Методичні рекомендації до проведення семінарських занять та

Міждисциплінарні зв′язки: вивчення Основ християнської культури дотичний до курсів Історії, Логіки, Філософії, Релігієзнавства, Соціології, Соціальної психології, Культурології, Етики, Естетики, Політології та інших дисциплін.

• 
  Християнська система знань про людину, світ та Бога
  
• 
  Особливості християнського вчення про мораль
  
• 
  Суспільний ідеал християнства та його втілення в українському суспільстві
  
• 
  «Храм як синтез мистецтв та «рай на землі»»
  

1. 
   Головна мета семінару це вирішення комплексу завдань навчального, герменевтичного, виховного спрямування, т.б. вірного розуміння певних знань, чіткого їх засвоєння та перетворення в елемент світогляду, який допомагає формуванню особистості студента.
   
2. 
   Семінар слугує не тільки розширенню поінформованості студента, але й утвердженню світоглядних знань, що формують особистість.
   
3. 
   Вивчити лекційний чи самостійний матеріал на високому теоретичному і практичному рівні. Вдосконалювати попередні знання, поглиблювати розуміння наукових проблем, розуміти їх актуальність для сьогодення.
   

1. 
   Навчитися добре володіти знаннями, розуміти їх предметний зміст, розкривати їх структуру, елементи, форми.
   
2. 
   Навчитися теоретично аналізувати матеріал, виділяти головне і вторинне, бачити сутність проблеми, прослідковувати зв`язки і відношення в проблемі.
   
3. 
   Вчитися мислити конкретно, точно, послідовно, логічно. Враховувати всі компоненти певної проблематики. Уважно ставитися до коректного подання матеріалу, не порушуючи його структуру і зміст.
   
4. 
   Критично ставитися до нетворчого сприйняття та засвоєння знань, вчитися сприймати матеріал синтетично і органічно не розриваючи його з власним світоглядом, а намагаючись пов`язати з попереднім знанням.
   
5. 
   Самостійно мислити, навчитися висловлювати і відстоювати власний погляд на проблему, захищати своє бачення шляхів її вирішення.
   

• 
  формується активна життєва позиція, відбувається становлення світогляду і рис особистості;
  
• 
  відбувається ознайомлення з новим матеріалом, розширюється загально-гуманітарний кругозір, стверджуються власні погляди на проблему;
  
• 
  виробляється необхідне вміння критичного аналізу джерел, діяльності людей.
  
• 
  формується участь студента в важливих феноменах, явищах і проблемах історії та сучасності, проникнення в глибинний їх зміст, особисте їх засвоєння і переживання;
  
• 
  вироблення вмінь і навичок практичного використання знань.
  

1. 
   Готовність викладача відповісти на будь яке, навіть гостре питання студента. Обговорювати в групі будь яку проблему.
   
2. 
   Повага до думки студента. Готовність викладача вислухати думку студента, не відкидаючи її одразу, а терпляче, аргументовано і акуратно підводити студента до можливості сприйняти іншої позиції. На фактах і прикладах довести студенту помилковість його позицій, якщо вона справді така.
   
3. 
   Вміння викладача погодитися з думкою студента, якщо вона складає тверду переконаність і має під собою чіткі доведені принципи та позиції.
   
4. 
   Семінар повинен не стільки формувати погляди студента, скільки вчити студента виробляти ці погляди самостійно і аргументовано, послідовно їх захищати, надавати інформацію для роздумів і створювати певні умови для такої самостійної роботи.
   
5. 
   Викладач знайомить студента з рівнем дослідження в науці проблеми з тим як вона вирішувалася до цього часу, з підходами, що виробило людство до її осмислення. Студент повинен, добре ознайомившись з сутністю проблеми та станом її розуміння в історії, науці, виробити власний світоглядний підхід до її сприйняття і вирішення, який повинен спиратися на світовий досвід і мати цінність для науки і культури, т.б. пошук студентом вирішення проблеми повинен проходити в межах підходів і принципів заданих культурою і її ціннісними нормами.
   
6. 
   Обговорення та дискусії важливо не пускати на неконтрольований перебіг, тримати увагу студентів на сконцентрованості в межах проблеми, слідкувати за дотриманням правил дискусії, не переводити вирішення проблеми у особисту сферу, робити періодичні висновки для утримання уваги і орієнтації студентів, висказувати свою позицію з проблеми, що обговорюється.
   

• 
  прізвище та ініціали автора або редактора, укладача(чи колективу співавторів);
  
• 
  повну назву твору;
  
• 
  назва книжкової серії чи журналу;
  
• 
  рік видання(бажано, якщо є, рік попереднього видання);
  
• 
  місце видання(місто);
  
• 
  ким видано(видавництво);
  
• 
  номер видання(журналу);
  
• 
  тираж;
  
• 
  склад редакційної колегії;
  
• 
  анотацію;
  
• 
  зміст по розділам, главам, сторінкам;
  
• 
  вступ та висновки.
  

1. 
   Вступ. Предмет і специфіка Основ християнської культури.
   
2. 
   Християнська система знань про людину, світ та Бога.
   
3. 
   Особливості християнського вчення про мораль.
   
4. 
   Християнські цінності як основа для «гуманізму любові».
   
5. 
   Суспільний ідеал християнства та його втілення в українському суспільстві.
   
6. 
   Форми матеріальної та духовної культури християнства.