|
|
Скачати 100.86 Kb.
|
|
Учитель історії та правознавства ХЗОШ №59 Чут Наталія Василівна Конспект уроку з історії України в 11 класі Тема уроку. Зародження дисидентського руху в Україні Мета. Розкрити процес розвитку нового періоду в національно-визвольній боротьбі українського народу. З’ясувати основні причини виникнення дисидентського руху і дати оцінку діяльності його в 50-х-60-х рр. Продовжити формування критичного мислення. Виховувати учнів у дусі поваги до історичної боротьби і здобутків українського народу, гордість за свій народ. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник, історичні документи, ілюстрації. Основні поняття: дисидент, дисидентство, самвидав, репресії, шістдесятники. Основні дати: 1955р.- «Відкритий лист до ООН» українських політв’язнів мордовських концтаборів; 1956-1959рр.- група «Об’єднання»; 1958-1961рр.- Український національний комітет; 1961р.- спроба організувати в Тернопільській обл. Українську національну партію; 1958-1961рр.- діяльність Української робітничо-селянської спілки на на чолі з Л. Лук’яненком та І.Кандибою; 1965р.- праця І.Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?». СТРУКТУРА УРОКУ І. Організаційний момент. ІІ. Вивчення нового матеріалу. ПЛАН
ІІІ. Закріплення. ІV. Підведення підсумків. V. Домашнє завдання. ХІД УРОКУ «Віра виникає тоді, коли є мученики…» а «…знищені стають прапором». В.Мороз І.Організаційний момент. ІІ. Вивчення нового матеріалу.
Слово вчителя. Місце даного уроку у вивченні теми. Мотивація («мозковий штурм»). Давайте з вами перенесемось в епоху «відлиги»… Як би ви охарактеризували цей період? (десталінізація, лібералізація, ХХ з’їзд партії, розвінчання «культу особи», русифікація, шістдесятництво, демократизація) Учні називають характерні риси цього періоду і вчитель фіксує їх на дошці. І ось в цей історичний період, доволі суперечливий, як ми розуміємо, коли були і здобутки великі, і реформи проводились й проходить виникнення феномену ХХ ст. – дисидентства. Що ж означає цей термін? Дисидентство - виступи проти існуючого державного ладу чи загальноприйнятих норм певної країни. Протистояння офіційній ідеології. Може хто згадає прізвища дисидентів того часу? Як ви думаєте, а що стало причиною появи інакомислення в 2 пол.50-х рр.? Підводячи підсумки відповідей учнів вчитель звертає увагу на те, що першою причиною виникнення дисидентства була хрущовська «відлига», яка породила надії й водночас принесла розчарування. Тому що процес розвитку суспільства проходив не послідовно, а реформи М.Хрущова мали поверхневий характер, вони не торкалися основ тоталітаризму, а права, компетенції і положення республіки не змінилося. Молодь, відчувши смак свободи, прагнула рішучих змін. А так як вони не проходили, то це примушувало незгодних з існуючим порядком шукати інших шляхів досягнення національного суверенітету. Друга причина - це поразка збройної боротьби ОУН-УПА. Але національно-визвольний рух не припинився, він лише набув нових форм. І в 2 пол.50-х рр. спонтанно починають виникати
Як ви думаєте для чого? На їх місці які б методи пропаганди в тих умовах ви б використали? ( Виготовлення і поширення листівок). Воля народам, Воля людині! Громадяне! Чи зробив ти висновок, що дав українському народові жовтневий переворот 1917 р.? Він зліквідував здобуту народами внаслідок повалення царизму волю, придушив молоду Українську Народну республіку, принісши твоєму народу ще більше рабство, ніж було царське. І він спричинив до загибелі твоїх братів і друзів, до загибелі української культури і до знищення твого добробуту. Чи згоден т і на далі терпіти більшовицьке ярмо? Українські революціонери. Прочитай і підкинь другому. Запитання до документа. 1.Які ідеї містилися у листівці? 2.Чи могли мати вплив на громадян проголошені в ній ідеї? Ця листівка була підготовлена і розповсюджена групою «Об’єднання», яка проіснувала з 1956 по 1959 рік. Вона складалася переважно з колишніх політв’язнів, ідейно була близька до ОУН. Після викриття учасники були засуджені і ув’язнені, реабілітовані були в 1992р. Інша організація, що діяла у Львові з 1958 по 1961 рр. намагалася створити підпільну мережу для подальшої збройної боротьби, але акцент свій робила на пропаганді. Була викрита, а члени засуджені. У 1961 році була спроба організувати Українську національну партію Євгеном Богусем, колишнім остарбайтером, вояком дивізії СС «Галичина». Головна мета - проголошення незалежності України, але шляхом вступу на Україну іноземних військ. Учасники були заарештовані і засуджені до максимальних строків ув’язнення. По-третє, значний вплив на формування інакомислення в Україні мали і зовнішні фактори. Це, перш за все, стосувалося антикомуністичних виступів в країнах соціалістичної співдружності, зокрема в 1956 р. в Угорщині, потім в Польщі, Східній Німеччині, Чехо - Словакії; розпад колоніальної системи на рубежі 50-х-60-х рр., розгортання правозахисного руху, стимулом до якого стало прийняття в 1948 р. «Загальної декларації прав людини» і яка почала розповсюджуватися в Україні в 1963 р. Дисидентський рух в Україні мав свою особливість:
Форми боротьби
«Самвидав»- форма поширення ідей представників опозиційного руху. Літературні, наукові твори, які розповсюджувались в рукописах без офіційного дозволу і цензури. Поширювалися переважно таємно. Першими найпоширенішими творами були вірші В.Симоненка. (Ілюстрація с.165). Організатором і розповсюджувачем самвидаву був І.Світличний. Як висновок можна взяти цитату із праці І.Світличного «Українська інтелігенція перед судом КДБ», що дисидентсво при соціалізмі - «це послідовна, чітко спрямована, а часто й стихійна світоглядність людей, не сумісна з офіційно проголошеною комуністичною ідеологією, а також розбудованою на основі цієї ідеології політичною системою однопартійної тоталітарної диктатури панівної імперської нації і веденою нею політики…» Валеохвилинка ( вправи для очей, шиї, релакс «поза кучера»).
Ідеологія українського дисидентства розпочала своє оформлення в 1955 році, коли українські політв’язні мордовських концтаборів написали «Відкритого листа до ООН». Це був перший документ, у якому узагальнювалися головні вимоги українського дисидентства на початковому етапі його становлення. В ньому висвітлювався рішучий протест проти дискримінації радянською владою всього українського, приверталася увага до світової громадськості, до безправного становища України і що без свободи і демократії Україна не зможе здобути справжньої незалежності.
Однією з найбільш теоретично підготовлених була Українська робітничо-селянська спілка ( УРСС), яка була утворена в 1958 р. Л.Лук’яненком та І. Кандибою. На відміну від інших груп до її складу входили люди, які мали вищу освіту. (Ілюстрація с.172). У проекті програми гострій критиці піддавалась політика Комуністичної партії, засуджувались сталінські репресії 30-х рр., голодомор 1932-33рр., бюрократичні методи керівництва народним господарством, національна політика. Була поставлена мета – ненасильницький, конституційний вихід України зі складу СРСР згідно ст. 14 Конституції УРСР та ст. 17 Конституції СРСР. Саме що цікаво, що для обґрунтування своїх ідеологічних засад вони використовували, як стверджували «справжній марксизм». І у новоствореній державі політичний лад буде залишатися радянським, а економічний – соціалістичним. Таке рішення випливало не тільки з тактичних міркувань активістів спілки, але й з усвідомлення ними історичних традицій політичної боротьби в Україні ХІХ- на початку ХХ століття. Разом з тим вони не заперечували і досвіду боротьби ОУН-УПА, але в ході обговорення програми більшість отримали ті, хто вважав, що нові умови вимагають нових форм і тактики політичної діяльності. На своєму засіданні, що відбулося 6 листопада 1960 р., члени УРСС розглянули проект програми та головні завдання організації. Але наступні збори не відбулися. В січні 1961 р. її керівництво було заарештоване. У травні 1961 р. в одному з приміщень тюремного ізолятора управління КДБ у Львові відбувся закритий судовий процес так звана «Справа юристів» над членами УРСС. Л.Лук’яненка засудили до розстрілу (згодом вирок було замінений на 15 років ув’язнення) , а ін. - на різні строки ув’язнення. Всім їм інкримінували тяжкий злочин - зрада Батьківщині. Хто знає або чув щось про сучасну діяльність Л Лук’яненка? Таким чином, «Справа юристів» засвідчила новий етап дисидентського руху, що учасники не відокремлювали себе від існуючої радянської системи. Інформацію про судову справу розповсюдили самвидавом і навіть потрапила вона за кордон. І під цим впливом вийшла брошура «Українська інтелігенція перед судом КДБ», яка була справжньою сенсацією для світової громадськості.
Праця І.Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Влада , як і раніше не допускала критики свого режиму. 5 грудня 1958 р. Було прийнято З - н СРСР « Про кримінальну відповідальність за державні злочини», а в новій редакції Кримінального кодексу УРСР (1961 р.) залишилась ст.62 – «антирадянська агітація і пропаганда» і ст.61 – «шкідництво». В залежності від «вини» та «упертості» залежала і форма покарання. Одні проходили профілактику в кабінетах КДБ або кабінетах партійних чиновників, а інших притягували до кримінальної відповідальності. Деяких відправляли до психіатричних лікарень. Судові процеси відбувалися в різних регіонах республіки: 1961 р.- в Донецьку було засуджено групу громадян, на чолі з журналістом Гайовим. 1962 р. – у Запоріжжі суд над групою із 6 чоловік. Справи були сфабриковані. Та інші. Після усунення М.Хрущова від влади в 1964 р. проявилася тенденція посилення репресій проти дисидентів. Термін «репресії». У серпні - вересні 1965 р. відбулися арешти активних дисидентів І.Світличного, художника І.Заливахи, історика В.Мороза та ін. Було арештовано приблизно 20 чол. Репресії торкнулися і лідера українського дисидентського руху генерала П.Григоренка, який активно виступав у підтримці кримських татар за повернення на їх історичну Батьківщину. Його відправили до психлікарні і лишили генеральського звання. У квітні 1965 р., коли з нього було знято примусове лікування, Голова Ради Міністрів СРСР А. Косигін дав вказівку поновити Григоренка у званні, на що Л. Брежнєв сказав: «Цього генерала я не знаю…Рано його випустили. Жаль.» Хвиля репресій не зупинила розвиток дисидентства, а показала їх рішучість до продовження боротьби. Саме знаходячись під враженням цих арештів молодий літературознавець І.Дзюба взявся за дослідження джерел і головних причин. Що зумовили появу акцій протесту проти існуючого режиму (ілюстрація с.173) У вересні-грудні 1965 р. свої висновки він виклав у праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?» Це було першим широким узагальненням ідей українського опозиційного руху. Головне завдання стояло в тому, щоб партійне керівництво повернулося до принципів ленінської національної політики. Вся книга усіяна цитатами Леніна, Маркса, Енгельса. Вона була свідченням легального заперечення офіційної політики радянського режиму. І тільки на український радянський уряд полягала відповідальність за долю УРСР. Сам І. Дзюба був звільнений з роботи, його примусили відректися від написаного. Згодом заарештували і 18 місяців протримали за гратами, а згодом примусили до Спілки письменників України написати покаянного листа. Таким чином, діяльність опозиції кінця 50-х- поч..60-х рр. мала величезне значення. Вона підготувала міцне підґрунтя для подальшої боротьби за демократизацію суспільства.
В Україні ще існував один різновид дисидентсва - це релігійне. Це питання ви опрацюєте дома самостійно. І письмово дасте відповіді на питання 6,7 с.175. ІІІ. Закріплення. Графічний диктант." Так" - стрілочка вверх; "Ні" - вниз. 1. Однією з причин виникнення дисидентського руху були антикомуністичні виступи в країнах Східної Європи. 2. Праця І.Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація?" була написана в 1964 р. 3. Засновником УРСС був В. Симоненко. 4. Л.Лук’яненка було засуджено спочатку на 15 років ув’язнення. 5. Учасниками дисидентського руху була інтелігенція. 6. Генерал Григоренко виступав за повернення кримських татар на батьківщину. ІV. Підведення підсумків. І так, давайте зараз з вами підведемо підсумок таким чином. Що для себе нового або цікавого ви дізналися сьогодні на цьому уроці? Все це зафіксуємо на ватмані. Висновок. Активна частина української молодої інтелігенції заявила про свій розрив з тоталітарною системою. Багатьом він стояв кар’єри і повів по тяжкому шляху мучеників совісті, а інші заплатили за це життям. Зачитати епіграф. В цьому і полягає істинне значення їх діяльності. Виставлення оцінок. V. Домашнє завдання. 1. Опрацювати текст підручника п.23. 2. Письмові відповіді на п.6.7 на с. 175. |
|
УРОКУ ТЕМА ПРОГРАМИ: Технології комп'ютерної обробки інформації ТЕМА УРОКУ: Тема уроку: Створення, завантаження та збереження файлів-документів. Введення, редагування та форматування інформації.... |
Уроку Тема уроку: Пристрої введення-виведення інформації. Структура і тип уроку повністю відповідають меті і завданням уроку, тобто науковий рівень уроку відповідає сучасним вимогам |
|
План-конспект уроку інформатики в 7 класі Тема уроку Тема уроку: Робота з текстовою інформацією. Призначення та основні функції текстового редактора. Текстові процесори. MS Word. Поняття... |
ТЕМА ПРОГРАМИ: «Основи роботи на ПК.» Тема уроку Тема уроку: «Побудова та форматування таблиць. Створення діаграм. Робота з колонками.» |
|
УРОК №46 Тема уроку Тема уроку. Характеристики варіаційних рядів. Середні величини. Мода, медіана вибірки |
Урок 21 Тема уроку Тема уроку. Паралельне проектування та його властивості, Зображення просторових фігур на площині |
|
УРОК №35 Тема уроку Тема уроку. Розв'язування текстових задач складанням систем рівнянь з двома змінними |
УРОК 43 Тема уроку Тема уроку: Використання формул комбінаторики для обчислення ймовірностей подій |
|
ТЕМА УРОКУ ТЕМА УРОКУ: Українська національно демократична революція: тріумф чи трагедія українського народу |
УРОК 13 Тема уроку ... |