МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Скачати 0.66 Mb.
Назва МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Сторінка 5/11
Дата 09.04.2013
Розмір 0.66 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

  1. Класифікація захисних споруд.

Захисні споруди класифікуються за призначенням, місцем розташування, строками будівництва, захисним властивостям і за місткістю.

За призначенням захисні споруди (ЗС) бувають:

- ЗС для захисту населення, робітників і службовців;

- для органів управління.

За місцем розгадування ЗС діляться на:

- вбудовані ЗС і розмішуються в підземній частині будівлі;

- окремо розташовані ЗС автономний за об’ємним плануванням і конструктивними рішеннями. Розміщують їх на вільних територіях підприємств, у дворах, скверах та інших площах по можливості поза зонами можливих завалів.

По строкам будівництва ЗС діляться на:

- завчасно-збудовані ЗС - це сховища захищені від усіх засобів масового ураження і ПРУ захищені від іонізуючого випромінювання при радіаційному забруднені місцевості і частково від інших факторів ядерного вибуху;

- швидко-збудовані ЗС - це сховища у яких все внутрішнє обладнання і захисне устаткування (системи повітропостачання, захисно-герметичні двері, нари та інші) прості у виготовленні і можуть бути зроблені на місці. Тому ЗС потрібного типу часто називають ЗС з спрощеним устаткуванням (ШЗС, ШЗПРУ).

По захисним властивостям ЗС поділяються в залежності від коефіцієнту захисту (КЗ) на:

- сховища з КЗ = 1000;

- ПРУ з КЗ = 50;

- прості укриття (траншеї, щілини) з КЗ =1,5÷2.

За місткістю: сховища поділяються на:

- малої місткості - 150÷600 осіб;

- середньої - 600÷2000 осіб;

- великої місткості - більше 2000 осіб.

ПРУ поділяються на:

- 5 осіб і більше в існуючих будинках;

- 10÷15 осіб в швидко-збудованих ЗС;

- 50 осіб і більше , в залежності від площі приміщень у будинках, що проектуються чи будуються.

Щілини за місткістю будуються на 10÷50 осіб.

З введенням загальної готовності, всі сховища і ПРУ в містах і сільській місцевості за 10-12 годин приводяться у готовність до прийому населення.



  1. СХОВИЩА. ВИМОГИ ДО НИХ, ЇХ ПОБУДОВА І ОБЛАДНАННЯ.

Сховищами називаються захисні споруди герметичного типу, які забезпечують захист людей від усіх уражуючих факторів ядерного вибуху, а також від отруйних речовин, бактеріальних засобів, високих температур, уламків частин будівель.

Сховища, як правило, будуються завчасно, переважливо в містах.

Сховища будуються подвійного призначення і крім захисту людей використовуються для господарських потреб.

Сховища в залежності від захисних властивостей поділяються на 4 класи.

Вимоги до захисних властивостей сховищ:

  • забезпечити захист людей від усіх вражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних речовин, бактеріальних засобів і продуктів горіння;

  • забезпечити підтримання допустимих факторів мешкання (температура 0-30 ос, концентрація З2 – до 3%, ПРО2 – не менше 17%, З до 30 мг/м3 );

  • мати вхід і вихід з тім же ступенем захисту, що й основні приміщення.

Сховища потрібно розміщувати в місцях найбільшого накопичення персоналові, який потребує захисту в сховищах і на мінімально можливій відстані (не більше 500 м) так званому радіусу збору.

Всі приміщення сховища поділяються на основні та допоміжні.

До основних приміщень відносяться:

  1. приміщення для розміщення людей;

  2. пункти управління (ПУ);

  3. медичні пункти (МП);

До допоміжних приміщень відносяться:

  • фільтровентиляційні приміщення (ФВП);

  • санітарні вузли;

  • приміщення для дизельелектростанцій (ДЕС) та електрощитової;

  • приміщенняя для збереження продуктів харчування;

  • станція перекачування;

  • тамбур-шлюзи:

Системи життєзабезпечення

До цих систем відносяться: вентиляція, опалення, водопостачання, каналізація і енергозабезпечення.

Вентиляція Система вентиляції сховищ, як правило, має два режими: 1-й режими - чистої вентиляції; 2-й режим – фільтровентиляції.

Призначення першого режиму - очищення повітря, яке подається в сховище від пилку в тому числі і радіаційного та виведення з приміщення тепловиділень та вологи. Для очищення повітря від пилку радіоактивних речовин застосовують проти пилові фільтри (ППФ). У цьому режимі на одну особу потрібно подавати залежно від кліматичної зони, повітря від 8 до 13м3/рік. Тривалість безперервної роботи електровентиляторів – 48 часів.

Призначення другого режиму - додатково очищувати повітря від отруйних речовин і бактеріальних аерозолів. У цьому режимі на 1 особу, необхідно подавати 2м3 повітря за год.. З метою герметизації сховища в приміщенні необхідно утворювати надлишок повітря (підпір) – 5-10 мм водяника стовпчика.

На об'єктах, які розміщуються в зонах пожеж, у завалах або суцільних пожеж, катастрофічного затоплення, зараження СДОР, у захисних спорудах передбачається третій режим, який називають режимом регенерації або повної ізоляції. У цьому режимі відбувається рециркуляція повітря в середині сховища з очищення його від вуглекислого газу і вологи за допомогою регенеративних патронів. У випадках коли не вистачає кисню, він надходить із кисневих балонів, які встановлюються додатково в приміщенні.

Опалення сховища передбачається від загальної теплової мережі і відключається при заповненні сховища.

Водопостачання сховищ і Дизельної електростанції ДЕС передбачається від загальної водопровідної мережі. Також можливий запас питної води в ємкостях із розрахунку 3л на добу на 1 особу і 4л води для технічних потреб на 1особу на добу.

Каналізація передбачає використання загальноміської мережі стічних вод. Алі можливе застосування аварійного резервуара для збору відходів.

Електрозабезпечення і зв'язок. Електрозабезпечення здійснюється від зовнішньої мережі, а коли необхідно від захищеної дизельної електростанції. При порушенні електрозабезпечення вживається аварійне освітлення (акумулятори, електроліхтарі тощо). У захисних спорудах використовуються телефони і радіотрансляційні крапки.

Пункти управління (ПУ) підприємства слід обладнати засобами зв'язку, які забезпечують:

  • управління засобами оповіщення ЦО об'єкту;

  • телефонний зв'язок керівництва з підрозділами ЦО об'єкту і керівництва штабові ЦО;

  • радіозв'язок з місцевим штабом ЦО.

Загальна місткість на об'єкті сховищ, які продовжують виробничу діяльність у НС, винна забезпечувати укриття найбільшої робітничої зміни.


  1. ПРОТИРАДІАЦІЙНІ УКРИТТЯ. ВИМИОГИ ДО НИХ, ЇХ ПОБУДОВА І ОБЛАДНАННЯ.

Протирадіаційні укриття (ПРУ) – це споруди, які забезпечують захист людей від радіаційного і світлового випромінювання, а також від отруйних речовин (ОР) у краплиннорідкому стані.

ПРУ в основному будуються в невеличких містах, селищах міського типові й у сільській місцевості. Під ПРУ широко використовуються підземні і частково заглиблені приміщення, а також перші поверхи цегляних будинків. Якщо не вистачає таких приміщень, те будуються спеціально розроблені ПРУ з залученням місцевих будівельних матеріалів.

Вимоги до захисних можливостей ПРУ:

  1. послабляти радіаційне випромінювання не менше 50 разів;

  2. захищати від попадання радіаційного пилку в середину укриття;

  3. забезпечити умови безперервного перебування в укритті не менше двох діб (фактори мешкання для ПРУ також як для сховищ).

У ПРУ плануються основні приміщення, які обладнуються нарами з місцями для сидіння (нижня позиція) і відпочинку (верхня позиція), а також допоміжні: санітарний вузол, приміщення для зараженого одягу і вентиляційна камера. ПРУ обладнуються природною вентиляцією, яка забезпечується за рахунок різниці температур зовнішнього і внутрішнього повітря, воно винне проходити крізь спеціальні відчини (короби).

Норму площі основних приміщень і внутрішній обсяг приміщень ПРУ на одну людину розраховується також як у сховищі.

У приміщеннях пристосованих під ПРУ, слід передбачити інженерно-технічне обладнання (вентиляцію, опалення, водопостачання, каналізацію, електропостачання і зв'язок), яку за своїм складом є більш простимо ніж у сховищі.

Вентиляція ПРУ. Крім природної вентиляції може передбачатися вентиляція чиста (режим 1).

Природна вентиляція ПРУ розміщених на перших поверхах будинків, винна запроваджуватись через отвори у верхній частині вікон чи стін,

Опалення ПРУ винне проектуватися сумісно з опаленням будівлі і мати пристрої для вимкнення.

Водопостачання ПРУ належить передбачити від зовнішньої або внутрішньої водопровідної мережі.

Каналізація ПРУ є частиною каналізації будинку і на випадок коли вона не працює слід передбачити пристрої для промивання туалетів з відводом відходів у зовнішню каналізаційну мережу.

Електропостачання ПРУ. Освітлення ПРУ передбачається від зовнішньої електромережі. Крім того, належить передбачити аварійні джерела освітлення: акумуляторні світильники, переносні електричні ліхтарі тощо.

Зв'язок. Для зв'язку використовуються телефонний і радіотрансляційний зв'язок.

Крім сховищ і ПРУ для захисту населення будуються прості укриття.

Укриття простішого типові – це щілини, траншеї, підземні тунелі, переходи та інші заглиблені споруди..

Прості укриття будуються силами самого населення з підручних і місцевих матеріалів.

Відкрита щілина зменшує радіус ураження ударної хвилі на 1/3 і зменшує дозу радіаційного опромінення в 3 рази.

Щілини риються в грунті, вигляді вузьких рвів глибиною Н=до 2 м, завширшки зверху В=1,2 м, знизу а=0,8 м і у вигляді ламаної лінії 15м.

Місткість щілини має бути від 10 до 50 осіб (норма на 1 особу 0,5 п.м.).

Якщо щілина має покриття, тоді вона закінчена. Перекрита щілина знижує радіус ураження ударної хвилі вдвічі, а також дозу радіаційного випромінювання приблизно в 40 разів.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ:

  1. 1. Класифікуйте захисні споруди.

  2. 2. Вимоги до захисних властивостей сховищ.

  3. 3. Назвіть системи життєзабезпечення сховищ.

  4. 4. Що називається протирадіаційним укриттям (ПРУ)?

  5. 5. Вимоги до захисних властивостей ПРУ.

  6. 6. Що таке укриття простішого типу?



Основи стійкості роботи підприємств
Рекомендована література: 16, c. 256-264.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Турпак Т. Г., ас. Корольова О.І
Міністерство освгги і науки, молоді та спорту України Національний транспортний університет Кафедра «фінанси, облік і аудит»
Робоча програма курсу та методичні вказівки до виконання курсової...
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний транспортний університет Кафедра «фінанси, облік і аудит»
Міністерство освіти і науки України Національний авіаційний університет...
В. П. - д-р техн наук, проф., заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки,...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ...
Тестові завдання склали кандидати історичних наук Михайлуца Микола Іванович – доцент, завідувач кафедри «Українознавство» Одеського...
Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка

Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка

Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка

Міністерство освіти і науки України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ...

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ АЄРОКОСМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М.Є. ЖУКОВСЬКОГО “ХАРЬКІВСКИЙ АВІАЦІЙНИЙ ІНСТИТУТ”
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка