1. Співвідношення понять „учасники господарських правовідносин” та „суб'єкти господарювання”: теоретичний та законодавчий аспекти


Скачати 1.77 Mb.
Назва 1. Співвідношення понять „учасники господарських правовідносин” та „суб'єкти господарювання”: теоретичний та законодавчий аспекти
Сторінка 14/16
Дата 12.03.2013
Розмір 1.77 Mb.
Тип Закон
bibl.com.ua > Право > Закон
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

180. Облік майна та звітність щодо його використання при здійсненні господарської діяльності.

Майновий стан суб’єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов’язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.Суб’єкти господарювання відповідно до закону (ст. 145 ГК, Закон “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”) зобов’язані на основі даних бухгалтерського обліку складати фінансову звітність за формами, передбаченими законодавством, проводити інвентаризацію належного їм майна для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, надавати фінансову звітність відповідно до вимог закону та їх установчих документів. Питання, пов’язані із бухгалтерським обліком та фінансовою звітністю підприємств та інших господарських організацій відповідно до нових стандартів, визначається низкою нормативно-правових актів як загальної, так і спеціальної сфери дії. Так, Закон України від 16.07.1999 р. “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” обліку та складання фінансової звітності,
181. Збори та комітет кредиторів у справах про банкрутство.

Згідно з ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» Учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу є кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів. У зборах можуть брати участь представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, арбітражний керуючий з правом дорадчого голосу.

2. Збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів відповідно до частини першої цієї статті. Кількість голосів кредиторів визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.

3. Збори кредиторів скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою або ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких складає не менше однієї третини всіх вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів.

Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання.

Збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника.

На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше семи осіб.

Вибори комітету кредиторів проводяться за списком відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті.

Рішення про створення та склад комітету кредиторів направляється до господарського суду.

До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про:

вибори голови комітету;

скликання зборів кредиторів

підготовку та укладення мирової угоди;

182. Правове регулювання господарських відносин в аграрній сфері.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV 

Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07 червня 1996 року № 236/96-ВР

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року № 959-XII

Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15 вересня 1995 року № 327/95-ВР

Закон України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV

ГКУ, Земельний кодекс України,

183. Поняття та види установчих документів господарських товариств.

Акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з

додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі

статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору.

Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним

законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

Установчі документи повинні містити відомості про вид

товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та

учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок

утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу

прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та

порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких

необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін

до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації

товариства.
185. Роль держави в діяльності суб'єктів господарювання.

життєдіяльності населення держава здійснює екологічну політику.

У соціально-економічній сфері держава проводить соціальну політику захисту прав споживачів (консюмеризм), політику заробітної плати і доходів населення, політику зайнятості, політику соціального захисту та соціального забезпечення.

Держава визначає засади використання природних ресурсів, організації й експлуатації енергосистем, транспорту, зв’язку; правовий режим власності; правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання; бюджетну систему та державний бюджет; систему оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти та іноземних валют на території України; порядок випуску та обігу цінних паперів, їх види і типи; порядок встановлення державних стандартів; порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціальних економічних зон; засади зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; засади та інші питання юридичної відповідальності; засади соціального захисту, засади регулювання праці й зайнятості; інші питання управління господарством, передбачені Конституцією і законами України.

У сфері господарювання держава здійснює довгострокову (стратегічну) і поточну (тактичну) економічну і соціальну політику, спрямовану на реалізацію та оптимальне узгодження інтересів суб’єктів господарювання і споживачів, різних суспільних верств і населення в цілому.
186. Порядок зміни та розірвання господарського договору.

Ст. 180 ГКУ Зміна та розірвання господарських договорів в

односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено

законом або договором.

2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або

розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій

стороні за договором.

3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи

розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання

пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни

(розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у

встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

5. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано,

договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності

даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не

встановлено за рішенням суду.

187. Порядок користування надрами в господарській діяльності на умовах розподілу продукції.

Крім того, при запровадженні надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами для всіх видів користування шляхом їх продажу на аукціонах не враховано особливостей надання спеціальних (дозволів) ліцензій на користування надрами у порядку, визначеному Законом України „Про угоди про розподіл продукції".

Зазначений Закон регулює відносини, які виникають у процесі укладення, виконання та припинення дії угод про розподіл продукції, визначає основні правові вимоги до таких угод, а також особливості правовідносин щодо користування надрами на умовах розподілу продукції.

Відносини, які не врегульовані цим Законом, у тому числі такі, які виникають у процесі користування землею, надрами та іншими природними ресурсами, регулюються Конституцією України та відповідними законодавчими актами України.

Водночас, частиною третьою статті 4 Закону України „Про угоди про розподіл продукції" визначено, що держава забезпечує надання інвесторам в установленому порядку дозволів (ліцензій) на користування надрами та ведення підприємницької діяльності з пошуку (розвідки) та експлуатації родовищ корисних копалин, актів про надання гірничого відводу, документів, що засвідчують право користування землею, та інших дозволів, пов’язаних із користуванням надрами, виконанням робіт, передбачених угодою про розподіл продукції.

Зазначені документи видаються згідно з вимогами законодавства України на строк дії угоди, якщо інше не передбачено законами України, і втрачають свою чинність або змінюються на умовах, викладених в угоді.
188. Поняття та ознаки концесійної діяльності. Відмінність понять “комерційна концесія”, “концесія” та “концесійна діяльність”.

Концесія - це діяльність вітчизняного або іноземного суб'єкта господарювання (концесіонера), спрямована на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) об'єктом концесії відповідно до вимог закону та умов концесійного договору, укладеного на тривалий строк уповноваженим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування з метою задоволення суспільних потреб.

Комерційна концесія — це підприємницька діяльність, яка оформлюється договором з довгострокового ділового співробітництва, у процесі якого компанія ( правоволоді-лець) надає юридичній або фізичній особі (приватному підприємцю або групі підприємців) — (користувачам) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.

Концесія та концесійна діяльність два поняття , які ототожнуються.
189. Загальні тенденції правового регулювання відносин власності у сфері економіки.

Відносини власності в Україні протягом останнього півтора-десятиріччя зазнали кардинальної трансформації, що зумовлено переходом від планово-розподільчої економіки до переважно ринкової.

Економічні перетворення відносин власності в процесі сучасної економічної реформи, яка передбачає запровадження ринкових форм господарювання, здійснюються шляхом:

* подолання гіпертрофії державної власності шляхом: а) приватизації майна державних підприємств

і організацій; б) виділення комунальної власності в самостійну форму власності;

• реформування державного сектора економіки шляхом: а) кор-поратизації державних підприємств; б) застосування форми акціонерного товариства для започаткування державних господарських організацій двох основних категорій: для безпосереднього здійснення господарської діяльності (наприклад, Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»)


190. Функції та істотні умови господарського договору.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між

сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди

щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови,

щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

3. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані

у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Загальними функціями договору є:

- ініціативна (договір як акт вияву ініціативи і узгодженої волі сторін врегулювати певні відносини);

- програмно-координаційна (договір як програма поведінки сторін щодо здійснення господарських відносин і засіб узгодження, координації їхніх дій відповідно до економічних інтересів і намірів);

- інформаційна (договір завдяки формальній визначеності його умов включає в себе інформацію про правове становище сторін у договорі, яка необхідна сторонам, у відповідних випадках - юрисдикційним органам, третім особам);

- гарантійна (лише завдяки договору включаються в дію такі правові гарантії виконання договірних зобов'язань, як неустойка, завдаток, застава тощо);

- правозахисна (договір є правовою формою відносин, тобто формою, в межах якої забезпечується примусове виконання зобов'язань сторін шляхом використання майнових санкцій, засобів оперативного впливу).
191. Поняття та види кредитно-фінансових операцій в господарській діяльності.

Кредитно-Фінансова операція - будь-яка операція, пов'язана зі здійсненням або забезпеченням здійснення платежу суб'єктами господарювання

До фінансових операцій відносяться всі операції, пов'язані зі зміною прав власності на фінансові активи, у тому числі виникнення й ліквідація фінансових вимог. Щоб визначити, які операції є фінансовими, необхідно провести границю між:

- фінансовими і нефінансовими активами;

- фінансовими операціями та іншими змінами у фінансових активах;

- операціями з реально існуючими фінансовими активами й операціями з умовними фінансовими активами.

ормою руху позичкового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин є міжнародний кредит. Ця фінансова операція пов'язана з наданням позичальнику валютних ресурсів на умовах повернення, терміновості та сплати процентів.

Міжнародний кредит виступає в різних видах. Його можна класифікувати за декількома головними ознаками, що характеризують його окремі сторони.

За термінами міжнародні кредити поділяються на:

- короткострокові - до 1 року;

- середньострокові - до 5 років;

- довгострокові - більше 5-7 років.
192. Правове регулювання лізингових операцій в Україні.

Лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів

ГКУ, ЦКУ, ЗУ «Про фінансовий лізинг»


193. Поняття та види інноваційної діяльності.

Згідно зі ст. 325 ГК України, інноваційною діяльністю у сфері господарювання є діяльність учасників господарських відносин, що здійснюється на основі реалізації інвестицій з метою виконання довгострокових науково-технічних програм з тривалими строками окупності витрат і впровадження нових науково-технічних досягнень у виробництво та інші сфери суспільного життя.

Види інноваційної діяльності

1. Інноваційна діяльність передбачає інвестування наукових

досліджень і розробок, спрямованих на здійснення якісних змін у

стані продуктивних сил і прогресивних міжгалузевих структурних

зрушень, розробки і впровадження нових видів продукції і

технологій.

2. Інноваційна діяльність здійснюється за такими напрямами:

проведення наукових досліджень і розробок, спрямованих на

створення об'єктів інтелектуальної власності, науково-технічної

продукції;

розробка, освоєння, випуск і розповсюдження принципово нових

видів техніки і технології;

розробка і впровадження нових ресурсозберігаючих технологій,

призначених для поліпшення соціального і екологічного становища;

технічне переозброєння, реконструкція, розширення,

будівництво нових підприємств, що здійснюються вперше як

промислове освоєння виробництва нової продукції або впровадження

нової технології.

3. Інвестування відтворення основних фондів і приросту

матеріально-виробничих запасів здійснюється як капітальні

вкладення.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Схожі:

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ...
Співвідношення понять «учасники господарських правовідносин» та «суб'єкти господарювання»: теоретичний та законодавчий аспекти
Суб`єкти і об`єкти сімейних правовідносин
КпШС, не можуть розглядатись як сімейні. До таких належать, наприклад, правовідносини які виникають між громадянами і органами ЗАГСу...
Перелік екзаменаційних питань на 1-й іспит з курсу "фінансове право"
Співвідношення суб'єктів фінансового права та суб'єктів фінансових правовідносин
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Теоретичні та практичні аспекти співвідношення понять психічного насильства, примусу і погрози
Тема: Об’єкти правовідносин. Зміст правовідносин. Мета
...
1. Об'єкти інвестиційної діяльності
України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом. Важливу роль в інвестиційній...
Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових...
У тексті Порядку слова "суб'єкти підприємницької діяльності" в усіх відмінках замінено словами "суб'єкт господарювання"
Лекція Держава та особа: гарантії прав і свобод людини та громадянина....
«суспільні істоти, що являють собою найвищий ступінь розвитку живих організмів, мають свідомість, володіють членороздільною мовою,...
План перевірок дотримання санітарно-епідеміологічного законодавства...
ДЗ «Тернопільська міська санітарно-епідеміологічна станція» на 2010 рік (об’єкти попереднього нагляду)
Закону України «Про захист персональних даних»
Бку моїх особистих персональних даних у картотеках та/або за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи бази персональних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка