Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення навчальної дисципліни «Кооперативне право»


Скачати 4.14 Mb.
Назва Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення навчальної дисципліни «Кооперативне право»
Сторінка 14/40
Дата 15.03.2013
Розмір 4.14 Mb.
Тип Навчально-методичний посібник
bibl.com.ua > Право > Навчально-методичний посібник
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   40

Література: 1-7, 12, 16, 17, 20, 33, 69, 71, 80, 83, 84, 107, 108, 113.

Тема 4. Право членства в кооперативі
1. Поняття та юридичне значення права членства в кооперативі

Право кооперативного членства в його об’єктивному і суб’єктивному аспектах відіграє винятково важливу роль у механізмі правового регулювання кооперативних відносин. Тому слід погодитися з думкою Ш. М. Ісмаїлова, який, розглядаючи членство з різних позицій, вважає його провідною засадою, сутнісною ознакою і принципом кооперації, що визначає права і обов’язки членів кооперативу [102, с. 69].

Кооператив як юридична особа тісно пов’язаний з юридичною особистістю його членів. Членство є ключовою ознакою кооперативу. Кооператив – це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (ст. 2 Закону «Про кооперацію») [2].

Саме на основі членства виникає і розвивається широке коло тісно пов’язаних між собою відносин у будь-якому кооперативі. Кооперативне членство визначає особливості організаційних, управлінських, майнових, трудових, виробничих, договірних та інших відносин у кооперативних організаціях, інтегрує ці різнорідні відносини в єдине ціле.

Важливою особливістю відносин, що включа­ються до предмета кооперативного права, є те, що члени кооперативу є його власниками, які формують капітал свого підприємства, визна­чають стратегічні цілі та приймають принципові управлінські рі­шення, і водночас – вони є клієнтами свого спільно створеного підприємст­ва. У виробничих кооперативах, а також у випадку поєднання членських і трудових відносин в інших кооперативах, кооператор, з одного боку, виступає як роботодавець, а з іншого – працівник кооперативу, набуваючи подвійного статусу власника-господаря і працівника-виконавця відповідної трудової функції.

Законодавчу основу виникнення у гро­мадян України права створювати кооперативи і стати їх членами становлять норми Конституції України (ст. 36 та ін.), Законів України «Про кооперацію», «Про кредитні спілки», «Про сільськогосподарську кооперацію», «Про споживчу кооперацію» та ін.

Кооперативне членство має два взаємопов’язані аспекти:

  • об’єктивний аспект – право членства як система правових норм щодо реалізації права особи стати членом кооперативу, порядку і умов вступу до кооперативу та виходу з його складу, визначення та реалізації його членських прав і обов'язків;

  • суб’єктивний аспект – право членства як забезпечена нормами права можливість конкретної особи вступити до кооперативу і вийти з нього, здійснювати членські правомочності з метою задоволення своїх потреб та інтересів (тобто як міра можливої поведінки особи, забезпечена нормами кооперативного права).

Основні риси суб’єктивного права кооперативного членства:

  • є загальним пра­вом (членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок і пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, і додержуються вимог статуту);

  • кооперативне членство є відкритим (кооперативи є відкритими для прийняття нових членів; відмова у прийнятті до кооперативу повинна розгля­датися як винятковий випадок); проте відкритість кооперативу не означає, що його членами можуть стати усі бажаючі (наприклад, членами сіль­ськогосподарського збутового кооперативу можуть бути лише сільськогосподарські товаровиробники і лише ті з них, які працю­ють за профілем даного кооперативу); члени кооперати­ву мають право обмежити загальну кількість учасни­ків своєї організації, а також висувати до своїх партнерів певні вимоги (наприклад, щодо віку, місця проживання, людських і діло­вих якостей тощо), але не мають права чинити будь-які штучні перешкоди і проводити дискримінаційну політику щодо нових членів;

  • є правом індивідуальним, особистим, персональним (своє право набутого членства в кооперативі особа не може передати іншій особі аби вона, ставши членом коопе­ративу, замість неї могла скористатися правами чи виконувала обов'язки, визначені статутом кооперативу);

  • кооперативне членство є добровільним (жоден з органів державного управління чи громадської організації чи будь-яка посадова особа не має права примусити громадянина стати членом кооперативу або примусово утримувати його в кооперативі); добровільність поширюється не лише на прийняття рішення увійти в кооператив або вийти з нього, а й на покладання на себе зобов'язань, ризику і відповідальності у справах кооперативу (тобто, члени кооперативу самостійно визначають характер і ступінь інтенсивності свого співробітництва з ним) [108, c. 91].


2. Фізичні та юридичні особи як члени кооперативу. Асоційовані члени кооперативу

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про кооперацію» [2], членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

Згідно зі ст. 24 ЦК України [7] фізичною особою вважається людина як учасник цивільних відносин. Поняття юридичної особи міститься у ст. 80 ЦК України, ч. 1 якого під юридичною особою розуміє організацію, створену і зареєстрова­ну в установленому законом порядку, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Статтею 14 Закону «Про кооперацію» [2] передбачена можливість асоційованого членства в кооперативі для осіб, які визнають його статут та внесли пай. Асоційований член кооперативу – фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов'язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.

Згідно зі ст. 8 Закону «Про сільськогосподарську кооперацію» [5], членами виробничого кооперативу можуть бути тільки фізичні особи, а членами обслуговуючого кооперативу – як фізичні, так і юридичні особи, які визнають статут і дотримуються його вимог, користуються послугами, формують фонди та беруть участь у діяльності кооперативу. Членами кооперативу можуть бути фізичні особи, які досягли 16-річного віку і виявили бажання брати участь у діяльності кооперативу. Фізичні або юридичні особи можуть бути членами кількох обслуговуючих кооперативів, різних за напрямами діяльності.

Згідно зі ст. 6 Закону «Про споживчу кооперацію» [4], членство у споживчому товаристві може бути індивідуальним і колективним. Індивідуальними членами споживчого товариства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку і виявили бажання брати участь у здійсненні цілей і завдань споживчого товариства. Членами учнівських споживчих товариств, що створюються при загально-освітніх школах та інших навчальних закладах, можуть бути особи, які досягли 14-річного віку. Колективними членами споживчого товариства можуть бути фермерські господарства, колективні сільськогосподарські підприємства, господарські товариства, кооперативні, державні та інші підприємства, що поділяють його цілі та інтереси.

Згідно зі ст. 10 Закону «Про кредитні спілки» [3], членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, об'єднані хоча б за однією із передбачених цим законом ознак (спільне місце роботи чи навчання або належність до однієї професійної спілки, об'єднання професійних спілок, іншої громадської чи релігійної організації або проживання в одному селі, селищі, місті, районі, області), мають повну цивільну дієздатність. Не можуть бути прийняті до кредитної спілки особи, які за рішенням суду визнані недієздатними або обмежено дієздатними, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, а також особи, що мають непогашену судимість за корисливі злочини.
3. Умови і порядок вступу до кооперативу

Умови вступу до кооперативу поділяються на загальні та особливі. Загальні умови набуття права членства у кооперативі встановлює законодавство: досягнення кандидатом на вступ – фізичною особою необхідного віку; наявність необхідного обсягу цивільної дієздатності; добровільний характер волевиявлення щодо вступу до кооперативу та участі в його діяльності на засадах, визначених статутом кооперативу; внесення вступного внеску та паю у розмірах, визначених статутом кооперативу.

Кооператив являє собою добровільне об'єднання громадян, що має на меті спільну господарську діяльність, тому його засновникам (членам) належить право встановлювати, за взаємною згодою, особливі умови набуття права членства у кооперативі, які відповідають його цілям і завданням (наприклад, наявність спеціального правового статусу сільськогосподарського товаровиробника; систематична діяльність вступника з виробництва певного виду продукції; місце проживання тощо).

Членство у кооперативі набувається в порядку, встановленому законодавством та статутом кооперативу.

Відповідно до ст. 11 Закону «Про кооперацію» [2] вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Специфіка кооперативу як громадської організації, що є суб’єктом господарювання, зумовлює потребу в створенні відповідного статутного фонду коштів, необхідних для налагодження його діяльності та реалізації ним своєї правоздатності. З цією метою особи, які виявили бажання стати членами кооперативу відповідно до його статуту, зобов'язані зробити вступний і пайовий внески, розміри яких визначено в статуті кооперативу. Статут може містити правила: особи, які не мають стійкого заробітку, або ж особи, які одержують державну допомогу, пенсію чи стипендію, вступний внесок роблять у меншому (пільговому) розмірі.

Право членства в кооперативі настає з часу прийняття загаль­ними зборами членів кооперативу відповідного рішення про його прийняття в члени кооперативу та сплати ним у повному обсязі вступного та обов'язкового пайового внесків.

Вирішення питання про прийняття фізичної або юридичної особи до членів кооперативу за своєю правовою сутністю становить поєднання двох волевиявлень – волі особи, яка бажає стати членом кооперативу, і волі вищого органу самоврядування кооперативу – загальних зборів членів або зборів уповноважених. Додержання зазначеного принципу спрямоване на забезпечення виконання вимог закону щодо добровільності членства в кооперативі.

Документом, яким посвічується юридичний факт членства і право членства особи в кооперативі, є посвідчення про членство (членська книжка, квиток). Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.
4. Права та обов’язки членів кооперативу

Визначені законодавством та статутом кооперативу права та обов’язки його членів утворюють правовий статус члена кооперативу.

Основні права члена кооперативу визначені ст. 12 Закону «Про кооперацію» [2]:

  • участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом;

  • право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління;

  • користування послугами кооперативу;

  • одержання кооперативних виплат та виплат на паї;

  • одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом;

  • право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб;

  • право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Основними обов'язками члена кооперативу, що визначені тією ж статтею Закону, є:

  • додержання статуту кооперативу;

  • виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу;

  • виконання своїх зобов'язань перед кооперативом;

  • сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Зміст прав та обов'язків членів кооперативу пере­буває у прямій залежності від його статутної правоздатності, тобто від видів і характеру його діяльності, визначених законом і статутом. Тому законами, що регулюють діяльність окремих типів кооперативів або кооперативів за напрямами їх діяльності, та статутом кооперативу можуть бути передбачені додаткові права та обов'язки його членів.

Так, права та обов'я­зки членів споживчого товариства визначені ст. 6 (пп. 4-5) Закону «Про споживчу кооперацію» [4] і положеннями Примірного статуту споживчого товариства [80], яким кореспондують за своїм змістом від­повідні пункти статуту кожного споживчого товариства. Крім прав члена кооперативу, закріплених у Законі «Про кооперацію», в якості специфічних для членів споживчих товариств можна назвати переважне перед іншими громадянами право придбання товарів і одержання послуг у магазинах та інших підприємствах споживчої кооперації, а також право бути прийнятим у першочерговому порядку на роботу в споживче товариство відповідно до освіти і професійної підготовки та одержувати направлення у навчальні заклади, в тому числі на правах господарського стипендіата на договірних засадах.

Особливістю правового статусу членів сільськогосподарських кооперативів є те, що у відповідності зі ст. 3 Закону «Про сільськогос­подарську кооперацію» [5] для членів виробничих сільсько-господарських кооперативів є обов'язковою трудова участь в діяльності кооперативу.

Специфічним обов’язком членів кредитних спілок, згідно зі ст. 12 Закону «Про кредитні спілки» [3], є нерозголошення конфіденційної інформації про діяльність спілки.

Клієнтами кооперативів можуть бути не лише їх члени. Правовий статус членів є особливим, оскільки лише вони мають право участі в управлінні кооперативом, право одержувати кооперативні виплати і виплати на паї. Крім того, члени кооперативу мають право придбавати в першочергово­му порядку цінні папери, що випускаються кооперативом або об'єднанням. Вони можуть скористатися своїм переважним правом перед іншими громадянами на отримання кооперативних послуг, придбання товарів, використовувати можливості гарантова­ного збуту на договірних засадах товарної продукції особистого підсобного господарства та промислу через заготівельні і торгове­льні кооперативні підприємства. Член кооперативу має право користуватися пільгами, передбаченими для па­йовиків, у тому числі у формі знижок цін на товари і послуги, що реалізуються, а також пільгами щодо придбання товарів у кредит у відповідності з порядком, встановленим загальними зборами. До соціальних правомочностей належить право членів кооперативу користуватися об'єктами соціально-культурно­го призначення, створюваними кооперативами, кооперативними об'єднаннями, а також при частковій участі їх з іншими організаці­ями і підприємствами [108, с. 99].

Асоційовані члени мають право дорадчого голосу, а також право на отримання частки доходу на свій пай. Члени кооперативу можуть переоформити членство в кооперативі на асоційоване членство в порядку, визначеному ста­тутом. При ліквідації кооперативу асоційований член має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю. Асоційовані члени зобов'язані визнавати статут кооперативу і зро­бити майновий внесок у створення та розвиток кооперативу в розмірах, визначених статутом кооперативу.

Взаємозв'язок суспільних відносин, які виникають у кооперативі, відповідним чином зумовлює взаємозалежність і взаємо­дію прав та обов'язків членів кооперативу. Зазначений взаємозв'язок проявляється в тому, що відповідному праву члена товариства в конкретних правовідносинах відповідає відповідний обов'язок товариства; відповідному праву товариства щодо конкретного виду його діяльності відповідає конкретний обо­в'язок його членів.

Варто пам’ятати, що правові норми, встановлені кооперативним законодавством щодо кооперативного членства, не є нормами прямої юридичної дії. Норми права про права та обов'язки члена кооперативу, які мають властивості прямої дії і породжують суб'єктивні права та юридичні обов'язки з питань членства і діяль­ності кооперативу, містяться виключно в статуті кож­ного конкретного кооперативу. Застосування лише цих локальних правових норм внаслідок виникнення відповідних юриди­чних фактів призводить до виникнення, зміни або припинення внутрішньокооперативних правовідносин [108, с. 96].
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   40

Схожі:

Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Сімейне право” (відповідно до...
МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни „Економіка підприємства” обговорено і схвалено на засіданні кафедри теоретичної...
Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Цивільне право України”. Ч. 2...
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних...
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Сімейне право” (відповідно до...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Економічна теорія: Навч метод посібник для самост вивч дисц. / О. В. Бородкіна – К.: ДУІКТ, 2010. –с
Навчально-методичний посібник для практичних занять
Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Господарське право” (відповідно...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК   ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Екологічне право України” (відповідно...
Навчально-методичний посібник для практичних занять
Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Екологічне право України” (відповідно...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК   ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та семінарських занять з навчальної дисципліни “Фінансове право України” (відповідно до вимог ECTS) / Уклад.: М....
Навчально-методичний посібник   для самостійної роботи
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Цивільне право України”. Ч. 2...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка