|
|
Скачати 3.81 Mb.
|
|
ЛІТЕРАТУРА
ПЕДАГОГІКА ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ Тетяна Черевко, 6 курс соціально-педагогічного факультету. Наук. керівник: к.пед.н., доц. Н.А.Кот ДО ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ЧИННИКІВ ШКІЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ Вивчення процесу адаптації першокласників до навчання у шкільних умовах є важливим питанням проблеми успішності засвоєння шкільної програми. Психологічна адаптація до навчальної діяльності, як і будь-який новий, ще не засвоєний вид діяльності вимагає мобілізації усіх психічних і психофізіологічних сил дитини з тим, щоб опанувати необхідні вміння, навички, пристосуватися до нового режиму дня, знайти власне місце серед групи своїх нових товаришів, встановити прийнятливі взаємовідносини з учителем (Ш.Амонашвілі, М.Безруких, Л.Венгер, В.Котирло та ін.). Зміни, що відбуваються в психіці дитини на початковому періоді навчання, відбивають процес її психологічної адаптації. Створення належних психолого-педагогічних умов для адаптації дитини допомагає запобігти негативних явищ у психіці школяра, а саме: порушення психічної рівноваги, виникнення емоційної нестійкості, втрати інтересу до навчання тощо (С.Бадоєва, К.Бютнер). Важливою проблемою серед фахівців, які вивчають особливості адаптації дітей до школи, вважається визначення детермінуючих її чинників. У літературі зустрічаються різні класифікації чинників, що впливають на процес адаптації дитини до початку навчання. Так, О.Якимчук, П.Овчарова виділяють групу чинників, що повністю залежать від вчителя (санітарно-гігієнічні умови навчання, режим роботи в класі, відповідність навчально-виховного процесу віковим та індивідуальним особливостям учнів; компетентність вчителя; впровадження психозберігаючих технологій) та групу, що мало від вчителя залежать (рівень здоров’я та розвитку дитини, тренованість адаптаційних можливостей; позитивний стиль взаємостосунків у сім’ї, сприятливий соціальний статус в групі ДНЗ до вступу до 1 класу, вік початку систематичного навчання). За класифікацією Л.Головей, виділяються інші групи: індивідуальні характеристики дитини (її здібності, особливості емоційної сфери, стан здоров’я, особливості сімейної атмосфери) та вплив соціально-економічних і соціально-культурних умов (сімейне оточення, матеріальний та культурний рівень сім’ї тощо). Слід зазначити, що серед вчених не існує єдиної думки про те, яким із поданих чинників належить провідна роль у визначенні рівня шкільної адаптації. Так, багато авторів (Л.Таран, Р.Овчарова, Г.Чуткина) вважають, що успішність процесу адаптації школяра, насамперед, залежить від особливостей відношення до учня в родині. Н.Шипковенски, М.Безруких, С.Єфимова, І.Рудницька провідну роль у порушенні шкільної адаптації відводять “дидаскологенії”, тобто порушенням психогенного характеру, які зумовлюються непедагогічними вчинками вчителя. Такі фахівці, як Т.Власова, М.Певзнер, М.Удовенко, особливу увагу приділяють чинникам, пов’язаним зі станом здоров’я дитини, які впливають не тільки на тривалість та успіх адаптації до школи, а й на весь процес подальшого навчання. У роботах В.Войтко і Ю.Гільбуха вказується, що процес адаптації школяра залежить від рівня опанування ним навчальної діяльності. Таким чином, аналіз наукової літератури показав, що найбільш суттєвими чинниками адаптації дітей до школи є як соціально-педагогічні (тобто пов’язані з організацією навчального процесу педагогом, або умовами виховання та підтримкою в сім’ї та ін.), так і індивідуально-особистісні (тобто пов’язані з розвитком здібностей учнів). Тому метою нашого дослідження було виявлення провідних чинників шкільної адаптації учнів 1 класу, що навчаються при школі та учнів, що засвоюють програму 1 класу на базі ДНЗ. За результатами констатуючого експерименту ми зробили висновок, що при однаковому рівні готовності до навчання у обстежених дітей під час адаптаційного періоду спостерігаються відмінності в мотиваційній сфері: у школярів переважає мотив засвоєння знань, але рівень зацікавленості школою значно нижчий, тоді як на фоні яскраво вираженого інтересу до школи у дітей, що навчаються у першому класі на базі ДНЗ навчальні мотиви не є достатньо сформованими. Це, на нашу думку, обумовлюється різним впливом соціально-педагогічних чинників (зміна ставлення до дитини в сім’ї у зв’язку з набуттям статусу школяра; відмінність у підборі методів та прийомів навчання та виховання з боку вчителів школи та вихователів дошкільного закладу). ЛІТЕРАТУРА
Маргарита Попова, НУПЧЕ І курс, Факултет по педагогика, Научен ръководител: доц. Л.Тодорова (ЮЗУ “Неофит Рилски” – Благоевград, Република България) НОВИТЕ ТЕХНОЛОГИИ И ОБРАЗОВАНИЕТО В НАЧАЛНИТЕ КЛАСОВЕ Живеем във време, в което с всеки изминал ден, новите технологии се променят – те стават все по-малки, а ние все по-зависими от тях. Свидетели сме на това, че нашите деца “знаят” повече от нас с помощта на компютрите и интернет. Във всяка европейска държава кабинетите с компютри са задължителни в училищата. Да не говорим, че има страни, в които децата се обучават по всички предмети пред компютъра. В нашата страна все още има места, в които компютърни кабинети липсват, но това са тези с намаляващо и застаряващо население, в които едно училище се посещава от деца от няколко съседни селища. Използването на компютъра става необходимост, ето защо почти във всеки дом се открива такъв. Нашите деца имат достъп до тях не само вкъщи, но и в интернет клубовете, където играят на електронни игри, чрез компютъра имат достъп до информация и нови знания. Влизането в киберпространството им дава възможност да се запознаят с деца от различни точки на света и да общуват с тях. Те бързо и лесно усвояват работата с новите технологии. Компютърът се превръща в тяхно ежедневие и в много от случаите те го използват, за да общуват. За съжаление, напрегнатият начин на живот кара дори и децата да търсят нов тип комуникация и интернет предлага точно това. Безспорно технологиите дават възможност за улесняване работата в училищата. Създадени са програми, които способстват за онагледяване на материалите от учебните програми и тъй като са привлекателни за децата, те изместват работата на преподавателя. Все повече навлизат форми като дистанционно или индивидуално обучение, които се провеждат пред домашния компютър. Ето защо един важен въпрос изниква на преден план – учителят или новите технологии (в частност – началният учител или електронното обучение)? Възможно ли е компютърът да измести връзката учител – ученик, преподаването лице в лице и обучението такова, каквото ни е познатото до сега? Факт е, че новите технологии дават нови възможности за търсене на информация и общуване, правят света значително по-малко пространство и съответно много по-лесно се глобализира. Ролята на началния учител трябва да е насочена към усвояването на новите информационни практики и начините за тяхното използване [2, с.227]. От друга страна самите ученици чрез компютърното обучение имат възможност да развиват и своите творчески способности, уменията си за общуване и информационната си култура. Училището и живият контакт с учителите обаче не може да бъде заменено с нищо, дори и с компютъра. Началното образование се извършва в период от живота на човека, в който той започва да се формира като личност, да натрупва познания, опит и да се докосва до нови непознати за него области, да разширява своя светоглед, да се обогатява [1, с.107]. Образованието не е само обучение, то е възпитание на личността. Именно тази важна задача е отредена на учителя. Той е човекът, даващ знания, но и възпитаващ, обучаващ, но и показващ на децата как да живеят в този нов свят, как да общуват помежду си. Той е основният сътрудник на родителите в областта на възпитанието на детето им и в същото време помага за развитието на ума, сърцето и ръката на един ученик. Примерът, който дава учителят, съветите и напътствията му, са част от цялостната картина. С негова помощ децата могат да се научат на правилно общуване, правилно писане, а също така и на използване на новите технологии. И така, ако днес машините са тези, които ни хранят, които поддържат живота ни, които го правят много по-лесен, можем ли да оставим на тях и изграждането на бъдещите хора като личности? Ако компютрите са тези, които отчитат правописните грешки, смятат по-бързо от нас и ни показват природата по съвсем реален начин, можем ли да им се доверим, че ще направят от едно малко дете истински човек? Учителят има своето място и то е да предотврати превръщането на децата в машини, да им помогне да станат хора с богата душевност, умеещи да виждат красотата в общуването. LITERATURE 1. Холанди, Р. (2002): Information and communication technologies and young language learners, В: Годишник на филологическия факултет. Благоевград, т.1, стр. 107-111 2. Тодорова, Л. (2004): Начална училищна педагогика, Унив. Изд.”Неофит Рилски” Бл-д,2006. 3. http://tearcher.bg Марина Шелудько, 3 курс факультету початкової освіти та практичної психології. Наук. керівник: к.пед.н., доц. А.М.Крамаренко ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА На сучасному етапі складних і динамічних відносин суспільства з довкіллям бережливе ставлення до природи має складати невід’ємну частину загального світогляду кожного громадянина України, яка є однією з найбільш неблагополучних в екологічному плані країн Європи. Саме тому питання екологічної культури особистості, гармонії її відносин із природою є пріоритетними напрями реформування виховання, що відображено в Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття), Концепції екологічної освіти, Концепції національного виховання та в інших документах. Виходячи з того, що вплив на природу залежить від рівня розвитку суспільства, а значить і від рівня культури, знань і вихованості кожного з нас, школа покликана усвідомити те, що охорона природи і раціональне використання її ресурсів стає віднині невід’ємним особистим і суспільним обов’язком [2, с.17]. Основу для становлення і розвитку відповідального ставлення до природи, формування екологічної культури молодших школярів становить зміст навчального предмету початкової школи – “Я і Україна”. Цей предмет є початковою сходинкою в збагаченні людини знаннями про природне і соціальне оточення, ознайомлення із загальною цілісною картиною світу і формування науково обґрунтованого морального і естетичного ставлення до природи. У розвитку теорій та практики екологічного виховання учнів початкових класів значна роль належить О.Біді, Є.Гріньовій, Н.Коваль, Л.Нарочній, Л.Салєєвій та іншим вченим. Метою нашого дослідження є вивчення теоретичного аспекту екологічної культури молодших школярів та практичних напрямів її реалізації. Із результатів обстежень виявлено (молодші школярі ЗОШ №2, №6, №20), що найвищий рівень сформованості екологічної культури спостерігається на першому році навчання. Із роками показник стає нижчим від недостатньої уваги до проблеми із боку вчителів. Причина такого стану, на наш погляд, полягає насамперед у тому, що в учнів перших і других класів домінують емоційно-естетичні мотиви стосовно довкілля. Отже, основна маса школярів має середній рівень сформованості екологічної культури. Починати виховання у дітей екологічної культури потрібно із формування уявлень про природу рідного краю, потреби спілкування з нею, розкриття зв’язків між різноманітними її об’єктами, взаємовпливу природи і людини [1, с.5]. Доцільно зазначити, що дидактичні засоби роботи вчителя з учнями у даному процесі теж мають змінюватися, пристосовуючись до вимог і специфіки змісту кожного окремого навчального предмета. У своїх висновках ми виходили з того, що не можна зводити духовний світ молодших школярів до такого навчання, в якому основна увага приділяється розумовому розвиткові й удосконаленню пам’яті, що є основною причиною недооцінки морально-етичних почуттів, неадекватності самооцінки особистості. Слід додати, що технологією уроків, виховних заходів екологічної спрямованості передбачається використання проблемних ситуацій, екологічних задач, спрямованих на засвоєння та розвиток у молодших школярів норм загальнолюдської моралі, культури поведінки серед природи, активності у проведенні природоохоронної роботи. На наш погляд, для підвищення рівня екологічної культури молодших школярів може бути ефективним за таких педагогічних умов: якщо зміст матеріалу буде впливати на інтелектуальний, емоційний, практично-дійовий компонент екологічної культури; при вивченні програмового матеріалу будуть застосовуватися форми, методи, прийоми роботи, що сприяють накопиченню емоційно-чутливого досвіду спілкування з природою (уроки екскурсії, казки, легенди); розвитку виконавчих та організаційних умінь по перетворенню довкілля, власного бачення навколишнього світу (“хвилинки-цікавинки”, ребуси, кросворди тощо). У результаті реалізації даної системи під час проведення нами формуючого експерименту рівень екологічної культури молодших школярів позитивно змінився. Наше дослідження не вичерпує всіх аспектів даної проблеми. Зокрема, слід більше приділяти уваги проведенню уроків-екскурсій. ЛІТЕРАТУРА 1. Кучерейко К. Вміння любити природу // Початкова освіта. – 2006. – №14. – С. 3-7. 2. Лобановська О. Вчити розуміти природу // Початкова школа. – 1998. – №6. – С. 16-18. Ольга Шумова, 4 курс педагогический факультет. Научный руководитель: к.пед.н., доц. Г.Б.Барышникова (Ярославский государственный педагогический университет им. К.Д.Ушинского) ФОРМИРОВАНИЕ ЗДОРОВОГО ОБРАЗА ЖИЗНИ В МЛАДШЕМ ШКОЛЬНОМ ВОЗРАСТЕ Здоровье человека – тема для разговора достаточно актуальная для всех времен и народов, а в XXI веке она становится первостепенной Многочисленные исследования последних лет показывают, что около 25-30% детей, приходящих в первый класс, имеют те или иные отклонения в состоянии здоровья. За период обучения в школе число здоровых детей уменьшается в четыре раза. Среди важнейших социальных задач, которые сегодня стоят перед государством, а в частности и перед образованием – забота о здоровье, физическом воспитании и развитии учащихся. Таким образом, одной из актуальных задач школы является создание комфортной, психологически здоровой образовательной среды для учащихся. Как воспитание нравственности и патриотизма, так и воспитание уважительного отношения к своему здоровью необходимо начинать с раннего детства. Здоровье ребенка должно быть базовым критерием личностно-ориентированной педагогики. Медики должны быть полноправными участниками образовательного процесса, а школа – местом обучения навыкам безопасного поведения и проведения оздоровительных, профилактических мероприятий. Цель исследования – выявление особенностей формирования здорового образа жизни в младшем школьном возрасте и разработка рекомендаций учителям и родителям по охране здоровья младшего школьника. Объект исследования: здоровый образ жизни. Предмет исследования: условия и средства формирования здорового образа жизни в младшем школьном возрасте Методы исследования: теоретические методы (анализ, синтез, обобщение, сравнение, работа с научными источниками); эмпирические методы (педагогические наблюдения, анкетирование, экспертная оценка, изучение и обобщение педагогического опыта, ранжирование, анализ детских сочинений и рисунков). В теоретическом исследовании рассматриваются: понятие “здоровье” как основополагающее в характеристике здорового образа жизни: психическое, физическое, социальное, духовное, нравственное [3, с.27]; выявлены актуальные проблемы формирование здорового образа жизни, при этом делается акцент на психические особенности младшего школьника [4, с.34]; формирование культуры здорового образа жизни в младшем школьном возрасте. Особое внимание в теоретическом исследовании уделяется проблеме использования здоровьсберегающих технологий в начальной школе, основными компонентами которых являются: аксиологический (ценность здоровья), гносеологический (приобретение знаний и умений для процесса здоровьясбережения); эмоционально-волевой; экологический (осознание себя в единстве с биосферой); физкультурно-оздоровительный (повышение двигательной активности) [6, с.123]. В практической части исследования совместно с учителями и медиками было проведено анкетирование и тестирование родителей и учеников. В результате было выявлено: большинство детей уже состоят на диспансерном учете; половины детей после полугода обучения ухудшилось самочувствие; у трети детей наблюдалась чрезмерная подвижность, неуправляемость, пренебрежение учебными занятиями, плохая дисциплина; также у трети детей были выявлены какие-либо страхи, в частности темноты; у большинства учеников повышенная утомляемость при умственной нагрузке. На основе экспериментального исследования были даны рекомендации родителям по формированию здорового образа жизни ребенка в семье; составлена тематика родительских собраний; составлен план индивидуальных консультаций родителям. |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 13 травня 2010 року. –... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –... |
ВІДЕЙ СТУДЕНТІВ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –... |
|
ДЕЙ СТУДЕНТІВ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –... |
ЗБІРНИК наукових праць Бердянського державного педагогічного університету... Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол №10 від 04. 05. 2012 р |
|
БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол №5 від 01. 03. 2006 р |
Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України Сумський державний... Запрошуємо Вас взяти участь у ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми та перспективи навчання дисциплін... |
|
1 Реалізм Міністерство освіти і науки України ДВНЗ Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет |
України ІНЖЕНЕРІЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 2013 Тези доповідей міжнародної... Матеріали тез містять короткий зміст доповідей науково-дослідних робіт студентів та аспірантів |