Теорія держави і права в системі юридичних наук


НазваТеорія держави і права в системі юридичних наук
Сторінка1/17
Дата12.03.2013
Розмір2.14 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

  1. Теорія держави і права в системі юридичних наук.


Теорія держави і права належить до системи юридичних наук, об'єднаних загальною назвою — правознавство.
За класифікацією юридичних наук вона належить до теоретико-історичних наук разом з історією держави і права та історією політичних і правових вчень (або вчень про державу і право).

ТДіП — наука, що має відносну самостійність щодо інших юридичних наук завдяки безпосередньому зв'язку з державно-правовою дійсністю. Всі галузеві юридичні науки — емпіричні. Завдання ТДіП - систематизувати, витлумачити та узагальнити факти державно-правової дійсності. Вона вносить порядок і смисл до набору фактів, налагоджує належні взаємозв'язки між ними і виводить із них певні узагальнення.
ТДіП — узагальнююча загальнотеоретична наука відносно інших юридичних наук, яка інтегрує їх досягнення.
Галузеві юридичні науки вивчають певні державно-правові явища з точки зору характеристик, властивих даним явищам у конкретних сферах правового і державного життя.
ТДіП відрізняє узагальнюючий, об'єднуючий і цілісний підхід, що враховує результати досліджень інших наук для вироблення найвідповіднішої позиції у змалюванні, аналізі та поясненні «правових даних».
ТДіП не підміняє теорію галузевих юридичних наук і не розчиняється в ній. Кожна галузева юридична наука досліджує закономірності та особливості власного предмета. Сфера теоретичних узагальнень у галузевих юридичних науках значно вужче, ніж у теорії держави і права.
ТДіП є систематизований результат знань, накопичених окремими юридичними науками і юридичною практикою. ТДіП — методологічна, базова наука відносно галузевих юридичних наук, її висновки, загальнотеоретичні положення є підґрунтям для вирішення спеціальних питань галузевих наук. Виробляючи свою галузеву теорію, ці юридичні науки керуються методологічними положеннями ТДіП.
ТДіП формує свої висновки в тісному зв'язку з галузевими науками, використовує фактичний матеріал, що міститься в них, спирається на їх досягнення. Основні державно-правові категорії поняттєвого апарату науки ТДіП — загальні для всієї юридичної науки.У взаємовідносинах ТДіП і галузевих юридичних наук існує своєрідна рівноправність, яка полягає у взаємному збагаченні і взаємній допомозі в пізнанні системи закономірностей держави і права.
Місце теорії держави і права в системі юридичних наук визначається тим, що вона:
1) є загальнотеоретичною, методологічною, базовою щодо інших юридичних наук;
2) об'єднує і використовує дані і висновки юридичних наук з метою більш глибоких загальнотеоретичних узагальнень;
3) досліджує (змальовує, аналізує, пояснює) основні закономірності розвитку держави і права в цілому;
4) виробляє загальні поняття, принципи, на які спираються інші юридичні науки.
2.Предмет теорії держави і права.
Теорія держави і права — система наукових знань про об'єктивні властивості держави і права; про основні та загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ.

Предмет теорії держави і права — об'єктивні властивості держави і права, основні та загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державних і правових явищ.

Основні ознаки теорії держави і права:

1. Вивчає державу і право у теоретико-узагальненому вигляді.

2. Осягає не усе, а основні та загальні закономірності виникнення, розвитку, функціонування держави і права, їх можна назвати фундаментальними закономірностями, тому що вони однаково властиві різноманітним державам і їх правовим системам.

3. Грунтується на єдності та діалектичному взаємозв'язку держави і права.

Теорія держави і права є:

— суспільною наукою, тому що вивчає такі суспільні явища, як держава і право;

— юридичною наукою, тому що вивчає лише державну і правову сторони громадського життя;

— загальнотеоретичною наукою, оскільки виявляє і пояснює загальні та основні закономірності розвитку держави і права.

Предмет науки теорії держави і права є історичним. Він змінюється в міру залучення до сфери пізнання нових властивостей і явищ правової і державної дійсності, а також вилучення всього того, що виявляється ілюзією, помилкою, оманою.

Предмет загальної теорії держави і права не обмежується тільки сучасними державно-правовими системами, вона досліджує і закономірності їх виникнення, становлення, можливі шляхи майбутнього розвитку, іншими словами вона вивчає державу і право в їх минулому, справжньому і майбутньому. Загальна теорія держави і права вивчає не тільки вітчизняну для дослідника (національну) державу і право, але і системи наукових юридичних знань, державно-правову дійсність інших країн, їх союзів, блоків, а також міжнародних організацій. Загальна теорія держави і права досліджує загальні і специфічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права, виробляє свою систему наукових понять, визначень і принципів, внаслідок чого є самостійною юридичною наукою в системі юридичних наук і що має для цих наук загальнотеоретичне і методологічне значення.
3.Методи теорії держави і права.
Метод теорії держави і права — це сукупність логічних прийомів і конкретних засобів пізнання загальних і основних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування держави і права.
Методологія — система певних теоретичних принципів, логічних прийомів, конкретних засобів дослідження предмета науки. Теоретичні принципи — історизм, єдність логічного та історичного. Логічні прийоми — дедуктивний та індуктивний умовивід, аналіз і синтез, порівняння, узагальнення. Конкретні засоби дослідження — інструменти пізнання, що застосовуються для встановлення знання про досліджуваний предмет.
Методи науки теорії держави і права поділяються на загальні, окремі (конкретні) і спеціальні.
Загальним методом теорії права і держави є метод філософської діалектики. Він полягає у підході до вивчення держави і права, який ґрунтується на загальних закономірних зв'язках розвитку буття і свідомості. Загальний метод філософської діалектики розкривається через:
1) логічний метод сходження від простого до складного, від абстрактного до конкретного. Відповідно до цього методу пізнання здійснюється в два етапи. На першому етапі пізнання об'єкта сприймається як деяке неподільне ціле. На другому, за допомогою аналізу, об'єкт пізнається конкретними частинами.
2) метод єдності логічного та історичного. Сутність історичного методу полягає у тому, що процес розвитку державно-правових явищ відтворюється в усій багатогранності, в усій повноті; із усім позитивним, що накопичено історичним досвідом.
3) системно-структурний метод, котрий припускає, що всі державно-правові явища розглядаються як елементи систем.
Основні окремі (конкретні) методи теорії держави і права:
1) формально-догматичний (юридико-технічний) метод припускає вивчення права як такого, у «чистому вигляді», поза зв'язку з економікою, політикою, мораллю та іншими соціальними явищами.
2) соціологічний метод полягає в дослідженні права не на рівні абстрактних категорій, а на підставі конкретних соціальних фактів.
3) статистичний метод використовується для встановлення статистичних даних про предмет вивчення.
4) конкретно-історичний метод допомагає вивчити специфіку державно-правового явища конкретного історичного періоду, простежити динаміку його розвитку.
5) порівняльно-правовий метод припускає зіставлення юридичних понять, явищ і процесів і виявлення між ними схожості та відмінностей.
Спеціальні методи — методи, що грунтуються на досягненнях суспільних і технічних наук:
математичний;
кібернетичний;
психологічний та ін.
4.Функції теорії держави і права.
Функції теорії держави і права — основні напрямки її теоретичного і практичного призначення, виконувані в суспільстві з метою його прогресивного перетворення.

1. Онтологічна — виражається в пізнанні та поясненні явиш і процесів державного і правового життя суспільства; пояснює об'єктивні процеси її розвитку, з'ясовує, які саме закономірності лежать в підґрунті цих процесів, визначає їх зміст і сутність.

2. Евристична - виражається як у глибинному пізнанні основних закономірностей державно-правового життя, так і в з'ясовуванні їх тенденцій, відкритті нових закономірностей, збагаченні новими знаннями про розвиток держави і права.

3. Прогностична — виражається в передбаченні подальшого розвитку держави і права на основі адекватного відображення його об'єктивних закономірностей.

4. Методологічна — виражається у формуванні поняттєвого апарату системи юридичних наук, створенні універсальної юридичної мови, що забезпечує однаковість у класифікації та оцінці явищ фахівцями різних галузей права.

5. Ідеологічна — полягає у розробці фундаментальних ідей про шляхи прогресивного розвитку держави і права, що впливають на правову свідомість громадян і суспільства.

6. Політична — виражається у впливі на формування політичного курсу держави, політичної системи суспільства та у забезпеченні їх науковості.

7. Науково-прикладна — полягає у розробці рекомендацій для практичного вирішення завдань державно-правового будівництва — підготування законопроектів і проектів інших нормативно-правових актів, рішень, що виносяться правозастосовними органами.
5.Призначення теорії держави і права у відношенні до галузевих юридичних дисциплін.
ТДіП — наука, що має відносну самостійність щодо інших юридичних наук завдяки безпосередньому зв'язку з державно-правовою дійсністю. Всі галузеві юридичні науки — емпіричні. Завдання ТДіП - систематизувати, витлумачити та узагальнити факти державно-правової дійсності. Вона вносить порядок і смисл до набору фактів, налагоджує належні взаємозв'язки між ними і виводить із них певні узагальнення.
ТДіП — узагальнююча загальнотеоретична наука відносно інших юридичних наук, яка інтегрує їх досягнення.
Галузеві юридичні науки вивчають певні державно-правові явища з точки зору характеристик, властивих даним явищам у конкретних сферах правового і державного життя.
ТДіП відрізняє узагальнюючий, об'єднуючий і цілісний підхід, що враховує результати досліджень інших наук для вироблення найвідповіднішої позиції у змалюванні, аналізі та поясненні «правових даних».
ТДіП не підміняє теорію галузевих юридичних наук і не розчиняється в ній. Кожна галузева юридична наука досліджує закономірності та особливості власного предмета. Сфера теоретичних узагальнень у галузевих юридичних науках значно вужче, ніж у теорії держави і права.
ТДіП є систематизований результат знань, накопичених окремими юридичними науками і юридичною практикою. ТДіП — методологічна, базова наука відносно галузевих юридичних наук, її висновки, загальнотеоретичні положення є підґрунтям для вирішення спеціальних питань галузевих наук. Виробляючи свою галузеву теорію, ці юридичні науки керуються методологічними положеннями ТДіП.
ТДіП формує свої висновки в тісному зв'язку з галузевими науками, використовує фактичний матеріал, що міститься в них, спирається на їх досягнення. Основні державно-правові категорії поняттєвого апарату науки ТДіП — загальні для всієї юридичної науки.У взаємовідносинах ТДіП і галузевих юридичних наук існує своєрідна рівноправність, яка полягає у взаємному збагаченні і взаємній допомозі в пізнанні системи закономірностей держави і права.
Місце теорії держави і права в системі юридичних наук визначається тим, що вона:
1) є загальнотеоретичною, методологічною, базовою щодо інших юридичних наук;
2) об'єднує і використовує дані і висновки юридичних наук з метою більш глибоких загальнотеоретичних узагальнень;
3) досліджує (змальовує, аналізує, пояснює) основні закономірності розвитку держави і права в цілому;
4) виробляє загальні поняття, принципи, на які спираються інші юридичні науки.
6.Співвідношення теорії держави і права з іншими суспільними науками, що вивчають державу і право: філософією, політологією, соціологією тощо.
Філософія і теорія держави і права. Філософія не залишає поза своєю увагою державу і право, однак вона визначає їх сутність, природу, призначення і місце в системі соціальних явищ і цим обмежується. Що стосується теорії держави і права, то вона вивчає державу і право багатогранне, звертаючись при цьому до передових досягнень філософії і використовуючи філософські категорії — сутність, зміст і форма, частина і ціле, можливість і дійсність, система і структура та ін.

Філософія виробляє засоби світоглядної орієнтації людини, дає ключ до розгадки державно-правових явищ. Теорія держави і права озброює філософію матеріалом, який дозволяє робити узагальнення і формулювати загальні принципи соціального прогресу, свободи, а також виробляти загально методологічні принципи дослідження в галузі всіх окремих наук, у тому числі в царині держави і права.

Не випадковим є те, що філософія права як частина загальної філософії започаткувала теорію держави і права, перетворилася на методологічне підґрунтя юриспруденції завдяки дослідженню глобальних державно-правових категорій (насамперед категорії «право»).
Економічна теорія і теорія держави і права. Економічна теорія вивчає систему виробничих відносин, організацію господарського життя, поведінку індивідів та інститутів, що займаються виробництвом, обміном і споживанням товарів і послуг. Теорія держави і права використовує положення і висновки економічної теорії, у тому числі такі її категорії, як виробничі відносини, продуктивні сили, власність, статутний капітал та ін. Якщо предмет економічної теорії охоплює закономірності економічних явищ, то предмет теорії держави і права — закономірності державних і правових явищ. Між цими науками існують тісна взаємодія, взаємопроникнення, взаємовплив. Економічні відносини потребують най адекватніших собі державно-правових інститутів. Інститути держави і права, виникаючи у відповідь на економічні потреби, самі виступають важливим чинником формування соціально-економічних відносин.
Соціологія і теорія держави і права. Соціологія — наука про суспільство в цілому та окремі його структури, соціальні групи, про соціальні процеси, закономірності індивідуальної та групової поведінки. Об'єктом соціологічного дослідження є всі соціальні явища, у тому числі державно-правові. Будучи засобом пізнання держави і права, соціологія завдяки цьому поглиблює свій власний предмет. Теорія держави і права використовує результати соціологічних експериментів для підвищення соціальної ефективності норм права, засобів удосконалення державного апарату, пізнання причин і умов правопорушень, вивчення рівнів правосвідомості, соціальної структури та ін..
Політологія і теорія держави і права. Політологія досліджує політику — діяльність і відносини у здійсненні влади в суспільстві, а також закономірності функціонування і розвитку політики і політичної влади, політичних інтересів, відносин, свідомості, діяльності. Об'єкт політології — політичне життя суспільства в різних проявах, діяльність держави та її органів, політичних партій, політичних і громадських організацій, поведінка людей тощо. Питань права політологія торкається менше (лише при вивченні методів досягнення влади праву відводиться першорядне місце), а питання держави, співвідношення цивільного суспільства і держави, людини і держави в ній посідають значне місце. Проте їх вивчення відбувається з точки зору політичної, а не юридичної. Теорія держави і права покликана досліджувати державу як правове явище.

політологія користується теоретико-юридичними досягненнями у вивченні проблем держави.

Соціальна психологія і теорія держави і права. Соціальна психологія (від грец. psyche — душа, logos — вчення) вивчає закономірності, механізми і факти психічного життя людини, соціальної групи, суспільства, її увага зосереджена на закономірностях поведінки людей, обумовленої їх належністю до соціальних груп. Досягнення соціальної психології враховуються теорією держави і права при вивченні правосвідомості, ефективності впливу права на поведінку людей і т. ін. Соціальна психологія допомагає теорії держави і права узагальнювати результати практичної діяльності державно-правових інститутів (насамперед інститутів управління), поведінки посадових осіб і громадян за допомогою виявлення соціально-психологічних механізмів.
7.Структура теорії держави і права.
Теорія держави і права має певну структуру: першу частину становить методологія теорії держави і права (наука про основні методи дослідження суспільних, державно-правових явищ); друга частина - теорія держави; третя частина - теорія права.

Т.Д.П. – система наукових знань про об»активні властивості держави і права; про основні і загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ.

Як і будь-коли інша наука теорія держави і права має свій предмет і метод.

Метод Т.Д.П – це сукупність логічних прийомів і конкретних засобів пізнання загальних і основних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування державних і правових явищ.

Основні ознаки ТДП:

- визначає державу і право в теоретично-суспільному вигляді;

- осягає не все, а основні і загальні закономірності розвидку, функціонування держави і права;

- базується на єдності і діалектичному зв»язку держави і права.

Т.Д.П є суспільною наукою тому, що вивчає такі суспільні явища, як державу і право, а також є юридичною наукою, оскільки вивчає тільки д-ну і правову сторони суспільного життя , а також загально-теоретичною наукою, оскільки вона виявляє і пояснює загальні і основні закономірності розвитку держави і права.

Функції:

- Онтологічна – виражається в пізнанні і поясненні явищ і процессів державного та правового життя суспільства

- Евристична – вирижається як в глибинному пізнанні основних закономірностей державно-правового життя, так і в з»ясуванні їх тенденції.

- Прогностична – виражаеться в передбаченні подальшого розвитку права і держави на основі адекватного відображення його об»активних закономірностей.

- Методологічна – виражається в формуванні понятійного апарату системи юридичних наук.

- Ідеологічна - складається у виробленні фундаментальних ідей про шляхи прогресивного розвитку держави і права, впливаючи на правову свідомість громадян і суспільства.

- Політична – виражається у впливі на формування політичного курсу держави.

- науково- прикладна – складається у виробленні рекомендацій
8.Передумови виникнення держави.
Держава виникає і розвивається в конкретних умовах життя людей і у зв’язку з певним ступенем розвитку суспільства.

Безпосередня причина виникнення держави та права – розподіл суспільства на класи з протилежними інтересами. Це дуже тривалий і складний процес.

У теорії держави і права розглядають такі передумови виникнення держави:

а) три великі розподіли праці;

б) поява надлишкового продукту, патріархальної сім’ї, приватної власності та майнової нерівності;

в) утворення класів як великих груп людей з протилежними інтересами та виникнення міжкласових конфліктів;

г) неспроможність суспільної влади первісного ладу врегулювати класові суперечності й конфлікти.

Економіка первісного ладу прогресувала з подальшим удосконаленням знарядь праці. У розподілі праці - виділення скотарства, відокремлення ремесел від землеробства і появу купців, зайнятих лише обміном.

За нових економічних умов одна сім’я мала змогу не тільки забезпечити себе засобами існування, але й мати надлишковий продукт, який зосереджувався в руках старійшин, військових начальників. Важливу роль відігравали також майнова міжродова, а потім і внутрішньородова нерівність, з’являється приватна власність, класи – групи людей, які займають протилежне місце у суспільному виробництві.

У цих нових умовах родоплемінна організація існувати не могла. Потрібний був орган, здатний зберегти та забезпечити функціонування суспільства як цілісного організму. Новому органу потрібна була міцна влада з певними установами, особливим загоном людей, які б займалися тільки управлінням і володіли можливістю здійснювати організаційний примус. Таким органом і стала держава.

Формування держави пройшло через ряд етапів, яким притаманне поєднання рис родоплемінної та державної організації суспільства.

Причини виникнення держави.

- Економічні(1.перхід від збираної до виробничої економ.2.три поділи праці-земл. скотар. ремісн.3.поява надл. продукту.4.поява прив. валсн.)

- Соціальні (1.ліквід. общин. колективізму.2.поява соц. суперчн.3.поява різн. класів.4.упорядк. відн. між людьми)

- Політичні (1потр. у врегул. суперечн. між різн. класами.2.неможл. існ. родоплемінної орг. сусп.)

- Психологічні (1.усвідомл. таких понять,як права та обов.2.поява відчуття провини)

- Культурні (1.необх. у „цивіліз.” управл.2.поява реліг.3.поява письма ->науки)
9.Ознаки держави.
Держава – це політико-терит-на орг-ція громадянс сусп-ва, яка виражає інтереси всіх його соц груп, має апарат упр-ня і примусу для приведення в життя своєї волі.

Держава — єдина політична організація, яка:
1) охоплює усе населення країни в просторових межах. Територія — матеріальна основа існування держави, вона створює простір, у межах якого держава простирає свою владу на населення, що мешкає тут. Територіальна ознака породжує громадянство — юридичний зв'язок особи з даною державою, який виражається у взаємних правах і обов'язках. Громадянин держави набуває: а) обов'язок підкорятися державно-владним велінням; б) право на заступництво і захист держави;
2) має спеціальний апарат управління — систему державних органів, що складаються з особливого розряду осіб, професіоналів з управління;
3) має у своєму розпорядженні апарат легального примусу: збройні сили, установи і заклади примусового характеру (армія, поліція, тюремні і виправно-трудові установи);
4) в особі компетентних органів видає загальнообов'язкові юридичні норми, забезпечує їх реалізацію, тобто держава організує громадське життя на правових засадах, виступаючи, таким чином, як арбітр, що узгоджує індивідуальні, групові і суспільні інтереси. Вона забезпечує і захищає права своїх громадян, а також інших людей, що перебувають на її території;
5) має єдину грошову систему;
6) має офіційну систему оподаткування і фінансового контролю;
7) має суверенітет;
8) має формальні реквізити — офіційні символи: прапор, герб, гімн.
10.Суверенітет держави та його види.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Схожі:

План Вступ Теорія держави і права в системі суспільних та юридичних...
Теоретичне осмислення й усвідомлення цих проблем – необхідна умова наукового управління суспільними процесами. Саме життя висунуло...
Конспект з курсу “Теорія держави і права”. § Теорія права і держави в системі юридичних наук
У залежності від того, які з цих компонентів, підсистем, структур і функцій чи їхніх аспектів і рівнів вивчаються, і підрозділяються...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНИЙГУМАНІТАРНИЙУНІВЕРСИТЕТ...
Україні, а також виходячи з необхідності закріплення ідеї пріоритету права в юридичній діяльності вивчення навчальної дисципліни...
Предмет і методологія теорії держави та права
В. Н. Каразіна, кандидат юридичних наук Передерій О. С., начальник кафедри державно-правових дисциплін факультету підготовки фахівців...
О-66 Історія держави і права зарубіжних країн
Білик Б. І. доктор історичних наук, професор Бризгалов І. В. кандидат юридичних наук, доцент
5. Комунікативна слугування своєрідним «містком» між юрид і іншими суспільними науками. 6
Предмет загальної теорії права. Місце загальної теорії права в системі юридичних наук
1. Поняття, предмет і методи теорії держави та права 9 Тема Походження держави та права 11
П.І., Стрельник О. Л., Гончаров А. В. Навчально-методичні матеріали з курсу “Теорія держави та права” для студентів та курсантів...
Історія держави і права України Теорія права та держави

ПРАВОВА ДЕРЖАВА в контексті новітнього українського досвіду КИЇВ...
В. В. КОПЄЙЧИКОВ, доктор юридичних наук, професор М. І. КОЗЮБРА, доктор юридичних наук професор О. В. ЗАЙЧУК, доктор юридичних наук...
МЕТОДОЛОГІЯ ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ. ФІЛОСОФІЯ ПРАВА. ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
П. С. Пацурківський Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка