Українське незалежне інформаційне агентство новин (УНІАН). Засновано в березні 1993 року. Генеральний директор Олег НАЛИВАЙКО. Головний редактор Олександр


НазваУкраїнське незалежне інформаційне агентство новин (УНІАН). Засновано в березні 1993 року. Генеральний директор Олег НАЛИВАЙКО. Головний редактор Олександр
Сторінка2/11
Дата24.02.2016
Розмір1.65 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Чи може без мандатів опинитися більшість депутатів
- І як довго ЦВК може не реєструвати народного депутата в разі наявності „поважних причин”? Виходить, теоретично можлива ситуація, коли частину парламенту не буде зареєстровано ніколи?

- За логікою, яку ми спостерігаємо в діях ЦВК, при бажанні цю процедуру можна розтягнути хоч на п’ять років, тобто на весь термін повноважень Верховної Ради даного скликання.

І теоретично справді може виникнути ситуація, коли на момент першої сесії дехто з депутатів не буде зареєстрований.
- А якщо незареєстрованою виявиться більшість? Теоретично ж така ситуація можлива (а отже, колись вона може трапитися і практично)? Чи може Центрвиборчком заблокувати початок роботи новообраної Верховної Ради, не зареєструвавши певну кількість народних депутатів?

- За Конституцією, Верховна Рада є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу. Мова йде про тих, хто обраний, а не про тих, хто зареєстрований.

Але що стосується народних обранців, то вони, звичайно, повинні визначатися, чи працюватимуть вони в парламенті. Як бачимо, можливі ситуації, коли не всі з них рішуче виявляють такий намір.
Чим керувалася ЦВК, реєструючи депутатами членів уряду
- А наскільки законною є реєстрація ЦВК членів уряду?

- Після зміни моделі державного управління, з дня набуття чинності змін до Конституції та проведення виборів на пропорційній основі за партійними списками, цілком логічною була б норма про те, що члени парламенту можуть бути членами уряду – так, як у більшості парламентських країн Європи.

Але такої норми конституційні зміни не містять. І це було зроблено свідомо. На сьогодні ці статуси розмежовані, тож рішення ЦВК про реєстрацію членів уряду народними депутатами видається малообгрунтованим.

Водночас виникає колізія, коли 25 травня нинішні члени уряду набувають повноважень народних депутатів України, і надалі набуває чинності стаття 81 Конституції України, яка надає 20 днів для усунення сумісності, що заборонена Основним Законом.

Уряд, який склав свої повноваження, продовжує виконувати повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів. Й інші норми Конституції передбачають можливу тривалість цього процесу протягом 60 днів (принагідно зауважу, що в цьому контексті не варто застосовувати означення „виконувач обов’язки”, оскільки члени уряду продовжують працювати на своїх посадах).

Це вже конфлікт двох конституційних норм.

Тож, щоб не потрапляти в нього надалі, конституційні норми слід уточнити. Можливо також прямо узаконити норму про виконання повноважень члена Кабінету Міністрів як поважну причину для відстрочки реєстрації.
Чи потрібне партійне будівництво в сільраді
- Які ще прогалини в новому виборчому законодавстві виявила нинішня виборча кампанія?

- Протягом останніх десяти років обговорювалися пропозиції щодо необхідності розведення в часі виборів органів місцевого самоврядування та парламенту України. Щоразу це заперечується з мотивів економії бюджетних коштів, яка насправді обертається потім ще більшими витратами.

Вибори також дали підстави говорити, що застосування принципу пропорційних виборів за партійними списками на місцевому рівні має очевидні хиби. Вважається, що політичні партії власне створюються для того, щоб брати участь у формулюванні державної політики, громадської думки в масштабі держави тощо.

Але ж природа місцевого самоврядування зовсім інша – це вирішення локальних проблем життя громадян певної території. Тут застосування пропорційної системи, на мою думку, є недоречним.

Ми вже бачимо до чого це призводить: деякі новобрані мери відмовляються від мандатів, зволікають із реєстрацією, оскільки бачать, що реально не зможуть працювати з таким складом місцевої ради, де більшість сформувалася не на тій партійній платформі, як їм хотілося б.

Це означає, що за бюджетні кошти доведеться проводити нові вибори. Така от економія.

Варто сказати і про самі партійні списки. В Україні виборець голосував, по суті, лише за назву партії, за першу п’ятірку її лідерів, тримаючи в руках „закритий список”.

Європейське виборче законодавство вже давно відмовилося від таких підходів. Адже якщо партія має право запропонувати виборцеві свій список кандидатів у депутати, то й виборець, у свою чергу, повинен мати право визначити, кому із запропонованих у списку він делегуватиме свої права на здійснення державної влади. Тобто черговість у списку визначається або виборцями, або комбіновано - партією і виборцями. Закритих списків на загальнонаціональному рівні не має бути взагалі.
Розмовляв Олег Олійник


Судочинство
Віталій Бойко: Відсутність Конституційного суду – не панацея
За що судді Верховного суду платити $100 тисяч?.. Наша мова настільки багата, що можна звинуватити людину, не порушуючи Конституцію... Як звільнятимуть Маляренка... Інтерв`ю з головою Верховного суду 1994 - 2002 років, віце-президентом незалежної асоціації суддів, арбітром Міжнародного комерційного арбітражного суду Василем Маляренком:
Ми й зараз не можемо похвалитися незалежністю судової влади
- Віталію Федоровичу, у суспільстві стало більше демократії, але чомусь ніхто не каже, що зріс рівень довіри до суду. Теза по корумпованість суддів вважається мало не аксіомою. Як Ви прокоментуєте стан українського судоустрою?

- Реформування судової системи - надзвичайно складний процес, адже судова система має безперервно функціонувати...

На початку 90-х років було прийнято концепцію судово-правової реформи, тоді ми зробили перші кроки з реформування суду, дещо зміцнили незалежність суддів. Але потім реформа загальмувала, бо не було нової Конституції. Після прийняття Основного Закону вирішили, що протягом п’ять років має бути сформовано судову систему і що захист усіх конституційних прав громадян має бути передано судам. Але реформа йшла важко, дуже повільно.

Загалом влада, яка завжди розглядала суди як свій додаток, не була зацікавлена у її просуванні. Але дещо на цьому шляху все ж таки зроблено.

По-перше, створено єдину судову систему. З ухваленням Конституції розширилася юрисдикція судів на всі правовідносини держави. І ми бачимо, що дедалі більше громадян звертається до суду з різних питань: починаючи від образи - до розподілу майна, і аж до виборів Президента держави. Якщо раніше суди розглядали близько мільйона справ у рік, то тепер - понад 6 мільйонів.
- Країна живе майже рік без Конституційного суду. Чи може вважатися влада такої країни легітимною?

- Як рядовий юрист я вважаю, що це – ганьба для України. Законодавчий орган блокує рішення Президента, рішення з’їзду суддів, які призначили суддів...
- Депутати побоюються, що той самий суд, який свого час дозволив утретє балотуватися Леоніду Кучмі, перегляне реформу на прохання Ющенка...

- На жаль, ми не можемо сьогодні хвалитися незалежністю судової влади від впливу інших владних гілок. Рішення і загальних судів дуже часто в нашого громадянина викликають подив. Але якщо через кожне рішення, яке комусь не подобається, ми будемо ліквідовувати цей орган, то залишимося взагалі без правосуддя.

Я пам’ятаю, що проект змін до Конституції попередньо вже розглядався судом... Конституційний суд погодився з тим, що можна змінювати. Хоча це не панацея від можливості звернення до суду інших народних депутатів. Можна протриматися ще п’ять років, коли прийде інший парламент і, обираючи суддів, запитуватиме їх на детекторі брехні - чи приймуть вони відповідне рішення чи ні. Але навіть у цьому разі ніхто не має права припиняти діяльність Конституційного суду.

Коли свого часу створювалась Конституція, я пропонував: давайте передамо повноваження Конституційного суду Верховному, створивши там, відповідно, Конституційну палату. І хай ця палата вирішує, наскільки Верховна Рада правильно обходиться з Конституцією. Мене тоді не дуже підтримали. А сьогодні багато юристів кажуть, що це було б правильно.

Новий склад парламенту має зрозуміти, що відсутність суду - не панацея від скасування реформи, якщо це необхідно для суспільства.

За що судді верховного суду платити $100 тисяч?
- Скільки потрібно часу, щоб реанімувати репутацію суддів?

- Суддівський корпус в Україні є предметом нападів - часто безпідставних. Пам’ятаєте рішення обласного апеляційного суду про відсутність підстав для порушення кримінальної справи проти Тимошенко? Потрібна була професійна мужність, щоби прийняти таке рішення. Бо потім прокуратура порушила кримінальну справу проти тих суддів, котрі його приймали. У їхніх кабінетах робили обшуки.

Я не хочу сказати, що серед суддів усі морально чисті - ви б мені не повірили...

Але часто поведінка громадян провокує корупцію. У західному суспільстві особа в разі конфлікту шукає адвоката, а в нас, коли людина потрапляє у халепу, то шукає знайомства. А біля суду крутиться чимало посередників, котрі намагаються демонструвати свою близькість до суду, удають, що можуть вплинути на суддю. Вони отримують гроші за абсолютно зрозумілі, однозначні справи, коли суддя може й не здогадуватися, що “з ним домовилися”.

Я колись читав публікацію: за те, щоб потрапити до генпрокурора чи голови адміністрації Президента, потрібно платити гроші. Щоб потрапити до голови Верховного суду, начебто треба заплатити сто тисяч доларів. Звідки така інформація? Що може вирішити голова Верховного суду після реформи судоустрою? За що платити?

Ще за мого головування я міг щось зробити, бо міг принести протест, призупинити виконання рішення, вплинути на кадрові рішення. А після ухвалення закону про судоустрій, функції голів суддів суттєво помінялися. Вони до судової діяльності мають таке ж відношення, як і інші судді. Хочеш узяти участь у судочинстві - йди на засідання судової колегії та розглядай справу – усе. За що йому платити сто тисяч доларів? Ви запускаєте безадресні компромати, створюючи в суспільства хибну думку. Хоча очевидно, що платити ні за що, що він не зможе умовити п’ятнадцять - двадцять суддів прийняти “потрібне” рішення. Це дуже небезпечно. Бо судді Верховного суду - це переважно принципові люди.

Часом високопосадовці дозволяють собі необережні слова на адресу суду. Колись Кучма на запитання, чи судитимуть Лазаренка в Україні, сказав: а хіба в нас є бодай один нормальний суд. Я був дуже обурений. Я запитував у його адміністрації: навіщо ми паплюжимо свої суди, свою державу? Який інвестор віритиме нам після цього? Мені в адміністрації сказали, що Леонід Данилович не був підготовлений, тому й сказав таке...
Наша мова настільки багата, що можна звинуватити людину, не порушуючи Конституцію
- А які у Вас із Леонідом Даниловичем були стосунки?

- Загалом нормальні. Траплялися й гострі розмови, коли я заявляв: у такому тоні я з вами розмовляти не можу... До речі, потрібно віддати йому належне, він потім зателефонував і вибачився за те, що перейшов межу толерантності...
- Чи припускаєте Ви, що будуть реанімовані та порушені справи проти Колесникова, Клюєвих, Засух - тих, кого називали кучмістами?

- Усе залежить від реалій нашого життя. Якщо відповісти юридично, то немає значення, де перебуває людина, якщо з’явилися нові обставини, пов’язані з тим, що вона колись чинила певні дії, котрі можна вважати злочинними. Хоч би на якій посаді перебувала така людина...

А розслідування покаже, наскільки підозра вчинення злочину була правильною.

Наша біда - і суспільства загалом, і чиновників, починаючи від глави держави, - полягає в тому, що ми людину інколи й до вироку можемо десять разів назвати злочинцем, сказати, скільки вона вкрала, що злочинного вчинила і як це було встановлено. Це пояснюється низькою правовою культурою. Чиновник будь-якого рангу не повинен називати людину злочинцем до рішення суду. Він може сказати, що є підозри, підстави провести розслідування певного факту. Наша мова настільки багата, що дозволяє сказати те саме, але в такій формі, щоб жодною мірою не порушувати Конституцію і не звинувачувати людину до рішення суду.

У нас ярлики чіпляють наліво й направо - і попередньому, і нинішньому Президентові, і депутатам, і чиновникам.
Як звільнятимуть Маляренка
- У якому статусі перебуває зараз голова Верховного суду Василь Маляренко - після того, як він заявив про свою відставку?

- Він очолюватиме суд доти, доки його не звільнить з посади судді Верховна Рада. Відповідно до закону звільнення з посади судді автоматично звільняє від адміністративної посади голови Верховного суду.

На цю посаду його обрав пленум Верховного суду, і він має право достроково звільнити.

Загалом механізм такий: після поданої заяви про відставку Вища рада юстиції має внести подання до Верховної Ради, і Верховна Рада на пленарному засіданні має проголосувати. Як це було зроблено свого часу зі мною, коли я написав заяву про звільнення у зв’язку з досягненням певного віку. Верховна Рада тоді не задовольнила моє прохання, сказали – ні...

Я пам’ятаю, як депутати відмовлялися приймати Вашу відставку, але не пам’ятаю чому?

Депутати довіряли Верховному суду, я ж постійно співпрацював з депутатським корпусом. Дехто з них не розумів, що я досяг вікової межі, після якої я не маю права головувати в цьому суді.

Але я сказав - ні, закон є закон.
Кучма написав резолюцію суду, яка стала предметом розгляду Європейського суду
- Часто в нас з однієї справи ухвалюється низка судових рішень, подекуди суперечливих. Скільки така практика, по-Вашому, триватиме?

- Це – анахронізм учорашньої судової системи. Він діятиме доти, доки люди знатимуть, що справи можуть переглядатися по кілька разів. За це свого часу нас покритикував Європейський суд з прав людини. Був такий випадок: московське підприємство “Совтрансавто” судилося з українською луганською компанією. І відповідачі – українські підприємці - зверталися до чиновників різного рангу з проханням захистити інтереси України, у тому числі й до Президента України. Леонід Данилович тоді наклав резолюцію - написав голові вищого господарського союзу: “Врахувати інтереси України”. Ця резолюція була предметом розгляду Європейського суду, і це розцінювалося як порушення вимоги Конвенції про незалежність судової влади.

Чи настане колись час, коли ми визнаємо, що український суд – найсправедливіший суд у світі?

Ми такого ніколи не досягнемо. У суді зустрічаються конфліктуючі сторони. Якщо один казатиме, що наш суд найсправедливіший, то другий обов’язково скаже: ні, цей суд купили, і суд неправильний.
Рішення облрад про російську мову викликає сумніви
- Віталію Федоровичу, як Ви прокоментуєте рішення деяких облрад про надання російській мові статусу регіональної мови?

- Відповідність цих рішень вимогам Конституції і законам України в мене викликає певні сумніви. Стаття десята Основного Закону України передбачає, що державною мовою в Україні є українська мова.

Я згадую, що в законі про судоустрій написано: судочинство в Україні проводиться державною мовою. Є ще ціла низка законів, які передбачають вживання державної мови, я вже не кажу про рішення Конституційного суду щодо тлумачення цих вимог Конституції і законів.

Тож останні рішення облрад щодо російської мови – сумнівні з точки зору закону. Наскільки вони відповідають Конституції, може бути розглянуто в адміністративних судах на вимогу громадян.
Розмовляла Маша Міщенко


Правоохоронні органи
Замовники убивства начальника Азовського пароплавства майже названі?

На суді над убивцями колишнього начальника Азовського морського пароплавства і екс-народного депутата Анатолія Бандури прозвучало: по справі відпрацьовувалися два народні депутати.
Суд визначить кілерів
Олександра Бандуру убили 22 березня 2005 року під Києвом. Останні чотири роки він вів життя морського вовка у відставці. З перемогою Ющенка підбадьорився, виношував грандіозні плани, планував зустрітися з головою ФДМУ Валентиною Семенюк, але зустрічі перешкодив кілер.

Слідство вийшло на виконавців і почало підбиратися до замовників. Ще в листопаді 2005 року кримінальну справу розділили на дві: щодо виконавців і щодо замовників вбивства. І тут керівника слідчої групи усунули від справи, слідство завмерло…

Слухання проходить в Апеляційному суді Києва. Сьогодні на лаві підсудних - четверо учасників вбивства:

- керівник групи (за даними слідства) Віктор Кондратенко , у минулому – співробітник донецького КДБ-СБУ, згодом – один з керівників Сумської податкової міліції, а на момент вбивства – керівник компанії «Дельта шипинг» і одночасно заступник директора з питань безпеки в Торговому флоті Донбасу.

- кілер (поки що за даними слідства) Олександр Мороз , колишній десантник, потім офіцер податкової міліції, що вчиться у Харківському університеті внутрішніх справ, на момент вбивства – безробітний, родом з Сум, де і познайомився з Кондратенко;

- Сергій Нікулін – водій, що доставив, за даними слідства, Мороза на місце вбивства і який вказав кілеру майбутню жертву;

- Віталій Манусов – знайомий Кондратенка, планувався на роль водія, але, дізнавшись про суть справи, відмовився, проте дав вбивцям, за даними слідства, саморобний пістолет.

Кондратенко напевно знає замовників, але він - в «глухій відмові». Мороз відразу після арешту дав вичерпні свідчення, вказав місце на Русановському каналі, куди викинув пістолет. Зброю дістали і ідентифікували. Манусов також активно співпрацював із слідством, через що йому і його сім`ї загрожували невідомі. Близькі Манусова не перший місяць під захистом держави. Для Мороза арешт став порятунком. У слідства була інформація, що Кондратенко нібито збирався прибрати Мороза – ключову фігуру звинувачення.

Екс-керівник слідчої групи Олексій Донський стверджує, що в прокуратуру «зайшли» півмільйона доларів для заборони розслідування. За його словами, слідство відпрацьовувало двох нинішніх народних депутатів. Але після активізації роботи по замовниках справа застопорилася.
Свідки і не тільки
Розглянемо всіх, хто так чи інакше був задіяний у справі.

Антон Пригодський , президент Міжрегіонального промислового союзу. Спочатку він як фізособа і Українська промислово-транспортна компанія заснували Торговий флот Донбасу. Пізніше Пригодський вийшов з числа засновників. Промислово-транспортна компанія афільована з маріупольським «Азовмашем».

Також цікавим є перший керівник Торгового флоту Донбасу Олександр Долгов . Він відсиджується в Греції. Після того, як співробітник посольства домовився з Долговим про надання свідчень у приміщенні посольства, той змінив телефон і уникає будь-яких контактів. Долгова переховує такий собі Піроволакіс, якому належить компанія «Адріатіко Лтд». Піроволакіс – давній партнер Долгова, власник мережі одеських і маріупольських фірм. Долгов відповідав в Міжрегіональному промисловому союзі за «прихватизацію» Азовського морського пароплавства . Але незабаром його викинули з Торгового флоту Донбасу, залишивши в команді. Долгов активно контактував з Олександром Рєзніком, начальником безпеки Міжрегіонального промислового союзу і «Емброл Україна», що фактично належать «відомому донецькому бізнесмену». З моменту передачі судів пароплавства донецьким, поряд з Долговим виникає фігура Кондратенка, очевидно, в ролі наглядача.

Олександр Рєзнік , полковник СБУ у відставці. У органах держбезпеки - з 1977 по 2002 рік. З 1999 по 2001 рік був заступником начальника УСБУ у Донецькій області. У 2001 році – заступник начальника з енергетичної безпеки Департаменту контррозвідувального захисту економіки. Звільнився з СБУ 2 листопада 2002 року і тут же одержав пост віце-президента Міжрегіонального промислового союзу. З активізацією слідства по вбивству Бандури пішов з цієї посади. Кондратенко, що обвинувачується у керівництві вбивством Бандури, був заступником Долгова в Торговому флоті Донбасу, одночасно керуючи компанією «Донбасс-маріна», власником якої був Долгов. Трійця Долгов-Рєзнік-Кондратенко, мабуть, ключова в цій справі, що підтверджують і дзвінки з їхніх телефонів до вбивства і після. Так, наступного дня після вбивства Кондратенко дзвонив Рєзніку, їх розмова тривала п`ять хвилин. Що міг обговорювати, за твердженням слідства, керівник групи кілерів незабаром після здійснення злочину? Звітував про виконану роботу? І ще: відразу після арешту Кондратенка Долгов негайно звернувся за допомогою до Рєзніка, на прохання якого донецьке УСБУ почало відстежувати місцезнаходження Кондратенка в Україні. Підстав для цього не було, просто когось схвилювало зникнення носія небезпечної інформації.

Рєзнік, очевидно, відповідав за забезпечення бізнес-операцій Міжрегіонального промислового союзу. За даними слідства, він «працював» з керівником Азовського морського пароплавства Прусіковим , щоб той підписав нелегітимну додаткову угоду №6 до Договору оренди, що давало старт передачі флоту в донецькі руки. Прусікову говорили відверто: «Не підпишеш – живим з кабінету не вийдеш». Той підписав. І незабаром став керівником пароплавства. У жовтні 2000 року Бандура лікувався в Києві. До нього навідався тодішній заступник Прусіков, щоб повідомити: якщо він не відступиться від Азовського морського пароплавства, його «повісять на шматку мідного дроту». Бандура написав заяву про відхід. Його місце зайняв Прусіков, щоб підписати згадану угоду. Незабаром його звільнили. Сьогодні Прусіков в розшуку.

Володимир Осіпцов - гендиректор Української промислово-транспортної компанії і перший заступник керівника «Азовмашу» Олександра Савчука. Саме промислово-транспортна компанія в ході успішної вексельної афери на 136 мільйонів гривень замінила Міжрегіональний промисловий союз як головного акціонера Торгового флоту Донбасу. Але реальний власник залишився колишнім: ЗАТ "Українська промислово-транспортна компанія" знаходиться у власності ЗАТ "Систем Кепітал Менеджмент" і ТОВ "Сітат", контрольованих «відомим донецьким бізнесменом». Без коментарів.

Незадовго до вбивства Бандури в лютому 2005 року відбулася його єдина зустріч з Осіпцовим, яку влаштував Долгов. Бандура відповів на запитання про долю флоту після революції: «Повернемо державі!» Ще одна ключова зустріч Долгова з Бандурою відбулася незадовго до вбивства. Водію кілера, за даними слідства, подзвонив Кондратенко і наказав їхати в аеропорт «Бориспіль», де Бандура зустрічався з Долговим. За хвилину до цього на телефон Кондратенка дзвонив Долгов. Судячи з усього, тоді звинуваченим у вбивстві показали жертву.

Не забудемо і президента ВАТ «Азовмаш» Олександра Савчука . У минулому - комсомольський функціонер. У 2003-у просив Бандуру про допомогу у вирішенні судноплавних проблем. На той час основний утримувач акцій Торгового флоту Донбасу Міжрегіональний промсоюз поступився правами володіння новому власнику – Українській промислово-транспортній компанії, засновниками якої були «Систем Кепітал Менеджмент», «Веспром» і «Сітат» (остання – структура Савчука).
Хто гальмує справу?

Найближчими місяцями кілери почують вирок, але із замовниками не так все просто. Слідство має в своєму розпорядженні серйозні відомості, але справа по замовниках завмерла, не розпочавшись. Як тут не повірити в слова Олексія Донського, що заявляв про хабар, занесений в прокуратуру. А в грудні 2005 року керівник Міжрегіонального промислового союзу Пригодський зустрічався з прокурором Києва Василем Присяжнюком – якраз після виділення справи щодо замовників…

Отже, прокуратура, м`яко кажучи, не горить бажанням прискорити розслідування, Фонд держмайна не «помічає» флоту, який слід було б повернути за прикладом «Криворіжсталі». Підозрювані в замовленні вбивства розповзаються по світу, сидять в депутатських кріслах, а країна втрачає шанс на повернення шматка держвласності.

Але, судячи з усього, ще не пізно. Необхідна лише політична воля: щоб повернути вкрадене, розсадити злодіїв і вбивць по в`язницях, нарешті, щоб розкрити перше за нової влади замовне вбивство Анатолія Бандури.
Іван Степанов, сайт «ТЕМА» - для УНІАН

Проекти
Юрій ЯКИМЕНКО: З ОГЛЯДУ НА АРГУМЕНТАЦІЮ МІН‘ЮСТУ, ІДЕЯ ЗАМІНИ ПАСПОРТІВ НА ПОСВІДЧЕННЯ Є НЕСВОЄЧАСНОЮ
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Закони 15
Українське незалежне інформаційне агентство новин (УНІАН). Засновано в березні 1993 року. Генеральний директор Олег НАЛИВАЙКО. Головний...
Закони 11
Українське незалежне інформаційне агентство новин (УНІАН). Засновано в березні 1993 року. Генеральний директор Олег НАЛИВАЙКО. Головний...
Законопроекти 13
Українське незалежне інформаційне агентство новин (УНІАН). Засновано в березні 1993 року. Генеральний директор Олег НАЛИВАЙКО. Головний...
Законотворчість 6
Українське незалежне інформаційне агентство новин (УНІАН). Засновано в березні 1993 року. Генеральний директор Олег НАЛИВАЙКО. Головний...
Закони, постанови 7
Українське незалежне інформаційне агентство новин (УНІАН). Засновано в березні 1993 року. Генеральний директор Олег НАЛИВАЙКО. Головний...
Законопроекти 9
Українське незалежне інформаційне агентство новин (УНІАН). Засновано в березні 1993 року. Генеральний директор Олег НАЛИВАЙКО. Головний...
УНІАН-Кіровоградщина №010 6 грудня
Українське незалежне інформаційне агентство новин (УНІАН). Засновано в березні 1993 року. Генеральний директор Олег НАЛИВАЙКО. Головний...
УНІАН-Кіровоградщина №007 15 листопада
Українське незалежне інформаційне агентство новин (УНІАН). Засновано в березні 1993 року. Генеральний директор Олег НАЛИВАЙКО. Головний...
УНІАН-Кіровоградщина №012 20 грудня
Українське незалежне інформаційне агентство новин (УНІАН). Засновано в березні 1993 року. Генеральний директор Олег НАЛИВАЙКО. Головний...
Українське незалежне інформаційне агентство новин (УНІАН). Засновано...
«Проект Адвокатської фірми «Пукшин і партнери» та інформаційного агентства УНІАН»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка