|
|
Скачати 200.31 Kb.
|
|
Тема. Франція за часів Людовіка XIV. Мета: схарактеризувати соціально-економічний і політичний розвиток Франції в другій половині XVII ст.; визначити основні риси французького абсолютизму за Людовіка XIV; розвивати в учнів уміння працювати з текстовими джерелами інформації, аналізувати матеріал, уміти виділяти головне й другорядне, висловлювати власну точку зору; визначати місце діячів та їхню роль в історичному процесі. Тип уроку: урок засвоєння нових знань Обладнання: картки з текстом документа, мультимедійна презентація, відеоролики. Основні поняття: абсолютизм, протекціонізм. ХІД УРОКУ
Слайд 1. Спробуйте визначити тему нашого сьогоднішнього уроку, скориставшись підказками. Традиційно жителі цієї країни не люблять всіх туристів, що говорять англійською. Закон країни забороняє продавати ляльок з нелюдським обличчям, наприклад, "інопланетянок", "мутантів". У країні під загрозою штрафу заборонено фотографувати поліцейських і навіть поліцейські машини. Побувати в цій загадковій та романтичній країні мріє практично кожен. Ця країна є світовим центром моди. Оголошення теми уроку: Франція за часів Людовіка XIV. Слайд 2. Слайд 3, 4. Прогляньте слайд-шоу про визначні пам’ятки Франції Вчитель: давайте поміркуємо і спробуємо визначити мету сьогоднішнього уроку. За допомогою методу «Мікрофон» учні пропонують визначити його цілі. Знайомство з очікуваними результатами уроку. Слайд 5.
Вступне слово вчителя. У 40-х pp. XVII ст. Франція являла собою найбільшу централізовану державу Західної Європи (кількість її населення становила близько 20 млн осіб). Вершина могутності Франції того часу припадає на правління короля Людовіка XIV, який отримав прізвисько король-сонце. Яким саме був цей період для країни, яким життям жила Франція часів Людовіка XIV, ми й з'ясуємо на сьогоднішньому уроці. Актуалізація опорних знань. Слайд 6. У чому полягали особливості французької Реформації? Якими були наслідки релігійних війн? Що таке абсолютна монархія? Слайд 7. Проблемне питання – Деякі історики стверджують, що період правління Людовіка XIV був періодом розквіту абсолютизму. Чи справді це так?
Соціально-економічний розвиток Франції в середині XVII ст. Самостійна робота учнів з текстом . Слайд 8. (прочитати текст і визначити особливості розвитку капіталістичних відносин у Франції). Економіка Франції в середині XVII ст. зберігала переважно аграрний характер: 85 % населення проживали в селі й займалися сільським господарством. У промисловості ж провідну роль відігравало текстильне виробництво. Хліб, вино, тканини (сукна, полотна з льону й конопель), сіль були основними продуктами французької економіки, а також переважали у внутрішній і зовнішній торгівлі. Традиційним для Франції ставало виготовлення та вивезення предметів розкоші — шовку, оксамиту, парчі, мережив, килимів, предметів художнього ремесла. Розширення ринкових зв'язків, тягар податків, заборгованість призводили до того, що частина селян розорювалася, поповнювала лави малоземельної бідноти та найманих робітників. Поступово накреслювалася спеціалізація районів — переважно зернових, виноробних, скотарських. Широкого розвитку набула короткотермінова селянська оренда. Феодальні відносини хоча й перебували в стадії розпаду, але все-таки зберігали своє панування. Щоправда, усередині пануючого дворянського класу відбувалися соціальні зрушення. Значна частина заможного дворянства, що жили за рахунок податків із селян і військової служби, бідніла. Дворяни скуповували замки дворян, що зубожіли, ділянки селян, що розорялися. Свої землі вони здавали в термінову оренду селянам. Слайд 9.Зразок відповіді(записати в зошити) Особливості розвитку капіталістичних відносин у Франції Повільний розвиток капіталізму аграрний характер економіки; розорення селянства; поширення короткотермінової селянської оренди; існування мануфактур; слабкість французької буржуазії. Бесіда за запитаннями. Слайд 10. Яка галузь відігравала провідну роль у французькій промисловості? Які товари переважали в зовнішній і внутрішній торгівлі? Які соціальні зрушення відбулися у французькому суспільстві? Абсолютизм за Людовіка XIV. Розповідь учителя. Тривала участь Франції в Тридцятилітній війні привела до значного зростання податків. У відповідь у країні спалахували селянські повстання та поширювали невдоволення заможних городян. Після смерті короля Людовіка XIII в 1643 р. влада перейшла до його п'ятирічного сина Людовіка XIV, але фактичним правителем до 1661 р. був кардинал Мазаріні — розумний та вдалий політик, новий перший міністр, який проводив курс на зміцнення абсолютизму. Невдоволення зростаючими податками й іншими поборами вилилося в 1648 р. в потужний виступ проти абсолютної влади короля — Фронду («праща»). Фронда охопила деякі провінції Франції, королівський двір утік із міста, до Парижа підійшли вірні королеві війська. Але в 1649 р. лідери Фронди, налякані розмахом народного руху, уклали угоду з владою, і кількість виступів зменшилася. «Фронда принців». Виступом проти королівської влади вирішила скористатися феодальна аристократія. У 1650 р. почалася «Фронда принців» — виступ знаті під керівництвом родичів короля — принців крові. Аристократи теж прагнули домогтися обмеження королівської влади, але тільки у власних інтересах. їх цікавили вигідні посади, збільшення власних володінь і доходів. Однак королівська влада була достатньо сильною, і згодом «Фронда принців» була повністю придушена. Поразка Фронди у Франції продемонструвала силу абсолютної монархії. Робота з таблицею. Слайд 11. Учитель демонструє учням таблицю «Етапи Фронди».
Розповідь учителя. Поразка Фронди привела до подальшого зміцнення королівської влади. Цим скористався король Людовік XIV, який у 1661 р. оголосив, що буде управляти державою самостійно. За часів Людовіка XIV абсолютна монархія у Франції досягла найвищого розквіту. Король відверто заявляв: «Держава — це я». Владі короля підкорялося все населення країни: від селянина до герцога. Робота в групах. Клас об’єднується у три групи (по рядах), які отримують додатковий матеріал (Документи), використовують матеріал підручника і потім презентують свою роботу у вигляді схеми. Слайд 12. Вправа «Карта понять або ідей». Перед початком роботи учні отримують текст документа про внутрішню та зовнішню політику Людовіка XIV. Цей вид роботи передбачає відображення змісту тексту документа у вигляді схеми (карти понять), на якій ідеї розташовуються за певними ознаками. Схема має відображати поняття, зв'язки між ними, послідовність, поділ на більш і менш важливі тощо. Це візуальна презентація, що показує, як можна співвідносити ідеї чи поняття. Робота може виконуватися в такій послідовності:
Слайд 13. Група 1. Внутрішнє і зовнішнє становище Франції за Людовіка XIV (Документ 1,2; підручник ст.168, 170-171). Документ 1 Найвищої могутності королівська влада досягла за Людовіка XIV (1643-1715). Цей егоїстичний та самозакоханий король був дуже високої думки про власну персону. Йому приписується вислів: «Держава – це я!» У 1661р помер кардинал Мазаріні, і 22-річний король Людовік XIV оголосив, що відтепер він сам буде прем’єр – міністром. Від усіх підданих, навіть найбільш знатних, він вимагав беззастережного виконання своїх примх. Для затвердження нового закону королю варто було написати: «Така моя воля». Людовік сам запроваджував у країні нові податки. Дворяни стали головною опорою королівської влади. Король охороняв їхні привілеї та «підгодовував» за рахунок податків. Він не вважав за необхідне перед будь-ким звітувати, на які потреби витрачаються кошти з державної казни. Селянам, що перебували під тягарем непомірних податків і повинностей, несила було розвивати господарство. Вони майже не купували виробів мануфактури, а деякі з них остаточно розорилися. Для збору податків іноді доводилося використовувати регулярну армію. Будь-які селянські виступи нещадно придушувалися. Становище городян, особливо буржуазії, було трохи кращим, але постійна нестача коштів змушувала короля збільшувати побори і з буржуазії, що гальмувало економічний розвиток країни. Багато власників мануфактур і простих ремісників розорялися, розвиток промисловості у Франції сповільнився. Людовік XIV управляв країною за допомогою великої кількості чиновників і сильної армії, що придушувала будь-які заколоти. Але основою влади короля залишалася підтримка його дворянством, чиї інтереси Людовік XIV дбайливо оберігав і створював умови для його збагачення. Французькі дворяни рідко турбувалися про покращення господарства, і їхні доходи від землі постійно знижувалися. Тому провінційні дворяни йшли на службу в армії — часті війни давали їм великі прибутки. Для підтримки королівської влади у Франції була створена постійна поліція, яка уважно стежила за проявами невдоволення в суспільстві. Будь-які спроби висловити обурення жорстоко придушувалися. Особливо активно влада переслідувала французьких кальвіністів — гуґенотів, які виступали проти будь-якої абсолютної влади. У 1685 р. Людовік XIV скасував Нантський едикт і відкрито почав примушувати гуґенотів переходити в католицтво. Десятки тисяч протестантів опинилися у в'язницях, ще більше втекли з країни. Дії французького монарха обурили навіть Папу Римського, але «король-сонце» міг дозволити собі все що завгодно. Документ 2. Королівська декларація 1652 р. Ми рішуче забороняємо, тепер і надалі, особам, що становлять нашу парламентську палату у Парижі, розглядати загальні питання державного життя та керівництва нашими фінансами, а також будь-що наказувати тим, кому ми доручили управління, під страхом покарання за те, що досі було постановлене або може бути надалі постановлено названою палатою всупереч цій грамоті нашій, і вимагаємо, щоб інші наші піддані не звертали на те жодної уваги. Абсолютний монарх Людовік XIV мріяв про те, щоб стати абсолютним правителем усієї Європи. Більшу частину правління «короля-сонця» Франція провела у кровопролитних війнах. До цього короля підштовхувало численне дворянство, яке збагачувалося за рахунок військових трофеїв і грабежів. У розпорядженні короля була півмільйонна постійна армія, набрана із французьких селян і озброєна за останнім словом техніки. Щоб уславити себе та розширити межі Франції, Людовік майже безперервно воював мало не з усією Європою. Була навіть створена Приєднувальна палата для оформлення «законних прав» французької корони на ту чи іншу територію. У перші десятиліття правління Людовіка XIV Франція досягла значних успіхів у війнах з Іспанією та Голландією. Територія французької держави була збільшена за рахунок земель на півночі країни. Перемоги Франції пояснювалися тим, що французька армія була значно сильнішою, аніж армія противників. Крім того, у цих конфліктах не брала участі інша сильна держава — Англія. У цей період збільшилися заморські володіння Франції. Були загарбані володіння в Африці, Індії. Французькою колонією була оголошена Канада, а в 1682 р. величезні території по обидва береги річки Міссісіпі перетворилися на французьку колонію Луїзіана. Але спроба Людовіка XIV встановити панування в Європі закінчилася невдало. Запитання Чи можна говорити, що Франція за часів Людовіка XIV досягла свого розквіту? Охарактеризуйте дії Людовіка XIV. Які напрями політики Людовік прагнув взяти під контроль? Група 2. Хранитель королівської скарбниці (Документ 3, підручник ст. 168-170) Документ 3 У 1665—1683 рр. внутрішньою політикою держави керував генеральний контролер фінансів королівства Жан Батист Кольбер. Чесний і талановитий чиновник, Кольбер піклувався про розвиток країни, запроваджував реформи, які мали покращити становище Франції. Податки, які сплачував третій стан, були чітко визначені й навіть зменшені. Держава заохочувала розвиток мануфактурного виробництва, допомагала буржуазії створювати нові підприємства. За Кольбера зросла кількість нових великих мануфактур: сукняних, килимових, скляних. Для захисту французької буржуазії проводилася політика протекціонізму — увезення іноземних товарів у Францію обкладалося великим митом, а вивезення французьких товарів заохочувалося. Така політика захищала французькі мануфактури від конкуренції і збільшувала доходи держави. Генеральний контролер фінансів сприяв розвитку торгівлі в країні: скасував численні внутрішні митниці, за його наказом були побудовані нові зручні дороги. Дбаючи про процвітання країни, Кольбер заснував французьку Академію наук, Академію архітектури. Але витрати короля й королівського двору, які весь час зростали, спустошували скарбницю, й багато реформ Кольбера не були закінчені. Після смерті генерального контролера фінансів Людовік XIV почав втручатися у внутрішню політику, й ситуація у Франції погіршилася. Кольбер походив з купецького звання та молодим керував приватним майном Мазаріні, який оцінив його визначний розум, працьовитість і чесність і перед смертю рекомендував його королю. Людовік XIV зробив його своїм міністром фінансів. Була запроваджена сувора звітність у надходженні та витрачанні державних сум, залученні до сплати земельного податку всіх, хто був незаконно цього позбавлений; у розподілі цього податку запроваджена рівномірність, тоді як раніше для окремих провінцій існували різні норми; збільшено податки на предмети розкоші. Це поліпшило фінансове становище Франції, але не настільки, щоб можна було задовольняти всі державні потреби та вимоги короля. Тому Кольбер запровадив цілу низку заходів, які мали забезпечити піднесення продуктивних сил країни і разом з тим значні надходження до казни. Щоб підняти французьке землеробство, особливо селянське, він для багатосімейних землевласників зменшив або зовсім скасував податі; надавав пільги малоземельним, завдяки осушенню боліт збільшив площу землі, придатної для обробітку. Втім, Кольбера більше цікавило питання про розвиток промисловості й торгівлі, що прийшла у занепад, коли сукно, полотна, кришталь і чимало інших предметів ввозилися до Франції з-за кордону. Кольбер запровадив високий тариф, або мито, на всі ввізні товари, внаслідок чого ціна на них сильно зросла, і тим обмежив їх збут, заохочуючи в такий спосіб вітчизняне виробництво. Для цього він виписував з-за кордону кращих майстрів, спонукав багатих людей засновувати фабрики й заводи, а підприємцям, у яких не було базового капіталу, видавав гроші на відкриття цих промислових підприємств. Він досяг того, що французький ринок заповнився власними товарами, які за дешевизною та якістю не поступалися закордонним. Деякі ж французькі вироби (оксамит, мережива) відзначалися такою високою якістю, що стали користуватися широким попитом по всій Європі. Особливо заохочувалося виробництво предметів розкоші (наприклад, килимів-картин на знаменитій королівській мануфактурі гобеленів), зброї, спорядження, обладунків для армії та флоту. Так само були різноманітними заходи Кольбера для пожвавлення французької торгівлі. Він прокладав шосейні дороги, які простяглися з Парижа по всіх напрямах, з’єднав Лангедокським каналом Гаронну із Середземним морем і знищив кордони між окремими провінціями. Він створив великий торговий флот, а для його захисту – військовий; заснував Ост-Індську та Вест-Індську торгові компанії, за допомогою яких французькі промисловці поширили свою діяльність в Індії та Америці, заохочував колонізацію. За нього у нижній течії Міссісіпі виникла французька колонія, названа на честь короля Луїзіаною. Зросло значення французьких островів (Сан-Домінґо, Гваделупа, Мартініка), де стали створюватися плантації цукрового очерету, тютюну, бавовни, індигофери, кави, засновані на праці негрів-рабів. Квітучий стан французької промисловості й торгівлі давав державній казні величезні доходи. Але кількість численного розкішного двору і часті війни Людовіка XIV поглинали такі колосальні суми, що і цих доходів не вистачало на покриття віх витрат. На вимогу короля Кольберу доводилося підвищувати податки навіть на предмети першої необхідності, чим він викликав проти себе сильне народне незадоволення; а оскільки грошей все ж таки не вистачало на задоволення королівських вимог, то Кольбера спіткала немилість Людовіка. Після смерті генерального контролера фінансів Людовік XIV почав втручатися у внутрішню політику, й ситуація у Франції погіршилася. Запитання
Група 3. Французький класицизм. Версаль.(Документ 3, підручник ст. 171-173). Документ 2 Із неспокійного Парижа королівський двір перебрався до прекрасного палацу Версаль, який став символом могутності королівської влади у Франції. Гігантський палацовий комплекс був побудований за 18 км від Парижа. Король хотів убезпечити себе від частих проявів невдоволення жителів столиці. Будувався палац майже п'ятдесят років, і його вартість була більшою, аніж річний дохід невеликої європейської держави. На роботах працювали десятки тисяч робітників і солдатів. На будівництво цієї нової резиденції короля пішли величезні кошти, і крім того, чимало було загублено людських життів. Тільки на спорудженні водоводу, призначеного для знаменитих версальських каскадів і фонтанів, протягом трьох років працювали 22 тис. солдатів і 8 тис. каменярів. Спокій і безпеку короля охороняла гвардія у 10 тис. кавалеристів і піхотинців, кількість слуг всіх рангів доходила до 4 тис. чоловік. Вище дворянство країни вважало за честь потрапити до їхнього числа. Сучасників вражало розкішне оздоблення кімнат. Але найбільше враження справляли парк і 1400 версальських фонтанів, що являли собою єдиний комплекс. Багатьох дворян король влаштовував на різні посади при дворі. Більшість придворних посад не мали жодного значення, але з їхньою допомогою Людовік XIV забезпечував дохід багатьом дворянам. Посади були найнеймовірнішими: одні придворні будили короля, інші одягали його, треті супроводжували на сніданок. Придворні, очікуючи на дорогі подарунки, улесливо називали Людовіка XIV «королем-сонцем», світло якого затьмарювало все навколо. Людовік XIV заохочував марнотратство своїх придворних — королівський двір блищав від розкішних убрань і коштовностей. Одержуючи дохід від королівської служби, французьке дворянство опинилося в повній залежності від абсолютної монархії. При дворі був заведений суворий етикет. Так, під час одягання короля по черзі був присутній весь двір; кожна частина королівського туалету, перш ніж бути одягнена королем, проходила через декілька рук службовців і придворних і вручалася королю найбільш високопоставленою особою – спадкоємцем престолу або будь-яким іншим членом королівського дому. Під час королівського обіду всі, допущені до нього, не виключаючи і членів королівського роду, повинні були стояти. Тільки деяким членам королівського роду дозволялося іноді сісти. Розмовляти з королем можна було тільки тоді, коли він сам цього забажає. Зовнішньому життю двору Людовік XIV надав надзвичайного блиску. Поки правив молодий Людовік XIV, життя у Версалі перетворилося на суцільне свято. Бали слідували один за одним, маскаради, концерти, театральні вистави, розважальні прогулянки. За блиск Версаля й величезну армію розплачувався третій стан — городяни й селяни. Завдання
Зразок «Карти понять та ідей». Слайд 14.
Завдання для обговорення. 1) Прокоментуйте висловлювання Людовіка XIV: Слайд 15. «Держава — це я!». «Прав у підданих немає, а є лише обов'язки». « Така моя воля ». «Король являє собою всю націю». 2) Учні уважно розглядають ілюстрацію «Королівський палац і парк у Версалі», після чого дають відповідь на запитання: Слайд 16, 17, 18. Як ви гадаєте, із якою метою був збудований новий палац Людовіка XIV — Версаль? Бесіда за питаннями: Слайд 19. Назвіть заходи, які проводилися у Франції за Людовіка XIV з метою зміцнення абсолютизму. Чи можна стверджувати, що абсолютизм у Франції досяг свого найбільшого розквіту за Людовіка XIV? Свою думку обґрунтуйте. Останні роки правління Людовіка XIV були відзначені початком занепаду французького абсолютизму. У чому полягали причини цього явища? Вирішення проблемного питання: Слайд 20. Робота з документом. Слайд 21. Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела, після чого виконують завдання. Із листа Фенеллона, вихователя онука Людовіка XIV Ваш народ, який ви мали б любити, як дітей своїх, і який дотепер був так гаряче відданий вам, помирає з голоду. Обробіток земель майже припинено; міста й села порожніють; ремесла ледь животіють і не годують більше робітників. Уся торгівля знищена. У такий спосіб ви зруйнували половину справжніх сил усередині вашої держави, щоб здійснити й утримати за собою марні перемоги за її межами... Завдання до документа. Слайд 22.
Підсумок уроку Перегляд відеороликів «Людовік XIV» та «Версаль».
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Урок засвоєння нових знань Мета: засвоєння знань про види та причини дефектів тіста; формування вмінь при виготовленні різноманітних кондитерських виробів;... |
УРОК У 5-МУ КЛАСІ Тема. Стилізація і декоративна переробка рослинних форм Тип уроку. Комбінований урок засвоєння нових знань, формування умінь і творче застосування їх на практиці |
|
Уроку. Урок засвоєння нових знань. Обладнання Мета: Ознайомитись з різноманітністю плазунів, їх особливостями та роллю в природі |
Урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції) Тема. Складнопідрядні речення з підрядними обставинними наслідковими, допустовими |
|
ТЕМА: Фізичні та хімічні властивості Тип уроку: урок засвоєння нових знань (за методикою особисто орієнтованого навчання) |
Урок засвоєння нових знань Серед граматичних категорій час – найхарактерніша ознака дієслова, що відрізняє його від іменних частин мови |
|
Урок засвоєння нових знань. Методи і прийоми: «розповідь» Тема уроку: Анна Ахматова. Риси акмеїзму в її творчості. Поема «Реквієм» (пізня поезія Ахматової) |
Урок засвоєння нових знань Мета: викликати зацікавленість особистістю та творчістю американського письменника, розвивати навички виразного читання, цитування,... |
|
Конспект відкритого уроку з англійської мови в 6 класі з теми «Погода. Одяг.» Тип уроку: комбінований (урок засвоєння нових знань та формування вмінь та навичок) |
Уроку: урок засвоєння нових знань. КМЗ уроку Мета уроку: вивчити види впливу електричного струму на організм людини, особливості ураження електрострумом |