|
|
Скачати 499.38 Kb.
|
|
Індивідуальні навчально-дослідні завдання: Підготувати реферати:
Основні терміни та ключові історико-правові категорії до теми: Українська військова організація, Організація Українських Націоналістів (ОУН), Великий Збір ОУН в 1929 р., “Нахтігаль”, “Ролянд”, Українське державне правління, Українська Національна Рада, Мюнхенська угода 1938 р., автономний уряд, Карпатська Січ, депортації, ОУН(м), ОУН(б), Українська Головна Визвольна Рада, Українська Повстанська Армія (УПА), дивізія “Галичина”, похідні групи. Методичні вказівки для самостійної роботи Вивчення даної теми слід розпочинати із з'ясування терміну "радянська держава". Студент має запам'ятати, що радянським називають спосіб організації політичної влади, який здійснюється через представницькі органи – Ради народних депутатів. В Україні вона насаджувалася за допомогою зброї, залякування населення та відвертого терору. З перших днів існування, попри декларації, радянська форма державності істотно обмежувала суверенне право України на її території, самостійне функціонування державного апарату, видання загальнообов'язкових правових актів тощо. Фактично, від виникнення держави у 1917 р. до її розпаду у 1991 р. Україна функціонувала як частина радянського державно-політичного мегакомплексу. При вивченні джерел радянського права, варто загострити увагу на особливостях розуміння більшовиками революційної правосвідомості, а також їхнього ставлення до правових джерел попередніх історичних епох, насамперед Російської імперії. Конституційний процес необхідно розглядати через аналіз основних положень кожної із чотирьох ухвалених в радянській Україні конституцій. Саме такий порівняльний підхід дасть змогу з'ясувати причини частих змін основного закону, їх повній змістовій та структурній аналогії як з конституціями Російської Федерації, так і Радянського Союзу. В окремому блоці розглядаються суспільно-політичні процеси на Західній та Закарпатській Україні напередодні та в умовах Другої світової війни. Слід уяснити, що створення державницьких організацій на кшталт Української військової організації чи ОУН не носили винятково антиросійське чи антипольське спрямування. Своєю програмною метою вони вважали визволення всіх українських етнічних територій від країн, які їх окупували. Зважаючи на актуальність проблеми, варто подумати над дискусійним питанням про можливість політичного і юридичного визнання вояків ОУН та УПА воюючою стороною у Другій світовій війні. Контрольні питання:
Літератрура: 1, 3, 6, 14, 15, 17, 19, 20, 21,22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 38, 39, 43, 46, 47, 52, 55 Тема 3.3. Розпад СРСР і відродження Української незалежної держави (1991 – поч. ХХІ ст.) Семінарське заняття 2 години
Індивідуальні навчально-дослідні завдання: Підготувати реферати:
Основні терміни та ключові історико-правові категорії до теми: Перебудова, декларація, референдум, суверенітет, конституційний процес, економічна самостійність, соборність, правонаступність, політична система, парламентська республіка, президентсько-парламентська форма правління. Методичні вказівки для самостійної роботи Ознайомлення зі змістом теми слід розпочинати із реконструкції події, пов'язаних з проголошенням незалежності України. Необхідно згадати про конвульсивні спроби колишнього керівництва Радянського Союзу, зокрема її Президента М. Горбачова, зберегти СРСР, щоправда у вигляді оновленого Союзу Суверенних республік. На цьому тлі варто проаналізувати перші законодавчі кроки, здійснені Верховною Радою УРСР на шляху до державного суверенітету. Серед них виділяються закони "Про Президента Української РСР" та "Про вибори Президента Української РСР". Слід глибоко і всебічно ознайомитися з основними положеннями "Декларації про державний суверенітет Української РСР", яка започаткувала українську незалежність, яка остаточно відновилась актом від 24 серпня 1991 р. Входження до Співдружності Незалежних Держав (СНД) та особливий статус України у цьому утворені, мусить спонукати курсантів, слухачів і студентів до роздумів про доцільність існування об'єднання у даному політичному форматі. Чи не заважає СНД входженню України до Європейських та Євроатлантичних структур, особливо після проголошення у травні 2002 року Радою Національної безпеки України курсу на зближення з НАТО? Як останнє кореспондується зі статусом України як нейтральної держави? Ці дискусійні питання виносяться на самопідготовку. До знайомства з конституційним процесом в Україні у 90-х роках ХХ ст. варто приступати після вивчення основних положень Конституції 1996 р. у курсі теорії держави та права. У свою чергу історія держави та права дає можливість порівняти та співставити на відповідність української конституції до світових конституційних стандартів не лише за структурою, а й за змістом. Контрольні питання:
а) Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 р.; б) Акту про незалежність України 24 серпня 1991 р.
Література: 2, 3, 11, 14, 15, 17, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 39, 40, 43, 47, 52, 55 Питання для колоквіуму до змістового модуля № 2
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ: Великий (вальний) сейм – один з вищих органів влади Великого князівства Литовського у XV – XVI ст.ст. Збирався в разі потреби. Складався з виборних представників шляхти, панів ради, верхівки православного духовенства. Військова (генеральна) рада – загальновійськові збори запорізьких козаків, вищий орган військового керівництва в Україні XVII – XVIII ст.ст. Рада вирішувала питання війни і миру, обирала гетьмана та інших вищих посадових осіб, зокрема генеральних старшин. Віче (від "віщати" – говорити) – збори городян у Київській Русі, що впливали на вирішення державних справ. Віче досягло розквіту в період феодальної роздробленості. У другій половині XI – XII ст.ст. віче вирішувало питання війни і миру, обрання та усунення від влади князів, виборів і зміщення посадових осіб, укладання договорів, наділення землею та привілеями. Скликалося за необхідності вищими адміністративними органами. Генеральна старшина – у 2-й пол. ХVII – ХVIII ст.ст. найвища виборна військова і цивільна адміністрація; рада при гетьмані, яка відігравала роль виконавчого органу державного управління. Гетьман (польск. – начальник) – в Україні у XVI – XVII ст.ст. командуючий козацьким військом; у ХVII – ХVIII ст.ст. – верховний правитель України. Гетьманські статті - державно-правові документи, що визначали суспільно-політичний лад Української держави – Гетьманщини ХVII – ХVII ст.ст. та її взаємовідносини з Російською державою. Здебільшого вони укладалися з нагоди виборів нового гетьмана як своєрідні угоди між козацькою старшиною на чолі з гетьманом і представниками московського царя. Кіш – у Запорозькій Січі XVI – XVIII ст.ст. місце постійного перебування запорозьких козаків і назва їхнього органу управління, що мав військові, виконавчі, судові та адміністративні функції. Князь – голова ранньофеодальної держави. Титул князя з виборного стає спадковим. Великі князівства очолювалися великими князями, які були, як правило, суверенними монархами (на Русі, в Литві). Кошовий отаман був главою Запорізької республіки, головнокомандувачем збройних сил і військовим комендантом Січі. Кошові отамани, як і решта управлінців, щорічно обиралися на козацькій раді. Литовські статути – кодекси права Великого князівства Литовського, що діяли на приєднаних до нього українських землях у ХVІ ст. – 40-х роках ХІХ ст. у трьох редакціях 1529 р. (Старий статут), 1566 р. (Волинський), 1588 р. (Новий). Магнати – великі феодали, родовита і багата знать у низці країн Європи, зокрема аристократичний прошарок шляхти в українських землях часів панування великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Наказний гетьман – в Україні ХVII – ХVIII ст.ст. особа, яка тимчасово обіймала посаду гетьмана. Призначався гетьманом чи обирався козацькою старшиною. Наказний отаман – посадова особа в Запорозькій Січі. Призначався на час відсутності кошового отамана. Найчастіше, ці функції виконував військовий суддя. Осавул (від тюрк. – начальник) – помічник козацького отамана, який наглядав за дотриманням козаками порядку на Січі, стежив за поповненням продовольчих запасів війська, організовував виконання судових рішень, провадив дізнання за скоєними злочинами. Рада при князі – у давньоруській державі – дорадчий орган князя, до якого входили дружинники, бояри, духовенство. Разом із князем рада розглядала питання зовнішньої політики, укладання союзів, видання нових законів. |
| НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ КОНСТИТУЦІЙНЕ... Формами проведення занять є такі: лекції, семінарські заняття, самостійна та індивідуальна робота. З даної дисципліни передбачено... |
НАВЧАЛЬНО–НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ Робоча програма з навчальної дисципліни «Міжнародне приватне право» для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» на базі... |
| РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з дисципліни „ Історія держави і права... Робоча навчальна програма з дисципліни „Історія держави і права зарубіжних країн”. / Укладач: проф. Скрипникова Л. В |
Навчально-методичний комплекс для спеціальностей освітньо-кваліфікаційного... «право» (0304) за спеціальністю «правознавство» 060101), за спеціальністю «правоохоронна діяльність» 061102), галузі знань «специфічні... |
| Міністерство освіти і науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України Програма нормативної навчальної дисципліни «Тлумачення норм права» розроблена для студентів, напряму підготовки 030401 «Право», освітньо-кваліфікаційного... |
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ УКРАЇНСЬКА МОВА... Семененко Л. Л. ― старший викладач кафедри юридичного документознавства, кандидат філологічних наук |
| Навчальна дисципліна “Економіка підприємства” вивчається згідно навчального... Мета навчальної дисципліни полягає у формуванні здатності самостійно мислити, приймати управлінські рішення, виконувати комплексні... |
Розклад занять 1 курсу денного відділення факультету управління на... Напряму підготовки 140101 «Готельно-ресторанна справа» Освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» |
| Робоча навчальна програма дисципліни “ Історія України” для освітньо-кваліфікаційного... Робоча навчальна програма складена відповідно до навчальної програми «Історія України» |
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ «БІРЖОВЕ ПРАВО» Для освітньо-кваліфікаційного... Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Біржове право» кафедри цивільних та кримінально-правових дисциплін для студентів Українського... |