Аi = 1 / ГДКi (25)
ГДКi - середньодобова гранично допустима концентрація (ГДК) або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) i-ої забруднюючої речовини, мг/м3. У чисельнику вводиться коефіцієнт 10 для речовин з ГДК понад одиницю. Для речовин, в яких відсутня величина середньодобової гранично допустимої концентрації, при визначенні показника відносної небезпечності береться величина максимальної разової ГДК забруднюючої речовини в атмосферному повітрі. Показник відносної небезпечності Аi береться таким, що дорівнює 500 для речовин, в яких відсутні величини ГДК і ОБРВ.
Кт - коефіцієнт урахування територіальних соціально-екологічних особливостей: Кт = Кнас ∙ Кф
де Кнас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту (табл. 15.).
Таблиця 15.
Чисельність населення,тис. чоловік
|
Кнас
|
До 100
|
1
|
100,1-250
|
1,2
|
250,1-500
|
1,35
|
500,1-1000
|
1,55
|
понад 1000
|
1,8
|
Кф - коефіцієнт, що враховує господарське значення населеного пункту (табл.16.).
Таблиця 16.
Тип населеного пункту
|
Кф
|
Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з переважанням аграрно-промислових функцій (районні центри, міста, селища та села)
|
1
|
Багатофункціональні центри, центри з переважанням промислових і транспортних функцій (обласні центри, міста обласного підпорядкування, великі промислові та транспортні вузли)
|
1,25
|
Центри з рівнозначним промисловим та рекреаційним значенням або переважанням рекреаційних функцій
|
1,65
|
Кзi = q / ГДКi (26)
де q - середньорічна концентрація забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, міліграм/куб. метр.
У разі коли в населеному пункті вимір концентрації забруднюючої речовини не проводиться, а також коли рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта Кзі береться таким, що дорівнює 1.
Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
Фактом забруднення підземних вод є виявлення експертним шляхом за допомогою хіміко-аналітичних методів нафти чи інших забруднюючих речовин у пробах підземних вод та в місцях їх виходів на поверхню землі.
Експертний висновок про забруднення підземних вод можна зробити при виявленні забруднення на поверхні землі, а також при виявленні втрат нафтопродуктів чи інших забруднюючих речовин з ємностей для зберігання чи акумуляції, з продуктопроводів, інших об'єктів.
Розрахунок збитків проводиться на основі показника базової ставки відшкодування збитків у частках неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з урахуванням відносної небезпечності забруднюючої речовини та інтенсивності її викиду або загальної маси викинутої речовини:
Вф = Знс + Знад + За + Зс + Зпв (27)
де Знс - збитки від наднормативного скидання забруднених стоків, викликаних НС; Знад - збитки від аварійних залпових скидань забруднених стоків; За - збитки від скидання сировини та речовин у чистому вигляді; Зс - збитки від забруднення водного об'єкта сміттям; Зп.в - обсяг збитків від забруднення підземних вод нафтопродуктами визначається в розрахунку на 1 куб. метр забруднених вод або в розрахунку на 1 тонну.
Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення
Виявлення факту безпосереднього забруднення земель здійснюється візуально та за допомогою хіміко-аналітичних досліджень проб грунтів.
Маса (об'єм) забруднюючих речовин, які потрапили на поверхню землі, встановлюється документально чи шляхом прямих натурних замірів.
Збитки від забруднення землі нафтопродуктами чи іншими речовинами розраховуються аналогічно до збитків від забруднення підземних вод.
Література
1. Адаменко О. Екологічна геологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів екологічних, геологічних, географічних спеціальностей. / О. Адаменко, Г. Рудько. – Київ: Манускрипт, 1998. – 348 c.
2. Васійчук В.О. Основи цивільного захисту: навч. посіб. / В.О. Васійчук, В.Є. Гончарук, С.І. Качан, С.М. Мохняк. – Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2010. – 384 с.
3. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Т.1. Техногенна та природна небезпека./ За заг. ред. В.В. Могильченка. – К.: КІМ, 2007. – 636 с.
4. Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 175 (http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi)
5. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні (http://www.mns.gov.ua/content/nasdopov2010.html).
6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. – К.: Знання, 2010. – 487 с.
7. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник: Вид. 2-ге, – К.: Центр начальної літератури, 2006.- 438 с.
8. Методика оценки инженерной обстановки при гидродинамической аварии.- ГОЧС НГТУ
(http://www1.nntu.nnov.ru/RUS/otd_sl/gochs/posobiya/posob7/posob7glava1_2_1.htm)
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
Васійчук Віктор Олексійович
Гончарук Володимир Євтихієвич
Дацько Олександра Сергіївна
Качан Степан Іванович
Козій Оксана Іванівна
Ляхов Володимир Володимирович
Мохняк Сильвестр Михайлович
Петрук Марія Петрівна
Романів Анна Степанівна
Скіра Володимир Васильович
ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
для студентів всіх спеціальностей і форм навчання
Редактор
Комп’ютерне верстання
|