Гісем О. В. Історія України: Довідник / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк
|
|
Скачати 143.54 Kb.
|
Р .А. Чалабієв,учитель історії Канівської гімназії імені Івана Франка Канівської міської ради Л.В. Чалабієва, учитель української мови і літератури Канівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №3 Канівської міської ради Тема: З Україною в серці Мета: розглянути загальний контекст формування українського державотворення в історичній ретроспективі, окреслити ключові моменти становлення незалежної України, визначити ступінь сформованості національного державотворення на основі аналізу наявних здобутків; формувати хронологічні та аксіологічні (ціннісно-орієнтаційні) компетентності засобами і методами технології критичного мислення, розвивати навички аргументованого аналізу історичних явищ, процесів, вміння, на основі критичного аналізу наявного фактологічного матеріалу, здійснювати пошук альтернативних шляхів подолання проблемних складових національного державотворення; сприяти вихованню патріотизму, плекати національну гідність, спонукати до прагнення бути активним та корисним членом українського суспільства, мотивувати у необхідності налагодження міжкультурного, міжетнічного, міжконфесійного діалогу Завдання:
Очікувані результати (учні зможуть):
Тип уроку: вивчення нового матеріалу Цільова аудиторія: учні 10 – 11 класів Обладнання і матеріали: роздатковий матеріал (витяги з промов відомих діячів, статистичні дані, витяги зі звітів міжнародних та вітчизняних інституцій), фліп-чарт, кольорові фломастери, ноутбук, мультимедійний проектор. Література та інтернет-джерела для підготовки уроку:
Хід уроку І. Організаційний момент (3 хв.) Метою даного виду роботи є створення позитивної атмосфери у класі, налаштування учасників на подальшу роботу, активізація патріотичних почуттів. Вправа «Незакінчене речення» Учням пропонується закінчити речення «Я пишаюся тим, що я українець, так як …» ІІ. Актуалізація опорних знань (5 хв.) Вправа «Записник» Основним завданням даної вправи є спроба характеристики ключових аспектів становлення незалежної України, визначення рівня усвідомлення учнями ступеня важливості цих подій. Учням пропонується уявити себе туристичними гідами, які мають групі іноземних туристів стисло (до 10 речень) розповісти про становлення та розвиток незалежної української держави за останнє 20-тиріччя. Тези до орієнтовного повідомлення учня Багато століть український народ боровся проти численних ворогів за право самому розпоряджатися рідною землею і своєю долею, за незалежну й самостійну українську державу. Нарешті 16 липня 1990 р. Верховна Рада України прийняла «Декларацію про державний суверенітет України», в якій проголосила «державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах». 24 серпня 1991 р. Верховна Рада Української РСР проголосила Україну незалежною демократичною державою. В «Акті проголошення незалежності України», прийнятому 24 серпня 1991 p., говориться: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною у зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави — України. Територія України є неподільною і недоторканою. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України. Ставши незалежною демократичною державою, Україна ввійшла у міжнародну співдружність цивілізованих країн, як її повноправний член. Нашу державу визнали понад 150 держав світу. Із більшістю з них встановлені дипломатичні відносини і налагоджуються економічні й культурні зв'язки. (Джерело http://readbookz.com/book/200/7589.html ) ІІІ. Вивчення нового матеріалу (16 хв.) Вправа «Інформаційне повідомлення» Мета вправи: окреслити основні етапи становлення української державності наприкінці ХХ століття, визначити основні здобутки українського соціуму на сучасному етапі у суспільно-політичній, соціально-економічній, національно-культурній сферах суспільного буття.  На основі наявних інформаційних ресурсів та джерел, учитель робить оглядовий аналіз ключових аспектів розбудови незалежної України, коротко характеризує визначні віхи процесу формування незалежної, демократичної, правової національної держави. Тези до орієнтовного повідомлення учителя Для країни 20 років життя – термін невеликий. Проте, якщо на початку цього періоду лежить точка відліку, яка зафіксувала момент народження нової держави, то 20 років незалежності України – це слушний привід замислитися: звідки ми, власне, вийшли і куди прийшли. А загалом і визначитися – куди спрямовано наш шлях, згадати чи таким він нам видавався у серпні 1991 року? Останнє десятиріччя XX ст. ввійде в історію вельми суттєвими геополітичними змінами. Серед нових політичних реалій — творення Української незалежної держави з-поміж інших країн пострадянського простору. Передумовами глобальних зрушень на континенті були: подолання військово-політичного протиборства Схід — Захід, падіння комунізму і переорієнтація низки держав на засади цінностей західної демократії. Внаслідок цих подій світ із двополюсного, чітко розмежованого поступово набирає обрисів багатополюсного, взаємозалежного, зростають взаємовпливи держав і народів. На Сході припинили існування воєнно-політичний блок країн Варшавського Договору, Рада Економічної Взаємодопомоги та СРСР як світова наддержава. Поява на політичній карті світу незалежної України започаткувала глобальні трансформації не лише в даному регіоні Досягнення суверенного статусу Українською державою, за визначенням американського політолога 3. Бжезінського, є однією з найвідчутніших геополітичних подій XX ст. Верховна Рада Української РСР 16 липня 1990 p. прийняла знаменний, історичного значення документ — Декларацію про державний суверенітет України. Із 385 депутатів, присутніх у цей день на засіданні парламенту, за Декларацію проголосували 355, проти — чотири, не взяли участі у голосуванні — 26 (однак 18 з них звернулися до секретаріату з проханням приєднати їхні голоси до голосів “за”). У Декларації записані слова: “Верховна Рада Української РСР, виражаючи волю народу України, прагнучи створити демократичне суспільство, виходячи з потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини, шануючи національні права всіх народів, дбаючи про повноцінний політичний, економічний, соціальний та духовний розвиток народу України, визнаючи необхідність побудови правової держави, маючи на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України, проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах”. Впродовж короткого часу (з літа 1990 p. до літа 1991 'p.) Верховна Рада УРСР схвалила близько 40 законів і 68 постанов з різних аспектів економічної політики. Серед них — закон про економічну самостійність України (серпень, 1990 р.) та постанова (листопад, 1990 p.) “Про проекти концепції та програми переходу Української РСР до ринкової економіки”, інші акти. Закон про економічну самостійність визначав зміст, мету й основні принципи економічної самостійності України як суверенної держави, механізм господарювання, регулювання економіки й соціальної сфери, організації фінансово-бюджетної, кредитної та грошової систем. В Україні 1991 p. розпочато реформу цін. Далі розпочався незворотний процес об'єктивної суверенізації республік, який М. Горбачов з гіркою іронією назвав “парадом суверенітетів”. Однак це був не парад, а природний рух народів до волі, прагнення утворити свої суверенні держави. Позачергова сесія Верховної Ради України 24 серпня 1991 p. розглянула надзвичайно важливе для долі народу питання: про політичну ситуацію в республіці й заходи, які необхідно вжити для недопущення можливості повторення подібних дій у майбутньому. Сесія прийняла історичний документ — Акт проголошення незалежності України. Акт проголошення незалежності України, день прийняття якого був незабаром проголошений національним святом, не був випадковим явищем, навіяним серпневим путчем. Прагнення до національного суверенітету випробувано віками. Право самовизначення — право народу самому визначати свою долю. Акт проголошення незалежності України український народ прийняв, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні з урахуванням природного права на самовизначення. Отже, це не витвір політиків чи партій — це об'єктивна потреба, об'єктивний процес розвитку людства в сучасну епоху. Прагнучи утвердження на території України загальнолюдських соціальних цінностей і благ, зокрема, принципів свободи людини, гуманізму, соціальної справедливості, рівноправності усіх націй та етнічних груп, беручи до уваги, що на території держави проживають громадяни понад 100 національностей, які разом з українцями становлять багатомільйонний народ України, Верховна Рада 1 листопада 1991 p. прийняла “Декларацію прав національностей України” Загалом, для громадян нашої країни ці двадцять років не були втраченим часом – кожна досить активна людина відкривала для себе нові можливості, чогось навчалася, щось будувала, розвивалася сама, ростила і виховувала своїх дітей. Якщо ми будемо оцінювати минулі 20 років крізь призму людського життя, ми навряд чи погодимося з тим, що вони були втрачені кожним з нас. Набуття незалежності у 1991 році для України, з економічної точки зору, однозначно, було викликом. Формування економічного суверенітету, насамперед, ставило завдання для нас – українців і української влади – щодо того, наскільки можна ефективно скористатися цим потенціалом, наскільки ефективно його скерувати, наскільки ефективно його адаптувати, розвинути і наблизити до світової економіки. Тоді ще про глобалізацію не говорили, але фактично йшлося про готовність до глобальних викликів, які вже формувалися. Це стало іспитом для нової української влади, для її громадян щодо можливості самостійно розпоряджатися життям власної країни і, зокрема, її економікою. Вправа «Калейдоскоп» (основні методи «Робота з візуальними, текстовими, статистичними джерелами») Мета вправи: за допомогою різнорідних джерел інформації сприяти критичному осмисленню та засвоєнню матеріалу, який ілюструє історичний поступ незалежної України у напрямку розбудови демократично-правової держави. Членам класного колективу пропонується об’єднатися у групи (5-6 осіб) за принципом ситуативності. Кожна з груп отримує комплект матеріалів, що відповідає її напрямку роботи. Добір останніх здійснюється учителем заздалегідь і має враховувати рівень матеріально-технічного забезпечення уроку, рівень сформованості основних компетентностей учасників навчально-виховного процесу.  Проте при доборі матеріалу, на нашу думку, має бути обов’язково акцентована увага на формуванні нормативно-правової бази незалежної України у напрямку відповідності її міжнародним стандартам, здобутках українського державотворення, ролі особи у розбудові національної держави. З огляду на вищезазначене, пропонуємо виокремити такі напрямки роботи груп:     Після опрацювання матеріалу, представники груп у межах до 2 хв. презентують напрацювання групи. За бажанням представники інших груп можуть доповнити виступ доповідача. Додатки до роботи груп
ІV. Закріплення матеріалу (10 хв.) Вправа «Павутина» (основний метод «Робота з текстом») Мета вправи: познайомити учнів з багатогранністю проблематики українського державотворення, визначити бачення представників різних соціальних груп українського населення на ключові віхи становлення незалежної України. Учням пропонується об’єднатися у пари, кожна з яких отримує текстовий цитатний матеріал, за допомогою якого вони створюють своєрідну павутину на тему: «Ідеал розвитку української держави в реаліях сьогодення» Орієнтовний цитатний матеріал Двадцять років виявилися занадто коротким терміном навіть для того, аби відмовившись від старих цінностей, набути нових – в економіці, у політиці, у житті та культурі. (адміністрація сайту Діалог UA) Нам, ціною великих втрат і зусиль, вдалося сформувати відносно самостійну, здатну до автономного існування, економіку. Економіку, яка спроможна конкурувати на світових ринках, – хоч і не в тих секторах, в яких планувалося. Українська економіка спроможна сьогодні забезпечувати життя, хай меншого населення, ніж було, але все таки нас 45 мільйонів. Було сформовано самостійну економіку, яка має власну грошову систему, власну, досить розвинену банківську систему. В усякому разі, організаційно-технологічно в Україні одна з найбільш сучасних банківських систем в Європі, а можливо навіть і в світі. Інше питання – її структура, скажімо, велика кількість і велика подрібненість банків, неефективна структура активів і, зокрема, кредитування – однак це вже інша історія. Але систему – створено, грошову одиницю – створено. (Ярослав Жаліло, перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, президент Центру антикризових досліджень.) У нас есть все формальные атрибуты государственности. Начиная с гимна, флага, герба и заканчивая полноценными ветвями власти, разнообразными государственными институциями, которые призваны обеспечивать и поддерживать существование независимого государства. Позитивом является то, что мы сохранили территориальные границы, которые нам достались после развала СССР. А также, несмотря на наличие внутренних противоречий, избежали раскола страны. (Сергей Згурец, эксперт Центра исследований армии, конверсии и разоружения) В 1991 году не было никакого представления о том, как должно быть. Образа будущего не существовало. Люди думали примерно так: "Было бы хорошо, если бы не было этой империи, мы бы жили лучше". Ожидания были завышенные и одновременно наивные, представления о создании государства – детские, а стратегическое планирование подменялось рассуждениями о том, сколько у нас сала и насколько это больше, чем в России. Но общество оказалось мудрым. Украинцы привыкли выживать при любой власти и в любых условиях. Это стало национальной чертой характера. Поэтому снова приспособились и без войн пережили лихие девяностые. 20 лет мирной жизни, несмотря на эксперименты власти, - это заслуга и достижение всех нас, всего общества. Не государства. Владимир Золоторев, политолог Вправа «Альтернатива» (основний метод «Аналіз») Мета вправи: узагальнити основні проблеми українського державотворення на сучасному етапі, здійснити спробу критичного аналізу та розробки шляхів їх подолання. Учасники продовжують працювати у парах, де обговорюють почуте і побачене на уроці, результатом чого має стати окреслення альтернативних рішень в контексті подальшого становлення та розвитку української державності. Результати опрацювання у групах узагальнюються за допомогою схеми та презентуються представниками групи. Орієнтовний вигляд схеми прийняття рішень
V. Підсумок уроку (8 хв.) Метою даного етапу роботи є спроба спонукати учнів до критичного осмислення опрацьованого матеріалу через аналіз власних ціннісно-орієнтаційних світоглядних складових. Вправа «Лінія цінностей» (основний метод «Прес») Учням пропонується дібрати п’ять цінностей, що є найголовнішими у житті українця на сучасному етапі і розмістити їх на шкалі від 1 до 5 по мірі зростання їх ваги. (Для економії часу учитель може запропонувати перелік із 10 – 15 цінностей, що закріплені на фліп-чарті, з яких учні мають обрати 5). Далі, за бажанням, пропонується аргументувати свій вибір, а потім висловити судження з приводу того, чи можливим би було формування і існування цих цінностей в умовах відсутності незалежної української держави. Вправа «Осмисленість образу» (основний метод «Сенкан») Учням пропонується скласти «Сенкан» на тему «Незалежна Україна» за нижченаведеним алгоритмом. 1-й рядок – тема – одне слово (іменник); 2-й рядок – означення – два слова (прикметники); 3-й рядок – активність, дія – три слова (дієслова) 4-й рядок – фраза, що виявляє ставлення автора до теми – чотири слова 5-й рядок – асоціація до теми – одне слово (іменник) VІ. Визначення домашнього завдання (3 хв.)
Творчий рівень. Проаналізувати історичні реалії українського національного поступу та визначити ступінь розвитку української державності у порівнянні з іншими країнами. |
отоколлаж (Додаток 1)
Схожі:
|
Гісем О. В. Історія України: Довідник / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк Мета: розглянути загальний контекст формування українського державотворення в історичній ретроспективі, окреслити ключові моменти... |
УКРАЇНИ Природничо-гуманітарний ННІ Кафедра історії і політології... України. Для зручності користування, весь матеріал довідника розміщений окремими блоками відповідно до модульно-рейтингової системи... |
|
ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України Авторські права на текст програми «Історія України. Всесвітня історія, 5–12 кл.» належать Міністерству освіти і науки України та... |
ДЕРЖАВНИЙ КОМПЛЕКС СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ-ІНВАЛІДІВ ЛОГОПЕДИЧНИЙ... Логопедичний словник-довідник / Упорядник Дмитрієва О. В. – Миколаїв: 2012. – 104 с |
|
Про вивчення історії у 2009/2010 навчальному році У 2009/10 н р учні 5 – 9 класів навчатимуться за програмою 12-річної школи “Історія України. Всесвітня історія. 5 – 12 класи” (Київ,... |
1. Дайте визначення предмету "Історія України", вкажіть на основні... Ого поселення, а також історію його предків, від найдавніших часів до сьогодення. Це історія українських земель, історія території,... |
|
Про вивчення історії у 2010/2011 навчальному році У 2010/11 навчальному році учні 5 – 9 класів навчатимуться за програмою 12-річної школи “Історія України. Всесвітня історія. 5 –... |
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ З КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ» ... |
|
ЗМІСТ Довідник розроблений згідно з тематичним планом робіт Українського науково-дослідного інституту пожежної безпеки МВС України за замовленням... |
Програма курсу: “ Історія України” (“Історія державності України”)... Програма курсу “Історія України” (“Історія державності України”) для студентів юридичного факультету |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua