КА ЛЮДИНОЗНАВЧI СТУДII ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ П’ЯТИЙ ПЕДАГОГIКА ДРОГОБИЧ Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка 2012


НазваКА ЛЮДИНОЗНАВЧI СТУДII ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ П’ЯТИЙ ПЕДАГОГIКА ДРОГОБИЧ Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка 2012
Сторінка14/21
Дата13.03.2013
Розмір3.56 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   21

Література

  1. Васильєва Г.І. Інформаційно-комп’ютерні технології в освіті: шляхи реалізації / Г.І. Васильєва, Г.П. Досенко // Інформаційні технології в освіті: Збірник наукових праць. − Випуск 2. − Херсон: ХДУ, 2008. – С. 99 – 105.

  2. Ващук Ф. Інформатизація вищої освіти України в контексті європейського вибору: з досвіду Закарпатського державного університету [Текст] / Ф. Ващук, О. Ващук // Геополітика України: історія і сучасність. – 2010. – Вип. 2. – С. 168 – 191.

  3. Вембер В.П. Інформатизація освіти та проблеми впровадження педагогічних програмних засобів в навчальний процес / Вікторія Вембер // Інформаційні технології і засоби навчання: електронне наукове фахове видання / Гол. ред. : В.Ю. Биков; Ін-т інформ. технологій і засобів навчання АПН України, Ун-т менеджменту освіти АПН України. – 2007. – № 2 (3). – [Електронний ресурс]. – Режим до-ступу: http://www.ime.edu-ua.net/em3/emg.html

  4. Галаган В.Г. Розбудова Національної науково-освітньої телекомунікаційної мережі “УРАН” в рамках Державної програми “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці” на 2006 − 2010 роки / В.Г. Галаган, М.Р. Домбругов, П.О. Журавков, В.І. Тимофєєв, Ю.І. Якименко // Інформаційні технології в освіті: Збірник наукових праць. – Вип. 4. − Херсон: ХДУ, 2009. − С. 18 − 30.

  5. Гнедко Н. Дослідження комп’ютеризації освіти в Україні / Н. Гнедко, І. Войнович // Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах. − 2011. − № 1. − С. 296 − 301.

  6. Гудирева О.М. Впровадження інформаційно-комунікативних технологій у навчальному процесі вищого навчального закладу / О.М. Гудирева // Інформаційні технології в освіті: Збірник наукових праць. – Вип. 6. − Херсон: ХДУ, 2010. − С. 101 − 112.

  7. Закон України “Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки” від 9 січня 2007 року
    № 537 – V. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi

  8. Комар М.М. Особистість в умовах інформатизації освіти (соціально-філософський аспект): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук: 09.00.03 / М.М. Комар; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д. Ушинського. – О., 2007. – 19 с.

  9. Кремень В.Г. Суспільство знань і якісна освіта // Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик “Освіта”. – № 13 – 14. – 21 – 27 березня 2007 р.

  10. Круглик В.С. Сучасні підходи до використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні / В.С. Круглик // Інформаційні технології в освіті: Збірник наукових праць. – Вип. 2. − Херсон: ХДУ, 2008. − С. 114 − 119.

  11. Лапінський В.В. Міжнародні тенденції розвитку інформатизації освіти та підвищення її якості / Віталій Лапінський, Аліса Міна, Костянтин Скрипка // Інформаційні технології і засоби навчання: електронне наукове фахове видання. / Ін-т інформ. технологій і засобів навчання НАПН України, Ун-т менеджменту освіти НАПН України; гол. ред.: В. Ю. Биков. – 2010. – № 5(19). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ime.edu-ua.net/em19/emg.html. – Заголовок з екрана.

  12. Лоїк Г.В. Роль викладача у формуванні особистості в умовах інформатизації освіти та розвитку інформаційного суспільства/ Г.В.Лоїк // Вісник Львівського університету. Серія педагогіка. – Вип. 25. – Львів:ЛНУ, 2009. – С. 142 – 149.

  13. Малицька І.Д. Тенденції впровадження ІКТ у системах освіти країн Європи / Ірина Малицька // Інформаційні технології і засоби навчання: електронне наукове фахове видання / Ін-т інформ. технологій і засобів навчання НАПН України, Ун-т менеджменту освіти НАПН України; гол. ред.: В. Ю. Биков. – 2010. – № 5(19). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ime.edu-ua.net/em19/emg.html. – Заголовок з екрана.

  14. Матвієнко О.В. Теорія і практика підготовки спеціалістів з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою: автореф. дис. … докт. пед. наук. спеціальність: 13.00.04 − теорія і методика професійної освіти / Оксана Матвієнко. − К., 2005. – 42 с.

  15. Олійник А.І. Інформаційні технології як основа і засіб реалізації інноваційних процесів в сучасній освіті: автореф. дис. … канд. філос. наук: 09.00.10 / А.І. Олійник; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. – К., 2008. – 20 с.

  16. Середа Х.В. Мережа партнерство в навчанні для освітян України / Х.В. Середа // Інформаційні технології в освіті: Збірник наукових праць. − Випуск 9. − Херсон: ХДУ, 2011. − С. 70 − 81.

  17. Советов Б.Я. Информационные технологии : учебник для вузов / Борис Советов, Владимир Цехановский. − 3-е изд., стер. − М. : Высшая школа, 2006. – 263 с.

  18. Швець Д.Є. Соціокультурні аспекти інформатизації вищої освіти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соціол. наук. спеціальність: 22.00.04 − спеціальні та галузеві дисципліни / Дмитро Швець. − К., 2004. – 19 с.

  19. Шевченко В.Л. Дистанційна освіта: проблеми теорії та протиріччя практики / В.Л. Шевченко, О.В. Гладков // Інформаційні технології в освіті: Збірник наукових праць. – Вип. 4. − Херсон: ХДУ, 2009. − С. 233 − 242.


Мойко Оксана. Особенности современного этапа информатизации образования в Украине. В статье рассмотрены проблемы и перспективы информатизации национальной системы образования. Показана важная роль информационно-коммуникативных технологий как неотъемлемого элемента образовательной среды. Проанализированы особенности современного этапа информатизации образования в Украине.

Ключевые слова: информатизация образования, информационные технологии, педагогические программные средства, Интернет, компьютеризация, национальная система образования.
Moiko Oksana. Features of a modern stage of informatization of education in Ukraine. The article examines the problems and prospects of informatization of the national education system. The important role of information and communication technologies as an integral part of the educational environment is shown. The peculiar features of a modern stage of informatization of education in Ukraine are analyzed.

Key words: informatization of education, information technologies, pedagogical software, the Internet, computerization, national education system.




УДК 378.1:81(477) “19/20”

О - 51
Олександр ОКОЛОВИЧ
ЗМІСТОВІ АСПЕКТИ

ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

У ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ

(ІІ пол. ХХ – поч. ХХІ ст.)
У статті аналізуються актуальні проблеми розвитку вищої освіти щодо підготовки вчителів іноземних мов, розглядаються зміни у її змісті впродовж ІІ пол. ХХ – поч. ХХІ ст.; наголошується на важливості державного управління системою освіти майбутніх педагогів та підкреслюється увага влади до її організації (розширення мережі факультетів, збільшення кількості курсів підвищення кваліфікації, видавництво підручників та посібників тощо).

Ключові слова: вища педагогічна освіта, підготовка вчителя, педагогічні ВНЗ, вчитель іноземних мов, навчальні плани, навчальні програми.
Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Одним із завдань вищої школи України є підготовка педагогічних кадрів, головні цілі та принципи реформування якої обґрунтовано у державних нормативних документах. Важливим є підвищення ефективності роботи вищих навчальних закладів щодо підготовки нової генерації педагогічних кадрів, до яких ставляться вимоги високого рівня професіоналізму, методологічної і духовної культури, інноваційного творчого стилю мислення, знання мов європейських держав.

Зміни у житті нашого суспільства зумовлюють оновлення змісту та методів навчання іноземних мов у всіх типах навчальних закладів. Тому завдання суттєвого підвищення ефективності

© Околович Олександр, 2012

вивчення та викладання іноземних мов виходить за межі педагогіки і набуває важливого значення. Власне мова сьогодні вважається одним із засобів європейської інтеграції. Отож, увага держави спрямовується передовсім на поліпшення професійної підготовки вчителів іноземних мов. Це питання у різних країнах світу й Україні є багатовимірним, різноаспектним, про що свідчить активізація наукових пошуків щодо організації педагогічної освіти (А. Алексюк, С. Гончаренко, А. Кузьмінський, Н. Ничкало, П. Щербань [16] та ін.) та освіти вчителів іноземної мови (Н. Бавикіна [1], А. Зінченко, С. Гапонова, Г. Китайгородська, С. Ніколаєва [8], ін.).

Для сучасного студента – майбутнього фахівця – важливо не лише осмислити й засвоїти інформацію, а й оволодіти способами її практичного застосування і прийняття рішень. Тобто, вчителеві іноземних мов треба розвивати свою компетенцію для здійснення діяльності й операцій, необхідних для активної участі у спілкуванні. Саме компетентність передбачає вимоги до роботи, навичок, завдань, котрі мають професійно виконуватися, відображає позитивні очікування від компетентної роботи (професійне передбачення, готовність до роботи в умовах надзвичайних ситуацій, адаптація до нових чи змінних вимог тощо).

Посилення вимог до компетенції вчителів іноземної мови зумовлюють необхідність оновлення змісту їхньої підготовки, наповнення його новітніми матеріалами та запровадження сучасних технологій навчання. Про це наголошується в Концептуальних засадах розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір. Зокрема, завданнями педагогічної освіти є: “приведення змісту фундаментальної, психолого-педагогічної, методичної, інформаційно-технологічної, практичної та соціально-гуманітарної підготовки педагогічних та науково-педагогічних працівників до вимог інформаційно-технологічного суспільства…” та “модернізація освітньої діяльності вищих педагогічних навчальних та наукових закладів, які здійснюють підготовку педагогічних і науково-педагогічних працівників, на основі інтеграції традиційних педагогічних та новітніх мультимедійних навчальних технологій…” [9].

Отже, об’єктивна потреба в оновленні та розширенні змісту підготовки вчителів іноземної мови у вищих педагогічних закладах України, актуальність і перспективність урахування тенденцій упровадження змістових аспектів упродовж ІІ пол. ХХ поч. ХХІ ст. зумовили вибір теми дослідження.

Дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка “Українська освіта в контексті трансформаційних суспільних процесів” (Державний реєстраційний номер 01084007644).

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. О. Місечко, досліджуючи підготовку вчителя іноземної мови в Україні, акцентує увагу на тому, що починаючи з другої половини ХІХ ст. до початку ХХ ст. науковці “не розглядали професійно-педагогічну іншомовну освіту як об’єкт історико-педагогічний”. Наукові дослідження того періоду представлені “лише короткими фрагментами і тезами, які швидше наслідували стереотипи оцінювання рівня підготовки викладацьких кадрів з іноземних мов в історії вітчизняної освіти як недостатній, аніж намагалися розібратися в сутнісній стороні цього питання”. Дослідниця доводить, що лише у 1960 – 1980 рр. “розпочалося позиціонування вчителя ІМ як самостійного об’єкта дослідження” [14, 63]. Тобто вивчення цієї проблеми досі мало фрагментарний, уривчастий, розпорошений за хронологією характер.

Н. Бавикіна та А. Зінченко доводять, що історія професійної підготовки учителя іноземної мови у системі освіти України бере свій відлік з початку ХХ ст. [1]. Упродовж усього періоду панування у середній школі класичної системи навчання одним із пріоритетів у системі педагогічної освіти була підготовка вчителів стародавніх мов. Лише на початку ХХ ст. у вищих навчальних закладах університетського типу зроблено перші офіційні кроки щодо започаткування вищої професійної підготовки вчителів нових іноземних мов. Однак, констатуючи це, науковці детально не зупиняються на змісті підготовки вчителів іноземних мов у цей період. Вони детальніше розглядають питання освіти вчителів іноземних мов у контексті євроінтеграційних процесів. На їхню думку, “модернізація професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов повинна ґрунтуватись на компетентнісному підході, що передбачається оволодіння студентами ключовими компетентностями, які мають своєю складовою вміння оперувати науковими знаннями в життєвих ситуаціях, використовувати інформацію для особистісного розвитку, здатність адаптуватись до умов професійної і особистісної діяльності, бути мобільними, успішно здійснювати комунікацію в полікультурному суспільстві” [1, 65]. Погоджуємося з науковцями, що “удосконалення стандартів професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов повинно передбачати врахування Рекомендації Ради Європи, що забезпечить спільну основу мовної підготовки в умовах освітньої глобалізації та інтеграції” [1, 65].

Проте, на нашу думку, для визначення її цілей варто детальніше вивчити це питання в історико-педагогічному аспекті, адже участь вищої освіти України в Болонських перетвореннях має бути спрямована лише на її розвиток і набуття нових якісних ознак, а не на втрату кращих традицій, зниження національних стандартів якості. З цією метою можемо спиратися на історико-педагогічні розвідки, де є інформація про особливості та зміст підготовки вчителів іноземної мови (Н. Гупан, О. Корсакова, П. Линейко [11], Т. Литньова [12], О. Стоян [15] та ін.)

Т. Литньова вперше здійснила комплексне дослідження розвитку цілей навчання іноземної мови у вітчизняній школі у 30-х рр. ХХ ст. – на початку ХХІ ст. Дослідниця висвітлила зміст і з’ясувала основні особливості та тенденції розвитку цілей навчання іноземної мови у вітчизняній школі. Т. Литньова доводить, що зміст освіти “є підсистемою в системі результатів матеріальної й ідеальної, теоретичної і практичної, розумової і духовної діяльності людства, опанування якої здійснюється шляхом засвоєння певних знань і формування відповідних умінь у процесі навчання та виховання особистості, що завершується адекватними змінами в її розумовому, духовному і фізичному розвитку..” [12, 14]. Однак, попри підготовку методичних рекомендацій щодо практичного застосування історичного досвіду розвитку цілей навчання іноземних мов у формуванні сучасного змісту іншомовної освіти, Т. Литньова не розглядає особливості підготовка вчителів іноземних мов у досліджуваний період.

Проаналізовані наукові розвідки збагачують знання про розвиток педагогічної освіти у радянський період. Водночас не розкривають змісту підготовки вчителя іноземних мов. Тому варто розібратися у сутнісній характеристиці освіти фахівців та вивчити історію та особливості її удосконалення у системі вищої освіти України. Це, на нашу думку, важливо для визначення основних умов її модернізації у сучасних умовах та становлення висококваліфікованого педагога.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета статті – простежити розвиток змісту підготовки вчителя іноземних мов у ВНЗ України протягом другої половини ХХ – початку ХХІ ст. і обґрунтувати поступові зміни в ньому.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. На кожному історичному етапі питання підготовки вчителів іноземних мов мали свої особливості. Пошуки напрямів розв’язання завдань освіти у цій сфері були пов’язані передусім зі змістом і формами навчання іноземних мов у загальноосвітній школі, потребою підготовки підростаючого покоління, яке б на належному рівні володіло іноземною мовою та вміло застосовувало у професії чи практичній діяльності.

Залученню учнів до активного вивчення іноземних мов у другій половині ХХ ст. сприяло затвердження офіційних урядових постанов. Зокрема, на виконання п. 5 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 4 жовтня 1947 року № 3488 “Про поліпшення викладання іноземних мов у середніх школах”, Рада Міністрів Української РСР акцентує, що “Середня школа з викладанням ряду предметів іноземною мовою є загальноосвітньою школою, яка здійснює завдання комуністичного виховання і навчання учнів, та забезпечує кожному, хто закінчує школу, вільне володіння однією з іноземних мов (англійською, французькою, німецькою)” [ІІІ]. 14 квітня 1950 року Радою Міністрів УРСР затверджувалося “Положення про середню чоловічу школу з викладанням ряду навчальних предметів у старших класах іноземною мовою” [ІІІ].

Директивні вказівки і основні засади, що визначали зміст і методи навчально-виховної роботи середньої школи, права і обов’язки учителів та учнів, поширювалися й на школи з викладанням окремих предметів іноземною мовою. Кількість учнів у кожному класі не повинна перевищувати 30 осіб, причому для занять з іноземної мови клас поділявся на групи – 10 учнів у кожній. Викладання навчальних предметів, за винятком іноземної мови, проводилося до 7-го класу включно українською мовою за програмами середньої школи. Вивчення літератури певної країни, її географії, нової історії та біології з 8-го до 10-го класів включно, відбувалося іноземною мовою. При цьому викладання іноземної мови починалося з 3-го класу [ІІ].

Пізніше Рада Міністрів Української РСР постановою № 190 від 27 січня 1950 року дозволила Міністерству освіти УРСР (т. Пінчуку):

а) запровадити з 1950/51 н. р. викладання іноземних мов з третіх класів семирічних шкіл міст і райцентрів;

б) “запровадити з 1 вересня 1950 року в окремих дитячих садках обласних центрів прищеплення дітям елементарних навиків і умінь з розмовної іноземної мови (англійської, французької або німецької)” [2, 115].

Через значну увагу влади до вивчення іноземних мов у середніх школах, збільшилося видавництво відповідної літератури. У цей час виходить друком чимало підручників: з французької мови для 4 класу (автори: І. Федатович, М. Маркова), короткий граматичний довідник німецької мови для семирічної школи (К. Каганович і Ан. Морінетті), “Граматика англійської мови” для старших класів середньої школи (І. Грузинська, Є. Черкаськв), “Французька мова” для 7-го класу (Є. Лівшіць, Л. Рапська), “Німецька мова” для 7-го класу (А. Морінетті) тощо.

Водночас, попри значні зрушення у вивченні іноземних мов, у наказі Міністра освіти УРСР Г.П. Пінчука від 17 лютого 1950 р. Про виконання постанови Ради Міністрів Української РСР від 31 жовтня 1947 року № 2038 “Про поліпшення викладання іноземних мов у середніх школах УРСР” йдеться про те, що одночасно з деяким поліпшенням у викладанні іноземних мов у школах республіки, стан викладання та вивчення іноземних мов у семирічних та середніх школах УРСР залишається незадовільним. Значна кількість учителів не має вищої освіти, внаслідок чого не забезпечена відповідна якість викладання і залишається незадовільним засвоєння учнями іноземних мов. Учні майже зовсім не вивчають розмовної іноземної мови. У школах Української РСР працює понад 2 тис. вчителів іноземних мов, які не мають фахової освіти і не охоплені навчанням на заочних відділах педагогічних і учительських інститутів. Кабінети іноземних мов обласних інститутів удосконалення кваліфікації учителів організовані примітивно, не забезпечені приміщення і не устатковані потрібною кількістю навчальних посібників і методичної літератури [2].

Тому було вирішено провести такі заходи:

а) звернути особливу увагу на розвиток розмовної іноземної мови (англійська, французька, німецька) серед учнів середніх шкіл …

б) організувати систематичний кваліфікований контроль за викладанням іноземних мов у педагогічних і учительських інститутах … [2].

У цей період створювалися кабінети іноземних мов, про що йдеться у Додатку № 2 до наказу Міністерства освіти УРСР № 68 від 17 лютого 1950 р. про “Перелік навчального устаткування кабінетів іноземних мов при обласних інститутах удосконалення кваліфікації учителі та Перелік навчального устаткування кабінетів іноземних мов при педагогічних інститутах УРСР” [ІІІ]:

  1. Комплекти таблиць синтаксичних, морфологічних і фонетичних з англійської, німецької та французької мов.

  2. Комплекти підручників з іноземних мов для вузів.

  3. Комплекти підручників з іноземних мов для середньої школи.

  4. Примірники всіх видань художньої літератури, що видається в СРСР іноземними мовами.

  5. Примірники всіх видань методичної літератури з іноземних мов.

  6. Магнітофон – 1.

  7. Патефон – 1.

  8. Комплекти навчальних лінгвістичних пластинок з текстами англійською, німецькою, французькою мовами.

Бачимо, що зусилля влади спрямовувалися на покращення підготовки вчителів іноземних мов. Рада Міністрів УРСР відмічає, що Міністерство освіти УРСР домоглося деякого поліпшення стану викладання іноземних мов у школах республіки, а саме:

а) збільшилася кількість викладачів іноземної мови з вищою лінгвістичною освітою; якщо в 1946 році серед викладачів іноземних мов було лише 4% з вищою лінгвістичною освітою, то на 1949/50 н. р. ця кількість досягає 22%;

б) крім того, біля 20% із загальної кількості викладачів іноземних мов протягом останнього року підвищила свою кваліфікацію на курсах та семінарах іноземних мов.

На початку 50-х рр. простежуємо збільшення кількості студентів на факультетах іноземних мов (таблиця 1), що свідчить про популярність спеціальності.

Таблиця 1.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   21

Схожі:

СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА...
Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено...
СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА...
Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено...
СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА...
Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено...
О. І. Галян; ДДПУ імені І. Франка. Дрогобич : ВВ ДДПУ імені І. Франка, 2015. 44 с
Галян, Олена Іванівна. Методологія наукового дослідження : словник основних понять : для студ спец. 0301201 "Психологія" та 03010301...
ВИПУСК ТРИДЦЯТИЙ
Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено...
Франка Серія “Педагогіка” ВИПУСК ТРИДЦЯТЬ ПЕРШИЙ ДРОГОБИЧ ВИДАВНИЧИЙ...
Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено постановою президії ВАК №1-05/5 від 1 липня 2010...
Монографії (з 2008 р.)
Бистрова О. О. Слово – образ – символ в художньому тексті: (моногр.). – Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ, 2008. – 201...
ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ШОСТИЙ
Рекомендовано до друку вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка протокол №10 від
ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТИЙ
Рекомендовано до друку вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол №9 від 17 вересня...
Франка Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції...
Підкарпатська Вища Школа ім бл кс. Владислава Фіндиша в Ясло (Республіка Польща)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка