов// Космос и право. – М., 1980. – с.46 -61.
   
3. 
   Жуков Г.П. Космос и мир. – М., Наука, 1985. -86с.
   
4. 
   Международное космическое право. – М., М/О, 1985. – 205с.
   
5. 
   Остин А. Мердэн. Международная стандартизация космических систем святи.// Московский журнал международного права. – 1992, №1.
   
6. 
   Постышев В.М. Освоение космоса и развивающиеся страны. (Международно-правовые проблемы). – М., Наука, 1990. – 189с.
   
7. 
   Зотова О.В.. Колосов Ю.М. Правовой режим космического пространства как важнейший элемент поддержания международного мира и безопасности. // Московский журнал международного права. – № 2/2001/42. – М.,2001. – с.204-209.