УРОК з предмета " Охорона праці " Тема: " Основні законодавчі акти з охорони праці "


Скачати 187.17 Kb.
Назва УРОК з предмета " Охорона праці " Тема: " Основні законодавчі акти з охорони праці "
Дата 05.03.2016
Розмір 187.17 Kb.
Тип Урок
bibl.com.ua > Право > Урок
ВІДКРИТИЙ УРОК
з предмета " Охорона праці "

Тема: " Основні законодавчі акти з охорони праці "

Викладач К.В.Колісник


2012
План

відкритого уроку з предмета: « Охорона праці»

Тема: Правові питання охорони праці

Тема уроку: Основні законодавчі акти з охорони праці

Тип уроку: урок удосконалення нових знань, умінь і навичок

Вид уроку: урок-семінар

Навчальна мета:

формування у майбутніх робітників знань і навичок з безпечного ведення робіт, відповідального ставлення до збереження життя і здоров’я, як особистого, так і інших працівників;

дати студентам знання загальних питань законодавства з охорони праці, а також сформувати у майбутніх працівників активну позицію щодо практичної реалізації принципу пріоритетності охорони життя і здоров’я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності.

Розвиваюча:

розвивати вміння та навички самовдосконалення, увагу, спостережливість за обраним фахом;

привчити студентів планувати та контролювати свою працю.

Виховна:

виховувати повагу до обраної спеціальності;

виховувати наполегливість, самостійність, відповідальність та вимогливість до себе.

Методична мета:

Розвиток усвідомленої активності студентів та глибоке розкриття вузлових питань з охорони праці .

Міжпредметні зв’язки:

інформатика – тема: «Робота з електронною таблицею Excel»

бухгалтерський облік – тема: «Облік товарно-матеріальних цінностей»

Забезпечення уроку: Л.Б. Винокурова, М.В. Васильчук, М.В. Гаман «Основи охорони праці», К. «Факт» 2005р. – 12 шт.

Література: Л.Б. Винокурова, М.В. Васильчик, М.В. Гаман «Основи охорони праці», К. «Факт» 2005р.

Девіз уроку:

«Освіта – скарб;

праця – ключ до нього.»

П. Буаст

Хід уроку

І. Перевірка присутності і готовності учнів до уроку – 2хв.

ІІ. Актуалізація опорних знань (усне опитування) – 6 хв.

Питання для опитування:

Дати визначення змісту поняття «охорона праці».

Яка головна мета охорони праці?

З якого року в Україні діє Державний реєстр нормативно-правових актів з охорони праці?

З якою метою складається і ведеться реєстр НПАОП?

Які основні методи управління охорони праці ?

ІІІ. Специфіка семінарського заняття, його мета – 2хв.

На сьогоднішньому занятті будуть заслухані повідомлення, підготовлені студентами за матеріалами додаткової літератури.

Основним законом, що гарантує право громадян на належні, безпечні та здорові умови праці є Конституція України. У Конституції проголошено, що громадяни України мають право на працю, яку вони вільно обирають, або на яку погоджуються.

IV. Застосування набутих знань у практичній діяльності – 30хв.

1. Охорона праці в Україні. Історія розвитку охорони праці, проблеми, перспектива.

2. Міжнародне законодавство про охорону праці.

3. Основні законодавчі акти з охорони праці .

4. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці на підприємствах.

5. Відповідальність за порушення правил з охорони праці.

Підведення підсумків – 5хв.

1. Висновки:

аналіз діяльності студентів у процесі всього уроку;

повідомлення та обґрунтування оцінок.

2. Домашнє завдання

Повторити правила з охорони праці при роботі з ПК.

Підручник : Л.Б. Винокурова, М.В. Васильчик, М.В. Гаман «Основи охорони праці», К. «Факт» 2005р. §1.14. ст. 40-48


КОНСПЕКТ
ВІДКРИТОГО УРОКУ


з предмета " Охорона праці "

Тема: " Основні законодавчі акти з охорони праці "
Охорона праці в Україні. Історія розвитку охорони праці, проблеми, перспектива.

Початком наглядової діяльності за охороною праці можна вважати виданий у 1719 році Петром I Указ про створення Берг-колегії (гірничої колегії)

Після скасування кріпосного права у 1816 році , організований орган спеціального нагляду за безпекою робіт у гірничій промисловості , який мав назву "гірнича поліція " Згодом з розширенням державного нагляду за безпечним веденням робіт в інших галузях промисловості , цей орган трансформувався у сучасний Державний комітет України з нагляду за охороною праці.

Також функції по охороні праці покладено на Кабінет Міністрів України та міністерства та центральні органи державної виконавчої влади ; місцеві державні адміністрації ; місцеві ради народних депутатів.

Проблема створення безпечних і нешкідливих умов праці в Україні існувала завжди, про що свідчить статистика нещасних випадків

Щорічно в Україні у процесі суспільного виробництва травмується майже 30 тис. осіб, з них близько1,3 тис. гине . Середній вік потерпілих 28-40 років , а це найбільш продуктивний вік людини.

Останніми роками велика кількість підприємств малого і середнього бізнесу використовують зношене обладнання й застарілі технології , що також є причинами підвищеного ризику травмування робітників.

Тут порушення правил безпеки носять масовий характер, допускається приховання нещасних випадків , свавілля роботодавців в додержанні тривалості робочого часу, відпочинку, ухилення від виплати і компенсацій за заподіяну шкоду від нещасних випадків.

У теперішній час йде реалізація національної ,галузевих та інших програм з охорони праці ; розроблених до 2010 року. Основні задачі цих програм :

- забезпечити надійне фінансування витрат , пов'язаних з виплатою компенсацій працівникам при втраті працездатності , а також пенсій по інвалідності і у випадку смерті годувальника ;

- організувати надійну систему медичної ;професійної та соціальної реабілітації потерпілих на виробництві

- значно підвищити рівень усієї профілактичної роботи щодо запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Міжнародне законодавство про охорону праці .
Законодавчі акти України зорієнтовані на основні вимоги міжнародних організацій , зокрема Конвенцій Міжнародної організації праці.

Міжнародна організація праці була створена у 1919 році , як автономна інституція при Лізі Націй , а з 1946 року – як перша спеціалізована установа ООН .

Вищим органом Міжнародної організації праці є Генеральна Конференція праці , виконавчий орган – Адміністративна рада . Штаб – квартира МОП-МБП(міжнародне бюро праці) знаходиться у Женеві , Швейцарія .

Україна є членом Міжнародної організації праці з 1954 року.

Головною метою Міжнародної організації є сприяння встановленню миру на основі соціальної справедливості , поліпшення умов праці і життя працівників усіх країн.

До основних напрямів діяльності Міжнародної організації праці належать :

участь у міжнародно-правовому регулюванні праці шляхом розроблення та ухвалення нормативних актів з питань умов праці і життя працівників;

розроблення та здійснення міжнародних цільових програм , спрямованих на вирішення важливих проблем (зайнятість ,умови праці та ін.)

надання допомоги державам-членам Міжнародної організації праці в удосконаленні національного трудового законодавства.

Основні законодавчі акти з охорони праці.

Закон "Про охорону праці"
Закон "Про охорону праці" був прийнятий 14 жовтня 1992 року .Україна має на меті приєднатися до Європейського Союзу , і тому необхідно привести національне законодавство у відповідність до законодавства Європейського Союзу. Зважаючи на це, у 2003 році було прийнято нову редакцію закону "Про охорону праці".

Дія Закону поширюється на всі підприємства , установи і організації незалежно від форм власності та видів діяльності , фізичних осіб.

Цей закон покладає на роботодавця повну відповідальність за створення безпечних умов праці на кожному робочому місці.

Чітко висвітлена соціальна спрямованість Закону. Він гарантує не лише належні, безпечні та здорові умови праці, а й соціальний захист працівників.

Законом України " Про охорону праці" забороняється залучати жінок, які мають дітей віком до 3 років і вагітних жінок, до нічних , понаднормованих робіт, робіт у вихідні дні, направляти їх у відрядження.

Для неповнолітніх встановлена тривалість робочого часу:

для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень;

для осіб віком від 15 – 16 ( учні віком від 14 до15, які працюють у період канікул ) – 24 години на тиждень.

Прийняття на роботу осіб молодше 16 років не допускається. Проте, як виняток, можуть за згодою одного з батьків, або особи, що його замінює.

Закон забороняє застосування праці неповнолітніх на важких роботах і на роботах у шкідливих або небезпечних умовах праці, а також на підземних роботах.

Закон "Про охорону праці" дозволив створити органи управління охороною праці та систему органів нагляду, власну нормативно-правову базу з охорони праці, забезпечити гласність з питань охорони праці, розпочати підготовку дипломованих спеціалістів з охорони праці, визначити роль колективних договорів.

Вперше Закон проголошує, що працівник може відмовитися від роботи, якщо не дотримується законодавство з охорони праці, а роботодавець при цьому буде виплачуватиме йому середній заробіток. Працівник не несе жодних витрат на заходи з охорони праці. Фінансування профілактичних заходів з охорони праці на підприємстві здійснюється роботодавцем.
Закон України "Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності"
Закон України "Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності" прийнятий 23 вересня 1999 року .

Цей закон визначає правову основу , економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання .

Дія Закону поширюється на осіб , які працюють за умовами трудового договору на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності. Закон гарантує соціальний захист працівників , інвалідів праці , а також сімей тих, хто загнув на виробництві. Гарантом забезпечення прав у страхуванні від нещасних випадків на виробництві є держава.

Для страхування від нещасних випадків на виробництві не потрібно згоди або заяви працівників.

Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування .

Завданнями страхування від нещасних випадків є :

- здійснення профілактичних заходів , спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів , запобігання нещасним випадкам на виробництві , професійним захворюванням.

- відновлення здоров'я та працездатності потерпілого на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань

- відшкодовування матеріальних та моральних збитків застрахованим і членам їхніх осіб

Обов'язковому страхуванню від нещасних випадків на виробництві підлягають :

- особи , які працюють за умовами трудового договору , а також учні та студенти залучені до будь-яких робіт під час , перед або після занять.

У разі настання страхового випадку Фонд зобов’язаний в повному обсязі відшкодувати збитки .

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу , а також страхових витрат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання. Розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів. У разі необхідності строк розслідування може бути продовжений органом , який призначив комісію.

Розслідування організовує виконавчий орган дирекції Фонду , для чого утворюється наказом комісії у складі не менше ніж 3 особи .До складу комісії не може включатися керівник робіт , який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці , де стався нещасний випадок ,

Нещасні випадки реєструються роботодавцями у відповідному журналі , матеріали розслідування зберігаються на підприємстві протягом 45 років.

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків , що сталися з учнями , студентами під час виробничого навчання , практики визначається Міністерством освіти і науки. Контроль за розслідуванням нещасного випадку та професійного захворювання здійснюють органи державного управління , органи державного нагляду за охороною праці , Фонд соціального страхування , Громадський контроль здійснюють уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони , а також профспілки.

Основними принципами страхування від нещасного випадку є :

своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком

обов'язковість страхування від нещасних випадків осіб , які працюють за умовами трудового договору

економічна зацікавленість суб'єктів страхування в поліпшені умов безпеки праці.

Кодекс законів про працю

Кодекс законів про працю України – основний закон національного трудового законодавства був прийнятий 10 грудня 1971 року. Законодавство про працю України визначає правові засади і гарантії здіснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної та творчої праці; регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ незалежно від форм власності, виду діяльності.

Працівники реалізують право на працю укладаннм трудового договору на підприємстві . Працівники мають право на : відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічно оплачувані відпустки ; здорові й безпечні умови праці ;матеріальне забезпечення об’єднання в професійні спілки , вирішення колективних трудових конфліктів.

Умови договорів про працю , які порушують чинне законодавство України про працю, вважається недійсним.

Закон України "Про охорону здоров’я населення "

За Конституцією України кожен громадянин України має право на охорону здоров’я.

Закон України "Про охорону здоров’я населення " визначає правові , організаційні , економічні та соціальні основи охорони здоров’я населення в Україні.

Держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам їхніх прав у сфері охорони здоров’я а саме :

створення мережі закладів охорони здоров’я

надання всім громадянам гарантованого рівня медико-санітарної допомоги

здійснення державного нагляду в сфері охорони здоров’я

В цьому Законі передбачено окремо охорону здоров’я матері та дитини , неповнолітніх. Медичні огляди , працюючих підлітків повинні проводитися не рідше як один раз на рік.

Закон України "Про пожежну безпеку"

Закон України "Про пожежну безпеку" визначає правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України.

За останні 5 років в Україні реєструється майже 41000 пожеж на рік. Кількість загиблих становить понад 200 осіб. Щодня трапляються біля 120 пожеж, під час яких гине 5-7 осіб та травмується - 4. Збитки від пожеж складають близько 2.0 млр.гривнів на рік.

Закон України "Про пожежну безпеку" наголошує, що забезпечення пожежної безпеки підприємств покладається на їх керівників.

Власники підприємств зобов'язані:

розробити комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки;

забезпечувати дотримання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил;

організовувати навчання працівників правил пожежної безпеки.

Усі працівники прийняті на роботу щорічно за місцем роботи проходять інструктаж з питань пожежної безпеки. Особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань, до роботи не допускаються.

За порушення вимог пожежної безпеки до службових осіб застосовуються штрафні санкції та адміністративні стягнення.

Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки в населених пунктах і на об'єктах незалежно від форм власності здійснює Державний департамент пожежної безпеки України з питань надзвичайних ситуацій.

Громадський контроль здійснюють добровільні пожежні дружини.

Організація проведення інструктажів з питань охорони праці

Працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці (далі - інструктажі) поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться:

- з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;

- з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

- з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження трудового або професійного навчання;

- з екскурсантами у разі екскурсії на підприємство.

Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці або іншим фахівцем відповідно до наказу (розпорядження) по підприємству, який в установленому Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджуються керівником підприємства.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (додаток 5), який зберігається службою охорони праці або працівником, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.

Первинний інструктаж проводиться:

- до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

- новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство або до фізичної особи, яка використовує найману працю;

- який переводиться з одного структурного підрозділу підприємства до іншого;

- який виконуватиме нову для нього роботу;

- відрядженим працівником іншого підприємства, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.

- проводиться з учнями, курсантами, слухачами та студентами навчальних закладів:

- до початку трудового або професійного навчання;

- перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо.

Первинний інструктаж на робочому місці проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.
Повторний інструктаж проводиться:

- на робочому місці індивідуально з окремим працівником або групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.

Повторний інструктаж проводиться в терміни, визначені нормативно-правовими актами з охорони праці, які діють у галузі, або роботодавцем (фізичною особою, яка використовує найману працю) з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:

- на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці;

- для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.
Позаплановий інструктаж проводиться:

- з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

- при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

- при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

- при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

- при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів.

Позаплановий інструктаж з учнями, студентами, курсантами, слухачами проводиться під час проведення трудового і професійного навчання при порушеннях ними вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.

Позаплановий інструктаж може проводитись індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.
Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:

- при ліквідації аварії або стихійного лиха;

- при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства оформлюються наряд-допуск, наказ або розпорядження.

Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці, особою, яка проводила інструктаж.

При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів протягом 10 днів додатково проводяться інструктаж і повторна перевірка знань.

При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.

Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.

У разі виконання робіт, що потребують оформлення наряду-допуску, цільовий інструктаж реєструється в цьому наряді-допуску, а в журналі реєстрації інструктажів - не обов'язково.

Перелік професій та посад працівників, які звільняються від повторного інструктажу, затверджується роботодавцем. До цього переліку можуть бути зараховані працівники, участь у виробничому процесі яких не пов'язана з безпосереднім обслуговуванням об'єктів, машин, механізмів, устаткування, застосуванням приладів та інструментів, збереженням або переробкою сировини, матеріалів тощо.

Тематика та порядок проведення інструктажів з питань охорони праці для учнів, курсантів, слухачів, студентів під час трудового і професійного навчання у навчальних закладах визначаються нормативно-правовими актами в галузі освіти.

Служба охорони праці створюється на підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше осіб.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва (суміщення) особи, які мають відповідну підготовку.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають виробничий стаж роботи не менше трьох років і пройшли навчання з охорони праці.

Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своїми посадами та заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб. Професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності, повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, зазначеним у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженомунаказом Міністерства праці та соціальної політики від 16 лютого 1998 року N 24 (із змінами).

Навчання та перевірка знань з питань охорони праці працівників служби охорони праці проводяться в установленому законодавством порядку під час прийняття на роботу та періодично один раз на три роки.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
За порушення нормативно-правових актів з охорони праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці винні особи притягаються до відповідальності згідно із законодавством.

Робітники, у разі невиконання ними вимог безпеки, викладених в інструкціях з безпечних методів робіт за професіями, залежно від характеру порушень, несуть відповідальність у дисциплінарному, адміністративному або кримінальному порядку.

Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення.

Адміністративна відповідальність регулюється Кодексом про адміністративно правопорушення і передбачає накладення на службових осіб, громадян-власників штрафів у розмірів від 2 до 14 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Матеріальною відповідальність передбачено відшкодування збитків, завданих підприємствами працівникам (або членами їх сімей), які постраждали від нещасного випадку або профзахворювання.

Посадові особи підприємств або громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності, винні у порушенні вимог законодавства про охорону праці, якщо не порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, притягається до кримінальної відповідальності: штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на термін до 2–х років. А якщо ці порушення спричинили загибель людей, то посадові особи можуть бути позбавлені волі на термін до 7 –ми років.
Література
Л.Б. Винокурова, М.В. Васильчик, М.В. Гаман «Основи охорони праці», К. «Факт» 2005р.

Жидецький В.П., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. Навч. посібник.-Львів: Афіша, 2000;

Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року N 2694-XII ( ВВР 1992, N 49, ст.668 ) Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 15 травня 1996 року N 196/96-ВР;

Науково-практичний коментар до закону України "Про охорону праці".- К., 1997;

Основи охорони праці / під редакцією д.т.н. професора М.П. Купчика, д.т.н. професора М.П. Гандзюка – Київ, 2000.


Знання складається із дрібних крихт щоденного досвіду.

Д. Писарєв

Нехай кожний займається тією справою, яку він добре знає.

Давньогрецьке прислів'я
Талант – крапля здібностей і море праці.

Г. Тютюнник
Найтрудніша професія бути людиною.

Х. Марті

Кожна людина народжується для якогось діла.

Е. Хемінгуей
Ніколи не соромся запитувати про те,чого не знаєш.

Арабське прислів'я
Нема нічого, щоб не було переборене працею.

Д. Бруно

Схожі:

УРОК з предмета " Охорона праці " Тема: " Основні законодавчі акти з охорони праці "
Розвиток усвідомленої активності студентів та глибоке розкриття вузлових питань з охорони праці
Закон України «Про охорону праці»
Законодавчі акти, що встановлюють і регламентують основні положення з охорони праці в Україні
1 Соціальне партнерство в сфері охорони праці
...
Колективних договори. В розділі “Охорона праці” фахівцем з питань...
Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці виробничого середовища на підприємствах, установах та організаціях міста Вознесенська...
Державний стандарт України ДСТУ 2293-99 “Охорона праці. Терміни та...
Охорона праці — система правових соціально-економіч­них, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лі­кувально-профілактичних...
Закон України "Про охорону праці" від 14. 10. 92 р
Основні державні та відомчі нормативні акти, рішення колегій МВС, вказівки МВС і ГУДПО з питань забезпечення безпеки праці працівників...
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ ТА З ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
«Кращий слоган з охорони праці» для студентів професійно-технічних та вищих навчальних закладів з підбиттям підсумків на конференції...
Зеркалов Д. В. З-57 Охорона праці в галузі: Загальні вимоги. Навчальний посібник
Рецензенти: Лисюк М. О. – заступник директора з наукової роботи Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та...
Охорона праці може відігравати подвійну роль в інтенсифікації виробництва:...
Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості...
Законодавство Євросоюзу з охорони праці
Поняття та предмет „Охорона праці в галузі”, як суспільний та економічний фактор
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка