Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний факультет кафедра теорії та історії держави та права Укладачі


Скачати 1.09 Mb.
Назва Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний факультет кафедра теорії та історії держави та права Укладачі
Сторінка 3/9
Дата 15.03.2013
Розмір 1.09 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Лекція 6. Політична і правова думка Арабського Сходу
1. Формування і розвиток мусульманської політико-правової думки.

Коран як джерело мусульманського права. Норми і принципи Корана. Сунни. Доктринальна розробка мусульманського права у VIII ст. Проблеми тлумачення.

“Іджтихад” як принцип свободного розсуду судді. Правові школи мусульманського права XI ст. Суніти та шиїти. Нормативно-юридичний і етико-філософський підходи до проблем держави та права.

Абуан-Насром аль-Фарабї – батько арабської політичної філософії.

Трактати аль-Фарабї “Афоризми державного діяча”, “Громадянська політика”.

Ібн Сіна про сенс політичного знання.

Арабсько-мусульманська філософія Ібн Рушда. Релігія як політичне містецтво.

Проблема ідеальної держави. Правові ідеали.

Ібн Хальдун про природу влади. Єдність філософського та юридичного підходів до держави у трактаті “Мукаддима”. Питання еволюції держави.

Теорія халіфату аль-Маварді.

2. Мусульманська правова думка в ХVІІ-ХVІІІ ст.ст.

3. Історична доля мусульманської політико-правової доктрини у ХІХ – ХХ ст ст.

Джемаль ад-Дин аль Афгані як засновник ісламської реформації. Принципи влади. “Представницька консультативна форма” держави.

Мухаммед Абдо про природу “справедливої” ісламської влади. Шаріат як природне право мусульман.

Мусульманська теорія держави Мухаммеда Рашид Ріда у трактаті “Халіфат, або Великий імамат”.

“Іслам і основи влади” Алі Абдель Разека. Державні форми мусульманського правління.

Лекція 7. Політичні і правові вчення в Західній Європі в XVI сторіччі.
1. Загальна характеристика політико-правової ідеології епохи Відродження і Реформації.

Гуманізм як ідеологія Відродження. Формування буржуазного (юридичного) світогляду Зародження нової світської політичної науки. Мета і наслідки Реформації.

2.Політична доктрина Ніколо Макіавеллі (Італія).

Ідея об’єктивної історичної необхідності та закономірності. Політика як досвідна наука. Критика ролі релігії в суспільному та державному житті. Зміст політичної поведінки. Принципи політичного мистецтва. Визначення, зміст та призначення держави. ”Глас народу-глас божий”. Погляди на природу монархії та республіки. Значення творчості Макіавеллі в наступному розвитку світової політичної ідеології.

3. Політичні і правові ідеї Реформації ( Мартін Лютер, Томас Мюнцер (Німеччина), Жан Кальвін (Швейцарія).

Критика офіційної доктрини римо-католицької церкви. Перетворення церковної організації. Природа взаємовідносин церкви та держави М.Лютер про проблему внутрішньої релігійності людини. Зміст юрисдикції держави. Методологічна єдність природного права та основ функціонування світської влади.

Ідея рівноправності людей Томаса Мюнцера. “Християнський союз та братерство”. Принципи справедливого суспільного устрою. Природа та цілі держави. Критика М.Лютера.

Догмат “про божественне приречення” Жана Кальвіна. Критика свавілля та насильства.

Право на опір тиранії. Діалектика державної влади і мирського життя людини.

4. Тираноборці /Етьен де Ла Боесі (Франція)/

5.Вчення Жана Бодена (Франція) про державу.

Ж. Боден як буржуазний ідеолог королівського абсолютизму. Концепція світської національної централізованої держави. Ідея “державного суверенітету” Ж. Бодена. Принцип єдності, неподільності та постійності влади. Питання про обмеження влади суверена.

6. Політико - правова ідеологія раннього європейського соціалізму /Томас Мор (Англія), Томазо Кампанелла (Італія)/.

Історичні причини виникнення соціальної утопії Т. Мора в Англії на початку XVI ст.

Державно-правовий аспект критики Т. Мором сучасного йому суспільства. Держава та право в «Утопії» Т. Мора. Історичне значення політико-правових ідей Томаса Мора.

“Місто Сонця” Т.Кампанелли.
Семінарське заняття 2. Державно-правові погляди Томаса Мора.
1. Історичні причини виникнення соціальної утопії Т. Мора в Англії на початку XVI ст.

2. Державно-правовий аспект критики Т. Мором сучасного йому суспільства.

3. Держава та право в «Утопії» Т. Мора.

4 Історичне значення політико-правових ідей Томаса Мора.

Навчальна література:

Основна:

Томас Мор.Утопия. М., 1978.
Допоміжна:

  1. Бонташ П.К., Прозорова Н.С. Томас Мор. М., 1983.

  2. Джордж Г.Себайн, Томас Л. Торсон. Історія політичної думки. К., Основи, 1997.

  3. Лейст О.Э. Вопросы государства и права в трудах утопистов-социалистов XVI- XVIII вв. М., 1966.

  4. Шамарин Э.В. Государственно-правовые взгляды предшественников научного социализма в России. Изд.Киевского ун-та, К.,1973

  5. Осиновский И.Н. Томас Мор: утопический коммунизм, гуманизм, реформация. М., 1978.

  6. Соколов В.В.Европейская философия ХУ - ХVІІ веков. М., 1984

  7. Рассел Б. Історія західної філософії. К., Основи, 1995

  8. Утопический социализм. М., 1982.


Завдання для самостійної роботи (4 год.):


  1. Раннє християнство (апостольська церква, ап. Павло) про право та закон.

  2. Період патристики (Аврелій Августин “Про град небесний”, та апологетики)

  3. Схоластична традиція (Фома Аквінський, теорія законної держави)

  4. Юридична університетська освіта в Середні віки (глосатори, постглосатори).

  5. Вплив візантійських політико-правових ідей на розвиток політичної та правової думки Київської Русі.

  6. Значення ранньохристиянських єресей (аріанство, несторіанство, донатизм, сутність тринітарних спорів).

  7. Загальна характеристика юридичної думки середньовіччя. Проблематика природного та позитивного права.

  8. Школа глосаторів /Ірнерій/.

  9. Доктринальна розробка мусульманського права у VIII ст. Проблеми тлумачення.

  10. Правові школи мусульманського права XI ст.

  11. Мусульманська правова думка в ХVІІ-ХVІІІ ст.ст.



Лекція 8. Политико-правові вчення в Росії у ХV - ХХ ст.
1. Загальна характеристика розвитку російської політико-правової думки. Характеристика основних етапів розвитку. Спрямованість і зміст.

2 Політична полеміка “нестяжателей” /некористолюбців/…і іосифлян (“стяжателей”) /Ніл Сорський, Максим Грек, Феодосій Косой, Іосиф Волоцький.

3. Філофей і його концепція “Москва – третій Рим”, Федір Карпов, Зиновій Отенський, Іван Пересветов.

4. Полеміка Івана Грозного і Андрія Курбського.

5. Політичні ідеї Івана Тимофеєва і протопопа Аввакума.

6. Політичні і правові вчення в період абсолютизму /Симеон Полоцький, Юрій Крижаніч, Феофан Прокопович, Василь Татищев, Іван Посошков/.

7. Ідеологія “просвіченого абсолютизму”; ідеологія аристократії /Михайло Щербатов/; освітні і ліберальні ідеї /Семен Десницький, Олександр Радищев/.

8. Політична і правова думка першої половини ХIX сторіччя /Михайло Сперанський, Куніцин Олександр Петрович, Микола Карамзин/; політичні програми декабристів: проекти Павла Пестеля і Микити Муравйова; слов’янофіли і західники: Тимофій Грановський, Петро Чаадаєв.

9. Політико-правова ідеологія другої половини ХІХ сторіччя реформаторська течія (Микола Серно-Соловьєвич, Олексій Унковський); «російський соціалізм» (Олександр Герцен, Микола Чернишевський); анархізм (Михайло Бакунін, Петро Кропоткін); ліберальне і революційне народництво (Петро Лавров и Петро Ткачов); лібералізм (Борис Чичерін, Сергій Муромцев, Микола Коркунов, Максим Ковалевський ); консерватизм (Микола Данилевський, Костянтин Леонтьев, Володимир Соловйов).

10. Політико-правові погляди російських філософів і правознавців першої половини ХХ ст. ( Габріель Шершеневич, Сергій Котляревський, Сергій Булгаков, Євген Трубецькой, Павло Новгородцев, Микола Бердяєв, Іван Ільін, Питирим Сорокін, Петр Струве)

11. Політико-правова ідеологія російського марксизму ( Георгій Плеханов,Володимир Ленін, Микола Бухарін, Лев Троцький, Іосіф Сталін)

12 Праворозуміння радянського періоду ( Дмитро Курський, Петро Стучка, Євген Пашуканіс, Михайло Рейснер, І.Разумовський, Андрій Вишинський, С.Кечекьян, В.Нерсесянц та ін).

Лекція 9. Політичні і правові вчення в Голландії у ХVII ст.


  1. Вчення Гуго Гроція про право і державу.

Голландія як перша буржуазна республіка у Європі. Роль Г. Гроція у формуванні юридичного світогляду буржуазії. Розмежування юриспруденції та політики. Доктрина природного права в нових історичних умовах. Сутність права. Природа та призначення держави. Ідеї в області міжнародного права. Вчення про право війни і миру.

  1. Політичне і правове вчення Бенедикта Спінози.

Методологія обґрунтування доктрини природного права. Вчення про походження і сутність держави. Співвідношення політики і практики, політики та етики. Природні права людини та межі державної влади.


Лекція 10. Політичні і правові вчення в Англії у ХVII ст.
1. Основні напрямки англійської політико-правової думки в період буржуазної революції ХVII сторіччя /роялісти –Яків I, Роберт Філмер, індепенденти - Джон Мілтон, Елджертон. Сідней, Джеймс Гаррінгтон/.

2. Політико-правова ідеологія левеллерів /Джон Лілберн/

Принципи влади народу Джона Лілберна. Зміст ”природжених та невідчужуваних прав” та їх спрямованість. Призначення держави та принцип законності.

3. Політико-правові ідеї діггерів /Джерард Вінстенлі/

Комуністичні принципи організації суспільства у ”Законі свободи” Д. Вінстенлі. Проект конституційного устрою.

4. Політико-правова доктрина Томаса Гоббса.

Доктрина природного додержавного стану Т.Гоббса. Особливості теорії природного права і договірного походження держави. Діалектика сили і права. Право і закон. Природа держави. Співвідношення особистості і держави.

5. Політико-правове вчення Джона Локка.

Формування доктрини лібералізму. Концепція політичної влади. Народ як єдине джерело політичної влади. Суспільний договір і громадянське суспільство. Свобода як основа всіх прав людини. Принцип розподілу влад як гарантія запобігання деспотизму та інституційного вдосконалення управління державою. Д. Локк і доктрина буржуазного конституціоналізму.

Семінарське заняття 3. Вчення про державу і право Джона Локка


  1. Історичні умови в Англії після контрреволюційного перевороту і повернення до влад Стюартів. Обґрунтування класового компромісу 1688 р.

  2. Д.Локк про державу.

  3. Д.Локк про право.

  4. Про розподіл влад і особливості погляду Д.Локка.

  5. Вплив поглядів на подальший розвиток політико-правових вчень (Америка).


Навчальна література:

Основна:

  1. Д.Локк Два трактата о правлении. – М. 1988.


Завдання для самостійної роботи:

  1. Роль Г. Гроція у формуванні юридичного світогляду буржуазії. Розмежування юриспруденції та політики.

  2. Доктрина природного права в нових історичних умовах.

  3. Ідеї в області міжнародного права. Вчення про право війни і миру.

  4. Методологія обґрунтування доктрини природного права Б. Спінози. Природні права людини та межі державної влади у вченнях Б. Спінози.



Лекція 11. Політичні і правові вчення європейського Просвітництва / кінець XVII - XVIII cт.
1. Загальна характеристика політико-правової ідеології епохи Просвітництва.

2. Природно-правові вчення в Німеччині /Самуїл Пуфендорф, Христіан Томазій, Христіан Вольф, Вильгельм фон Гумбольдт /.

С.Пуфендорф як основоположник світської юридичної науки в Німеччині. Соціально-етичні засади природно-правової доктрини Пуфендорфа. Проблема рівності. Правові засади держави.

Доктрина природного права Х. Томазія. Співвідношення права та моралі, держави та церкви.

Х. Вольф про державу та право. Право та моральний обов’язок. Природа та завдання держави. Природний та позитивний закон.

Держава і суспільство (індивід) як головна тема В.Гумбольдта. Межі діяльності держави та її цілі. Уявлення про державу “як необхідне зло”. Діалектика людини та громадянина.

3. Політико–правова думка в Італії. Правова теорія Джамбаттиста Віко та Чезаре Беккаріа.

Д.Віко про політичну владу, державу та право як закономірні явища. Завдання політичної науки. Принцип історизму Д.Віко. Розвиток свободи як предмет політичної науки.

Ч. Беккаріа як критик феодальної юстиції. Обґрунтування гуманістичних принципів кримінального права та процесу. Ч. Беккаріа про попередження правопорушень та принципи законності.

4. Політичні і правові вчення у Франції.

Критика феодалізму Вольтером. Концепція природного права. Діалектика свободи і рівності. Принцип необмеженої приватної власності.

Енциклопедисти Дені Дідро, Клод-Андріан Гельвецій, Поль-Анрі Гольбах. Проблеми законодавства та правового виховання при зміні суспільно-політичного ладу. Ідея “освіченої монархії” Д. Дідро. Теза П.Гольбаха про визначальну роль середовища у формуванні особистості. К. Гельвецій про походження держави та роль приватної власності у розвитку суспільства.

Політико-правова доктрина Шарля-Луї Монтеск’є. Вчення про фактори, що визначають “дух законів”. Географічний фактор. Концепція форм державного правління. Зміст вчення про розподіл влад. Ідея взаємних правових “стримувань і противаг” влад. Праворозуміння Ш Монтеск’є. Політична свобода як принцип права. Природа законодавчого процесу.

Жан Жак Руссо та його концепція “суспільного договору” і “народного суверенітету”. Уявлення про природний стан людства. Питання про природу нерівності.

Теорія обдурених і обманщиків та механізм соціально-політичного відчуження. Діалектика суспільного та приватного інтересів. Концепція громадянства. Природа народовладдя. “Самопредставництво” народу. Республіка (політичний організм) як наслідок суспільного договору. Суверенітет як “влада, що спрямована загальною волею”. Співвідношення особистості та держави. Закон та влада. Влада як “сила” на службі права. Теорія закону. Мета “Законодавця”.

Французький соціалізм ( Ж. Месьє, Мореллі, Габрієль де Маблі) .

Ж.Мельє про “тиранічне правління царів”. Доктрина Ж. Мельє про добровільну федерацію самодостатніх громад.

Мореллі про республікансько-демократичну форму правління. Демократія як “природна” державна форма.

Народ як носій верховної влади у Г. Маблі. Співвідношення громадянина та влади, влади та закону у Г. Маблі .

Політико-правова ідеологія Великої французької революції (конституціоналісти, жирондісти, якобінство, Марат, Робесп’єр і Гракх Бабеф).

Деспотизм як головна тема Жана-Поля Марата. Праворозуміння Марата.

Призначення “диктатури” в контексті методології революційного тероризму.

Діалектика демократичних та авторитарних засад в політико-правових поглядах Марата.

Соціальні та державно-правові ідеали Максиміліана Робесп’єра. Засади державної влади. М Робесп’єр про співвідношення терору та справедливості.

Вплив Жан-Жака Руссо на політико-правову доктрину якобінців.

Погляди Г. Бабефа на сутність революції у Франції. Доктрина “народної держави” Г. Бабефа.

“Декларація прав людини і громадянина” як видатне явище європейської політичної та правової думки.

Семінарське заняття 4. Вчення про державу і право Ш. Монтеск’є.
1. Історичні умови формування політико-правової доктрини Ш.Монтескє.

2. Вчення Монтескє про фактори, що визначають “дух законів”.

3. Співвідношення політичної свободи і права.

4. Погляди Ш. Монтескє на державу. Концепція форм державного правління.

5. Доктрина “розподілу влад”. Ідея взаємних “стримувань і противаг” влад.

6. Історична доля доктрини Монтескє про «розподіл влад».
Навчальна література:

Основна:

Монтескье Ш.О духе законов. Избр. произведения.М., 1955.

Монтескье Ш. Персидские письма : В кн.Французский фривольный роман. М., Иолос, 1993.

Допоміжна:

  1. Маркс К.,Энгельс Ф. Соч.2-е изд.Т.1.С.599, Т.3. С.46.

  2. Ковалевский М. Происхождение современной демократии. М., 1895.

  3. Корецький В.М. Монтеск’є . К., 1956.

  4. Волгин В.П. Развитие общественной мысли во Франции в ХVІІІ в. М.,1958.

  5. Баскин М.П. Монтескье. М., 1975.

  6. Прозорова Н.С. Теория «разделения властей» и современное буржуазное государство. Сов. государство и право. 1974, № 9.

  7. Кучеренко Г.С. Исследования по истории общественной мысли Франции и Англии.ХVІ - первая половина ХІХ в. М., 1981.

  8. Мишин А.А. Принцип разделения властей в конституционном механизме США. М., 1984.

  9. Азаркин Н.М. Монтескье : французский мыслитель, юрист. М., 1988.

  10. Барнашов А.М. Теория разделения властей: становление, развитие, применение. Томск, 1988.

  11. История буржуазного конституционализма ХVІІ - ХVІІІ вв. М., 1983.

  12. Чиркин В.Е. Разделение властей: социальные и юридические аспекты./Сов. государство и право. 1990, № 8.

Семінарське заняття 5. Політико-правова доктрина Жан Жака Руссо.

1. Історичні умови формування поглядів Руссо на державу та право.

2. Теорія суспільного договору.

3. Теорія народного суверенітету.

4. Історичне значення політико-правової доктрини Руссо.
Навчальна література:

Основна:

Руссо Жан Жак Эмиль, или о воспитании. М.,1968.

Руссо Жан Жак. Трактаты. М.,1969.

Руссо Жан Жак. Сочинения. М.,1991.

Допоміжна:

  1. Маркс К., Энгельс Ф.Сочинения.2-е изд.Т.1.С.405; Т.20.С.20,143-144.

  2. Волгин В.П. Развитие общественной мысли во Франции в ХVІІІ веке. М., Изд. АН СССР, 1958.

  3. Алексеев-Попов В.С. О социальных и политических идеях Жан-Жака Руссо// Руссо Жан-Жак. Трактаты. М., 1969.

  4. История диалектики Х1У - ХVІІІ вв. М., 1974

  5. Манфред А.З. Три портрета эпохи Великой Французской революции. М., 1978.

  6. Дворцов А.Т. Жан - Жак Руссо. М., 1980.

  7. Кучеренко Г.С. Исследования по истории общественной мысли Франции и Англии. ХVІ - первая половина ХІХ в. М., 1981.

  8. Джибладзе Г.И. Сущность руссоизма. Тбилиси, 1983.

  9. Момджян Х.Н. Французское просвещение ХVІІІ в. М., 1983.

  10. Моряков В.И.Руссо и Радищев об общественном договоре и народном суверенитете//Вестн. Мос.ун-та.Сер.8.История. 1983, № 1.

  11. Занадворова Г.Л. Сентиментализм Руссо. Челябинск, 1983.

  12. Асмус В.Ф. Историко-философские этюды. М., Мысль, 1984.

  13. Мальцев Г.В. Буржуазный эгалитаризм. М., 1984.

  14. Карбонье Ж. Юридическая социология. М.,1986.

  15. Кузнецов В.Н., Мееровский Б.В., Грузнов А.Ф. Западноевропейская философия ХѴІІІ в М., 1986.

  16. Кисель М.А. Французское просвещение и революция. М. Наука, 1989.



Завдання для самостійної роботи:

  1. Загальна характеристика політико-правової ідеології епохи Просвітництва.

  2. Співвідношення раціонального та ірраціонального в теоріях французьких просвітників.

  3. С.Пуфендорф як основоположник світської юридичної науки в Німеччині.

  4. Доктрина природного права Х. Томазія. Співвідношення права та моралі, держави та церкви.

  5. Х. Вольф природний та позитивний закон.

  6. В.Гумбольдт діалектика людини та громадянина.

  7. Правова теорія Джамбаттиста Віко та Чезаре Беккаріа.

  8. Енциклопедисти Дені Дідро, Клод-Андріан Гельвецій, Поль-Анрі Гольбах.

  9. Політико-правова ідеологія Великої французької революції (конституціоналісти, жирондісти, якобінство, Марат, Робесп’єр і Гракх Бабеф).

  10. Призначення “диктатури” в контексті методології революційного тероризму.

  11. М Робесп’єр про співвідношення терору та справедливості.

  12. “Декларація прав людини і громадянина” як видатне явище європейської політичної та правової думки.



Лекція 12. Політичні і правові вчення у США в XVII – XIX ст.
1. Загальна характеристика і основні напрямки американської політико-правової ідеології.

2. Політико-правові погляди пуританізму /Джон Уінтроп, Роджер Вільямс/.

3. Політико-правова думка в період боротьби за незалежність /Томас Пейн, Бенджамін Франклін, Томас Джеферсон, Олександр Гамільтон, Джон Адамс, Джеймс Медісон/.

Декларація незалежності 4 липня 1776 року та “Біль про права”, їх значення в процесі подальшого розвитку правової та політичної думки у США та в світі. Конституційно-правові погляди Б.Франкліна. Доктрина прав людини Т.Пейна. Свобода думки та боротьба з релігійним догматизмом. Боротьба за незалежність як форма боротьби за природні права людини. Т.Пейн про співвідношення суспільства та держави. Політичні та правові погляди Т. Джеферсона. Державно-правова концепція Д.Адамса (теорія розподілу влад). О.Гамільтон про зміст та призначення судової влади. Концепція законодавчого закріплення та захисту прав людини Д. Медісона.

4. Політико-правова думка ХІХ ст. /Джон Калхун, Вудро Вільсон, Олівер Холмс/.

Лекція 13. Політичні і правові вчення в Німеччині в

кінці XVIII - на початку XIX сторіччя.
1. Загальна характеристика німецької політико-правової ідеології.

2.Вчення ІммануЇла Канта про державу і право.

І. Кант та традиції європейського Просвітництва. Проблема свободи і необхідності як засада праворозуміння. Свобода особистості і “практичний розум”. Категоричний імператив Канта. Діалектика моральності та легальності як методологічна основа етичного праворозуміння Канта. Розуміння права. Природне і позитивне право. Справедливість як правова категорія. Сутність та призначення держави. Держава і благо громадян. Політичні права народу. Співвідношення держави та права. Проблема методів управління народом. Проект встановлення “вічного миру”. Історичне значення ідей І.Канта.

  1. Політико-правова теорія Іоганна Фіхте

Свобода як моральний борг людини. Суспільний договір як засада соціальної філософії І.Фіхте. Положення про суверенітет народу та зміст революційного демократизму. І.Фіхте про основи природного права. Доктрина ”замкненої торгової держави”. Держава та економіка.

4. Вчення Г.В.Ф. Гегеля про державу і право.

Право и держава у філософській системі Гегеля. “Свобідна воля” як підстава, ґрунт права. Три ступені розвитку свобідної волі. Абстрактне право, мораль, моральність. Філософське обґрунтування приватної власності. Вчення про покарання. Гегелівське розуміння моралі. Сім’я, громадянське суспільство, держава. Діалектика громадянського суспільства та держави. Визначення, сутність та призначення держави. Держава у триадичній єдності елементів: внутрішній устрій, відносини з іншими державами, роль держави у всесвітній історії. Гегель про “розумну монархію”.

5. Соціально-політичні погляди Людвіга Фейєрбаха.

Проблема побудови гуманістичного суспільства. Політичні аспекти критики християнства. Політична активність та природа “істинної держави”. Критика “політичного католицизму”. Сутність “релігійної революції”

6. Історична школа права (Густав Гуго, Фрідріх Карл Савіньі, Георг Пухта)

Питання про виникнення права. Теза про самостійний та стихійний розвиток права. Співвідношення позитивного та звичаєвого права. Право і “національний народний дух”(К.Савіньі), “народна свідомість”. Критерії “гармонії розвитку права”. Питання про стадії розвитку права. Історична обумовленість права (Г.Гуго). “Загальне переконання нації” як імператив нормотворчої діяльності законодавця. (Г.Пухта). Критика доктрини природного права, теорії договірного походження держави та розподілу влад. Питання про консерватизм історичної школи права.

Семінарське заняття 6. Вчення Іммануїла Канта про право і державу.
1. Творчість І.Канта і європейське Просвітництво ХѴІІІ ст.

2. Праворозуміння І.Канта. Співвідношення моралі і права.

3. І.Кант про природу держави.

4. Вплив І.Канта на політико-правову ідеологію ХІХ - ХХ ст.ст.

Навчальна література:

Основна:

Кант И. Сочинения : В 6 т. М., 1965.

Кант И. Метафизика нравов. Соч. в 6 т., т.4, М., 1965.

Кант И. Трактаты и письма. М., 1980.

Допоміжна:

  1. Виндельбанд В. От Канта до Ницше. — М.: Канон-пресс, 1998.

  2. Галанза П.Н. Учение Канта о государстве и праве. – М., 1960.

  3. Гулыга А.В. Кант. – М., 1977.

  4. Кант и кантианцы. — М., Наука, 1978.

  5. Кассирер 3. Жизнь и учение Канта. — СПб.: Университетская книга, 1997. - 448 с.

  6. Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины ХVІІІ - начала ХІХ века. – М., 1989.

  7. Кленнер Г. Философско-правовое Просвещение в Берлине в годы

  8. Великой французской революции.//Историко-философский ежегодник.1991, – М., 1991

  9. Малахов В.А. Проблема нравственной свободы в философии Канта // Критические очерки по философии Канта. — К.: Наукова думка, 1975.

  10. Мінаков М. А. Вчення Канта про віру розуму. — К.: Центр практичної філософії, 2001.

  11. Нарский И.С. Кант. – М., 1976.

  12. Новгородцев П. Кант и Гегель в их учениях о праве и государстве. М., 1901

  13. Попов С.И. Кант и кантианство. – М., 1961.

  14. Поликарпова Е.В. Учение Канта о праве и государстве. Автореф. .дис.канд.филос.наук. – М., 1973.

  15. Пионтковский А.А. Теория права и государства Канта //Философия Канта и современность. – М., 1974.

  16. Рассел Б. Історія західної філософії. К., Основи, 1995.

  17. Соловьев Э.Ю. Теория «Общественного договора» и кантовское моральное обоснование права// Философия Канта и современность. – М., 1974.

  18. Соловьев Э.Ю. И.Кант: взаимодополнение морали и права. — М.: Наука, 1992.

  19. Суслова Л.А. Философия И. Канта. Учебное пособие для вузов. – М., 1988.

  20. Табачковский В.Г. Кант и проблема целостности человеческой деятельности в буржуазном сознании //Критические очерки по философии Канта. Наукова думка, – К., 1975.

  21. Хайдеггер М. Кант и проблема метафизики. РФО, – М., 1997.

  22. Шашков Н.И. Кант и этический социализм. – Свердловск, 1976.

  23. Шинкарук В.И., Булатов М.А. Социальные и теоретические предпосылки формирования философии Канта // Критические очер­ки по философии Канта. Наукова думка, – К., 1975.

  24. Философия Канта и современность. – М., 1974.


Семінарське заняття 7: Вчення Г.В.Ф. Гегеля про державу та право.


  1. Право и держава у філософській системі Гегеля.

  2. “Свободна воля” як основа права. Три ступені розвитку свободної волі. Абстрактне право, мораль, моральність. .

  3. Визначення, сутність та призначення держави. Держава у триадичній єдності елементів: внутрішній устрій, відносини з іншими державами, роль держави у всесвітній історії. Гегель про “розумну монархію”.

  4. Діалектика громадянського суспільства та держави.

  5. Історична доля політико-правового вчення Гегеля.


Навчальна література:

Основна:

Гегель Г.В.Ф. Философия права. М., Мысль, 1990.

Гегель Г. Политические произведения. М., Наука, 1978

Гегель Г.В.Ф. Работы разных лет. М., 1972. Т.1.

Гегель Г.В.Ф. Работы разных лет. М.,1973. Т.2.

Гегель Г.В.Ф. Философия истории. М.-Л., 1935.

Гегель Г.В.Ф. Основи філософії права, або природне право і державознавство. Переклад з нім. Р.Осадчука та М.Кушніра. Юниверс, К., 2000.

Допоміжна:

  1. Володин А.И. Гегель и русская социалистическая мысль ХIХ века. – М., 1973.

  2. Гулыга А.В. Гегель.М.,Молодая гвардия, 1970.

  3. Джордж Г. Себайн, Томас Л. Торсон. Історія політичної думки. – К., Основи, 1997.

  4. Ильин И.А.Философия Гегеля как учение о конкретности бога и человека. – Спб.,1994

  5. Киссель М.А. Гегель и современный мир. – Ленинград, 1982.

  6. Кечекьян С.Ф. О понятии естественного права у Канта и Гегеля.- Вопросы философии и психологии», Кн. 111, 1965.

  7. Клецов Ю.В. Проблемы собственности в «Философии права» Г.В.Ф. Гегеля. – СПБ,1992.

  8. Костенко О.Б. Філософія права Гегеля і становлення громадянського суспільства в Україні.//Українська культура: минуле, сучасне та шляхи розвитку /міжвузівський збірник наукових праць/. – Рівне.1994.с.43-51

  9. Костенко О.Б., Неліп М.І. До проблеми взаємозв’язку громадянського суспільства і держави: в контексті філософсько-правової концепції Гегеля.// Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 4-5.Чернівці,ЧДУ,1996.с.108-112.

  10. Костенко О. Гегель і проблема діалектики громадянського суспільства і держави.// Право України, 1998, № 6, с.72-76.

  11. Костенко О.Б. Розуміння взаємозвязку держави і громадянського суспільства Г.В.Ф.Гегелем. /Франкфуртський період/. // Вісник Київського університету. Юридичні науки. Випуск 35, 1998.

  12. Лукач Д. Молодой Гегель и проблемы капиталистического общества. – М., 1987.

  13. Малинин В.А. Диалектика Гегеля и антигегельянство. – М.,1983.

  14. Малинин В.А., Шинкарук В.И. Левое гегельянство. – К.,1983.

  15. Мамут Л.С. Гегелевская концепция соотношения государства и личности //Проблемы государства и права на современном этапе.Вып.7, – М.,1973.

  16. Маньковский Б.С. Учение Гегеля о государстве и современность. – М.,1970

  17. Маркс К. К критике гегелевской философии права // Соч. 2-изд. Т.1.

  18. Мотрошилова Н.В. Путь Гегеля к «Науке логики». Наука, – М.,1984

  19. Нерсесянц В.С. Гегелевская философия права. – М. Наука, 1974.

  20. Нерсесянц В.С. «Философия права»: диалектика объективного духа//Философия Гегеля: Проблемы диалектики. – М.,1987

  21. Нерсесянц В.С. Гегель. – М.,1979.

  22. Нерсесянц В.С. Философия права Гегеля. – М., Юристъ, 1998.

  23. Новгородцев П.И. Об общественном идеале. – М., 1991.

  24. Овсянников М.Ф. Гегель. – М. Мысль, 1971.

  25. Поппер К. Открытое общество и его враги. – М., 1992, т.2.

  26. Рассел Б. Історія західної філософії. – К.,Основи,1995.

  27. Фукуяма Френсис. Конец истории? // Страна и мир. 1990, №1.

  28. Философия права Гегеля и современность. – М., Наука, 1977.

  29. Фишер К. Гегель, его жизнь, сочинения и учение. – М.,Л., 1933.

  30. Чижевский Д.И. Гегель в России. – Париж, 1939.

  31. Лавров П.Л. Гегелизм //Избранные сочинения.Т.1 –М., 1965.

  32. Шинкарук В.И. О месте права в формообразованиях человеческого духа в философии Гегеля.-»ѴІ межд.гегелевский философский конгресс», – М., 1968.

  33. Шинкарук В.И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля. –К. 1964



ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ,


ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Змістовий модуль ІІ

Лекція 14. Політико-правова ідеологія західноєвропейського

консерватизму.
1. Концепції Жозефа де Местра, Луї де Бональда /Франція/

2. Ідеї Людвіга Галлера (Швейцарія).

3. Традиціоналізм Едмунда Берка (Англія).

Лекція 15. Західноєвропейська політична і правова ідеологія

першої половини XIX сторіччя.
1. Політико-правова ідеологія лібералізму /Джеремі Бентам, Джон Стюарт Мілль (Англія), Бенжамен Констан, Алексіс де Токвиль (Франція), Вільгельм Гумбольдт, Лоренц Штейн (Німеччина)/.

2. Політико-правове вчення Огюста Конта (Франція).

3. Юридичний позитивізм /Джон Остін (Англія) /

4. Політико-правова ідеологія соціалізму /Клод Анрі де Сен-Симон, Шарль Фур’є (Франція), Роберт Оуен (Англія), Огюст Бланки (Франція), Вільгельм Вейтлінг (Німеччина)

6. Політико-правова ідеологія анархізму /Пьер Жозеф Прудон (Франція), Макс Штирнер - псевдонім /Каспар Шмідт / (Німеччина).

Лекція 16. Західноєвропейська політико - правова ідеологія

в другий половині XIX сторіччя.
1. Загальна характеристика основних напрямків.

2. Політико-правове вчення Карла Маркса і Фрідріха Енгельса (марксизм).

3. Формування соціально-демократичної ідеології /Фердинанд Лассаль, Едуард Бернштейн, Карл Каутський (Німеччина)

4.Юридичний позитивізм /Карл Бергбом і Пауль Лабанд (Німеччина), ліберальний позитивізм Адемара Есмена (Франція)/

5. Соціологічний напрямок /Рудольф Іерінг (Німеччина), Герберт Спенсер (Англія), Людвіг Гумплович (Австрія).

6. Неокантіанське вчення про право Рудольфа Штамлера (Німеччина).

7. Дуалістична теорія держави Георга Еллинека (Німеччина).

8. Політико-правова доктрина Фрідріха Ніцше(Німеччина).

Семінарське заняття 8. Вчення про державу та право К.Маркса і Ф.Енгельса.
1. Історичні умові формування марксизму.

2. Методологія пізнання політико-правових явищ.

3. Етапи еволюції державно-правових поглядів К. Маркса и Ф. Енгельса.

4. Держава та право в проекції комуністичної ідеології.

5. Історичне значення марксизму.
Навчальна література:

Основна:

К. Маркс и Ф.Энгельс.Сочинения. 2 -е издание.

Маркс К. К критике гегелевской философии права.// Соч.2-е изд.Т. 1, с.221-368.

Энгельс Ф.Положение Англии. Английская конституция// Соч. Т.1, с.618-642.

Маркс К.,Энгельс Ф. Немецкая идеология.// Соч.Т. 3.

Энгельс Ф.Принципы коммунизма./ Соч. Т.4, с.322-339.

Маркс К., Энгельс Ф. Манифест коммунистической партии// Соч. Т.4, с.419-459.

К.Маркс. Классовая борьба во Франции с 1848 по 1850// Соч.Т. 7, с.5-110

Энгельс Ф. Революция и контрреволюция в Германии.// Соч. Т.8, с.3-113.

Маркс К. Восемнадцатое брюмера Луи Бонапарта.// Соч.Т.8, с.115-217.

Маркс К. К критике политической экономии.Предисловие // Соч. Т.13, с.5-9

Маркс К. Гражданская война во Франции.// Соч. Т. 17,с.317-370.

Маркс К. Критика Готской программы.// Соч.Т. 19, с.9-32.

Энгельс Ф. Развитие социализма от утопии к науке.// Соч.Т.19, с.185-230.

Энгельс Ф.Анти-Дюринг.Переворот в науке,произведенный господином Евгением Дюрингом./ с.81-106, 146-185, с.319-331. М.,Политиздат, 1977.

Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства.// Соч. Т. 21, с.28-178.

Энгельс Ф. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии.// Соч.Т.21, с.269-317.

Энгельс Ф. Роль насилия в истории.// Соч.Т.21, с.419-479.

Допоміжна:

Ленин В.И. Три источника и три составные части марксизма//Полн.соб.соч.Т.23

Ленин В.И. Государство и революция.// Полн.собр. соч. Т. 33.

Прозорова Н.С. Возникновение и развитие марксистского учения о государстве и праве. Вып.1.К., Из-во Киевского ун-та, 1972

Мамут Л.С. Карл Маркс как теоретик государства. М., 1979

Политические учения: История и современность: Марксизм и политическая мысль ХІХ века. М., Наука, 1979

Пашуканис Е.Б. Общая теория права и марксизм// Избр.произведения по общей теории права и государства. М., 1980

Новгородцев П.И. Об общественном идеале. М., 1991.

Арон Р. Мнимый марксизм. М., 1993.

Манхейм К.Диагноз нашего времени.М., Юрист, 1994.

Поппер Карл. Відкрите суспільство та його вороги. К., 1994.

Рассел Б. Історія західної філософії.К., Основи, 1995

Аннерс Э. История европейского права. М., 1996.

Джордж Г. Себайн, Томас Л. Торсон. Історія политичної думки. К.,Основи,1997.

Нерсесянц В.С. Философия права. Учебник для вузов. М.,1997


1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний...
Проблеми теорії та філософії права. Робоча навчальна програма / А. Д. Машков, Н. В. Теремцова. – Київ нац ун-т імені Тараса Шевченка...
Тараса Шевченка Юридичний факультет Кафедра теорії та історії держави і права Укладачі
ВСТУП
Тараса Шевченка Юридичний факультет кафедра трудового, земельного і екологічного права
В.І. Андрейцев. Право екологічної безпеки. Навчально-методичні матеріали з еколого-правових дисциплін. Частина X. – Київський національний...
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Юридичний факультет Кафедра правосуддя
...
Тараса Шевченка Юридичний факультет Кафедра господарського права
Укладачі: д ю н., доц. Рєзнікова В. В., к ю н., доц. Клепікова О. В., к ю н., ас. Кравець І. М
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ЕКОНОМІЧНИЙ...
Дисципліна «Бухгалтерський облік і експертиза» на ІУ курсі у 7 семестрі в обсязі 50 годин, з них лекцій 26 год., самостійна робота...
МИСЕНКО ЯРОСЛАВ ВЯЧЕСЛАВОВИЧ
ОСВІТА: 2001р. Київський національний університет ім. Т. Шевченка. Юридичний факультет
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ...
...
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Юридичний факультет
Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних...
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Юридичний факультет
Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка