Методичні рекомендації до першого уроку у 5-11 класах Державний прапор України святиня нашого народу
|
|
Скачати 0.57 Mb.
|
|
Головне управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Методичні рекомендації до першого уроку у 5-11 класах
Черкаси 2008 Укладач: О. В. Крутенко, завідувач лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Збірка містить методичні рекомендації щодо проведення перших уроків 2008/2009 навчального року у 5 – 11 класах на теми:
Затверджено вченою радою ОІПОПП. Протокол № 2 від 28 травня 2008 року. Видання підготовлено до друку та віддруковано редакційно-видавничим відділом ЧОІПОПП. Зам. №938. Тираж 100 пр. 18003, Черкаси, вул. Бидгощська, 38/1. Рекомендації Міністерства освіти і науки України до першого уроку у 10 – 11 класах на тему: «ДЕРЖАВНИЙ ПРАПОР УКРАЇНИ – СВЯТИНЯ НАШОГО НАРОДУ» Прапор незалежної України має давню історію. За часів України-Русі на стягах зображували небесні світила, хрести, княжі знаки − тризуби, двозуби. Тоді ж почали поширюватися й колірні поєднання. Головні стяги у XVII ст. були переважно червоно-малинові із зображенням архістратига Михаїла, а також герба гетьмана. Свої прапори мали полки, сотні, курені. Козаки мали корогви різних кольорів: жовті, сині, зелені та ін. У середині XVII ст., після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими чи жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів Козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських корогвах, прапорах та клейнодах, однак тоді ще не вдалося досягти єдності щодо прапора. Синьо-жовті поєднання в прапорі отримали логічне тлумачення як національні кольори українського народу у XIX – на початку ХХ століть: синій колір символізував мирне безкрайнє небо, а жовтий – стиглі пшеничні лани як символ достатку. У період створення Української Народної Республіки 22 березня 1918 р. Центральна Рада ухвалила Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор її символом. 13 листопада 1918 р. синьо-жовтий прапор став державним символом і Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Його було затверджено на Прикарпатській Русі, а у 1939-му − в Карпатській Україні. Під цим прапором населення Західної України зустрічало Червону армію у вересні 1939 року. За часів радянської влади в УРСР жовто-блакитна символіка українського прапора (як і знак тризуба) була заборонена, а будь-які її прояви та відображення переслідувалися владою. Традиція державної символіки в поєднанні синьої і жовтої барв була відновлена лише в незалежній Україні. 24 серпня 1991 року відбулося проголошення Акта про незалежність України і над будинком Верховної Ради замайорів синьо-жовтий прапор. 28 січня 1992 року сесія Верховної Ради України прийняла постанову "Про Державний Прапор України". Ним став саме національний синьо-жовтий стяг. Національна традиція символічного відображення світу, яка формувалася упродовж кількох тисячоліть, мала поєднувати народний, релігійний та державний аспекти в символіці державного прапора: жовта і синя барви у згаданому тлумаченні та знак, нині відомий під назвою тризуб. Такий вигляд має і сучасний прапор України, який є втіленням національної єдності, честі, гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення українського народу. На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги до державних символів України встановлено "День Державного Прапора", який з 2004 року відзначається щорічно 23 серпня. Враховуючи актуальність і підвищений інтерес суспільства до національного та патріотичного виховання молоді і, зокрема, до питань державотворення, фахівцями ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського підготовлено рекомендаційний бібліографічний список для проведення першого уроку в загальноосвітніх навчальних закладах України. Список складається з п’яти розділів:
До списку ввійшли частково анотовані бібліографічні описи книг, статей та періодичних видань, що знаходяться у фондах Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В.О.Сухомлинського, Національної парламентської бібліотеки України.
[Державні символи України] // Конституція України: офіц. вид. – К., 2006. − Розд. 1, cт. 20. − С. 7–8. Про День Державного Прапора України : Указ Президента України від 23 серп. 2004 р. № 987 // Офіц. вісн. України. − 2004. − № 35. − С. 42. Про Державний Прапор України : Постанова Верховної Ради України від 28 січ. 1992 р. № 2067 // Голос України. – 1992. – 15 лют.(№ 27). – С. 1. Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України : наказ Міністерства освіти і науки України від 7 вересня 2000 року № 439 //Інформ. зб. МОН України. – 2001. – № 5. – С. 28–32. ДСТУ 5412:2006. Державний прапор України. Загальні технічні умови / В. Свірко (розроб.). – Офіц. вид – К.: Держспоживстандарт України, 2006. – ІІІ, 10с.: рис. – (Національний стандарт України). 2. ДЕРЖАВНИЙ ПРАПОР В КОНТЕКСТІ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Бортняк М. В. В історію свою візьми нас, Батьківщино / М. В. Бортняк // Позаклас. час. − 2007. − № 4. − С. 69−78. Ознайомлення з національними символами України. Братко-Кутинський О. Символіка світобудови. Українська традиція: / О. Братко-Кутинський // Людина і світ. − 1992. − № 4. − С. 22−26. Ващенко О. Г. За Україну, за її долю: фотокнига: (нариси, новели, замальовки) / О. Г. Ващенко. – К.: Мистецтво, 2000. – 96 с.: іл. Про погляди Олекси Ващенка – безпосереднього свідка багатьох політичних подій, що сталися в Україні протягом останнього десятиліття. Драчук В. С. Рассказывает геральдика / В. С. Драчук. – М.: Наука. – 1977. – 256 с. У книзі розглянуто питання про те, де, коли і як з’явились перші геральдичні емблеми на території нашої країни. До питання про національний прапор // Шкіл. б-ка. − 2007. − № 7. − С. 11−16. До Дня Державного Прапора України 23 серп.: історія українського прапора. Єрстенюк М. Прапор / М. Єрстенюк // Довідник з історії України: (А–Я) / за заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста.– К., 2002. – С. 620–621. Кульчицький С. Кольори прапора для незалежної України / С. Кульчицький // Історія України. – 1999. – Квіт (№37). – С. 5–6. Путро О. І. Історія України: від 1917 року до сьогодення: хрестоматія. Ч. 3. / О. І. Путро. – К.: ДАКККІМ, 2005. – 323 с. Сергійчук В. І. Національна символіка України: наук.-худож. кн.: для серед. та старш. шкіл. віку / В. І. Сергійчук; худож. оформ. Л. В. Демчишина. − К.: Веселка, 1992. − 112 с. Про традиції використання українським народом гербів, прапорів, гімнів протягом тисячоліть. Сислюк Я. М. Грушевський і українська національна символіка / Я.М. Сислюк // Михайло Грушевський і Західна Україна: доп. і повідомл. наук. конф., 26−28 жовт. 1994 р., Львів. − Л., 1995. − С. 294−296. Чечнєв Б. Про символіку і символи відродження України / Б. Чечнєв. – К. : КНБУ; Довіра, 2004. – 156 с. Яценко Б. Символ державності України-Русі ХІІ століття / Б. Яценко // Вітчизна. − 1994. − № 9/10. − С. 136−138. 3. ПРАПОР – ДЕРЖАВНИЙ СИМВОЛ Бібік Н. Зростаймо громадянами: розповідь про Конституцію України : навч. посіб. / Н. Бібік, М. Ілляш. – К.: Веселка, 2000. – 87 с. Розглядаються загальні питання про державу, демократію, закон, державні символи. Рекомендовано для молодших школярів. Вжилевський П. На захист українського національного прапора / П. Вжилевський // Дзвін. – 1990. – № 9. – С.158. Він − як літо: блакитне небо, золоті ниви… // Уряд. кур'єр. − 2006. − 23 серп. (№ 157/158). − С. 1. За президентським Указом з 23 серпня 2006 р. святкується День Державного Прапора України. Дітям про державу та народну символіку України / упоряд. Л. М. Римар. − Х.: Основа, 2004. − 95 с. Основні відомості про державну та народну символіку України. І Герб, і Гімн, і Прапор, Україно, − навічно у серцях синів твоїх: (з досвіду роботи щодо використ. держ. символіки у навч.-вихов. процесі закл. освіти) / Г. Л. Вороніна, О. М. Косицька, Ю. Д. Кривонос та ін ; за заг. ред. Л. О. Бєлової ; Харк. облас. наук.-метод. ін-т безперерв. освіти. − Х., 2005. − 67 с. У збірнику представлено нормативно-правову базу та практичний матеріал з питань використання державної символіки у навчально-виховному процесі закладів освіти. Кравченко В. О. Синьо-жовтий прапор над Києвом 1 травня 1966 року / В. О. Кравченко. − К.: Смолоскип, 2004. − 53 с. Про встановлення українського синьо-жовтого прапору на будинку Київського національного економічного університету (КНЕУ) киянами Георгієм Москаленко та Віктором Куксою. Манько М. О. Програма курсу "Українська національна символіка": для вищ. та серед. навч. закл. / Сум. держ. пед. ін-т ім. А.С.Макаренка. Каф. історії України. / М.О. Манько – Суми : ВВП "Мрія-1" ЛТД, 1999. – 83 с. : іл. На шляху до незалежності : відбулася наук.-практ. конф. "Історичні традиції української національної символіки" // Літ. Україна. − 1991. − 20 черв. (№ 25). − С. 1. Павличко Д. Свято українського прапора / Д. Павличко // Павличко Д. Українська національна ідея: статті, виступи, інтерв'ю, документи / Д. Павличко. − К., 2004. − С. 65−66. Савчук Ю. Державний Прапор України / Юрій Савчук // Світогляд. − 2007. − № 1. − С. 4−5. Тимошенко Н. Державний прапор − символ країни / Н. Тимошенко // Політика і час. − 1997. − № 10. − С. 62−66. Холодько Л. С. Національна символіка України / Л. С. Холодько // Все для вчителя. − 2003. − Серп. (№ 24). − С. 4−6. Філінчук Н. Ініціатором підняття синьо-жовтого прапора був народ / Н. Філінчук // Голос України. − 2007. − 24 лип. (№ 128). − С. 1 ; 3. 24 липня 1990 р. над Київською міською радою було піднято національний прапор України. 4. СЦЕНАРІЇ ЗАХОДІВ, ПРИСВЯЧЕНИХ ДЕРЖАВНОМУ ПРАПОРУ Григорчук А. Свято державного прапора: (сцен. усний журн.) / А. Григорчук // Почат. шк. − 1999. − № 10. − С. 35−38. Ковальчук П. Державні символи України / П. Ковальчук // Позаклас. час. − 2005. − Лип. (13/14). − С. 39−40. Коваленко В. В. Народні символи України: (усний журн.) / В. В. Кононенко // Розкажіть онуку. − 2004. − Квіт. (№ 10/11). − С. 66−68. Литвин Н. Символіка незалежної України / Н. Литвин // Позаклас. час. − 2005. − Верес. (№ 17). − С. 29−30. Сценарій виховної години. Мельник Т. М. Державний прапор / Т. М. Мельник // Позаклас. час. − 2005. − Січ. (№ 1/2). − С. 40−42. Ознайомлення учнів з національними символами України. Неділько В. А. Українська державна символіка / В. А. Неділько // Позаклас. час. − 2002. − № 5. − С. 33. Сценарій усного журналу. Панченко Н. Державні символи України / Н. Панченко // Позаклас. час. − 2005. − Верес. (№ 17). − С. 25−28. Письменна О. В. Українська символіка: свято: / О. В. Письменна // Позаклас. час. − 2003. − Січ. (№ 1). − С. 39−40. Яцишина Л. Україно моя неозора!: конкурсно-розваж. прогр. / Л. Яцишина // Шкіл. світ. − 2006. − Груд. (№ 46). − С. 18−19. Символи, традиції, звичаї: розробка сценарію. 5. НАЗВИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПОЗАКЛАСНИХ ЗАХОДІВ
Додаток Ой що в Софійському заграли дзвони, затремтіли, На білі голуби – ангели в небі полетіли, Ой там зібралися під прапори, під сонячні ще й сині. Віднині – не буде більш пана у вільній Україні. П. Тичина Небесно-золотий наш стяг Ти пахнеш небом щирим злотом На тебе йде орда болотом Ти вдома вже, а не в гостях І. Драч Вже скільки закривавлених століть Тебе, Вкраїно, імені лишали… Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить: Внесіте прапор вільної Держави! В. Крищенко Та подивися, друже, у вікно, Де має жовто-синє знамено. Ласкавий літній легіт проліта... Он там цвіте пшениця золота. Це український прапор - дивоцвіт. Відбився в ньому неповторний світ. І чорноморська гожа синява, І далина мрійлива степова. Ю. Загорський Методичні рекомендації до проведення Першого уроку 2008-2009 навчального року у 5-9 класах Крутенко О.В., завідувач лабораторії виховної роботи Черкаського ОІПОПП 1. Теоретичні засади змісту Першого уроку Відповідно до чинного законодавства у галузі освіти виховна робота у загальноосвітніх навчальних закладах 2008-2009 навчальному році має бути спрямована на формування патріотичних почуттів, розвиток духовності зростаючих громадян України. З огляду на це, для більш повної реалізації виховного потенціалу першого уроку в ході його підготовки та проведення педагогам доцільно акцентувати увагу на розв'язанні таких завдань:
Ураховуючи дефіцит духовності у сучасному суспільстві, одним із компонентів системи патріотичного виховання має бути формування національної самосвідомості та духовної зрілості підростаючого покоління. На необхідності такого підходу наголошував Президент України Віктор Ющенко: «Чим швидше ми дамо дітям духовну освіту, тим менше перед нами буде стояти проблема відсутності духовних цінностей, тим вищим буде рівень моралі нашого суспільства». Від рівня моральності суспільства у великій мірі залежить майбутнє благополуччя держави. У «Концепції виховання гуманістичних цінностей учнів загальноосвітньої школи» зазначено: «Суспільне життя переконує, що без культивування таких моральних цінностей, як добро, людяність, відповідальність, почуття власної гідності, творча ініціатива, підприємливість, толерантність, навряд чи можна розраховувати на поліпшення ситуації в нашій країні. Ці моральні феномени в період переходу до ринку, який ще не став цивілізованим, виконують функцію гармонізації особистих і суспільних інтересів» [1]. На сучасному етапі необхідність підвищення ролі патріотичного, національного і морального виховання зумовлена також процесом інтеграції української молоді до європейського співтовариства. Повага до культури інших народів має ґрунтуватися на знаннях і поціновуванні культури України, її історії, звичаїв та традицій. Розвиток дружніх стосунків з міжнародними молодіжними організаціями, участь у різноманітних програмах обміну учнями і студентами, зміцнення партнерських стосунків із школярами та студентами інших країн потребує розвитку етнонаціональних, полікультурних знань української молоді. Важливо підкреслити роль сім’ї у житті кожної людини. Сім’я є першим природним чинником соціалізації дитини, тією первинною соціальною основою, яка формує моральну та психічну складові особистості. Родина та стосунки між її членами – це «перша школа інтелектуального, морального, естетичного та фізичного виховання» [2]. Сім’я та психологічний клімат, що складається в ній, у великій мірі впливають на засвоєння дитиною норм людських взаємин і формування – або заперечення – спочатку сімейних цінностей, а пізніше – загальнолюдських. Сім’я – це, так би мовити, джерело, з якого бере свій початок духовність або бездуховність дитини. Всі ці проблеми мають бути в полі зорі педагога при підготовці до першого уроку у новому навчальному році. 2. Методичні матеріали до Першого уроку морально-етичного спрямування Одним із варіантів проведення Уроку знань може стати урок морально-етичного спрямування. Тематика його може бути різноманітною:
Для початку педагог має привернути увагу учнів до важливості морально-етичних питань. Етика – одна із найдавніших галузей науки про людину. Для більш глибокого розуміння потенційних виховних можливостей християнської етики варто зупинитися на значенні дефініції «етика», яку ввів свого часу Аристотель. Слово „етика” походить від греч. ethos і означає «вдача, характер, звичай». Аристотель використовував поняття «етичні чесноти», коли говорив про такі якості людини, як чесність, розсудливість, мужність тощо. Латинське слово «мораль» близьке за значенням до грецького слова «етика» і означає «звичай, порядок, норов». Коли йдеться мова про мораль, моральність, мається на увазі певна сфера суспільного та особистого життя, яка є предметом вивчення етики. Енциклопедія Брокгауза і Ефрона, що була у широкому користуванні в Росії протягом 19-20 століть, дає тлумачення поняття «етика» як «вчення про основні принципи моральності і про норми людської діяльності з точки зору понять про добро та зло». А Добро і Краса – це та основа духовності, та внутрішня основа особистості, яку пропагував у своїй «філософії серця» Григорій Сковорода. Доцільно запропонувати учням матеріали філософсько-літературної спадщини визначних людей минулого, оскільки ідея духовності була центральною у творчості вітчизняних педагогів Г. Сковороди, П. Юркевича, К.Ушинського, М.Пирогова, С. Русової, Я. Мамонтова, А. Макаренка, Г. Ващенка, В.Сухомлинського, О.Захаренка. Костянтин Ушинський висловлював думку, що національне виховання - це природне виховання, тобто оволодіння дитиною материнською мовою, родинними традиціями, пізнання святинь свого народу. Більше того, Ушинський був переконаний, що національне виховання не тільки сприяє вихованню «коріння духовності» особистості, а й забезпечує гуманістичну спрямованість усього навчально-виховного процесу. Він писав: “Моральний вплив – головна мета виховання. Ця мета більш важлива, ніж загальний розвиток розуму, ніж наповнення голови знаннями і тлумачення чиїхось персональних інтересів”. Пріоритетність цієї загальнолюдської проблеми підкреслюється також постійною увагою до неї зарубіжних педагогів і філософів. Давньогрецький філософ Сократ аргументовано доводив своєю філософією важливість таких життєвих цінностей, як розумність, істина і душа, віддаючи їм перевагу перед славою, багатством, почестями. Використовуючи метафоричне порівняння, філософ стверджува, що легше уникнути смерті, ніж моральної порчі, і називає спосіб самозахисту: намагатися бути кращим. Платон продовжив творчий розвиток ідей, що були висловлені Сократом. Проаналізувавши працю «Визначення» Платона, знаходимо декілька основоположних категорій його вчення: по-перше, «благо» – це те, що існує само по собі, причина благополуччя живих істот; по-друге, «душа» – те, що є причиною власного руху і життєвих змін істот; по-третє, «доброчесність» – найкращий стан душі, справедливе ставлення до законів і стан, що спрямований на творення блага. Мету навчання Платон трактує як засіб піклування за душу, виховання – як передачу умінь, досвіду, а покарання – як лікування душі, що здійснила поганий вчинок. І Платон, і Аристотель наголошували на соціальній природі і призначенні моралі, визначали її як засіб організації громадського життя. Аристотель був упевнений, що етичні чесноти особистості формуються і розвиваються не в процесі спостереження і навчання, а в процесі власної діяльності. У своїх міркуваннях щодо поняття доброчесності Аристотель виходив із того, що етичні чесноти – це середина між протилежними якостями. Наприклад, мужність він визначав як «середнє» між нерозсудливою відвагою і боязкістю. Щедрість є серединою між скупістю, з одного боку, і марнотратством, з іншого. Розуміння цього є важливим для людини, оскільки етична дія завжди відбувається з опорою на розум, тобто людина завжди стоїть перед вільним вибором між добром і злом. Яскравим зразком виховання молоді на засадах загальнолюдських цінностей було «Повчання Володимира Мономаха», в якому містяться політико-правові та етичні погляди великого князя, а саме: людина має ухилятися від зла, творити добро, намагатися приносити користь оточуючим, бути скромною і законослухняною тощо. Григорій Сковорода висловив глибоку думку щодо розуміння справжньої духовності. За його словами, як не можна піском засипати бездонний океан, як не можна палаюче полум’я загасити краплинкою води, як не можна орлу літати у маленькому ящику, так дух людський не може задовольнитися матеріальними благами. Г. Сковорода стверджував, що «від пізнання самого себе входить в душу світло науки Божої, а з ним – шлях щастя мирний», який полягає в тому, щоб, пізнавши свою природу, «взятися за свою долю і працю сродну». У старших класах на уроці можуть бути використані філософські вислови М.Монтеня, Р.Декарта, Б. Спінози, Д.Локка, І.Канта, Ф.-В.Гегеля, А.Шопенгауера, Г.Спенсера та інших. Кожен з них висловлював власні погляди на проблеми моральності і духовності відповідно до особливостей епохи, але, безперечно, думка М.Монтеня і сьогодні звучить актуально: «Життя само по собі не є ні благом, ні злом: воно містить в собі і благо, і зло в залежності від того, на що ви самі його перетворили». Що ж стосується питань віри, також надзвичайно актуальних для нашого суспільства, то моральним орієнтиром можуть стати слова Л. Толстого: «Віра – розуміння сенсу життя і визнання тих обов’язків, які є наслідком цього розуміння». Ознайомившись з вищеподаними матеріалами, класний керівник може вибрати думки, висловлювання філософів, педагогів, письменників і організувати з учнями дискусію з метою визначення позиції кожного із її учасників. 3. Методичні матеріали до уроку з використанням творчого доробку Василя Олександровича Сухомлинського З метою сприяння засвоєнню моральних норм учнями середньої та старшої школи варто звернутися до творчої спадщини Василя Сухомлинського. У його творах знаходимо поради-заповіді дітям, які розкривають правила спілкування з членами родини, так звані «Десять «не можна» [3]:
Ще один кодекс правил від Василя Сухомлинського отримав назву «Дев'ять негідних речей» [4]:
Без сумніву, для кожного педагога є очевидним значення морально-етичних знань для учнів. Ознайомлення школярів з нормами поведінки необхідно продовжити аналізом того, які наслідки очікують на людину, яка порушує ці норми або вчиняє злочинні дії. Азбукою моральної культури і початковою школою громадянськості називав Василь Сухомлинський такі загальнолюдські норми:
3. Методичні матеріали до Першого уроку, спрямованого на формування морально-вольових рис учня-патріота України Безперечно, патріоту-громадянину України мають бути притаманні певні морально-вольові якості: вірність Батьківщині, любов до її народу, чесність, мужність, справедливість, толерантність тощо. Але чи не найважливішою рисою громадянина України має бути почуття відповідальності за власні вчинки, власну долю і за майбутнє держави. Тільки відповідальна особистість, яка свідомо бере на себе обов’язок вчитися, самоудосконалюватися, зможе досягти успіху у власному житті і тим самим принести користь Батьківщині. У розробку запропонованого нижче уроку вчитель може внести різноманітні доповнення, привітавши учнів з початком нового навчального року, який знаменує собою певний етап у житті кожного з учнів. Тема. Відповідальність як цінність особистості патріота – громадянина України Мета:
1. Організаційний момент. Привітання з новим навчальним роком. Висвітлення основних суспільних подій, якими ознаменувався 2008 рік(тези). 2. Вправа «Я так думаю…». Учитель пропонує учням висловити власні міркування про те, як вони розуміють поняття «відповідальність», наскільки важливою є ця риса характеру для самої людини як особистості та інших людей. 3. Вправа “Я – відповідальний, тому що…» Мета: розвивати в підлітків уміння самоаналізу вчинків та поведінки. Хід вправи. Учні сідають у коло, кожен по черзі говорить фразу, що починається зі слів: “Я – відповідальний, тому що…” Висловлювання має бути аргументованим, з конкретними прикладами. Як варіант цієї вправи можна запропонувати іншим учасникам продовжити висловлювання таким чином: “Так, ти дійсно відповідальний, тому що…” або “Ні, ти безвідповідальний, тому що…” 4.Дебати “Відповідальність. Це свобода чи залежність?” Мета:
Іноді кажуть, що дуже важко бути відповідальною людиною. Це накладає на неї певні обов’язки, необхідність іноді жертвувати своїми інтересами і своїм часом.. Питання для обговорення:  5.Вправа “Сценарій фільму “Це солодке слово “СВОБОДА”! |
Схожі:
| Методичні рекомендації до першого уроку у 5-11 класах Державний прапор... ... |
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку Незалежності України: шлях до створення гуманного світу для дітей”: Методичні рекомендації щодо проведення Дня Знань і Першого уроку... |
| Методичні рекомендації до проведення Першого уроку Співає сонячні пісні уся моя родина, бо ми родились на землі, що зветься Україна: Методичні рекомендації щодо Першого уроку в 2012–2013... |
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2015 – 2016 навчальному році у 5 – 9 класах / [ Кудін В. С., Бугайчук Н. В., Величко С. В.] – Черкаси: Видавництво... |
| Методичні рекомендації до проведення Першого уроку Першого уроку в 2015–2016 навчальному році для учнів 1-4 класів / [Добровольська Л. Н., Чорновіл В. О., Л.І. Ткачова]. – Черкаси:... |
Методичні рекомендації до проведення У збірнику вміщено методичні рекомендації та розробки уроків на допомогу педагогічним працівникам навчальних закладів для проведення... |
| Методичні рекомендації до проведення Першого уроку 2009-2010 навчального року Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 12. 06. 09 року №/9-396 перший урок у загальноосвітніх навчальних закладах... |
Загальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного... З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки... |
| Згідно з Конституцією, державними символами України є Державний Прапор... Рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави... |
О. В. Крутенко зНАННЯ, РОДИНА, БАТЬКІВЩИНА бЕЗЦІННИЙ СКАРБ МОГО ЖИТТЯ! Знання, родина, Батьківщина – безцінний скарб мого життя!”: Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2012 – 2013 навчальному... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua