Гетьманщина наприкінці XVII — на початку XVIII ст. І. Ма­зепа. Слайд 1


Скачати 218.53 Kb.
Назва Гетьманщина наприкінці XVII — на початку XVIII ст. І. Ма­зепа. Слайд 1
Дата 01.11.2013
Розмір 218.53 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
Тема. Гетьманщина наприкінці XVII — на початку XVIII ст. І. Ма­зепа. Слайд 1.

Мета: охарактеризувати зовнішню та внутрішню політику Гетьманщини наприкінці XVII — на початку XVIII ст.; визначити умови Коломацьких статей і обставини їх ук­ладення; охарактеризувати гетьмана І. Мазепу і початок його гетьманування; з'ясувати становище Правобережної України наприкінці XVII — на початку XVIII ст.; продовжити формування на­вичок критичного мислення учнів; виховувати учнів у дусі поваги до історичної боротьби і здобутків українського народу.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: історичний документ, роздатковий матеріал, мультимедійна презентація.

Хід уроку
І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Дати відповідь на запитання тесту (на дошці прикріплені варіанти відповідей, які учням необхідно знайти і з’єднати ). Слайд 2.

- Поділ України між Московською державою і Річчю Посполитою було

оформлено (Андрусівським перемир`ям) в (1667) році.

- Правобережна Україна відійшла до (Польщі), Лівобережна до (Москви)

- Період в історії України з ( 60-х) до (80-х років ) названо ( Руїною )

- Спробу об`єднати українські землі зробив (П. Дорошенко) в (1668) році.

- українська козацька держава на Лівобережжі в кінці ХVІІ ст. називалася

(Лівобережна Гетьманщина)

Робота декількох учнів біля дошки.

  • Згрупувати гетьманів Правобережної і Лівобережної України . Слайд 3. (І.Брюховецький, Д. Многогрішний , П.Дорошенко, І.Виговський, П. Тетеря, І.Самойлович, Ю.Хмельницький) .

Виконати вправу «Розрізаний текст».

  • Встановити відповідність між гетьманами і угодами, що підписані ними (розташувати в хронологічній послідовності). Слайд 4.

Гетьмани

Угоди

І.Брюховецький

«Московські статті»

І.Мазепа

«Переяславські статті»

Д. Многогрішний

«Глухівські статті»

П.Дорошенко

« Коломацькі статті»

І.Виговський

«Конотопські статті»

П. Тетеря




І.Самойлович




Ю.Хмельницький





Робота з поняттями. Слайд 5.

Давайте звернемо увагу на поняття, з якими ми працювали, вивчаючи цей період.

Руїна -

Абсолютизм -

Сонце Руїни -

Завдання: Прочитавши текст на дошці, підведемо підсумки першого етапу уроку. Слайд 6.

Наслідки Руїни, ідея створення української держави, поштовх до розвитку політичної самосвідомості, окремішності української нації ( учні на основі написаних фраз формулюють речення і роблять висновок).

Орієнтовна відповідь: Слайд 7.

Наслідки Руїни були катастрофічними: від епідемій, голоду, воєнних дій загинуло близько 3 млн. осіб. Але в ході національної революції зародилась ідея створення української держави, ідея окремішності української нації.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Слайд 8.

- Яке головне завдання стояло перед українським народом в кінці ХVІІ ст.?

- Якими шляхами можна було його вирішити?

Сьогодні, розглядаючи тему «Українські землі в кінці ХVІІ - на початку ХVІІІ ст.», ми спробуємо дати оцінку І.Мазепі, як історичній постаті, його діяльності по створенню української держави.

Вчитель: сьогодні на уроці у вас буде можливість відчути себе справжніми істориками-науковцями. Протягом уроку ви досліджуватимете, займатиметеся пошуком, аналізуватимете. Від того наскільки старанно ви будете працювати на уроці і буде залежати ваш результат.

Слайд 9. Оголошення теми уроку.

Слайд 10. Очікувані результати.

Слайд 11. Проблемне питання – І. Мазепа - історична постать, неоднозначна, таємничо загадкова і до цього часу. Одні називають його народним героєм, інші - зрадником. Спробуйте довести або спростувати це твердження.

IV.Вивчення нового матеріалу.

Вчитель: Підписання Бахчисарайського миру розв’язав руки турецькому султану для останнього, як виявилося, могутнього наступу на Європу. Кульмі­нацією цього наступу стала облога Відня в 1683 р. Тут під Віднем вирішувалася подальша доля Європи. На допомогу обложеним ви­рушив польський король Ян Собеський із 25-тисячним військом, у якому були й українські козаки. Стрімкий удар польських гусарів на турецький табір, примусив останніх тікати з місця битви. Як писав польський король Римському Папі: «Ми прийшли, побачили, Бог переміг».

Цікаво знати

У битві під Віднем особливо уславився козак Юрій Кульчицький, уродже­нець м. Самбора на Львівщині, про подвиги якого писали тодішні європей­ські газети. Коли почалася турецька облога, Кульчицький перебував у місті у справах торгівлі. Не вагаючись, він став у ряди захисників Відня. Знаю­чи турецьку мову і звичаї (колись був у полоні), Кульчицький неодноразово проникав до турецького табору і приносив важливі розвідувальні дані. Коли після розгрому турецької армії союзники ділили захоплену здобич, Кульчи­цький узяв собі вози, навантажені кавою. Ніхто не знав, що це і що з нею ро­бити. Кмітливий козак відкрив у Європі першу кав'ярню й навчив європейців уживати цей напій. Після смерті Кульчицького у столиці Австрії йому було встановлено бронзовий пам'ятник. Так були закладені традиції всесвітньо відомої віденської кави.
Після цієї перемоги Польща вступила до Священної ліги (Рим, Ве­неція, Австрія), яка вела боротьбу проти Османської імперії. Також польський уряд пішов на примирення з Московською державою з ме­тою підтвердити кордони, установлені за Андрусівським перемир'ям і залучити Москву до боротьби проти Туреччини. 6 травня 1686 р. у Москві між Річчю Посполитою і Московською державою було під­писано «Трактат про вічний мир».

Робота учнів з документами. Слайд 12.

Користуючись документами, спробуйте дослідити, як саме «Вічний мир» зачіпав інтереси України та як на нього відреагував гетьман Самойлович.

Документ 1

  • Лівобережжя, Запорожжя і Київ з околицями визнавалися за Московською державою, а більша частина Правобережжя (Північна Київщина і Волинь) — за Польщею. Московія також визнавала за Польщею Поділля, якщо та зуміє відвоювати його у Туреччини.

  • Правобережні землі Подніпров'я, спустошені польськими і ту­рецько-татарськими військами, мали залишитися незаселеними.

  • Поляки зобов'язувалися забезпечити православному населен­ню на своїй території вільне віросповідання.

  • Росія і Польща вступали у спільний військовий союз, спрямо­ваний проти Османської імперії і Кримського ханства

Запитання

  1. Що означав договір для України?

  2. Чи враховували Московія та Польща інтереси Гетьманщини?

Документ 2

Із висловлювання гетьмана Самойловича про «Вічний мир» Московії та Речі Посполитої
Військо Запорозьке ніколи не зречеться свого давнього достоянія (Право­бережної України). Не так воно станеться, — як Москва у своїх миро­вих умовах із поляками постановила, — зробимо так, як нам треба!

Запитання до документа

  1. Чому була такою реакція І. Самойловича на «Вічний мир»?

  1. Якою, на вашу думку, була реакція Москви на такі висловлю­вання?


Вчитель: Отже, «Трактат про вічний мир» змінював розстановку сил у Східній Європі на користь Росії. Українські землі, зазнавши чергового поділу, залишалися важливою сферою впливу й претензій найсильніших держав регіону: Росії, Польщі, Туреччини. Щоправда, участь української армії у війнах Росії з Османською імперією 1686 – 1700рр. за Причорномор’я та Приазов’я була в інтересах українського народу, оскільки йшлося про знищення турецько-татарської загрози.

Учні записують в зошити дати «Вічного миру» та Кримських походів.

Вчитель: Після укладення «Вічного миру» для Московської держави склалися сприятливі умови для активізації боротьби за Північне Причорномор'я та припинення турецько-татарських нападів. Із цією метою в 1687 р. було здійснено спільний Кримський похід 150-тисяч-ного російського і 50-тисячного козацького війська на чолі з князем В. Голіциним (фаворитом цариці Софії) і І. Самойловичем. Похід за­вершився повним провалом. Провину за це поклали на Самойловича, що стало приводом до усунення його з гетьманства.

Новим гетьманом було обрано Івана Мазепу.

Робота з підручником, ознайомитись із біографічними даними про Мазепу

(ст. 194) Слайд 13.

Робота з картою «Знайти місце підписання» Слайд 13.

Робота з підручником. Визначити основні положення Коломацьких статтей (ст. 194-195) та зробити висновок. Слайд 13.

Орієнтовна відповідь учнів: Слайд 14.

Коломацькі статті ще більше обмежили автономію України.

- гетьман не мав права знімати з посад генеральну старшину без дозволу царя;

- окрім російських військ у Києві, Переяславі, Ніжині, Острі вводився полк до гетьманської резиденції - Батурин;

- на південних кордонах мали будуватися фортечні укріплення;

- гетьманському уряду заборонялося підтримувати дипломатичні стосунки з іноземними державами; Слайд 15.

- універсали, які видавав Мазепа, повинні були підтверджуватися грамотами царя;

- гетьман зобов`язувався надсилати козацьке військо на війну з Туреччиною і Кримським ханством;

- зазначалося, що Малоросія є лише частиною «их царского пресветлого Величества самодержавной державы».
Стосунки з Московією (розповідь вчителя)

Став гетьманом в 1687р., а в 1689р. - царем став Петро І, між ними встановилися особливо довірливі стосунки.

В Україну повернувся з царською ласкою, правами на нові маєтки.

Петро довіряв Мазепі, говорив, що він був другою людиною в державі.

Його заслуги були відзначені найвищими нагородами: орденом Андрія Первозванного, одержав титул князя Свяченої Римської імперії, від польського короля - орден Білого орла.

Орест Субтельний говорить «козацькі полковники із сарказмом зауважували, що цар скоріше не повірить ангелам, ніж Мазепі», а російські урядовці заявляли, що «ніколи ще не було гетьмана кориснішого й вигіднішого для царя, як Іван Мазепа».

Запитання: Чим зумовлено таке ставлення Москви до І. Мазепи? Слайд 16.

(вихід до Азовського, Чорного моря; використання козаків на будівництві Петербурга, Астрахані, суднобудуванні. )
Чому так вів себе Мазепа? Слайд 16.

(передбачувана відповідь)

не хотів загострювати стосунки з Москвою;

сподівався, що покірністю можна охоронити Україну перед остаточною загибеллю;

Смолій писав, що «Мазепа у багатьох випадках думав одне, говорив друге, а робив третє»;

Треба враховувати ситуацію, тільки завдяки його таланту дипломата він зберіг гетьманську владу.

Вчитель: з приходом до влади Мазепи посилилася гетьманська влада, зміцнилися відносний спокій і стабільність на Лівобережжі. Слайд 17.

Робота з документом 3

Зробити невеличкий портрет особистості Мазепи (зовнішність, риси характеру)

Оцінити Мазепу як політичного діяча. (за пам`яткою)
Із листа французького посла в Московії Жана де Балюза про гетьмана І. Мазепу

...Він [І. Мазепа] дуже любить оздоблювати свою розмову латинськими цитатами, а щодо перфектного й досконалого знання цієї мови, може зма­гатися з найкращими нашими отцями єзуїтами. Його мова взагалі добірна й чепурна; щоправда, коли розмовляє, то більше любить мовчати та слухати інших. При його дворі — два лікарі-німці, із якими Мазепа розмовляє їхньою мовою, а з італійськими майстрами, яких є кілька в гетьманській резиденції, говорив італійською мовою. Я розмовляв із господарем України польською та латинською мовами, бо він запевняв мене, що недобре володіє французькою, хоч за молодих літ відвідав Париж і Південну Францію, був на прийомі в Луврі, коли святкували Піренейський мир (1695). Не знаю тільки, чи в цьо­му твердженні немає якоїсь особливої причини, бо сам бачив у нього газети французькі й голландські.

Принц Мазепа вже поважного віку... Вигляд у нього суворий, очі блискучі, руки тонкі й білі, як у жінки, хоча тіло міцніше, ніж тіло німецького рейта­ра, вершник із нього знаменитий. Він дуже поважний у козацькій країні, де народ загалом свободолюбивий і гордий, мало шанує тих, хто ним володіють. Привернув Мазепа козаків до себе твердою владою, великою воєнною відва­гою та розкішними прийомами у своїй резиденції для козацької старшини...

Розмова з цим принцом дуже приємна: має він великий досвід у політиці; на противагу москвинам, стежить і знає, що діється в чужоземних країнах. Він показував мені свою збірку зброї, одну з найкращих, що я бачив у житті, а також добірну бібліотеку, де на кожному кроці видно латинські книжки.

Кілька разів я дуже обережно навертав розмову про сучасну політичну кон'юнктуру, але мушу зізнатися, що нічого певного від цього принца не міг витягнути. Належить він до тих людей, які воліють або зовсім мовчати, або говорити й не казати.
Проаналізувавши документ, ми можемо сказати, що І.Мазепа: Слайд 18.

знав кілька мов;

знав західну літературу, зібрав велику бібліотеку;

грав на кількох музичних інструментах;

складав вірші, музику;

цитував філософів, опирався на погляди Макіавелі;

любив військову справу, мав коштовну колекцію зброї;

як професійний артилерист заснував власну майстерню по литтю гармат.

Вчитель: На першому етапі гетьманування Мазепа дотримувався політики добрих відносин із Москвою: доповідав про «витівки» запорожців, придушував народні рухи, посилав козацькі полки то в далекі північні райони, де Росія вела боротьбу за вихід до балтійського узбережжя, то в Польщу, то на південь. За рахунок України утримувалися не лише козацькі, а й російські війська. За все це Мазепа одержував щедрі подарунки від царя, Петро І довіряв українському гетьману. У 1700 р. він одержав найвищий орден — Андрія Первозданного, а також титул князя Священної імперії.

Робота учнів з документом. Опрацювати документ і визначити основні заходи Мазепи у внутрішній політиці. Слайд 19.

Документ 4

У соціально-економічній політиці гетьман зробив основну ставку на підтримку козацької старшини і української шляхти, прагнучи перетворити їх на міцну віддану привілейовану соціальну верству. Мазепа сприяв зростанню великого старшинського і монастирського землеволодіння, упорядкуванню панщини для селян (два дні на тиж­день). За роки свого гетьманування він видав більше тисячі універ­салів про передачу старшині, монастирям та великим купцям у во­лодіння сотні сіл із десятками тисяч селян. Сам гетьман мав близько 100 тис. селян в Україні і 20 тис. селян у Росії. Наслідком такої полі­тики стало посилення всіх форм визиску селян, козаків і міщан, заго­стрення соціальних суперечностей в українському суспільстві. Крім того, Мазепа здійснив перепис козацького стану, утруднивши тим самим перехід до нього з інших суспільних станів.

Отримуючи у володіння поселення, старшина, шляхта і монастирі часто змушували козаків виконувати різні повинності, виписували їх із реєстру, перетворювали у підданих, відбирали землі (на початок 1730 р. малоземельні та безземельні становили 40 %). Вони мали робити обов'язкові подарунки старшині (ральні), давати гроші й продукти на утримання адміністрації та пошти, на військову музику, школи тощо.

Значні витрати на закупівлю зброї, боєприпасів, коней та споря­дження, участь у походах та воєнних діях, відрив від ведення госпо­дарства призводили до неспроможності виконувати військову служ­бу, переходу в селянство чи міщанство.

Проте воєнні потреби вимагали існування боєздатного козацько­го війська. Тому в 1698 р. козаків було поділено на спроможних ви­конувати воєнну службу (виборні) і неспроможних (підпомічників), які мали допомагати виборним у веденні господарства. Такий самий поділ згодом відбувся й на Слобожанщині.

Одним із найважливіших напрямків загальної державної політи­ки Мазепи була культурно-просвітницька діяльність. У розвиток ук­раїнської освіти, науки, мистецтва, архітектури, літератури, книго­друкування гетьман вкладав величезні кошти з державної військової скарбниці та власні кошти, справедливо вважаючи, що лише в такий спосіб Україна може зрівнятися з європейськими державами. Промо­вистим є той факт, що лише під його безпосереднім наглядом і керів­ництвом споруджувалося 12 храмів. За гетьманування Мазепи було відновлено багато старовинних храмів княжої доби. Внесок Мазепи в розвиток архітектури й будівництва був настільки значним, що на­віть тогочасний архітектурний стиль дослідники називають «мазепинським бароко».

Багато нових споруд з'явилося в Києві. У 1690 р. було збудовано нове приміщення Києво-Могилянського колегіуму, у 1698 р. — Богоявленську церкву Братського монастиря, дзвіницю Софійського собору, до 1695 р. — обнесено новим муром Києво-Печерську лавру.

Інша царина культурницької діяльності Мазепи — друкарська справа. Видання мазепинської доби були одними з кращих україн­ських книгодруків. До речі, сам гетьман мав чи не найкращу в Ук­раїні бібліотеку й обдаровував книжками монастирі, церкви, окре­мих осіб. Не менш, ніж церквами й монастирями, Мазепа опікувався Києво-Могилянською колегією, сприяючи її перетворенню в 1701 р. на академію. Мазепа також дбав про виникнення нових осередків культури. Зокрема, у 1700 р. в Україні було засновано новий навчаль­ний заклад — Чернігівський колегіум.

На думку дослідників, така цілеспрямована й всеохоплююча культурницька діяльність І. Мазепи дозволяє говорити про неї не просто як про меценатство, а як про сплановану далекоглядну дер­жавну політику.
Внутрішня політика. Слайд 20.
Підтримав старшинське землеволодіння і монастирське;

Зміцнював авторитет гетьманської влади, тому що вважав, що сила держави в його лідері.

Виступає проти переходу козаків у селянський стан.

Ввів дводенну панщину 1701 р.

Протести селян придушував силою.

Намагався обмежити систему оренд і податків

Будівництво на Самарі фортеці, що була загрозою для Запоріжжя

1692 р. - гетьман січі Іваненко (Петрик) підняв повстання, Мазепа придушив.

Козаки називали Мазепу «вітчимом України»

Слайд 21. Будівництво 12 і реставрація 20 церков ( св. Софія, Михайло Златоверхий, Успенський в Лаврі, Троїцька церква над Святими воротами Лаври, церкви в Переяславі, Глухові, Чернігові, Батурині).

Надруковано за його кошти арабський переклад Євангеліє.

Розвиток будівництва і архітектури, живопису, граверного мистецтва. Стиль будівель його доби носить назву «мазепинського барокко».

Побудував новий будинок для Києво – Могилянської академії, розбудував Братський собор.

Дбав про освіту:

1700 р. - відкриття колегіуму в Чернігові

1701 р. - від Петра І отримав підтвердження титулу академії для Києво –

Могилянського колегіуму, щорічна субсидія 1000 злотих.

Сприяв навчанню дітей за кордоном, відкривав школи і друкарні, «щоб українська молодь могла повною мірою своїх можливостей користатися благами освіти».

Дбав про розвиток господарства.

Система пільг для тих, хто займався промислами.

Будувалися по всій Україні порохові, папірні, млинні, круподерні, рудні мануфактури.

Робота з підручником: Охарактеризувати зовнішню політику, використовуючи підручник (ст.195) Слайд 22.

Робота з картою: Показати на карті напрямки зовнішньої політики.

Слайд 22.

Зовнішня політика. Слайд 23.

Вона не була самостійною, виконувала волю царя.

Посилає козаків на війни, що вела Росія. (до кінця ХVІІ ст. - 11 походів)

Карта. Встановіть, в яких походах приймав участь:

другий Кримський похід - 1689р. завершився невдачею.

походи на турецькі фортеці у 1691-1694 рр.

Два походи на Азовське море 1695 – 1696р.р.

Одночасно шукав шляхів звільнення від Росії.

1705 р. - таємні контакти з польським королем Ст. Лещинським

1706 р. - таємний договір зі Швецією (після Північної війни Україна стає вільною державою, а Швеція гарантом цього).

Вчитель: після розгрому турків під Віднем польський король Ян Собеський своїм універсалом відродив козацький устрій на Правобережжі. Народним ватажком відродження краю став фастівський полковник Семен Палій. Слайд 24.

Робота з підручником. Ознайомитись з біографічними даними Палія (ст..198-199)

1702 р. Правобережну Україну охопило антипольське повстання під проводом Палія.

На карті знайдіть райони поширення повстання та місця найбільших битв.

Для опрацювання даного питання учні об’єднуються у три групи. Слайд 25.

1 група опрацьовує питання – причини повстання (ст.199)

2 група опрацьовує питання – хід повстання (ст. 200)

3 група опрацьовує питання – придушення повстання, об’єднання України.

Запитання:

Чому національно-визвольне повстання на Правобережжі 1702—1704 pp. називали «Другою Хмельниччиною»?


  1. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Вчитель: То хто ж такий І. Мазепа? Слайд 26.

І. Мазепа - історична постать, неоднозначна, таємничо загадкова і до цього часу. Одні називають його народним героєм, інші - зрадником.

В літературних творах оспівано його образ (Байрон «Мазепа», Пушкін « Полтава», Гюго «Мазепа», Шевченко в віршах «Великий льох», «Чернець», «Іржавець», повісті «Музиканти», «Близнюки».

Йому присвячено кілька десятків мальованих портретів, виконаних в різний час і в різних країнах.

Робота з висловлюванням на екрані.

- «Козаки поважали його за бистроту розуму. Ця повага, яка збільшувалась

щоденно, спонукала царя іменувати його князем України» Вольтер. Слайд 27.

- «Мазепа, як і Богдан, мав дійсний намір повернути Україні самостійність

і обрав для здійснення плану найслушніший час». Іван Мартинов. Слайд 28.

- «Відтак сам Мазепа, осяяний промінням слави, стає символом свободи

для всіх наступних поколінь, а його ім`я - глибоко шановним». Байрон. Слайд 29.

- «Однако ж какой отвратительный предмет! Ни одного доброго,благородного чувства! Ни одной утешительной черты! Соблазн, вражда, измена, лукавство, малодушие, свирепость!» А. Пушкін. Слайд 30.

Повернення до проблемного питання. Слайд 31.

Проаналізувавши внутрішню і зовнішню політику Мазепи зробіть висновок: хто ж він - зрадник чи народний герой? (Вільний мікрофон)

VІ. Підведення підсумків .

Інтерактивний прийом «Продовж речення». Слайд 32.
Сьогодні на уроці ми познайомилися з темою …

Ми познайомилися з історичною постаттю …

Ми запам`ятали дати ….

події ….

Ми дійшли висновку, що І. Мазепа ….

VІІ. Домашнє завдання. Слайд 33.

Вивчити § 29, 30.

№ 1
Користуючись документами, спробуйте дослідити, як саме «Вічний мир» зачіпав інтереси України та як на нього відреагував гетьман Самойлович.

Документ 1

  • Лівобережжя, Запорожжя і Київ з околицями визнавалися за Московською державою, а більша частина Правобережжя (Північна Київщина і Волинь) — за Польщею. Московія також визнавала за Польщею Поділля, якщо та зуміє відвоювати його у Туреччини.

  • Правобережні землі Подніпров'я, спустошені польськими і ту­рецько-татарськими військами, мали залишитися незаселеними.

  • Поляки зобов'язувалися забезпечити православному населен­ню на своїй території вільне віросповідання.

  • Росія і Польща вступали у спільний військовий союз, спрямо­ваний проти Османської імперії і Кримського ханства

Запитання

  1. Що означав договір для України?

  2. Чи враховували Московія та Польща інтереси Гетьманщини?

Документ 2

Із висловлювання гетьмана Самойловича про «Вічний мир» Московії та Речі Посполитої
Військо Запорозьке ніколи не зречеться свого давнього достоянія (Право­бережної України). Не так воно станеться, — як Москва у своїх миро­вих умовах із поляками постановила, — зробимо так, як нам треба!

Запитання до документа

  1. Чому була такою реакція І. Самойловича на «Вічний мир»?

  1. Якою, на вашу думку, була реакція Москви на такі висловлю­вання?



№ 2
Робота з документом

Зробити невеличкий портрет особистості Мазепи (зовнішність, риси характеру)

Оцінити Мазепу як політичного діяча. (за пам`яткою)
Із листа французького посла в Московії Жана де Балюза про гетьмана І. Мазепу

...Він [І. Мазепа] дуже любить оздоблювати свою розмову латинськими цитатами, а щодо перфектного й досконалого знання цієї мови, може зма­гатися з найкращими нашими отцями єзуїтами. Його мова взагалі добірна й чепурна; щоправда, коли розмовляє, то більше любить мовчати та слухати інших. При його дворі — два лікарі-німці, із якими Мазепа розмовляє їхньою мовою, а з італійськими майстрами, яких є кілька в гетьманській резиденції, говорив італійською мовою. Я розмовляв із господарем України польською та латинською мовами, бо він запевняв мене, що недобре володіє французькою, хоч за молодих літ відвідав Париж і Південну Францію, був на прийомі в Луврі, коли святкували Піренейський мир (1695). Не знаю тільки, чи в цьо­му твердженні немає якоїсь особливої причини, бо сам бачив у нього газети французькі й голландські.

Принц Мазепа вже поважного віку... Вигляд у нього суворий, очі блискучі, руки тонкі й білі, як у жінки, хоча тіло міцніше, ніж тіло німецького рейта­ра, вершник із нього знаменитий. Він дуже поважний у козацькій країні, де народ загалом свободолюбивий і гордий, мало шанує тих, хто ним володіють. Привернув Мазепа козаків до себе твердою владою, великою воєнною відва­гою та розкішними прийомами у своїй резиденції для козацької старшини...

Розмова з цим принцом дуже приємна: має він великий досвід у політиці; на противагу москвинам, стежить і знає, що діється в чужоземних країнах. Він показував мені свою збірку зброї, одну з найкращих, що я бачив у житті, а також добірну бібліотеку, де на кожному кроці видно латинські книжки.

Кілька разів я дуже обережно навертав розмову про сучасну політичну кон'юнктуру, але мушу зізнатися, що нічого певного від цього принца не міг витягнути. Належить він до тих людей, які воліють або зовсім мовчати, або говорити й не казати.
№ 3

Опрацювати документ і визначити основні заходи Мазепи у внутрішній політиці.

Документ 4

У соціально-економічній політиці гетьман зробив основну ставку на підтримку козацької старшини і української шляхти, прагнучи перетворити їх на міцну віддану привілейовану соціальну верству. Мазепа сприяв зростанню великого старшинського і монастирського землеволодіння, упорядкуванню панщини для селян (два дні на тиж­день). За роки свого гетьманування він видав більше тисячі універ­салів про передачу старшині, монастирям та великим купцям у во­лодіння сотні сіл із десятками тисяч селян. Сам гетьман мав близько 100 тис. селян в Україні і 20 тис. селян у Росії. Наслідком такої полі­тики стало посилення всіх форм визиску селян, козаків і міщан, заго­стрення соціальних суперечностей в українському суспільстві. Крім того, Мазепа здійснив перепис козацького стану, утруднивши тим самим перехід до нього з інших суспільних станів.

Отримуючи у володіння поселення, старшина, шляхта і монастирі часто змушували козаків виконувати різні повинності, виписували їх із реєстру, перетворювали у підданих, відбирали землі (на початок 1730 р. малоземельні та безземельні становили 40 %). Вони мали робити обов'язкові подарунки старшині (ральні), давати гроші й продукти на утримання адміністрації та пошти, на військову музику, школи тощо.

Значні витрати на закупівлю зброї, боєприпасів, коней та споря­дження, участь у походах та воєнних діях, відрив від ведення госпо­дарства призводили до неспроможності виконувати військову служ­бу, переходу в селянство чи міщанство.

Проте воєнні потреби вимагали існування боєздатного козацько­го війська. Тому в 1698 р. козаків було поділено на спроможних ви­конувати воєнну службу (виборні) і неспроможних (підпомічників), які мали допомагати виборним у веденні господарства. Такий самий поділ згодом відбувся й на Слобожанщині.

Одним із найважливіших напрямків загальної державної політи­ки Мазепи була культурно-просвітницька діяльність. У розвиток ук­раїнської освіти, науки, мистецтва, архітектури, літератури, книго­друкування гетьман вкладав величезні кошти з державної військової скарбниці та власні кошти, справедливо вважаючи, що лише в такий спосіб Україна може зрівнятися з європейськими державами. Промо­вистим є той факт, що лише під його безпосереднім наглядом і керів­ництвом споруджувалося 12 храмів. За гетьманування Мазепи було відновлено багато старовинних храмів княжої доби. Внесок Мазепи в розвиток архітектури й будівництва був настільки значним, що на­віть тогочасний архітектурний стиль дослідники називають «мазепинським бароко».

Багато нових споруд з'явилося в Києві. У 1690 р. було збудовано нове приміщення Києво-Могилянського колегіуму, у 1698 р. — Богоявленську церкву Братського монастиря, дзвіницю Софійського собору, до 1695 р. — обнесено новим муром Києво-Печерську лавру.

Інша царина культурницької діяльності Мазепи — друкарська справа. Видання мазепинської доби були одними з кращих україн­ських книгодруків. До речі, сам гетьман мав чи не найкращу в Ук­раїні бібліотеку й обдаровував книжками монастирі, церкви, окре­мих осіб. Не менш, ніж церквами й монастирями, Мазепа опікувався Києво-Могилянською колегією, сприяючи її перетворенню в 1701 р. на академію. Мазепа також дбав про виникнення нових осередків культури. Зокрема, у 1700 р. в Україні було засновано новий навчаль­ний заклад — Чернігівський колегіум. На думку дослідників, така цілеспрямована й всеохоплююча культурницька діяльність І. Мазепи дозволяє говорити про неї не просто як про меценатство, а як про сплановану далекоглядну дер­жавну політику.

Схожі:

Гетьманщина наприкінці XVII на початку XVIII столітті
Обладнання: Карта, “Україна наприкінці XVII – на початку XVIII ст., портрет І. Мазепи
1 Козацько-селянські повстання наприкінці XVI — на початку XVII ст
Наприкінці XVI — на початку XVII ст українськими землями прокотилося дві хвилі активного протесту народних мас проти існуючих порядків:...
Лівобережна Гетьманщина та Слобідська Україна в другій половині XVII...
Лівобережна Гетьманщина та Слобідська Україна в другій половині XVII ст. Урок з історії України для 8 класу із використанням ІКТ
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ОПИС СПИСКУ ДЖЕРЕЛ
Білецький П. О. Українське мистецтво другої половини XVII-XVIII ст. – К., 1981. – 159 с
3 рівновеликих платежів, що проводяться протягом визначеної кількості...
...
1. Участь козаків у війнах за межами України в першій половині XVII ст
Війна Речі Посполитої з Швецією на початку XVII ст. і запрошення козаків до участі в ній. Часткове скасування сеймом у січні 1601р."баніції"...
Тема: Франція. Мета
Мета: ознайомити учнів з історією Франції другої половини XVII—XVIII ст в період найвищого розквіту абсолютизму, з ясувати причини...
Особливості та здобутки німецької класичної філософії
Спінози до Вольтера. Наприкінці XVIII століття в Німеччині виникли університети світського характеру, більше не підпорядковані богослов'ю,...
Уроку з історії України для 9 класу на тему: "Початок національного...
Розробка уроку з історії України для 9 класу на тему: "Початок національного відродження у Наддніпрянській Україні наприкінці ХVІІІ...
Золотарство
У другій половині XVII—XVIII ст золотарі широко виготовляли сережки, персні, каблучки, оклади для ікон тощо. Осередками З. були здебільшого...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка