Програма курсу: “ Історія України” (“Історія державності України”) для студентів юридичного факультету Київ-2009


Скачати 0.55 Mb.
Назва Програма курсу: “ Історія України” (“Історія державності України”) для студентів юридичного факультету Київ-2009
Сторінка 1/5
Дата 01.04.2013
Розмір 0.55 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
  1   2   3   4   5
Київський національний університет імені Тараса Шевченка


Кафедра теорії та історії держави і права

Програма курсу:

Історія України”

(“Історія державності України”)

для студентів юридичного факультету

Київ-2009

Програма курсу “Історія України” (“Історія державності України”) для студентів юридичного факультету
Укладачі:

професор Сергійчук В. І.

асистент Вовк О.Й.


Рецензент:

доцент, канд. юрид. наук Чехович В.А.

Затверджено

кафедрою теорії та історії

держави і права

протокол № __ від ________200__р.

Схвалено:

методичною комісією

юридичного факультету

“___”___________200__р.

Рекомендовано до друку

рішенням Вченої Ради

юридичного факультету

від “___”_________200__р.

Вступ
“Історія України” (“Історія державності України”) – складова частина навчальної програми на юридичному факультеті і входить до системи базової підготовки студентів в українських спеціалізованих вищих закладах освіти. Викладається на І курсі в 1 семестрі в обсязі 72 годин, з них лекцій – 20 годин, практичних занять – 16 годин, самостійна робота – 36 годин та форма підсумкового контролю – залік.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Історія української державності має своїм завданням формувати всебічно розвинену та соціально активну особу, вона покликана забезпечити глибокі знання історичного розвитку державності українського народу, особливостей його національного права; вміння визначити вклад національних цінностей у загальнолюдські; переконливо засвоїти ідеали гуманізму та демократії; формувати історичну свідомість як основу всієї суспільної свідомості; привити самостійні, творчі, пізнавальні навики підходу до історичного минулого та реального сьогодення.

Виходячи з цієї мети, головні завдання курсу полягають у тому, щоб студенти юридичного факультету виробили навики системно аналізувати основні етапи розвитку державності українського народу, могли сформувати комплексне бачення місця і ролі України в системі міжнародних відносин. Крім того, студент має ознайомитися з методологічними підходами щодо засвоєння політичних, економічних, соціальних і культурних проблем історії українських земель як у вітчизняній, так і в зарубіжній історіографії, виробити навики самостійної роботи з джерелами та літературою та їх критичного аналізу.

Предмет навчальної дисципліни

Предмет «Історія української державності» включає процеси, явища, історичні факти, закономірності й особливості історичного розвитку самоврядування на теренах України в період від давніх часів до наших днів.
Вимоги до знань та вмінь студентів

Студенти в процесі вивчення курсу повинні:

- оволодіти сучасними методами історичного пізнання, історичним термінологічно-понятійним апаратом;

- зрозуміти сутність, природу та генезис історичних явищ, вміти здійснювати їх аналіз та узагальнення, з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і процесів;

- виважено оцінювати роль суб’єктивних і об’єктивних чинників в історичному процесі, подіях і явищах вітчизняної історії;

- знати основні праці вітчизняних і зарубіжних істориків, присвячених актуальним проблемам історії української державності;

- на основі методів наукового пошуку опанувати новітні історичні концепції, оволодіти елементами наукового підходу до вивчення архівних матеріалів з історії української державності.
Місце в структурно-логічній схемі спеціальності

Нормативна навчальна дисципліна «Історія України» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Вона є складовою гуманітарного циклу і дає можливість з’ясувати витоки суспільно-історичних процесів від давніх часів до новітньої історії України, їх глибокого аналізу та розуміння; простежити співвідношення загальних закономірностей і особливостей розвитку українських земель протягом усієї минувшини.

Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу "Історія української державності " поділений на 2 змістові модулі, кожний з яких включає лекції, практичні заняття, тематично-ситуативні тести під час окремих лекцій та семінарських занять і самостійну роботу студентів, що завершується рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль(тестування, реферати), контрольні письмові роботи за підсумками двох кредитів та підсумковий контроль – залік.

Крім того, студенти юридичного факультету можуть представити для оцінки свої публікації на теми, що пропонуються для самостійної роботи. Кожна така публікація оцінюється до 10 балів.

Завдання поточного контролю полягає у перевірці та засвоєнні студентами певного блоку інформації, її розуміння, вироблення навичок самостійного опрацювання джерел та літератури, вміння публічно або письмово виявити свої знання та навички.

Завдання підсумкового контролю – перевірка засвоєння студентами програмного матеріалу в цілому.

Співвідношення складових у змістовому модулі.

Форма підсумкового контролю: залік

Загальна сума балів - 100 балів (з них поточний модульний контроль - 90 балів, залік- 10 балів).

Схема переведення балів, отриманих студентом на семінарських заняттях, у залікові

Змістовий модуль 1.

Історія української державності до ХХ ст.




Змістовий модуль 2.

Історія української державності в ХХ ст.

Залік


40 залікових балів

50

залікових

балів


10 балів

Семінар заняття

Самост. робота

Модульн контроль

Семінар заняття

Самост. робота

Модульн. контроль



25

10

5

25

15

10






Перелік видів аудиторної роботи та їх оцінка (в балах)

3.1.1. Перелік видів аудиторної роботи та їх оцінка (в балах)

На семінарських заняттях оцінці можуть підлягати: рівень знань, продемонстрований у відповіддях і виступах; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття; експрес-тестування тощо.

Схема переведення балів, отриманих студентом на семінарських заняттях, у залікові

Перелік видів аудиторної роботи та їх оцінка (в балах)

3.1.1. Перелік видів аудиторної роботи та їх оцінка (в балах)

На семінарських заняттях оцінці можуть підлягати: рівень знань, продемонстрований у відповіддях і виступах; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття; експрес-тестування тощо.

Схема переведення балів, отриманих студентом на семінарських заняттях, у залікові

8 семінарських занять

з одного змістовного модуля

залікові бали

середній бал

25

4,9-5,0

24

4,7-4,8

23

4,5-4,6

22

4,3-4,4

21

4,1-4,2

20

3,9-4,0

19

3,7-3,8

18

3,5-3,6

17

3,3-3,4

16

ЗД-3,2

15

2,9-3,0

14

2,7-2,8

13

2,5-2,6

середній бал менше за 2,5 не переводиться у залікові бали

Критерії оцінювання роботи студента на одному семінарському занятті;

Виступи на семінарських заняттях з основною доповіддю (в залежності від змісту) - 2-5 бали.

Доповнення - 2-5 бали.

Участь у дискусії - 2-5 бали.

Письмова самостійна робота - 2-5 бали.

Експрес-контроль:

• повна відповідь - 1 бал;

• неповна відповідь - 0,5 бала;

• незадовільна відповідь - 0 балів

Критеріями оцінки при усних відповідях можуть бути: повнота розкриття питання; логіка викладення, культура мови; впевненість, емоційність та переконаність; використання основної та додаткової літератури (монографій, навчальних посібників, збірників документів, журналів, інших періодичних видань тощо); аналітичні міркування, вміння робити порівняння, висновки.

3.1.2. Індивідуально-консультативна робота

Індивідуальна робота викладача зі студентами має на меті підвищення рівня знань студентів, повнішого і глибшого засвоєння програмного матеріалу, формування у студентів уміння працювати з джерелами, аналізувати матеріал, робити узагальнення.

У процесі індивідуальної роботи студенти отримують від викладача конкретну допомогу у самостійному вивчення тем програми, написанні рефератів, підготовці доповідей або повідомлень на наукові студентські конференції.

Консультації мають головним завданням допомогти студентам у ґрунтовній підготовці до семінарських занять, виробленні у них вміння виокремити з кожної його проблеми найсуттєвіше, на чому необхідно сконцентрувати увагу, навичок працювати з джерелами та літературою. Під час консультації студент може отримати від викладача відповідь на конкретні запитання.

Консультації, як правило, передують семінарським заняттям у групі і можуть бути як груповими, так і індивідуальними.

Індивідуально-консультаційна робота викладачів здійснюється відповідно до графіку, затвердженого кафедрою на перший семестр, і складає 1-2 години щотижня (з розрахунку 13 годин на семестр).

3.1.3. Самостійна робота студентів

Самостійна робота студентів є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Метою самостійної роботи є вироблення навичок і вміння працювати з джерелами та літературою, їхнього аналізу; узагальнювати вивчений матеріал, виокремлювати основну інформацію, яку необхідно засвоїти; формувати і аргументувати свою власну позицію з певної дискусійної проблеми.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій з важливих проблем навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання та публічного захисту реферату (змістовний модуль 1), тестування (змістовний модуль 2).

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів у першому змістовному модулі та від 0 до 15 - в другому.

Критерії оцінювання реферату:

• глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція -9-10 балів;

• обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів;

• тема розкрита неповно - 5-6 балів;

• реферат суто компілятивного рівня - 3-4 бали;

• розкритий лише окремий аспект -1-2 бали

• реферат не зарахований - 0 балів

Тестування:

На тестування виноситься 30 запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 0,5 балів.

3.1.4. Модульний контроль

По завершенні вивчення кожного змістовного модуля студент складає підсумковий модульний контроль (ПМК). Участь всіх студентів у контрольному заході обов'язкова. ПМК проводиться у письмовій формі.

ПМК виконується на останньому семінарському занятті з даного змістовного модуля.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати за ПМК - 5 балів (змістовний модуль №1), 10 балів (змістовний модуль №2).

Студент, який не відпрацював семінарські заняття, не допускається до складання ПМК, і даний модуль не зараховується.

Якщо студент не з'явився на ПМК, у поточній рейтинговій відомості зазначається «не з'явився» та виставляється 0 балів за змістовний модуль. Студент, який з поважної причини пропустив ПМК, зобов'язаний надати відповідний документ і викладач за погодженням з деканатом призначає нову дату проведення ПМК.

Критерії оцінювання модульного контролю у тестовій формі (оцінюється в діапазоні від 0 до 5 балів): 20 запитань

а) вірна відповідь на одне запитання - 0,25 бала;

б) невірна відповідь - 0 балів.

Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи

(оцінюється в діапазоні від 0 до 5 балів). Теоретичне питання:

а) глибоке розкриття теоретичного питання - 5 балів;

б) повна коротка відповідь - 4 бали;

в) неповна відповідь - 2-3 бали;

г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня - 0-1 балів.

Із змістовного модуля № 2 два запитання на контрольну роботу.
  1   2   3   4   5

Схожі:

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА для студентів спеціальності 060100 „Правознавство” КИЇВ 2009
Робоча навчальна програма з курсу «Державна реєстрація прав на землю» розроблена для студентів юридичного факультету спеціальності...
Про вивчення історії у 2009/2010 навчальному році
У 2009/10 н р учні 5 – 9 класів навчатимуться за програмою 12-річної школи “Історія України. Всесвітня історія. 5 – 12 класи” (Київ,...
Екзаменаційні питання з курсу «Новітня історія України» для студентів...
Проголошення автономії Карпатської України: передумови, причини, історичне значення. Угорська окупація Закарпаття
Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності...
Нормативний курс „Екологічне право України” розрахований на студентів юридичного факультету з метою засвоєння ними наукових положень,...
ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Вивчення нормативного курсу «Історія України» в інституті проводиться протягом одного семестру. Для успішного вивчення дисципліни,...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС з курсу «КРИМІНОЛОГІЯ» для студентів...
Навчально-методичний комплекс з курсу «Кримінологія» для студентів юридичного факультету
Програма спецкурсу: «Використання даних природничих і технічних наук...
Поняття спеціальних знань та значення їх використання у слідчій та судовій практиці
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА для студентів спеціальності 060100 „Правознавство” Київ-2009
Нормативний курс "Актуальні проблеми екологічного права" розрахований для студентів-магістрів юридичного факультету з метою засвоєння...
ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України
Авторські права на текст програми «Історія України. Всесвітня історія, 5–12 кл.» належать Міністерству освіти і науки України та...
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Курс “Історія держави та права України” призначений для вивчення студентами юридичного факультету Національного університету ДПС...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка