Таврійський вісник освіти


НазваТаврійський вісник освіти
Сторінка8/18
Дата18.05.2013
Розмір3.31 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18

Література:


  1. Фізичне виховання – здоров’я нації // Районна комплексна програма. – 1998. – 403. – С. 1.

  2. Театр фізичного виховання та оздоровлення дошкільнят // Авторська програма кандидата педагогічних наук М.Єфименка – з досвіду роботи я/с №4.

  3. Плохій З. Бережи здоров’я змалечку // Дошкільне виховання – 1998 – № 10 – С. 4-5.

  4. Мартинова І. Фізичне виховання в сім’ї // Дошкільне виховання. – 1998. – № 3. – С. 22.

  5. Мельник І. На засадах здоров’я – фізичного та духовного // Дошкіль­не виховання. – 1998. – № 4. – С. 19.

  6. Чепурко В. Це залежить від нас з вами // Дошкільне виховання. – 1998. – № 4. – С. 14.

Гусь Т.Й., Туній О.А.

Сучасна виховна система школи

…Дитина має бути не тільки учнем,
а передусім людиною з різноманітними інтересами, запитами, прагненнями.

В.О.Сухомлинський

Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століт­тя)» визначила стратегію розвитку освіти в Україні, її пріоритетні напрями та шляхи створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального потенціалу.

На сучасному етапі розвитку держава приділяє увагу роботі, спрямованій на відродження і перебудову національної системи освіти як найважливішої ланки у вихованні свідомих громадян держави. Адже суспільство потребує громадянина освіченого, активного, який уміє жити і працювати в умовах демократизації, в обстановці зростаючої економічної відповідальності, встанов­лю­вати контакт з іншими людьми, орієнтуватися в ситуаціях, що склалися.

Нова філософія виховання утверджує погляд на особистість як найвищу цінність суспільства. «Людина – мета, а не засіб» – основна формула гуманізму, і це вимагає нових підходів до формування особистості учня через злагоджену систему управління виховною роботою школи.

Під цілісною системою треба розуміти сукупність закономірно побудованих, динамічно пов’язаних таких компонентів виховного впливу, як:

- комплекс виховних цілей;

- спільність людей, що їх реалізують;

- діяльність, спрямована на реалізацію цілей;

- відносини, що складаються між учасниками цієї діяльності.

Система (з грецької systema – складене з частин, з’єднане) – сукупність елементів, які знаходяться у відносинах і зв’язках між собою і створюють відповідну цілісність, єдність. Система – це порядок.

Досвід роботи Таврійської загальноосвітньої школи І-ІІІ сту­пе­нів Голопристанського району дозволяє визначити виховну систему як спосіб життя учнівського колективу, усі компоненти якого підпорядковуються певним цілям і забезпечують у процесі свого функціонування досягнення заданого результату – певних меж розвитку і моральних якостей особистості.

Системний підхід до керування процесом виховання передбачає:

- глибоке усвідомлення загальних цілей і завдань виховання, які регламентуються директивними державними документами;

- реалізацію основних принципів виховання (гуманізму, демократизму, єдності сім’ї і школи, наступності та спадко­ємності поколінь);

- всебічне вивчення особистості школярів (рівня вихова­ності, потреб, запитів, інтересів);

- визначення на основі вивчення особистості школярів конкретизованих цілей і завдань виховної роботи в школі;

- організація взаємодії джерел організованого впливу: в сім’ї, педагогічного і учнівського колективу, громадськості;

- визначення пріоритетних напрямів виховної роботи;

- використання оптимальних методів і форм виховання;

- створення умов ефективної виховної роботи;

- кваліфіковане управління виховною системою.

Виховна діяльність школи – це цілісне, динамічне формування, яке має декілька підсистем і залежить від динаміки роботи колективу школи, його потужності, гнучкості, оперативності. Володіє певною кількістю нестандартних зв’язків та видів діяльності, які дають змогу їй бути стабільною, використовуючи різні напрями роботи як сфери своєї діяльності та спілкування, свій рівень управління, тільки їй властивий зміст, форми і методи організації, умови функціонування, організаційно-технічне забезпечення.

Усі підсистеми школи мають спільні риси: єдину мету, структуру, взаємопов’язаність її компонентів, зв’язок із середовищем.

Педагогічний колектив учителів, керівники Таврійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів переконані в доцільності використання системного підходу в навчанні та вихованні учнів і докладають усіх зусиль для розширення меж його використання в педагогічній практиці.

Головна виховна мета, над якою працює колектив – «Створення умов для духовного, морально-етичного та інтелектуального розвитку особистості в умовах розбудови української держави» – втілюється через виховну систему школи, яка є основою для гармонійного розвитку особистості. Для досягнення кращих результатів у вихованні підростаючого покоління, поліпшення виховного процесу, виховної роботи з учнями, педагогічним колективом були створені підсистеми роботи, які дають можливість виходити далеко за межі вже відомої «Виховної системи школи». Це такі підсистеми, як «Структура учнівського самоврядування», «Модель системи екологічного виховання», «Схема дій ЗВР щодо впровадження в життя виховної мети», «Структура інтеграції Таврійської загальноосвітньої школи в системі виховання учнів» та ін.

Структура інтеграції школи в системі виховання учнів дає можливість керівникам школи, класним керівникам, учителям-предметникам прозоро орієнтуватися в інтеграційних виховних процесах. Координаційний центр школи, учнівський комітет, творча група вчителів, методичне об’єднання класних керівників є прямими учасниками виховання, а також посередниками між учнями і громадськістю в підготовці та проведенні виховних заходів інтегрованого виховного процесу. Такі виховні заходи, як осіннє традиційне «Свято творчості», «Таврійські зустрічі», «Козацькі поєдинки», «Веселі старти», «Родинні вечори», КВК-шоу «Сучасна господиня» є показником нових розширених форм виховної роботи з учнями. До підготовки і проведення «Свята творчості» залучаються, крім учителів, класних керівників – сільська рада, господарство ВАТ ім. Покришева, батьківський комітет, викладачі музичної школи, працівники сільського клубу, працівники культури з м.Гола Пристань, м.Херсона.

«Таврійські зустрічі» започатковані в 2002 році дитячою музичною і Таврійською загальноосвітньою школами. Це нова форма роботи в естетичному вихованні учнів. Координаційний центр школи, дирекція музичної школи, комісія з етики учкому працюють над забезпеченням високої художньо-естетичної освіченості та вихованості особистості. На зустрічі запрошуються викладачі та студенти Херсонського музичного училища, артисти обласної філармонії, викладачі та учні Голопристанської школи мистецтв.

Структура інтеграції Таврійської загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів у системі виховання учнів дозволяє створювати власні підсистеми: учнівський комітет, ЮДЕО «Зелений світ», краєзнавчу раду, клуб «Інтелектуал», а також інтегрувати в республіканські молодіжні рухи й організації.

Через творчий пошук, створення нових форм роботи з учнями, нових об’єднань, можна надавати такого важливого значення певному напряму виховної роботи, який охоплював би певний комплекс виховних цілей, відходячи тим самим від старих стереотипних форм виховання.

Структура інтеграції Таврійської загальноосвітньої школи в системі виховання учнів виокремлює екологічне виховання (ЮДЕО «Зелений світ») та краєзнавство із пріоритетних напрямів національного виховання.

За «виховною системою школи», екологічне виховання проводиться екологічним об’єднанням «Зелений світ», яке охоплює учнів 1-11 класів, та гуртком «Юний еколог». У структурі учнівського комітету діє еколого-трудова комісія, яка тісно співпрацює з творчою групою вчителів з екологічного виховання.

Таврійська загальноосвітня школа – опорна школа в районі з екологічного виховання учнів, головним завданням якої є формування екологічної культури людини, гармонія її відносин з природою через різноманітні виховні заходи.

Інтегровані уроки «Земля дана нам на віки», «Дзвони пам’яті», урок-реквієм «Аварія на Чорнобильській АЕС і її вплив на довкілля», виховні години «Як тебе не любити, Києве мій», «Берегти природу – берегти Батьківщину», програми агітбригади «Чисте повітря», «Хліб – усьому голова», традиційні свята творчості «Як тебе не любити, краю мій рідний», «Будь благословенний, рідний край», «У рідному краї і серце співає» наповнюють дитячу душу знаннями про навколишнє середовище і його розвиток, захист атмосфери та скорочення ресурсів землі.

Походи вихідного дня по рідному краю та екологічній стежині мають за мету ознайомлення учнів з рідним краєм, екологічною стежиною, фізичним загартуванням, краєзнавчою роботою, трудовим та естетичним вихованням.

Усі загони ЮДЕО «Зелений світ» беруть активну участь в акціях «День Землі», «День довкілля», «Жива вода», «Живи, дерево», «Птах року», «Шкільне подвір’я», «Осіннє листя», «Джерело» та ін.

Виставки дитячих малюнків на теми: «Весна, весна прийшла!», «Здрастуй, літо!», «Барви осені», «Білі мухи налетіли» формують в учнів уміння відрізняти прекрасне у по­всякденному житті, цінувати його, любити красу рідної природи, розвиває індивідуальні здібності й таланти учнів.

З метою поглиблення знань про рідний край, його здобутки і проблеми творча група вчителів влаштовує зустрічі з науковими працівниками Чорноморського біосферного заповідника, органі­зо­вує екскурсії до краєзнавчого музею, походи по рідному краю.

Інтеграція екологічного виховання у шкільних структурах дає можливість залучити до виховної роботи учителів історії, географії, літератури, фізкультури, трудового навчання, музики, образотворчого мистецтва, керівників гуртків, викладачів дитячої музичної школи, працівників клубів, батьків.

Творча група вчителів біології, хімії, праці, музики, образотворчого мистецтва, фізкультури на чолі з заступником директора з виховної роботи, еколого-трудова комісія учкому складають напрямки роботи з екологічного виховання. На кожний семестр планується робота ЮДЕО «Зелений світ». Перед проведенням тижня, декади чи місячника екології на засіданні методичної ради приймається до виконання програма дій на даний період. Участь у виховних заходах із залученням різних за фахом учителів об’єднує колектив, згуртовує в досяг­ненні виховної мети, стимулює до вирішення різних задач.

Наприклад, похід загонів екологічною стежиною має за мету: ознайомлення з навколишнім середовищем, перевірка стану джерела та березових гаїв, заготовка саджанців беріз і ясенів для посадки у шкільному дендропарку, фізичне загартування учнів, виготовлення фотоальбомів, фотогазет, участь у конкур­сах малюнків та ін.

Усі ці заходи виховують в учнів почуття патріотизму, береж­ливого ставлення до природи рідного краю, рослинного і тва­ринного світу. Формуються національна свідомість, любов до свого народу, бажання працювати задля розквіту держави. Свою любов до землі, Батьківщини вони передають через створені композиції, вірші, пісні на осінньому традиційному «Святі творчості», яке проходить кожного року за різними темами: «Тебе звеличую, мій краю рідний», «Будь благословенний, рідний край», «Моя земля – пісенна Україна», «Як тебе не любити, краю мій рідний», «У рідному краї і серце співає».

Представлений зразок екологічного виховання – це один із напрямів виховної роботи школи. На цьому прикладі керівники, колектив школи створюють власні підсистеми виховної роботи за різними напрямками, інтегруючи в правове, естетичне, фізичне, трудове, родинне та інші пріоритетні напрями виховання.

В умовах оновлення української національної школи важли­ве не тільки визначення пріоритетних напрямків діяльності школи, класного керівника, учителя, форм, методів та моделей орга­ні­зації виховної роботи з учнями, але й чітке розуміння колективом школи, дирекцією поставлених державою завдань національного виховання, шляхи їх реалізації. Порушення питань виховної ро­бо­ти на педрадах, нарадах при директорові, звіти класних керів­ників, творча науково-практична робота МО класних керівників, відвідування й участь адміністрації у вихов­них заходах, годинах спілкування, виховних годинах – показник високої організації роботи. І цей фактор має дуже важливе зна­чення в системі виховання тому, що тільки там, де адміністрація школи на чолі з творчим, сумлінним, розуміючим керівником діє злагоджено, системно, є творча ініціатива, там є успіх.

Як результат виховної роботи вчителів учні школи – призери і переможці районних, обласних, республіканських олімпіад, фестивалів, конкурсів, змагань.

Постійні призери і переможці конкурсів: дружина юних по­жеж­ників (керівник – З.Г. Бондаренко), екологічна агітбригада (керівник – Ю.М. Беркута), дружина юних інспекторів дорожнього руху (керівник – А.О. Чередніченко), вокальний ансамбль «Калинонька» (керівник – З.Г. Бондаренко), ансамбль банду­ристів «Тавричанка» (керівник – О.В. Макаренко).

У результаті вчителі й учні, залучені до змістовної спроек­то­ваної педагогічної взаємодії, мають власну (залежно від вікових та індивідуальних особливостей) траєкторію соціального розвит­ку. Тому набутий у такий спосіб соціальний досвід є для учнів не просто інформаційним багажем, він стає внутрішнім чинником їхньої самоактивності, власного саморозвитку і духовного вдосконалення.

Кулікова Т.К.

Формування технічного мислення учнів
у процесі позашкільної гурткової роботи


Позашкільна робота учнів у галузі техніки завжди назива­лася технічною творчістю, оскільки знайомство дітей з різними видами техніки в технічних гуртках відбувається, перш за все, через практичну діяльність, коли учні не тільки вивчають кон­струк­цію технічних пристроїв та вчаться управляти ними, а й са­мі виготовляють різноманітні прилади і моделі.

Зміст і структура традиційних програм технічних гуртків розрахована на класно-урочну форму організації гурткової роботи. Значна частина програм гуртків конструювання і моде­лювання передбачає виготовлення моделей та приладів за готовими схемами та кресленнями, конструкція яких випробувана, а порядок виготовлення відомий. Практична діяльність дітей організується при цьому репродуктивним методом за інструкційними картками, описами, усними інструкціями керівника гуртка. Такі методи практичної роботи дають гарні результати під час оволодіння навичками технологічних дій, але не стимулюють розвиток самостійного мислення. Крім того, не зжила себе ще практика оцінки роботи технічного гуртка за кількістю моделей та отриманими місцями.

У цих умовах керівник гуртка робить ставку на репродуктивний процес виготовлення моделей, а не на розвиток технічного конструкторського мислення. Діти швидко виготовляють моделі та прилади, але страждає творчий розвиток гуртківця. Розвивається звичка до інертного мислення виконавця, але гальмується самостійне творче мислення майбутнього інженера-конструктора.

Відсутність самостійності мислення на репродуктивних заняттях видно одразу, тому що учень після виконання чергової операції завжди питає керівника гуртка: «Я зробив, як далі?» Необхідності думати самому в нього не виникає. Робота в гуртку в такій формі перестає бути для учнів творчістю. І діти втрачають інтерес до гуртка незабаром після оволодіння початковими практичними навичками, тому що захоплюючий процес творення їх не торкається, а залишається виключним правом керівника гуртка. Щоб розбудити інтерес і здібності дітей до технічної творчості, потрібно, перш за все, розбудити їх мислення і фан­тазію, а потім дати практичні вміння мислити продуктивно. Специфіка технічної творчості, сучасні принципи позашкільної освіти дають нині широкі можливості для вирішення цих задач.

Закон України «Про позашкільну освіту» визначив головним завданням позашкільної освіти розвиток творчої особистості дитини. Учень гуртка стає суб’єктом навчальної діяльності. Замість старанного виконавця, який працює за готовими інструкціями, гуртківець повинен стати активним, свідомим учасником навчальної діяльності, відкривати і розвивати в собі творчі технічні здібності у співтворчості з керівником гуртка. Керівник гуртка, залишаючись в очах учня живою технічною енциклопедією, що вміє вирішити будь-яку проблему, яка виникає, не повинен давати готових рішень, а у співтворчості з вихованцем допомогти задовольнити його інтереси в галу­зі техніки і бажання створювати нове.

Співтворчість учнів та керівника гуртка у творчій технічній діяльності вимагає взаємного спілкування на основі технічного мислення за умови безперервного його розвитку від простих репродуктивних умінь до творчого конструкторського мислення.

Таким чином, головна задача технічного гуртка – формування творчого технічного мислення учнів, його готовності мислити нестандартно, гнучко, уміння критично сприймати нові конструкторські та технологічні проблеми, знаходити найбільш раціональні варіанти їх вирішення. Це завдання повинно вирішуватися не замість навчання технологічній діяльності, як деякі вважають, а раом з нею. Ручні вміння необхідно розвивати в гуртку спільно з навичками розумової роботи.

Учні повинні вміти думати, робити і говорити – така вимога сучасної педагогіки до навчальних умінь. До вмінь у технічних гуртках – також. Перш ніж почати виготовляти модель і прилад учням технічних гуртків необхідно обдумати ідею майбутнього пристрою, розробити конструкцію, обрати перспективну технологію виготовлення і скласти план роботи. Усе це необхідно зробити самостійно відповідно до влавного задуму. Без розвинутого технічного мислення тут не обійтися, але тільки це і буде справжньою творчістю для дитини в гуртку. Уміння говорити з застосуванням необхідних технічних понять знадобиться гуртківцю для аргументованої оцінки й самооцінки технічних конструкцій, для захисту власних проектів і вміння вести конструктивний діалог на технічні теми.

Основою технічного мислення, як і будь-якого понятійного мислення, є мислення логічне, в якому логічні закономірності використовуються у сфері технічних понять. Тому розвинуте технічне мислення передбачає, перш за все, сформованість технічних понять. Крім цього, на базі технічних понять передбачається розвиток просторової уяви й оволодіння учнями мовою техніки. Тобто гуртківці набувають уміння працювати зі схемами, кресленнями, технічними малюнками і співвідносити їх з технічними об’єктами.

Перелік нових для дітей технічних понять звичайно визна­чається програмою гуртка, але, якщо роботі з засвоєнням понять не приділяється належна увага, учні будуть пам’ятати тільки термінологію. При цьому їм буде важко не тільки висловити будь-яке судження стосовно своєї роботи, але і сформулювати це судження подумки. Тому замість заучування визначень складних понять треба перед учнями поступово розкривати зміст технічного поняття, виявляти, по-перше, різні ознаки поняття, по-друге, виділяти суттєві, головні ознаки, необхідні в даний момент для використання в конкретній ситуації.

Досвід показує, що гуртківці легко називають ті ознаки тех­нічних понять, які відносяться до конструкції, наприклад, до об’є­му, форми, деталювання, котрі можна побачити, або яких можна торкнутися. Важче усвідомлюються функціональні ознаки понять і відношення до більш загального родового поняття. Наприклад, з поняттям «стабілізатор» дітей знайомлять як в авіамодельному гуртку, так і в радіоконструкторському. Термін один – зміст понять різний. Більшість ознак поняття у першому випадку стосується форми і матеріалу, у другому – принципової схеми пристрою. Головними ж ознаками в обох випадках є функціо­нальні або конструктивні, залежно від того використовують готовий стабілізатор чи конструюють його.

Знання змісту навіть великої кількості понять не має сенсу без знання відносин та зв’язків між цими поняттями.

Найбільш суттєве значення для пізнання учнями закономірностей техніки має вміння встановлювати відносини «причина – наслідок». Можливостей тренування мислення дітей у цьому напрямку в керівника гуртка дуже багато. Відпрацювання технологічних прийомів уже на початку занять у гуртку не обходиться без встановлення причин і наслідків. А потім – знаходження несправностей приборів та моделей, вибір варіантів конструкцій, керування моделями; дослідження ходових, польотних та інших функціональних якостей. Так утворюється гарний тренінг для відпрацювання вміння встановлювати причину і наслідок. Причому, завжди треба вчити розпізнавати причини об’єктивні і особливо, виділяти суб’єктивні, які залежать від учня. Але тренінг залишається тільки потенційно можливим, якщо керівник гуртка пустить цю роботу учнів на самоплив за принципом «оскільки ми це робимо, значить автоматично і думати всі будуть уміти». Якщо керівник гуртка сам встановлює причини, сам робить висновки і визначає, що і як необхідно виправити, то в учнів не виробляється самостійність мислення, і вони завжди, не думаючи, будіть питати: «А що робити далі?»

Якщо учнів стимулюють до самостійного виявлення причин і наслідків, завжди дають можливість висловлювати власну думку, то тим самим закладають основу конструкторського мислення, формуючи такі якості, як критичність, само­стій­ність, варіативність. Розвитку цих якостей буде сприяти спеці­альний розумовий тренінг під назвою «Що станеться, якщо...». Його можна організовувати при вивченні кожної нової моделі або конструкції, коли засвоєні їх будова і призначення. Варіанти умов можуть бути найнезвичайніші. Наприклад, такі. «Що станеться, якщо в моделі планера чи літака такі-то деталі зробити такої-то форми чи розміру, з іншого матеріалу, перенести на інше місце, зовсім прибрати, збільшити кількість, запускати модель у роз­рідженому повітрі» та інше. Для радіоелектронної конструкції ці «якщо» звичайно будуть стосуватися інших функцій приладу, інших понять.

Всі відповіді дітей повинні бути аргументовані, а пропозиції обговорюватися. Неважливо, що ці уявні конструкції будуть без­глуздими з точки зору законів техніки. Саме цю безглуздість і по­винні встановлювати учні у процесі розумового дослідження. І засвоювати причинно-наслідкові зв’язки, технічні закономірно­сті, у тому числі дуже важливу для технічного мислення дітей залежність між конструкцією і функцією технічного пристрою.

У даному тренінгу за названою причиною встановлюється наслідок. Протилежну задачу встановлення причини за названим наслідком може вирішувати тренінг: «Що зробити для того, щоб...?» Варіантів тут теж багато. Джерелами для формулю­вання продовження питання можуть бути складальні креслення для виготовлення та запуску моделей, списки можливих несправностей в описах приладів, досвід їх налагодження та настройки і просто фантазія дітей. Хочеться відмітити, що ця робота сприймається учнями з інтересом, не вимагає окремо виділених занять і додаткових знань від керівника гуртка. Необхідно лише завчасно для конкретної моделі скласти перелік усіх можливих питань, у тому числі й фантастичних.

Розвинене технічне мислення характеризується не тільки знан­ням змісту технічних понять і відношень між ними, але й умін­ням цими знаннями оперувати, тобто використовувати на практиці, застосовувати у спілкуванні з гуртківцями і педагогом, в описі виробів, у дискусії для аргументації власної точки зору.

Щоб засвоїти логіку технічного мислення, учень повинен поєднати щойно одержані знання про технічні поняття з принци­пами логічного мислення. Тобто використовувати вміння подумки виконувати операції мислення, яким навчився у школі та в житті, але вже у сфері вивчених технічних понять. А це є пере­несення знань у нові умови, процес творчий, іноді складний і для дорослих. Тому в гуртках треба приділяти увагу вивченню операцій мислення на основі технічних понять і закономірностей.

Перш за все необхідно вчити аналізу, порівнянню і класи­фікації. Без двох перших операцій мислення неможливо здійснити оцінку та самооцінку, вивчити конструкцію, висловити найпростіше судження. Класифікація присутня у всьому, з чим стикається дитина в гуртку, адже вона вивчає різні види інструментів, матеріалів, приладів, моделей, з’єднань, радіо­деталей та інше. Для того, щоб учні усвідомили сутність класи­фікації, необхідно розповісти про її значення в техніці, а для практики класифікувати такі ж групи предметів за різними основами, тобто ознаками: за формою, кольором, технологією, функцією та за всіма іншими. Обов’язково необхідно виділяти найбільш суттєву ознаку – основу для класифікації.

Уміння порівнювати – дуже важливе інтелектуальне вміння. Ще В.Д.Ушинський указував на велику роль порівняння в акти­візації пізнавальної діяльності і вважав, що порівняння є осно­вою будь-якого розуміння і мислення, що все у світі пізнається не інакше, як через порівняння.

Необхідно вчити порівнянню не лише за відмінністю, але і за ознаками схожості, пам’ятаючи, що другий вид порівняння дається дітям важче. Для більш повного порівняння технічних понять, явищ, об’єктів, конструкцій та іншого зручніше навчати дітей робити порівняння у вигляді невеликої таблиці. Наприклад, зверху таблиці записуються об’єкти порівняння – технічні поняття (таблиця 1).

Таблиця 1

модель

автомобіля

прототип моделі

(справжній автомобіль)


Ознаки схожості

Ознаки відмінності

форма,

рухаються,

є двигун,

дизайн,... і так далі

родове співвідношення понять (іграшка, транспорт),

розміри,

матеріали, з яких виготовлені, види двигунів,

функція,

спосіб керування,... і так далі
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18

Схожі:

Таврійський вісник освіти
Засновник: Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ТАВРІЙСЬКИЙ...
Конференцiя відбудеться 15 березня 2012 року в м. Севастополі на базі Севастопольського економiко-гуманiтарного інституту. До участі...

А. С. Гарбадин // Гілея: науковий вісник. К., 2011. т. Вип. 46. С. 583-591
Гарбадин А. С. Політична форма вияву інакшості в екзистенціалізмі Жана-Поля Сартра та Альбера Камю через співвідношення свободи,...

«Діяльність волонтерських центрів психологічної служби як інноваційна...
Ихологи загальноосвітніх навчальних закладів, НВК, навчальних закладів інтернатного типу та професійно-технічних навчальних закладів,...

Н. В. Ворошилова Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського
У ценопопуляціях рослинних серійних ( як і будь яких) угруповань екоелементи є елементарними одиницями їхньої екологічної диференційованості...

Наукових праць Циверенко Ганни Павлівни
Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. – 2013. №2. С. (подано до друку)

ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ З РЕЛІГІЙНИМ КОМПОНЕНТОМ ЯК ФРАЗЕОЛОГІЧНА КАТЕГОРІЯ
Оніщенко Юлія Олександрівна, Таврійський державний університет, аспірант, тел.: 0501848658, м. Херсон, вул. Ушакова 91, кв. 1 yılan7708@rambler...

Р/р 2600201653319 в РФ “Укрексімбанк”
Пропонуємо Вам розпочати співпрацю з відомчим виданням – газетою ДП “ПрикарпатЗахідтранс” “Вісник ДП “ПрикарпатЗахідтранс”

ДОНЕЦЬКИЙ
Д-67 Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка т. 6 – Донецьк: Східний видавничий дім. – 2005. – с. 232

МАРКЕТИНГОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Маркетинговий менеджмент. Методичні вказівки до практичних занять для студентів економічних спеціальностей. – Таврійський державний...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка