№1: Законодавство України з прикордонних питань

Скачати 1.28 Mb.

Назва	№1: Законодавство України з прикордонних питань
Сторінка	4/9
Дата	10.04.2013
Розмір	1.28 Mb.
Тип	Закон

bibl.com.ua > Право > Закон

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Тема: № 8 « Підготовка прикордонних нарядів до несення служби»
Підготовка до несення прикордонної служби поділяється на поточну та безпосередню.

Поточна підготовка здійснюється під час проведення планових заходів з професійної підготовки, роботи з особовим складом, інструктажів, тренувань, додаткових занять, та самостійної підготовки особового складу.

Безпосередню підготовку змін прикордонних нарядів до служби організовує начальник відділення інспекторів прикордонної служби, відділення якого призначено до складу зміни прикордонних нарядів. Керівництво підготовкою прикордонних нарядів до служби покладається на особу, призначену начальником відділення інспекторів прикордонної служби.

Підготовка зміни прикордонних нарядів до служби здійснюється за заздалегідь розробленими варіантами .

Вона може включати:

доведення до складу зміни службової інформації та вивчення особовим складом зміни основних нормативних документів з питань організації охорони державного кордону та прикордонного контролю;
перевірку знання інспекторським складом службових обов’язків, керівних документів з охорони державного кордону, прикордонного контролю, порядку несення служби прикордонними нарядами на державному кордоні та у пунктах пропуску, використання зброї і спецзасобів, особливостей ділянки, що охороняється та технології пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів, конструктивних особливостей транспортних засобів; заходів безпеки під час несення служби та здійснення прикордонного контролю, місць, небезпечних для служби та пересування нарядів;
проведення тренувань з особистої безпеки та застосування сили, слідознавства, ідентифікації особи, виявлення підроблених документів, роботи на технічних засобах охорони кордону;
розв’язання практичних увідних щодо дій у разі зміни обстановки;
заходи роботи з особовим складом;
підготовку до служби озброєння, технічних засобів, службових тварин;
проведення інструктажу.

Безпосередня підготовка нарядів до служби починається, як правило, за 30-40 хвилин до отримання наказу на охорону державного кордону. Керівництво безпосередньою підготовкою прикордонних нарядів до служби покладається на старших прикордонних нарядів.

Перед відданням наказу на охорону державного кордону старший зміни прикордонних нарядів (особа, яка віддає наказ) повинен впевнитись у готовності складу до виконання визначених завдань.

Підготовка зброї, технічних засобів, службових тварин проводиться в терміни, встановлені режимом роботи на добу.

Тема № 9 «Старший прикордонного наряду»
Старшими прикордонних нарядів призначаються офіцери та найбільш підготовлені військовослужбовці військової служби за контрактом, які добре знають ділянку відповідальності відділу, порядок організації служби прикордонних нарядів та здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску, вимоги відповідних керівних документів і здатні організувати службу прикордонного наряду, вміло і наполегливо керувати ним.

Старший наряду несе повну відповідальність за охорону призначеної ділянки, точне виконання наказу на охорону державного кордону, дії і дисципліну підпорядкованих йому на період служби прикордонників.

Старший наряду зобов’язаний:

твердо знати й уміло застосовувати всі положення керівних документів з питань охорони державного кордону та прикордонного контролю на зазначеній ділянці, а також положення цієї Інструкції у частині, що його стосується;
до встановленого часу підготувати наряд до несення служби з охорони державного кордону і здійснення прикордонного контролю, організувати її відповідно до одержаного наказу;
забезпечити готовність до дій і пильне несення служби прикордонним нарядом, статутні взаємовідносини і дисципліну підпорядкованих йому прикордонників;
бути прикладом для підлеглих у несенні прикордонної служби;
постійно здійснювати контроль за діями підпорядкованих йому прикордонників і твердо керувати нарядом;
організовувати взаємодію всередині наряду та підтримувати її з сусідніми прикордонними нарядами;
підтримувати постійний зв’язок з підрозділом, сусідніми прикордонними нарядами, а також нарядами від взаємодійних органів під час виконання ними завдань з охорони державного кордону на ділянці відповідальності підрозділу;
знати засоби, що застосовуються прикордонним нарядом під час несення служби з охорони державного кордону; забезпечувати правильне застосування нарядом зброї, спеціальних засобів, використання озброєння, техніки і службових тварин; досконало знати ділянку підрозділу та її особливості;
вміти орієнтуватися на місцевості; впевнено розбиратися в ознаках правопорушення;
забезпечити точне виконання нарядом заходів маскування і додержання слідового режиму;
постійно піклуватися про життя і здоров’я підпорядкованих йому прикордонників;
забезпечити виконання складом наряду заходів безпеки під час несення прикордонної служби та поводження зі зброєю.

Старший наряду має право:

визначати завдання зі служби підпорядкованим йому прикордонникам i вимагати їх виконання;
самостійно, у рамках поставленого старшим зміни прикордонних нарядів завдання, приймати рішення на охорону призначеної ділянки, а також, виходячи з обстановки, що складається, на переслідування i затримання правопорушників;
встановлювати додаткові сигнали, для керування нарядом i підтримання взаємодії між прикордонниками;
у разі відсутності зв’язку, приймати рішення про зміну маршруту руху чи самостійне залишення ділянки, яка охороняється (місця несення служби), у випадках, передбачених п. 26 розділу І частини ІІ цієї Інструкції;
звертатися за необхідності до представників взаємодійних органів, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, посадових осіб підприємств, установ, організацій і громадян України з питань, що відносяться до їх компетенції;
здійснювати керівництво діями представників взаємодійних органів, членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, якщо вони входять до складу прикордонного наряду.

Прикордонники, які допустили порушення на службі, виявили особисту недисциплінованість, можуть бути усунені від виконання обов’язків старшого наряду.
Під час несення служби прикордонні наряди зобов’язані:

запобігати злочинам та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Держприкордонслужби;
здійснювати прикордонний контроль та пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів закордонного прямування;
проводити опитування місцевих жителів з метою отримання (уточнення) відомостей про правопорушників;
виявляти і затримувати правопорушників, та доставляти їх до підрозділів відділу;
надавати допомогу і підтримку сусіднім прикордонним нарядам у затриманні правопорушників;
стежити за сигналами, що подаються з підрозділу на ділянку та з ділянки у підрозділ, уміло діяти за ними;
вживати заходів щодо гасіння пожежі, що може виникнути на ділянці місцевості, яка безпосередньо прилягає до державного кордону, і коли є загроза поширення пожежі на суміжну територію;
надавати, не припиняючи виконання одержаного завдання, необхідну допомогу потерпілим на ділянці, що охороняється, з подальшою доповіддю старшому зміни або черговому центру;
суворо виконувати заходи маскування і безпеки під час несення служби та дотримуватися слідового режиму.

Одержавши наказ на охорону державного кордону, старший прикордонного наряду повинен:

З’ясувати:

завдання і вид наряду;
ділянку (район) або місце несення прикордонної служби;
маршрут і порядок руху;
термін і способи несення служби;
порядок використання озброєння, спеціальних засобів, техніки та службових тварин;
місця розташування сусідніх прикордонних нарядів, дільничних інспекторів і порядок взаємодії з ними;
порядок зв’язку з підрозділом, сусідніми нарядами, нарядами від громадських формувань та взаємодійних органів;
звідки і через який час очікувати підтримки;
перепустку, відзив і розпізнавальні знаки

Оцінити:

наявні дані про правопорушників: імовірні маршрути руху та можливі місця укриття;
місцевість, її захисні та маскувальні властивості, приховані підступи до ділянки, яка охороняється (місця несення прикордонної служби);
інженерні загородження та інші перешкоди;
умови спостереження і прослуховування;
урахувати вплив пори року, доби і погоди на виконання одержаного завдання;

Прийняти рішення, поставити завдання підлеглим, організувати взаємодію всередині наряду.

У рішенні старший прикордонного наряду, як правило, визначає:

порядок виконання одержаного завдання
завдання підлеглим
порядок взаємодії.

Рішення він приймає, як правило, на прикордонному підрозділі, а з прибуттям на ділянку чи місце несення служби – уточнює його.
Під час постановки завдання на висунення до місця несення служби старший прикордонного наряду вказує:

маршрут, порядок висунення, спостереження, прослуховування й огляду місцевості;
заходи маскування і безпеки;
порядок дій під час виявлення правопорушників чи ознак порушення законодавства, а також раптової сутички з правопорушниками;
порядок підтримання взаємодії між складом наряду;
сигнали управління.

Прибувши на ділянку, що охороняється, (до місця несення прикордонної служби) старший наряду вказує :

порядок прийняття ділянки під охорону;
способи несення служби;
порядок використання озброєння, техніки і службових тварин;
порядок взаємодії, а також дій наряду при надходженні сигналів тривоги від сигналізаційних засобів;
дії при виявленні правопорушників, ознак порушення законодавства;
місце молодших прикордонного наряду;
своє місце;
порядок підтримання взаємодії між складом наряду, сигнали управління.

Варіант постановки задачі на висунення.

Товариші прикордонники!

Зараз від ВПС висуваємось по маршруту: (вказати маршрут руху).
Порядок руху: Рядовий Петренко рухається попереду наряда, спостерігаєте вперед та праворуч, особливу увагу звертаєте на лісові просіки.
Рядовий Іваненко рухається другим, спостерігаєте вперед та ліворуч, особливу увагу звертаєте на лісосмугу поблизу державного кордону.
Я, рухаюсь позаду вас і веду спостереження за тилом прикордонного наряду.

Дистанція між прикордонниками на відстані зорового бачення, але не більше 100 метрів.
Під час руху звертаю увагу на дотримання заходів маскування, відкриті місця долати бігом. При виявленні порушників державного кордону ви перекриваєте йому шлях до кордону, а я йду на затримання. При нападі на наряд займаємо вигідне місце для оборони, рядовий Поліщук подаєте сигнал «Поспішайте на допомогу» та відбиваємо напад. Допомогу очікуємо через 15 хвилин з ВПС.

Сигнали управління та взаємодії:

- «Наряд стій» - права рука піднята вгору;

«Бачу невідомого» - уколи правою рукою в сторону невідомого;
«Старший до мене» - ліва рука витягнута в сторону горизонтально;
«Йдемо на затримання» - змах лівою рукою над головою в сторону невідомого;
«Продовжуємо рух» - змах правою рукою в напрямку руху;
«До мене» - круговий рух правою рукою над головою;
«хто ви» - автомат в лівій руці горизонтально над головою;
«Я свій» - автомат в правій руці витягнутий в сторону.

Питання є? Виконуйте завдання.
Порядок озброєння та екіпіровки спеціальними та іншими засобами кожного виду прикордонного наряду визначається наказом начальника органу охорони державного кордону, а в окремих випадках – рішенням начальника регіонального управління або Голови Державної прикордонної служби України.

Залежно від обстановки персонал прикордонних підрозділів може озброюватися стрілецькою зброю:
у відділах Державної прикордонної служби:

пістолетами ПМ або «Форт-12» із двома спорядженими магазинами – весь особовий склад;

автоматами АКС-74 – окремі військовослужбовці за потреби;

на прикордонних заставах:

пістолетами ПМ або «Форт-12» з двома спорядженими магазинами – офіцери і прапорщики;

автоматом АКС-74 із двома спорядженими магазинами – сержанти та рядові;

в пунктах пропуску через державний кордон:

пістолетами ПМ або «Форт - 12» з двома спорядженими магазинами – весь особовий склад.

Екіпіровка та засоби посилення для кожного прикордонного наряду визначаються начальником прикордонного підрозділу (старшим зміни прикордонних нарядів) або особою, призначеною для постановки наказу нарядам на охорону кордону, з урахуванням їх виду, складу та завдань. Обов’язковими елементами екіпіровки для кожного виду наряду є:

в пунктах пропуску через державний кордон:

радіостанції – не менше однієї на кожний прикордонний наряд;

гумові кийки, браслети металеві, пристрої для відстрілу гумових куль, газові пістолети, газові балончики, іскрові розрядники – окремим військовослужбовцям за потреби.

поза пунктами пропуску:

гумові кийки, браслети металеві, індивідуальні перев’язувальні пакети (бинти стерильні), запальнички (сірники) – на кожного військовослужбовця;

пристрої для відстрілу гумових куль, газові пістолети, газові балончики, іскрові розрядники – окремим військовослужбовцям за потреби;

радіостанції з додатковим джерелом живлення, сигнальні пістолети з комплектом сигнальних патронів, прилади спостереження, ліхтарі акумуляторні слідові, компаси – не менше однієї одиниці кожного найменування на прикордонний наряд;

браслети ручні одноразові – за потреби по декілька одиниць на кожного військовослужбовця.

Розподіл елементів екіпіровки між прикордонниками та порядок перенесення технічних засобів визначається старшим прикордонного наряду виходячи із завдань кожного військовослужбовця.

Екіпіровка прикордонних нарядів – це спеціальні, переносні технічні та інші засоби, якими забезпечуються прикордонні наряди з метою підвищення ефективності служби та забезпечення безпеки їх особового складу. До елементів екіпіровки також відносяться нагрудні знаки “Персональний номер”, “Старший інспектор прикордонної служби”, “Інспектор прикордонної служби”, “Молодший інспектор прикордонної служби”, розвантажувальні та світовідбиваючі жилети, спеціальні (табельні) сумки, кобури, футляри для перенесення озброєння, технічних та інших засобів.

Стрілецька зброя – автомати, гвинтівки, кулемети, ручні гранатомети, спортивна та навчальна зброя, сигнальні пістолети.

Особиста зброя – пістолети ПМ, «Форт-12», які закріплені особисто за кожним військовослужбовцем підрозділу.

Боєприпаси – бойові, навчальні патрони до бойової зброї, патрони до спортивної зброї, сигнальні та освітлювальні засоби, вибухові пакети, ручні гранати та запали до них.

Засоби активної оборони – пристрої для відстрілу гумових куль чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, газові пістолети (револьвери) та патрони до них; упаковки з препаратами сльозоточивої та дратівної дії (газові балончики); світлошумові пристрої відвертальної дії; електрошокові пристрої; пристрої примусової зупинки автотранспорту; гумові кийки; браслети металеві (браслети ручні одноразові).

Засоби зв’язку та орієнтування на місцевості – радіостанції; службові мобільні телефони; пристрої GPS; компаси; топографічні карти та схеми ділянок.

Освітлювальні прилади індивідуального користування – акумуляторні слідові та індивідуальні ліхтарі.

Засоби візуального та радіотехнічного спостереження – оптичні та електронно-оптичні прилади спостереження; радіолокаційні станції; тепловізори.

Засоби забезпечення життєдіяльності – прилади радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю; плащ-накидки; індивідуальні перев’язувальні пакети (бинти стерильні); запальнички (сірники); фляги з водою; сухі пайки; малі піхотні лопатки; спальні мішки; намети.

Засоби первинного фіксування ознак правопорушень – кінокамери, фотоапарати, бланки протоколів про адміністративне затримання; предмети для збереження відбитків та слідів людей, транспортних засобів на місцевості та предметах; бланки схем правопорушень та канцелярське приладдя.

Засоби інженерного озброєння – сигналізаційні прилади; переносні та стаціонарні шлагбауми; жезли.

Засоби посилення – це переносні, стаціонарні та рухомі технічні засоби охорони кордону, службові тварини, якими забезпечується склад прикордонного наряду з метою підвищення його можливостей.

Персональний номер – відомчий розпізнавальний службовий нагрудний знак, з літерним та цифровим кодом, який вручається військовослужбовцям, після оголошення наказу про призначення на посаду. Порядок присвоєння персональних номерів військовослужбовцям визначається окремими наказами.

Тема № 10 «Взаємодія та маскування прикордонних нарядів»
Взаємодія прикордонних нарядів між собою, дільничними інспекторами полягає у взаємній допомозі під час виконання завдань з охорони державного кордону. Вона забезпечується чітким знанням усіма прикордонними нарядами та дільничними інспекторами обстановки на ділянці, що охороняється, поставлених завдань і сигналів взаємодії, взаємною інформацією про зміну обстановки та підтриманням безперервного зв’язку між собою та з відділом прикордонної служби.

Прикордонний наряд, виконуючи завдання з охорони державного кордону відповідно до наказу на охорону державного кордону, підтримує взаємодію із сусідніми прикордонними нарядами, відділом, дільничними інспекторами, нарядами від взаємодійних органів, членами громадських формувань, за потреби з екіпажами катерів Морської охорони та вертольотів.

Прикордонні наряди, спостерігаючи за діями прикордонних кораблів (катерів) та їх сигналами, негайно доповідають в підрозділ, якщо ті зазнають лиха. Для підтримання взаємодії між прикордонними нарядами і доповіді ними даних обстановки у підрозділ за відсутності радіо і проводового зв’язку або неможливості його використання установлюються єдині постійно діючі видимі та звукові сигнали, встановлені відповідними наказами Адміністрації Держприкордонслужби. У випадках, коли сигнал, що подається, через віддаленість прикордонного наряду або через погодні умови, інші обставини не може бути прийнятий в підрозділі, сусідні прикордонні наряди зобов’язані доповісти про цей сигнал у підрозділ або його продублювати. Для взаємного розпізнавання прикордонних нарядів уночі та в умовах обмеженої видимості встановлюються пропуск, відгук.

Прикордонний наряд, який виявив, що до нього наближаються невідомі, готується до затримання, підпускає їх якомога ближче і зупиняє окликом: „Стій, пропуск”. Зустрічний прикордонний наряд зобов’язаний негайно повідомити пропуск і вимагати відгук. Якщо пропуск або відгук не будуть повідомлені або будуть названі неправильно, прикордонний наряд вживає заходів щодо затримання невідомих.

Користуючись пропуском і відгуком, прикордонники повинні дотримувати обережності, щоб не бути почутими правопорушниками чи сторонніми особами.

Для взаємного розпізнавання прикордонних нарядів на відстані вдень установлюються розпізнавальні знаки „Хто ви?” і „Я свій”.

Пропуск, відгук і розпізнавальні знаки повідомляються прикордонним нарядам під час віддання наказу на охорону державного кордону.

Маскування є складовою умовою успішного виконання прикордонними нарядами завдань з охорони державного кордону.

Маскування дає можливість: приховати свої дії від стороннього спостереження; ввести в оману правопорушників щодо своїх справжніх намірів і дій; досягти раптовості дій під час затримання правопорушників.

Маскування прикордонного наряду повинно відповідати основному правилу: той, хто маскується, бачить все і всіх, а його – ніхто.
Вона досягається:

точним і своєчасним виконанням кожним прикордонником усіх необхідних прийомів і правил маскування;
свідомим ставленням до своїх службових обов’язків;
високою професійною підготовкою і постійним контролем старшого прикордонного наряду за дотриманням заходів маскування.

Порушення дисципліни маскування навіть одним прикордонником може демаскувати весь прикордонний наряд і призвести до неефективного несення служби.
Маскування прикордонного наряду досягається:

нерозголошенням відомостей, що належать до службової діяльності прикордонного підрозділу;
прихованим розміщенням і пересуванням на ділянці, що охороняється; правильним використанням маскувальних властивостей місцевості, місцевих предметів, темряви та інших умов обмеженої видимості;
умілим застосуванням засобів маскування і своєчасним усуненням демаскуючих ознак.

Для маскування прикордонні наряди використовують маскувальний одяг, табельні засоби та місцеві матеріали (підручні засоби).

Маскувальний одяг (літній та зимовий) включає камуфльоване обмундирування, маскувальні комбінезони і костюми, які використовуються прикордонними нарядами залежно від пори року.
Прикордонний наряд під час руху ділянкою повинен дотримувати таких прийомів і правил маскування:

уміло пристосовуватися до місцевості, уникати руху гребенями висот і відкритими ділянками, у місячні ночі триматися в затінку місцевих предметів і швидко минати освітлені ділянки;
пересуваючись відкритими ділянками, максимально використовувати маскувальні властивості рослинності та складок місцевості;
у лісі рухатися паралельно дорогам (просікам), тримаючись тіньового боку і спостерігаючи за місцевістю із-за дерев;
пересуватися обережно, безшумно, при цьому ногу ставити на твердому ґрунті з п’яти на носок, а на м’якому – з носка на п’яту;
долаючи водні перепони вбрід, ногу опускати у воду поступово з носка і ставлячи її вперед плавним рухом, не підіймаючи високо над водою;
під час руху чагарником або очеретом треба нахилятися, обережно розводити гілки кущів (очерету) рукою і не допускати сильного хитання їх верхівок.

Тема №13 «Орієнтування на місцевості без карти»
Орієнтування на місцевості включає визначення свого місця розташування щодо сторін обрію й об'єктів, що виділяються, місцевості (орієнтирів), витримування заданого або обраного напрямку руху й з'ясування положення на місцевості орієнтирів, рубежів, своїх військ, військ супротивника, інженерних споруджень й інших об'єктів.
Топографічне, орієнтування включає визначення сторін обрію, точки свого стояння, положення навколишніх об'єктів місцевості. При топографічному орієнтуванні спочатку показують напрямок на північ по якому-небудь предмету й своє місце розташування щодо найближчого, та орієнтира, що найбільш виділяється. Потім називають необхідні орієнтири й інші об'єкти місцевості, вказують напрямки на них і зразкові відстані. Напрямки на орієнтири вказують щодо свого положення (прямо, праворуч, ліворуч) або по сторонах обрію. Порядок вказівки орієнтирів: праворуч ліворуч, починаючи із правого флангу.
Приклад доповіді про топографічне орієнтування: (Напрямок на північ - курган. Перебуваємо на північній окраїні Лимонівка; праворуч, 5 км - Семенівка; прямо, 4 км - гай «Темний»; далі, 10 км - населений пункт Іванівка; лівіше, 2 км - висота 125,6).
Тактичне орієнтування полягає у визначенні й показі на місцевості розташування й характеру дій військ супротивника й своїх підрозділів до певного часу.

В основі орієнтування лежить уміння вибирати на місцевості орієнтири й використати їх як маяки, що вказують потрібні напрямки, пункти і рубежі. Орієнтиром може служити будь-який місцевий предмет, що різко впадає в око при погляді на місцевість. Орієнтири вибираються по можливості рівномірно по фронті й у глибину, щоб забезпечити більше точну й швидку вказівку мети, що з'явилася в будь-якому місці. Обрані орієнтири нумеруються праворуч, ліворуч і по рубежах від себе убік супротивника (мал. 1). Кожному орієнтиру для зручності запам'ятовування крім номера дається умовна назва, що відповідає його зовнішнім відмітним ознакам, наприклад: кущ «Зелений», висота «Кругла». При русі на машині орієнтирами вибираються такі місцеві предмети (елементи рельєфу), які можуть бути швидко впізнані ще при підході до них, наприклад, населені пункти, мости, висоти з характерними вершинами і т.п.

Мал. 1 Варіант вибору орієнтирів

Сторони обрію визначаються по компасу, небесним світилам, різним ознакам місцевих предметів.

Визначення сторін обрію. Сторони обрію визначаються по компасу, небесним світилам і деяким ознакам місцевих предметів. Для визначення напрямків на сторони обрію досить знати тільки один напрямок на північ. Якщо воно відомо, то праворуч буде сход, ліворуч - захід, а в протилежному напрямку - південь. Між ними перебувають проміжні напрямки: північний захід, північний схід, південний захід, південний схід.

При визначенні сторін обрію по компасу його варто тримати горизонтально й, відпустивши гальмо стрілки, повернути його так, щоб північний кінець магнітної стрілки збігся з нульовим розподілом шкали. Тоді букви П, П, С, З на шкалі будуть звернені відповідно на північ, південь, схід і захід.

Для визначення сторін обрію по Сонцю й годинникам необхідно тримати годинники в горизонтальному положенні так, щоб годинна стрілка була спрямована на Сонце. Кут між годинною стрілкою й цифрою 1 циферблата годин ділиться навпіл. Лінія, що ділить цей кут навпіл, укаже напрямок на південь (мал. 2).

Мал. 2 Визначення сторін обрію по Сонцю за допомогою годин

Полярна зірка завжди практично перебуває на півночі, а знайти її можна по сузір'ю Великої Ведмедиці. Через дві крайні зірки Великої Ведмедиці потрібно подумки провести пряму лінію й відкласти на ній п'ять разів відрізок, дорівнює відстані між цими зірками. Кінець п'ятого відрізка вкаже положення Полярної зірки, що перебуває в сузір'ї Малої Ведмедиці (мал. 3) .

Мал. 3 Знаходження Полярної зірки на небосхилі

Сторони обрію можуть визначатися по Місяці в хмарну ніч, коли не вдається відшукати Полярну зірку. Для цього необхідно запам'ятати місце розташування Місяця в різних фазах.

Визначення сторін обрію по Сонцю. Сонце робить по небосхилі свій видимий шлях зі сходу на захід по ходу годинної стрілки з кутовою швидкістю в середньому 15° у годину, і опівдні (приблизно в 13 г.) воно перебуває на півдні.

Знаючи час, можна визначити кут, на який Сонце не дійшло до крапки півдня або перейшло її і відклавши цей кут на місцевості, визначити напрямок на південь. Наприклад, в 9 г. Сонце не дійде до крапки півдня на кут 15° • (13—9) =60°. Виходить, напрямок на південь буде вправо від напрямку на Сонце на 60°.

Розташування місцевих предметів щодо сторін обрію обумовлено наступні ознаки:

кора більшості дерев грубіше на північній стороні, тонше, еластичніше(у берези світліше) – на південній;
у сосни вторинна (бура, потріскана) кора на північній стороні піднімається вище по стовбурі;
з північної сторони дерева, камені, дерев’яні, черепичні й шиферні покрівлі більше покриваються мохом, лишайником, грибками;
на деревах хвойних порід смола більш рясно накопичується з південної сторони;
у горах дуб частіше виростає на південних схилах;
просіки в більших лісових масивах, як правило, прорубують майже строго по лінії північ – південь і схід – захід;
на торцях стовпів, установлюваних на перехрестях просік у лісі, квартали нумеруються із заходу на схід (ліворуч праворуч). Цифри з меншими номерами розташовуються на північно-заході й північному сході, з на південно-заході й південно-сході;
мурашники розташовуються з південної сторони дерев, пнів і кущів, крім того, південний скат мурашника – пологий, а північний – крутий;
навесні трав’яний покрив більше розвинений на північних окраїнах галявин, що прогрівають сонячними променями, у жаркий період літа – на південних затемнені ягоди, фрукти раніше здобувають фарбування зрілості (червоніють, жовтіють) з південної сторони;
улітку, ґрунт біля більших каменів, будов, дерев і кущів більше суха з південної сторони, що можна визначити на дотик;
сніг швидше підтає на південних схилах; у результаті підтавання на снігу утворяться загостренні шипи, спрямовані на південь;
у горах дуб частіше виростає на південних схилах;
просіки в лісах, як правило, орієнтуються в напрямку північ — південь або захід — схід; нумерація кварталів лісових масивів в Україні іде із заходу на схід і далі на південь;
вівтарі православних церков, каплиць і лютеранських кирок звернені на схід, а головні входи розташовані із західної сторони;
вівтарі католицьких церков (костьолів) звернені на захід;
піднятий кінець нижньої поперечини хреста церков звернений на північ;
кумирні (язичеські молитовні з ідолами) звернені фасадом на південь.

Найпоширенішими є компас Адріанова і артилерійський компас (АК).

Компас Адріанова (мал.4) дозволяє вимірювати кути в градусах і розподілах кутоміра.

Для відліку кутів служить лімб із двома шкалами. Градуси підписані через 15° (ціна розподілу 3°) за ходом годинникової стрілки, розподілу кутоміра — через 5-00 . (ціна розподілу 0-50) проти ходу годинної стрілки. Відлік по лімбі зчитують за допомогою покажчика, укріпленого на внутрішній стінці кришки компаса проти мушки. Північний кінець магнітної стрілки, покажчик відліку й розподілу на лімбі, що відповідають 0, 90, 180 й 270°, покриті світлячимся в темряві складом.

Мал. 4. Компас Адріанова:

1 — кришка зі стійками для візування; 2 — лімб;

3 — покажчик відліку; 4 — магнітна стрілка; 5 — гальмо

Тема № 14 «Заходи безпеки при несенні прикордонної служби»
3 метою додержання заходів безпеки під час несення служби прикордонники зобов'язані:

знати особливості ділянки, яка охороняється, і можливі зміни місцевості на ній під впливом погоди, небезпечні для пересування і несення прикордонної служби ділянки (місця) і порядок їх подолання чи обходу;
точно знати азимути і шляхи найкоротшого виходу з ділянки на прикордонний підрозділ, до пунктів обігріву або інших укриттів;
знати прогноз погоди, характер та домінуючий напрямок вітрів і за місцевими ознаками визначати можливі зміни погоди;
уміти користуватися переправними, рятувальними і підручними засобами під час подолання водних перешкод і заболочених ділянок;
знати місця, можливі причини й ознаки виникнення стихійного лиха (обвалів, зсувів, повеней), засоби захисту від них і вміти подавати допомогу постраждалим;
дотримувати встановленої форми одягу та екіпіровки, знати і суворо виконувати заходи безпеки під час поводження зі зброєю, боєприпасами, спеціальними засобами, озброєнням, технікою і службовими тваринами.

Прикордонному наряду забороняється:

ходити по катеру;
ставати ногами на банки (сидіння);
розміщатися на одному борту (кришці);
мінятися місцями під час руху;
курити біля двигунів і цистерн (паливних баків) з пальним;
завантажувати катер понад встановлену норму;
проводити висадку та посадку людей, приймання і передачу вантажів на ходу;
плавати без установлених вогнів по фарватеру (судновому ходу) річки;
підходити до кораблів і великих суден, що рухаються, на відстань ближче ніж 15 метрів, обганяти їх на відстані ближче ніж 20 метрів;
плавати в тумані при видимості менш ніж 200 метрів, а також на глибинах менш ніж 0,75 метра, якщо це не пов'язано з переслідуванням правопорушників.

У негоду на відкритих палубах повинні перебувати тільки ті прикордонники, які безпосередньо несуть службу.

Вихід у море (на річку чи іншу водойму) з одним матросом або на пошкодженому і не укомплектованому запасними частинами та інструментом, аварійно-рятувальним майном та індивідуальними рятувальними жилетами прикордонному малому катері забороняється.

Підхід катера з водометним двигуном до берега для висадки або прийняття прикордонного наряду проводиться під прямим кутом до берега на малому ходу, а біля берега – за інерцією. При цьому не допускається вихід корпуса на берегову обмілину.

Під час відходу від берега не допускається робота двигуна, якщо глибина під кілем у районі водозабірної труби менш ніж 0,2 метра, дно засмічене галькою, топляком. У цьому разі для відштовхування до виходу на чисту воду використовуються відпорні гаки.
Під час супроводу транспортних засобів прикордонним нарядам забороняється:

підлазити під вагони та автомобілі для переходу зайнятого шляху;
проходити між розщепленими вагонами під час їх зупинки, якщо відстань між ними становить менше 5 метрів;
перебувати на буферах, буксах, підніжках машин, зламаних гальмових площадках і підніжках вагонів;
стояти на залізничній колії під час спостереження за поїздом, підходити до поїзда, що рухається, ближче ніж на 3 метри;
притулятися до вагонів і автомобілів, що стоять на суміжній колії (смузі);
переходити під час руху поїзда по даху вагонів або з однієї платформи на іншу;
стояти близько від дверей вагонів, що відчиняються;
братися за важелі управління під час огляду кабіни локомотива.

Під час несення служби на катері прикордонний наряд повинен бути в рятувальних жилетах.

Під час використання автомобілів відповідальність за порушення правил безпеки руху і правил перевезення людей несуть водії.

У кузові вантажного автомобіля призначаються «бортові», а у відкритих машинах, крім того, – спостерігачі. Посадка особового складу в автомобіль і висадка з нього проводиться через задній (правий)борт.

Водії та старші машини під час руху ділянкою повинні: дотримувати встановленої швидкості; знижувати швидкість аж до зупинки автомобіля, а в разі потреби й спішувати особовий склад на спусках, вузьких дорогах, мостах, підвищеннях, під час ожеледі, переїзду місць скупчення пішоходів (дітей); не переїжджати залізничний переїзд, не впевнившись у відсутності поїзда, що наближається.

Забороняється: сидіти на бортах кузова або стояти в кузові під час руху; спочивати в автомобілі при працюючому двигуні; передавати керування машиною іншим особам; курити в автомобілі.

У разі застосування прожекторних станцій забороняється: виконувати будь-які роботи під автомобілем прожекторної станції без підпор під колесами або при працюючому двигуні; проводити при увімкненому струмі профілактичні огляди і ремонтні роботи; чистити при працюючому двигуні колектор генератора; спостерігати за горінням дуги незахищеними очима; торкатися електричних контактів приладів і механізмів, не впевнившись у відсутності струму; витягати недогарки вугілля рукою; користуватися відкритим вогнем поблизу станції.

При використанні радіолокаційних станцій для уникнення ураження електричним струмом забороняється: допускати на робоче місце оператора осіб, які не входять до складу прикордонного наряду; знімати або вимикати в радіолокаційних станціях блокування і робити тимчасові перемички; працювати на станціях зі знятими запобіжними кожухами, кришками і сітками, а також за відсутності загороджень, гумових килимків та інших запобіжних засобів; виконувати ремонтно-профілактичні та інші роботи з увімкненим струмом; застосовувати запобіжники, що не відповідають номіналу, і замінювати їх під напругою без спеціальних знімачів; використовувати в разі пошкодження монтажу тимчасові зростки; користуватися переносними електросвітильниками саморобної конструкції.
Правила безпеки при організації служби на спостережній вежі

При несенні служби на пості спостереження КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

на несправних спостережних вишках (підгнили перила, настил площадок, поламані або деформовані несучі елементи, послаблені болтові з’єднання вузлів, відсутні розтяжки та грозозахист);
в грозу і поривчатому вітрі;
в ожеледицю;
спиратися та перевішуватися через перильні загородження;
відривати обшивку будки та щось писати на ній;
курити на вежі.

Перед підйомом на вежу, прикордонник ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ:

перевести зброю в положення „За спину ”;
оглянути вежу із землі з метою перевірки її справності;
після снігопаду та ожеледиці очистити драбини, площадки та посипати їх піском.

Підніматися на вежу слід із дотриманням заходів безпеки, тримаючись двома руками перил та роблячи короткі зупинки на кожній перехідній площадці для огляду наступної драбини.
Піднявшись на вежу НЕОБХІДНО:

закрити люк, перевірити справність настилів основної площадки, її огородження та обладнання;
доповісти про прийом СВ черговому центру управління службою.

По закінченні служби або при необхідності знятися, прикордонник ПОВИНЕН:

зброю перевести в положення „За спину”;
відкрити вхідний люк і надійно закріпити його;
утримуючись двома руками перила, спиною вперед спуститися з вежі.

Тема № 18 «Прикордонне слідознавство»
Слід це матеріально-фіксований результат взаємодії двох об’єктів слідоутворюючого (людина, худоба, транспортний засіб т. ін) і слідосприймаючого (місцевість, інженерні споруди, місцеві предмети і т. ін.).
Сліди класифікуються по роду слідоутворюючих об’єктів і по механізму їх утворення.
В залежності від об’єкту слідоуторення можна дати наступну класифікацію слідів:

а) сліди людини;

б) сліди транспортних засобів;

в) сліди домашніх і диких тварин;

г) хитромудрі сліди і сліди предметів, які використовуються порушниками.
а) Сліди людини.

Слідами перебування людини на місцевості можуть бути :

сліди від взуття;
сліди від ніг;
сліди від рук;
сліди від інших частин тіла.

Що таке слід людини? Це відображення тих чи інших частин тіла, залишених на поверхні землі, інженерних спорудах і інших об’єктах контактного впливу, по якому можливо встановити комплекс суворо індивідуальних властивостей людини.

Сліди ніг людини утворюються при русі, бігу, стрибку.

Слід ноги людини складається з відбитків пальців, плюсни, своду і п’ятки. Сліди ніг людини вимірюються чотирма вимірами:

загальна довжина сліду (краї подушечки великого пальця до заднього краю п”ятки);
ширина плюсни;
ширина п”ятки;
сама вузька частина своду стопи.

По сліду босої ноги можливо визначити приблизно зріст людини, так як довжина стопи складає приблизно 1\6,5 частини росту людини.
При вивченні сліду взуття необхідно звернути увагу на його індивідуальні ознаки:

вид взуття (чоботи, тапочки. шкарпетки).
фасон (просте, модельне).
форму окремих частин (носка, підп’ятки, каблука).
вид ремонту.

Виміри сліду людини , взутого у кожане чи інше взуття, проводиться за такими вимірами:

загальна довжина сліду;
довжина і ширина сліду підошви;
довжина і ширина сліду каблука;
довжина проміжної частини а також ширина її вузької частини.

б) Сліди від транспортних засобів.

Порушники державного кордону транспортні засоби використовують: для прибуття до державного кордону ; прискореного перетинання його і виходу із зони розташування прикордонних нарядів; перевезення незаконних мігрантів, контрабандного грузу і т. ін..
Сліди від транспортних засобів можуть розподілятися на:

сліди колісного транспорту (автомашина, мотоцикл, мопед, велосипед і т. ін.);
сліди гусеничного транспорту (трактор, БМП і т. ін.);
сліди лиж, саней.

Напрямок руху і вид транспортного засобу встановлюється по залишених слідах. Напрямок руху гужового транспортного засобу визначається по слідах запряженої тварини.
в) Сліди від домашніх і диких тварин.

Сліди домашніх і диких тварин дуже часто зустрічаються на місцевості під час несення прикордонної служби. При цьому для прикордонників важливо вирішити, чи використовували їх порушники законодавства в своїх цілях.
в) Сліди від домашніх і диких тварин можуть розподілятися на:

сліди від одно копитних тварин (коні, віслюки);

(При вивчені слідів роблять два виміри: визначають довжину по середній осьовій лінії; виміряють найбільш широку частину).

сліди від парнокопитних тварин (корова, коза, свиня, косуля і т. ін.);

(При вивчені слідів треба враховувати, що розмір сліду при виміру може бути різний в залежності від структури грунту).

сліди від пальцеходячих тварин (собака, вовк, лисиця і т. ін.);

( При вивчені слідів треба пам’ятати, що собака може рухатись як за хазяїном так і , після її підготовки, використовуватись як засіб зв’язку . Доріжка сліду вовка подібна ровному ланцюжку , в якому сліди лап розташовані на одній лінії одін за одним).

сліди від стопоходічих тварин (ведмідь, борсук і т. ін.);.

(Як правило відбитки сліду ведмідя, борсука, видри мають п’ять пальців, ступню і п’яту. При вивчені цих слідів треба враховувати пору року).
г) Хитромудрі сліди і сліди від предметів, які використовуються порушниками..

Порушники державного кордону для приховування своїх слідів, дезорієнтації прикордонників щодо напрямку свого руху і кількості тих, хто порушив державний кордон, застосовують різні хитрощі (використовують жердини, ходулі, мати, дошки, інші предмети, замітають сліди, імітують сіди тварин , тощо).
Хитрощі , які можуть застосовувати порушники законодавства можна розподілити на три види:

хитрощі, які застосовуються одним порушником без застосування підручних і других засобів;
хитрощі які застосовує група порушників;
застосування хитрощів із використання підручних і підготовлених засобів.

Сліди за механізмом їх утворення розподіляються на:

а) ооб’ємні (вдавлені);

б) поверхневі.
Об’ємні (вдавлені) сліди утворюються на грунті, який має здібності змінювати свою форму (деформуватися) і зберігати придану форму слідам. Практично сліди відображають не всі ознаки слідоутворюючого об”єкту, а лише якусь частку, що залежить від якості грунту, на якому утворюється слід. Добре відображаються і зберігаються вдавлені сліди на снігу, вологому піску, вологій глині та інших м’яких грунтах.. На добре підготовленій КСС сліди порушника утворюються з найбільш чіткими деталями.

Об’ємний слід на грунті відображає форму і розмір взуття, товщину підошви, висоту каблука, індивідуальні особливості носка, наявність рельєфного малюнку і т.і. В результаті відображення виникає інформація, за допомогою якої можна зробити ідентифікацію.
Поверхневі сліди залишаються на твердих грунтах, предметах і характерні тим, що по ним неможливо встановити висоту, повноту слідоутворюючого об’єкту, не повністю відображають зовнішню будову об’єкта.
Вони бувають двох видів:

сліди наслоєння;
сліди відслоєння.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі:

РОЗДІЛ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Глава 1 КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО... Кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів,...	ОБҐРУНТУВАННЯ Особливу значимість має розвиток зовнішньоекономічної діяльності для прикордонних регіонів України, до яких, зокрема, належить Харківська...
Законодавство України про охорону праці СДПЧ-8 Корабельного району м. Миколаєва з питань знання вимог «Методичних рекомендацій з охорони праці при виконані АРР під час ліквідації...	Законодавство Правовий статус, принципи організації і діяльності Національного банку України визначені Конституцією України та Законом України...
Гуде Тополівка. До Лавріна приїхали гості сини Роман, лейтенант прикордонних... Лавріна Запорожця і тихо співала улюблену материну пісню «Ой піду я до роду погуляти». Шумить, гуде Тополівка. До Лавріна приїхали...	Кримінальне процесуальне законодавство України та сфера його дії Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України
Законодавство України Кабінет Міністрів України; Постанова, Порядок, Форма типового документа [ ] від 13. 04. 2011 №461	ТЕМА № ПОНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ, ЗНАЧЕНЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ... ...
ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ Том 1: Законодавчі акти України про інтелектуальну власність / Упорядники: П. М. Цибульов, А. М. Горнісевич, С. М. Болєлий. – К.:...	КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС УКРАЇНИ (у питаннях та відповідях) Навчально-методичний посібник Тема Поняття, завдання та значення кримінального процесу. Кримінально-процесуальне законодавство України

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання