|
|
Скачати 13.36 Mb.
|
|
нормою міжнародного права розуміють правило поведінки, яке визнається державами й іншими суб'єктами міжнародного права як юридично обов'язкове. Оскільки міжнародне право розвинулося зі звичаю, що й до сьогодні не втратив свого значення, норми міжнародного права поділяються на дві групи: норми звичаєвого права і норми, що виникли в результаті узгодження воль держав. Остання група норм міжнародного права займає в нормативному масиві значне місце, тому що, поступаючись об'єктивним вимогам стабільності міжнародного права та однозначності у визначенні прав і обов'язків учасників міжнародних відносин, договірні норми витіснили норми звичаєвого права. У процесі створення договірних норм міжнародного права знаходить свій прояв марксистська теорія узгодження воль держав, що була основою радянської доктрини міжнародного нормотво- рення. Оскільки більшість норм міжнародного права створюється державами, які переважно і виконують роль акторів міждержавної системи, цю теорію звичайно називають теорією узгодження воль держав, маючи, однак, на увазі, що її положення стосуються і створення міжнародно-правових норм іншими суб'єктами міжнародного права. Ця теорія спирається на такі основні положення:
міжнародній арені. Така позиція має системотвірний характер і визначає: а) загальне ставлення держави до міжнародного права, його прогресивного розвитку і дотримання принципів і норм; б) уявлення про характер міжнародного права і його соціально- політичну роль у функціонуванні суспільства і держави; в) принципи і норми, які держава виробила в процесі своєї зовнішньополітичної діяльності і за впровадження яких у міжнародне право виступає; г) розуміння принципів і норм чинного міжнародного права і т.д. Оскільки будь-яка держава — це класове утворення, то й воля держави має класовий характер:
Слід мати на увазі, що основні положення цієї теорії не втратили актуальності і сьогодні. Попри певну неоднозначність сучасного сприйняття деяких положень цієї теорії, її інтерпретація і розуміння в контексті національних інтересів кожної конкретної держави, що діє на міжнародній арені, надають теорії узгодження воль держав неначе «другого дихання». У процесуальному аспекті більшість яііжнародно-правових норм створюється у два етапи:
Ці два етапи можуть збігатися хронологічно, якщо міжнародний договір набирає чинності з моменту його підписання, — тоді підписання договору означає остаточне узгодження тексту договору (правил(а) поведінки) і одночасно надання узгодженому текстові сили міжнародної договірної норми. Якщо в міжнародному правилі поведінки відсутня юридична обов'язковість, то можна говорити про реалізацію лише першого етапу створення міжнародно-правової норми. У контексті останнього положення особливої актуальності набуває переконання суб'єктів міжнародного права в юридичній повноцінності (дійсності) правової норми (opinio juris). У практичній діяльності держав це означає визнання ними певного правила поведінки як норми міжнародного права. Тому другий етап формування міжнародної норми є вирішальним, бо в його підсумку суб'єкт міжнародного права виявляється пов'язаним нормою, яка виникла. Варто враховувати, що при створенні договірних норм opinio juris має явно виражений характер, а при створенні звичаєвих норм міжнародного права — характер умовчання. Тому доказ opinio j uris при визначенні норм звичайного міжнародного права являє собою проблему, що може бути успішно вирішена шляхом кодифікації звичаєвого права. На відміну від більшості міжнародно-правових норм, процесуальна характеристика створення так званих імперативних норм (норми jus cogens) включає три етапи. Відповідно до ст. 53 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року імперативність міжнародно-правової норми означає, що вона «приймається і визнається світовим співтовариством держав у цілому як норма, відхилення від якої неприпустимо і яка може бути змінена тільки наступною нормою загального міжнародного права, що має такий же характер». Таким чином, можна зробити висновок про те, що, по-перше, імперативні норми мають більшу порівняно з іншими міжнародно-правовими нормами юридичну чинність; по-друге, всі знову прийняті норми повинні їм відповідати і не можуть їм суперечити. Процес створення імперативних норм має такі етапи:
Необхідність окремого розгляду процесу створення імперативних норм міжнародного права пояснюється насамперед тим, що ці норми є основою сучасного міжнародного права, надаючи йому внутрішнього взаємозв'язку і узгодженості, здійснюючи тим самим безпосередній вплив на його стабільность, ефективність і обов'язковість. Імперативними нормами є основні принципи міжнародного права, розгляду яких присвячений окремий розділ цього підручника. 3.2. Структура норм міжнародного права Структура норм міжнародного права має свої особливості. Якщо в загальній теорії права визнано, що правові норми мають тричленну структуру (гіпотезу, диспозицію, санкцію), то специфіка норм міжнародного права полягає в тому, що вони складаються звичайно з двох елементів — гіпотези і диспозиції. Гіпотеза норми міжнародного права містить опис умов, за наявності яких застосовується правило поведінки. Наприклад, відповідно до ст. 1 Конвенції про права дитини 1989 року дитиною визнається кожна людська істота до досягнення 18-літнього віку, якщо за законом, застосовним до даної дитини, вона не досягає повноліття раніше. Диспозиція міжнародно-правової норми вказує на саме правило поведінки (права та обов'язки) суб'єкта міжнародних правовідносин. Так, наприклад, ст. 2 Факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року встановлює, що особи, які стверджують, що яке-небудь з їхніх прав, перерахованих у Пакті, порушено і вичерпані усі внутрішні засоби правового захисту (гіпотеза), можуть подати в Комітет з прав людини ООН письмову заяву про це (диспозиція). У деяких випадках міжнародні норми можуть складатися лише з однієї диспозиції. Так, наприклад, ст. З Угоди СНД про допомогу біженцям і вимушеним переселенцям 1993 року визначає, що статус біженця і вимушеного переселенця підтверджується видачею відповідного документа. Відсутність санкції в більшості міжнародно-правових норм пояснюється тим, що ступінь відповідальності і санкції в міжнародному праві відділені від самих правил поведінки, тому що держави й інші суб'єкти міжнародного права самостійно вибирають примусові заходи з арсеналу таких заходів, що допускаються міжнародним правом стосовно правопорушників. Як елемент міжнародної норми санкція зустрічається в нормах, застосовуваних до правовідносин приватного характеру (у міжнародному приватному праві). Наприклад, ст. 4 Конвенції ООН про морське перевезення вантажів 1978 року встановлює відповідальність перевізника за вантаж. 3.3. Види міжнародно-правових норм Види міжнародно-правових норм визначаються за різноманітними класифікуючими ознаками.
У свою чергу, залежно від обсягу змісту і значення норми поділяються на два види: а) основні — що регулюють найважливіші суспільні відносини між суб'єктами міжнародного права; б) підпорядковані — які конкретизують і доповнюють основні норми. Підпорядковані норми, у свою чергу, поділяються на два види: |
| Міжнародне публічне право і міжнародне приватне право, їх значення для міжнародної торгівлі Міжнародна торгівля, як і будь-який інший вид людської діяльності, не може здійснюватися у правовому вакуумі. На сучасному етапі... |
1 Походження терміна «міжнародне право». Визначення поняття «міжнародне... Походження терміна «міжнародне право». Визначення поняття «міжнародне публічне право». Поняття і сутність міжнародного права. Функції... |
| Тематика магістерських робіт з курсу “Міжнародне право” для студентів Міжнародне приватне право в правовій системі держави: сучасні проблеми та тенденції |
ПРОГРАМА КУРСУ Міжнародне публічне право для студентів юридичного факультету Львів 2012 В. А. Гринчак – доцент кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права ЛНУ імені Івана Франка |
| Тематика курсових робіт з курсу “Міжнародне право” для студентів... Проблема співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права в сучасному міжнародному праві |
Тематика випускних кваліфікаційних робіт з курсу “Міжнародне право”... Тематика випускних кваліфікаційних робіт з курсу “Міжнародне право” для студентів 4 курсу спеціальності “Міжнародне право ” |
| НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО На правах... Спеціальність 12. 00. 03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право |
НАВЧАЛЬНО–НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ Робоча програма з навчальної дисципліни «Міжнародне приватне право» для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» на базі... |
| 1. Міжнародне приватне право: поняття, предмет та система У кожній державі найважливішим регулятором суспільних відносин є право. Праву притаманні такі особливості як система юридичних норм,... |
Право України Підручник Видання друге, перероблене і доповнене Київ Х68 Харитонов Є. О., Старцев O. B. Цивільне іиічно-правових елементів — традиційно державним установам надаються пільги і нерепані,... |