Анцепов А. Я., Малышев А. А. Введение в конфликтологию


НазваАнцепов А. Я., Малышев А. А. Введение в конфликтологию
Сторінка1/6
Дата13.03.2013
Розмір0.6 Mb.
ТипЛекція
bibl.com.ua > Право > Лекція
  1   2   3   4   5   6
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ УПРАВЛІННЯ І ПРАВА

Кафедра приватної охоронної діяльності

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри

канд. юрид. наук

Ю. М. Крамаренко

«___» _______________ 2010 р.

Лекція з навчальної дисципліни

«КОНФЛІКТОЛОГІЯ»

Тема 1.

КОНФЛІКТ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ



Затверджено на засіданні

кафедри приватної

охоронної діяльності

протокол № 1

від .08.2010 року


Запоріжжя – 2010

Мета лекції: показати студентам значення конфлікту у сучасному суспільстві, пояснити механізм виникнення конфлікту, а також його структуру і динаміку.

Основні питання:

1. Особливості конфліктології як автономної наукової галузі.

2. Конфлікт як соціальне явище.


3. Механізм виникнення конфлікту.

4. Статична та динамічна характеристика конфлікту.
Література:

      1. Анцепов А.Я., Малышев А.А. Введение в конфликтологию. – К.: МАУП, 1996.

      2. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология: Учебник для вузов. – М., 2000.

      3. Бандурка А.М.,Друзь В.А. Конфликтология. – Харьков: НУВС, 1996. 1997.

      4. Дмитрієв А. В. Конфликтология. – М., 2000.

      5. Дуткевич Т.В. Конфліктологія з основами психології управління. – К., 2005.

      6. Здравомыслов А.Г. Социология конфликта. − М., 1995.

      7. Ложкин Г.В., Повякель Н.И. Практическая психология конфликта: Учеб. Пособие. – К., 2000.

      8. Нагаєв В.М. Конфліктологія. – К., 2004.

      9. Орлянський В.С. Конфліктологія. – К., 2007.

      10. Прибутько П.С., Михайленко Р.В., Дубчак Л.М., Роговенко М.М. Конфліктологія. Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2010.

      11. Скібіцька Л.І. Конфліктологія. – К., 2007.

      12. Тихомирова Є., Постоловський С. Конфліктологія та теорія переговорів. – Рівне, 2007.

      13. Уткин Э.А. Конфликтология. Теория и практика. – М.,1998.


1. Особливості конфліктології як автономної наукової галузі


Предметом конфліктології є соціальні умови виникнення конфлікту, закономірності розвитку та розв’язання конфліктів та конфліктних ситуацій, а також соціальні процеси, що пов’язані з ними.

Внутрішня структура конфліктології розглядається вченими відповідно з їх оцінкою місця та ролі конфліктології в системі наук. Залежно від наукових методів аналізу конфліктів розрізняють у структурі конфліктології: біологічні та психологічні теорії, теорії війн та революцій, теорії нестабільності та трансформації суспільства.

Залежно від специфіки конфліктів, що є предметом вивчення, конфліктологію структурують таким чином: старі (традиційні) теорії конфліктів, теорії імперіалізму та економічних причин виникнення міжнародних конфліктів, мікрокосмічні теорії озброєних конфліктів, макрокосмічні теорії озброєних конфліктів: революція та війна, макрокосмічні теорії конфліктів, ядерне стримування та контроль над озброєнням.

Пізнавальна функція конфліктології проявляється в тому, що кожний має користь, отримуючи конфліктологічні знання. Так, А.Здравомислов зазначає: „Підприємець отримує відомості про те, як розвивається конкуренція в умовах ринку, профспілковий діяч дізнається про методи захисту інтересів своєї професійної групи. Політичний діяч і юрист отримують відомості про прецеденти, які для представників цих видів діяльності мають особливе значення. Вони отримують тут і теоретичні знання, оскільки конфлікти в суспільстві розвиваються не лише на побутовому рівні, вони пронизують відносини як усередині держави, так і між державами. А звичайній „людині” вивчення конфліктів потрібно для того, щоб позбавитися своєї „простоти” і отримати відомості, без яких не можливо бути громадянином своєї країни, своєї вітчизни і діяти відповідно до принципів громадянськості в різних, іноді досить складних суспільно-політичних ситуаціях”.

Люди, яким довелося отримати певні знання з конфліктології, часто шкодують, що це сталося для них занадто пізно. Вони зазначають, що втрат було б набагато менше в професійному, особистому чи емоційно-психологічному планах, якщо б знання про механізми розвитку конфліктів дійшли до них своєчасно. Ось декілька таких фіксацій: „Я перестала лякатися конфліктів. Конфліктність – це не значить бути поганою людиною, це ще можливість змін та вдосконалення”, „Тепер буде легше працювати з людьми і взагалі спілкуватися з оточуючими”, „Якщо б я зустрілася з конфліктологами 20 років тому, я не втратила б коханої людини; 10 років тому – я не втратила б підвищення по службі; 5 років тому – я не зробила б помилки в сім’ї”.

Практично-прикладна функція конфліктології визначається тим, що знання, які дає ця наука, дозволяють виробляти оптимальні стратегії поведінки в конфлікті, котрі сприяли б нейтралізації конфлікту, зводили до мінімуму його негативні наслідки. Учені підкреслюють: сьогодні нам потрібний не конфліктолог, що займається абстрактним моралізаторством на тему суспільного благополуччя, а конфліктолог, здатний забезпечити виграш, перемогу тому чи іншому соціальному суб’єкту – президенту, парламенту, політичній партії, фірмі. Важливо не лише пояснити необхідність виникнення конфлікту, його причини й наслідки, але й навчити людей конкретним методам поведінки в конфліктній ситуації.

„Зрозуміло, – пишуть науковці, – у найпростіших ситуаціях людина, опинившись у конфліктній ситуації, може і без спеціальних конфліктологічних знань зорієнтуватися в тому, що робити. Але коли ситуація достатньо складна, то виявляється далеко не зайвим володіння прийомами та методами врегулювання конфліктних відносин, а то і звернення до фахівців-конфліктологів. Становище конфліктології тут аналогічне тому, у якому знаходиться логіка чи граматика: думати чи писати, узагалі говорячи, можна і не знаючи їх, проте, коли виникають складності та помилки в процесі міркувань чи правопису, то найкраще шукати вихід на основі логічних чи граматичних знань”.

Профілактична функція конфліктології проявляється двояко. З одного боку, конфліктологія займається просвітою, виробляючи в людей потребу в толерантному ставленні один до одного. Це завдання вважають особливо важливим у пострадянських країнах, де в масовій свідомості довгий час переважала установка на боротьбу. Згадайте, навіть, газетні публікації радянської доби – боротьба за хліб, урожай, підвищення продуктивності праці, успішність, за право установи чи організації носити ім’я видатної людини. Завжди і всюди – боротьба. Зараз стає дуже потрібним сформувати консенсусну свідомість, забезпечити її перевагу в нашому менталітеті. Без конфліктології це завдання буде дуже важко вирішити.

З іншого боку, конфліктологія розробляє спеціальну систему заходів профілактики конфліктів. І.Ішмуратов називає таку функцію конфліктотерапією. Конфліктологія дозволяє своєчасно побачити передконфліктну ситуацію, проаналізувати її і запобігти ескалації конфлікту. Цей учений називає серед основних завдань конфліктології такі профілактичні засоби: розробка рекомендацій щодо уникнення конфліктності, попередження виникнення конфлікту, навчання людини „конфліктопередбаченню”, тобто попередженню потенційної конфліктності, вироблення особливої „психотехніки конфліктності”.
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Андрианов П. А. Техническое творчество учащихся
Альтшулер Г. С. Найти идею. Введение в теорію решения изобретательских задач. Новосибирск: Наука, 1986, 209с
Лекція №1 Тема: Система інтелектуальної власності
Альтшулер Г. С. Найти идею. Введение в теорію решения изобретательских задач. Новосибирск: Наука, 1986, 209с
Абрамова Г. С. Введение в практическую психологию. М., 1995. Богословский В. В. Общая психология
Немов Р. С. Психология: Учеб для студ высш пед учеб заведений. – М.: Гуманит изд центр «ВЛАДОС», 2003
Абрамова Г. С. Введение в практическую психологию. М., 1995. Богословский В. В. Общая психология
Немов Р. С. Психология: Учеб для студ высш пед учеб заведений. – М.: Гуманит изд центр «ВЛАДОС», 2003
Брицин М. Я. Порівняльна граматика української та російської мов...
Будагов Р. А. Введение в науку о языке: [ учебное пособие для студ филол ф-тов ун-тов] / Р. А. Будагов. – М. Высшая школа, 1988....
Гаращенко Н. М
Новые явления обусловливают появление новых категорий и понятий. Введение в научный обиход термина «когнитивность организации» является...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка