І. А. Пахаленко Психологія конфлікту


Скачати 1.3 Mb.
Назва І. А. Пахаленко Психологія конфлікту
Сторінка 2/10
Дата 21.02.2016
Розмір 1.3 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Основні типи конфлікту

Розрізняють сім основних типів конфлікту за кількістю та складом сторін конфлікту:

  • внутрішньоособовий конфлікт,

  • міжособовий конфлікт,

  • конфлікт між особистістю і групою,

  • міжгруповий конфлікт.

  • міжколективний конфлікт,

  • міждержавний конфлікт,

  • міжнаціональний конфлікт.

За проблемно-діяльнісною ознакою:

  • управлінські,

  • сімейні,

  • педагогічні,

  • політичні,

  • економічні,

  • творчі,

За тривалістю перебігу конфлікту:

  • гострі і хронічні,

  • швидкоплинні і тривалі та інші.

За змістом:

  • побутові й суто проблемні,

За ступенем загострення протиріч:

  • незадоволення,

  • протидія,

  • розбрат,

  • ворожнеча,

  • війна.




  1. Структура і динаміка конфлікту

Першоджерелом конфлікту або умовою його виникнення вва­жається конфліктна ситуація - тобто ситуація, у якій одна із скла­дових змінює свої кількісні чи якісні значення, що призводить до за­гострення стосунків між конфліктуючими сторонами. Тут вступає у силу ще один з основних законів філософії - закон переходу кількісних змін у якісні. Конфлікт не виявляється доти, поки існуюча ситуація або влаштовує усі задіяні чи зацікавлені сторони, або ж ці сторони ще не в змозі вплинути на розвиток ситуації, не володіють достатнім по­тенціалом (тобто конфлікт прихований).

Конфліктна ситуація, що вимагає вирішення, передбачає існування кількох обов'язкових елементів:

учасників конфлікту (дві або більше сторони, що переслідують не­схожі чи прямо протилежні цілі);

об'єкт конфлікту (конкретне явище, причина, стан справ, навколо якого розгортається суперечка);

рушійну силу - інцидент (факт зіткнення протилежних сил).

Об'єкт конфлікту та його учасники у своїй сукупності утворю­ють предмет конфлікту, тобто вони розглядаються як необхідні обов'язкові умови виникнення конфліктної ситуації. Інцидент призво­дить до початку конфлікту, відіграє роль каталізатора. Конфліктна си­туація визначається об'єктивними обставинами, а інцидент виникає випадково, коли створені необхідні передумови. Типову схему конфлікту можна узагальнити так, як це показано на рис. 2.

У структурі конфлікту деякі вчені-психологи також виділяють такі основні поняття: учасники конфлікту, умови перебігу конфлікту, образи конфліктної ситуації, можливі дії учасників конфлікту, наслідки конфліктних дій. Учасниками конфлікту можуть бути окремі індивіди, соціальні групи, організації, держави й т.д. З точки зору соціальної психології, що досліджує особистісні, міжособистісні та міжгрупові конфлікти, найтиповішими сторонами конфлікту є окремі аспекти (риси) особистості, самі особистості та соціальні групи. За такої класифікації учасників можливі конфлікти типу: риса особистості – риса особистості, особистість – особистість, особистість – група, група – група. В соціально-психологічному плані учасники конфлікту характеризуються передусім мотивами, цілями, цінностями, установками тощо.

Конфлікт – це процес, іноді майже миттєвий (сварка у транспорті або у черзі), але частіше – тривалий. Незалежно від тривалості конфлікту існують характерні особливості його перебігу, пов’язані з внутрішніми станами внутрішніх світів конфліктуючих . “Свідомість особистості при втягуванні у конфлікт “хворобливо” викривлюється, і ці викривлення динамічно нарощуються, свідомість конфліктуючого проходить певні фази, що мають чіткі межі”

Перехід від нормального спілкування до конфліктного відбувається здебільше непомітно, для самих учасників конфлікту розуміння того, що вони є його учасниками, приходить набагато пізніше у порівнянні з його народженням. А.М.Ішмуратов виокремлює чотири фази протікання конфлікту:

  1. Латентна фаза передбачає виникнення реального протиріччя в інтересах, потребах, цілях сторін. Спочатку з’являється відчуття, що від вас щось приховується, з вами якось дивно розмовляють, дивляться підозріло, тобто ви чимось обділений у порівнянні з іншими. Це ще не конфлікт, але перехід від нормального спілкування до саме конфліктного вже розпочатий. Латентність – це прихованість, небажання оголювати суперечність спілкування, продовжувати робити вигляд, що стосунки немов нормальні, звичайні. В залежності від характерів учасників таке спілкування може тривати невизначене довго. Основна особливість спілкування в латентній фазі конфлікту – це виникнення непорозумінь, що виявляються через різні ситуації з приводу різних аспектів діяльності. Під час неї усвідомлюються інтереси як свої, так і опонента, їх взаємовідносини, особливо щодо їх несумісності. Завершується фаза заявою про відмінності інтересів і формування наміру їх узгодити. Отже, латентна фаза – це можливість конфлікту. “Об’єктивні суперечливі ситуації, які виникають в діяльності людей, створюють можливість виникнення конфліктів, які перетворюються в реальні лише при наявності суб’єктивних факторів”.

  2. Демонстративна фаза. Під час цієї фази реальність вже сприймається як конфліктна, люди прагнуть переконати один одного, контактують, спілкуються і це майже нормальний тип спілкування. Акцентується увага на тому, чим вони відрізняються один від одного. Будь-яка відміна використовується для створення негативного образу, ситуація сприймається як наявність реальної загрози по відношенню до однієї з сторін взаємодії або по відношенню до суспільно важливим цілям та інтересам. Ця стадія характеризується проявами роздратування, агресивності, незваженості. Дискусії з метою переконати один одного перетворюються на емоційні суперечки, потім – на взаємні звинувачення один одного, і, насамкінець, на розрив спілкування, оскільки психологічно неможливо спілкуватися, бо існує думка про неможливість переконати. Опоненти не говорять на загальні теми. Кінцем цієї фази є ігнорування один одного, припинення спілкування, взаємне мовчання. Поступово опонент перетворюється у ворога. Конфлікт переходить в агресивну фазу. Починаються підозри в агресивних намірах. Характерним для цієї фази є переконання у можливості відновити відносини шляхом доведення своєї правоти, і всі контакти, якщо вони збереглися, забарвлюються цим переконанням, яке іноді доходить до фанатизму.

Отже, усвідомлення об’єктивної конфліктної ситуації стає поштовхом до конфліктної поведінки.

  1. Агресивна фаза – це інцидент. Вся увага поглинута бажанням зробити якомога гірше іншому, блокуванням можливості досягнення цілей іншої сторони. Це – намагання знищити противника, агресія, яка не обов’язково виражена демонстративно. Підлості, наклепи робляться потайки, розповсюджується інформація, яку може бути навмисно перекручена, компрометуюча; можливі апеляції до вищі органи, дискредитація опонента. У разі відкритої боротьби, а не переговорів, можливі взаємні погрози, моральні образи, інтриги, чвари, сутички і у крайньому випадку навіть фізичне насильство. Образ ворога – головне надбання цієї стадії розвитку конфлікту. Добре, якщо в результаті його буде зруйновано. Ця удача може означати повернення до попередньої стадії. Чи будуть потім колишні противники співробітничати, не та вже й важливо, головне, що нейтралізовані їхні устремління чинити один одному зло, що є передумовою для подальшого “лікування”.

  2. Батальна фаза. Перехід до батальної фази характеризується “оголошенням війни”, тобто заявою “Я тебе ненавиджу і зроблю все, щоб тобі погано жилося на білому світі”. Противник повинен бути знищений в психологічному розумінні – це руйнування його я-концепції, повна дискредитація інтересів, цінностей і самооцінки я. Конфлікт навмисно загострюється, йде його ескалація, нагромадження порушень. Опоненти не приховують, навіть підкреслюють, що вони вороги, оголошують свої наміри агресивними.

На цій стадії позитивним досягненням слід вважати перемир’я, тобто зобов’язання не чинити агресивні дій. У противників залишаються образи ворогів, вони можуть і надалі виношувати агресивні плани, але й передумова для подальшого просування “назад” до нормального спілкування. У побутовому варіанті перемир’я – це угода типу: “якщо ти мені нічого не чинитимеш поганого, то і я тобі нічого не буду робити”. Після перемир’я противники залишаються ворогами, але як розумні люди, розуміючи, що агресивні дії порушують їх стан, приходять до взаємної згоди не чинити їх. Але, якщо конфлікт розвивається до такої фази, у більшості випадків це лише відступ в агресивну фазу з почуттям помсти.

Фінал конфлікту. Конфлікт не обов’язково має проходити через усі чотири фази. Як тільки припиняється спілкування, вже є наслідок конфлікту. Якщо спілкування припиняється таким чином, що супротивники перестають навіть думати один про одного, гальмується взаємодія на всіх рівнях, то це – загибель спілкування. Але частіше за все спілкування лише зовні виглядає як таке, що припинене, але насправді продовжувати виношувати агресію, брудні думки і переживати негативні емоції.

Позитивний фінал конфлікту – це відновлення нормального спілкування. Можливий, звичайно, варіант фіналу, коли припинення спілкування – кращий варіант вирішення конфлікту, але це можна розглядати як хірургічну операцію, коли не вдалося вилікувати ногу і довелося її відрізати. Навіть після жорстоких воїн фінал може бути позитивним при подальшому співробітництві сторін, які воювали (наприклад, Німеччина і європейські країни). Отже, конфлікт розв’язано вдало тоді, коли спілкування відновлено і є нормальним.

Постконфліктна стадія – це час міркування, переживань та корекції самооцінки, відносин , домагань. Дані американського психолога Л.Уолтера говорять про те, що саме під час постконфліктої стадії, коли учасники конфлікту котові до позитивних змін, можна проводити щирий, об’єктивний та конструктивний розбір ситуації конфлікту за визначенням перспектив подальшого розвитку відносин.

1.1.6. Причини конфлікту

1. Інформаційні фактори – це та інформація, що прийнята для однієї сторони (або сторін) і неприйнятна для іншої сторони.

Структурні фактори зазвичай пов’язані із існуванням формальної або не формальної організації, соціальної групи й можуть передбачати такі питання : статус, роль і права; географічні положення, добровільна (примусова) ізоляція або відкритість, а також частота й інтенсивність контактів; система безпеки; системи правосуддя (заохочення – покарання, рівність і доступність), законодавство; принципи й образи дій, роль традицій.

2. Ціннісні фактори – це принципи, які ми проголошуємо або відкидаємо; дотримуємося або зневажаємо; які свідомо й навіть навмисно порушуємо; принципи, дотримання яких очікують від нас інші й ми від інших.

3. Фактори відносин, пов’язані із задоволенням від взаємодії або його відсутністю між сторонами. Тут варто звернути увагу на такі аспекти: основа відносин (добровільні або примусові); сутність відносин (незалежні, залежні, взаємозалежні); важливість взаємин;тривалість відносин; внесок сторін у відносини (надії та мрії, час, емоції); історія відносин; обіцянка, дана відкрито або яка мається на увазі, дотримана, порушена або ще не виконана; негативний осад від минулих конфліктів.

4. Поведінкові фактори – найцікавішим є, коли: поведінка зачіпає наші цінності або цінності тих, хто нам небайдужий; загрожує нашій безпеці; часто відволікає нас, спричиняє стрес, дискомфорт, страх; не виправдовує позитивних очікувань; є результатом конфліктів у минулому.

Причини конфліктів полягають у розбіжності:

  • знань, умінь, навичок, особистісних рис;

  • функції управління;

  • емоційні, психічні та інших станів;

  • економічних процесів;

  • завдань,засобів і методів діяльності;

  • мотивів,потреб,ціннісних орієнтацій;

  • поглядів і переконань;

  • розумінь,інтерпретацій інформації;

  • очікувань, позицій;

  • оцінок і самооцінок.


Контрольні питання

  1. Що таке конфлікт?

  2. Розкрийте причини виникнення конфліктів.

  3. Які є види конфліктів?

  4. Охарактеризуйте функції конфліктів.

  5. Розкажіть про структуру та динаміку розвитку конфліктів.



  1. Практичний блок

1.2.1. Заняття «Що таке конфлікт і хто такий Я?»

Мета: навчитися адекватно сприймати й оцінювати себе; ознайомитися з поняттям «конфлікт»; освоїти особливості міжособистісної взаємодії; розвивати здатність безконфліктного спілкування.

Обладнання:аркуші паперу, ватман, маркери, скотч, стікер.

Вступне слово тренера

Повідомляється мета та завдання тренінгу. Тренер презентує себе. Приймаються правила роботи групи, які допомагають у взаємодії.

Правила роботи групи

  1. Всі учасники називають один одного тільки на ім’я.

  2. Конфіденційність. Поза заняттями не обговорювати те, про що тут йдеться. Кожен морально відповідає за інформацію, яку учасники повідомляють про себе.

  3. Доброзичливе ставлення один до одного.

  4. Щирість. Кожен говорить про свої почуття, думки, враження, які є насправді.

  5. «Вето» - можна взагалі не говорити.

  6. Слухати товаришів уважно, не перебиваючи.

  7. Критикувати лише у м’якій доброзичливій формі.

  8. Принцип «тут і тепер» - говорити і думати тільки про те, що відбувається в групі, що ти відчуваєш зараз, не згадувати минулий досвід.

Гра-розминка «Безоцінковий опис»

Мета: згуртування учасників групи.

Хід гри

Гра виконується в парах.

Інструкція: кожному з вас дається три хвилини протягом яких ви повинні розповісти партнерові про нього. Розповідь треба почати словами: «Я бачу перед собою…» - і далі безоцінково описуйте зовнішній вигляд ваших партнерів. Ваші висловлювання мають бути констатуючими. Заборонені вирази, які несуть в собі оцінку: «приємна зовнішність», «гарна усмішка», тощо. Ті, кого описують, будьте уважні! Якщо партнер допустить помилку, скажіть йому про це. Під час виконання завдання говорить потрібно весь час. Після сигналу помінятися ролями.

Обговорення : Чи важко було описувати безоцінково зовнішній вигляд партнера? Що допомагало в роботі? Чи приємно, коли у твої слова випадково чи навмисне вкладають інший зміст?

Вправа «Очікування групи»

Мета: усвідомлення учасниками тренінгу своїх цілей і очікування.

Інструкція: «Зараз вишикуйтеся за зростом і станьте в коло. Потім, починаючи з найвищого, кожен відповість на запитання «Що б ти хотів довідатися про спілкування?» і «Коли ти зрозумів, що тема «Конфлікти» актуальна для тебе?». Після того, як учасник відповів на запитання, він бере за руку свого сусіда праворуч і так триває до з’єднання кола».

Висловлені очікування можна записати на великому аркуші паперу і вивісити на видне місце. Поступово під час тренінгу рекомендується викреслювати ті цілі і очікування, що були реалізовані, звертаючи увагу на успіхи групи.

Розповідь тренера «Поняття конфлікту»

Доберіть синоніми до слова «конфлікт»: протиріччя, суперечка, сутичка, протистояння, протиборство, зіткнення, скандал, бійка, сварка…

Підказка для тренера. Конфлікти є неодмінними супутниками нашого життя. Невід’ємними компонентами кожного більш-менш тривалого спілкування, крім приємного і корисного проведення часу, є періодичні сварки, непорозуміння, образи. Серед людей побутує така думка: конфлікт – це обов’язково погано, конфлікт – це жахлива проблема. Але це помилкова думка, дилетантський погляд. Конфлікт сам собою – це ще одна форма спілкування людей, іноді навіть продуктивніша й ефективніша, ніж звичайна мирна бесіда.

Конфлікт – з латинського «конфліктус» - боротися разом.

Конфлікт – це важкорозв’язна суперечність між людьми, викликана несумісністю їх поглядів, інтересів, потреб.

Конфлікт без слів – бій без правил.

Мозковий штурм

  • Для чого ми сваримося?

Учасники вільно висловлюють свою думку, яка не обговорюється, а записується на великому аркуші паперу як є.

Обговорення : Чи все названо? Усі згодні із запропонованими варіантами відповіді? Які відповіді найбільше точно дають змогу зрозуміти, навіщо люди сваряться?

Вправа «Я неповторний»

Мета: продемонструвати неповторність кожної людини; зняття напруженості.

Інструкція: «Кожний з вас бере аркуш паперу і чітко виконує мою інструкцію:

  1. складіть аркуш паперу вдвічі, і ще раз так само;

  2. відірвіть правий верхній кут;

  3. складіть ще раз вдвічі і відірвіть ще раз правий верхній кут;

  4. складіть ще раз вдвічі і відірвіть ще раз правий верхній кут.

Закінчили. Розгорніть папір і подивіться що у вас вийшло

  • Як таке могло статися?

  • З чим пов’язана така розмаїтість «малюнків»?

Рефлексія заняття

Кожен учасник може записати свої думки і почуття на стікері. Усі аркуші можна приклеїти на дошку, а під час перерви охочі можуть ознайомитися з записами своїх друзів.

Вправа-релаксація «Усмішка по колу»

Усі беруться за руки і «передають усмішку» по колу. Кожний учасник обертається до свого сусіда праворуч і ліворуч і, побажавши йому що-небудь хороше і приємне, усміхається йому, той усміхається наступному сусідові і т.д.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

І. А. Пахаленко Поради психолога
Пахаленко І. А. Поради психолога батькам. Навчально-методичний посібник.: Ольшаницька ЗОШ I-III ст. – 2009
Дитяча психологія, психологія підлітка, психологія юнацького віку,...
Психологія – наука, яка вивчає загальні закономірності розвитку людини, її психічні процеси, стани та властивості. ( вчення про душу...
1. Психологія як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «психологія»,...
Предмет, функції психологічної науки і практики в суспільному розвитку. Історія розвитку психологічної науки. Галузі психології....
Анцепов А. Я., Малышев А. А. Введение в конфликтологию
Мета лекції: показати студентам значення конфлікту у сучасному суспільстві, пояснити механізм виникнення конфлікту, а також його...
Структура конфлікту
Тому насамперед треба окреслити коло понять, важливих для соціально-психологічного аналізу конф­лікту. Л. Петровська розглядає чотири...
Тема Питання
...
Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: основні положення: Навч посібник...
Тема Цілі та завдання психолого-педагогічної підготовки фахівця. Психологія та педагогіка як науки
ПРОГРАМ А
Вікова психологія” (укладач: А. В. Тімакова, старший викладач) для підготовки фахівців за спеціальністю 040101 „Психологія” рекомендовано...
Психологія мовлення як наука
Особливо тісні зв'язки мовознавства з психологією, вже в 19 столітті що викликали вторгнення психологічних методів і ідей в мовознавство....
1 Психологія як наука. Виникнення, розвиток, огляд основних напрямків
До психіці відносяться також інтереси і здібності людини, її темперамент і характер. Які закони пам'яті, уяви, мислення? Як розвиваються...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка