СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА 3 ПЕДАГОГIКА ДРОГОБИЧ ВИДАВНИЧИЙ ВІДДІЛ ДДПУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА 2014 ISSN 2313-2094

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

УДК 371.134+51(07)

Г 20
Тетяна ГАРАЧУК
МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО РОБОТИ З МАТЕМАТИЧНО ЗДІБНИМИ ШКОЛЯРАМИ
У статті на основі аналізу нормативних, наукових та педагогічних джерел виокремлено і схарактеризовано компоненти моделі професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи з математично здібними школярами. Досліджено різноманітні думки щодо специфіки побудови моделі професійної підготовки майбутнього вчителя. Докладно розглянуто й обґрун-товано компоненти відповідної моделі: мету, змістове забезпе-чення, педагогічні умови, методи та принципи навчання, засоби і форми організації навчального процесу, етапи реалізації, компо-ненти, рівні й результат моделі професійної підготовки май-бутнього вчителя початкової школи до роботи з математично здібними школярами.

Ключові слова: модель, професійна підготовка, робота з математично здібними школярами, майбутній вчитель початкової школи, компоненти моделі, змістове забезпечення моделі, етапи реалізації моделі, мета та результат моделі.
Постановка проблеми. Сучасний стан розвитку україн-ського суспільства характеризується історичними, соціально-економічними, політичними, суспільними змінами та висуває особливі вимоги до процесу професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Теперішній учитель-початківець повинен миттєво адаптуватися у швидкоплинних умовах, володіти алгоритмом самостійного отримання нових знань, опановувати необхідні пошукові системи, вміти впроваджувати інформаційні технології в практику роботи початкової школи, вміти працю-вати зі здібними та обдарованими молодшими школярами, брати

© Гарачук Тетяна, 2014

активну участь у різноманітних дослідницьких програмах у реальних умовах. Отож, проблема підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи з математично здібними школярами набуває все більшої актуальності. Однак процес професійної підготовки вчителя до роботи з математично здібними молодшими школярами неможливий без побудови відповідної моделі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. К. Гнезділова та С. Касярум зауважують, що при формулюванні терміна “модель” слід відштовхуватися від мети, адже модель іноді здатна заміщувати об’єкт, що вивчається. “У дослідженнях педагогічних процесів створення моделі є найкращим методом, який надає певну інформацію про процеси, що протікають у так званих “живих системах” [3, 8]. Під моделюванням Н. Бор-довська та А. Реан розуміють метод навчання, що передбачає побудову і дослідження відповідної моделі. Ґрунтуючись на дос-лідженнях Ю. Бабанського, А. Матюшкіна-Герке, С. Мещерякової, Н. Нікандрова, В. Штоффа та ін., педагоги підтверджують той факт, що моделювання суттєво підвищує ефективність навчаль-ного процесу [1, 146 – 147]. Метод моделювання, на думку Н. Мойсенюка, “використовується для вияву й класифікації нових законів, побудови нових теорій та інтерпретації отриманих даних; для вирішення обчислювальних завдань з використанням моделей; для перевірки гіпотези за допомогою тієї чи іншої моделі” [7, 46]. Зазначимо, що нині не існує єдиного універсального підходу до побудови моделі професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи. Впродовж років це питання викликало числе-нні дискусії та обговорення у наукових колах.

Мета статті. Отже, метою статті є виокремлення та характеристика компонентів моделі професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи з математично здібними школярами.

Перша модель учителя була представлена Н. Кузьміною у власному дослідженні з психології праці вчителя. Було теоретично обґрунтовано основні підходи до підготовки майстерного вчителя та виокремлено основні компоненти педагогічної діяльності (комуні-кативні, організаторські, конструктивні, гностичні) [6, 135 − 136].

Аналізуючи моделі учителя певного кваліфікаційного рівня на прикладі різних освітніх моделей Н. Кузьміної, В. Сластьоніна, І. Чернокозова та ін., Л. Хомич доходить висновку, що вагому роль у процесі професійної підготовки майбутніх учителів почат-кової школи відіграють професійно-педагогічний та соціально-психологічний (формування соціально-психологічної культури) напрями підготовки [9, 120 – 121]. Л. Коваль зауважено: в останні роки особливо часто вживається термін “модель фахівця” [5, 121], а широка обізнаність дослідників з різноманітними моделями сприяє постійному оновленню професійної педагогічної освіти. Н. Глузман при характеристиці структурно-функціональної моделі системи формування методико-математичної компетент-ності майбутніх учителів початкової школи закцентовано увагу на осмисленні й теоретичному аналізі поняття “модель учителя початкової школи”. Дослідницею констатовано: модель – це образ педагогічної реальності, яку моделюють; суб’єктом моделю-вання виступає педагог; модель може бути образом минулої, теперішньої чи майбутньої педагогічної дії; з допомогою моделі можна сформувати цілі, спрогнозувати та спланувати майбутню діяльність педагога тощо [2, 177 – 178]. Н. Бордовською та А. Реаном зауважено: при побудові навчальної моделі основні складники повинні сприйматися лише дидактично, а структура дидактичної моделі – містити менше елементів, ніж сам об’єкт; при аналізі педагогічної діяльності можливе використання різноманітних моделей; вибір та використання моделей зумовлю-ється основними концепціями дослідження й конкретними зав-даннями, які задаються дослідником, практиком, педагогом тощо [1, 146 − 148].

На основі аналізу наукових джерел, компонентами моделі професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи з математично здібними школярами нами визначено: мету, зміст, педагогічні умови, методи, принципи, засоби та форми організації, етапи реалізації, компоненти, рівні й результат моделі тощо.

Схарактеризуємо докладно компоненти моделі. Мета реалі-зації моделі – підготовка майбутнього вчителя початкової школи до роботи з математично здібними школярами.

Змістове забезпечення нашої моделі регламентовано Законом України “Про вищу освіту”, впровадження якого регулюється через Державний стандарт вищої освіти, Галузевим стандартом вищої освіти, освітньо-професійними програмами (ОПП), освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) та навчальними планами підготовки фахівців за напрямом підготовки “Початкова освіта” освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”.

На основі аналізу Галузевого стандарту вищої освіти, ОПП та ОКХ напряму підготовки “Початкова освіта” та навчальних планів факультетів підготовки майбутніх учителів початкової школи було виокремлено базові складники змісту професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи з математично здібними школярами. Шляхом аналізу навчальних планів факультетів підготовки майбутніх учителів початкової школи Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки та Миколаївського національ-ного університету імені Василя Сухомлинського було виокремлено блок навчальних дисциплін, які прямо чи опосередковано впли-вають на підготовку майбутнього вчителя початкової школи до роботи з математично здібними школярами.

Отже, у циклі математичної та природничо-наукової підготовки майбутніх учителів початкової школи було виокремлено нав-чальні дисципліни: анатомію, фізіологію дітей з основами гене-тики, інформаційні технології навчання та математику тощо. У циклі професійної та практичної підготовки – загальну психо-логію, вікову психологію, вступ до спеціальності, загальні основи педагогіки, дидактику, теорію та методику виховання, школо-знавство, основи педагогічної творчості та педагогічні техно-логії в початковій школі тощо.

Водночас нами було виокремлено фахові методики, які безпосередньо впливають на підготовку майбутнього вчителя початкової школи до роботи з математично здібними школярами: методику викладання освітньої галузі “Математика”, “Людину і світ” з методикою викладання тощо.

Зміст професійної підготовки майбутнього вчителя почат-кової школи до роботи з математично здібними школярами удоско-налимо введенням спецкурсу за вибором студентів “Робота з математично здібними молодшими школярами”. Реалізація та практичне впровадження зазначеного вище спецкурсу визнано нами однією з педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи з математично здібними школярами.

Останнім складником змістового забезпечення професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи з математично здібними школярами вважаємо педагогічну практику.

Таким чином, змістове забезпечення моделі включає: блок навчальних дисциплін математичної, природничо-наукової та професійно-практичної підготовки; фахові методики; спецкурс та педагогічну практику, які спрямовані на професійну підго-товку майбутніх учителів початкової школи до роботи з матема-тично здібними школярами.

Шляхом аналізу психолого-педагогічних наукових джерел та емпіричного аналізу підготовки майбутнього фахівця до профе-сійної діяльності було виокремлено такі педагогічні умови під-готовки майбутніх учителів початкової школи до роботи з мате-матично здібними школярами:

– формування у майбутніх учителів початкової школи уміння створювати сприятливе навчально-виховне середовище з розвитку математичних здібностей школярів;

– розробка та впровадження у практику роботи ВНЗ педаго-гічного спрямування спецкурсу “Робота з математично здібними молодшими школярами”;

– удосконалення змістово-технологічного аспекту підготовки майбутніх учителів початкової школи до роботи з математично здібними школярами.

Наступним елементом забезпечення моделі професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи з математично здібними школярами є методи навчання. Завдяки роботам А. Алексюка, Ю. Бабанського, Вол. Бондаря, Г. Ващенка, О. Коберника, Н. Мойсенюка, В. Онищука, І. Підласого, О. Сав-ченко, М. Фіцули, І. Шапошнікової, В. Ягупова та ін. у педаго-гічній науці закладено основи знань про методи навчання, їх структуру, функції та подано їх таксономію.

При виборі методів навчання щодо підготовки майбутніх учителів початкової школи до роботи з математично здібними школярами ми звертали увагу на повну відповідність методу нав-чання змісту, меті та завданням навчальної діяльності, принци-пам навчання та рівню розвитку самостійності майбутніх фахів-ців у галузі початкової освіти. У рамках нашого дослідження методи навчання було поділено на традиційні та інноваційні.

До традиційних методів, враховуючи наукові позиції дос-лідників А. Алексюка, Ю. Бабанського, Вол. Бондаря та ін., належать:

– організація і здійснення навчально-пізнавальної діяльності (передача і засвоєння професійних знань, формування практичних умінь і навичок);

– стимулювання, мотивації навчальної діяльності (формува-ння позитивних мотивів, переконання у власно обраній справі, стимулювання пізнавальної активності і відповідальності у нав-чанні та майбутній діяльності);

– контролю, аналізу та оцінювання результатів навчання (перевірка рівня засвоєння навчального матеріалу, рівня сформова-ності відповідних умінь і навичок).

У контексті нашого дослідження, до інноваційних методів навчання було відібрано інтерактивні. На основі досліджень Т. Грітченко, О. Комар, Л. Пироженко, О. Пометун, О. Савченко та ін. виокремлено такі інтерактивні методи навчання, які можна використовувати у підготовці майбутнього вчителя початкової школи до роботи з математично здібними школярами: “Два-чотири-всі разом”, “Робота в парах”, “Мікрофон”, “Карусель”, “Метод ПРЕС”, “Займи позицію”, “Дерево рішень”, “Мозковий штурм”, “Дискусія”, “Робота в малих групах”, “Навчаючи-учусь”, “Ажурна пилка”, “Аналіз ситуації” тощо [4, 8].

Згідно з вищезазначеним, інтерактивні методи навчання відіграють важливу роль у підготовці майбутнього вчителя до професійної діяльності. Насамперед студенти виступають актив-ними суб’єктами навчання та приймають самостійні рішення, отримують потрібні знання у процесі власної діяльності, здатні легко засвоїти навчальний матеріал на всіх рівнях пізнання та постійно перебувають у стані пошуку.

Наступним елементом моделі підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи з математично здібними школярами нами виділено принципи навчання. Враховуючи наукові позиції дослідників С. Баракова, Вол. Бондаря, С. Гончаренка, І. Зайченко, А. Кузьмінського, В. Кукушина, С. Максимюка, Н. Мойсенюка, В. Оконя, В. Омеляненко, І. Підласого, М. Скаткіна, М. Фіцули, В. Шахова, В. Ягупова, М. Ярмаченка та ін. принципи навчання трактуємо як головні вимоги, спрямовуючі положення, які скла-дають основу педагогічного процесу. У рамках нашого дослідження було виокремлено принципи: науковості; систематичності та послідовності; зв’язку теорії з практикою; доступності; поєдна-ння різних методів, засобів і форм організації навчання.

Наступним компонентом нашої моделі професійної під-готовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи з математично здібними школярами виокремлено засоби навчання.

Проаналізувавши різноманітні класифікації (І. Зайченко, Л. Крівшенко, С. Максимюк, М. Фіцули, М. Ярмаченко та ін.), у контексті нашого дослідження ми поділяємо засоби навчання на матеріальні та нематеріальні. До нематеріальних зараховуємо слово вчителя, а до матеріальних – технічні засоби навчання (телевізор, комп’ютер, кіно- і діапроектори, мультимедійна дошка, відео- та аудіозаписи, кінофільми тощо); електронні підручники; комп’ютерні програми; літературні джерела (навчальна, методична та довідкова література); Інтернет-ресурси (навчальні та пошукові програми), наочний матеріал (ілюстрації, малюнки, репродукції картин, схеми, таблиці, картки для індивідуальної роботи, плакати, роздатковий матеріал тощо).

Зауважимо, що засоби навчання виступають цінним елементом педагогічного процесу, не суперечать, тісно взаємодоповнюють один одного та застосовуються спільно з іншими компонентами процесу навчання.

Черговим елементом моделі професійної підготовки май-бутнього вчителя початкової школи до роботи з математично здіб-ними школярами визначено форми організації навчального процесу.

Під формами організації навчального процесу вчені-педагоги (А. Алексюк, Ю. Бабанський, О. Вишневський, Н. Волкова, В. Галу-зинський, М. Євтух, І. Зайченко, Т. Ільїна, О. Кобрій, Ю. Конар-жевський, Б. Ліхачов, П. Москаленко, В. Ортинський, І. Підкасистий, В. Сластьонін, Н. Сорокін, Г. Троцько, Т. Туркот, І. Харламов, М. Чепіль, П. Щербань та ін.) розуміють класно-урочну та інші системи навчання.

У процесі дослідження професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи з математично здібними школярами всі форми організації нами було поділено на ауди-торні (лекція, практичні, семінарські та лабораторні заняття), поза-аудиторні (самостійна робота студентів, виконання індивіду-ального навчально-дослідницького завдання (ІНДЗ), науково-дослідницька робота (НДР), консультації) тощо.

Наступним у моделі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до роботи з математично здібними школярами є виокремлення етапів її реалізації.

На основі праць І. Габеркорн, Н. Глузман, Т. Грітченко, Л. Коваль, О. Комар, М. Марусинець, І. Осадченко та ін. процес професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до роботи з математично здібними школярами зорієнтований на три етапи: адаптаційно-мотиваційний, діяльнісний та рефлексійно-оцінний. Охарактеризуємо докладно кожний з них.

Адаптаційно-мотиваційний етап передбачає засвоєння май-бутніми учителями початкової школи гуманітарних й соціально-економічних (іноземна мова; історія України; історія української культури), природничо-наукових (анатомія, фізіологія дітей з основами генетики; інформаційні технології навчання; математика) та окремих психолого-педагогічних (загальна психологія; вікова психологія; вступ до спеціальності; загальні основи педагогіки; дидактика; теорія та методика виховання) навчальних дисциплін. Саме на цьому етапі відбувається процес ґрунтовного заклада-ння основ теоретичних знань, зокрема щодо розвитку матема-тичних здібностей та особливостей роботи з математично здібними молодшими школярами, які будуть необхідні у подальшій про-фесійній діяльності.

У майбутніх учителів початкової школи відчутно підкреслене чітке покликання до педагогічної діяльності; відбувається форму-вання первинного інтересу до професії вчителя та свідомої уста-новки стосовно необхідності фахової підготовки загалом та до організації навчальної діяльності з розвитку математичних здіб-ностей молодших школярів, зокрема; використання психолого-педагогічних умов ВНЗ для саморозвитку у себе якостей, необхід-них у майбутній професії, наприклад, стосовно роботи з матема-тично здібними учнями початкової школи тощо. Тривалість вказа-ного етапу – І − ІІ курс навчання.

Діяльнісним етапом передбачено опанування системи пси-хологічних й педагогічних знань, фахових методик та іннова-ційних технологій навчання. Продовжується вивчення дисциплін математичного спрямування (“Методика викладання освітньої галузі “Математика”, “Логіка”) для підготовки майбутніх учителів до роботи з математично здібними молодшими школярами. Від-бувається розвиток комунікативних умінь, педагогічних здіб-ностей, вольових якостей, рис характеру, формування переконань, установок та поглядів стосовно подальшої педагогічної діяльності. Студенти проходять навчальну та педагогічну практику й застосо-вують набуті теоретичні знання в практичній діяльності, і як наслідок, у них формуються переконання у необхідності спе-ціальної підготовки до роботи з математично здібними учнями молодшого шкільного віку. Тривалість вищеописаного етапу – ІІІ − ІV курс навчання.

Рефлексійно-оцінний етап моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до роботи з математично здібними школярами реалізується впродовж навчання на V курсі педа-гогічного ВНЗ. Цей етап характерний чіткою сформованістю системи психологічних та педагогічних знань про особливості перебігу сучасного процесу навчання у початковій школі, доско-налим володінням фаховими методиками та інноваційними техно-логіями навчання з їх свідомим використанням, високим рівнем професійної готовності до педагогічної діяльності тощо. Сту-денти вивчають навчальну дисципліну “Теорія та технології вивчення освітньої галузі “Математика” та спецкурс за вибором “Робота з математично здібними молодшими школярами”, а тому готові до роботи з математично здібними учнями молодшого шкільного віку.

Компонентами моделі професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи з математично здібними школярами виокремлено: мотиваційно-ціннісний, когнітивний та операційно-діяльнісний. На основі розроблених компонентів було розроблено відповідні рівні готовності: високий, середній та початковий тощо.

Отож, результатом реалізації моделі є готовність майбут-нього вчителя початкової школи до роботи з математично здіб-ними школярами.

Висновки. Отже, шляхом аналізу нормативних, наукових і педагогічних джерел, нами було проаналізовано, виокремлено та схарактеризовано компоненти моделі професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи з математично здібними школярами: 1) мета; 2) змістове забезпечення (блок навчальних дисциплін, спецкурс, педагогічна практика); 3) педаго-гічні умови; 4) методи навчання (традиційні та інноваційні); 5) принципи навчання (науковості, систематичності та послідов-ності, зв’язку теорії з практикою, доступності, поєднання різних методів, засобів і форм організації навчання); 6) засоби навчання (матеріальні та нематеріальні); 7) організаційні форми навчання (аудиторні та позааудиторні); 8) етапи реалізації моделі (адаптаційно-мотиваційний, діяльнісний та рефлексійно-оцінний); 9) компоненти моделі (мотиваційно-ціннісний, когнітивний та операційно-діяльніс-ний); 10) рівні (високий, середній та початковий); 11) результат.

Перспективи подальших досліджень. Надалі плануємо детально охарактеризувати кожен компонент моделі професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи з математично здібними школярами.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua