1. Співвідношення понять „учасники господарських правовідносин” та „суб'єкти господарювання”: теоретичний та законодавчий аспекти


Скачати 1.77 Mb.
Назва 1. Співвідношення понять „учасники господарських правовідносин” та „суб'єкти господарювання”: теоретичний та законодавчий аспекти
Сторінка 8/16
Дата 12.03.2013
Розмір 1.77 Mb.
Тип Закон
bibl.com.ua > Право > Закон
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   16

88. Корпоративні права як об’єкт господарських правовідносин.

Відповідно до ч. 3 ст. 167 Господарського кодексу України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

В Законі України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 р. дане визначення корпоративним правам. Корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами;
89. Способи захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарських відносин.

Господарські права та інтереси суб’єктів господарської діяльності відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України захищаються такими способами:

– визнання наявності або відсутності прав суб’єктів господарювання;

– визнання повністю чи частково недійсними актів органів державної влади та місцевого самоврядування;

– відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб’єктів господарювання;

– припиненням дій, що порушують права або створюють загрозу їх порушення;

– присудження до виконання обов’язку в натурі;

– відшкодування збитків;

–застосування штрафних, оперативно-господарських та адміністративно-господарських санкцій;

– встановлення, зміною чи припиненням господарських правовідносин.
90. Поняття, система та основні характеристики господарського законодавства.

Система господарського законодавства загалом обумовлена предметом регулювання. Предметом господарського законодавства є господарські відносини у спеціальному розумінні, тобто відносини між організаціями щодо виробництва й реалізації продукції, відносини в капітальному будівництві, відносини в закупівлі сільськогосподарської продукції в аграрних товаровиробників, відносини організацій усіх видів транспорту з клієнтами та між собою, відносини в державному страхуванні, зовнішньоекономічній діяльності, планові та господарсько-процесуальні відносини. Це — погляд представників теорії господарського права, згідно з яким господарське законодавство являє собою окрему галузь — систему нормативних актів, правила яких регулюють господарські відносини щодо організації і здійснення господарської діяльності в галузі суспільного виробництва й обігу.

Теорія господарського права виходить з того, що як галузь господарське законодавство окреслене тільки господарськими відносинами і не включає всіх нормативних актів (фінансового,

адміністративного, трудового права тощо), котрі теж регулюють народне господарство.

Правильність такого підходу підтверджує ст. 4 ГК, згідно з якою предметом регулювання Кодексу не є:

майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України;

земельні, гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу, територій та об’єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря;

трудові відносини;

фінансові відносини за участі суб’єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів;


91. Правовий статус майна фізичної особи-підприємця, що використовується ним для підприємницької діяльності.

Якщо фізична особа - підприємець визнана безвісно

відсутньою, недієздатною чи її цивільна дієздатність обмежена або

якщо власником майна, яке використовувалося у підприємницькій

діяльності, стала неповнолітня чи малолітня особа, орган опіки та

піклування може призначити управителя цього майна.

Орган опіки та піклування укладає з управителем договір про

управління цим майном.

2. При здійсненні повноважень щодо управління майном

управитель діє від свого імені в інтересах особи, яка є власником

майна.

3. У договорі про управління майном встановлюються права та

обов'язки управителя.

Орган опіки та піклування здійснює контроль за діяльністю

управителя майном відповідно до правил про контроль за діяльністю

опікуна і піклувальника.

4. Договір про управління майном припиняється, якщо відпали

обставини, на підставі яких він був укладений.
92. Правове становище товариства з додатковою відповідальністю.

ЗУ «Про господарські товариства»Стаття 65. Поняття товариства з додатковою відповідальністю

Товариством з додатковою відповідальністю визнається

товариство, статутний (складений) капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники

такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до

статутного (складеного) капіталу, а при недостатності цих сум -

додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників

кратному розмірі до внеска кожного учасника.Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах.

До товариства з додатковою відповідальністю застосовуються

норми статей 4, 11, 52-64 цього Закону з урахуванням особливостей,

передбачених даною статтею.
93. Форми господарсько-правової відповідальності, їх особливості.

Розрізняють різні форми господарсько-правової відповідальності — залежно від характеру та спрямованості впливу, механізму реалізації, фактичних підстав застосування. В юридичній літературі немає єдиної точки зору щодо кількості форм господарсько-правової відповідальності. Відповідно до однієї з доктринальних класифікацій, яка дається в навчальному посібнику “Господарське право: Практикум”, формами господарсько-правової відповідальності є:

- відшкодування збитків;

- сплата неустойки;

- конфіскація як вид господарсько-правових санкцій;

- господарсько-адміністративні штрафи;

- оперативно-господарські санкції;

- планово-госпрозрахункові (оціночні) санкції;

- господарсько-організаційні санкції. Відшкодування збитків - це відновлення майнового стану учасника господарських правовідносин за рахунок іншого суб'єкта — правопорушника.

Господарсько-адміністративний штраф - це грошова сума, що сплачується до державного бюджету суб'єктом господарювання - правопорушником у передбачених законом випадках.

94. Зміст та особливості підрядних контрактів у будівельній діяльності.

Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

3. Забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором

4. Зміст договору підряду на капітальне будівництво, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати цьому замовленню.
95. Укладення мирової угоди в процедурі банкрутства: порядок та правові наслідки.

мирова угода - домовленість між боржником та кредитором

(групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів

або припинення зобов'язання за угодою сторін (далі - прощення

боргів); . Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії

провадження у справі про банкрутство.

3. Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів

приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів -

членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі

кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника,

висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.

4. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені

боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим

санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів

управління та керівника боржника і підписують її.

5. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету

кредиторів.
96. Поняття та місце державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (2003 р.).

Ч. 2 ст. 58 ГК України зазначає, що відкриття суб'єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації.

Відомості про відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.

Поняття державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців визначено у ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців": державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
97. Правове регулювання лізингових відносин.

Однією з причин повільного запровадження лізингу в нашій державі певний час була відсутність правових норм, покликаних регулювати ці суспільні відносини. Щоправда, в ст. З Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 20 березня 1991 р. зазначалося, що банки можуть виконувати, зокрема, таку банківську операцію, як придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг).Закон "Про лізинг" Постанова КМУ від 18.09.97р. №1031-97-п “Про створення державного лізингового фонду для технічного переоснащення сільського господарства”
98. Способи та порядок припинення господарського договору.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

5. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
99. Види господарських зобов’язань.

Відповідно до підстав, на яких виникають господарські зобов’язання, їх підрозділяють на договірні і бездоговірні.

Договірні господарські зобов’язання — це такі зобов’язання, які виникають із договорів, а бездоговірні – такі, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, безпідставного придбання або збереження майна. Такий поділ потрібний для розрізнення законодавчої регламентації цих зобов’язань.

По співвідношенню прав і обов’язків суб’єктів зобов’язань їх підрозділяють на односторонні і взаємні. В односторонніх зобов’язаннях одна сторона має тільки права, а друга – тільки обов’язки (наприклад, в безпроцентних кредитних відносинах чи в зобов’язаннях, які виникають внаслідок заподіяння шкоди). У взаємних зобов’язаннях кожний із його учасників має як права, так і обов’язки (наприклад, у договорах поставки – ст. 265 ГК України, контрактації – ст. 272 ГК України).
100. Санація підприємства як судова процедура справи про банкрутство.

Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) судова процедура банкрутства "Санація (відновлення платоспроможності) боржника" - це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.
101. Правовий статус суб'єктів господарювання у галузі будівельної діяльності.

Суб’єктами правовідносин у будівництві є, насамперед, суб’єкти господарювання, що здійснюють будівельну діяльність і можуть виконувати функції забудовника, замовника, підрядника інвестора і т.

Розглянемо їх правовий статус. Правовий статус замовника (забудовника).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 р., забудовником (замовником) є фізична або юридична особа, яка відповідно до закону має у власності або користуванні земельну ділянку, подала у встановленому у законодавством порядку клопотання щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни у тому числі шляхом знесення об’єкта містобудування. Статус забудовника особа отримує з часу отримання дозволу на проектування і будівництво певного об’єкта. Згідно ст. 24 Закону «Про планування і забудову територій» від 22.02.2007 р. статус забудовника дає особі право на будівництво протягом двох років з отримання такого дозволу.

102. Умови здійснення підприємницької діяльності.

Однією з головних умов здійснення підприємницької діяльності є державна реєстрація підприємництва.

Заняття підприємницькою діяльністю без державної реєстрації тягне за собою накладення штрафу від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої (ст. 164 Кодексу про адміністративні правопорушення). Якщо ці дії вчинено протягом року після накладення адміністративного стягнення за такі ж порушення, фізична особа, винна у їх вчиненні, може бути притягнена до кримінальної відповідальності у вигляді штрафу від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк (ч. 1 ст. 202 КК).
103. Поняття підприємництва та його основні ознаки: теоретичний та законодавчий підходи.

Визначення поняття підприємництва має важливе не тільки теоретичне, а й практичне значення, оскільки значна частина норм законодавства стосується лише такого роду діяльності. Особливого значення це набуває при застосуванні імперативних норм, враховуючи ті, що регламентують санкції за порушення законодавство про підпрємництво.Наукові визначення поняття "підприємництво" містяться як в економічній, так і в юридичній літературі, і почасти вони мають істотні розбіжності. Так, вважається, що підприємництво - це діяльність, спрямована на максимізацію прибутку, зміст якої полягає в задоволенні його шляхом продажу продуктів і послуг як товару. Схожим з наведеним є визначення підприємницької діяльності, що ставить за мету одержання прибутку за рахунок залучення власних коштів, або опосередкованої участі у такій діяльності шляхом вкладення у діло власного капіталу. В ГКУ визначається, що Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   16

Схожі:

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ...
Співвідношення понять «учасники господарських правовідносин» та «суб'єкти господарювання»: теоретичний та законодавчий аспекти
Суб`єкти і об`єкти сімейних правовідносин
КпШС, не можуть розглядатись як сімейні. До таких належать, наприклад, правовідносини які виникають між громадянами і органами ЗАГСу...
Перелік екзаменаційних питань на 1-й іспит з курсу "фінансове право"
Співвідношення суб'єктів фінансового права та суб'єктів фінансових правовідносин
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Теоретичні та практичні аспекти співвідношення понять психічного насильства, примусу і погрози
Тема: Об’єкти правовідносин. Зміст правовідносин. Мета
...
1. Об'єкти інвестиційної діяльності
України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом. Важливу роль в інвестиційній...
Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових...
У тексті Порядку слова "суб'єкти підприємницької діяльності" в усіх відмінках замінено словами "суб'єкт господарювання"
Лекція Держава та особа: гарантії прав і свобод людини та громадянина....
«суспільні істоти, що являють собою найвищий ступінь розвитку живих організмів, мають свідомість, володіють членороздільною мовою,...
План перевірок дотримання санітарно-епідеміологічного законодавства...
ДЗ «Тернопільська міська санітарно-епідеміологічна станція» на 2010 рік (об’єкти попереднього нагляду)
Закону України «Про захист персональних даних»
Бку моїх особистих персональних даних у картотеках та/або за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи бази персональних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка